Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Авторите́т
1) авторите́т, пова́га;
2) авторите́тна осо́ба.

-ный – авторите́тний, пова́жний.
Ва́жный
1) (
спесивый) пи́шний, пиха́тий, вели́чний, бундю́чний, пиндю́чливий, пиндю́чний, вельбу́чний, дебі́льший;
2) (
имеющий значение) важли́вий, ва́жни́й, пова́жний, значни́й.
Ва́жная особа – ва́жна́ (вели́ка) осо́ба, вели́кої руки́ люди́на; (иронич.) – (вели́ка) ця́ця.
Быть ва́жным (иметь значение) – ва́жити, зава́жувати. [Це бага́то ва́жить].
Оказаться ва́жным (возыметь значение) – зава́жити. Разве для меня ва́жно (сделать что-л.)? – хіба́ мені́ до́рого (щось зроби́ти)?
Ве́ский – вагови́тий, а теснее
1) важки́й, зава́жний. [Прода́жне – зава́жне];
2) ва́жний, пова́жний. [Пова́жні до́води].
Ви́дный
1) ви́дний, видки́й.

На ви́дном месте – на видноті́ (-ці́);
2) (
казистый) показни́й, виставни́й, (видного плотного телосложения) огрядни́й;
3) (
значительный) видатни́й, значни́й, пова́жний. [Показни́й чолові́к. Видатні́ представники́. Пова́жна (значна́) осо́ба. Значна́ поса́да].
Значи́тельный
1) (
по размеру) значни́й, пова́жний, чима́лий, вели́кий. [Значна́ части́на селя́нства. На ву́лиці зібра́вся чима́лий гурт робітникі́в (Черкас.)].
-ное большинство – значна́ бі́льшість.
-ная сумма – значна́ (чима́ла) су́ма.
В -ной степени – вели́кою мі́рою, в значні́й мі́рі. [Ду́мка Лунача́рського вели́кою мі́рою опра́вдана (Єфр.)];
2) (
имеющий значение, вес) значни́й, пова́жний, ва́жний, важли́вий. [Цей а́втор зана́дто значна́ в нас по́стать (Грінч.). Мав яку́сь значну́ поса́ду (Черкас.). Деклара́ція хоч нічо́го значно́го і видатно́го й не знамену́є, але заслуго́вує все-таки ува́ги (Н. Рада). На пе́рший по́гляд ці неоргані́чні по́милки та дефе́кти видаю́ться таки́ми пова́жними, що… (Ніков.)].
Играть -ную роль в обществе – бага́то ва́жити в громадя́нстві (в грома́ді, в товари́стві);
3) (
выразительный) значу́щий, значли́вий, вимо́вний.
-ный взгляд – вимо́вний, вирази́стий по́гляд.
Масти́тый – сивоголо́вий, (почтенный) пова́жний, поче́сний; (уважаемый) шано́вний.
-тый старец – стари́й пова́жний чолові́к, пова́жна си́ва голова́.
-тая старость – пова́жна (поче́сна) ста́рість (-рости), пова́жні ста́рощі (-щів и -щей), пова́жний (поче́сний) вік (-ку).
Напе́в
1) (
действие) наспі́вування, оконч. наспіва́ння;
2) по́спів, спів (-ву); го́лос (-су). [По́спів пі́сні був яки́йсь моги́льний, немо́в-би кого́сь хова́ли (Крим.). Я вира́зно почу́в журли́во-пова́жний го́лос украї́нської пі́сні (Коцюб.). На го́лос не зведу́ пі́сні (Сл. Ум.)].

Знаете ли вы -пе́в этой песни? – чи зна́єте ви, як цю пі́сню на го́лос?
-пе́в говорком – речитати́в (-ву).
Неторопли́вый – непоспі́шний, непоспі́шливий, не(с)квапли́вий, несква́пний, непоква́пний, нехапли́вий, непоха́пливий, непохопли́вий, непохі́пний, (медленный) пові́льний, (с)прокві́льний, (медлительный) пові́льний. [Па́рубок пова́жний, непоспі́шний (Грінч.). Ру́хи його́ були́ пові́льні й по́вні рішу́чости (Корол.)].
Нешу́точный – нежартови́й, нежартли́вий, (серьёзный) серйо́зний, пова́жний.
-ное дело – не жа́рти, непере́ливки; [Та це-ж непере́ливки: зароби́в хлі́ба, а довезти́ не мо́жна (Бердянщ.)].
Оса́нистый – ставни́й, поставни́й, постатни́й, санови́тий, пова́жний, стате́чний.
Почё́тный – поче́сний, пова́жний.
-ный гражданин – поче́сний громадя́нин.
-ный член, председатель – поче́сний член, голова́.
-ный титул, -ное звание – поче́сний титу́л, (мн.) гоно́ри (-рів).
-ная должность – поче́сний уря́д.
-ные знаки – відзна́ки.
-ная стража – поче́сна ва́рта.
-ное место – поче́сне мі́сце, чі́льне мі́сце.
-ное место новобрачных на свадьбе – поса́д (-ду).
Занимать -тное место – займа́ти поче́сне, чі́льне мі́сце, сиді́ти на поче́сному, на чі́льному мі́сці, (образно) сиді́ти на по́куті (собств. в красном углу).
-ная свита – гоноро́вий по́чет.
-ные гости – поче́сні, пова́жні го́сті.
Почте́нныйпова́жний, шано́вний, поче́сний, почти́вий, (солидный) стате́чний, гі́[о́]дний, досто́йний. [Він чолові́к поче́сний (Черк.). За лито́вського панува́ння наставля́ли на́ші пре́дки на митропо́лії, єпи́скопства і архімандрі́ї стате́чних люде́й грома́дською вподо́бою (Куліш). Това́ришу наш го́дний та сла́вний (Федьк.)].
-ный человек, гостьпова́жний, шано́вний, поче́сний, стате́чний чолові́к, гість.
-ный возраст, летапова́жний, поче́сний вік.
-ная седина – поче́сна сивина́. Почте́ннейший! – добро́дію!

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Автомобиль – автомобі́ль, (разг.) авто, автівка, (жарг.) лайба.
[Але вже виїхавши з двору, Шлойма раптово змінив свої наміри, пригальмував біля вуличного прилавка, купив шматок маківника і каву в одноразовій філіжанці й усе це спожив прямо в авті, повільно прожовуючи пирога й присьорбуючи гарячий, але не вельми міцний напій (О.Ірванець). Чоловік вражено витріщив на нас очі зі свого високого сидіння. Видно, не міг збагнути, як це зі швидкістю понад сто кілометрів він не може випередити якусь старомодну лайбу (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Ліберо ніколи не був знайомий з ним особисто, але знав про нього все, навіть те, що він полюбляв кермувати автівкою з вимкненими фарами, на подив своїх суперників, за його власними словами, щоб не турбувати місяць (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). Незабаром я угледіла його забрьохану лайбу біля шинку (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). Банкір, президент старішого банку Джефферсона, першого банку в Йокнапатофській окрузі, він вірив і тоді, і до самої своєї смерті багато років згодом, — коли вже всякий навіть у Йокнапатофі переконався в довговічності автомобіля, — що повіз із мотором це така ж безнадійна проява, як і вчорашня поганка, і так само, як цей гриб, зникне із завтрашнім сонцем (Р.Доценко, перекл. В.Фолкнера). Одна з проблем при створенні активного міста — наявність автомобілів. Потрібні спонуки та поштовхи, щоб люди відмовилися від автомобілів як основного транспортного засобу. «Людські тіла і людський метаболізм розраховані на ходіння пішки впродовж п’яти годин на день», — стверджує мій поважний кардіолог. Чарівне місто буде збудоване так, щоб нам було легко з дому пішки ходити працювати, соціалізуватися, грати, медитувати (Д.Гломозда, перекл. Д.Роуза). В автомобілі сидів стандартний молодий чоловік з тих, що випускаються серіями — разом з автомобілями (Е.Кроткий)].
Обговорення статті
Вальяжный – ва́жний, пова́жний, (степенный) стате́чний. Обговорення статті
Жировать – гуляти, жирувати.
[— Де ж ворог мій? Де катюга неситий той, проклятий? Ще досі його носить земля! Іще не шматують чортяки його смердючого серця? Ні, годі! Досить тобі жирувати! Знайду тебе! Зубами перерву твоє горло… ногами розтопчу, як гадину! (М.Старицький). — Я за те попався, що жирував через лад з двома кузинками моїми та ще з двома сестрами, не зовсім рідними, — і до того дожирувався, що дуже наші стосунки заплутались: хто тепер кому чим і як доводиться, того й найзавзятіший юриста не втне з’ясувати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Дівчина була не з заліза й не з каменю, то й легко далась абатові на підмову; взяв він її цілувати да обнімати, а тоді потяг на ченцеве ліжко і з огляду, може, на свій поважний сан або щоб не увередити часом її, молоду та крихкотілу, своєю ваготою, не на неї поліз, а її на себе положив та й довгенько жирував собі з нею (М.Лукаш, перекл. Д.Бокачо). Джованні також не вельми дбав про платню чи свою пайку в здобичі, йому досить було, як він мав за що пожирувати в портах (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). Коханці були легковажною парою й не мали ніяких турбот, крім однієї: якнайраніше вкластися в ліжко щовечора — навіть у заборонені церквою дні — й жирувати там аж до ранку (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса)].
Обговорення статті
Мысль – ду́мка, (книжн.) мисль, (реже, прост., мысля) ми́сля, ду́ма, дум, (предположение) га́дка, по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), (ум.-ласк.) ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка:
без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок;
без мыслей – без думо́к, безду́мно;
быть далёким от мысли – [і] не думати; і в думці не мати, (книжн.) бути далеким від думки, дале́кий ду́мки (А.Ніковський);
вертится мысль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка);
взвешивать в мыслях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях);
в мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках);
воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками;
выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (иногда) ума випитувати, випитати;
высказывать мысль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку);
говорить с задней мыслью – говори́ти (каза́ти) з потає́мною (з потайною, затаєною, прихованою) ду́мкою, (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) наздога́д бурякі́в[, щоб дали́ капу́сти]; закидати наздогад;
голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову;
делать что с предвзятой мыслью – роби́ти що з упере́дженою (упере́дньою) ду́мкою (з упере́дженням, упереджено);
дельная мысль –розу́мна (путя́ща) ду́мка;
засела мысль – вроїлася думка;
загореться мыслью – запалитися думкою;
и в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що, і в голові (і в головах) не покладав про (за) що;
избавиться от мыслей – позбутися (збутися) думки;
иметь в мыслях что – мати на думці (в думках) що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що;
и мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було;
иметь заднюю мысль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку;
книга эта богата мыслями – ця кни́жка бага́та на думки́;
ловить (поймать) себя на мысли – ловити (зловити, піймати, спіймати) себе на думці;
мелькнула мысль в кого – промайнула (майнула, сяйнула) думка в кого;
меня озари́ла блестящая мысль – пройняла́ мене́ блиску́ча ду́мка, сяйну́ла мені́ в голові́ ду́мка;
меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)…;
мне это не по мысли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би);
мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки;
можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной мысли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку);
мысль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ца), шляхе́тна ду́мка (ду́ма);
мысль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка;
мысль (замечание) по существу – посутня (заувага) думка;
мысль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́мка (дума);
мысль предвзятая, задняя, преступная – упереджена (упере́дня), потає́нна, злочи́нна ду́мка;
мысль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка);
мысль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка;
мысль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́мка (дума);
мыслям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́;
навеять мысль – вроїти думку;
наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; давати, дати на розум кому; каза́ти на здо́гад;
намечать в мыслях кого – закидати на кого;
не допускать [и] мысли о чём – [і] в думці не мати про (за) що; [і] в голові (в головах) не покладати чого; [і] думки не припускати про (за) що;
не покидала мысль кого – не виходило з голови в кого;
не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого;
оборвать цепочку мыслей – перепинити течію думок;
образ мыслей – напрям (напрямок) думок; спосіб думання (мислення);
обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що;
обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що;
обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки);
одна мысль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́;
одна мысль сменяет (опережает, обгонятет) другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, пошиває, поганяє);
осенила мысль кого – блиснула (сяйнула, зринула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; спала кому думка; (фамил.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому;
оставить мысль – скинутися думки;
от мыслей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є;
от одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що;
отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що, спустити з думки що;
поглощённый мыслями – заклопотаний (захоплений, охоплений) думками;
подать мысль кому – подати (дати) думку (на розум дати, послати) кому;
по его мысли – на його думку (гадку);
полёт мысли – лет думки, літ (ширяння) думок; буяння мислі;
по мысли автора – на авторову (о жен. авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка;
постичь мысль чью – збагну́ти ду́мку чию́;
потерять мысль – спусти́ти з ду́мки;
появилась мысль – з’явилася думка;
прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку;
приходить, прийти к мысли (к заключению) – прихо́дити, прийти до ду́мки (до ви́сновку); доходити, дійти думки (висновку);
при одной мысли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це; від самої думки (гадки) про це;
пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка;
пугать (разгонять) мысли – поло́хати думки́;
пьяного речи — трезвого мысли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́;
растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву);
собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати [докупи] думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися; (перен.) ро́зуму збира́ти;
с такими мыслями – у таких думках; з такими думками;
узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати;
устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого;
хорошая мысля приходит опосля – на думку (гадку) спало коли пропало (Пр.); якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.);
хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скористатися (скористува́тися);
хорошо выражать (свои) мысли – до́бре висло́влювати (вимовля́ти) свої́ думки́, мати хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́);
эта-ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця);
я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як і (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього);
я сказал это без всякой дурной мысли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру).
[А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Т.Шевченко). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (П.Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Б.Грінченко). Мислі до суду не позивають (Номис). Що з голови, то з мислі (Номис). Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить (Сл. Гр.). Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І.Нечуй-Левицький). Та не такої думки був князь Єремія (І.Нечуй-Левицький). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (І.Франко). Творе́ць висо́ких дум (В.Самійленко). Гніздо́ думо́к висо́ких (І.Франко). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М.Вовчок). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л.Українка). В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л.Українка). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Сл. Гр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (А.Метлинський). Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Б.Грінченко). Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (М.Коцюбинський). Мо́вив собі́ на ду́мці (О.Кониський). Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (М.Вороний). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (С.Васильченко) До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (О.Кониський). А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз (Л.Костенко). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Т.Шевченко). Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.). Не мав на ду́мці (М.Коцюбинський). За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (І.Нечуй-Левицький). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (І.Нечуй-Левицький). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (І.Франко). — О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує (Сл. Гр.). Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків (Лао Цзи). Нестачу глубини думки звичайно компенсують її довжиною (Ш.Монтеск’є). Не всі думки доводь до язика. Думок незрілих не виводь у діло (Л.Гребінка, перекл. В.Шекспіра). Та тії просьби не помагали, бо дурний чолов’яга намірився будь-що-будь усім аретинським мешканцям свою ганьбу виявити, хоч доти ніхто про те й гадки не мав (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Неборака бачив уже в думці, як за правицю його потужну вінчають його, щонайменше, на трапезонтського цісаря (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Прекрасні мої дами, той лемехуватий суддя-провінціал, про якого я говорив вам учора, не дав мені розказати однієї історійки про Каландріна, що вертілася в мене на думці… (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). … не раз йому й самому набігала думка взятися за перо і написати те заповідане продовження — і він був би його написав, а може, й видав, якби тому не стали на заваді інші, важливіші помисли, що безнастанно тривожили його ум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … Санчо, споживши того дня добрий повечірок, одразу ж пірнув у браму сну, а Дон Кіхот довго не міг склепити очей не так од голоду, як од химер своїх: думки його роїлися самопаш, залітаючи в тисячі преріжних місць (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). …запалилась вона до нього потайною жагою, а що сама була молода та яра і знала, що він овдовів, то гадала, що легко їй буде бажання своє вдовольнити — варто їй тільки сором свій перемогти і йому все. що на мислі має, виявити (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Щоправда, у декого й інша думка в голові майнула — як зустрінемо не корсарську, а купецьку галіоту, то буде нам зиск, а не згуба, бо, захопивши її, зможемо певніше й безпечніше подорож свою морську одбути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я даремно трачу несписанні зусилля на те, щоб впорядкувати свої думки, що, можливо, нічого не варті (Л.Вітґенштайн). Людям, як я помітив, подобаються такі думки, що не заставляють думати (С.Є.Лєц). Думки як блохи, скачуть з людини на людину. Але не всіх кусають (С.Є.Лєц). Думки деяких людей такі нікчемні, що не доходять навіть до їхньої голови (С.Є.Лєц). До глибокої думки треба піднятися (С.Є.Лєц). 1. Думка колобка в першу шлюбну ніч: «От бабуся, зараза, недоліпила…» 2. Думка як жінка — якщо доступна для всіх, то вже не цікава. 3. Думка як риба — якщо на поверхні, то вже майже мертва].
Обговорення статті
Полновесный – правди́вої ваги́, по́вної ваги́, повнова́гий, повноси́лий, вагови́тий, (о снопах, ещё) рясни́стий; (тяжёлый) важкий, (перен.: веский, значительный) вагови́тий, пова́жний, солі́дний, повнова́гий; (убедительный) переко́нливий; (настоящий) спра́вжній; (полный) повний:
полновесная монета – моне́та правди́вої ваги́;
полновесная пощёчина – до́брий (ви́важений) ля́пас. Обговорення статті
Презентабельный – показни́й, пова́жний, стату́рний, (представительный) поставни́й, представницький, (франц.) презенто́вний, (импозантный) імпоза́нтний, (солидный) солі́дний, (приличный) пристойний, (показательный) показо́вий:
презентабельный вид – показний (поважний) вигляд.
[Чоловік був із себе показний, кремезний, років мав так сорок із чимось, на виду смаглюватий, вуса довгі, борідка викохана — якби краще був одягнений, всякий узяв би його за людину значну, іменитого роду, таку мав шляхетну поставу (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса].
Обговорення статті
Престижныйповажний, престижний, авторитетний. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Авторитет – авторите́т, -ту, пова́га, -ги; -ный – авторите́тний, пова́жний, -а, -е.
Важный
1) (
имеющий значение) ва́жний, важли́вий;
2) (
солидный) пова́жний, значни́й, -а́, -е́;
3) (
горделивый) пи́шний, вели́чний, бундю́чний, -а, -е.
Веский
1) (
тяжелый) важки́й, -а́, -е́;
2) (
имеющий значение) пова́жний, -а, -е.
Видный
1) (
зримый) ви́дний, -а, -е;
2) (
солидный) показни́й, -а́, -е́;
3) (
значительный, представительный) вида́тний, пова́жний, значни́й, -а́, -е́.
Значительный
1) (
положение человека) зна́чний, пова́жний, -а, -е;
2) (
кусок чего-нибудь) вели́кий, чима́ли́й, -а́, -е́.
Почтенный (уважаемый) – шано́вний, пова́жний, -а, -е.
Серьезный – серйо́зний, пова́жний, -а, -е; -но – серйо́зно, пова́жно.
Солидный – стате́чний, пова́жний, солі́дний, -а, -е; -но – стате́чно, пова́жно, солі́дно.
Уважаемый – пова́жа́ний, пова́жний, шано́вний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Значительный – значний, поважний; (по размеру, количеству) – великий, чималий. Значительно больше – далеко більше.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Почтенный
• Почтенный возраст
поважний вік.
• Почтенных размеров
– чималого (солідного) розміру; чималий (-ла, -ле, -лі).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пова́жний
1)
почтенный;
2)
серьезный, солидный.
У пова́жному ста́ні – (о женщ.) беременная.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Благовидный (о предлоге) – ні́би пова́жний.
Важный
1) (
имеющий значение, об обстоятельстве) – важливий, ва́жний; быть -ным (иметь значение) – ва́жити, зава́жувати, бу́ти ва́жним; оказаться -ным – зава́жити;
2) (
степенный, о личности) – пова́жний, значний.
Веский
1) (
о почтовой посылке) – ваговитий, важкий;
2) (
важный, о доводе) – пова́жний, важливий.
Достойный чего
1) (
доверия, наказания, похвалы) – гі́дний, ва́ртий чого́;
2) (
почтенный, о лице) – пова́жний, шано́вний.
Основательный (глубокий, об исследовании) – ґрунто́вний; (обстоятельный, об изложении) – докла́дний; (резонный, о доказательстве) – слу́шний; (о жалобе) – умотиво́ваний; (изрядный, солидный о количестве) – чима́лий, заса́дний; (степенный, солидный, о человеке) – стате́чний, пова́жний.
Солидный (о работнике, об учреждении, фирме) – пова́жний, солі́дний; (степенный, о лице) – стате́чний; (изрядный, о стаже, сумме) – чима́лий.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пова́жний, -на, -не

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини. К. XII. 65.
Знижа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. знизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Понижать, понизить, опускать, опустить.
Я ні перед ким очей не знизив. К. Бай. 12.
2) Унижать, унизить.
Не хочеться рід свій поважний знизити. Г. Барв. 423.
Пова́жливий, -а, -е = Поважний 2. Пісні поважливі. КС. 1882. VIII. 264.
Пова́жний, -а, -е.
1) Почтенный, достойный уваженія.
Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю. К. ЧР. 48.
2) Серіозный; солидный.
Такий зробився тихий та поважний. Рудч. Ск. II. 162. Поважне обличчя. К. Досв. 127. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3)
У пова́жному ста́ні. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Маломо́вний, -а, -е. *Цей чоловік такий маломовний, поважний. Кобил. «Ніоба».

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Уважительныйпова́жний, ува́жливий; У. причина — пова́жна причи́на.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ва́жный = ва́жний, пова́жний, важли́вий; вели́чний, пи́шний, бундю́чний. — Важлива річ. Чайч. — Величний, як жидівський патинок. н. пр. — Він таке бундючне весїл’я уджигне, що ну. Кот. — Не ва́жный = так собі́, аби́-який.
Вѣ́скій = 1. важки́й. 2. ва́жний, пова́жний. — Поважне слово.
Досто́йный, досто́енъ, сто́йна = ва́ртий, варт, а, го́дний (С. Л.), пова́жний, досто́йний, досто́єн. (С. Аф.). — Досто́йный вѣ́чной па́мяти = вікопо́мний. С. З. — Парубок до богослова не вартий доброго слова. н. пр.
Значи́тельный = 1. вели́кий, чимали́й. — Чи мала вода прибула. 2. зна́чни́й, пова́жний. —Багатих і значних людей ховали дуже пишно. Лев. 3. ви́ра́зний.
Почте́нный = пова́жний (С. З. Л.), шано́вний (С. З. Л.), поче́сний, пошти́вий, стате́чний. — Вона у нас жінка добра, розумна і поважна. Кот. — Поважноє писанїє ваше дойшло. Орлик. С. З. — Почесного роду. К. Ш. — Такій статечній людинї не сором сказати — здорові були: він заробив собі шанобу. Кн.
Санови́тый = 1. пова́жний. 2. санови́тий, панови́тий.
Серьёзный = пова́жний, стате́чний.
Степе́нный, но = стате́чний, пова́жний, но (С. Л.). — Ой ви старости, ви статечниї. н. п. — Поважно та тихо, у раннюю пору, на високу гору сходились. К. Ш. — С. кни́га = кни́га родово́ду росийських царів. Станови́ться, стать бо́лѣе степе́ннымъ — важнїти, поважнїти. — Постарієш і поважнїєш. н. пр.
Уважа́ть, ува́жить = 1. поважа́ти (С. З. Л.), шанува́ти (С. З. Л.), ушанува́ти (С. Ш.). — Ти бо, Мотре, повинна поважати матїр, бо мати старша в хатї. Лев. — І дуже поважали і любили один одного. н. о. Грінч. — Оддай мене, моя мати, заміж за старого, буду його шанувати лучче молодого. н. п. — Ой рада б я Марусеньку за рідну приняти, та все не так вона мене буде шанувати. н. п. — Ми любимо і шануємо тебе, яко артисту. Кн. — Уважае́мый = пова́жний (С. З.), шано́вний (С. З. Л.). — Поважноє посланіє ваше дойшло. Орлик. С. З. 2. у(в)важа́ти (С. Ш.), ува́жувати (С. Ш.), ма́ти на ува́зї, ува́жити (С. Л.), згля́нути ся (С. Л.). — Вважаючи на ті обставини, треба думати, що... Кн. — Не вважай на врожай, сїй жито — хлїб буде. н. пр.

Запропонуйте свій переклад