Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 21 статтю
Запропонувати свій переклад для «поживок»
Шукати «поживок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Корм
1) (
для людей и животн.) корм, по́корм, про́корм (-му), (питание) пожи́ва, пожи́вок (-вку), пожи́вність (-ности), (кормля) годі́вля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі́ (-чі́в), (пища) ї́жа; (фураж: солома, трава, сено) па́ша, (зерновой) обрі́к (-ро́ку), (на зиму для скота) зимі́вля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроя́дина. [Неща́сному во́вкові не посла́в бог ко́рму (Рудч.). Му́сить пта́шка мале́сенька дба́ти, де-б під сні́гом пожи́вку шука́ти (Л. Укр.). Подиві́ться, чи там є соба́кам яка́ харч (Звин.). Я ще не тобі́ на жир (Рудан.)].
Подножный корм – па́ша, ви́пас (-су).
Пускать на подножный корм – пуска́ти на па́шу, на попаса́ння, на по́пас;
2) (
действие), см. Кормле́ние 1;
3) (
стар.: прокормление) харчува́ння, прохарчува́ння, годі́вля, кормі́вля; (содержание) уде́ржання, утри́мання, (вм. жалованья) годі́вля.
Посадить кого на корм – посади́ти кого́ на годі́влю, настанови́ти кого́ на пожи́вну поса́ду; срвн. Кормле́ние 2.
I. Нажи́ва
1) (
действие) нажива́ння, набува́ння, на[при]дбава́ння, прижива́ння, оконч. нажиття́, набуття́, на[при]дба́ння́, прижиття́ (-ття́); срв. Нажива́ть 1;
2) (
пожива) нажи́ва, пожи́ва, пожи́вок (-вку), пожи́ток (-тку), (прибыль) зиск (-ку), (польза) ко́ристь (-ти). [По́шесть нажи́ви (Кониськ.). Записа́вся на брехунця́: робо́та, бач, не важка́, а зиск з не́ї вели́кий (Кониськ.)].
Непита́тельный – непожи́вни́й, нежи́вни́й, (реже) нетривни́й. [Пожи́вок несмачни́й, нетривни́й (Н.-Лев.)].
Несы́тный – неси́тний, (непитательный) непожи́вни́й, нена́їдний, нетривни́й. [Пожи́вок несмачни́й, нетривни́й (Н.-Лев.)].
Пита́ние
1) (
процесс) годува́ння, харчува́ння, жи́влення, поживлі́ння;
2) (
пища) пожи́вок, спожи́вок (-жи́вку), пожи́ток, зажи́вок, за́жив (-иву), пожи́ва.
Плохое -ние – недоста́тнє харчува́ння (жи́влення).
Усиленное -ние – збі́льшене (підси́лене) харчува́ння (жи́влення).
Пожи́ва – пожи́ва и нажи́ва, пожи́вок, пожи́ток, по́пас (-су), по́паска, взя́ток (-тку), зиск, лахва́. [Раз лев пішо́в пожи́ви розгляда́ть (Гліб.). У на́шому селі́ є нажи́ва старшині́ (М. Вовч.). Чу́є сі́рий, що по́паска бу́де. Де попа́м або мужика́м не було́ взя́тку (Мкр.)].
Здесь ему нет -вы, плохая -ва – тут йому́ нема́ пожи́ви (нажи́ви, пожи́вку, по́пасу и т. д.).
Пожи́вишка – ке́пський пожи́вок.
Пожи́вкапожи́вок, по́паска. См. Пожи́ва.
По́льза – ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку); пожи́ва, пожи́вок, ужи́ток (-тку), ужи́вок, нажи́ток, виго́да, зиск (-ску), (гал.) хосе́н (р. хісна́); (прок) пуття́ (-тя́); (помощь, облегчение) пі́льга, помо́га. [Коли́ він стає́ для и́нших тягаре́м, а хісна́ не прино́сить їм нія́кого, тоді́ він уже́ не чолові́к, а зава́да (Франко)].
Для общей -зы – для зага́льного добра́.
Для своей (собственной) -зы – для своє́ї (вла́сної) ко́ри́сти (виго́ди), на свою́ (вла́сну) ко́ри́сть (виго́ду), для свого́ пожи́тку (нажи́тку). [Іване́ць для своє́ї кори́сти роздува́є старе́ о́гнище (Куліш)].
-за государства, государственная -за – інтере́с (добро́) держа́ви, держа́вний інтере́с, держа́вна ко́ри́сть.
Частная -за – прива́тний інтере́с, прива́тна виго́да.
На -зу отечества, человечества – на ко́ри́сть (на пожи́ток) ба́тьківщині, лю́дськості. [П’ю за пра́цю на пожи́ток краї́ні на́шій, пано́ве (Коцюб.)].
Общественная -за – грома́дський ужи́ток. [З ме́не нема́ грома́ді нія́кого вжи́тку (Стор.). От які́ попи́! От яки́й з них ужи́ток для па́стви (Свидн.)].
В -зу бедных – на ко́ри́сть (на вжи́ток, на по́міч) бі́дним.
Что -зы из того, что… – яка́ ко́ри́сть із то́го, яки́й ужи́ток з то́го, яки́й хосе́н із то́го, яка́ виго́да з то́го, що… [Яка́ тобі́ ко́ри́сть з то́го, що Походе́нка ви́б’ють різка́ми? (Конис.). Яки́й з то́го був нам ужи́ток? (Куліш). Яки́й з те́бе, чолові́че, для наро́ду хосе́н? (Маковей)].
Невелика -за, мало -зы из того – ма́ло ко́ри́сти (пожи́тку), мали́й спаси́біг и мале́ спаси́бі з то́го.
Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему – бу́ти, іти́ кому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на хосе́н), на чию́ ко́ри́сть (на чий пожи́ток, на чий хосе́н), користува́ти кого́. [Як ма́ють вони́ чужи́х люде́й користува́ти, то неха́й лу́чче на́шому кня́зеві на збро́ю складу́ться (Куліш). Пра́цею, і ті́льки не́ю одно́ю, перетво́рюється усе́ сирове́ в гото́ве – таке́, що йде лю́дям на пожи́ток (Єфр.)].
Получать, извлекать -зу из чего – ма́ти ко́ри́сть (пожи́ток, пожи́вок, виго́ду и т. п.) з чо́го, бра́ти (узя́ти) ко́ри́сть з чо́го, використо́вувати (ви́користувати) що, срв. По́льзоваться.
Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела – я не мав ані найме́ншої ко́ри́сти (пожи́тку, пожи́ви, пожи́вку, нажи́тку, виго́ди, зи́ску) з цьо́го ді́ла (з ціє́ї спра́ви).
Извлекать для себя -зу из чего-л. – (фигур.) гра́ти на чо́му в свою́ сопі́лку. [На цьо́му уве́сь час гра́ло в свою́ сопі́лку га́лицьке москвофі́льство (Єфр.)].
Употребить с -зой что-л. – спожиткува́ти що.
Обращать что в свою -зу – поверта́ти, оберта́ти що на свою́ (собі́ на) ко́ри́сть, собі́ на пожи́ток, верну́ти (наверта́ти, поверта́ти, горну́ти) що на свою́ руч. [Лю́ди поверну́ли оці́ си́ли на ко́ри́сть собі́ (Комар). На свою́ руч наверта́ли спра́ву (Грінч.)].
Всё обратилось к его -зе – все поверну́лося йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток), на його́ руч.
Располагать в свою -зу – приверта́ти, приверну́ти до се́бе.
На -зу кому, в чью -зу – на ко́ри́сть (на виго́ду) кому́. [Лиша́ю все, що на мою́ виго́ду зако́ни ри́царства установи́ли (Куліш)].
Говорить в чью-л. -зу – на чию́ руч каза́ти. [Таки́х, щоб вони́ на на́шу руч каза́ли (Грінч.)].
Всё это говорит не в вашу -зу – все це не за вас (не на ва́шу руч) промовля́є (гово́рить).
Суд вынес решение в -зу истца – суд ви́рішив на ко́ри́сть позовнико́ві.
Высказаться в -зу кого-л, чего-л. – ви́словитися за ко́го, за що.
Он расположен в мою -зу – він прия́є мені́, він прихи́льний до ме́не.
Он истолковал это в свою -зу – він ви́товмачив це на свою́ ко́ри́сть (виго́ду), собі́ на ко́ри́сть (на виго́ду).
Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него – де́які мірко́вання промовля́ють (гово́рять) за цю га́дку, а не про́ти не́ї.
Мои советы не принесли ему никакой -зы – мої́ пора́ди нічо́го йому́ не вра́дили (не зара́дили).
Это лекарство приносит -зу – ці лі́ки помага́ють, це помічні́ лі́ки.
Пойти без -зы – піти́ без пуття́, ма́рне, даре́мне, да́ром, пу́сто; срв. Бесполе́зно.
Пропита́ние
1) (
кого) прогодува́ння, прохарчува́ння, проконтентува́ння кого́;
2) (
пища) (с)пожи́вок (-вку), (с)пожи́ток (-тку), харч (-чу и -чи). [Ри́бу я спро́дував лю́дям, а то й собі́ на спожи́вок ішла́ (М. Вовч.). Дасть Бог день, дасть і пожи́ток (Ном.)].
-ние даваемое из милости – ласка́вий хліб. [Коли́сь багати́р був, а тепе́р на ласка́вому хлі́бі у сва́та живе́].
Снискивать -ние – заробля́ти на хліб, заробля́ти (здобува́ти) шмато́к хлі́ба (насу́щник). [Він кривави́цею здобува́ той насу́щник (Сим.)]. Давать -ние кому; см. I. Пропи́тывать кого.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Питание
1) (
процесс) годува́ння, харчува́ння, жи́влення, (об электротоке) жи́влення; (снабжение) постача́ння;
2) (
пища) їжа, їда, (диал.) ї́дло, харчі, харч, пожи́вок, спожи́вок, пожи́ток, зажи́вок, за́жив, пожи́ва, пожи́вність:
бесперебойное питание – (воен., тех.) безперервне (безперебійне) постачання;
общественное питание – громадське харчування;
плохое питние – недоста́тнє харчува́ння (жи́влення);
раздельное питание – роздільне (порі́знене) харчування;
усиленное питание – збі́льшене (підси́лене) харчува́ння (жи́влення).
[Хазяїн примовляв до животини, ніби вона могла його зрозуміти: «Як є їда, то ще півбіди біда!» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А що це ти так раптово одружився? – Та набридло громадське харчування. – Ну а тепер? – А тепер подобається].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДУХО́ВНЫЙ, духо́вное лицо́, духівник, душпа́стир;
духо́вная пи́ща, духо́вний хліб /духо́вний пожи́вок/.
ЕДА́, ще ї́дло, пожи́ва, пожи́вок, (з неба) уроч. ма́нна, (харчі) продово́льство, прові́зія, провія́нт, (варена) ва́риво.
ПИТА́ТЕЛЬНОСТЬ укр. пожи́вок, на́їдок.
ПРОПИТА́НИЕ ще пожи́вок, образ. хліб насу́щний, запозич. прохарчі́вок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Питание
1) (
процесс) годува́ння, харчува́ння, -ння;
2) (
пища) пожи́вок, -вку, пожи́ва, -ви.
Приманка
1) (
действие) прима́нювання, прина́джування, -ння;
2) (
предмет) прина́да, -ди, по́ваб, -бу; (для рыбы, зверей) пожи́вок, -вку.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Навар
• Снять навар с чего
(перен.) – зібрати вершок з чого; мати зиск (користь, пожиток, поживок, вигоду) з чого; покористуватися з чого; побаришувати на чому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пожи́вок, -вкупитание.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пожи́вок, -вку, м. = Поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Прима́нка = прима́на, ма́нево, прина́да (С. З. Л.), пова́да, прива́да, по́ваб, ва́ба, для лову риби, зьвіра — пожи́вок, раків — либе́ць (С. Л.). — Яка в мене принада, що сама я молода. н. п. — Чи ти мінї принаду дала? н. п. — Хто ж його удержить ся, щоб на таку припаду не піти. К. К. — Дївчина любила, серденько явила, і при ваду дала тай зачарувала. н. п. — Обіщав ся тільки для ваби.

Запропонуйте свій переклад