Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «подлинный»
Шукати «подлинный» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́длинный – спра́вжній, справде́шній, правди́вий, автенти́чний, досто́тній, щи́рий, су́тий, су́щий, нестеме́нний, чи́стий, настоя́щий, і́сний, і́стий, віру́тний. [Справде́шня грани́ця землі́ ру́ської. Щи́рий патріо́т. Пе́рстінь су́того зло́та. Кость оце́й, чи́ста боля́чка на о́ці (Крим.). І́ста ма́ма. Вся ма́мина вро́да і вда́ча (Неч.-Лев.)].
С -ным верно – з оригіна́лом згі́дно.
В -ном виде – (о людях) живце́м.
-ный источник – автенти́чне джерело́.
-ная причина – су́ща (спра́вжня причи́на).
-ная правда – су́ща (щи́ра) пра́вда.
Запра́вский (настоящий, подлинный) – спра́вжній, справде́шній, правде́шній, правди́вий, і́сний. [Я не міща́нка яка́сь, а спра́вжня па́ні (Н.-Лев.). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). І́сний ні́мець].
В -скую – спра́вді, спра́вжки, навспра́вжки́. [Не розберу́, чи гра́ються, чи навспра́вжки б’ю́ться].
И́стинный
а) (
содержащий истину, верный) і́стинний, правди́вий, справедли́вий;
б) (
подлинный, настоящий) і́стинний, спра́вжній, справде́шній, правди́вий, справедли́вий, щи́рий, чи́стий;
в) (
действительный, реальный) ді́йсний, спра́вжній; срвн. Правди́вый 3, По́длинный, Су́щий. [Ось розкажу́ і́стинну пра́вду (Квітка). Нема́ на сві́ті правди́вої при́язні, ані правди́вих при́ятелів (Франко). Вихо́вувати справедли́вих громадя́н (Крим.). Це справедли́вий чума́к (М. Вовч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Щи́рий коза́к (Номис). Чи́сте пе́кло з тобо́ю жи́ти (Поділля). Вважа́ла на се́бе, як на справде́шню аристокра́тку (Н.-Лев.)].
-ное учение (содерж. истину) – і́стинна, правди́ва нау́ка, і́стинне, правди́ве вче́ння.
-ное происшествие – ді́йсна приго́да (приключение), поді́я (событие).
-ный путь – правди́вий шлях.
Наставлять кого на -ный путь – наверта́ти кого́ на до́бру (пра́ву) путь, на до́брий ро́зум.
Настоя́щий
1) (
нынешний) тепе́рішній, (современный) суча́сний, сьогоча́сний, (этот) цей, сей. [Ва́ша до́ля – це до́ля молоди́х че́сних люде́й тепе́рішнього ча́су (Н.-Лев.). Він уважа́в за профана́цію рівня́ти да́вніх аске́тів до тепе́рішніх черці́в (Крим.). Забува́єш про суча́сне життя́ (Крим.)].
В -щее время – тепе́р, (пров. тепе́речки), тепе́рішнього ча́су, в тепе́рішній час, в тепе́рішніх часа́х, за тепе́рішніх часі́в, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) ни́ні. [Тепе́р я про це не ду́маю (Київ). Там тепе́речки нови́й база́р (Квітка). Не був ще тоді́ тим, чим був тепе́речки (Крим.). Ді́я, котра́ ді́ється в тепе́рішній час (Н.-Лев.). Нема́ кра́ще в тепе́рішніх часа́х, як бу́ти орендаре́м (Франко). Про о́діж ма́ло дба́ють ни́ні (Франко)].
В -щее время я работаю на фабрике – тепе́р (на цей час) я працю́ю на фа́бриці.
До -щего времени – до цьо́го (до тепе́рішнього) ча́су, дотепе́р, до́сі, (зап.) дони́ні. [Довгота́ в цих склада́х заде́ржалася й до цьо́го часу (В. Ганцов). Біди́в я, та й дотепе́р біду́ю (Кам’янеч.)].
До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) – дотепе́рішній. [Всі дотепе́рішні до́сліди не дали́ вели́ких на́слідків (Крим.)].
В -щем году – цього́ (в текущем: пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
В начале -щего года – на (з) поча́тку цього́ (пото́чного, біжу́чого) ро́ку.
-щее положение – тепе́рішній (суча́сний, сьогоча́сний) стан, -нє (-не) стано́вище.
В -щем своём виде эта вещь мне не нужна – в тепе́рішньому (в цьому́) своє́му ви́гляді ця річ мені́ не потрі́бна;
2)
грам. -щее время – тепе́рішній час (-су);
3) (
этот, находящийся перед кем) цей, (данный) да́ний.
По -щему делу – в цій (в да́ній) спра́ві.
-щий случай – цей (да́ний) ви́падок (-дку).
-щим удостоверяется, что… – цим сві́дчу (сві́дчимо), що..;
4) (
подлинный, истинный) спра́вжній, правди́вий, справедли́вий, (действительный) ді́йсний, (неподдельный) щи́рий, (сущий) су́щий, су́тий, (истый) і́сний, і́стий, істо́тний, (точь-в-точь, чистейший) чи́стий, досто́тний, (всамделишный) справде́шній, пра́вий, прями́й; срв. По́длинный. [Се наш спра́вжній друг (Коцюб.). (Він) спра́вжній був пое́т (Самійл.). Тепе́р ви спра́вжнє своє́ обли́ччя показа́ли, до́сі-ж була́ то ма́ска (Грінч.). Коха́ння спра́вжнє соромли́ве (Тобіл.). Незаба́ром той шипу́чий ка́шель перехо́див у спра́вжній (Коцюб.). З весно́ю, коли́ розпочали́ся спра́вжні робо́ти (Коцюб.). Йшли відва́жно, як правди́вії геро́ї (Франко). Правди́ві воло́ські гарбузи́ (Сим.). Фальши́ве зо́лото – для вас правди́ві гро́ші (Самійл.). Знахо́дять своє́ правди́ве призна́чення (Корол.). Справедли́вий чума́к був (М. Вовч.). Хліб, оде́жа, па́ливо то́що, – оте́ все й є справедли́вий доста́ток, спра́вжнє бага́тство (Рада). Ді́йсна столи́ця Да́нії – не Копенга́ген а Га́мбург (Грінч.). Щи́рий коза́к зза́ду не напада́ється (Номис). Це не ка́зка, а щи́рая пра́вда (Чуб. II). Там упоко́ю люди́на зазна́є, ті́льки де во́ля є щи́ра (Грінч.). Красу́ня щи́рого класи́чного ти́пу (Н.-Лев.). Су́ща дра́ма, не ви́гадана, не підмальо́вана (Кониськ.). Су́ща причи́на супере́чки прояви́лася я́сно (Павлик). Ото́ було́ су́ще ща́стя моє́ (Кониськ.). І́сний моска́ль (М. Вовч.). На обли́ччя істо́тний Степа́н, але́ не він (Звягельщ.). Чи́стий ба́тько, – от як уда́вся сино́к! (Чигиринщ.). Ходи́в чи́стим босяко́м (Виннич.). Справде́шній коза́к (Сл. Гр.). Сиді́ла собі́ ві́льно, як справде́шня пта́шка (М. Вовч.). Відчу́ла справде́шній апети́т (Н.-Лев.). Я не міща́нка яка́сь там, а справде́шня па́ні (Н.-Лев.). Пра́вий ри́цар, ще молоди́й, а вже не ма́є рі́вні (Куліш). То моя́ пра́ва жі́нка (Яворськ.). Як поба́чиш, так прями́й запоро́жець! (Мирний). Пряме́є пе́кло там було́ (Греб.)].
Самый -щий – справжні́сінький, щирі́сінький, існі́сінький, чисті́сінький. [Щирі́сінький матеріялі́ст (Рада). Існі́сінька щи́рість (Основа 1862). Чисті́сіньке пе́кло (Крим.)].
-щее золото – щи́ре (су́те) зо́лото.
-щая стоимость – ді́йсна (спра́вжня) ва́ртість.
-щая цена – спра́вжня (правди́ва, справедли́ва) ціна́.
Теперь -щая пора садить деревья – тепе́р са́ме час сади́ти (садови́ти) де́рево.
По -щему
а) по-спра́вжньому, по пра́вді, спра́вді, (
искренно) щи́ро, щиросе́рдно, по щи́рості; (как следует) як слі́д, наспра́вжки́, ді́йсно[е]. [Не вмі́є нічо́го як слід зроби́ти (Київ). Посвари́тися наспра́вжки не могли́ (Крим.). Дові́даємось ді́йсне, поба́чимо його́ – яки́й (М. Вовч.)].
Я вас по -щему люблю – я вас правди́во люблю́ (коха́ю), я вас по пра́вді (таки́ спра́вді, щи́ро, щиросе́рдно) люблю́ (коха́ю);
б) (
сказать правду) напра́вду; пра́вду (напра́вду, по пра́вді) ка́жучи, по щи́рості, (в сущности) су́ще. [Напра́вду вам не тре́ба було́ втруча́тися в цю спра́ву (Київ). Вона́ су́ще не була́ черни́цею, по́стригу не бра́ла (Кониськ.). Продражни́ли його́ «Зимо́ю», а су́ще він прозива́вся Гу́ркалом (Кониськ.)].
-щим образом – по-спра́вжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде – показа́ти себе́ в спра́вжньому своє́му ви́гляді.
Неприукра́шенный – неприкра́шений, (подлинный) щи́рий, щирі́сінький. [Неприкра́шена пра́вда (Київ)].
Оригина́льный
1) (
подлинный) оригіна́льний, первотво́рний, первопи́сний. См. По́длинный;
2) (
самобытный) оригіна́льний, самості́йний, своєрі́дний. [Оригіна́льне письме́нство. Самості́йна цивіліза́ція. На́ші своєрі́дні фо́рми та фа́рби (Єфр.)]і
3) (
странный) оригіна́льний, чудни́й, ди́вний, чудасі́йний, дива́чний.
Прямо́й
1) (
некривой, простой) прями́й, прости́й, прави́й.
-менький (ум.-ласк.) – пряме́нький, просте́нький, праве́нький, пряме́сенький, просте́сенький, праве́сенький. [Руба́йся, де́рево, і пряме́ й криве́ (Рудч.). Я зна́ю сам, що про́сте, що криве́є (Куліш). Ви́зволь, Го́споди, нево́льника з нево́лі на про́стії доро́ги (Дума). Руба́йся, де́рево, криве́ і праве́ (Чуб. II). Стан праве́нький, мов топо́ля (Глібів)].
-ма́я линия, мат. – пряма́ (проста́) лі́нія.
-мо́й угол, мат. – прями́й (прости́й) кут.
-ма́я дорога – пряма́, проста́ доро́га, прями́й, про́стий шлях.
-ма́я кишка – ку́тня ки́шка, кутня́чка;
2) (
искренний) про́стий, щи́рий, прями́й. [Десь Бог мене́ покара́в – лиху́ до́лю мені́ дав; лиху́ до́лю, про́сту ду́шу (Чуб. V). А му́рин (негр), щи́рий і прями́й з приро́ди, вважа́є че́сним ко́жного (Куліш)].
-мо́й человек – щи́ра (відве́рта) люди́на, щи́ра душа́;
3) (
истый, настоящий) чи́стий, спра́вжній, ді́йсний; см. Настоя́щий, По́длинный. [Чи́стий бо́вдур (болван) (Липовеч.)].
Друзья -мы́ебратья родные – при́ятелі (дру́зі) спра́вжні – що брати́ рі́дні;
4) (
непосредственный) безпосере́дній. [Безпосере́днє голосува́ння. Зане́пад туте́шньої торго́влі був безпосере́днім на́слідком тих за́ходів (Єфр.)] -мы́е налоги – безпосере́дні пода́тки.
-мы́е наследники – безпосере́дні спадкоє́мці.
-мо́й смысл, значение – безпосере́днє розумі́ння, -нє зна́чення.
-мо́е понимание (смысл) этих слов – власти́ве розумі́ння цих слів.
-мо́й ответ – про́ста ві́дповідь.
-мо́е сообщение – пряме́ сполу́чення.
-мо́й образ действий – одве́рте пово́дження.
-мо́й характер – відве́рта, пряма́ вда́ча.
-ма́я речь, грам. – пряма́ мо́ва.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Форменный
1) фо́рмовий, (
об одежде) формений;
2) (
подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (
полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (
официальный, ещё) офіційний;
5) (
соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
форменные элементы крови – формові елементи крові;
форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подлинный – спра́вжній, автенти́чний, -а, -е; с подлинным верно – з ориґіна́лом згі́дно.
Оригинальный
1) (
подлинный) ориґіна́льний, первотві́рний, -а, -е;
2) (
своеобразный, самобытный) своєрі́дний, ориґіна́льний, -а, -е;
3) (
странный, чудаковатый) чудни́й, ди́вний, ориґіна́льний, химе́рний, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Подлинный – справжній; правдивий. С подлинным верно – з оригіналом згідно.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Подлинный (о телеграмме) – первопи́сний, оригіна́льний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Подлинный
• С подлинным верно
– з оригіналом (з первотвором) згідно.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

по́длинный оригіна́льний, спра́вжній, і́стинний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Автенти́чний
1)
подлинный;
2)
достоверный.
Притама́нний, при́тамний
1)
настоящий, подлинный;
2)
собственный;
3)
родимый.
Чи́стий
1)
чистый, незагрязненный, прозрачный;
2)
незаросший;
3)
чистый, гладкий;
4)
чистый, опрятный;
5)
подлинный.
Чи́ста ро́зкіш – просто прелесть.
Чи́стий со́ром – просто стыд.
Чи́стий четве́р – четверг страстной недели.
Виво́дити кого́ на чи́сту во́ду – обличать кого.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Подлинный (о причине) – спра́вжній, спра́вдешній; (о произведениях, документах) – первотві́рний, автентичний; (настоящий, неподдельный, о правде) – су́тий, щирий; с -ным верно – з первотво́ром (ориґіна́лом) згі́дно; утверждать за -ное – стве́рджувати, що так спра́вді було́.
Действительный
1) (
о факте) – ді́йсний; (подлинный) – спра́вжній, правдивий;
2) (
юридич. о документе) – чинний, правосильний, ва́жний; быть -ным – ма́ти силу, бу́ти ва́жним; перестать быть -ным – втра́тити силу; (удостоверение); действительно до… – має силу до…
Источник – джерело́; и. авторитетный – авторите́тне (пова́жне) джерело́; и. достоверный – (цілко́м) пе́вне (віригі́дне) джерело́; и. подлинный – автентичне джерело́; по достоверным -кам – з пе́вних джере́л; (о людях) – від пе́вних люде́й.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Віру́тний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Притама́нний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. НВолын. у. Моя притаманна земля. НВолын. у. За що я дам кому притаманного огорода. НВолын. у. Притаманне моє ягня. НВолын. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

По́длинный = спра́вжнїй (С. Пар.), су́щий, справде́шний, щи́рий (С. Л), правди́вий, вла́сний. — Се його власні слова.

Запропонуйте свій переклад