Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «поле»
Шукати «поле» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

II. Напо́лье (от По́ле) – нив’я́ (-в’я́), поля́ (-лі́в), лани́ (-ні́в). [Зеле́не нив’я́ (Мирн.). Ди́кі качки́ по нив’я́х пасу́ться (Чорном.). По нив’ю́ пога́на доро́га (Міущ.)].
Перекати́-по́ле, бот. (Gypsophila paniculata L.) – перекоти́-поле, (по)коти́-поле, (пере)кату́н; (Asparagus officinalis L.) підчі́с (-чо́су), за́ячий холодо́к, шпара́ги.
По́ле
1) (
равнина, простор) по́ле, степ (-пу). [Ой у по́лі Килиї́мському. Ой ви́їхав наш Реву́ха в чи́стий степ гуля́ти].
Чистое -ле – чи́сте по́ле, чи́стий степ; широ́ке по́ле, степ широ́кий.
Выйти в по́ле, на по́ле – ви́йти в по́ле, на по́ле, в степ, у степи́;
2) (
девственное, непаханное) цілина́. [Там степ залі́г цілино́ю].
Вольное, пустынное -ле – гуля́й-поле, ди́ке по́ле.
Открытое -ле – широ́ке, ві́льне по́ле;
3) (
обработанное, пашня) по́ле, рілля́ (-лі́). [Тепе́р пішло́ мужи́цьке по́ле. У ме́не ріллі́ три десяти́ні]; (нива, участок) ни́ва, ла́н (-ну), ум. ни́вка, лано́к (-нка́). [Ори́ся-ж ти, моя́ ни́во (Шевч.). На горо́ді ни́вка, круго́м матери́нка. Лани́ широкопо́лі (Шевч.). Коза́рський лано́к (Конис.)]; (под выпасом) толо́ка; (оставлен, на отдых) перелі́г (-о́гу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) облі́г (-о́гу); (у села для скота) ви́гін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопі́лля.
Смена -ля – рука́. [Ма́ю чоти́ри десяти́ни по́ля, по о́дній десяти́ні в ко́жну ру́ку].
Итти в -ле – йти на по́ле.
Ходить по -ля́м – ходи́ти поля́ми.
Быть в -ле – бу́ти на по́лі.
Мои окна выходят в -ле – у ме́не ві́кна на по́ле.
Опытное -ле – до́слідне по́ле;
4) (
место сражения, битвы) бойови́ще, бойови́сько, бо́їще, бойове́ по́ле.
-ле для поединка (стар.) – тік (р. то́ку), тічо́к (-чка́);
5) (
площадь зрения) по́ле зо́ру;
6) (
края книги, шляпы) кри́си (-ів), береги́, краї́, (только о книге) маргіне́си.
Читая, делаю пометки на -ля́х книги – чита́ючи, роблю́ за́значки у кни́зі по края́х (на берега́х, на маргіне́сах);
7) (
фон) по́ле, тло, земля́. [По сі́рому по́лю (землі́) чо́рні й си́ні сму́жечки];
8) (
поприще) по́ле, ни́ва, тере́н (-е́ну), ді́ля́нка. [Працю́ють на по́лі науко́вому. Ви́йшов на ни́ву письме́нства. На тере́ні політи́чному він усла́вився. А це обібра́в собі́ діля́нку матерія́льну];
9) (
охота) полюва́ння. [Як пої́хав короле́вич та на полюва́ння, лиши́в свою́ ві́рну жону́ та й на хорува́ння].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРЕКАТИ́-ПО́ЛЕ ще покоти́поле, (хто) перелі́тний птах.
ПО́ЛЕ, уроч. ни́ва, (серед лісів) опі́лля, (сфера) ще ца́рина, (діяльности) аре́на, (для ігор) стадіо́н, (рукопису) галиц. марґіне́с [на поля́х на марґінесі];
по́ле бо́я /по́ле бра́ни, по́ле сраже́ния/ бойо́вище /бойо́висько/;
поле для самореализа́ции галиц. по́ле до по́пису;
вне поля зре́ния мист. за ка́дром.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поле
1) по́ле, -ля;
2) (
фон) тло, -ла;
3) (
в книге) по́ле, -ля, бе́рег (род. бе́рега);
4) (
в шляпе) кри́си (род. крис);
5) (
поприще) по́ле, тере́н, -ну.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Полепо́ле;
• п. вращающееся
– п. оберто́ве;
• п. грязевое (на дне вод
) – п. шлямове́;
• п. зрения
– п. зірне́;
• п. компенсирующее
– п. компенсува́льне;
• п. магнитное
– п. магне́тне;
• п. наблюдения
– п. спостере́жне;
• п. наслоенное
– п. нашаро́ване;
• п. сушки (торфа
) – сте́лище, майда́н (-ну́) суши́льний;
• п. электрическое
– електропо́ле;
• п. электромагнитное
по́ле електромагне́тне.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поле
• Вольное, пустынное поле
– гуляй-поле; дике поле.
• Держать в поле зрения что
– тримати (держати, мати) у полі зору що; мати перед очима що; тримати в оці що.
• Ищи, догоняй ветра в поле
Див. ветер.
• И я не обсевок в поле
– і я не абищо; і я [ж] не клоччя шмат(ок).
• Одного поля ягода
Див. ягода.
• Остаться вне поля зрения
– лишитися (зостатися) непоміченим; лишитися (зостатися) поза полем зору (поза сяганням ока).
• Открытое, широкое поле
– чисте, широке (вільне) поле.
Поле боя (битвы, сражения)
(книжн.)поле бою (битви); бойове поле; бойовище (часом бойовисько, лок. боїще, зрідка побойовисько); поле крові (кров’яне поле).
Поле деятельности
(перен.)поле (царина, нива) діяльності.
Поле зрения
поле зору; обсяг ока.
Поле, с которого снято просо
– просище.
Поле, с которого снята пшеница
– пшенич(н)ище.
Поле, с которого снята рожь
– житнище.
Поле, с которого снят хлопчатник
– бавовнище.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

по́ле по́ле,-ля (простір, у межах якого виявляється дія якихось сил)
п. безвихрво́е по́ле безвихрове́
п. вихрево́е по́ле вихрове́
п. враща́ющееся по́ле оберто́ве
п. деформа́ций по́ле деформа́цій
п. до́пуска по́ле до́пусту
п. звуково́е по́ле звукове́
п. земно́е по́ле земне́
п. зре́ния по́ле зо́ру [ба́чення]
п. испыта́тельное по́ле випробува́льне
п. кинемати́чески возмо́жное по́ле кінемати́чно можли́ве
п. колеба́тельное по́ле коливне́
п. компенси́рующее по́ле компенсува́льне
п. магни́тное по́ле магне́тне
п. магнитостати́ческое по́ле магнетостати́чне (магнетне поле нерухомих постійних магнетів)
п. напряже́ний по́ле напру́ги
п. облуче́ния по́ле опромі́нювання
п. ороше́ния по́ле зро́шення
п. перемеще́ний по́ле переміща́нь [переставля́нь]
п. потенциа́льное по́ле потенці́йне
п. рассе́яния по́ле розсі́ювання
п. сил по́ле сил
п. силово́е по́ле силове́
п. скоросте́й по́ле шви́дкостей
п. стати́ческое по́ле стати́чне
п. температу́рное по́ле температу́рне
п. тяготе́ния по́ле гравітаці́йне
п. электри́ческое по́ле електри́чне
п. электромагни́тное по́ле електромагне́тне
п. электростати́ческое по́ле електростати́чне

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поле
1) по́ле
; п. опытное – до́слідне по́ле; п. показательное – зразко́ве (показо́ве) по́ле;
2) (
в книге) – край (-кра́ю), бе́рег (-рега); на полях книги – на краях книги;
3) (
поприще) – по́ле, нива, ца́рина́; п. вашей деятельностипо́ле (низа), де ви працюєте; п. деятельности – нива (по́ле) пра́ці, ца́рина́ діяльности.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Жизнь прожить - не поле перейти. Див. Море переплыть - не поле перейти.
1. Вік прожить - не поле перейти.
2. Жить - не вола кормить.
3. Вік не вилами перепхати.
Ищи ветра в поле.
1. Шука (пішов шукати) пустого вітра в полі.
2. І слід пропав.
3. Митькою поминай.
4. Жалкує за вчорашнім днем, що добрий був.
5. Пропав, як здимнів.
6. За водою пішло.
Море переплыть, не поле перейти. Див. Жизнь прожить - не поле перейти.Моя хата с краю, ничего не знаю (укр.).
1. Про мене - нехай вовк траву їсть.
2. І сном, і духом не знаю.
3. Не журиться Онтін об тім: батько вмирає, а він блини вминає.
4. Моя хата з краю - нічого не знаю.
Один в поле не воин. Див. Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят.
1. Де робить купа, не болить біля пупа.
2. Копа переможе й попа.
3. Громада - великий чоловік.
4. Більше громада, як одна баба.
5. Більший чоловік громади, як пан.
Одна головня и в печи гаснет, а две и в чистом поле дымят. Див. Один в поле не воин.Одна ласточка не делает весны.
1. Одна ластівка не робить весни.
2. Єдин цвіт не робить вінка.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Полепо́ле, -ля; П. боя — бойо́вище, по́ле бою; П. видимостипо́ле ви́дности; П. зренияпо́ле зо́ру; П. карты — береги ма́пи; П. минное — мі́нне по́ле; П. невидимостипо́ле неви́дности; П. нарезапо́ле нарі́зу; П. сражения — бойо́вище; П. (фон) — тло, тла.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Перекати́-по́ле = рос. Gypsophilapaniculata L. — перекоти́ по́ле, коти́ по́ле, кату́н. Asparagus officinalis L. — підчо́с, за́ячий холодо́к, шпара́ги. С. Ан.
По́ле = 1. по́ле, орне, невелике — ни́ва, ни́вка, пооране — рілля́, велике, примірно десятин десять — лан, здр. лано́к (С. З. Л.), виоране на осінь — пар, на весну — зяб, зя́бля́ (С. Л.), засіяне яровим — ярина́ (С. Л.), засіяне озимим — ози́мина́ (С. Л.), зоставлене під випас — толо́ка (С. З. Л.), зоставлене на спочивок і на сїножать — перелі́г, облі́г (С. З. Л.), нїколи не оране або дуже давно — цілина́ (С. З. Л.), призначене під випас коло села або міста — ви́гон (С. Аф. Л.), на котрому жнуть — жни́во, після жнив — стерня́ (С. З. Л.), засіяне хлїбом — па́шня (С. З.), виоране ралом — рали́ця, призначене під коноплї — підме́т (С. З. Л.), що не пускають під толоку — безтоло́шне, над річкою або долиною — поло́г, поло́ги (С. З.), сумежне з лугом — підлу́жжя, в низинах — пади́ (С. Л.), сумежне з хатою і обгорожене — лева́да, лева́дка (С. Л.), виоране весною — ново́рілля, викорчоване — корчі́вка, теребі́вля (С. З.), раз з’оране — одно́рілля́, оране за рік і заволочене — на́волок, наволо́ка, висилене — старопі́лля, не засїяне рік — пере́лїток, де була пшениця — пшени́чище (С. Л.), д. б. жито — жи́тнище (С. Аф. Л.), д. б. мак — макови́ще, макове́ць, д. б. овес — вівся́нище (С. Л.), ві́всище (Чайч.), д. б. просо — прося́нище, проси́ще, прі́ська (С. Л.). д. б. гречка — гречкі́вка (Чайч.), д. б. баштан — баштани́ще, баштани́сько, д. б. льон — льни́ще. — Парово́е по́ле = толо́ка (С. Ш.), пар, паровина́. — По́ле би́твы = бо́́їще, бойо́вище. — Біла рілля, чорне насїння? (н. з. папір і писання). — Увесь лан ізжали і в копи поклали. Кв. — Нїгде кінця не бачилось ланам, од жовтих скирд ломило землю там. В. Щ. — Потім для худоби сусїдської даром хазяйська толока. С. З. — На тім боцї на толоцї череда пасеться. н. п. — Череда звернула з толоки. Лев. — Купив ниву з цілиною. С. З. — Вже скільки лїт земля лежить облогом. — Хто на стернї лїг спать і од сонця катражку зробив. С. З. — О там підете пашнями. — Сарана пашням озиминим не шкодила. Л. В. 2. бе́рег, край, по́ле (в книжцї або в рукопису). 3. кри́си (у бриля). — Бриль з величенними крисами.

Запропонуйте свій переклад