Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «поруччя»
Шукати «поруччя» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Локотни́к –
1) (кресла, дивана) пору́ччя (-ччя), по́ручні (-нів, мн.), ру́чка. [Переносне́ лі́гво, – срі́бні стовпці́, золоті́ пору́ччя (Біблія)];
2) телеф. – підлоко́тник.
О или об и о́бо, пред. –
1) с вин. п. – об, в, на.
• Разбиться о камень – розби́тися об ка́мінь.
• Об землю, о стену – о́б землю, в зе́млю, об мур, в мур.
• Биться головою о стену – об мур (об сті́ну) голово́ю би́тися (товкти́).
• Опереться о стол, о перила – спе́ртися на стіл, на пору́ччя.
• Споткнуться о порог, о камень – спіткну́тися на порі́г, на ка́мінь.
• Исколоть ноги о жнитвину – на стерню́ но́ги поколо́ти. [На бі́ле камі́ння, на сі́ре корі́ння свої́ но́ги побива́є (Дума)].
• Стена о стену, двор о двор, межа о межу – стіна́ повз (крізь) сті́ну и опо́стінь, двір повз (крізь) двір, межа́ об межу́. [Похова́ли його́ трупа́ об труну́ з Степа́новою (Кониськ.)].
• Рука о́б руку, бок о бок – руко́ю до руки́, по́руч, по́біч;
2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) – об, на, за.
• О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) – об Вели́кодні и на Вели́кдень, об Покро́ві и на Покро́ву, об Різдві́ и на Різдво́, опі́вно́чі.
• О Троице – об Зеле́ній (Клеча́льній) неді́лі, на Зеле́ну неді́лю.
• О святках – святка́ми.
• Об эту (ту) пору – об цій (тій) порі́, на цю (ту) по́ру, на цей (той) час, під цей (той) час.
• Это было о прошлое воскресенье – це було́ мину́лої неді́лі.
• О семидесятых годах – за семидеся́тих рокі́в и семидеся́тих рокі́в;
3) с предл. п. – за, про, (реже) на (с вин. п.).
• Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём – ду́мати, зна́ти, чу́ти, говори́ти, співа́ти за ко́го, за що и про ко́го, про що.
• Я часто об этом думаю – я ча́сто про (за) це ду́маю.
• Я давно слыхал о вас – я давно́ за (про) вас чув.
• Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём – пита́ти(ся), зга́дувати, пам’ята́ти, забу́ти(ся) за ко́го, за що, про ко́го, про що и (реже) на ко́го, на що. [Не все-ж бог дару́є, про що люд мірку́є. Я йому́ за свій на́мір нічо́го не каза́ла (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона́ за ньо́го не зна́ла. За ми́лого як співа́ти – лю́бо й потужи́ти (Шевч.). Хто-ж за ме́не спогада́є (Рудан.)].
• Дума о трёх братьях Азовских – ду́ма про трьох браті́в Озі́вських.
• Рассказы о животных – оповіда́ння про звірі́в.
• Об этом – за це, про це.
• Беспокоиться, заботиться о ком, о чём – турбува́тися, пеклува́тися, дба́ти за ко́го, за що, про ко́го, про що, (гал.) дба́ти о що.
• О́бо мне не беспокойтесь – за ме́не не турбу́йтесь.
• Довольно об этом – го́ді про це.
• Донести о происшествии – доповісти́ (сповісти́ти) за приго́ду.
• Переговариваться о мире – умовля́тися за мир.
• Просить, ходатайствовать о ком, о чём – проха́ти (проси́ти), клопота́тися за ко́го, за що.
• Жалеть о ком, о чём – жа́лувати, жалкува́ти, шкодува́ти за ким, за чим.
• Не об одном хлебе живы будем – не сами́м хлі́бом жи́ві́ бу́демо.
• О сыне только на свете живу – си́ном (за́-для си́на) ті́льки й живу́ на сві́ті;
4) (с качеств. прил. и числительными) – на, з.
• Дом о трёх этажах – буди́нок на три по́верхи (на три оса́ди).
• Изба о двух горницах – ха́та на дві світли́ці.
• Стол о трёх ножках – стіл на трьох ні́жках, з трьома́ ні́жками.
• Храм о золотой голове – це́рква з золоти́м ве́рхом.
• Храм о трёх главах – це́рква з трьома́ ба́нями (верха́ми), на три ба́ні.
• Ведь ты не о двух головах – у те́бе-ж не дві голови́, ти-ж не з двома́ го́ловами.
• Птица о восьми ногах – (в сказке) птах об восьми́ нога́х.
Паралле́льный – парале́льний, рівнобі́жний, рівноле́жний з чим. [Два парале́льних те́ксти].
• -ые брусья, гимнаст. – по́ручні, пору́ччя.
Пери́ла, пери́льца – би́ла, би́льця (ед. ч. би́ло́, би́льце́), пору́ччя, пору́ча́та, поре́нчата, по́ручні, баля́си, кобили́ці, держа́чка.
По́ручень, -чни – пору́ччя (-чя), пору́ччя (-чів), поруча́та (-ча́т), (у балкона, лестницы) баля́са (-си), баля́си (-сів), по́ручі (-чів), поре́нчата (-чат). [Ти сиди́ш у крі́слі… а на пору́ччі примости́всь і я (Кримськ.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Колесо – ко́лесо, ко́ло, (умен.) колісце́, коліща́, коліща́тко, коле́сонько, ко́лечко, (жарг., мн.) колеса:
• вертится (крутится), как белка в колесе – вертиться (крутиться), як муха в окропі (Пр.); вертиться, як (наче) в’юн в ополонці (Пр.); крутиться, як (наче) в’юн на сковорідці (Пр.); крутиться, як посолений в’юн (Пр.); крутиться, як дзига (Пр.); крутиться, як у колесі (Пр.); вертиться, як сорока на тину (Пр.);
• водяная мельница с наливным колесо́м – корча́к;
• вставлять палки в колеса – устромляти (стромляти, кидати) палиці в колеса, ложку з рота вибивати;
• грудь колесом у кого (разг.) – випнуті груди в кого;
• ездить на колёсах – їздити возом (на колесах);
• колесо бьёт – колесо вихиля́є;
• колесо бороздное (передок у плуга) – колесо борозе́нне;
• колесо ведомое – колесо обертне, колесо тя́жне;
• колесо ведущее – колесо обертальне, колесо тягове́;
• колесо висящее (в водяной мельнице) – колесо висне́;
• колесо водочерпальное – колесо водоче́рпне;
• колесо движущее – колесо рушійне;
• колесо движущееся – колесо рухо́ме;
• колесо зубчатое – пале́чне колесо, триб, (умен.) трибо́к, колесо зубчасте, (в ткацком станке на конце валка) кружо́к;
• колесо катковое – колесо коткове́;
• колесо клинчатое – колесо клинува́те;
• колесо крыльчатое – колесо крильчасте;
• колесо кулачное (в мельнице) – колесо пале́чне;
• колесо маховое – махове́ колесо (ко́ло), махови́к, розго́нич, гонча́к, кру́тень (-тня);
• колесо мельничное – млино́ве ко́лесо (ко́ло);
• колесо наливное – надві́рне колесо, ведме́дик;
• колесо направляющее – колесо напрямне́;
• колесо обозрения – оглядове колесо;
• колесо однозубчатое – колесо однозу́бе;
• колесо плавающее, плавучее – колесо плавне́;
• колесо подливное (подошвенное, почвенное) – підсубі́йне ко́лесо, підсубі́йник, підсубі́йок (-бі́йка), підспі́дник;
• колесо подъёмное – ко́лесо підійма́льне;
• колесо разъёмное – колесо розніма́не;
• колесо ступенчатое – ко́лесо східча́сте;
• колесо точильное – точи́льне колесо, точи́ло;
• колесо фортуны, счастья – колесо фортуни, щастя (долі), коловорот долі;
• колесо́ ходовое – ходове́ колесо;
• колесо храповое, храповик – заскочни́к, колесо заскочне́;
• колесо цевочное – колесо цівкове́;
• колесо цепное – триб (трибо́к) ланцюго́вий;
• колесо червячное – триб шнеко́вий, колесо черв’ячне;
• не подмазанное колесо скрипит – не помащено, то й скрипить (Пр.); де не мажуть, там дуже рипить (Пр.);
• ноги колесом (разг.) – викривлені (вигнуті) колесом ноги;
• о двух колёсах – на двох коле́сах, з двома́ коле́сами, про (на) два ко́леса;
• пойти колесом – піти колесом;
• пятое колесо в телеге, в колеснице – п’яте колесо до воза, (фам.) собаці п’ята нога;
• разводить турусы на колесах (разг.) – теревені (теревені-вені) точити (правити, гнути, розпускати), теревенити, дурниці (дурницю, дурне) говорити (молоти, верзти, торочити, правити, городити, плести), нісенітниці (нісенітницю, ні се ні те, не знати що, хтозна-що, казна-що, курзу-верзу) плести (верзти, молоти, правити, торочити, городити), плетеники плести, клепати (витіпувати) язиком, говорити таке, що ні пришити, ні прилатати [ні кому дурно дати], говорити таке, що не причепити ні до кола, ні до плота, говорити (верзти) таке, що й купи не держиться (що й на голову не налізе) смаленого дуба плести (правити), сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати, баляси точити, баляндраси правити (торочити, розпускати);
• скрипеть, как немазаное (неподмазанное) колесо – рипіти (скрипіти), як немащене (немазане, непомазане, непідмазане, нешмароване) колесо.
[Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок (В.Підмогильний). — Яким нарикам! Що ти верзеш?! — спалахнув гнівом молодший сержант. — Ось-о ж скло! Гляньте, товаришу лейтенант… — А ти чого так нервуєшся? — зумисне дратував його Юрко. — Може, ти тут і колесами приторговуєш? Ой дивіться, товаришу лейтенанте, підставить він вас, як генеральша сраку під шомпол… (В.Слапчук). — А ще, мо’, Господь і одверне,— сказав Санчо.— Дав Бог рану, дасть і ліки; невгадно, що завтра буде; од вечора до рання скільки тих годин, а за одну хвильку й хата розсипатись може; буває дощ і сонце заразом; сьогодні здоров лягаєш, а завтра, дивись, і не встанеш… І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вона могла осідлати переднє колесо, обличчям дозаду, і крутити педалі, і їхати по колу задом наперед… ґравітація була її рабинею, швидкість — її сестрою, і ми зрозуміли, що до нас потрапила сила, відьма на колесах, і квіти живоплоту кинули їй пелюстки, пил округлого майданчика здійнявся хмаркою овацій, бо майданчик теж знайшов свою кохану: він став полотном під пензлем її невгамовних коліс (Н.Трохим, перекл. С.Рушді). Мастило отримає те колесо, яке найголосніше скрипить (Б.Шоу). Уважніше, щоб не потрапити під колесо чиєї-небудь фортуни (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Перила – пору́ччя, -ччя, би́льця, -ців.
Поручень – пору́ччя, -ччя.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Перила – пору́ччя.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пери́ла пору́ччя, би́льця,-лець
по́ручень би́льце,-ця, пору́ччя, по́ручень,-чня (невисока огорожа, опора)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

По́ру́ччя, -чя – перила.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

поре́нча, -ре́нч, -ре́нчам = пору́ччя
пору́ччя, -ччя, -ччю, на -ччі; -ру́ччя, -ру́ч і -ру́ччів, -ру́ччям

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Перила — по́руччя.
Поручень — по́руччя, -чя.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Держа́лень = баля́си (С. Аф. З. Л. Ш.), по́руччя, по́ручнї (С. Л.), би́льця (С. Л.).
Локо́тникъ = ру́чка, по́руччя (у крісла). С. Пар.
По́ручень = по́руччя, по́ручі, по́ручнї (С. Л.).

Запропонуйте свій переклад