Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 55 статей
Запропонувати свій переклад для «постава»
Шукати «постава» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське].
В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі.
В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще.
В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши.
Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да.
На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір].
Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи.
При ви́де – ба́чучи, поба́чивши.
Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́.
В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено…
В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску.
Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний].
Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть].
Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик).
Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би.
Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й];
4) (
видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́.
Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́].
Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?].
Имелось в виду́ – була́ ду́мка.
Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що…
В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що…
В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що…
В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́.
Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́.
Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й.
Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися.
Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці).
Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір].
Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі.
Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є;
5) (
разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку];
6) (
биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів];
7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь);
8) (
грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий];
9)
ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки.
Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́.
В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів.
В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих.
Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)].
Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє.
Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах.
Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.
Вы́правка
1) виправля́ння, ви́правка;
2)
военная вы́правка – військова́ ви́правка, військова́ поста́ва, військове́ ви́муштрування, військова́ вимуштрі́вля (р. -лі).
Вы́ступка, вы́ступь – виступа́ння, хода́, поста́ва.
Го́рдый – го́рдий, гордови́тий, пи́шний, велича́вий.
-дый чем – го́рдий чим и на що. [Го́рда на свою́ вро́ду. Яка́ пи́шна молоди́ця: і добри́день не ка́же!].
Го́рдая осанка – го́рда (гордови́та) поста́ва.
Делать кого -дым – пиши́ти кого́. [Власть пиши́ть].
Принять го́рдый вид – запиша́тися. Срв. Гордыба́чливый.
Запра́вка и Запра́ва
1) (
действ. от Заправля́ть):
а) за[у]правля́ння, запра́ва, засува́ння чого́;
б) ору́дування, керува́ння ким, чим, верхово́дження ким
и над ким;
в) заправля́ння, засма́чування, запра́ва, зато́вкування, затира́ння, замина́ння, забі́лювання, засма́жування чого́ чим; г
и
д) запра́ва (
Оттенки см. Заправля́ть);
2) (
чем заправляют кушанье) запра́ва, (толчен. сало с растёрт. пшеном) за́тірка, за́товчка, (пережар. мука на жиру) за́смажка;
3) запра́вка (
перен.: известн. привычки, направление) – за́правка, на́правка (Номис), ви́правка, вимуштрі́вля, за́вича, поста́ва, за́дмух (-ху).
Человек с запорожской -кой – чолові́к запоро́зької на́правки, ви́правки, по-запоро́зькому ви́правлений, ви́муштруваний, поста́влений.
С воровской -кой – злоді́йського за́дмуху (Франко).
Кавалери́йский – кавалері́йський, кі́нний, кінно́тний, (стар.) комо́нний.
-кая выправка – кавалері́йська поста́ва.
Нару́жность
1) (
наружн. сторона, поверхность) о́коло, зо́внішність, поверхо́вість, по(з)верхо́вість (-ости), верх, по́верх (-ху).
По -сти дом хорош – зо́ко́ла (зоко́лу, назо́вні, зовні́, на по́гляд, на взір) буди́нок (дім) га́рний;
2) (
человека) –
а) (
внешний вид) (зо́вні́шній) ви́гляд (-ду), зо́внішність, зве́рхній ви́гляд, (редко) зве́рхність, (гал.) поверхо́вість (-ости), (осанка) поста́ва. [Була́ це люди́на прива́бливого ви́гляду (с располагающей -ностью) (Короленко). Поста́ва свята́, а сумлі́ння злоді́йське (Номис)];
б) (
физиономия) вро́да, подо́ба, приро́да. Срв. Вне́шность 4 и 5. [Се був чолові́к і на вро́ду незгі́рший, і на вда́чу (М. Вовч.). Дру́га лю́бого подо́бу кра́сну боги́ня прийняла́ (Л. Укр.). Га́рна ді́вчина, – тако́ї подо́би і не ба́чили в нас на Украї́ні (Стор.)].
Счастливая -ность – вда́тна вро́да, щасли́ва зо́внішність.
Счастливой -сти – що вда́вся (вда́тний) на вро́ду.
-стью, по -сти – назо́вні, на ви́гляд, на взі́р, на вро́ду, на обли́ччя.
-ность обманчива – вро́да (зо́вні́шність) облу́дна.
По -сти не суди – не суди́ з о́кола (з зо́внішнього или з околи́шнього ви́гляду).
О́браз
1) (
вид, фигура, подобие, внешность) о́браз (-зу), подо́ба, по́стать (-ти), поста́ва; (изображение рисованное, лепное и т. п.) о́браз, по́доби́зна.
О́браз человеческий – о́браз лю́дський, подо́ба лю́дська.
На нём нет о́браза человеческого – він не ма́є о́бразу лю́дського (подо́би лю́дської).
Принимать о́браз кого, чего – бра́ти (взя́ти) на се́бе о́браз чий, подо́бу чию́ и т. д.;
2) (
способ) лад (-ду́), спо́сіб (-собу), чин, роб, по́бит, по́бут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом – таки́м чи́ном (ро́бом, ладо́м, по́битом), ота́к, по-тако́му, ото́ж, о́тже.
Каким -зом – яки́м чи́ном (спо́собом, ладо́м, по́битом, ро́бом), як, по-яко́му.
Никаким -зом – нія́к, нія́ким сві́том, жа́дним спо́собом (по́битом, чи́ном), жа́дною мі́рою, зро́ду-зві́ку.
Некоторым -зом – де́яким чи́ном (ро́бом, по́битом).
Каким-то -зом – я́кось, яки́мсь ро́бом (чи́ном).
Равным -зом – рі́вно-ж, зарі́вно.
Известным -зом – пе́вним ладо́м (ро́бом, чи́ном).
Главным -зом – перева́жно, головни́м чи́ном, головно́, найпа́че, здебі́льшого.
Наилучшим -зом – що-найкра́ще, як найкра́ще, як найлі́пше.
Надлежащим -зом – гара́зд.
Ненадлежащим -зом – ненале́жно.
Частным -зом – прива́тно, прива́тним ро́бом (чи́ном).
Обыкновенным -зом – звича́йно, звича́йним ладо́м (ро́бом, чи́ном), як заве́дено.
Незаметным -зом – непомі́тно.
Иным -зом – ина́кше, ина́ково, и́ншим ладо́м (ро́бом, чи́ном, спо́собом).
Тем или иным -зом – так чи и́нак (ина́кше, ина́ково), тим чи и́ншим ро́бом (чи́ном, спо́собом, по́битом).
Осторожным -зом – ти́хим (обере́жним) чи́ном (ладо́м).
Делать по чьему-л. -зу – роби́ти (ходи́ти) чиї́м ро́бом (ладо́м).
О́браз действия – пово́дження, пово́діння, поступува́ння.
О́браз правления – систе́ма (спо́сіб) урядува́ння, у́ря́д.
Здесь о́браз правления республиканский – тут у́ря́д республіка́нський.
О́браз жизни – по́бит, по́бут.
О́браз мыслей – на́прям думо́к;
3)
См. Ико́на.
Лежать под -зами (умирать) – кона́ти, дохо́дити.
Оса́нкапоста́ва, по́стать (-ти), стату́ра. [Поста́ва го́рда і вели́чна].
Отве́сный – стрімки́й, сторчови́й, прямові́сний.
-ный берег – стрімки́й бе́рег.
-ная скала – стрімка́ ске́ля.
-ное положение – прямові́сна, сторчова́ поста́ва.
В -ном положении – сторче́м, сторчма́; мат. – прямові́сно, в прямові́сній поста́ві.
По́за – по́за, поста́ва.
Позиту́ра – по́за, позиту́ра, поста́ва.
Пози́ция – пози́ція (-ії), (перен.) пози́ція, по́стать (-ти); срв. Положе́ние.
Неприятельские, передовые -ции – воро́жі, пере́дні пози́ції.
Войска заняли крепкие -ции – ві́йсько зайняло́ міцні́ пози́ції.
-ция пальцев, муз. – пози́ція, поста́ва па́льців.
-ция в пляскепоста́ва в та́нці, в танку́.
Нейтральная -ция кого к чему – невтра́льна пози́ція кого́ до чо́го.
Наши дипломаты стали на противоположную -цию – на́ші диплома́ти на протиле́жну ста́ли пози́цію (по́стать).
Держаться своей -ции – доде́ржувати своє́ї по́стати (Грінч.).
Занять враждебную по отношению к чему -цию – воро́жу пози́цію (по́стать) до чо́го узя́ти, ста́ти що-до чо́го на воро́жу стопу́.
Сбить кого с -ции (с толку) – зби́ти кого́ з пли́гу.
Положе́ние
1) (
чего) поклада́ння, кладі́ння.
-ние основания постройки – закла́дини;
2) (
предмета по отношению к окружающей местности) стано́вище, пози́ція. [Стано́вище (пози́ція) форте́ці, збудо́ваної серед гір, було́ ве́льми́ сприя́тливе за-для оборо́ни].
-ние города – стано́вище (пози́ція) мі́ста.
-ние горизонтальное – стан горизонта́льний, позе́м(н)ий; (вертикальное) стан простови́сний.
В лежачем -нии – ле́жма́, навле́жачки.
В стоячем -нии – стовма́, навсто́ячки.
Географическое -ние страны, города – географі́чне стано́вище краї́ни, мі́ста.
-ние в пространстве – мі́сце в про́сторі.
-ние тела, головыпоста́ва ті́ла, голови́. [Нада́ти голові́ приро́дньої поста́ви];
3) (
состояние, обстоятельства) стан (-ну), стано́вище, ситуа́ція. [Які́ причи́ни призвели́ до тако́го сумно́го ста́ну (стано́вища)? В тако́му ста́ні украї́нські зе́млі перехо́дять під ру́ку ду́жчого сусі́ди (Єфр.). Стано́вище було́ прина́дне на по́гляд, тяжке́ й обра́зливе по су́ті (Єфр.). От стано́вище: купи́ти нема́ за що і прода́ти нема́ чого́. Стан політи́чний. Стан матерія́льний].
Попасть в неловкое -ние – опини́тися в ні́я́ковому (в при́крому) стано́вищі, ста́ні; опини́тися ні в сих, ні в тих; не зна́ти, на яку́ ступи́ти, попа́стися в кло́піт.
Поставить кого в неловкое -ние – поста́вити кого́ в ні́я́кове стано́вище.
Поставить в глупое -ние – зроби́ти ду́рня з ко́го, завдава́ти, завда́ти ду́рня кому́.
Очутиться в затруднительном -нии – опини́тися (знайти́ся) в скрутно́му ста́ні (стано́вищі), (шутл.) попа́сти в анаці́ю; загна́тися на слизьке́; упа́сти в тісну́ діру́.
Поставить кого в затруднительное -ние – призве́сти (поста́вити) кого́ в скрутни́й стан (стано́вище); (шутл.) загна́ти кого́ на слизьке́ (в тісну́ діру́; в суточки́); загну́ти карлю́чку кому́; завда́ти ха́лепи кому́, діпну́ти кого́.
Тяжёлое, стеснённое -ние – тісно́та, приту́га, скру́т(а). [Ми і в тісно́ті, і в при́гнеті куємо́ та й куємо́ собі́ слове́сні лемеші́ та чере́сла пома́лу (Куліш). Чи ви́слухав він на́ших посланці́в, що ми йому́ в приту́зі посила́ли? (Грінч.)].
Безвыходное (безысходное) -ние – безпора́дне, безви́хідне стано́вище (стан, годи́на); тісни́й кут.
В безвыходном -нии кто – в безпора́дному ста́ні хто; нема́ ра́ди кому́; кінці́ в край кому́. [Таке́ мені́ прийшло́сь тоді́: пря́мо кінці́ в край, – ні́чого ї́сти, пішо́в та й укра́в].
Поставить себя (кого) в безвыходное -ние – поста́вити себе́ (кого́) в безпора́дне стано́вище; оцирклюва́ти себе́; попа́стися в матню́. [Здурі́в і я на старі́ лі́та: круго́м себе́ оцирклюва́в (Греб.)].
Он в жалком -нии – його́ стан жалю́ гі́дний (нужде́нний, злиде́нний).
-ние получилось плохое – стано́вище ви́йшло нега́рне.
-ние дел, -ние вещей – стан, стано́вище рече́й. [Більш-менш стає́ ви́дко стано́вище річе́й в на́шій мину́лості (Грінч.)].
Дела находятся в плохом -нии – спра́ви в пога́ному ста́ні; спра́ви стоя́ть пога́но (зле, ке́псько).
Спасти -ние дела – врятува́ти спра́ву.
-ние больного – стан здоро́в’я слабо́го (хво́рого, неду́жого).
-ние больного улучшается (ухудшается) – хво́рому лі́пшає (гі́ршає).
Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. – поста́витися до ко́го, до чо́го прихи́льно, неприхи́льно; по́стать узя́ти дру́жню, воро́жу и т. п.; ста́ти до ко́го на стопу́ прихи́льну, воро́жу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние – дійти́ до нале́жного, норма́льного ста́ну (стано́вища); на стану́ ста́ти.
Неестественное -ние – неприро́дній стан.
Всё в том же -нии – все в одна́ковому ста́ні.
Быть в интересном -нии (о беременности) – бу́ти в ста́ні (при наді́ї).
Неустойчивое -ние – хитки́й стан.
Устойчивое -ние – тверди́й (станівки́й) стан.
Ложное -ние – фальши́ве стано́вище.
-ние мирное – ми́рний стан.
-ние военное – військо́ви́й стан.
-ние осадное – стан обло́ги.
Город находится на военном (осадном) -нии – у мі́сті воє́нний стан (стан обло́ги).
В оборонительном -нии – в ста́ні оборо́ни;
4) (
социальное, правовое) стан, стано́вище; стать, по́стать (-ти). [Яки́й наш соція́льний стан? Рі́вність стано́вища суспі́льного. Я хо́чу Ма́рцію прийня́ти гі́дно, як то нале́жить ста́нові її́ і ро́дові (Л. Укр.). Вона́ ма́є перейти́ до ста́ну жіно́чого (Г. Барв.). Страх, со́ром і діво́ча стать її́ к двору́ мов прикува́ли (Мкр.). В кріпа́цькій ста́ті усе́ страха́є, усьо́го бої́шся (М. Вовч.)].
-ние служебное – стано́вище, стан урядо́вий. [Люди́ні з ви́щою осві́тою, з пова́жним стано́вищем значно́го урядо́вця (Коцюб.). Його́ стан урядо́вий ду́же висо́кий].
Высокое -ние – висо́кий стан (стано́вище, уря́д).
Человек с -нием – люди́на на стану́, на стано́вищі;
5) (
тезис) тве́рдження, заса́да, те́за.
Основное -ние – ґрунтовна́ (основна́) те́за (тве́рдження, заса́да); підва́лина;
6)
-ние о чём (узаконение, правило и т. п.) – зако́н, постано́ва про що, стату́т чого.
-ние об уголовных преступлениях – зако́н, постано́ва про ка́рні зло́чини.
-ние об акционерных обществах – зако́н про акці́йні товари́ства.
-ние о подоходном налоге – стату́т прибутко́вого пода́тку, постано́ва про прибутко́вий пода́ток.
Поса́дка
1) (
сажание) саді́ння, саджа́ння, заса́д (-ду). [Як-би після саді́ння та дощі́в!];
2) поста́ва. [У ньо́го на коні́ така́ ві́льна га́рна поста́ва. Га́рна поста́ва голови́];
3) (
одежда) козаки́н, беке́ша;
4) (
при шитье) ушива́ння, призби́рування.
Поста́в
1) (
постановка) поста́ва;
2) (
ткацкий) кро́сна (-сен);
3) (
штука полотна, материи) суві́й (-во́ю), поста́в (-ва);
4) (
мельничный) ко́ло, сад, поса́д (-ду), оса́да. [Млин (мельница) на два ко́ла, з двома́ ко́лами. Млин на двана́цять оса́д].
Постано́вка
1) (
действие) ста́влення и ста́вляння, оконч. поста́влення, уста́влення; (представление) виставля́ння, оконч. ви́ставлення чого́; виста́ва. [Виставля́ння в теа́трі траге́дій у гре́ків було́ ще ду́же проста́цьке (Єфр.)].
-вка памятника, машины – поста́влення, уста́влення па́м’ятника, маши́ни.
Первая -вка оперы – пе́рша виста́ва опе́ри.
-вка лесов для стройки – риштува́ння;
2) поста́ва.

Пьеса будет представлена в новой -вке – п’є́са бу́де ви́ставлена в нові́й поста́ві.
-вка вопроса (о чём) – поста́ва пита́ння (про що).
-ка голоса – поста́влення го́лосу. Срв. Поса́дка, Пози́ция.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті
Военный – 
1) (
относящийся к войне) воєнний, (для нужд войны, ещё) військо́ви́й;
2) (
относящийся к армии) військовий;
3) (
сущ.) військовик, вояк:
военная авиация – військова авіяція;
военная администрация – військова адміністрація;
военная база – військова база;
военная выправка – військова виправка (постава);
военная диктатура – військова диктатура;
военная доктрина – військова доктрина;
военная литература, наука – воєнна література, наука;
военная операция – воєнна операція;
военная присяга – військова присяга;
военная промышленность – військова (воєнна) промисловість;
военная разведка – військова розвідка;
военная служба – військова служба;
военная тайна – військова таємниця;
военная тактика, стратегия – військова тактика, стратегія;
военная техника – військова техніка;
военная форма – військова форма (уніформа);
военное время, военные годы – воєнний час, воєнні роки;
военное дело – військова справа, (редко) військовщина;
военное положение – воєнний стан;
военное присутствие – військова присутність;
военное училище – військове училище;
военные бедствия – воєнне лихоліття;
военные действия – воєнні дії;
военные люди – військові люди, військовики, вояки;
военные поселения – (ист.) військові поселення;
военные события – воєнні події;
военные учения – військові навчання;
военный билет – військовий білет;
военный врач – військовий лікар;
военный городок – військове містечко;
военный долг – військовий обов’язок;
военный завод – військовий завод;
военный комиссариат – військовий комісаріят;
военный коммунизм – (ист., полит.) воєнний комунізм;
военный корабль – військовий корабель;
военный округ – військовий округ;
военный переворот – військовий переворот;
военный трибунал – військовий трибунал;
военный флот – військовий флот;
переводить на военные рельсы – переводити на воєнні рейки;
театр военных действий – войовище, театр воєнних дій.
[— Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину; Коли ж то мало, я дубину Готов на ребрах сокрушить. Служить вам рад малахаями, Різками, кнуттям і киями, Щоб жар воєнний потушить. Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах, Панове виборне боярство; А про війну і в головах Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Хто ж о війні проговориться Або кому війна присниться, Тому дам чортзна-що робить (І.Котляревський). За Россю почувся військовий оркестр (І.Нечуй-Левицький). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.Франко). Непорадний поспішив до  татарського  коня,  бо  то  була  його  воєнна добича (А.Чайковський). Воєнний означає «пов’язаний з війною»: воєнні роки, воєнний період, воєнний стан. Стосовний до війська та до військової політики зветься по-нашому військовий. Тож військова техніка, військовий аташе, військове училище, військова доктрина. У Верховній Раді весь час чомусь розмовляють не про військову, а про воєнну доктрину, що суперечить задекларованому позаблоковому статусові України. Певне, зросійщеним депутатам так «краще звучить», бо російською мовою обидва поняття відтворюються словом военный« (О.Пономарів). Присутні урядовці не криючись звинувачували офіцерів, що ті захрясли в хабарництві — надуживають владу; військовики, боронячись, відплачували тим самим (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Він прочитав листа і, заперечливо похитавши головою, хворобливим плаксивим голосом, що звучав як сердите каркання,— бо генерал намагався надати йому військової енергійности — сказав: »Відколи це цивільні мають право давати розпорядження нам, військовим? (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Муфтій знав, що вишеградці ніколи не мали слави завзятих вояків і воліли ліпше по-дурному жити, ніж по-дурному вмирати, і все-таки його здивувала байдужість і стриманість, з якою поставилися вони до його слів (Семен Панько, перекл. І.Андрича). Кінчивши науку, але бакалаврства не здобувши, він пішов у військо, гадаючи стати офіцером, полковником, генералом. Але військовщина обридла йому раніше, ніж він свої п’ять років одбув, і він почав мріяти про фортуну в Парижі (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). І розміри Всесвіту стануть військовою таємницею (С.Є.Лєц). Чим відрізняється військовий інженер від цивільного? Військовий будує гармати, а цивільний — цілі].
Обговорення статті
Вызов – ви́клик, ви́кликання, (реже) ви́зов, (диал.) ви́зив, ви́звання:
бросать, бросить (принимать, принять) вызов – кидати, кинути (прийняти, приймати) виклик;
вызов свидетелей по делу – виклик свідків у справі;
вызовы времени – виклики часу;
по вызову (по требованию) суда – на виклик суду;
с вызовом смотреть – дивитися (глядіти) визивно (задирливо, задерикувато, зачіпливо);
явиться по вызову – з’явитися на виклик.
[Поки у нас лопотіли про виклики часу, час таки нас викликав. А ми не готові. Ми ніколи ні до чого не готові (Л.Костенко). Без сумніву, витримають виклики часу ті спільноти, які живуть ідеалами спільно людськими, не зрікаючись етнічних витоків та пракоренів (Д. і Т.Кремені). Замахнулись наші завзяті й затяті одноборці гостролезими мечами своїми, і така грізна та безстрашна була в обох постава і направа, що, сказав би, кидають вони виклик землі, небові й пеклу (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). 1. Нудно стане — телефонуй… Буду рада бачити твій пропущений виклик… 2. Пропущені виклики: тато (1), брат (1), мама (48)].
Обговорення статті
Позитура – (лат.) позитура, поза, постава.
[До горлянки шофера навіть було приставлено довгу кавалерійську шаблю, і коли в того від хвилювання ворухнувся борлак, то на ньому з’явилася червона цятка. Яша все зрозумів, його напружена позитура ураз зів’яла (В.Шкляр). — Я маю для вас важливе доручення, — відказав його графська світлість, не змінивши вигідної позитури (Т.Андрієвська, перекл. П.Кері)].
Обговорення статті
Утрированный – переборщений, пересаджений, пересолений, переперчений, утрований, (частичн. преувеличенный) перебільшений, (гиперболизированный) гіперболізований.
[Його оповідання було великою мірою переборщеним (І.Франко). Мені і досі подобається ця сцена: у темних балахонах навпроти постатей у золотому одязі виходили Глупота і Втрачений час і виливали на Людину (білосніжні шати, струнка постава, вся постать висока і світла, символ людства, виконується гончарем) три цеберка бруду ( на цебрах великими літерами: гріховність, мертвенність, печаль), після чого золотоносні особи втішали Людство чудовими яскравими шатами. Тут була сила утрованих зображень (Катерина Маслик). …незважаючи на відверто неприродну, «ламку» пластику акторів, що різко і постійно змінюється, на дивну, «неадекватну» манеру героїв розмовляти, на непевний характер стосунків між персонажами, на знекровлені очі на фоні «утрованих» синців втоми і відчаю, абсолютно зрозуміло (якщо ж не «розуміється», то відчувається безпомилково), що мова йде… про вічне. Так, про кохання, про бажання і неможливість цього кохання, про ефемерність і хисткість людського щастя, про тих, кого ми любимо і тих, кого втрачаємо через необачність, жорстокість, хвороби, час; про втому душі від пошуків і нерозуміння їх марності, про важливість, ні, точніше… безцінність людського слова, про підтримку і допомогу людиною іншій людині в потрібний момент, навіть без імен і пояснень… (Мирослава Хоткевич)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОЗИ́ЦИЯ (ставлення) галиц. настано́ва, поста́ва.
ПОЛОЖЕ́НИЕ (розпорядок) ще пра́вила, (тіла) поста́ва;
вое́нное положе́ние, ще стан обло́ги;
госпо́дствующее положе́ние панівне́ /кома́ндне/ стано́вище;
ша́ткое положе́ние слизьке́ стано́вище;
положе́ние ху́же губерна́торского стил. перероб. святи́й бо́же не помо́же;
в нело́вком положе́нии ні в сих ні в тих;
хозя́ин положе́ния воло́да́р стано́вища;
с положе́нием (в обществе) галиц. на стано́вищі;
СТО́ЙКА (із зброєю) поста́ва.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Наружность
1) (
вид, фигура) по́стать, -ті, поста́ва, -ви; (внешность) зо́внішність, -ности.
Осанкапоста́ва, -ви, по́стать, -ти.
Поза – по́за, -зи, поста́ва, -ви.
Постановка
1) (
пьесы, картины) постано́ва, -ви, поста́ва;
2) (
вопроса) трактува́ння;
3) (
голоса) поста́влення;
4) (
памятника, машины) ста́влення, поста́влення.
Стан
1) (
военный) та́бір, -бору;
2) (
фигура) по́стать, -ті, поста́ва, -ви, ста́н;
3) (
в рубашке) стан, -ну.
Стать – по́стать, -ті́, поста́ва, -ви. С какой стати – з яко́ї ре́чі. Под стать – під па́ру.
Фигура – постать, -ти, постава, фігура, -ри; -рный – фігурний.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Заряд (оружия) – набі́й (-бо́ю);
• з. (постава),
мук. – за́сипка;
• з. (огнетушителя
) – на́чинка;
• з. (
электр.) – насна́га;
• з. остаточный
– нас. залишко́ва;
• з. отрицательный
– н. від’ємна;
• з. положительный
– н. дода́тна.
Зарядка, электр. – насна́жування, насна́ження;
• з. (арматуры
) – рихтува́ння;
• з. (постава),
мук. – засипа́ння, заси́пання;
• з. (шпура, оружия
) – набива́ння;
• з. (огнетушителя, кассеты
) – начиня́ння.
Постановкапоста́ва;
• п. (
процесс) – ста́влення, поста́влення.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Борода
• Борода апостольская, а усок дьявольский
постава свята, а сумління злодійське. Пр. Борода як у владики, а сумління як у шибеника. Пр. На Бога дивиться, а чорта бачить. Пр.
• Борода выросла, а ума не вынесла
– борода до пояса, а розуму — ні волоса. Пр. Борода по коліна, а розуму як у дитини. Пр. Борода як у старого, а розуму нема і за малого. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові ще й не орано (на зяб не орано). Пр. Під носом жнива (ліс), а в голові ще й не орано. Пр. Під носом зійшло, а в голові не посіяно. Пр. Борода велика, а розуму мало. Пр. Борода виросла, та ума не винесла. Пр. Шовкова борідка, та розуму рідко. Пр. Борода велика, а дурний владика. Пр.
• Козлиная борода
– цапина борода; цапка. [Ой, у тебе, вражий діду, цапиная борода. Н. п.]
• Мудрость в голове, а не в бороде
– борода не робить мудрим чоловіка. Пр.
• Окладистая борода
– широка борода.
• По бороде текло, а в рот не попало
– по бороді текло, а в роті не було. Пр. По бороді текло, а в горлі сухо було. Пр.
• Человек с бородой (бородач)
– чоловік з бородою (в бороді); бородай (бородань). [А цей ось учителем у селі, — показує на того, в борідці. Тесленко.]
• Человек с длинной бородой
– людина з довгою бородою; майборода.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

постано́вка ста́влення; поста́влення; поста́ва,-ви

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Поста́ва, -ви
1)
наружность, осанка, вид;
2)
поза, положение, постановка тела, части тела;
3)
угощение;
4)
постановка.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Постановка
1) (
вопроса, дела) – на́лад (-ду), поста́влення (спра́ви); (действ.) – ста́влення, поста́влення; п. слабая – пога́ний, ке́пський на́лад, недола́дне поста́влення; вся постановка дела – уве́сь (ці́лий) на́лад; спра́ви; такая -на вопроса недопустима – так ста́вити спра́ву не мо́жна;
2) (
пьесы, картины) – поста́ва, постано́ва, худо́жне офо́рмлення.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зло́дійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. НВолын. у.
Поста́ва, -ви, ж.
1) Наружность, осанка, видъ.
Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173.
2) Поза, положеніе тѣла.
Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326.
3) Угощеніе.
Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? Мкр. Н. 32.
Сумлі́́ння, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. №178.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Основной — основни́й, головни́й, провідни́й; О. горизонталь — основна́ позе́мина; О доска — основна́ до́шка; О. заряд — основни́й заря́д; О. мысль — провідна́ ду́мка; О. орудие — основна́ гарма́та; О. стойка — основна́ поста́ва; О. точка — основна́ то́чка.
*Постановка — ста́влення, поста́ва; П. часовых — ста́влення стійко́вих.
*Стойка — стоя́к, -ка́, поста́ва, -ви; С. без ружьяпоста́ва без ґвинті́вки; С. основная — основни́й стоя́к; С. поршня — стоя́к; толоко́вий; С. с ружьемпоста́ва Із ґвинті́вкою; С. с трубкой — стоя́к із тру́бкою; гребень стойки — гре́бінь стояко́вий.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вели́чественный, но = вели́чний, но. — І став велично на порозї і уклонивши ся вітав Марию тихо. К. Ш. — В. оса́нка, в. видъ = вели́чна по́стать, поста́ва, вели́чний ви́гляд.
Видъ = вид, о́браз, ви́гляд; поста́ва, по́стать; взір, позі́р, манїр, — Мало вигляд хреста. н. о. — Постава сьвята, а думка злодїйська. н. пр. — Він зробив се на взір (або на манїр) того, як... — Се вино і на позір добре. — Ви́ды имѣ́ть на кого́ = ва́жити на ко́го. – Ой я тобі, козаченьку, і ражу й не ражу: я с тобою вечір стою — на иншого важу. н. п. — Вида́ть ви́ды = надиви́ти ся, переба́чити, бува́ти в бува́льцях. — Багато дива перебачив. — Був у бувальцях: знає, що кий, що палиця. н. пр. — Имѣ́ть видъ = видава́ти ся, ма́ти вид. — Земля не площина, як нам спершу здавала ся, а має инший вид. Дещо про Св. Б. — Въ ви́дѣ о́пыта = на про́бу. — Зробив на пробу, що з того вийде. — Для ви́да = для годи́ть ся. — Він це зробив для годить ся. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ува́зї, ма́ти на примі́тї, вважа́ти. – Вважайте, що він каже. — Вы́пустить, потеря́ть и́зъ виду = забу́ти, занехая́ти, занедба́ти, з голови́ ви́кинути. С. З. — Ни подъ каки́мъ ви́домъ = нї в я́кім ра́зї. — На ви́дъ, съ ви́да = на зба́ч, на вба́ч, на взір, на позі́р, з ви́ду, на ви́гляд. — Имѣ́ть въ виду́ = ма́ти на ба́чности. — Подъ ви́домъ = з ви́ду, бу́цїм, начеб-то. — Поста́вить на видъ = зверну́ти ува́гу. При ви́дѣ = ба́чучи, ди́влячись. — На виду́ = на о́цї, на о́чах, на видноцї, на виднотї, на явку́, на прикме́тї. 2. вид. одмі́на, одмі́нок. – Се тільки одмінок терну. 3. бі́лет, па́чпорт.
Вы́ступка, вы́ступъ = хода́ (С. З. Л.); поста́ва. — Добра хода у сього коня. — Постава сьвята, та сумлїння злодїйське. н. пр.
О́бразъ = 1. о́браз, вид, ви́гляд, по́стать (С. З.), поста́ва, кшталт, стан. — Образ коханий, сьвятий в думцї ізнов оживає. Чайч. — Сам я не знаю, чого серце журба так давила, тільки твій образ один дав йому знову всю силу. Чайч. — Постава сьвята, а думка злодійська. н. пр. — Мало вигляд хреста. н. о. — Диявол у людському станї. н. о. 2. д. Ико́на. 3. примі́р, при́клад, зразо́к. 4. спо́сіб (С. Ж. Л.), по́бит (С. З. Л.), роб. (С. Л.), манїр. — Яким би то побитом грошей добути? С. Л. — Ти мене слухай, а своїм робом не роби. н. о. 5. лад, поря́док, росполо́г, на́пря́мок. — Ины́мъ о́бразомъ = ина́кше, и́ньшим спо́собом. — Каки́мъ о́бразомъ = яки́м спо́собом, по́битом, ро́бом? як? — Яким же побитом Терпелиха з дочкою опинили ся в нашім селї? Кот. — Нико́имъ о́бразомъ = нїя́ким спо́собом. — Надлежа́щимъ о́бразомъ д. під сл. Надлежа́щій.О́бразъ мы́слей = на́пря́мок, по́гляд. — По о́бразу = на кшта́лт. — Ра́внымъ о́бразомъ = так са́ме. — Таки́мъ о́бразомъ = таки́м по́битом, ро́бом.
Оса́нка = поста́ва, по́стать. — Постава сьвята та сумлїння злодїйське. н. пр. — Мене з’умила його постать величава. Кн.
Пози́ція = по́стать, поста́ва, стано́вище (С. Жел.), стано́висько (С. З.). — З того становиська рано рушивши. Л. В.
Сложе́ніе = 1. склада́ння. — Складання дров у стоси. 2. склад; стату́ра, штату́ла, поста́ва (д. Компле́ксія). 3. склада́ння, уклада́ння, компонува́ння. — Компонування віршів. 4. склада́ння (арихмет. дїя).
Станъ = 1. стан; поста́ва. — Гнучкий стан. — Постава сьвята, а суміння злодїйське. н. пр. 2. д. Станови́ще. — 3. д. Прито́нъ. 4. части́на пові́ту. 5. стан (д. Руба́ха). 6. д. Стано́къ.
Стать = склад, по́стать, поста́ва. — Съ како́й ста́ти? = з яко́ї ре́чі? — Подъ стать = під па́ру, до па́ри; до ладу́, до при́кладу. — Добрав коня до пари. — Треба щоб дїло йшло до прикладу. Кр.
Фигу́ра = 1. вид, ви́гляд, поста́ва, по́стать. — Постава сьвята а сумлїння злодїйське. н. пр. — Ставши як зачарований, оглядав її пишну постать. Лев. В. — Таж і постать, як король покійний. Ст. Г. — Дивить ся — щось стоїть, знайома постать. Грінч. — Нема нї одної виразно змальованої постатї. Л. Н. В. — Постать його нагадувала мармурову постать одного з героїв давньої Елади. Кн. 2. фіґу́ра (геометричне і риторичне, теж в картах і танцях). С. Ш. — Окрім того в картах фіґури: туз, король, краля і нижник або хлоп зовуть ся: пани́, а в танцях трудні фіґури: викрута́си.

Запропонуйте свій переклад