Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «погодний»
Шукати «погодний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́ветер
1) (
попутный ветер) пого́дний, ходови́й ві́тер. См. Попу́тный (ветер);
2)
по́ветер, по́-ветру, нар. – за ві́тром.
Плыть по́ветер – пли́сти за ві́тром.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пого́днийблагоприятный.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пого́дний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Благопрія́тный = 1. при́язний, ласка́вий, милости́вий, жичли́вий, прихи́льний, щи́рий. — Він завжди до його прихильний. 2. го́жий, пого́жий, сприя́ючий, щасли́вий. — Благопрія́тное вре́мя = до́брий час, слу́шний час, пого́дний час. — Дай, Боже, час добрий! — Будемо сподівати ся слушного часу. — Запобігаймо вперед такому безправю під сей до того дїла погодний час. С. З. — За дві недїлї або як на то час погодний знесеть. Ст. Л. — Б. вѣ́теръ = пого́дний, ходови́й. (Ман.), пого́жий. — Треба швидче їхати, тепер саме ходовий вітер. — Б. пого́да = годи́на, го́дяний, годи́няний, го́дяно, годи́няно. — Після дощів настала година. — За цїлий тиждень ні одного дня не було го́дяно. — Б. слу́чай = добра ока́зия, до́брий випадок, ща́стя. — Йому випала добра оказия.
Вѣ́теръ, вѣтръ, (здр.) — вѣтеро́къ = ві́тер, (здр.) — вітере́ць, вітре́ць, (поб.) — вітрюга́. — Верхово́й, сѣ́верный вѣ́теръ = верхови́й, горі́шний. Ман. — Ю́жный в. = низови́й в. Ман. — За́падный, восто́чный в. = захі́дний, схі́дний в. — Попу́тный в. = пого́дний, ходови́й в. Ман. — Проти́вный в. = супроти́вний, супру́тнїй. Ман. — Сухо́й в. = сухові́й. С. Л. — Паля́щій в. = палю́чий, шмалїй. — Ти́хій вѣтеро́къ = вітере́ць ти́хий, благе́нький. — Сквозно́й в. = скрізни́й. С. Л. — По вѣ́тру = за ві́тром.
Поп́утный = 1. подоро́жній. — Подорожнїй товариш. 2. пого́дний, ходови́й (Ман.). — Потім поїхав назад, ходовий мінї боги вітер послали. Нїщ.
Спосо́бный = 1. зда́тний (С. Аф. З. Л.), вда́тний (С. Л.), уда́тний (С. Ш.), доте́пний (С. З. Л.), зді́бний (С. З.), стіпни́й (С. З. Л.), хистки́й (С. З.), голі́нний, кебе́(і́)тний (Ман.), кебе́тливий. — На все здатні, до любощів, до пісень. Б. Г. — Що здатний був до вечерниць. Кот. — Один ще змалку вдатний шпак у щиглика сьпівать навчив ся. Б. Г. — Моторний парубок, дотепний хоч до чого. Б. Г. — А який був до своєї справи дотепний. І. Г. — Все сьпівають що дїялось, бо дотепні. К. Ш. — Щоб народ і Україну вміла покохати, щоб за правду проти кривди була здібна стати. Мова. — Не здібна й корови видоїти. Кр. — Та не стіпна й їсти наварити. н. п. — Стіпний на докладки. н. пр. — І дурень стіпний кашу їсти. н. пр. — А вона така, що сама і спекти не кебітна. н. к. — Дуже кебетливий і подає надїю стати одним з наших корифеїв. Пісоч. — Спосо́бнымъ, быть = зда́ти ся. С. З. — Наша Парася на все здала ся. н. пр. 2. спосо́бний, прида́тний, пого́дний.
Удо́бный, но = удо́бний (С. Ш.), придо́бний, у(в)да́тний (С. Ш.), зручни́й (С. Л.), виго́дний (С. Л.), прикла́дний, час — слу́шний, пого́дний. — Грузьке та не придобне місце. н. о. К. Ст. — Було вже опівночі, саме вдатна година, бо вже всї поснули. Кн. — Оця зручна година довела мене до несподїваного вчинку. Кн. — Юзефович не приняв доноса, бо не зручно було виступати. Кн. — Прикладний степ. — Прикладна земля. Полт. — Удо́бнѣе = придо́бнїше, способнїше, зручнїше. — Запорожцї знали добре, де який перевіз був придобнїший та й плавнями куди способнїш пробратись. н. о. К. Ст.

Запропонуйте свій переклад