Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «почерк»
Шукати «почерк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́черк – письмо́, писа́ння, рука́, на́черк. [По тонко́му жіно́чому на́черку він пізнава́в, що то лист од не́ї (Коцюб.)].
Это его -черк – це його́ письмо́ (писа́ння, рука́), це його́ руко́ю пи́сано.
Красивый, дурной -черк – га́рне, пога́не письмо́.
Скорописный -черк – скоропи́сне письмо́.
Ясный, разборчивый -черк – вира́зне́, розбі́рне письмо́ (писа́ння).
У него хороший -черк – він га́рно пи́ше, у йо́го га́рне пи́сьмо́.
Одним -ком пера – одни́м че́рком пера́. [Одни́м че́рком пера́ тако́го ли́ха нароби́в].
Изменя́ть, измени́ть
1)
что – зміня́ти и змі́нювати, зміни́ти, відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти, (переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти що, (переиначивать) переина́ч[кш]увати, переина́ч[кш]ити що, (о мн. или местами) позмі́нювати и позміня́ти, повідмі́нювати и повідміня́ти, попереина́ч[кш]увати. [І даре́мне не моли́ся: не зміню́ я ка́ри (Рудан.). Хіба́-ж мою́ любо́в що-не́будь одміни́ло? (Самійл.)].
-ни́ть свою жизнь, характертер – з[від]міни́ти своє́ життя́, свою́ вда́чу.
-ни́ть проект закона – зміни́ти проє́кт зако́на.
-ни́ть веру – зміни́ти ві́ру.
Собачьего нрава не -нишь – соба́чої вда́чі (нату́ри) не відмі́ниш.
-ни́ть почерк – зміни́ти ру́ку.
Изменё́нный – змі́нений, відмі́нений, переина́ч[кш]ений;
2)
кому, чему – зра́джувати и (редко) зраджа́ти, зра́дити кого́, що, (о мн.) позра́джувати. [Коха́в він ді́вчину, тому́ три ро́ки, та зра́дила тоді́ його́ вона́ (Крим.). Зра́див ді́вчину коха́ну (Рудан.). Та до́ля лиха́я зра́дила ху́тко його́ (Л. Укр.). Зра́див козакі́в, приста́в до ляхі́в (Н.-Лев.). Зра́див він наро́дню спра́ву (Куліш)].
-ня́ть, -ни́ть себе – зра́джувати, зра́дити себе́. [Я зра́див-би себе́, якби́ диви́всь ина́кше (Самійл.)].
-ни́ть мужу жене – зра́дити чолові́ка, жі́нку (дружи́ну).
-ни́ть вере, клятве, долгу и т. п. – зра́дити или злама́ти (нарушить) ві́ру, при́сягу, обо́в’я́зок и т. д. -ни́ть своему слову – зра́дити своє́ сло́во, злама́ти (нарушить) своє́ сло́во.
Он никогда не -ня́ет своим правилам, привычкам – він ніко́ли не зра́джує свої́х пра́вил, зви́чок, він ніко́ли не лама́є (не нарушает) свої́х пра́вил, зви́чок.
Память -ни́ла ему, мне – па́м’ять зра́дила, змили́ла його́, мене́.
Силы -ня́ют мне – си́ли зра́джують мене́.
Рука -ни́ла (сплоховала) – рука́ схибну́ла, схиби́ла.
Рука -ни́ла ему – рука́ зра́дила його́.
Тот кому -ни́ли (обманутый) – зра́джений.
На́черк
1) (
действие), см. Начё́ркивание, Начё́ркание;
2) на́черк (-ку);
см. По́черк.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УБО́РИСТЫЙ (шрифт) дрібни́й;
убористый по́черк би́те письмо́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Почерк – рука́, -ки́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кудрявый
• Кудрявый почерк
– закрутисте письмо; закрутистий почерк; почерк з викрутасами.
• Кудрявый стиль
– кучерявий (негат. манірний, закрутистий, з викрутасами) стиль.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Мачо́к, -чку́ – 1) ум. от мак;
2)
очень мелкий почерк;
3)
мн. мачки́ – венок из цветов мака.
Письмо́
1)
писание;
2)
почерк;
3)
грамотность;
4)
письмо.
Розго́нистийширокий (почерк), неубористый (шрифт).

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Почерк – письмо́, рука́; п. отчетливый – читка́ рука́; п. убористый – густе́ письмо́; п. ясный – розбірна́ рука́.
Письмо
1) (
писание, почерк) – письмо́, писа́ння, рука́; п. отчетливое, разборчивое, четкое – читка́ рука́, розбірне́ письмо́, читке́ письмо́; п. убористое – густе́ письмо́; на -ме – на письмі́;
2) (
сообщение на бумаге) – лист (-ста́); п. верительное – ві́рчий лист; п. до востребования – лист до запита́ння; п. доверительное – ві́рчий, дору́чний лист; п. доплатное – доплатний лист; п. заказное – забезпе́чений лист; п. ответное – відписний лист, ві́дпис (-су), лист на ві́дповідь; п. открытое (в газете) – одве́ртий лист; п. открытое (открытка) – листо́вна ка́ртка, листі́вка; п. очень нужное – ду́же потрі́бний лист; п. подметное – підкидний (підкинутий) лист; п. поручительное – поручний лист, ґаранті́йний лист; п. просительное – лист із проха́нням; п. простое – звича́йний лист; п. расшифрованное – розшифро́ваний лист, розшифрі́вка (Н); п. рекомендательное – рекомендаці́йний лист; п. ручательное – пору́чний лист; п. с объявленной ценностью – лист з пока́заною ці́нністю; п. со вложением денег, денежное п. – грошовий лист; п. со вложением десяти рублей – грошовий лист на де́сять карбо́ванців; п. сопроводительное – супрові́дний лист; п. уведомительное – повідо́мний лист; п. угрожающее – погро́зливий лист; п. упразднительное – лист на скасува́ння; п. циркулярное – обі́жний лист, обі́жник (-ка); весовые деньги за -ма – листове́; в ответ на ваше п. – відповіда́ючи на ва́шого листа́; получать -ма – оде́ржувати (відбира́ти, дістава́ти) листи; по получении этого -ма (сообщите) – оде́ржавши (одібра́вши, діста́вши) цього́ листа́; сноситься -ми – листува́тися.
Разбирать, разобрать
1) (
на части) – розбира́ти, розібра́ти;
2) (
по сортам) – сортува́ти, посортува́ти, розбира́ти, розібра́ти, розклада́ти, розкла́сти на сорти; (о бумагах) – розклада́ти, розкла́сти, упорядко́вувати, упорядкува́ти;
3) (
дело) – розгляда́ти, розглянути; р. хорошо дело – до́бре зва́жувати, зва́жити спра́ву; р. дело в суде – розгляда́ти спра́ву в суді́, розсу́джувати спра́ву; дело разбирается судом – спра́ву розсу́джують, розгляда́ють у суді́, спра́ву розгляда́є суд;
4) (
понимать) – розбира́ти, розібра́ти, розумі́ти, зрозумі́ти;
5) (
раскупать) – розбира́ти, розібра́ти, розкупо́вувати, розкупити, порозкупо́вувати;
6) (
произведение, книгу, доклад) – аналізува́ти, проаналізува́ти, розбира́ти, розібра́ти, розклада́ти, розкла́сти;
7) (
почерк) – чита́ти, прочита́ти, розбира́ти, розібра́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

По́черкъ = писа́ння, письмо́ (С. Пар.), по́черк (С. Жел.), рука́ (С. Жел. Пар.). — Давайте я розберу — я його руку добре знаю. — Хіба се моя рука? і рука і печатка підборні. Кн. — Він підвів під мою руку. н. о.
Рука́ = рука́, ру́ченька, права — прави́ця (С. З.), пра́вша, лїва — лїви́ця. Кожна рука до себе горне. н. пр. — Рученьки звязали, гулять заказали. н. п. Що це правші моєї нема? Де-ж моя рука? Кн. — Рука́ми = ру́чно, руко́шма (Лев.), руко́паш. — Витягайте соху рукошма. Лев. — Пра́вою, лѣ́вою руко́ю = правору́ч, лївору́ч. — Обѣ́ими рука́ми = обі́руч. — Махає обіруч до мене. — І обіруч мечем опоясав до поясницї. Кот. — Взяв дрючок обіруч. Лев. — І не рад за гарячий камінь, та треба обіруч. н. пр. Гр. Чайч. — Рука́-о́бь-руку = по́руч, по́бік, по́плїч. — Тепер він стоїть поруч панської дитини. Кн. — Шевченко, йдучи поплїч з Костомаровом, мусїв розважати його. Кн. — По́дъ руку = під плече́. — Взяв мене під плече і пішли ми до Днїпра. Кн. — Изъ рукъ въ ру́ки = з рук до ру́к, з рук на ру́ки. — Ру́ку наби́ть = приломи́тись (Ман.). — Съ руки́ = на ру́ку, на ру́ку кові́нька (С. З.). — Съ лёгкой руки́ = в до́брий час. — Подъ руко́ю = на по́хватї. — Нема в мене на похватї книжки. Кн. — Къ рука́мъ прибра́ть кого́, что = а) до рук прибра́ти, у ру́ки взя́ти, б) прихова́ти, зага́рбати (Д. під сл. Прибира́ть). — На ско́рую ру́ку = на швидку́ ру́ку, при́хапцем, аби́-як (що зробити). — Подня́ть на себя́ ру́ки = само́му собі́ смерть заподїяти. – Сидѣ́ть, поджа́вши ру́ки = нїчо́го не роби́ть, згорну́вши ру́ки сидїти. — Онъ, ему́ съ руки́ = він за його ру́ку тя́гне. — На́ руку нечи́стъ = хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий. — Подъ пья́ную ру́ку = на підпи́тку, по пъя́нону. — У него до́лги ру́ки = а) хапки́й (С. Ш.), злодїйкува́тий, б) битли́вий. – Изъ, рукъ вонъ пло́хо = зовсїм пога́но. — На всѣ́ ру́ки = на все зда́тний. — На свою́ ру́ку оху́лки не поло́жить = д. під сл. Оху́лка.Большо́й руки́ плутъ = вели́кий плутя́га. — Держа́ть чью ру́ку = тягти́ за ко́го. 2. рука́, письмо́. (д. По́черкъ.) — Приложи́ть ру́ку = підписа́ти ся. – Это письмо́ его́ руки́ = це пи́сано його́ руко́ю, це його́ рука́. 3. сторона́, бік, рука́, права — прави́ця (С. З.), лїва — лїви́ця. — По пра́вую, по лѣ́вую руку = на пра́во, право́руч, на лїво, лїво́руч.

Запропонуйте свій переклад