Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Обруша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Пообру́шувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Попоту́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — ко́ло ко́го. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Потеле́пати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Пото́рсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину. Канев. у.
Пото́рсатися, -саюся, -єшся, гл. Потрясти другъ друга за грудь. Поторсались чорзна як та ще й пішли й позиваться. Канев. в.
Потруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Потрясти.
2) Посыпать.
Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у.
3) Обыскать кого.
Потруси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Потряска, -ки, ж. Родъ танца. Вх. Лем. 454.
Потрясти́, -су́, -се́ш, гл.
1) =
Потрусити 1. Св. Л. 281.
2) Помчаться.
І потрясла (в танці), аж вітер віє. Св. Л. 206.
Ску́рвий, -а, -е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124. — син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.
Стрясти́, -су́, -се́ш, гл. Потрясти. Як побачить мене з вами, аж його трясця стрясе. Чуб. V. 648.
Трепота́ти, -чу́, -чеш, гл.
1) =
Трепетати.
2) Трясти, потрясать.
За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.