Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «поборник»
Шукати «поборник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Побо́рник, -ницапобо́рник, побо́рниця, спобо́рник, спобо́рниця, засту́пник, засту́пниця. [Побо́рники свято́ї во́лі].
Боре́ц – боре́ць (р. -рця́), побо́[і́]рник, спобо́рник [Боре́ць за рі́дний край. До бо́ю сто ти́сяч побі́рників ста́не. Спобо́рники свято́ї во́лі (Шевч.) = борцы за святую волю]; (прит. прил.) боре́цький.
Защи́тник
1) (
защищающий) оборо́нець (-нця), оборо́нник, охоро́нець, засту́пник, побо́рник, осту́пник, (стар.) засту́пця (-ці). [Він виступа́є ре́вним осту́пником за наро́д і оборо́нцем пра́ва наро́да про́ти уся́ких прави́телів (Н.-Лев.). Що ви за такі́ засту́пники за не́ї? (Мирн.)].
Юридический -ник – пра́вний оборо́нець.
Судебный -ник – судо́вий оборо́нець.
Казённый -ник – офіція́льний оборо́нець;
2) (
покровитель) захи́сни́к, засту́пник (-ка).
Испове́дник
1) (
сторонник) визна́вець (-вця), спові́дник, побо́рник чого́. [Ара́би – визна́вці ісля́му (Калит.). Визна́вець цих са́мих ідеа́лів (Крим.)];
2) (
исповедывающийся) сповіда́льник, спові́дни́к.
Правосла́вие – правосла́вність (-ности), правосла́вна ві́ра, благоче́стя (-тя), (церк.) правосла́виє.
Поборник, приверженец -вия – правосла́вник.
Принять -вие – приста́ти на правосла́вну ві́ру.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОБО́РНИК (поглядів) ще визнаве́ць;
поборник и́стины правдолю́бець.
АДЕ́ПТ укр. побо́рник, уроч. проро́к; пор. ВИЗНАВЕЦЬ.
НАВОДИ́ТЬ (мости) перекида́ти, проклада́ти, (зброю) наці́лювати;
наводить блеск, образ. чи́стити пі́р’я, фаміл. наво́дити марафе́т;
наводить дремоту́ присипля́ти;
наводить красоту́ образ. чи́стити пір’я;
наводить лоск /наводить блеск/ опоряджа́ти;
наводить на мысль ще підка́зувати ду́мку, /галиц. насува́ти ду́мку/, дава́ти на здо́гад;
наводить поря́док дава́ти гара́зд;
наводить ску́ку зану́дствувати;
наводить спра́вки збира́ти відо́мості, дові́дуватися, іти́ на до́відки;
наводить у́жас ще по́внити жа́хом серця́, тероризува́ти;
наводя́щий що /мн. хто/ наво́дить тощо, ра́ди́й наве́сти́, за́йня́тий наве́денням, навідни́к, наці́лювач, прикм. навідни́й;
наводящий вопро́с навідне́ пита́ння;
наводящий дремоту́ /наводящий дрёму/ дрімли́вий;
наводящий кри́тику кри́тик, кри́тика́н;
наводящий мосты́ проклада́ч мості́в, ПЕРЕН. побо́рник дру́жби;
наводящий кого на мысль підка́зуючи ду́мку кому;
наводящий ору́дие книжн. навідни́к;
наводящий поря́док покли́каний да́ти лад;
наводящий ску́ку /наводящий тоску́/ нудо́тний, зану́дливий, дої́дливий, зану́дистий, зану́дний, ім. нудьга́ (нудьго́ю), нудя́р, нудьга́ не хто [наводящий скуку ле́ктор навідник не ле́ктор];
наводящий спра́вки зайня́тий до́відками /збо́ром фа́ктів/;
наводящий страх почва́рливий;
наводящий ужас жахли́вий, кошма́рний;
наводящийся/наводи́мый наво́джуваний, напрова́джувати, рихто́ваний, переки́дний, прокла́дний, прикм. навідни́й;
ОТСТА́ИВАТЬ ще борони́ти, обстава́ти за чим, фаміл. бу́ти за що [отстаивать ра́вные права́ бу́ти за рі́вні права́], фраз. става́ти за [отстаивать своё става́ти за своє́];
отстаивать что стоя́ти за чим;
упо́рно отстаивать стоя́ти горо́ю;
отстаивать своё мне́ние борони́ти свій по́гляд;
ОТСТА́ИВАТЬСЯ (про ідеї) ще кристалізу́ватися;
отстаивающий що /мн. хто/ боро́нить тощо, ста́вши борони́ти, гото́вий оборони́ти, зви́клий обсто́ювати, побо́рник, аде́пт, боре́ць [отстаивающий свои́ права́ боре́ць за свої́ права́], оборо́нець, захисни́к, обсто́ювач;
отстаивающий своё мне́ние побо́рник сво́го́ по́гляду;
отстаивающийся/отстаиваемый боро́нений, обсто́юваний, (про рідину) відсто́юваний; ОТСТОЯ́ТЬСЯ, отстая́вшийся відсто́яний, кристалізо́ваний, ОКРЕМА УВАГА
РАСПИНА́ТЬ; РАСПИНА́ТЬСЯ образ. би́ти себе́ в гру́ди;
распина́ющий що /мн. хто/ розпина́є, ра́ди́й розпинати, зда́тний /покли́каний/ розіп’я́сти́, розпина́тель, розпина́ч, прикм. оказ. розпина́цький, розпина́льний;
распинающийся/распина́емый розпи́наний, розпи́натий;
распинающийся за что палки́й побо́рник чого, ста́вши розпина́тися за.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поборник – (с)побо́рник, -ка; -ница – (с)побо́рниця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Правдолю́б, -ба, правдолю́бець, -бцяпоборник истины, правды.
Прихи́льник, -ка
1) чий –
человек, расположенный к кому;
2) чого –
сторонник, поборник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Правдолю́бець, -бця, м. Поборник, истины.
Прихи́льник, -ка, м.
1) Человѣкъ расположенный къ кому.
2) Сторонникъ, поборникъ.
Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*3мага́ч, -ча́, м.
1) Спорщик.
2) Боец, поборник. Желех.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Побо́рникъ, ца = засту́пник, ця, оборо́нець, оборо́нця (С. З.).

Запропонуйте свій переклад