Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті
Запропонувати свій переклад для «позов»
Шукати «позов» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл.
1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что.
Рани мої смертельнії промивав, м’якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515.
2) Накладывать, наложить.
Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205.
3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь.
Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393.
4) Класть, положить.
Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8.
5) Основывать, основать.
6) Учреждать, учредить.
7) Вносить, внести за кого-либо деньги.
А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195.
8)
по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. НП. 344.
По́зо́в, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Не знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — да́ти, заложи́ти. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.