Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «полевой»
Шукати «полевой» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Га́йтів, -това, м.
1) Полевой сторожъ. Желех.
2)
= Гайник. Вх. Лем. 401.
Жо́ліб и жо́лоб, -ба, м.
1) Желобъ, желобокъ.
2) Корыто. Шух. І. 185.
Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Нп. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142.
3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. Черниг. у.
4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. Шух. I. 261.
5) Въ
терлиці: пространство между боками въ которое опускается ме́чик. Шух. I. 147.
6) Глубокая и узкая долина.
Їдьмо жолобом. Н.-Волын. у. Ум. Жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. Левиц. І. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.
Заді́яний, -а, -е. О полевой землѣ: истощенный, много разъ пахавшійся и потерявшій плодородіе. Земля задіяна. Лубенск. у.
Ка́рта, -ти, ж.
1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи.
2) Листокъ бумаги.
І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Щог. Паперу пів карти. О. 1861. III. Гул.-Арт. 104.
2) Игральная карта.
Балакають, у карти грають, співають. К. В карт грають. Мнж. 133.
4) Билетъ.
5) Письмо.
6) Указъ, предписаніе.
Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Гол. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Гол. Ум. Ка́ртка, ка́рточка.
Комо́нниця, -ці, ж.
1) Раст. Трилистникъ полевой, Trifolium arvense. Вх. Лем. 426. См.
Команиця.
2) Безплодная кобыла. Желех.
Ланови́й, -а́, -е́.
1) Поземельный.
2)
м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б’є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454.
3) Полевой сторожъ.
Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Ни́вний, -а, -е. Полевой.
Пі́льський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Польови́й, -а́, -е́.
1) Полевой.
Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Мир. ХРВ. 6. Кукіль, то польового дідька робота. Ном. № 10140.
2)
во́го. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Kolb. І. 68. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б’є людей палюгою. Гн. II. 145.
3) Раст.: а) —
ві́ васи́льки. Salvia pendula Vahl. ЗЮЗО. І. 173. б) — ві́ ві́ники. Artemisia inodora. ЗЮЗО. І. 173. в) — ва́ ро́жа. Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 173. г) — ва́ со́сонка. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 173.
Присі́вок, -вку, м.
1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405.
На присівок дав му півдесятини. Каменец. у.
2) Посѣвъ, засѣянное поле.
Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Трав’яни́й, -а́, -е́. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав’яний поміст. Левиц. І. 204. Трав’яні пахощі. Г. Барв. 146. Жа́ба трав’яна́. Rana esculenta. Шейк. Трав’яни́й ко́ник. Полевой кузнечикъ. Мир. ХРВ. 4.

Запропонуйте свій переклад