Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 64 статті
Запропонувати свій переклад для «поезд»
Шукати «поезд» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пое́зд – від’ї́зд, ви́їзд (-ду).
По́езд – по́їзд, (только железной дороги) по́тяг; (обоз) ва́лка.
Свадебный -езд – весі́льний по́їзд.
Пассажирский, почтовый, товарный -езд – пасажи́рський, пошто́вий, това́рний по́їзд (по́тяг).
-езд прямого сообщения – по́їзд прямо́го шля́ху, скрізни́й по́їзд (по́тяг).
Запа́здывать, запозда́ть – запізня́тися и запі́знюватися, запізни́тися, спізня́тися и спі́знюватися, пізни́тися, спізни́тися, припі́знюватися, припізни́тися, забари́тися, (о многих) позапі́знюватися, поспі́знюватися и т. д. -дать на поезд, на урок – спізни́тися до по́їзду, на ле́кцію. Запозда́вший (как прил.), см. Запозда́лый.
Колея́ – ко́лія, ум. ко́лійка; путь (-ті́) (ж. р.). [Віз підска́кував і немилосе́рдно труси́в, не попада́ючи в ко́лію (Коцюб.)].
Поезд идёт по одной -лее́ – по́їзд іде́ по одні́й ко́лії (одно́ю ко́лією).
Поезд стоит на 2-ой -лее́ – по́їзд стої́ть по дру́гій путі́ (Звин.).
Войти в -лею́ – увійти́ в ко́лію.
Войти в новую -лею́ – ста́ти на нову́ ко́лію (на нову́ путь). [Життя́ ста́не на нову́ ко́лію (Касян.)].
Кра́сный
1) (
о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
-ное знамя – черво́ний пра́пор.
-ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
-ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
-ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
-ный петух – черво́ний пі́вень.
Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
-ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
-ная лоза, см. Краснота́л.
-ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
-ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
-ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (
о политич. убежден., партиях) черво́ний.
-ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (
красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
-ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
-ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
-ное лето – кра́сне лі́то.
-ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
-ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
-ный поезд – весі́льний по́їзд.
-ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
-ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
-ный двор – двір (р. дво́ру).
-ная изба – світли́ця.
-ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
-ное окно – поку́тнє́ вікно́.
-ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
-ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
-ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
-ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
-ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4)
-ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Курье́рский – кур’є́рський.
-кий поезд – кур’є́рський по́їзд.
Ехать на -ких – ї́хати кур’є́рськими.
Мину́та
1) (1/60
градуса) міну́та;
2) (1/60
часа) хвили́на, міну́та. [Ко́жна годи́на ді́литься на шістдеся́т хвили́н (Герин.)].
Пять -ну́т десятого – п’ять хвили́н на деся́ту или п’ять хвили́н по дев’я́тій.
Без десяти (-ну́т) восемь – за де́сять хвили́н во́сьма.
Поезд отходит в восемь без десяти (-ну́т) – по́їзд руша́є (іде́, пі́де) за де́сять хвили́н до во́сьмої;
3)
-ну́та, -ну́тка (приблизит. мера времени) – хвили́на, хвили́нка, (зап.) хви́ля, хви́лька, часи́на, часи́нка, (редко) міну́та, мінути́на, міну́тка. [Зажди́ одну́ хвили́ну (Куліш). Підожді́ть хвили́нку (Самійл.). Рахува́ла день свій з тої хви́лі, коли́… (Коцюб.). Не раз спогада́ю часи́ни сі лю́бі (Л. Укр.). Я таку́ часи́нку ви́гадала, як вона́ не пла́кала (М. Вовч.). За одну́ мінути́ну зла́див кочержи́лно (Харківщ.)].
В данную, в настоящую, в эту -ту – ціє́ї хвили́ни, в цю хвили́ну, (приблиз.) під цю хвили́ну.
В ту, в ту же, в ту самую -ту – тіє́ї, тіє́ї-ж, тіє́ї са́мої хвили́ни, в (или під) ту, в ту-ж, в ту са́му хвили́ну.
Я приехала в ту самую -ту, когда он выезжал – я приї́хала са́ме в (під) ту хвили́ну, як він виїзди́в.
В -ту, в одну -ту (сделать что-л.) – за одну́ хвили́н(к)у, за хви́льку, (редко) одніє́ю міну́тою (зроби́ти щось). [За хви́льку зроблю́ (М. Грінч.). Я за́раз, одніє́ю міну́тою поверну́ся (Мирний)].
В такие -ты – в (під) такі́ хвили́ни, таки́ми хвили́нами. [Ро́зум у чолові́ка під такі́ хвили́ни спить (Кониськ.)].
В хорошую -ту – в (під) до́бру хвили́ну; під до́бру руч. [Я підкоти́вся (до ньо́го) під до́бру руч (Харківщ.)].
В -ту смерти – у хвили́ну сме́рти, у сме́ртну годи́ну, сме́ртної годи́ни, у сме́ртний час.
Сию -ту (сейчас же) – за́раз, заразі́сінько, ціє́ї-ж хвили́ни, цю-ж ми́ть. [Іду́, йду! Ось заразі́сінько (Короленко). Цю-ж ми́ть іди́ сюди́! (Брацлавщ.)].
Каждую -ту – що-хвили́ни, ко́жної хвили́ни.
Мне дорога каждая -та – мені́ дорога́ ко́жна хвили́на.
Каждая -та у меня на счету – ко́жна хви́лька в ме́не порахо́вана.
На -ту, на -тку – на хвили́ну, на хвили́нку (на хви́льку), на часи́ну, на часи́нку. [Замо́вкла на хвили́ну (Н.-Лев.). Не стулю́ ні на хви́льку оче́й (Л. Укр.). Забіга́є до ме́не на часи́нку мій при́ятель (Крим.)].
Не уснула я и на -тку – не засну́ла я й на хвили́нку (на волоси́нку), на ма́кове зе́рно.
С -ты на -ту – ко́жної хвили́ни, з хвили́ни на хвили́ну; (вот-вот) ось-о́сь, да́лі-да́лі, зато́го. [Ми його́ ось-о́сь ждемо́ (М. Грінч.). Він да́лі-да́лі при́йде (Звин.)].
Через какую-нибудь -ту – за яку(сь) хвили́н(к)у.
Свободная -тка – ві́льна хвили́нка, годи́нка. [Як ви́лучилася мені́ годи́нка, ни́шком побі́гла сама́ до не́ї (М. Вовч.)].
Нет (ни) -ты свободной – нема́(є) хвили́н(к)и ві́льної.
Нет (ни) -ты покоя (отдыха, передышки) – нема́ просві́тлої (редко проми́тої) годи́ни; нема́ про́світку кому́.
Делать что в свободные -ты – роби́ти що ві́льними хвили́нами.
Неудержи́мый – невтри́мний, нестри́мний, (реже) невтри́мливий, невде́ржний, незде́ржний, (преимущ. безостановочный) невпи́нний, неспи́нний, (непреодолимый) непобо́рний, неперемо́жний, (неукротимый) невгамо́вний, невгамо́ваний, непогамо́в(а)ний. [Невтри́мне бажа́ння (Крим.). В гні́ві нестри́мний (струмо́к) по́рухом го́рдим ки́дався з кру́чі (Дніпр. Ч.). Весе́лий нестри́мний ре́гіт (Черкас.). Як зберегла́ ти оце́й ти́хий нестри́мний за́пал? (В. Підмог.). В огні́ нестри́мної нава́ли руба́ли, рі́зали наш сад (Сосюра). Сльоза́ в не́ї в оча́х брині́ла від гаря́чих невтри́мливих слів (Л. Укр.). Сліпа́ невде́ржна си́ла (Стебн.). Го́мін незде́ржного, мов стихі́я, пото́ку лю́дського (Корол.). Ще хвили́на – і кри́ком, як невпи́нна стихі́я, поли́не куди́сь неві́льницька ту́га (Васильч.). Невпи́нні сльо́зи залива́ли її́ обли́ччя (Коцюб.). Неспи́нний по́тяг (поезд) (В. Підмог.). Жадо́ба невгамо́вна по́мсти (Франко). Душа́ стрепене́ться від дум невгамо́вних (Самійл.). Іду́ть поту́жні голоси́, як ла́ви невгамо́вні (Бажан). Непогамо́ваний по́тяг (порыв) куди́сь дале́ко (Корол.)].
Отходи́ть, отойти́
1) відхо́дити, відходжа́ти, відійти́, (
о мног.) повідхо́дити від чо́го. [Одійшо́в тро́хи та й озира́ється. Відійшли́ козаче́ньки від села́ за ми́лю]; (от чего, кого, с дороги) відступа́тися, відступи́тися, відступа́ти, відступи́ти від чо́го (напр., від вікна́, стола́, від йо́го), з чо́го (з доро́ги), уступа́тися, уступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися від чо́го, від ко́го, з чо́го. [Оступи́лася наза́д, да́лі від страшно́го мі́сця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти́, піти́.
-ди́те от окна – відійді́ть (відступі́ть(ся)) від вікна́.
-ти́ в сторону – відійти́, від[о]ступи́тися на-бі́к.
Я не -ду́ от вас – я не відступлю́сь від вас.
-ди́ от зла – відступи́сь від ли́ха.
Не -дит – ні́ ві́дступу.
От колыбели не -дит – від коли́ски ні ві́дступу (Кон.).
Не -дя́ – безодхі́дно.
Мы -ли́ версты две – ми відійшли́ верстви́ (-сто́в) зо́ дві.
Пароход -шё́л – паропла́в пішо́в.
Почта -дит и приходит по вторникам – по́шта відхо́дить (іде́) і прихо́дить вівто́рками.
-ти́ назад от кого-нибудь – остава́тися від ко́го. [Коли́ вдова́ ви́йде за́між за дру́гого, то земля́ од не́ї остає́ться (Звин.)];
2) (
о вещи: отставать) відстава́ти, відста́ти, відтуля́тися, відтули́тися, відхиля́тися, відхили́тися.
Стена -ла́ – стіна́ відста́ла, відхили́лась;
3) (
отклоняться от чего) відхиля́тися, відхили́тися, відбіга́ти, відбі́гти від чо́го. [Відхиля́тися від пра́вди. Відбіга́ти від те́ми].
Переводчик -шё́л от оригинала – перекла́дач відбі́г (відхили́вся) від оригіна́лу;
4) (
оставлять место) відхо́дити, відійти́ від ко́го [Ско́ро після то́го, як одійшо́в од ме́не, найня́вся до сусі́ди], відправля́тися, відпра́витися, покида́ти, поки́нути.
Служанка -ла́ – служни́ця відпра́вилася.
-ла́ от нас – ки́нула нас.
-ти́ от места – ки́нути мі́сце (поса́ду);
5) (
оканчиваться, миновать) відхо́дити, відійти́, мина́тися, мину́тися. [Косови́ця ще не відійшла́. Мина́ються я́годи].
Обедня -ла́ – слу́жба скінчи́лася, відійшла́.
Праздник -шё́л – пра́зник (свя́то) відійшо́в, відбу́вся;
6) (
умирать) відхо́дити, відійти́, кона́ти, скона́ти, (несов.) кінча́тися.
-ти́ в вечность – в[по]ме́рти, скона́ти, на той світ піти́;
7) (
приходить в себя) відхо́дити, відійти́. [Хоч відійшла́ вона́, та знов замкну́ла о́чі]. Срв. Очну́ться;
8) (
перестать сердиться) відхо́дити, відійти́, відхо́дити (відійти́) від се́рця. [Розсе́рдиться він, але́ шви́дко віді́йде].
Сердце у него ещё не -ло́ – він ще не відійшо́в од се́рця сво́го.
-ло́ от сердца (боль, горе) – відійшло́ від се́рця;
9) (
о мёрзлом) відхо́дити, відійти́, розмерза́ти(ся), розме́рз(ну)ти(ся), відмерза́ти, відме́рз(ну)ти, розійти́ся. [Вне́сли ме́рзлого за́йця до ха́ти, щоб розійшо́вся].
Мёрзлая говядина ещё не -ла́ – ме́рзле м’я́со ще не відійшло́, не розійшло́ся;
10) (
о чём-л. окоченевшем) відхо́дити, відійти́, відкляка́ти, відкля́кнути.
Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли́ – ру́ки, но́ги покля́кли (поду́бли), погрі́ти тре́ба, щоб відійшли́.
Отходя́щий – що відхо́дить, відхо́жий.
-щий поезд – по́їзд (по́тяг), що відхо́дить.
Прибыва́ть, прибы́ть
1) (
увеличиваться, прибавляться) прибува́ти, прибу́ти, підбува́ти, підбу́ти, бі́льшати, побі́льшати. [Прибуло́ дня на ку́рячу п’ядь (Чуб.). І мов си́ла нова́ у грудя́х прибува́ (Самійл.). А дівча́ток все бі́льша, бі́льша (Проскурівна)].
Вода в реке -ва́ет, -была – води́ в рі́чці прибува́є, прибуло́ (підбува́є, підбуло́) и вода́ в рі́чці прибува́є, прибула́, підійма́ється, підняла́сь. [Понад берега́ми вода́ прибува́є (Грінч. III). Води́ в ставку́ після дощу́ прибуло́ (Ум.)];
2) (
прийти, приехать) прибува́ти, прибу́ти куди́, до ко́го, (о поезде) прихо́дити, прийти́, пристига́ти, присти́гти, доста́тися до чо́го, става́ти, ста́ти и ста́нути де. [Вже́ ху́тко прибу́дем додо́му (Л. Укр.). Прибува́є кошови́й в півні́чну столи́цю (Рудан.). А тим ча́сом прибу́в Мі́ніх аж до Переко́пу (Рудан.). Назу́стріч йому́ (вене́цькому посло́ві) присти́гла в Черка́си горди́нська ча́та (Куліш). Сим коне́м ско́ро у Ха́ркові ста́неш (Зміїв.). Ско́ро вони́ до Піло́сців доста́лись (Ніщ.)].
Поезд -ва́ет в 7 час. вечера – по́їзд прихо́дить о сьо́мій годи́ні ве́чора.
-быть в гости – пригости́ти, загости́ти. [Ми пригости́ли до Илаша́ (Федьк.)].
При́бывший – прибу́лий, прибу́тній, сущ. прибу́лець (-льця). [Запро́шували прибу́лих козакі́в посні́дать (Стор.). Се прибу́тній чолові́к (Звяг.)].
Приходи́ть, прийти́, притти́ и придти́
1) прихо́дити (
в песнях и приходжа́ти) прийти́, (редко) дохо́дити (в песнях и доходжа́ти), дійти́, (подходить) надхо́дити, надійти́, (прибывать) прибува́ти, прибу́ти (во множ.) поприхо́дити, подохо́дити, понадхо́дити, поприбува́ти куди́, до ко́го, до чо́го. [Коли́ це прихо́дить до йо́го лиси́чка та й пита́є (Рудч.). То коза́чка-небора́чка до йо́го приходжа́є (Чуб. V). Прийшо́в до йо́го ота́ман його́ (Пісня). Всі поприхо́дили до йо́го (Єв.). Я до те́бе, дівчи́нонько, я до те́бе доходжа́в (Пісня). Дохо́дили молоди́ці знако́мі наві́дати (М. Вовч.). Чом ти ніко́ли до нас не ді́йдеш? (Харк.). За́втра, гуля́ючи, я сам надійду́ до те́бе (Тесл.). А ви чого́, Фе́доре, надхо́дили? (Стеф.)].
С чем -шё́л, с тем и ушёл – як прийшо́в, так і пішо́в.
-ходи́те к нам почаще – прихо́дьте до нас часті́ше.
Наконец и он -шё́л – наре́шті й він прийшо́в (надійшо́в).
-шла́ весть, вести – прийшла́ (надійшла́, наспі́ла) зві́стка, ві́сті. [Прийшла́ зві́стка до ми́лої, що ми́лого вби́то (Метл.)].
Поезд -дит в пять часов – по́їзд (по́тяг) прихо́дить о п’я́тій годи́ні.
-шё́л поезд – прийшо́в (надійшо́в) по́їзд (по́тяг).
-ди́т, -ти́ к концу – дохо́дити, дійти́ кра́ю (кінця́), кінча́тися, кінчи́тися, бу́ти на скінчу́; на кіне́ць ви́йти; срв. Приближа́ться к концу. [От уже́ і тре́тій день кінча́вся (Рудч.). А на дво́рі тимча́сом сі́чень був на скінчу́ (Свидн.). Бо́рше з жи́дом на коне́ць ви́йду, як в тобо́в (Франко. Пр.)].
Наши припасы стали -ди́ть уже к концу – почали́ ми вже з харчі́в вибива́тися.
-шё́л кому конец (переносно) – урва́вся бас, урва́лася ни́тка (ву́дка) кому́. [Всьому́ зе́мству урва́лася тепе́р у́дка (Котл.)].
-ди́ть, -ти́ в возраст – дохо́дити, дійти́ до зро́сту и зро́сту; (о девушке) на порі́, на стану́ ста́ти. [Як дійшли́ вже до зро́сту, пішли́ собі́ ща́стя шука́ти (Ум.). Росла́, росла́ дівчино́нька та й на стану́ ста́ла (Пісня)].
-дё́т черёд – ді́йдеться ряд.
К чему дело -дё́т – до чо́го ді́йдеться.
-ди́ть, -ти́ в порядок – прихо́дити, прийти́ до ладу́, до поря́дку, на лад спа́сти, зійти́; (упорядочиваться) порядкува́тися, упорядкува́тися; срв. Поря́док. [Ду́мка вспоко́ювалася, міцні́ла, порядкува́лася (Франко)].
-ти в беспорядок – на бе́злад піти́. [Порядку́є з ти́ждень, то на́че все й на лад спаде́. А від’ї́де, то й знов усе́ пі́де на бе́злад (Мова)].
-ди́ть, -ти́ на помощь см. По́мощь.
-ди́ть, -ти́ в сознание – прихо́дити, прийти́ до па́м’яти (до прито́мности, до ро́зуму и в ро́зум) оприто́мнювати, оприто́мніти. [До сме́рти своє́ї до па́м’яти не прихо́див (Драг.). Він тро́хи прийшо́в у ро́зум і огля́нувсь навкруги се́бе (Яворн.)].
-ди́ть, -ти́ в себя, в чувство – прихо́дити, прийти́ до па́м’яти, до чуття́, оприто́мнювати, оприто́мніти, о[с]тя́млюватися, о[с]тя́митися, очути́тися, очуті́ти, очу́тися, прочути́тися, очу́нювати, очу́няти, прочу́нювати(ся), прочу́няти(ся), очу́матися, прочу́матися, розчу́матися, розчумані́ти, прочина́тися, прочну́тися (реже прочина́ти, прочну́ти), опам’ята́тися и -тува́тися, пропам’ята́тися, спам’ята́тися, спостерегти́ся; срв. Опо́мниваться, Очну́ться, Очу́вствоваться, Отойти́ 7. [Тоді́ Оле́ся мов до па́м’яти прийшла́ (М. Вовч.). Лука́ оприто́мнів тро́хи, поба́чивши знайо́му обстано́ву (Коцюб.). Вітере́ць дмухну́в на не́ї, от вона́ отя́милася (Квітка). Ох! і до́сі я не стя́млюся: де ти, ща́стя молоде́! (Крим.). Не, зна́ю, що й роби́ти, як оживи́ти гу́би її́ побілі́лі, як їм запомогти́ очути́тись (Г. Барв.). Уста́нь, уста́нь, ми́лая, прочути́ся (Чуб. V). Він і стрепене́ться од того́ сло́ва її́ і мов очуті́є, загово́рить до не́ї (М. Вовч.). Доро́гою він очу́няв (Франко). Наси́лу прочу́нявся (Шевч.). Очу́мався вже в ха́ті (Мирн.). Неха́й тро́хи прочу́мається (Котл.). А я розчу́мався, вхопи́в була́т у ру́ки (Біл.-Нос.). Він розчумані́в тро́хи на дво́рі (Хорол.). За́раз вони́ і ну його́ кача́ти, по́ки аж прочну́вся він (Рудч.). І вже не ско́ро я опам’ята́вся (Самійл.). Як упа́в, зу́би стяв, ле́две спам’ята́вся (Чуб. V). Сме́рклося зовсі́м. Він аж тепе́р мов спостері́гся (Франко)].
-ди́ть на ум, в голову – спада́ти (сплива́ти, збіга́ти, набіга́ти, наверта́тися, прихо́дити) на ду́мку, впада́ти в го́лову. [На ду́мку спада́ють дитя́чі зга́дки (Васильч.). Збіга́ мені́ на ду́мку, з чо́го то бере́ться ча́сом, чим держи́ться та, мовля́в, уподо́ба чи любва́ (М. Вовч.). А що це тобі́ усе світа́ на ду́мку наверта́ються? (М. Вовч.). Прихо́дить мені́ на ду́мку (Франко)].
Мне -шло́ на ум, на мысль, в голову – мені́ спа́ло (спливло́, зійшло́, набі́гло) на ду́мку, мені́ зду́малося, мені́ впа́ло в го́лову, я прийшо́в, на ду́мку (на га́дку). [Ти ізно́в суму́єш, Ната́лко? Ізно́в тобі́ щось на ду́мку спа́ло? (Котл.). Що це тобі́ на ду́мку таке́ зійшло́? (Мирн.), Та я бач ті́льки спита́ла, – так набі́гло на ду́мку (Н.-Лев.). Допі́ру мені́ оте́ сло́во впа́ло в го́лову, та за́раз забу́лося (Васильк. п.)].
Мне никогда не -ди́ло это на ум – мені́ ніко́ли це на ду́мку не спада́ло. [Ніко́му з прису́тніх не спада́ло на ду́мку таке́ сло́во (Єфр.). Ті́льки того́ не ма́ла, чого́ бажа́ти на ду́мку не спада́ло (Грінч.)].
Внезапно, вдруг -шло́ на ум, в голову кому – сту́кнуло в го́лову кому́, шибну́ла ду́мка кого́. [Сту́кнуло в го́лову Оле́нці: чи не піти́ це до йо́го (Тесл.). Він був таки́й весе́лий, по́ки ду́мка про Рим його́ не ши́бла (Куліш)].
Это никому не могло -ти́ в голову – ніко́му це і на ду́мку не могло́ спа́сти, і в го́лову не могло́ впа́сти.
Уж если ей что -дё́т на ум, в голову, так… – вже як їй що впаде́ (стрі́лить) в го́лову, то… [Їй як що стрі́лить в го́лову, то й ді́ло тут (Франко)].
-ди́ть на память – прихо́дити на зга́дку, спада́ти (сплива́ти, наверта́тися) на па́м’ять (на зга́дку), устава́ти на ду́мці; срв. Па́мять. [Мимово́лі спада́є тут на па́м’ять сторі́нка з да́внього мину́лого на́шого Ки́їва (Н. Рада)].
Не -ди́ть на память – не дава́тися на зга́дку. [Ми силкува́лись по́тім з това́ришем віднови́ти цей нему́дрий моти́в, та він нія́к не дава́вся на зга́дку (Корол.)].
-ди́ть, -ти́ к мысли – прихо́дити, прийти́ до ду́мки, нами́слитися (що зроби́ти).
-ди́ть, -ти́ к пониманию чего-л. – дохо́дити, дійти́ до розумі́ння чого́.
-ди́ть, -ти́ к соглашению по поводу чего – прихо́дити, прийти́ до зго́ди (до порозумі́ння), учиня́ти, учини́ти зго́ду, порозуміва́тися, порозумі́тися, зла́годжуватися, зла́годитися, погоди́тися за що; срв. Соглаша́ться. [От взяли́сь за ді́ло, зговори́лись, зла́годились (Федьк.). Тоді́ знов я́кось (новгоро́дці) між се́бе погоди́лись і и́нших уже́ збро́йних люде́й до се́бе призва́ли (Куліш)].
-ти́ к единодушному соглашению, решению – прийти́ до односта́йної зго́ди, узя́ти ду́мку і во́лю єди́ну (Куліш).
-ти́ к какому-л. решению – ви́рішити, (после совместного обсуждения) ура́яти, ура́дити(ся) (що зроби́ти); срв. Пореши́ть.
Я -шё́л к убеждению, что… – я впевни́вся, що…, я перекона́вся, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшо́в до твердо́го переко́на́ння.
-ти́ к заключению (путём логического мышления) – дійти́ до ви́сновку (порешить) ста́ти на чо́му.
Они -шли́ к заключению, что… – вони́ ста́ли на то́му, ста́ло у них на то́му, що… [Мудрува́ли і гада́ли, і на тім в них ста́ло, що… (Рудан.)].
-ти́ в отчаяние – вда́тися (вки́нутися) в ро́зпач (в розпу́ку).
-ди́ть, -ти́ в упадок – прихо́дити, прийти́ до зане́паду, занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти, упада́ти, упа́сти, запада́ти, запа́сти. [Запа́ли городи́, занепа́ли і всі торги́ по ля́дському краю́ (Куліш). Упа́ло здоро́в’я, поча́в (Хмельни́цький) на си́лах знемага́ти (Куліш)].
-ди́ть, -ти́ в совершенный упадок – зво́дитися, зве́стися ні на́ що (на ні́вець), зійти́ на пси (на ні́вець).
-ди́ть, -ти́ в негодность – нікчемні́ти, знікчемні́ти, зледащі́ти. [На тім стої́ть си́ла на́шої слове́сности; з то́го вона́ до ві́ку-ві́чного молоді́тиме, і ніко́ли вона́ тим ро́бом не знікчемні́є (Куліш). Зледащі́ла, не зду́жаю і на но́ги вста́ти (Шевч.)].
-ди́ть, -ти́ в ветхость – поста́ріти(ся).
-ти́ в нищету – впа́сти в зли́дні, зійти́ на зли́дні.
-ди́ть, -ти́ в забвение – іти́, піти́ в непа́м’ять. [Якби́ не було́ цих літо́писів, то вся мину́вшина на́ша пішла́-б у непа́м’ять(Єфр.)].
-ди́ть, -ти́ в ужас – жаха́тися, (в)жахну́тися.
-ди́ть, -ти́ в (крайнее) смущение – (ду́же) засоро́млюватися, засоро́митися.
-ти́ в (крайнее) изумление – (вели́ким ди́вом) здивува́тися, здумі́ти.
-ти́ в тупик, см. Тупи́к.
-ти́ в гнев, в ярость – розгні́ватися, розлютува́тися, розпасіюва́тися. [Чолові́к так розпасіюва́вся, що ма́ло не поби́в жі́нки (Уман.)].
-ди́ть в раздражение – роздрато́вуватися, роздратува́тися, (вульг.) роздро́чуватися, роздрочи́тися, (во множ.) пороздрато́вуватися, пороздро́чуватися.
Мне -шла́ охота – узяла́ мене́ охо́та, припа́ла мені́ охо́та (що роби́ти). [А коли́ вже тобі́ припа́ла така́ охо́та чита́ти, то підожди́ – я тобі́ дам и́ншу кни́жку (Васильч.)];
2) прихо́дити, прийти́, надхо́дити, надійти́, захо́дити, зайти́;
срв. Наступа́ть, Настава́ть, Приспева́ть. [Ой як при́йде ніч темне́нька, – я не мо́жу спа́ти (Чуб. V). Час прихо́дить умира́ти, ні́кому пора́ди да́ти (Дума)].
-шё́л конец – надійшо́в кіне́ць, прийшо́в (наступи́в) край. [Усьому́ наступа́є свій край (Грінч.). Ті́льки-ж тому́ раюва́нню надійшо́в шви́дко кіне́ць (Крим.)].
-дят праздники – надхо́дять свя́та.
-шё́л день от’езда, срок платежа – надійшо́в день від’ї́зду, платі́жний речіне́ць (те́рмін).
-шла́ весна – надійшла́ (насти́гла) весна́. [Надійшла́ весна́ прекра́сна (Франко)].
-шла́ осень, зима – надійшла́, насти́гла, зайшла́ о́сінь, зима́. [Ра́но цього́ ро́ку о́сінь зайшла́ (Васильч.)].
Прише́дший – (той) що прийшо́в и т. д. -ший в упадок – занепа́лий, підупа́лий, упа́лий.
-ший в негодность – знікчемні́лий, зледащі́лий; (от работы) спрацьо́ваний.
-ший в смущение – засоро́млений.
-ший в гнев, в ярость – розгні́ваний, розлюто́ваний и т. д.
Пробега́ть, пробежа́ть
1) пробіга́ти, пробі́гти, перебіга́ти, перебі́гти, убіга́ти, убі́гти; (
только о времени: протекать) збіга́ти, збі́гти. [День так шви́дко пробіжи́ть, як часи́ночка. Час перебі́г нам шви́дко. Серед пра́ці збіга́ли літа́ (Єфр.)].
Он -жа́л это расстояние в полчаса – він перебі́г цю ві́дстань за півгоди́ни.
Поезд -га́ет вёрст пятьдесят час – по́їзд убіга́є версто́в п’ятдеся́т за годи́ну.
-жа́ть через улицу – перебі́гти ву́лицю.
-жа́ть по улице – перебі́гти ву́лицею.
Уже сотню вёрст -жа́ли – уже со́тню версто́в убі́гли (пробі́гли).
У меня мороз по коже -жа́л – по мені́ хо́лод перебі́г, мене́ мов сні́гом обси́пало, мене́ ні́би моро́зом поти́сло.
-жа́ть с топотом – протопоті́ти.
-га́ть, -жа́ть мимо кого, чего – пробіга́ти, пробі́гти повз ко́го, повз що, мина́ти, (по)мину́ти кого́, що.
Задумчивость -жа́ла по лицу его – заду́ма промайну́ла в ньо́го на обли́ччі;
2) (
бегло прочесть) перебіга́ти, перебі́гти (очи́ма) що. [Перебіга́є очи́ма засі́яні дрібни́м писа́нням сторінки́ (Васильч.)].
Пропуска́ть и Пропуща́ть, пропусти́ть
1)
кого, что куда – пропуска́ти, пропусти́ти, пуска́ти, пусти́ти кого́, що куди́, через що, (через что) перепуска́ти, перепусти́ти кого́ через що (напр., через кордо́н), (давать дорогу) пропуска́ти, пропусти́ти кого́, пропуска́ти, пропусти́ти доро́гу кому́, пуска́ти, пусти́ти доро́гу кому́. [Нас пропусти́ли в ха́ту (Сл. Ум.). Патру́лі ніко́го не пропуска́ли (не пуска́ли) в мі́сто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли́», ка́же йо́му молоди́ця, пуска́ючи мене́ у две́рі (М. Вовч.). Хтів був їх (кни́ги) ви́писати з Пари́жу, а цензу́ра не пуска́є (Крим.). Нас перепусти́ли через кордо́н. Ой вороги́, вороги́, пропусті́те доро́ги (Чуб.)].
-ти́те-ка меня – пропусті́ть-но мене́, пусті́ть-но мене́.
-ти́те! – пропусті́ть! пусті́ть доро́гу! перепусті́ть доро́гу!
Здесь не -ка́ют – тут (сюдо́ю) не пуска́ють (не пропуска́ють).
Часовой -ти́л в ворота – вартови́й пусти́в у бра́му.
Нас -ти́ли через заставу – нас перепусти́ли (пропусти́ли) через заста́ву.
Цензура не -ка́ет – цензу́ра не пуска́є.
-ка́ть, -ти́ть куда воду, пар, воздух – пуска́ти, пусти́ти куди́ во́ду, па́ру, пові́тря.
-ка́ть, -ти́ть поезда́ через что – перепуска́ти, перепусти́ти поїзди́ через що. [За до́бу через Ки́їв перепу́щено сто поїзді́в (М. Гр.)].
-ка́ть, -ти́ть кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя – пуска́ти, пусти́ти кого́ прої́хати, пройти́ повз ко́го, повз се́бе, да́ти помину́ти кого́, себе́. [Пусти́в усі́х прої́хати повз йо́го, а тоді́ пої́хав слідо́м за ни́ми (М. Грінч.)];
2)
кого, что (миновать) – мина́ти, мину́ти, о(б)мина́ти, о(б)мину́ти (обминува́ти) кого́, що, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти кого́, що. [Як горі́лку п’ють, то мене́ мина́ють, а як б’ють, то від ме́не почина́ють (Номис). Помине́те дві ха́ти, а тре́тя на́ша (Звин.). Пока́зуючи дра́ми за-для наро́днього теа́тру, я зо́всім обмину́в о́перу (Грінч.). Промина́ємо пе́ршу причи́ну (Грінч.). Ввесь мак облама́в, ті́льки одну́ да ма́ківку да й обминува́в (Чуб.)].
Меня -ти́ли в списке – мене́ промину́ли в реє́стрі (в спи́ску);
3)
кого, что (проворонить) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, проґа́влювати, проґа́вити кого́, що. [Хло́пець напру́жує слу́хи, боячи́сь пропусти́ти яки́й зрадли́вий звук (Коцюб.). Ща́стя, бра́тіку, хвили́ночка одна́: на́че хма́рка по-над на́ми промина́; не впусти́! (Крим.)].
Не -ти́ почтальона – не пропусти́ (не проґа́в) листоно́шу.
-ти́ть очередь, поезд – пропусти́ти, перепусти́ти че́ргу, по́їзд;
4)
что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) – мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (срв. Опуска́ть). [Та чита́йте, од сло́ва до сло́ва, не мина́йте ані ти́тла, ніже́ ті́ї ко́ми (Шевч.). Сьо́го не чита́й – мина́й (Сл. Гр.). Ти не все розказа́ла, де́що помину́ла (Звин.). Перепи́сувач промину́в два рядки́ (М. Грінч.). Промину́ла кві́точку наши́ти, – ось заве́рнусь та наши́ю (Черніг.)];
5)
что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти, упуска́ти, упусти́ти, промина́ти, промину́ти що (час, по́ру, те́рмін (строк), наго́ду); (срв. Упуска́ть).
-ти́ть время – упусти́ти, пропусти́ти, перепусти́ти час.
-ка́ть, -ти́ть время мешкая и т. п. – зга́яти, уга́яти, прога́яти, провакува́ти час, [Не дооремо́ сього́дні, бо пі́в-дня зга́яли, по́ки плуг поладна́ли (Харк.). А вга́єш півгоди́ни, він і ти з ним і всі поги́нуть (Куліш). А бери́ лиш ці́на та бу́демо молоти́ти, а то й день так проваку́ємо (Грінч. II)].
-ти́ть не использовав – пусти́ти ма́рно що, пусти́ти, не ви́користавши що. [Цю наго́ду му́симо ви́користати, не смі́ємо її́ пусти́ти ма́рно (Єфр.)].
-сти́ть удобный случай – промину́ти, упусти́ти до́бру наго́ду, слу́шний ви́падок.
-ка́ть лекции, заседания и т. п. – промина́ти, омина́ти, пропуска́ти, перепуска́ти, сов. промину́ти, обмину́ти, пропусти́ти, перепусти́ти ле́кції, засі́дання і т. ин. [Обрі́кся одпо́стувати оди́н ти́ждень тепе́речки та не омина́ти жа́дної слу́жби бо́жої (Крим.)].
-ка́ть, -сти́ть мимо ушей – слу́хати через верх, прослу́хувати, прослу́хати, пуска́ти повз (проз) ву́ха (у́ші). [Як ба́тько сказа́в: «не ва́жся за йо́го йти», – то я слу́хала його́ через верх (Г. Барв.). Бої́ться, щоб ні жо́дного слове́чка не прослу́хати, що йому́ бу́де Левко́ розка́зувати (Квітка)].
-ка́ть, -сти́ть мимо глаз что – пуска́ти, пусти́ти повз о́чі що.
-ка́ть нити основы сквозь ниченки – заво́дити осно́ву у ри́тки, у шо́хти (Вас.);
6)
что через (в) что (процеживать) – перепуска́ти, перепусти́ти що через (на) що, проці́джувати, проціди́ти що через що. [Перепусти́ти во́ду на фільтро́вий папі́р (М. Грінч.). Від то́го тво́ри його́ ті́льки ви́грають, як проду́кти вели́кого худо́жнього тала́нту, через широ́ке людське́ се́рце перепу́щені (Єфр.)].
-сти́ть бульон через сито – перепусти́ти бульйо́н через (на) си́то;
7)
что (сквозь себя: свет, лучи, воду) – пропуска́ти, пропусти́ти, перепуска́ти, перепусти́ти що (сві́тло (світ), промі́ння, во́ду). [Вода́ і скло до́бре пропуска́ють крізь се́бе світ (Ком.)].
Бумага -ка́ет чернила – папі́р пропуска́є чорни́ло;
8) (
хмельное в горло) хили́ти, вихиля́ти, ви́хилити, ціди́ти, ви́цідити, (быстро) хильну́ти, смикну́ти; срв. Выпива́ть 2. [Перехили́в ча́рку й ціди́в горі́лку пово́лі (Коцюб.). Ще по о́дній ви́хилили (Звин.). Що-дня ква́рту вихиля́є (Звин.). Смикне́мо по ча́рці (Харк.)].
-тить по одной, по рюмочке – ви́хилити по о́дній, по ча́рочці;
9)
-сти́ть (слух, молву) – пусти́ти чу́тку, чутки́, (о молве, позорящей кого) пусти́ти погові́р, (не)сла́ву про (за) ко́го, на ко́го.
Пропу́щенный
1) пропу́щений, пу́щений куди́, (
через что) перепу́щений куди́, через що;
2) проми́нутий, обми́нутий, поми́нутий;
3) (
провороненный) пропу́щений, упу́щений, перепу́щений, проґа́влений;
4) (
опущенный) проми́нутий, поми́нутий, пропу́щений;
5) (
упущенный) пропу́щений, перепу́щений, упу́щений, проми́нутий; зга́яний, уга́яний, прога́яний, провако́ваний (час).
-ный мимо ушей – прослу́ханий, пу́щений повз (проз) ву́ха;
6) перепу́щений через (на) що;
7) пропу́щений, перепу́щений (світ (сві́тло), про́мінь);
8) ви́хилений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грохочущий, громыхающий – гуркітливий (гуркотливий), гуркотю́чий, громіхкий (громохкий), тарахкотю́чий, гримотли́вий:
грохочущий поток – гуркітливий потік;
грохочущий поезд – громіхкий поїзд.
[Ко́ник у ме́не був буланенький, візо́к громохки́й (М.Вовчок). Просипаючись уві сні, чуєш гуркітливий голос птиці, що гнівається й гнівається, вогнями блискавок блимаючи у вікна, й жаль за сіроманцем просинається разом із тобою, наче він також твій зведений родич від вітру (Є.Гуцало). … смеркався чистий четвер, бабусі узвозом від храму несли в сніжнопаперових кульках свічки, переходили вулицю, сідали в трамвай, що зсередини весь розгорався від захвату перехожих; світла ще не вмикали і обличчя молільників, вирізьблені чистосумним вогнем, світили суворістю, що зійшла з гори, — блиск розливався по гримотливому вагоні й затоплював усе довкола (Є.Пашковський). Дзвінкі й громохкі звуки сурм через однакові проміжки часу перебивали рівномірний тупіт кінських копит, і червоні рейтузи вершників обабіч лискучих брунатних тіл огирів сповнювали містечко кривавою пишнотою (Є.Горева, перекл. Й.Рота). Коли ми одяглися, нас вервечками, розгубленими гуртами повели на підмогу, туди, звідки долинав громохкий гуркіт механізмів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Поміж верстатів пропихається гримотлива вагонетка, розвозячи залізяччя (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Повернулася на кухню й, намагаючись створювати якомога менше шуму, почала збирати великі миски, каструлі, казанки, увесь той посуд, який міг наповнитися водою від дощу, що падав із неба, утворюючи суцільну завісу, яка коливалася й вигиналася під натиском вітру, вітру, що розгойдував її і підмітав нею дахи будинків, наче величезною торохкотючою мітлою (В.Шовкун, перекл. Ж.Сарамаґо)].
Обговорення статті
Проходящий – який (що) минає (проходить, проминає, спливає, збігає); (временный, преходящий) мину́щий, промину́щий, промина́льний, знико́мий; (проходной) прохідни́й, (идущий мимо, мимоходный) перехідни́й, перехо́жий; (звук) прохідни́й:
проходящая сейчас конференция – теперішня конференція; конференція, що проходить (відбувається);
проходящий испытание, проверку, школу – випро́буваний, переві́рюваний, вишко́люваний;
проходящий красной лентой – наскрізний, ляйтмотивний (совет. лейтмотивний);
проходящий мимо – мимобіжний, мимохідний;
проходящий поезд – прохідний потяг (поїзд);
проходящий практику – практикант;
проходящий сквозь стены – прохідний крізь стіни;
проходящий циклон – прохідний (перехідний) циклон.
[Раз у ба́би перехі́дний моска́ль ночува́в (С.Руданський). Високо піднімуться всі її степові й гірські орли, і понесуть славу вітчизни у всі майбутні століття, не минущу, а вічну (О.Довженко). Всі ці народи Забирає пустеля. І загублена під згарищами Алябастрова ваза Розповідає тільки Про мале й проминальне… (Е.Андієвська). — Всі оці вчинки і багато інших, їм подібних, були, є і будуть діяннями слави, котрої прагнуть смертні яко нагороди й частки безсмертя, що належать їм за голосні їхні подвиги; щоправда, ми, християни-католики і мандровані рицарі, більше повинні дбати про славу віку грядущого, яка вічно витає в ефірних висях небесних, аніж про ту марну славу, що дається осягти в сьому земному й минущому віці, бо тая слава, хоть яка тривала, конче має скінчитися з цим конечним світом,— тим-то, Санчо, дії наші не мусять переступати меж, назнаменованих релігією християнською, що ми до неї признаємося (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чи повинні риби, що проходять через вічка невода, страждати комплексом неповноцінності? (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті
Состав
1) (
совокупность частей, людей) склад;
2) (
соединение) сполука, (вещество) речовина, (смесь) суміш;
3) (
поезда) ва́лка, (поезд) поїзд, по́тяг:
вводить, ввести в состав кого – уводити, увести до складу кого;
весь состав членов – цілий склад членів;
в полном составе – в повному (в цілому) складі;
входить в состав чего – входити до складу чого, належати до чого;
изготовить химический состав – виготовити хімічну сполуку;
командный состав – командний склад;
личный состав – особовий, персональний склад;
наличный состав – дійсний склад;
наличный состав (служащих) – дійсний склад (службовців), наявне число (службовців);
по [своему] составу – за [своїм] складом; щодо [свого] складу;
по составу – складом;
руководящий состав – керівний склад;
состав исполнителей – склад виконавців;
состав преступления – склад злочину;
состав суда – склад суду.
[З вагона раптом випав чорний пакунок, прокотився ярдів із двадцять, оточений хмарою куряви, тоді звівся й заходився випльовувати вугілля та вигуки. Я вглядів, що то був кругловидий молодий хлопець, вбраний певніше для пульманівського вагону, ніж для вантажної валки (М.Рябова, перекл. О.Генрі). Уот сів спиною до локомотива, який здригнувся і, попихкаючи, потягнув зі станції довгу валку вагонів (В.Діброва, перекл. С.Бекета)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́ЕЗД, поезд да́льнего сле́дования по́тяг /по́їзд/ дале́кого сполу́чення, прибл. експрес.
СЛЕ́ДОВАНИЕ, путь сле́дования цілком досить шлях;
в пути́ сле́дования в доро́зі;
по́езд да́льнего сле́дования по́їзд дале́кого сполу́чення.
ТОВА́РНЫЙ ще товаро́вий [това́рный по́езд товаро́вий по́їзд, коротк. товарня́к].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Блиндированный поезд – бліндажо́ваний по́тяг.
Поезд – по́тяг, -гу, по́їзд.
Дачный – да́чний, -а, -е; дачный поезд – да́чний по́їзд.
Следующий
1) насту́пний, да́льший, -а, -е.
На -щий день – дру́гого дня. На -щей неделе – на тім ти́жні;
2) (
перед перечислением или об’яснением) таки́й, отаки́й, ось таки́й, ось що. Разговор шел о следующем – розмо́ва була́ ось про що. Договор заключен на следующих условиях – до́говір скла́дено на таки́х умо́вах.
3) (
идущий) – що йде́. Поезд, следующий из Киева в Харьков – по́їзд, що йде з Ки́їва до Ха́ркова.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Поезд – потяг, поїзд. Товарный поезд – вантажний потяг, поїзд.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Дачный поезд – да́чний по́їзд (-да й -ду).
Курьерский поезд – кур’є́рський по́їзд (-да, -ду).
Поезд – по́їзд (-ду и -да);
• п. (состав
) – ва́лка;
• п. автомобильный
– автопо́їзд (-ду и -да), п. автомобі́льний;
• п. а. грузовой
– п. автовагово́зний;
• п. воинский
– п. військо́вий;
• п. дальний
– п. дале́кий;
• п. дачный
– п. да́чний;
• п. добавочный
– п. додатко́вий;
• п. землевозный
– п. землеві́зний;
• п. карьерный
– п. копне́вий;
• п. курьерский
– кур’є́рський;
• п. местный
– п. місце́вий;
• п. нормальный
– п. норма́льний;
• п. отправляющийся, отходящий
– п. вирушни́й;
• п. пассажирский
– п. пасажи́рний;
• п. попутный
– п. подоро́жній;
• п. почтовый
– п. пошто́вий;
• п. предвиденный
– п. передба́чений;
• п. пробный
– п. спро́бний;
• п. прямого сообщения
– п. прямо́го шляху́, п. наскрізни́й;
• п. пустой, с порожн. вагонами
– п.-порожня́к (-ка́);
• п. рабочий
– п. робітни́чий;
• п. санитарный
– п. саніта́рний;
• п. сборный
– п. збірни́й;
• п. скорый
– п. швидки́й;
• п. скотский
– п. това́рячий, худо́б’ячий;
• п. смешанный
– п. мі́шаний;
• п. специальный
– п. спеція́льний;
• п. товарный
– п. ванта́жний;
• п. товаро-пассажирский
– п. ванта́жно-паса́жирний;
• п. ускоренный
– п. пришви́дшений;
• п. экстренный
– п. нага́льний, е́кстренний.
Скотский поезд – худо́б’ячий, това́рячий по́їзд (-да и -ду).
Экстренный поезд – е́кстренний, нага́льний по́їзд (-ду).
Автомобильный – автомобі́льний;
• а. гараж
– автомобі́льня, а. гара́ж (-жу);
• а. завод
– автомобіля́рня;
• а. поезд
– автопо́їзд (-да);
• а. поезд грузовой
– автовагово́зний по́їзд (-да);
• а. сани, автосани
– автоса́ни (-ней).
Нагон (опоздания поезда) – надолу́жування, надолу́ження;
• н. (поезда на поезд
) – нагі́н (-го́ну);
• н. (шины
) – натя́гання, натя́гнення.
Отправляющийся (поезд) – вирушни́й.
Отходящий – відхідни́й;
• о., отправляющийся поезд
– вирушни́й по́їзд (-ду, -да).
Составленный – скла́дений;
• с. (поезд
) – звалко́ваний.
Товарный (вагон, поезд) – ванта́жний;
• т. (о товаре
) – крамови́й;
• т. навой,
текст. – пере́дній наві́й (-во́ю).
Экспресс (поезд) – експре́с (-су).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Захватить
• Всех захватила радость
– усіх пойняла (обняла) радість; усіх пойняли (обняли) радощі; усі дуже пораділи.
• Захватить на месте преступления кого
– захопити (схопити, піймати, запопасти) на гарячому [вчинку] кого; захопити (схопити, застукати) на місці злочину кого.
• Захватить с собой что
– узяти [з собою] що.
• Захватывает, захватило дух (дыхание)
– захоплює, захопило (перехоплює, перехопило, займає, зайняло, забиває, забило, запинає, запнуло) дух; дух займається, зайнявся (забивається, забився); (також образн.) дух духа пошибає, пошибав. [Дух духа пошибав, аж вилазили очі, а він усе біжить. Сл. Гр.]
• Захватывать врасплох
[Зненацька, несподівано] заскочити (застукати); захопити розполохом; (образн.) мокрим рядном накрити.
• Захватывать, захватить в плен
– забирати, забрати (займати, зайняти) в полон (у бран, у неволю); полонити, заполонити (усіх виполонити); ясирити, поясирити.
• Не забудьте захватить зонтик
– не забудьте взяти парасольку.
• Я успел захватить последний поезд
– я встиг попасти ще на останній поїзд.
Иначе
• Иначе говоря
– інакше кажучи (інакше сказати, інакше мовити).
• Как-нибудь иначе
– якось (як-небудь) інакше (інше); якось по-іншому; іншим способом (робом).
• Надо жить иначе
– треба жити інакше (по-іншому, по-інакшому, іншим ладом).
• Не иначе как…
– не інакше як…
• Так или иначе
(разг.) – так чи інак(ше); так чи так; так чи сяк; чи так, чи інак.
• Так, и не иначе
– звичайно, не інакше; та вже ж пак не як.
• Я должен сейчас уйти, иначе опоздаю на поезд
– я мушу зараз піти, а ні — то (а то) запізнюся на поїзд.
Красный
• Долг платежом красен
– що винен — віддати повинен. Пр. Бувши винним, треба бути і платним. Пр. Умівши брати, умій і віддати. Пр. Позичене не з’їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а з позикою розплатись. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Коли [ти] взяха, то [будь] і даха. Пр. Коли взяв, то й віддай. Пр. Любиш позичати, люби й віддавати. Пр.
• Красная горка
– проводи; провідний тиждень.
• Красная девица
(нар. поэт.) – красна (гожа) дівчина (дівиця, дівка, давн. панна).
• Красная площадь
– красний майдан (Красна площа).
• Красная строка
– новий рядок; абзац; [новий] уступ.
• Красная цена
– красна (найвища, найбільша) ціна.
• Красное крыльцо
– чільний (передній) ґанок.
• Красной нитью проходит что
(перен. книжн.) – червоною ниткою проходить що; геть усе пронизує що.
• Красный лес
– шпильковий ліс; бір.
• Красный молодец
– добрий (славний) молодець.
• Красный поезд
– весільний поїзд.
• Красный угол
– покуття (покуть); (для молодих під час весілля) посад (посаг). [Воліла б я гіркий полин гризти, як з тобою на посазі сісти. Н. п.]
• На миру и смерть красна
– у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр.
• Не красна изба углами, а красна пирогами
– коли є хліба край, то й під вербою рай. Пр. Дарма яка миска, аби було що в мисці. Пр. Хоч нема де й сісти, аби було з’їсти. Пр. Дарма, що в черепку, аби курка смажена. Пр.
• Не красна моя жизнь
– сумне (невеселе) моє життя.
• Прошли красные денёчки, дни
(разг.) – минули (ся) ясні днинки, дні; минули(ся) розкоші.
• Пустить красного петуха
(разг.) – пустити (посадити) червоного півня; підпалити.
• Ради (для) красного словца
(разг.) – ради (для, задля) красного (дотепного) слівця (дотепу).
Направляться
Поезд направляется в Киев
– поїзд (потяг) іде до Києва.
Свадебный
• Свадебный поезд
– весільний поїзд; перезва.
• Участники свадебных торжеств
– весільчани.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

по́езд по́тяг,-га; ва́лка,-ки
п. большегру́зный по́тяг великовагови́й [великованта́жний]
п. бу́нкерный по́тяг бу́нкерний
п. да́льнего сле́дования по́тяг дале́кого сполу́чення
п. конве́йерный по́тяг конве́єрний
п. курье́рский по́тяг кур’є́рський
п. пассажи́рский по́тяг пасажи́рський
п. почто́вый по́тяг пошто́вий
п. при́городный по́тяг приміськи́й
п. прямо́го сообще́ния по́тяг прямо́го сполу́чення
п. санита́рный по́тяг саніта́рний
п. сверхскоростно́й по́тяг надшви́дкий
п. ско́рый по́тяг швидки́й
п. това́рный по́тяг ванта́жний [това́рний], товарня́к,-ка́
п. уско́ренный по́тяг пришви́дшений
п. участко́вый по́тяг дільни́чий
п. электри́ческий по́тяг електри́чний, електропо́тяг,-га

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бліндажува́нняблиндирование;
бліндажува́тиблиндировать.
Бліндажо́ваний по́їзд – блиндированный поезд.
Ванта́жний
1)
грузовой;
2)
загрузочный;
3)
товарный.
Ванта́жний по́їзд – товарный поезд.
Ванта́жне підійма́ння – грузопод’емность.
Па́нце́рник, -ка
1)
кирасир, латник;
2)
броневик (поезд);
3)
броненосец.
По́їзд, -ду
1)
свадебный поезд;
2)
поезд.
По́тяг, -гу
1)
влечение, побуждение, стремление;
2)
доход, прибыль;
3) (
у сапожников) шпандер;
4)
полоса посева, далеко потянувшаяся в поле;
5)
поезд.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поезд – по́їзд (-да); п. дачный – літнико́вий по́їзд; п. пассажирский – пасажирний по́їзд; п. почтовый – пошто́вий по́їзд; п. прямого сообщения – по́їзд прямо́го сполу́чення; п. скорый – швидкий по́їзд; п. служебный – службо́вий по́їзд, по́їзд для службо́вців; п. товарный – по́їзд ванта́жний; п. экстренный – е́кстрений по́їзд; п. отбывает – по́їзд від’їздить, вируша́є; п. прибывает – по́їзд прибува́є; послать с товарным поездом – посла́ти ванта́жним по́їздом; скрещивание -дов – ро́змин (-ну); следование -дов – прихо́дження поїзді́в.
Отбывать, отбыть
1) (
работу, повинность) – відбува́ти, відбу́ти;
2) (
уезжать) – від’їжджа́ти, від’їхати; поезд отбывает – по́їзд відхо́дить.
Отходить, отойти – відхо́дити, відійти, іти, піти; осторожно, поезд отходит! – стережі́ться, по́їзд руша́є!; почта отходит по вторникам – по́шта відхо́дить (іде́) щовівті́рка.
Посадка
1) (
растений) – саді́ння, са́дження, наса́дження; день -ки деревьев (приближается) – день садити де́рево;
2) (
о посадке на судно, поезд) – поса́дження; -ка пассажиров начинается за полчаса до одхода поезда – пасажири почина́ють сіда́ти до ваго́нів за півгодини до від’їзду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підсма́лювати, -люю, -єш, сов. в. підсмали́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2)
молоду́. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.
По́їзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется по́їзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. По́їздонько.
По́тяг, -гу, м.
1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе.
У його потяг до танців та до скоків. Рк. Левиц.
2) Доходъ, прибыль.
Нема потягу. НВолын. у.
3) Поѣздъ.
4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ. Вас. 161.
5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле. Рк. Левиц.
6)
мн. Потягиваніе. Потяги напали мене. НВолын. у. (Лобод.).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Грузо́вий, -а, -е.
1) Щебеночный.
Сл. Дубр. *2)—по́їзд. Товарный поезд. Пасажирським дорого, — під лавкою душно, а грузовим на термозі — саме наше. Пир. у., Конон.
Маши́на, -ни, ж. *2) Поезд. Машиною тепер до Київа за три часи доїдеш, а перше три дні ходилося. Пир. у., Конон. *3) Паровая молотилка. Пир. у., Конон.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Поезд — по́їзд, -ду; П. Броневой — па́нцерний по́їзд; П. военно-санитарный — військо́во-саніта́рний по́їзд.
*Броневой, броненосный — па́нцерний; Б. дрезина, бронедрезина — па́нцерна дрези́на, панцеродрези́на; Б. машина, бронемашина — па́нцерна маши́на, панцеромаши́на; Б. площадка — па́нцерна платфо́рма, панцероплатфо́рма; Б. часть — па́нцерна части́на; Б. автомобиль — па́нцерний автомобі́ль; Б. поезд, бронепоезд — па́нцерний по́їзд, панцеропо́їзд; Б. паровоз — па́нцерний паротя́г; Б. щит — па́нцерний щит; Б. силы, бронесилы — па́нцерні си́ли, панцероси́ли.
*Военный — військо́вий, воє́нний; В. академия — військова́ акаде́мія; В. игра — воє́нна гра; В. почта — військова́ по́шта; В.-воздушный флот — військо́во-повітря́на фло́та; В-но-врачебное заведение — військова́ ліка́рня; В-но- голубиная почта — військо́во-голуби́на по́шта; В-о-морская Раб.-крест. инспекция — військово-морська Роб.-сел. інспе́кція; В-о обязанный — військо́во-зобов’я́заний; В-о-прикладное упражнение — військо́во-прикладна́ впра́ва: Военно-санитарный поезд — військо́во-саніта́рчий по́їзд; В. служба — військо́ва́ слу́жба; В-о-статистический обзор местности — воє́нно-статисти́чний о́гляд місце́вости; В-о-строительный — військо́во-будіве́льний; В-о-технический — військо́во-техні́чний; В-о-учебное заведение — військово-навча́льний за́клад; В-но-фінансовый — військо́во-фіна́нсовий; В-о-химическая служба — військово-хемі́чна слу́жба; В-о-хозяйственный — військо́во-господа́рчий; В. событие — воє́нна поді́я; В. положение — військови́й стан; В. действия — воє́нні ді́ї; В. глазомер — військо́вий окомі́р; В. комиссар — військо́вий коміса́р; В комиссариат — військо́вий комісарія́т.
*Санитарный — саніта́рний; С. врач — саніта́рний лі́кар; С. двуколка — саніта́рна бі́дка; С. надзор — саніта́рний до́гляд; С. оборудование — саніта́рне устаткува́ння; С. обслуживание — саніта́рне обслуго́вування; С. поезд — саніта́рний по́їзд; С. помощь — саніта́рна допомо́га; С. служба — саніта́рна слу́жба; С. состав — саніта́рний склад; С. станция — саніта́рна ста́ція; санитарно-автомобильный транспорт — саніта́рно-автомобільний тра́нспорт.
*Товарный — товаро́вий, ванта́жний; Т. отдел — товаро́вий ві́дділ; Т. поезд — ванта́жний по́їзд.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поѣ́здъ = одъїзд, відъїзд, ви́їзд.
По́ѣздъ = по́їзд (С. Жел.), инодї про залїзницю — по́тяг (С. Жел.), весїльний — по́їзд, а коли від хати до хати — перезва́ (С. З.). — Були у перезві́. С. З.
Сва́дебный = весїльний (С. З.), шлюбови́й. С. Л. — Як скінчив ся ж бенкет той весїльний, то пішла молода роздягатись. Гр. Чайч. — Сва́дебные го́сти = прида́ни, прида́нки́ (про жінок, що гуляють на весїллї), поїзжа́не (що у весїльному поїздї), перезвя́не (що водить перезву). С. З. — Сва́дебный по́ѣздъ = по́їзд, перезва́ (д. під сл. По́ѣздъ). — По весїллях жінок пускали, щоб часто в приданках були і до півночі там гуляли. Кот. — Коня в позику не давай, а жінки в приданки не пускай. н. пр. — Гарцювали скільки сили, перезву селом водили. Ск. Ал.

Запропонуйте свій переклад