Знайдено 4 статті
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Післане́ць, -нця́, м.
1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526. |
Посе́л, -сла́, м.
1) Посолъ. ЗОЮР. І. 163. Цо п’ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. Чуб. V. 1068. 2) — Перепі́єць 2. Валк. у. Ум. По́слонько. Чуб. V. 275. |
По́слонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол. |
Посо́л, -сла, м.
1) = Посел. 2) Депутатъ парламента, сейма. Желех. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)