Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 56 статей
Запропонувати свій переклад для «поділ»
Шукати «поділ» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возника́ть, возни́кнуть – по(в)става́ти з чо́го, повста́ти [Серде́чний біль повста́в з нудьги́ за сім’є́ю (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.)], наста́ти, ста́ти, виника́ти з чо́го, ви́никнути, ви́никти [Нові́ держа́ви ле́гко виника́ють, але й руйну́ються так са́мо ле́гко. Ду́мка про се ви́никла в селя́н (Грінч.)], устава́ти, уста́ти, з’явля́тися, з’яви́тися, бра́тися, взя́тися, виро́юватися, ви́роїтися [Відсіля́-ж то й ви́роїлася при́казка (Стор.)]; сов. вроди́тися, зроди́тися [В не́ї зроди́лася ду́мка], зароди́тися [Іди́лія так са́мо зароди́лася в старовину́ (Єфр.)], народи́тися [Класи́чна пое́ма народи́лася з наро́дніх пісе́нь (Єфр.)], проки́нутися [Проки́нулися нові́ думки́]; (подоспеть) наспі́ти [Знов наспі́ла ду́мка (Крим.)], зроби́тися, піти́ [Невже́ наро́дня нена́висть до лати́нців пішла́ з само́го ті́льки зави́дливого на́шепту? (Куліш)].
Возника́ет вопрос – повстає́ (захо́дить) пита́ння.
Делё́ж, делё́жка – дільба́, ділени́на, (раздел) по́діл, паюва́ння, (редко) діляни́ця. [Приве́зли арешта́нтам хлі́ба, почала́ся ділени́на. Все припа́ло йому́, без по́ділу].
Удобный для дележа́ – поді́льний. [Куплю́ вам мішо́к не вели́ких, а мали́х груш, бо ті подільні́ші].
Деле́ние
1) по́діл. [По́діл люде́й на про́стих і «вельмо́жних» (Л. Укр.)];
2) (
арифм.) ділі́ння.
Зару́бина, Зару́бка
1) за́руб (-бу), зару́бина, за́рубка. [Подиви́сь, які́ зару́бини на шолому́ в ньо́го. Оце́ так зару́бини. – Се так меча́ми (Куліш). Одломи́лась одна́ за́рубка в коро́мислі (Київщ.)];
2)
-бина на вальке для катанья белья, на посуде и т. п. – рубі́ж, рубе́ж (-жа́), рубе́жик (-ка), зару́бин(к)а. [Ду́же мілкі́ рубежі́ на рублі́ – не до́бре вика́чуються сорочки́];
3)
-бина на бирке – карб (-бу), ка́рбик (-ка). [Змі́ряв ку́пу бурякі́в та й зарі́зав на ціпку́ мале́нького ка́рбика: скі́льки змі́ряє куп, то сті́льки й на па́лиці зарі́же ка́рбиків (Звин.)].
-на поперёк дерева – за́рубка, и́вер (-ра).
-на на дереве для добывания сока – калаба́нка, (для приметы) за́рубка. [По́діл на пері́оди – це ті́льки за́рубки або верстові́ стовпи́ на шляху́ ро́звитку (Єфр.)].
Делать, сделать -ну – роби́ти, зроби́ти за́рубку на чому́; карбува́ти, закарбува́ти що.
Исшлё́пать (подол, одёжу) – задри́[і́]пати (поді́л, оде́жу), (о мн.) позадри́[і́]пувати.
Наре́чие
1) (
диалект) нарі́ччя (-ччя), діяле́кт (-ту); (язык) мо́ва, язи́к (-ка́; мн. язи́ки). [Тако́ї фо́рми не було́ в атти́цькому нарі́ччі (Крим.). По́діл украї́нської язиково́ї терито́рії на півні́чну і на півде́нну гру́пи нарі́ччів (В. Ганцов). Навко́ло – незліче́нна юрба́: рі́зні племе́на, язи́ки, держа́ви, наро́ди – ді́ти всіх вікі́в (М. Калин.)];
2)
грам. (часть речи) – прислі́вник (-ка).
Непра́вильный
1) (
отступающий от правил, от нормы) непра́вильний, (несоответств. правильности) неправди́вий, несправедли́вий, непопра́вний, неслу́шний, (ненадлежащий) ненале́жний, (неверный) неві́рний, (ошибочный) хи́бни́й, помилко́вий; срв. Превра́тный 2. [Недо́бре стилізо́вана фра́за, мо́же да́ти при́від до зо́всім неправди́вого розумі́ння тво́ру (Грінч.). Несправедли́вий по́діл ціло́го «Сло́ва» (Рудан.)].
-ный вес – неправди́ва (несправедли́ва) вага́.
-ный взгляд на вещи – неслу́шний (неправди́вий) по́гляд на ре́чі, помилко́вий (хи́бний) по́гляд на ре́чі.
-ный глагол, грам. – непра́вильне дієсло́во.
-ная дробь, мат. – дріб (р. дро́бу) неі́стий (непра́вильний).
-ное заключение, догадка, замечание – неслу́шний (неві́рний, неправди́вий) ви́сновок, здо́гад, неслу́шна (неві́рна, неправди́ва) ува́га.
-ное исполнение приговора – непра́вильне вико́нування (викона́ння, оконч. ви́конання) при́суду.
-ный подход – ненале́жний (неві́рний, непра́вильний) підхі́д.
-ное понимание, представление – неправди́ве (ненале́жне), хи́бне (помилко́ве) розумі́ння, уя́влення.
-ное требование – несправедли́ва вимо́га.
-ный треугольник – непра́вильний (різнобі́чний) трику́тник.
-ный стиль, перевод, язык – недо́брий (непра́вильний) стиль, неві́рний (неправди́вий) пере́клад, непра́вильна (неві́рна, недола́дня) мо́ва, (неряшливый язык) неоха́йна мо́ва.
-ное уравнение – непра́вильне рі́вня́ння.
-ная форма – непра́вильна фо́рма.
-ные черты лица – непра́вильні (нері́вні) ри́си обли́ччя;
2) (
неурегулированный) неви́рівняний, неви́вірений, неви́рихтуваний, (нерегулярный) нерегуля́рний, (неверный) неві́рний. [Неви́вірений годи́нник (Полт.). Нерегуля́рний плодозмі́н (Київ)].
-ные весы – неві́рна (неправди́ва, несправедли́ва) вага́.
-ный ход – неви́рівняний (неви́рихтуваний) хід.
Ни́зменность
1) (
о местности) низина́, низовина́, низькоді́л, (подолье) поді́л (-до́лу), поді́лля (-лля), (диал.) під (р. по́ду; мн. поди́, -ді́в), поди́на, при́падь (-ди), (у реки) по́лі́г (-ло́гу) и (мн.) поло́ги (-гів). [За низину́ вважа́ється таки́й край, яки́й не підно́ситься понад мо́ре ви́ще, як на 200 ме́трів (С. Я. Геогр. Укр.). Багни́стий по́яс Гімала́я – низина́ пе́рших джу́нглів (М. Калин.). Пові́льні змі́ни морі́в та суходо́лів, гір та низови́н (Тутк.). Сніг ті́льки де-не-де́ на низькодо́лі позостава́вся (Васильк.). Ой ходи́ла подру́женьки, з гір на поді́л (Метл.). Скрізь було́ ви́дко се́ла на поло́гих лу́ках, на подо́лі та рівнині́ (Н.-Лев.). Ли́ну сте́пом та поді́ллям та дібро́вою (Філян.). Перепели́ця сі́ла на поду́ (Харківщ.). Ой ви́йду я на моги́лу, та погля́ну на поди́ну (Пісня)];
2) (
в нравств. смысле) ни́зькість, ни́цість, (неблагородство) нешляхе́тність, низькоду́хість (-ости); срв. Ни́зость 2.
Подо́л
1)
см. Подо́лие;
2) (
рубахи, реже платья) пелена́ (ум. пелі́нка, пелі́ночка), поді́л (-до́лу) (ум. поді́[о́]лок (-ді́лка), поді́лочок), чаще во множ. (только о рубахе) подо́ли (-лів) (ум. поді́лки, поді́лочки (-ків)), запо́ла, (подшитая нижняя часть женской рубахи) пі́дтичка, (только платья) на́долок (-лка). [Варе́ники вари́ла, та й пелену́ спали́ла. Спідни́чка, пере́ткана в подо́лі черво́ною за́полоччю (Л. Укр.). В подо́лах (в поді́лках) мере́жка].
Подо́ли[ь]е
1) поді́лля (-ля), поді́л (-до́лу), (
низменное место) під (р. по́ду);
2)
геогр. (Подольск. губ.) – Поді́лля (-ля).
Подразделе́ние – підпо́діл, підро́зділ (-ділу), (разделение) по́діл.
Производи́ть, произвести́ и произве́сть
1) (
творить, рождать) роди́ти, зроди́ти и породи́ти, плоди́ти, сплоди́ти; (о земле) зроща́ти, зрости́ти що; (создавать) твори́ти, створи́ти, витворя́ти, ви́творити що; (делать, совершать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, зчиня́ти, зчини́ти, учиня́ти, учини́ти, справля́ти, спра́вити що; (служить причиной чего) спричиня́ти, спричини́ти що, спричиня́тися, спричини́тися до чо́го. [Я-ж бо не своє́ю во́лею роди́всь на світ, мене́ зроди́ла приро́да (Крим.). Земля́ все була́ як ка́мінь, хлі́ба не роди́ла (Рудан.). Де ме́рзлий ґрунт нічо́го не зроща́ (Грінч.). Нічо́го, опрі́ч проте́сту та опози́ції, систе́ма репре́сій не ви́творила (Єфр.)].
-сти на свет – зроди́ти на світ, сплоди́ти. [Та я-ж тебе́ зроди́ла на світ. Я тебе́ году́ю (Крим.). Не той та́то, що сплоди́в, а той, що ви́годував (Номис). Та бода́й тая рі́чка ри́би не сплоди́ла (Чуб. V)].
-сти́ из себя – вроди́ти з се́бе, ви́дати з се́бе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)].
Страна эта -во́дит золото – краї́на ця ро́дить (ви́дачі) зо́лото.
Эта земля -во́дит много овса – ця земля́ ро́дить (видає́, зроща́є) бага́то вівса́.
Ничтожные причины -во́дят часто большие перевороты – незначні́ причи́ни спричиня́ються ча́сто до вели́ких переворо́тів (спричиня́ють ча́сто вели́кі переворо́ти).
Это -ведёт хорошее действие – це спра́вить (зро́бить) до́брий вплив, це до́бре поді́є.
-ди́ть, -сти́ впечатление на кого – справля́ти, спра́вити, роби́ти, зроби́ти, чини́ти, вчини́ти вра́же[і́]ння на ко́го, врази́ти кого́. [Докла́д Лаго́вського спра́вив вели́ке вражі́ння на з’ї́зді (Крим.). Той сон таке́ на ме́не зроби́в вражі́ння, що й не знаю (Кониськ.). Вражі́ння, яке́ вони́ чини́ли, нагада́ло мені́ Ші́ллерову бала́ду (Грінч.)].
-сти́ неприятное впечатление на кого – спра́вити, зроби́ти, вчини́ти при́кре вра́ження на ко́го, при́кро врази́ти кого́.
Это событие -вело́ на него сильное впечатление – ця поді́я спра́вила (зроби́ла, вчини́ла) на йо́го вели́ке вра́ження, ду́же його́ врази́ла.
-дить эффект, фурор – роби́ти, чини́ти ефе́кт, фуро́р. [Те́мні о́чі, на́тхнуті коха́нням, роби́ли вели́кий ефе́кт (Неч.-Лев.). Його́ про́повідь чини́ла фуро́р (Крим.)].
-сти́ чудо – спра́вити, зроби́ти чу́до. [І ука́з сей чу́до спра́вив (Франко)].
-ди́ть шум, беспорядок, сумятицу – чини́ти, зчиня́ти, роби́ти шум (га́лас, ґвалт), чини́ти, роби́ти не́лад, ко́лот, бунт. [Він чи́нить у грома́ді вся́кий не́лад (Грінч.). По́гляди Д. Кулі́ша́ зчини́ли превели́кий ко́лот і в моско́вській, і в украї́нській пре́сі (Грінч.)].
-ди́ть, -сти́ опустошение – чини́ти, зчини́ти и учини́ти спусто́шення в чо́му, пусто́шити, спусто́шити що.
-дить сон, испарину – спричиня́ти сон, ви́пар.
-ди́ть давление – роби́ти ти́снення, натиска́ти на що.
-дить опыты – роби́ти до́сліди;
2) (
изготовлять, выделывать) виробля́ти, роби́ти, ви́робити що, продукува́ти, спродукува́ти и ви́продукувати що. [Робі́тник виробля́є ті прега́рні мате́рії, з яки́х дру́гий поши́є оде́жу (Єфр.). Хто ро́бить бага́тство, той і пови́нен з йо́го кори́стуватись (Єфр.). Робі́тникові пови́нно-б доста́тися все те, що він вла́сною пра́цею ви́робить (Єфр.)];
3) (
дело) перево́дити, переве́сти, роби́ти, зроби́ти; (исполнять) відбува́ти, відбу́ти що. [Му́сила старода́вня Русь байдака́ми пла́вати і торги́ свої́, і во́йни водо́ю відбува́ти (Куліш). Атмосфе́ра, в які́й дово́диться одбува́ти свою́ робо́ту комі́сії (Н.-Рада)].
-ди́ть следствие, дознание – перево́дити, прова́дити, роби́ти слі́дство, дізна́ння.
-ди́ть допрос – чини́ти, перево́дити до́пит.
-ди́ть суд – чини́ти, відправля́ти суд.
-ди́ть ревизию – перево́дити (роби́ти) реві́зію, відбува́ти реві́зію. [Сього́дні в во́лості одбува́ють реві́зію (Звин.)].
-ди́ть работу, уплату – перево́дити, справля́ти, роби́ти робо́ту, ви́плату.
-ди́ть раздел – перево́дити (роби́ти) по́діл.
-дить торговлю – ве́сти́, прова́дити торг.
-ди́ть учёт – роби́ти о́блік чому́.
Воен. -сти́ смотр – переве́сти, зроби́ти, учини́ти о́гляд;
4)
что из чего, от чего – виво́дити, ви́вести що з чо́го, від чо́го.
Он -дит свой род от знаменитых предков – він виво́дить свій рід від сла́вних пре́дків.
Это слово -дят от греческого корня – це сло́во виво́дять від гре́цького ко́реня;
5)
кого во что – промува́ти, попромува́ти кого́ в що.
-ди́ть, -сти́ в следующий чин – промува́ти, попромува́ти кого́ в ви́щий чин, ранг.
Произведё́нный
1) зро́джений, спло́джений, зро́щений; ство́рений, ви́творений; зро́блений, зчи́нений, учи́нений, спра́влений, спричи́нений;
2) ви́роблений, спродуко́ваний;
3) переве́дений, зро́блений, відбу́тий;
4) ви́ведений з чо́го;
5) попромо́ваний в що.

-ться
1) роди́тися, бу́ти зро́дженим, плоди́тися, бу́ти спло́дженим, зроща́тися, бу́ти зро́щеним; твори́тися, бу́ти ство́реним, витворя́тися, бу́ти ви́твореним, чини́тися, зчиня́тися, бу́ти зчи́неним, учи́неним, справля́тися, бу́ти спра́вленим, спричиня́тися, бу́ти спричи́неним;
2) виробля́тися, бу́ти ви́робленим, продукува́тися, бу́ти спродуко́ваним;
3) перево́дитися, бу́ти переве́деним, роби́тися, бу́ти зро́бленим, відбува́тися, бу́ти відбу́тим. [Ви́бори до 3-ої й 4-ої дум всю́ди в Росі́ї, а найбі́льше на Украї́ні, перево́дились си́лами духове́нства (Н. Рада), Робо́та дружні́ше одбува́ється, коли́ йде пла́вним, рі́вним хо́дом (Єфр.)].

Продажа -дится – про́даж прова́диться, торг веде́ться;
4) виво́дитися, бу́ти ви́веденим з чо́го
и від чого;
5) промуватися, бу́ти попромо́ваним.
Происходи́ть, произойти́
1) (
сделаться, статься) ді́ятися, поді́ятися и зді́ятися, чини́тися, зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися, роби́тися, зроби́тися, ста́тися, скла́стися; (твориться) твори́тися, утвори́тися и створи́тися, ко́їтися, ско́їтися; (совершаться, иметь место) відбува́тися, відбу́тися, захо́дити, зайти́.
Срв. Случа́ться, Твори́ться. [Що було́ коли́сь, те бу́де й знов, і що ді́ялось, те й ді́ятиметься, і нема́ ново́го нічо́го під со́нцем (Еккл.). Давно́ коли́сь те ді́ялось у вас на Вкраї́ні (Шевч.). Побі́жу мерщі́й додо́му, чи не поді́ялось чого́ там (Шевч.). Ось як воно́ зді́ялось, слу́хай (Стор.). Чини́лося те у да́вню давнину́ (М. Вовч.). У ме́ртвій ти́ші со́нного га́ю зчини́вся бій (Коцюб.). Не так воно́ ро́биться, як нам хо́четься (Номис). Як ста́лось це? І як могло́ це ста́тись? (Грінч.). Але тут і ста́лось чу́до (Самійл.). Ди́вне ди́во скла́лося тут (Грінч.). Надво́рі таке́ ко́їться, що і ви́глянути не мо́жна (Канів.). Що там ско́їлося вчо́ра межи ва́ми? (Коцюб.). І ніхто́ не зна́є того́ ди́ва, що тво́риться серед но́чи в га́ї (Шевч.). Як одбува́лася ця боротьба́ – не тре́ба нага́дувати, бо одбува́лась вона́ на на́ших очах (Єфр.). Батьки́ ніко́ли не зна́ють того́, що одбува́ється в душі́ ї́хніх діте́й (Крим.). Еволю́ція зна́чна зайшла́ від часі́в, як батьки́ борони́лись війно́ю (Самійл.)].
Между ними -зошла́ ссора – між ни́ми зайшла́ сва́рка, ста́лася сва́рка.
Между ними что-то -зошло́ – між ни́ми щось ста́лося, щось зайшло́. [Що межи ва́ми зайшло́, най межи ва́ми бу́де (Франко). Те, що межи на́ми зайшло́, не було́ непорозумі́ння (Л. Укр.)].
-зошло землетрясение – ста́вся, зчини́вся землетру́с.
-зошё́л неожиданный случай с кем – ста́лася, скла́лася несподі́вана приго́да кому́ и з ким. [Ста́лась йому́ приго́донька не вдень, а вночі́: занеду́жав чумаче́нько з Кри́му ідучи́ (Пісня)].
Если -зойдё́т перемена – якщо ста́неться, за́йде, відбу́деться змі́на.
В нём, с ним -зошла большая перемена – з ним ста́лася, зайшла́, відбула́ся вели́ка змі́на. [Я почу́ла, що від то́го ча́су з ним зайшла́ яка́сь змі́на (Франка)].
-ди́ть, -зойти́ с кем – ді́ятися, поді́ятися, ста́тися, роби́тися, зроби́тися з ким и кому́, пово́дитися з ким. [Ся́я молоди́ця зна́ла усе́, що з Окса́ною пово́дилось (Квітка)].
С ним что-то -зошло́ – з ним и йому́ щось ста́лося, поді́ялося, зроби́лося. [Що з їм ста́лося – не зна́ти (Грінч.). Ста́лося хоробли́вій люди́ні те, що й пови́нно було́ ста́тися (Крим.)].
Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло́ – не розумі́ю, що це зо мно́ю (з ним) и мені́ (йому́) ді́ється, ро́биться, поді́ялося, ста́лося, зроби́лося. [Бо́же мій! де це я?.. Що це зо мно́ю ді́ється? (Н.-Лев.). Що вам оце́ тако́го поді́ялось? (Федьк.). Що се з не́ю поді́ялось? (М. Вовч.). Що це її́ зроби́лося? (Житом.)].
С ногами что-то -дит, -шло́ – нога́м щось ро́биться, зроби́лося.
Действие -дит – ді́я відбува́ється, веде́ться, прова́диться де. [Наро́дні ти́пи з тіє́ї місце́вости, де веде́ться ді́я пое́ми (Рідн. Край)].
Дело -ди́ло в 20-х годах XIX века – ді́я ді́ялась в двадця́тих рока́х XIX ві́ку.
Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом – розмо́ва відбува́ється, веде́ться, прова́диться віч-на́-віч, по́шепки. [Розмо́ва звича́йно або́ урива́лася, або́ прова́дилася вже по́шепки, на у́хо (Єфр.)].
Вчера -ди́ли выборы – учо́ра відбува́лися ви́бори.
Заседания -дя́т в здании городского совета – засі́дання відбува́ються в буди́нку місько́ї ра́ди.
Битва под Полтавой -ди́ла 27 июня 1709 года – би́тва під Полта́вою відбува́лася 27 че́рвня 1709 ро́ку;
2) (
возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) вихо́дити, ви́йти, похо́дити, піти́, става́ти, ста́ти, встава́ти, вста́ти, по(в)става́ти, по(в)ста́ти з чо́го, виника́ти, ви́никнути, ви́пасти з чо́го. [Вірш вихо́дить з то́го, що слова́ розставля́ються так, що приро́дні на́голоси сами́ собо́ю чергу́ються, як ви́міряні, ритмі́чно (Єфр.). Але́ не з тіє́ї наро́дньої пое́зії ви́йшло старе́ на́ше письме́нство (Єфр.). Звідкіля́ пішла́ мо́ва лю́дська (Крим.). Одні́ систе́ми тракту́ють, що мора́ль похо́дить з абсолю́тного авторите́ту (Наш). Таки́м чи́ном і ста́ла а́збука (Єфр.). З тихе́ньких усе́ ли́хо встає́ (Номис). Уся́к знав, що од йо́го у селі́ усе́ ли́хо встає́ (Квітка). Біль, що повстава́в з нудьги́ (Крим.). Отаки́м спо́собом і повста́в той по́діл пра́ці, що ми тепе́р скрізь ба́чимо (Єфр.). З цьо́го могло́ повста́ти вели́ке ли́хо (Загірня). Хто й зна, що-б воно́ ви́никло з цьо́го (Грінч.). З то́го-то й ви́пало, що пра́вди ні́где було́ шука́ти (Куліш)].
-шло́ несогласие – повста́ла незго́да.
Это -дит от того, что… – це вихо́дить, виника́є, (по)стає́ з то́го, що… [Мо́же це виника́ло з то́го, що украї́нським кри́тикам дово́дилося ра́зом і обороня́ти пра́во украї́нського письме́нства на існува́ння (Єфр.)].
Свет -дит от солнца – сві́тло похо́дить, вихо́дить з со́нця.
Эта болезнь -дит от простуды – ця хворо́ба постає́ з просту́ди.
От этого может -йти убыток – з цьо́го мо́же ви́йти шко́да, зби́ток.
-ди́ть откуда – похо́дити зві́дки. [Лоя́лем я зову́сь. З Норма́ндії похо́джу (Самійл.)].
-дить, -йти от кого – похо́дити, піти́ з ко́го и від ко́го, народи́тися (во множ. понаро́джуватися) від ко́го. [Сини́ усю́ди від отці́в похо́дять (Куліш). З йо́го усі́ ті і Савлуки́ пішли́ по сві́ту (М. Вовч.). З Промете́я похо́джу (Л. Укр.). Де́які з них, як от князі́ Остро́зькі понаро́джувались од варя́го-ру́ських і ли́тво-ру́ських князі́в (Куліш)].
Он -дит от знаменитого рода – він похо́дить з сла́вного ро́ду.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Многоэтажка, разг. – (многоэтажный дом) багатоповерх, (нрк.) багатоповерхівка, (высотка) висотка, (белорус.) ґмах, (огромная, образн.) о́зія.
[В магічно-зеленавих хвилях місячного променя полощуться вежі, багатоповерхи, скляні дахи і сади та площі Києва (Докія Гуменна). Справжні хазяї незбагненно дорогих подільських нетрів зазвичай здають їх в оренду, а самі скніють у сучасних багатоповерхівках десь на Оболоні чи Дарниці (Люко Дашвар). Поряд із моїм будинком хтось із вас побудував висотку, яка ночами сяє блакитним світлом (Л. Денисенко). Але… видно суджено йому перебути смуту у холостяцькій своїй печерці на тринадцятому поверсівисотки, загубленої в нетрях Лівобережжя (Г.Тарасюк). Дивлюсь на краєвиди Ваших міст і вбачаю дещо спільного з нашими теперішніми краєвидами: такі ж височенні будинки, багатоповерхові озії, підносяться тепер і в нашому Києві та інших містах України й Росії. Я — ретроград і тому не хотів би мешкати на якомусь 15-му чи 19-му поверсі в кватирі зо всіма вигодами. Навіть, коли бував у Москві, мимоволі тужив за старою дерев’яною Москвою з її патріархальністю й затишком. Ці, подібні одна на одну, озії стирають індивідуальність міста, нівелюють його окремішність, зате задовольняють пекучу потребу в житлоплощі для багатьох людей (Б.Антоненко-Давидович). Сучасний Поділ занедбаний, але має особливий шарм, зберігає острівці затишку і ту особливу магію, яка живе у старих речах. Це ніби противага велетенським рибам багатоповерхівок, із яких поволі, як луска, опадає плитка (Юлія Стахівська)].
Обговорення статті
Торговка – торговка, крама́рка, (перекупщица) пере́купка, (мелкая, разг., устар.) сидуха.
[Старі сидухи й перекупки гнали їх кочергами через торжок (І.Нечуй-Левицький). Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич. Блискучий центр середніх віків з Академією та славетними монастирями обернувся тепер у дрібне торжище, притулок крамарів і лайливих перекупок, осередок кустарних виробництв мила, гільз, шкіри, оцту й гуталіну (В.Підмогильний)].
Обговорення статті
Юбка
1) (
одежда) спідниця;
2) (
изолятора) острі́шок:
волочиться за юбками – волочитися за спідницями;
держаться за юбку чью (за бабью юбку) – триматися (держатися) спідниці (плахти, запаски) чиєї; триматися (держатися) за чию спідницю (плахту, запаску), триматися (держатися) жінчиної (жіночої) спідниці (плахти), триматися (держатися) за жінчину (жіночу) спідницю (плахту); жити за чиїм (жіночим, жінчиним) загадом, (давн. також) носити [чию, жінчину] плахту.
[— Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г.Квітка-Основ’яненко). Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила (П.Мирний). — А встаньте-но, панно, нехай я подивлюся на вашу спідницю, чи рясна (Л.Українка). Переводила задуманий погляд на дочку. Відтак поправляла на ній намисто, обсмикувала сорочку, укладала складки спідниці (М.Коцюбинський). Його довга синя сукмана, руда на фалдах, вкривала ноги аж до землі, — наче спідниця (М.Коцюбинський). Тетяна прожогом, з рухами москаля в спідниці, кинулась одчиняти школу (М.Коцюбинський). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився! (Дніпрова Чайка). Я лиш про неї думав при зірницях, Мов про щасливий страшно гріх, І чув, як пристрасно спідниця шуміла щось про чари ніг (Т.Осьмачка). Іван носить плахту, а Настя булаву (Пр.). Біля печі вона, мов бранець, Слугувала під шурх спідниць, Віддавала дівочий рум’янець Чистоті смачних паляниць… (В.Симоненко). Там бій. Там смерть. Там зламано границі. Людей недохват. Ллється наша кров. А тут — погиб…. У вас ще на спідниці не перешили ваших коругов? — У вас, у нас. Ви Січ, а ми Полтава. У вас права, ми ж — охоронці права (Л.Костенко). Поприсідали верби у воді, стоїть у березі дівчаток зграйка і, видививши лози, миють ноги, високо підіткавши спідниці (В.Стус). — Прошу каву, — до нас наблизилася секретарка у короткій спідниці — і я раптом оцінив політ думки дизайнера цієї канапи. Недурний був чоловік, слово честі. Олесь теж оцінив цей політ і через це злегка зашарівся. Дівчина подивилася на нього скептично і обсмикнула поділ, наче там було що обсмикувати (брати Капранови). Ця спідниця снилася місцевим алкашам, яким насправді не так вже й хотілося її задерти, — їм цілком вистачало самих лише дражливих фантазій — звісно ж, за пляшкою, як водиться (М.Бриних). 1. Це — не спідниця, це — широкий пояс. 2. Чим коротша спідниця, тим більше недоліків вона приховує. 3. На прийомі у сексопатолога: — Лікарю, я не можу пройти повз жодну спідницю! — Ви молода людина, і це нормально. — Та їх у мене вже цілий гардероб!].
Обговорення статті
История
1) (
греч.) історія; (дееписание) дієписа́ння, діє́пис;
2) (
случай) приго́да, ока́зія, істо́рія, (редко) сто́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я:
вечная (обычная) история! (разг фон ) – вічна (одвічна) історія; стара казочка (пісенька); знову (завжди) це саме; це ми вже чули; вот история!;
вот так история! – оце [так] історія (пригода, оказія); оце маємо;
всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая история – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія;
естественная история – природни́ча істо́рія;
затеять историю – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким;
история социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських (суспільних) ру́хів;
история умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що;
попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто, сталася пригода кому, стала пригода на кого, (иногда зниж.) ушелепався хто;
священная, библейская история – свяще́нна, біблі́йна істо́рія;
случилась история – тра́пилася ока́зія, приго́да;
это долгая история – це довга історія (пісня);
это совсем другая история – це зовсім інша річ, це щось інше.
[Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич (В.Підмогильний). Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе (В.Симоненко). Звичайні норми починають ст́аріти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л.Костенко). Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність (Ю.Андрухович). — Ба не диявол, а чаклун, — упала в річ небога. — Першої ночі по вашому, дядечку, від’їзді прилетів він сюди на хмарі, зліз із змія, на якому верхи сидів, і ввійшов до тої кімнати. Не знаю, що він витворяв, тільки дивлюся за якусь часину — вилітає він через дах, а в домі скрізь диму повно. Ми кинулись туди — що за оказія? Ані книжок нема ніяких, ані самої кімнати, нічогісінько! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А то ж таки сторія правдива, — зауважив Санчо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я знав цю історію. Ішлося про перспективи, що мали відкритися перед нею, коли б вона не побралася з Гассе Знав я цю історію і в редакції самоо Гассе. Тут уже йшлося про перспективи, які були б у нього, коли б він зостався неодруженим. Це була, мабуть, чи не найпоширеніша історія в світі. та й чи не найбезнадійніша (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна (Іван Гнатюк, перекл. Б.Шульца). Я відмовляюся вірити Історії. Історія — це зорова ілюзія. Вона стосується невеликої купки людей, а вони видають її за загальнолюдську справу. Але це стосується лише їх самих. Тож наша справа полягає в тому, щоб не брати в цьому участі. Це вони придумали, що ми маємо брати в цьому участь. Їм необхідно, щоб ми грали у спектаклі їхнього божевілля (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна Історія — швидше погляди, ніж факти (В.Спіноза). Історія тчеться не із самих фактів, а й з віри поколінь. І є багато випадків, коли віра важить більше, ніж факти (Ален Деко). Історія — це збірка фактів, яких не повинно було бути (С.Є.Лєц). В історію важко увійти, але легко вляпатися (М.Жванецький). Історія Росії: жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше…].
Обговорення статті
Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна:
в дни войны – за війни; у дні війни;
вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну;
война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.);
война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна);
выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого;
находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким.
[Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дележ, дележкапо́діл, -лу, дільба́, -би́.
Деление
1) по́діл, -лу;
2) (
арифмет.) ді́лення, ділі́ння, -ння.
Подол
1) (
женск. рубахи) пелена́, -ни́, поді́л (род. подо́лу), пі́дтичка, -ки; (платья) на́долок, -лку;
2) (
низменное место) діл (р. до́лу).
Раздел
1) (
в книге) ро́зділ, -ду;
2) (
имущества) по́діл, -лу.
Разделение (труда) – по́діл, -лу.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Грубый (об обтеске) – на́чорний;
• г. арматура
– ришту́нок, важки́й;
• г. деление
– приблизний по́діл (-лу);
• г. обтеска
– обті́сування на́чорно;
• г. прядение
– гру́бе пряді́ння;
• (
предмет) – г. пря́диво;
• г. фильтр
– рідке́ ціди́ло.
Делениепо́діл (-лу);
• д. (
арифм.) – ді́лення;
• д. (одно
) – по́ділка;
• д. грубое
по́діл прибли́зний;
• д. золотое
– п. золоти́й.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

деле́ние 1. ді́лення; поді́лення; по́діл,-лу
2. по́ділка,-ки (одне ділення на шкалі)
д. вы́нужденное по́діл ви́мушений
д. ритми́ческое ді́лення ритмі́чне
д. самопроизво́льное по́діл самові́льний [самочи́нний, спонта́нний]
д. сокраще́нное ді́лення скоро́чене
д. я́дерное ді́лення я́дерне
разде́л 1. розділя́ння, поділя́ння; розді́лення, поді́лення; по́діл,-лу
2. ві́дділ,-лу
3. ро́зділ,-лу (у книзі)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поді́л, -до́лу
1)
низменное место, низменность;
2)
подол рубахи.
По́діл, -ділу
1)
раздел, дележ;
2)
разверстка, размежевание;
3) (
в арифм.) деление.
Поді́лок, -лку – 1) ум. от по́діл;
2)
надел.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Дележ – дільба́, діленина; (раздел) – по́діл (-лу), паюва́ння.
Деление
1) по́діл (-ду);
2) (
арифм.) – ділі́ння.
Разделпо́діл (-лу), дільба́, ро́зділ (-лу); р. полюбовныйпо́діл за взає́мною зго́дою.
Распределениепо́діл (-лу), розпо́діл (-лу); (действ.) – поділяння, розподі́лювання, (роз)поді́лення, (роз)по́діл (-лу); р. по группам – групува́ння, розпо́діл на гру́пи, розпо́діл по гру́пах; р. по классам – а) розпо́діл по кляссам; б) розпо́діл на кляси, класифікування; при -нии должно руководствоваться – розподіляючи, тре́ба керува́тися.
Труд
1) – пра́ця
; т. вольнонаемный – на́ймана пра́ця; т. научный – науко́ва пра́ця; т. умственный – розумо́ва пра́ця; т. ученый – науко́ва пра́ця; т. физический – фізична пра́ця; биржа труда – бі́ржа пра́ці; герой труда – геро́й пра́ці; дать себе труд – завда́ти собі́ пра́ці; жить в трудах – жити працюючи; охрана труда – охоро́на пра́ці; разделение трудапо́діл пра́ці; стоило большого труда – було́ ду́жо тяжко (ва́жко);
2) (
трудность) – тру́дність (-ности), трудно́та; с трудом – на силу, ле́две; с величайшим трудом – на превелику силу.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

по́діл, по́ділу; по́діли, -лів (від поділи́ти)
поді́л, -до́лу; -до́ли, -лів
Поді́л, -до́лу, на -лі (частини Києва)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Поді́л, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Вас. 206.
Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Мет. 130. Заграли коники на подолі. КС. 1883. II. 388.
2) Подолъ женской рубахи. Чуб. VII. 427.
Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Нп. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Грин. III. 136. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Чуб. V. 170. Ум. Поді́лок, поді́лочок. О. 1861. XI. 10. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Грин. III. 614. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва. Чуб. V. 165.
По́діл, -лу, м.
1) Раздѣлъ; дѣлежъ.
Нехай би їм без поділу усе, що ми з тобою придбали на віку. О. 1861. VIII. 18. Поділ у них іде, дак ще сварки за землю.
2) Разверстка, размежеваніе.
3) Въ ариѳм.: дѣленіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2.
І. Поді́лок, -лку, м. Ум. отъ поді́л.
Прозо́рий, -а, -е. Прозрачный. Світ проходить крізь скло, бо воно прозоре. Ком. II. 42. Поділ, втягаючись рогом у Дніпро, неначе плавав на синій тихій прозорій воді з своїми церквами й будинками. Левиц. Пов. 4.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Огонь — вого́нь, вогню́; „Огонь“ — „Вого́нь“; О. автоматический — автомати́чний вого́нь; О. артиллерийский — гарма́тний вого́нь; О. беглый — перебі́жний вого́нь; О. ближний — бли́зький вого́нь; О. вести — стріля́ти; вид огня — рід огню́; О. групповой — групови́й вого́нь; О. дальний — дале́кий вого́нь; О. действительный — ді́йсний вого́нь; О. заградительный — засло́нний вого́нь; О. комбинированный — комбіно́ваний вого́нь; О. косоприцельный — навскі́сний вого́нь; линия О. — лінія вогню́; меткий О. — влу́чний вого́нь; меткость О. — влу́чність вогню́; напряженность О. — напру́женість вогню́; О. навесный — зви́слий вого́нь; О. непрерывный — безупи́нний вого́нь; О. одиночный — вого́нь пооди́нчий: О. перекидной — переки́дний вого́нь; О. перекрестный — перехре́сний вого́нь; О. с рассеиванием — вого́нь із ро́зсівом; О. редкий — рі́дкий вого́нь; ведение О. — прова́дження вогню́; возобновление О. — відно́влення вогню́; открытие О. — розпочина́ння вогню́; перенос О. — перене́сення вогню́; перерыв О. — перерива́ння вогню́; прекращение О. — припи́нення вогню́; развить огонь — зміцни́ти вого́нь; О. скачками вперед — вого́нь ско́ками напере́д; разделение О.по́діл вогню́; распределение огня — розпо́діл вогню́; сосредоточение огня — зосере́дження вогню́; управленце О-нем — керува́ння вогне́м; О. фланговый — фланкови́й ого́нь; О. фронтальный — фронта́льний вого́нь.
*Разбивка — розбива́ння, розміча́ння; по́діл, -лу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Актъ = 1. дїя, дїло. 2. акт, сьвяткува́ння роківщини уче́ного товари́ства, шко́ли або и́ншого яко́го закла́ду. 3. дїя, подїл, спра́ва. — “Глитай“, драма в 5-ти дїях М. Кропивницького — „Перемудрив“, комедїя на 4 справи П. Мирного. 4. акт, папі́р, гра́мота, бома́га, (старода́вня) — шпарга́л, шпарґа́л. — Папір на гетьмана Івана царю од Кочубея пана. Греб.
Доли́на = доли́на; діл, поді́л, низькоді́л, низина́, (межи високих гір) — межигі́ря, (довга і вузька, на степах) — ба́лка, (недовга та глибока) — яр, яро́к, (з лїском) — байра́к, (крута зо всїх боків межи гір) — макі́тра, (де починаєть ся долина) — придоли́нок, (де кінчаєть ся) — одве́ршок. С. Л. З. Ш. — Вийду на могилу, гляну на долину. н. п. — І долом геть собі село понад водою простяглось. К. Ш. — Тїло козацьке рвали, по тернах, по балках жовту кість жвакували. н. д — Як будете до байраків прибувати, тернові гильки рубайте, мінї признаку покидайте. н. д. — Гей яром, яром за волами, манівцями за вівцями. н. п.
Дѣле́ніе = подїл.
Ни́зменность = низина́ (С. Жел.), низовина́ (С. Л. Жел.), низькоді́л (С. Жел. Л.), низька частина якого міста — поді́л, в степу — поло́ги (С. З.), падь, пад (Херс.), при́падь, що заливаєть ся на довго водою, найбільше між річками — прогнїй (С. З.). — Рівнина, котрої високість є незначна, зветь ся низина. Зем.
Отдѣле́ніе = 1. видїле́ння, од(від)різне́ння, од(від)луче́ння, од(від)лу́ка. 2. од(від)дїл, подїл, ви́дїл, роздїл.
Подо́ліе = поді́л, поді́лля, підгі́рря.
Подраздѣле́ніе = подїл, підроздїл (С. Пар.).
Развёрстка = подїл, роздїл.
Раздѣле́ніе = ро́здїл, поділ.
Раздѣ́лъ = роздїл (С. З.), ви́дїл, подїл.
Уча́стокъ = ча́стка, уча́сток (С. Ш.), удїл, пай. подїл, обру́б. — Скільки паїв громада надїляла громадянинові. Кн.
Юдо́ль = доли́на, поді́л. — Ю. плаче́вная = доли́на плачу́, сьвітове́ го́ре.