Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кра́сный
1) (
о цвете) черво́ний, (поэт., устар.) черве́ний, черле́ний. [Черво́на кали́на. Черво́не вино́ (Гол.)].
Ярко -ный – яскра́во-черво́ний, жи́во-черво́ний, при́кро-черво́ний. [Гу́би жи́во-черво́ні (Свидн.). Ху́стка така́ при́кро-черво́на, аж о́чім боляче́ диви́тися на не́ї (Харківщ.)].
Тёмно -ный – вишне́вий, буряко́вий.
Кроваво -ный – крива́во-черво́ний, кро[и]ва́вий.
Золотисто -ный – черво́но-золоти́й.
Коричнево -ный – (о цвете глиняной посуды) червінько́вий (Вас.).
Окрашивать, окрасить чем-либо -ным – червони́ти, почервони́ти, зачервони́ти. [Кров червони́ла па́льці і стіка́ла на зе́млю (Коцюб.)].
Окраситься чем-либо -ным – зачервоні́ти, почервони́тися. [Ру́ки почервони́лися ви́шнями (М. Грінч.)].
Окрашенный -ным – почерво́нений, зачерво́нений. [Зачерво́нені твоє́ю кро́в’ю (Куліш)].
-ное знамя – черво́ний пра́пор.
-ный цвет – черво́ний ко́лір (-льору).
-ная площадь – черво́ний майда́н, черво́на пло́ща.
-ная нить (иноск.) – черво́на ни́тка.
-ный петух – черво́ний пі́вень.
Пустить -ного петуха – пусти́ти черво́ного пі́вня, підпали́ти.
-ный (хвойный) лес – бір (р. бо́ру), шпилько́вий ліс.
-ная лоза, см. Краснота́л.
-ное дерево – черво́не де́рево, маго́нь (-го́ню).
-ная строка (в книге, рукописи) – нови́й рядо́к, абза́ц.
Начните с -ной строки – почні́ть з ново́го рядка́.
-ное яичко – кра́шанка, черво́не яє́чко;
2) (
о политич. убежден., партиях) черво́ний.
-ная армия, гвардия – черво́на а́рмія, гва́рдія;
3) (
красивый, прекрасный) кра́сний, (кратк. форма) кра́сен (-сна, -сне). [Сві́те мій я́сний, сві́те мій кра́сний, як на то́бі тя́жко жи́ти (Пісня). Ой рясна́, красна́ в лу́зі кали́на, а ще красні́ша у Петра́ дочка́ (Колядка). Я́сен та кра́сен світ мені́ став, як його́ покоха́ла (М. Вовч.)].
-ная девица – кра́сна ді́вчина (ді́вка, па́нна), (в песнях и обрядах) кра́сна діви́ця. [На горо́ді верба́ ря́сна, а в хати́ні ді́вка кра́сна (Пісня). Зоря́-зоряни́ця, кра́сная діви́ця (Пісня)].
-ный молодец – до́брий молоде́ць. [Гей чого́, хло́пці, до́брі моло́дці, чого́ смутні́-невесе́лі? (Пісня)].
-ное лето – кра́сне лі́то.
-ное солнышко – ясне́ (кра́сне) со́нечко.
-ная горка – про́води́ (-ві́д и (реже) -дів), провідни́й ти́ждень. [Весі́лля бу́де на провідно́му ти́жні (М. Грінч.)].
-ный поезд – весі́льний по́їзд.
-ные дни – ясні́ (кра́сні) дні, (переносно ещё) розко́ші (-шів).
Прошли мои -ные дни – мину́ли(ся) мої́ ясні́ дні, мину́ли(ся) мої́ розко́ші.
Чем твоя жизнь -на́? – чим твоє́ життя́ кра́сне (га́рне)?
Не -на́ моя жизнь – сумне́ (невесе́ле) моє́ життя́.
-ное словцо – до́теп (-пу), доте́пне, при́кладне сло́во.
Он так и сыпет -ными словцами – він так і си́пле до́тепами.
Прибавить для -ного словца – доки́нути, щоб дотепні́ш було́, прибреха́ти.
-ный двор – двір (р. дво́ру).
-ная изба – світли́ця.
-ный угол – по́куття (-ття), по́куть (-ті).
Сидеть в -ном углу – сиді́ти на по́кутті; (о женихе с невестой) сиді́ти на поса́ді.
-ное окно – поку́тнє́ вікно́.
-ное крыльцо – пере́дній ґа́нок (-нку).
-ный зверь – хутряни́й (смуха́тий) звір.
-ная рыба – безко́ста, хрящова́ ри́ба, білори́биця.
-ный товар – панськи́й крам, -ські́ мате́рії, мануфакту́рна крамина́.
-ный ряд – крамни́й ряд, торг мате́ріями, мануфакту́рні крамни́ці.
Не -на́ изба углами, -на́ пирогами – хоч нема́, де й сі́сти, аби́ було́ що з’ї́сти (Приказка).
Это -ная цена – це кра́сна ціна́ (найви́ща, найбі́льша ціна́).
Долг платежём -сен – лю́биш позича́ти, люби́ й віддава́ти; яке́ дав, таке́ взяв (Приказки);
4)
-ный корень, бот. Anchusa officinalis L. – волови́к, воло́вий язи́к, медуни́ця, медуни́чник, красноко́рінь, рум’я́нка, рум’я́нчик.
Ме́сто
1) (
известное пространство) мі́сце (-ця, им. мн. місця́, р. місць и місці́в), (редко мі́сто), місци́на, місти́на; срв. I. Месте́чко. [Сіда́й, – мі́сця ста́не (Кониськ.). Із яки́х то місць на той я́рмарок не понаво́зили уся́кого хлі́ба! (Квітка). Поро́жніх місці́в за стола́ми не знайшла́ я (Н.-Лев.). У тих міста́х, де тече́ рі́чка Сама́ра (Стор.). Нема́є місци́ни в моє́му дворі́, щоб не скуштува́ла мої́х сліз гірки́х (Мирний)].
Каждое тело занимает определённое -то – ко́жне ті́ло займа́є (бере́, забира́є) пе́вне мі́сце.
Это не ваше -то – це не ва́ше мі́сце.
Здесь мало -та для двоих – тут ма́ло мі́сця для (на) двох.
Прошу занять -та́ – проха́ю сі́сти на свої́ місця́; срв. Занима́ть 1.
Нет -та – нема́(є) мі́сця.
На -то – на мі́сце. [Поста́в кни́жку на мі́сце (Київщ.)].
На -те, не на -те – на (своє́му) мі́сці, не на (своє́му) мі́сці. [Усе́ в те́бе не на мі́сці стої́ть (Київщ.)].
Всё хорошо на своём -те – все на своє́му мі́сці га́рне (до́бре).
В другое, в иное -то – в и́нше мі́сце, (куда-либо) куди́-и́нде, куди́-и́нше. [Пішо́в на я́рмарок, а мо́же куди́-и́нше (Рудч.)].
В другом, в ином -те – в и́ншому мі́сці, и́нде, (где-либо) де(сь)-и́нде. [«Ході́м до ме́не вече́ряти!» – «Ні, я вже обіця́вся и́нде» (Куліш). Тре́ба пошука́ти по́мочі де-и́нде (Грінч.). Десь-и́нде живе́ (Сим.)].
Во всяком другом -те – в уся́кому и́ншому мі́сці, скрізь-деи́нде.
Ни в каком, ни в одном -те – в жа́дному мі́сці, ніде́.
В разных -та́х – у рі́зних місця́х; (отдельно) рі́зно. [Ми живемо́ не вку́пі, а рі́зно (Звин.)].
В отдалённых -та́х – по дале́ких світа́х. [Ки́нувся по дале́ких світа́х сі́на добува́ти (Грінч. II)].
Из другого -та – з и́ншого мі́сця.
С -та на -то – з мі́сця на мі́сце.
До этого -та – до цього́ мі́сця, (до сих пор) до́сі, до́сіль, до-сю́ди, по́ти; срв. Пора́. [До-сю́ди тре́ба ви́вчити (Київщ.). От по́ти твій горо́д, а да́лі вже мій (Грінч.)].
До какого -та – до яко́го мі́сця, (до каких пор) доку́ди, подо́ки; срв. Пора́.
Всякие -та́ – вся́кі місця́, всі усю́ди (-дів).
По всяким, по всем -та́м – по всіх усю́дах, скрізь.
Со всех мест – з усі́х місць, звідусі́ль, звідусю́ди.
-та́ми, в некоторых -та́х – місця́ми, (реже місцем), поде́куди, де-не-де́, де́-де, де́-куди, и́нде. [Місця́ми і женці́ білі́ли, і ко́пи вже стоя́ли (Свидниц.). Мі́сцем такі́ були́ здорове́нні байра́ки, що бо́же сві́те! (Грінч. II). Сивина́ поде́куди із чо́рним воло́ссям (Куліш). Ти́хо навкруги́… Лиш де-не-де́ проки́неться пта́шка (Коцюб.). Де́-куди ви́дно немо́в ряди́ вели́ких бі́лих кома́х, – то косарі́ (Франко). И́нде протру́хли дошки́ (Кониськ.)].
К -ту сказать – до ре́чи, до ді́ла сказа́ти. [Гово́рить зо́всім не до ре́чи (Київщ.)]. Тут говори́ти ві́льно, аби́ до ді́ла (Київщ.)].
Ваши слова здесь совсем не у -та – ва́ші слова́ тут зо́всі́м не до ре́чи (не до ді́ла, не до ладу́).
Здесь хорошее -то для сада – тут га́рне (до́бре) мі́сце під сад, тут га́рна (до́бра) місци́на для са́ду (під сад).
Долго ли проживёте в наших -та́х? – чи до́вго проживете́ в на́ших місця́х?
Есть хорошие -та в книге – є га́рні місця́ (у́ступи) в кни́жці.
По -та́м! – на мі́сце! на місця́!
Ни с -та(!) – ані ру́ш(!), ані з мі́сця. [Стій, кажу́ тобі́, ані ру́ш! (Київщ.). Як уско́чила в баю́ру – ко́ні, ані ру́ш (Липовеч.). І вся ва́рта ані з мі́сця (Рудан.)].
Не трогайтесь с -та – не руша́йтеся з мі́сця.
С -та не двинусь – з мі́сця не зру́шуся.
С -та в карьер, см. I. Карье́р.
Нигде -та себе не найду – ніде́ мі́сця собі́ не знайду́; не зна́ю, де приткну́тися, де приткну́ти себе́.
Он и -та не пригреет – він і мі́сця не нагрі́є.
Только -то тепло (бежал) – (уті́к) і мі́сце холо́дне; см. И след просты́л (под Простыва́ть).
Пора костям на -то – кістки́ давно́ про́сяться на спочи́нок.
Бойкое -то – ро́зигри (-рів), лю́дне мі́сце. [Він на таки́х ро́зиграх живе́, що хто йде, не мине́ (Сл. Гр.)].
Больное, слабое -то – болю́че, дошку́льне мі́сце, боля́чка, слаба́ сторона́. [Найпеку́чіші потре́би та болячки́ свого́ ча́су (Єфр.). Він зна́є, що раху́нки – моя́ слаба́ сторона́ (Франко)].
Попал на его больное -то – тра́пив йому́ са́ме на болю́че.
Верное, надёжное -то – пе́вне мі́сце.
Возвышенное -то – висо́ке мі́сце, підви́щення (-ння), висо́кість (-кости).
Глухое пустынное -то – глухе́, безлю́дне, пусте́льне мі́сце, за́куток (-тку), за́кутень (-тня), за́стум (-му). [Село́ на́ше у за́кутні тако́му, що ніхто́ туди́ не за́йде (Кам’янеч.). І засвіти́вся світ по за́стумах моско́вських (Куліш)].
Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) – мі́сце тверде́, м’яке́.
Купе на два -та – купе́ на дві осо́бі, двоособо́ве купе́.
Живописные -та́ – мальовни́чі місця́, -ча місце́вість (-вости).
Защищённое -то, см. Защищё́нный.
Лобное -то, см. Ло́бный.
Неведомое -то, -мые та – бе́звість (-ти), (реже) бе́звісті (-тей и -тів). [Пливе́ у сі́рі бе́звісті нудьга́ (Коцюб.)].
Новозаселённое -то – новозалю́днене мі́сце, новосе́лиця.
Общее -то – зага́льне мі́сце, зага́льник, трюї́зм (-му).
-та́ отдалённые, не столь отдалённые – місця́ дале́кі, не такі́ дале́кі, неблизькі́ світи́ (-ті́в).
Открытое, видное -то – відкри́те мі́сце.
На открытом, на видном -те – на видно́ті́, (пров.) на видноці́. [Поклади́ щось на видноті́, щоб було́ напо́хваті (Н.-Лев.). Пусти́ в сі́ни, не хо́чу стоя́ти на видноці́ (Гнід.)].
Отхожее -то, см. Отхо́жий.
Почётное -то – поче́сне мі́сце; (красный угол) поку́ття (-ття), по́куть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) поса́д (-ду). [Они́сю посади́ли на поса́ді (Н.-Лев.)].
Пустое -то – поро́жнє мі́сце.
Сборное -то – збірне́ мі́сце, збірни́й пункт (-ту), збо́рище.
Свалочное -то – смі́тник (-ка), смі́тнище.
Святые -та – святі́, пра́ведні місця́, (куда ходят на отпуст) відпусто́ві місця́. [І де ходи́ла, в яки́х-то пра́ведних міста́х, а в нас, серде́чна, опочи́ла (Шевч.). Відпусто́ве мі́сто Люрд (Калит.)].
Складочное -то, -то складки – складо́вище.
Сохранное -то – схо́ванка, схо́вище, схо́ва, криї́вка, (пров.) пі́дра (-ри) и пі́дря (-рі). [Тре́ба десь схова́ти, та схо́ванки нія́кої не знайду́ (Звин.)].
Спальное -то – спа́льне мі́сце.
Укромное -то – за́ти́шок (-шку), за́хист (-ту), за́хисток (-тку). [Край бе́рега, у за́тишку, прив’я́зані човни́ (Глібів)].
Укрытое -то – скри́те мі́сце, скри́ток (-тку).
Усадебное -то – сади́ба, ґрунт (-ту).
Якорное -то – я́кірна сто́янка.
-то битвы, сражения, см. Побо́ище 2.
-то водворения – мі́сце (для) осе́лення.
-то встречи – мі́сце (для) зу́стрічи, (свидания) мі́сце схо́дин.
Назначено -то встречи – ви́значено мі́сце (для) зу́стрічи; ви́[при]зна́чено мі́сце, де зустрі́тися (зійти́ся, з’ї́хатися).
-то действия – мі́сце ді́ї, дійове́ мі́сце.
-то (постоянного) жительства – мі́сце (пості́йного) перебува́ння (пробува́ння, прожива́ння).
Зарегистрироваться по -ту жительства – зареєструва́тися при (на) мі́сці перебува́ння.
-то заключения – мі́сце ув’я́знення, арешта́нтська (-кої), в’язни́ця, тюрма́.
-то исполнения – мі́сце ви́конання.
-то для лежания, для сидения (в вагоне) – мі́сце лежа́че, сидя́че.
-то ловли – ло́ви (-вів), ло́вище.
-то назначения – мі́сце призна́чення.
-то нахождения – мі́сце перебува́ння, мі́сце, де перебува́є.
По -ту назначения – до призна́ченого мі́сця.
-то охоты – мі́сце полюва́ння, ло́вище, (стар.) го́ни (-нів).
-то платежа – мі́сце випла́ти.
-то преступления – мі́сце, де вчи́нено зло́чин, мі́сце зло́чину.
На -те преступления – на мі́сці зло́чину; на гаря́чому (вчи́нку).
-то проезда – мі́сце для прої́зду, прої́зд (-ду). [Прої́зду не дав і на ступі́нь (Звягельщ.)].
-то рождения – мі́сце наро́дження; (геолог.) родо́вище.
-то сбора, собрания – мі́сце збо́ру, збо́рище.
-то службы – мі́сце слу́жби (урядува́ння).
По -ту службы – (на вопр.: куда) на мі́сце слу́жби; (где) на (при) мі́сці слу́жби, на слу́жбі; см. По 1.
-то в театре – мі́сце в теа́трі.
-то у(с)покоения – мі́сце спочи́нку (спочи́ву), спочи́нок (-нку). [Чия́ домови́на? – Анакрео́нтів спочи́нок (Грінч.)].
Быть на первом, на главном -те – бу́ти на пе́ршому мі́сці, пе́ред води́ти.
Быть убитым на -те – бу́ти вби́тому, де стоя́в (-я́ла, -я́ло) или на мі́сці.
Взять -то (напр., для проезда) – взя́ти (купи́ти) мі́сце.
Дать -то кому – да́ти мі́сце кому́.
Занимать первое -то между кем – займа́ти пере́днє (чі́льне) мі́сце серед ко́го.
Занимать, занять -то кого, чего – заступа́ти, заступи́ти кого́, що.
Иметь -то где, когда – відбува́тися, ді́ятися, трапля́тися, сов. відбу́тися, ста́тися, тра́питися, несов. и сов. ма́ти мі́сце де, коли́. [В поліклі́ніці не раз трапля́лися при́крі ви́падки (Пр. Правда). Ціка́во навести́ кі́лька фа́ктів, що ма́ли мі́сце під час пере́вірки в рі́зних устано́вах (Пр. Правда)].
Оставлять, оставить -то кому, чему – лиша́ти, лиши́ти, (редко) ки́дати, поки́нути мі́сце кому́, чому́, для ко́го, для чо́го. [Валу́євський циркуля́р не ки́дав мі́сця для путя́щої наро́дньої кни́жки (Єфр.)].
Освобождать, освободить, очищать, очистить -то – звільня́ти, звільни́ти, пробира́ти, пробра́ти мі́сце; прийма́тися, прийня́тися; см. Очища́ть 3. [Пообі́дали і встава́йте, звільня́йте місця́ для и́нших (Київщ.)].
Подхватить с -та (о лошадях) – взя́ти з копи́та́. [Ко́ні зра́зу стрепену́лися, взяли́ з копи́та́, і ми помча́ли з гори́ (Короленко)].
Производить, произвести дознание на -те – виві́дувати на мі́сці, перево́дити, переве́сти́ дізна́ння на мі́сці.
Сойтись, собраться, сложить в одно -то – зійти́ся, зібра́тися, скла́сти до-гу́рту, у-гу́рт, до-мі́сця, до ку́пи, ум. до-ку́пки, до-ку́почки, до-ку́поньки. [Вовк, медві́дь і каба́н зібра́лись у-гу́рт (Рудч.). Су́дна на́ші, розси́павшись, знов зійшли́сь доку́пи (Куліш)].
Считаться -та́ми – рахува́тися місця́ми.
Устоять, не устоять на -те – всто́яти, не всто́яти на мі́сці.
Уступать, уступить -то кому, чему – поступа́тися, поступи́тися мі́сцем кому́, (редко) попуска́ти, попусти́ти мі́сця (мі́сце) кому́, чому́. [Всі (що сиді́ли на коло́ді) посу́нулися, поступа́ючась мі́сцем (мені́) (Коцюб.). Кра́плі коти́лися і зника́ли, щоб попусти́ти мі́сце нови́м (Грінч.)].
Наше -то свято! – ду́х свят при нас (при на́шій ха́ті)! си́ла бо́жа-хресто́ва з на́ми!
С -та не встать, света белого не видать! – бода́й я з цього́ мі́сця не зійшо́в (не зійшла́), бода́й я сві́ту не поба́чив (не поба́чила)!
Не человек -том красится, а -то человеком – не мі́сце скра́сить люди́ну, а люди́на мі́сце.
Невеста без -та, жених без ума – молода́ – грошови́та: вся в дірка́х сви́та; молоди́й – тяму́ха: в голо́ві маку́ха; молода́ без скри́ні, без кали́тки, молоди́й без кле́пки (Гуманщ.);
2)
места́ (по отнош. к админ. центру) – місця́. [Як запрова́джують на місця́х ле́нінську націона́льну полі́тику (Пр. Правда)];
3) (
должность) поса́да, мі́сце, (редко) помі́стя (-стя). [Дамо́ поса́ду в конто́рі на 1200 рі́чних (Кониськ.). По вака́ціях тре́ба в Ка́м’янець за мі́сцем (Свидниц.). Чи не зна́єте, де́-б тут помі́стя мо́жна знайти́? (М. Вовч.)].
-то конторщика – мі́сце конто́рника.
Доходное -то – пожи́вна поса́да, тепле́ньке мі́сце; срв. I. Месте́чко 2.
Насиженное -то – наси́джене (те́пле) мі́сце.
Быть при -те – ма́ти поса́ду, бу́ти на поса́ді.
Быть без -та – бу́ти без поса́ди, (шутл.) сиді́ти на бурку́, ганя́ти соба́к.
Он без -та, не у -та – він без поса́ди, він не ма́є поса́ди.
Занимать, занять -то – обійма́ти, обня́ти, (о)посіда́ти, (о)посі́сти поса́ду.
Лишить -та – ски́нути з поса́ди.
Лишиться -та – (по)збу́тися поса́ди, втра́тити поса́ду.
Определять, определить к -ту, см. Определя́ть 3.
Поступить на -то – діста́ти поса́ду, ста́ти на поса́ду.
Он вполне на своём -те – він цілком на своєму місці;
4) (
учреждение) установа, уряд (-ду).
Оффициальное -то – урядо́ве мі́сце.
Присутственное -то, см. Прису́тственный.
Судебное -то – судо́ва́ устано́ва;
5) (
о клади, грузе) паку́нок (-нка), па́ка.
У меня три -та багажа – у ме́не три паку́нки;
6)
анат. placenta – послі́д (-ду), по́слідень (-дня), ложи́сько; см. После́д 2.
Перё́д
1) пе́ре́д (-ду). [Не поверта́йся до їх пе́редом, щоб не пізна́ли]; (
в здании) чо́ло. [Чо́ло буди́нку. Ха́та стої́ть чо́лом на у́лицю].
Взять -рёд – ви́передити кого́.
Скакать задом и -дом – скака́ти за́дом і пе́редом, задко́м і передко́м;
2) (
у сапога) пе́ре́д, ум. передо́к (-дка́).
-ды́ – переди́, передки́. [Ой, цок чобіто́к, а в пе́реду́ ді́рка];
3) (
в экипаже) передо́к (-дка́),
4) (
красный угол в избе) по́куть (-тя, м. р.), поку́ття. [Сиди́ть на по́куті];
5) (
будущее) прийду́ще (-ого), майбу́тнє (-нього);
6)
нар., см. Пе́ред 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Угол – кут, (наружный: здания, улицы) ріг, (умен.) ріжок, (устар.) вугол, (мешка, сумки) гузир, (внутренний: помещения) куток, (уголок) закуток, (карт.) кут:
вершина угла – вершина кута;
во главу угла – на чільне місце, на чоло, на перше місце;
в углу – в кутку;
из-за угла (нападать, убивать…) – із-за рогу, крадькома; потай (потайки);
завернуть за угол – завернути (зайти) за кут;
загнать в угол – загнати (завести) в [глухий] кут;
загнуть угол страницы – загнути ріжок сторінки;
из-за угла – з-за (з-поза) рогу; (исподтишка) з-за рогу, крадькома (потай, потайки), (коварно) підступно (по-зрадницьки, зрадливо);
из угла в угол ходить, слоняться… – з кутка в куток ходити, ходити туди-сюди, тинятися…;
иметь свой угол – свій куток мати;
косой угол – (мат.) непрямий кут;
медвежий угол – за́куток, заку́тина, глухи́й кут, глухи́й світ, за́стум (-му);
мрачный уголок – те́мний (те́мрявий) за́куток;
на каждом углу – на кожному розі, (везде, постоянно) на кожному кроці;
на углу (улицы) – на розі (вулиці);
красный (передний) угол (устар.) – покуття (покуть), (для молодых во время свадьбы) посад (посаг);
под углом зрения – з погляду; (иногда) під кутом зору;
поставить в угол – (наказать) поставити в куток;
по углам говорить, шептаться… – по кутках балакати, шептатися (шепотати, шепотатися, шепотіти, шепотітися)…;
прижать в угол кого (разг.) – загнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого; приперти (притиснути) до стіни;
прямой угол – (мат.) прямий кут;
сглаживать, сгладить (стирать, стереть) острые углы – загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки); згладжувати, згладити (стирати, стерти) гострі кути, пом’якшувати ситуацію;
снимать угол – наймати (винаймати) куток;
угол вращения – кут обертання;
тупой угол – (мат.) тупий кут;
угол загиба – кут загину;
угол закругленный – кут заокруглений;
угол закручивания – кут закруту;
угол зрения – кут зору;
угол кривизны – кут кривини;
угол надреза – кут надрізу;
угол наклона – кут нахилу;
угол отклонения – кут відхилу;
угол отражения – кут відбиття;
угол падения – кут падання;
угол поворота – кут повертання;
угол преломления – кут заломлення (заломлювання);
угол при вершине – кут при вершині;
угол раскрытия трещины – кут розкриву тріщини;
угол рассеяния – кут розсіяння;
угол сдвига – кут зсування;
угол скольжения – кут ковзання.
[Вже до серця доходить отрута, Як старому минулого жаль… Путь моя у каміння закута, І на кожному розі — печаль (В.Сосюра). На кожному кроці ставлять вони ставлять перед людьми дзеркало, де ми можемо живовидячки бачити події нашого життя, і ніщо інше не може нам показати так яскраво, які ми є і якими маємо бути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Хліба беріть з собою тільки на дорогу, доки до Бенгалії доїдете, а в Бенгалії там на кожному кроці, як у нас бузина, росте хлібне дерево (Остап Вишня). Кути губ пропорційні ступеню свободи (С.Є.Лєц). Чим ширший кут зору, тим він тупіший].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Красный – черво́ний, -а, -е; к. угол – по́куття, -ття.
Угол – (внутренний) кут, -та́, куто́к, -тка́; (наружный) ріг (род. ро́гу); красный угол – по́куття.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Красный
• Долг платежом красен
– що винен — віддати повинен. Пр. Бувши винним, треба бути і платним. Пр. Умівши брати, умій і віддати. Пр. Позичене не з’їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а з позикою розплатись. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Коли [ти] взяха, то [будь] і даха. Пр. Коли взяв, то й віддай. Пр. Любиш позичати, люби й віддавати. Пр.
• Красная горка
– проводи; провідний тиждень.
• Красная девица
(нар. поэт.) – красна (гожа) дівчина (дівиця, дівка, давн. панна).
• Красная площадь
– красний майдан (Красна площа).
• Красная строка
– новий рядок; абзац; [новий] уступ.
• Красная цена
– красна (найвища, найбільша) ціна.
• Красное крыльцо
– чільний (передній) ґанок.
• Красной нитью проходит что
(перен. книжн.) – червоною ниткою проходить що; геть усе пронизує що.
• Красный лес
– шпильковий ліс; бір.
• Красный молодец
– добрий (славний) молодець.
• Красный поезд
– весільний поїзд.
• Красный угол
– покуття (покуть); (для молодих під час весілля) посад (посаг). [Воліла б я гіркий полин гризти, як з тобою на посазі сісти. Н. п.]
• На миру и смерть красна
– у гурті то й смерть не страшна. Пр. При гурті і смерть добра. Пр. У гурті й куліш з кашею їсться. Пр.
• Не красна изба углами, а красна пирогами
– коли є хліба край, то й під вербою рай. Пр. Дарма яка миска, аби було що в мисці. Пр. Хоч нема де й сісти, аби було з’їсти. Пр. Дарма, що в черепку, аби курка смажена. Пр.
• Не красна моя жизнь
– сумне (невеселе) моє життя.
• Прошли красные денёчки, дни
(разг.) – минули (ся) ясні днинки, дні; минули(ся) розкоші.
• Пустить красного петуха
(разг.) – пустити (посадити) червоного півня; підпалити.
• Ради (для) красного словца
(разг.) – ради (для, задля) красного (дотепного) слівця (дотепу).
Место
• Белые места
– білі місця; прогалини.
• Бойкое место
– людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь)
– багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место
– болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места
– бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте
– бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте
– бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место
– в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места
– на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах
– на безвісті.
• Вновь населённое место
– ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах
– скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место
– високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах
– по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место
– згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого
(разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место
– глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места
– досі; до цього місця.
• Живого места не оставить
– геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место
(перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место
– знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места
– з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место
(книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки
– є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места
– до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые
– місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования
– місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь)
– базарище (торговище).
• Место битвы
– бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро
– озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место)
– ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок
– замчище.
• Место для сидения, лежания
– місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения
– місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной
– загребелля.
• Место за столом
– застілля.
• Место на реке, где стирают бельё
– місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем
– осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей
– теребівля.
• Место под печью
– Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном)
– підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате
– підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами
– руйновище.
• Место склада, складочное место
– складовище.
• Место торга (скотом)
– торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте
– вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте
– на видноті.
• Назначить на место кого
– призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления
– на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место
– оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место
– насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места
– безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума
– молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места
– не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место
– не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места
– не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему
(книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте
– у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места!
– ані руш!; ані з місця!
• Общее место
– загальник.
• Он и места не пригреет
– він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться
– лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место
– відходок.
• По всяким местам
– по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам!
– на місце!; на місця!
• По месту назначения
– на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы
– (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место
– кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место
(перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место
– поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место
– стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место
– почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места
(устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место
– робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого
– серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место
– дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять
– з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер
– з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал)
– [Утік] і місце холодне.
• Узкое место
– вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому
– поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте
– лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место!
(устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте
– чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места!
(фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).
Угол
• Из-за угла
(нападать, убивать…) – із-за рогу; крадькома; потай (потайки).
• Из угла в угол ходить, слоняться…
– з кутка в куток ходити, тинятися…
• Красный (передний) угол
(устар.) – покуття (покуть). [Тоді козак-нетяга на покуті сідає… ЗОЮР.]
• Под углом зрения
– з погляду; (іноді) під кутом зору.
• По углам говорить, шептаться…
– по кутках балакати, шептатися (шепотати(ся), шепотіти(ся))…
• Прижать в угол кого
(разг.) – нагнати в [тісний] кут (у куток, у суточки) кого.
• Сглаживать, сгладить острые углы
– загладжувати, позагладжувати гострі грані (ріжки).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Окраина (города, деревни) – край, крайниця (Н); (государства) – прикордо́нна краї́на (Н), поку́ття (Секц.); о. города – край мі́ста; -ны УССР – поку́ття УСРР(Секц.); на -не города – на краю мі́ста.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Поку́ття, -ття, -ттю; поку́тський
по́куття, -ття, -ттю, на -тті (н. р.) і по́куть, -тя (ч. р.)
по́куть, -тя; на по́куті; див. по́куття

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Поку́тє. См. Покуття 2.
По́куття, по́кутя, -тя, с.
1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27.
Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343.
2)
Поку́тє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
По́куть, -тя, м. = Покуття. Рудч. Ск. І. 40.
По́кутя. См. Покуття.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кра́сный = 1. черво́ний (С. З. Л.), кра́сний. — Та виконай глибоку могилу, та посади червону калину. н. п. — Ой у лузї червона калина, ой тож не калина, то моя дївчина. н. п. — Черевички мої червоненькії. н. п. — Червоне сонечко зійшло. К. Ш. — Сонце піднялось ще вище і його красне проміння осьвітило верби зелені. Ст. X. 2. д. Краси́вый. Кра́сная го́рка = про́води, провідна́ недїля, особливо — понедїлок провідно́ї недїлї. — Проводи у перший понедїлок після Великодня. С. З. — Се було на проводи або на провідній. — Кра́сная дѣ́вица = красу́ня, дївчина, дївка го́жа, кра́сна. — Дївчино гожа! хай тобі ласка божа! н. п. — Ой місяцю, місяченьку, і ти зоря ясна! Ой, сьвіти там по подвірю, де дївчина красна. н. п. — Засни, засни, красна дївко, заплющ свої очі. н. п. — Кра́сный дворъ = дві́р, а чорний — задві́рок. — Кра́сные дни = до́бра годи́на, щасли́ві днї. — При добрій годинї — куми й побратими, а при лихій годинї — не має й роди́ни. н. пр. — Кра́сный желѣзня́къ = черво́на руда́ С. Пар. — Кра́сный звѣрь = во́вки, лиси́цї то-що. — Кра́сный ко́рень, рос. Anchusa officinalis L. = меду́ниця, медини́шник, красноко́рінь, румя́нка, румя́нчик, воло́вий язи́к, свиню́шник. С. Ан. — Кра́сный лѣсъ = бір, здр. бо́рик (сосна, ялина то-що). — Бір шумить. С. Ш. — Кра́сное окно́ = вели́ке вікно́ посере́д стїни́. – Кра́сная ры́ба = безко́ста, хрящова́ (осятри білуги, сїрюги тощо). — Кра́сное со́лнышко = я́сне со́нце, со́нечко. — Кра́сное словцо́ = ви́гадка, при́кладка, доте́пне слівце́ (С. Пар.). — Кра́сная строка́ = нови́й рядо́к в письмі́. — Кра́сный това́ръ = крамни́й товар (що продаєть ся на аршини). — Кра́сный уѓолъ = по́куть, по́куття, (для молодих) — поса́д. С. З. — Кутя на покутї, а узвар на базарь. н. пр. — Сидить на покутї. — Пора вже молодим сїдати на посад. н. к. — Кра́сный цвѣтъ, рос. Phaseolus multiflorus Willd. = кopoлїв цьвіт, черво́на квасо́ля. С. Ан. — Кра́сное крыльцо́ = переднїй ґа́нок. — Кр. хлѣбъ = пшени́ця. – Кра́сная изба́ = сьвітли́ця.
У́голъ, уголо́къ, уголо́чекъ = уго́л (С. Ш.), вуго́л (Кр.), уголо́к (С. Ш.), улицї, стола, дошки, книжки то-що — ріг, ріжо́к(С. Л.), в серединї хати, скринї то що або між чим — кут, куто́к, куто́чок (С. Л.), двора, сада, поля, що витикаєть ся в чужий двір — за́кло (С. Л.), в хатї між стїною і пічкою або в печі — закапе́лок (С. З.), в коморі, шафі, скринї — закама́рок, в мішку або між гір — гузи́рь. — Повернїть за вугол, — отам її хата. Кр. — В своїй хаті і угли помогають. н. пр. — Жінка держить за три угдли, а муж за четвертий. н. пр. — Як син родить ся, то й угли радують ся. н. пр. — Саме головою об стіл об ріжок забив ся. н. о. — Нї в кут, нї в двері. н. пр. — В кутку під лавою. С. Л. — У сьвітї Божому нема кутка без горя, не тільки тут, а і по той бік моря. Б. Г. — Я роскажу тобі: де був, що бачив, що почув, я облїтаю всї куточки. Б. Г. — Аби хлїба шматок на теплий куток. н. пр. — Ой вийду я на улицю, стану у куточку, не займайте мене, хлопцї, удовину дочку. н. п. — Ухватив торбу за гузирь. н. к. — Яр кінчав ся гузирем між двома шпилями. н. о. — Имѣ́ть свой у́голъ = свій куто́к ма́ти, в своїй ха́ті жи́ти. — На углу́ = на рогу́, на розї, на ріжку́. — Он там на розї вулицї. Кр.— Хата на ріжку. Кр. — Його хата на самім розї, де дорога повертає на праву руку. С. Л. — Чи се тая удова, що на рогу хата, хорошую дочку має, сама не багата. н. п. — Кра́сный, образно́й у́голъ = по́куть, поку́ття (С. З.), де сходять ся лавки — розто́ки. — Всї поважають, на покутї його сажають. Б. Г. — Іде багатий сусїда, треба його на покутї посадити. н. к. Ман. — Кутя на покутї.

Запропонуйте свій переклад