Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «поклеп»
Шукати «поклеп» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поклё́п – на́клеп, по́клеп (-лепу), нагові́р (-во́ру), пеня́, опоро́к (-ро́ку), обмо́ва, набрі́хування, набала́чка, по́гудка на ко́го.
Взводить -п на кого – зво́дити, зве́сти пеню́ (на́клеп) на ко́го; накле́пувати на ко́го.
Изве́т
1) (
донос) доно́с (-су), обмо́ва;
2) (
наговор, клевета) на́клеп, по́клеп (-пу).
Нагово́р
1) (
действие), см. Нагова́ривание; оконч. нагово́ре[і]ння, набала́кання; наклепа́ння на ко́го, обмо́влення кого́; нашепта́ння, замо́влення чого́ и т. п.;
2) (
навет) нагові́р (-во́ру), обмо́ва, на́клеп, по́клеп (-пу), на́шепт (-ту) и (мн.) на́шепти (-тів). [Що це? на́пуск на ме́не, нагові́р? (Мирн.). Я гордува́в обмо́вою людсько́ю (Куліш)];
3) (
заговор) нагові́р, на́шепт, примо́ва. [Не пий тіє́ї води́ – вона́ з нагово́ром (Київщ.)].
Наклё́п
1)
см. Наклё́пка 1 и 2;
2) на́клеп, по́клеп (-пу), нагові́р (-вору), обмо́ва;
срв. Поклё́п.
Напра́слина – напра́сна обмо́ва, напра́сна (-ни), на́па́сть (-ти), напа́сниця, набала́чка, пеня́, ма́рний на́клеп, по́клеп (-пу), нагові́р (-во́ру); срв. Поклё́п, Клевета́. [Все, що сві́дки ка́жуть, сама́ напа́сниця (Кониськ.). «Ти хіба́ не крав?» – «Ні, це на́пасть на ме́не!» (Звин.). «Чи пра́вда, що ти свекру́ху би́ла?» – «То набала́чка!» (Борзенщ.). Ма́мо, як ти мо́жеш таки́й на ме́не на́клеп допуска́ти? (Л. Укр.)].
Взводить, взвести -ну – наволіка́ти, наволокти́ напра́сну обмо́ву, зво́дити, зве́сти́ пеню́ на ко́го, пеню́ волокти́, наволокти́, прикида́ти, прики́нути пеню́ кому́, натяга́ти, натягти́ на́па́сть, клепа́ти, наклепа́ти, натяга́ти, натягти́ на ко́го. [На́пасть натяга́є на ме́не (Звягельщ.). А ви пеню́ на нас ізво́дите (Грінч.). Хіба́ я бу́ду на се́бе пеню́ волокти́? (Сл. Гр.). Прики́нуть пеню́, що й копо́ю не одбу́деш (Квітка). Лиси́ця на вівцю́ Петро́ву наклепа́ла, що, бу́цім, ні́ччю ку́ри кра́ла (Боров.). Хі́ба мо́жна таке́ натяга́ти на люди́ну? (Лубенщ.)].
Выдумывать -ну – вига́дувати напра́сну, виду́мувати на́па́сть. [Де-ж це ви́дано, щоб на Грицька́ таку́ напра́сну вига́дувати? (Грінч.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поклеп – на́клеп, -пу, пеня́, -ні́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поклеп
• Возводить, возвести поклёп на кого
(разг.) – зводити, звести наклеп (пеню) на кого; натягати, натягти наклеп на кого; пеню волокти, наволокти на кого; клепати, наклепати на кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Нагру́бканападки, поклеп.
На́клеп, -пупоклеп, клевета, наговор.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поклеп – на́клеп (-пу).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нагові́р, во́ру, м.
1) Клевета, поклеп, сплетня.
Що це? напуск на мене, наговір? Мирн. III. 132.
2) Заклинание.
Не пий тієї води,—вона з наговором. Полт. у. Г. Йов.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поклёпъ = на́клеп (С. З.), пеня́ (С. З.), опоро́к (Лев.). — Звів на його пеню.
Приклёпъ = 1. приклїпка. 2. на́клеп, пеня́ і д. Поклёпъ.

Запропонуйте свій переклад