Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «порядкування»
Шукати «порядкування» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заве́дывание – заві́дування; (ве́дение) ві́дання, (распоряжение) порядкува́ння, ору́дування, (гал.) заря́джування чим; (хозяйничание) господарюва́ння де.
Отдать в -ние – відда́ти в заві́дування; (поручить) приручи́ти кому́ що.
Нача́льство
1) (
власть) вла́да, зве́рхність (-ности), (реже) нача́льство, (правительственное) уря́д (-ду), (управление) керува́ння, порядкува́ння, урядува́ння, ору́дування, ору́да, (командование) кома́ндування.
Под -ством кого, чьим – під вла́дою в ко́го, чиє́ю, під уря́дом (про́водом) чиї́м, під ору́дою (зве́рхністю) чиє́ю, (под предводительством) за при́водом чиї́м, (стар.) за голово́ю чиє́ю. [Під його́ уря́дом було́ бага́то сі́льськи́х шкіл (Рідний Край). Украї́нське театра́льне товари́ство під ору́дою Садо́вського (Афіша). Поля́ки ходи́ли за при́водом кня́зя по чужи́х зе́млях (Куліш). Щоб ми за твоє́ю (,гетьма́не Хмельни́цький,) голово́ю пили́ та гуля́ли (Ант.-Драг.)].
Главное -ство – головна́ вла́да; (командование) головне́ кома́ндування.
Главное -ство над войском – головне́ кома́ндування (над) ві́йськом.
Поручать, поручить -ство над городом кому – доруча́ти, доручи́ти вла́ду (зве́рхність) над мі́стом кому́, доруча́ти, доручи́ти керува́ти (пра́вити) мі́стом (урядува́ти над мі́стом) кому́.
Поручить -ство над армией кому – доручи́ти кома́ндувати (кома́ндування) а́рмією кому́.
Принимать, принять -ство над кем, над чем – перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) про́від (вла́ду) над ким, над чим, (над войском) перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) кома́ндування ві́йськом;
2)
см. Нача́льствование 1 и 2;
3)
а) нача́льство, нача́льник;
срв. Нача́льник. [Тебе́ ви́брано за нача́льство (Рудч.)].
Это моё -ство – це моє́ нача́льство, це мій нача́льник;
б) (
начальники) нача́льство, нача́льники, (старшие) старші́ (-ши́х), (преимущ. военное, устар.) старши́на, (власть) вла́да, уря́д; (власть имущие) зве́рхники (-ків), владу́щі ко́ла. [Ті часи́, як голоси́ нача́льство ті́льки ма́ло (Самійл.). Поліція́нт ла́явся, бо був гні́вний: від старши́х йому́ сього́дні до́бре впа́ло (Грінч.). Військо́ва старши́на (Стор.). Те, що спада́є від ро́та на́шим зве́рхникам, нам ви́стачило-б на життя́ (Куліш)].
Высшее -ство – ви́ще нача́льство, ви́ща вла́да, ви́щий уря́д.
Докладывать, доложить по -ству о чём – доповіда́ти, доповісти́ нача́льству що, (сообщать) повідомля́ти, повідо́мити нача́льство про що, подава́ти, пода́ти до ві́дома нача́льству що;
4) (
круг власти, сан) нача́льство, зве́рхність (подвластная сфера) нача́льство, (подначалие) підвла́дність, підру́чність (-ности). [Він зве́рхности досто́єн (Куліш)].
Нача́льствование
1) керува́ння, пра́влення, порядкува́ння, правува́ння, старшинува́ння, урядува́ння, ору́дування, верхово́дження; кома́ндування; отаманува́ння. [Неси́тая жадо́ба старшинува́ння (Куліш)];
2) начальникува́ння, головува́ння, старшинува́ння, урядува́ння.
Срв. Нача́льствовать.
Отчё́т – звіт, звідо́млення про (за) що, справо́здання про що и з чо́го. [Звіт (звідо́млення) про дія́льність (з дія́льности) Товари́ства. Да́йте справо́здання (звіт) за своє́ порядкува́ння спра́вами Товари́ства].
Давать, дать отчё́т перед кем, кому о чём – дава́ти, да́ти звіт (звідо́млення) кому́, перед ким про що, з чо́го.
Давать, дать отчё́т себе о чём, в чём – здава́ти, зда́ти собі́ спра́ву з чо́го и про що, усвідо́млювати, усвідо́мити собі́ що. [Вони́, види́мо, не здава́ли собі́ спра́ви з то́го, що ро́биться].
Дать себе полный отчё́т в чём-л. – зда́ти собі́ цілко́м спра́ву з чо́го, дове́сти собі́ до по́вної свідо́мости що-не́будь. [Цього́ ма́буть і сам а́втор ще собі́ до по́вної свідо́мости не дові́в (Єфр.)].
Поступать, не отдавая себе -та – чини́ти несвідо́мо.
Давать, дать, брать, взять под отчё́т – дава́ти, да́ти, бра́ти, взя́ти що на звіт.
Денежный отчё́т – звідо́млення (справо́здання) грошове́, раху́нки́. [Пої́хав, не зда́вши раху́нків за своє́ порядкува́ння сирі́тським добро́м].
Давать, дать денежный отчё́т – (по)здава́ти, (по)да́ти, склада́ти, скла́сти грошове́ звідо́млення, раху́нки́.
Годичный отчё́т – звідо́млення (звіт) за рік, рі́чне звідо́млення (справо́здання), рі́чний звіт.
Отчё́т о заседании, о конференции – звіт, звідо́млення про засі́дання, про конфере́нцію.
Ты за это богу и людям отчё́т отдашь – за це складе́ш (даси́) ти ві́дповідь перед бо́гом і людьми́.
Правле́ние
1) (
действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
-ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (
руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (
учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (
название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
Податное -ние – податко́вий уря́д.
Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.
Произво́льный
1) (
зависящий от воли) самові́льний, самохі́тній. [Самові́льний (самохі́тній) рух]; срв. Непроизво́льный;
2) (
свободный) ві́льний, свобі́дний. [Ві́льний ви́бір].
-ное распоряжение чем-н. – ві́льне (свобі́дне) порядкува́ння де, у чо́му, ві́льне ору́дування чим;
3) (
необоснованный) дові́льний. [Дові́льне товма́чення веді́йських гі́мнів].
-ное утверждение – дові́льне тве́рдження;
4) (
своевольный, самовольный) сваві́льний, самові́льний, самочи́нний.
-ный поступок – самові́льний учи́нок.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАВЕДЕ́НИЕ, наведение поря́дка порядкува́ння;
для наведения спра́вок (іти) на до́відки, суч. щоб дові́датися.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Правление
1) упра́ва, -ви;
2) (
действие) правува́ння, порядкува́ння, -ння (ким).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Управление – керування; урядування; порядкування; (учреждение) управа. Общий ход управления – загальне керування.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Порядкува́ння
1)
наведение порядка;
2)
хозяйничанье.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Распоряжение
1) (
чем) – порядкува́ння, ору́дування, розпорядження чим; быть, находиться в -нии – під чиє́ю ору́дою бу́ти (стояти), бу́ти в чиї́м розпорядженні, бу́ти кому́ до розпорядження; в моем -нии два часа – я ма́ю дві години ча́су́; иметь в -нии – ма́ти;
2) (
приказание) – ро́зказ (-зу); р. завещательное – запові́т (-ту); р. отменительное – касува́льний ро́зказ; р. правительственное – урядо́вий ро́зказ; р. устное – слове́сний на́ка́з, слове́сний ро́зказ; издавать -ние – видава́ти ро́зказ; по -нию (сделано) – з ро́зказу; сделать -ние – да́ти (зробити) розказ; согласно -ния – згі́дно з ро́зказом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Порядкува́ння, -ня, с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Поря́докъ = поря́док, пора́док (Прав. С. З.), лад, ряд, роспоря́док. — Вже не той порадок ведеть ся. С. З. — Що-ж робить, коли ладу нема. — Але дарма ждати ладу, де зняла ся чернь на зваду. Мова. — На Русї був зовсїм иньший лад демократичний. Бар. О. — Добрий вечір, нене, чи є лад без мене? чи застеляні столи... н. п. — Завтра поставаймо таким самим роспорядком. Кр. — Попоря́дку = д. Поря́дкомъ 1.Въ поря́дкѣ веще́й = як во́дить ся, як годи́ть ся, як слїд, як звича́йно. — Приведе́ніе въ поря́докъ = порядкува́ння. — Привести́ въ поря́докъ = упорядкува́ти (С. Ш.), ула́годити, ула́дити (С. Ш.), уладна́ти (С. Ш.), припоряди́ти, ушикова́ти (С. Ш.), напосу́дити. — П. въ боево́й поря́докъ = ушикова́ти (С. Ш.).
Приведе́ніе = приві́д, припрова́дження. — Приведе́ніе въ поря́докъ = порядкува́ння, упорядкува́ння, роспорядкува́ння.