Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 29 статей
Запропонувати свій переклад для «пояс»
Шукати «пояс» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́яс
1) (
вообще) по́яс (-са); (кожаный узкий) пас, па́сок (-ска), па́ска, попру́га; (кожаный с карманами) че́рес (-са) (ум. чересо́к (-ска́), ре[а]мі́нник, ре́мінь (-меня); (ремённый) ре́тяг, ре́тязь (-зя), (ум.) ретязо́к (-зка́); (всякое опоясание) підпері́з, підпері́зок (-зка); (чаще тонкий) пе́рез, перезо́к (-зка́), підпері́зка; (из кромки, нитяный) окра́вка, окра́йка, кра́йка; (в юбке) о́бшивка; см. Опоя́ска, Куша́к. [Стан підпере́заний по́ясом черво́ним (М. Вовч.). Від Спа́са та й рукави́ці за па́са].
Предохранительный, спасательный -яс – убезпеча́льний по́яс.
Заткнуть за -яс кого – заткну́ти за по́яс кого́; (превзойти) заломи́ти, закасува́ти кого́ чим. [Усі́х за по́яс заткне́ (П. Мирн.). Всіх дівча́т заломи́ла свої́м ста́ном і красо́ю (Г. Барв.)].
Прихватывать, прихватить -сом – припері́зувати, припереза́ти що.
Кланяться в -яс – кла́нятися, вклоня́тися до по́яса;
2)
см. Поясни́ца;
3)
геогр. – (климатич.) сму́га. [Гаря́ча, холо́дна сму́га].
Горный -яс – гі́рське па́смо, гі́рська пасму́га, па́смо (пасму́га) гір;
4)
архит.по́яс, опаса́ння;
5) (
полосы на животных, на материи) сму́ги; см. Полоса́.
Гурт
1) (
скота, небольшой) згін (р. зго́ну), (в 120 голов и больше) гурт,
2) (
нем. Gurt = пояс (нумизм.)) пояси́на, накарбо́ване ребро́ в моне́ті, обрубі́жка.
Закла́дывать, закла́сть, заложи́ть
1) (
основание здания, судна и т. п.) заклада́ти, закла́сти що. [Сього́дні закла́дини: нови́й військо́ви́й корабе́ль заклада́ють];
2)
что во что, за что – заклада́ти, закла́сти що в (за) що. [Закла́в ру́ки в кише́ні. Молода́ заклада́є молодо́му ху́стку за по́яс. Учи́тель заклада́є (или вклада́є) в ду́шу у́чням любо́в до бі́дного лю́ду (Крим.)];
3) (
проём в стене камнем, кирпичём) заклада́ти, закла́сти що (це́глою, камі́нням), замуро́вувати, замурува́ти; (деревом: горизонтально) заклада́ти, закла́сти, (вертикально) заставля́ти, заста́вити, (о мн.) позаклада́ти, позаставля́ти що чим. [За́йве вікно́ ми оба́полами заста́вили, гли́ною завалькува́ли];
4) (
лагерь, стан) ста́вити, поста́вити кіш; та́бором, коше́м, обо́зом става́ти, ста́ти, отабори́тися;
5) (
загромождать) захара́щувати и захара́стрювати, захара́ст(р)ити; срвн. Загроможда́ть. [На́що лаву́ захарастри́ли? За́раз поприйма́йте все];
6) (
задевать) запрото́рювати, запрото́рити, заклада́ти, закла́сти що десь, куди́. [Сам не зна́ю, куди́ запрото́рив кни́гу];
7) (
отдавать в заклад), см. Закла́д 1;
8) (
корм лошадям, скоту) завдава́ти, завда́ти, дава́ти, да́ти, (о мн.) подава́ти ко́ням, вола́м и т. д., засипа́ти, заси́пати обрі́к ко́ням. [Ко́ням та коро́вам уже́ подава́в, тепе́р понесу́ ві́вцям];
9) (
лошадей) запряга́ти, запрягти́, (о мн.) позапряга́ти (ко́ні);
10)
-жи́ло уши, нос кому – закла́ло (в)у́хо, позаклада́ло (в)у́ха кому́, ніс залі́г у ко́го, закла́ло в но́сі кому́.
Зало́женный – закла́дений; замуро́ваний, заста́влений; ота́борений; захара́щений, захара́стрений; запрото́рений (десь, куди́); застано́влений, заста́влений; да́ний, заси́паний; запря́жений.
Дом -ло́жен – буди́нок у заста́ві.
II. Затыка́ть, заткну́ть
1)
что чем – затика́ти, заткну́ти (диал. затка́ти), притика́ти, приткну́ти (диал. притка́ти), (о мног.) позатика́ти, попритика́ти що чим.
-ну́ть трубу (отверстие в трубе) тряпкою – заткну́ти, приткну́ти верх, каглу́ (кагля́нкою, за́тка́лом). [Верха́ не притика́ла? приткни́-ж! (Борзен.)].
-ну́ть бутылку пробкою – заткну́ти пля́шку за́тичкою, за́ткалкою, (из пробк. дерева) ко́рком.
-ну́ть уши (зажать пальцами) – затули́ти ву́ха, (о мног.) позатуля́ти ву́ха, (ватой и т. п.) заткну́ти (диал. затка́ти), позатика́ти ву́ха (ба́вовною и т. п.).
-ну́ть рот, глотку (кому-л.) – заткну́ти (диал. затка́ти) ро́та, пе́льку (кому́); (переносно: заставить замолчать) заби́ти ро́та кому́, затка́ти, стули́ти гу́бу кому́, (грубо) заці́пити (засупо́нити) па́щу (кому́). [Не мо́жна всім губи́ затка́ти (Номис)];
2)
что за что – застро́млювати, застроми́ти, затика́ти, заткну́ти (диал. затка́ти), (о мног.) позастро́млювати, позатика́ти що за що.
-нуть топор за пояс – застроми́ти (засу́нути) соки́ру за по́яс.
-ну́ть кого-л. за пояс – перева́жити кого́, го́ру над ким узя́ти, заломи́ти кого́.
За́ткнутый – за́ткнений и за́ткну́тий, (диал.) за́тканий, застро́млений.
Зо́на, геогр. – зо́на, по́яс, (полоса) сму́га.
Карабе́ла (сабля) – карабе́ля. [Б’є з карабе́лі блиск, і по́яс аж гори́ть (М. Рильськ.)].
Ки́сточка
1) (
как украшение) ки́тиця, ки́тичка, кута́сик. [Гарне́нького батіжка́ зроби́в з ки́тицею (Звин.). По́яс шовко́вий з ки́тичками (Київщ.)];
2) (
для рисования) пе́нзлик; (из перьев для раскрашивания посуды) перо́, пірце́; (для смазывания горла) помазо́к (-зка́), ква́чик; (для бритья) помазо́к (-зка́).
Кла́няться, поклони́ться – кла́нятися и уклоня́тися, (в песнях) поклоня́тися, уклони́тися, поклони́тися кому́, (прощаясь ещё) відклоня́тися, відклони́тися. [Ба́тькові й не́ньці поклоня́йся (Пісня). Молоди́й і молода́ відклоня́ються ба́тькові й ма́тері (Сл. Гр.)].
-ться почтительно – уклоня́тися шанобли́во, пошти́во; чоло́м дава́ти (віддава́ти, відда́ти). [Увійшо́в у ха́ту, відда́в чоло́м господаре́ві (М. Грінч.)].
-ться в пояс – уклоня́тися ни́зько, низьки́м покло́ном.
-ться земно – би́ти (сов. уда́рити) чоло́м, па́дати (упа́сти) в но́ги (до ніг) кому́, уклоня́тися до землі́, чоло́м дозе́мний (уклі́н) да́ти, (презр.) п’я́ти лиза́ти кому́. [Уда́рили чоло́м перед на́шим столо́м (Пісня)].
Не стоило и -ться кому – не варт було́ й го́лову клони́ти (кла́нятися) перед ким.
-ться кому чем – дарува́ти кому́ що, на рале́ць дава́ти кому́ що.
-юсь вам этим конём – дару́ю вам цього́ коня́.
-ни́лся ему сотнею рублей – відні́с йому́ на рале́ць со́тню карбо́ванців.
Просить -няясь – проха́ти уклі́нно.
-ться (передавать поклон кому) – поклоня́тися (сов. поклони́тися), кла́нятися кому́, до ко́го, покло́на перека́зувати (посила́ти) кому́, (сов. перекла́нятися кому́ од ко́го), віта́ти кого́ (покло́ном). [Віта́йте його́ від ме́не (низьки́м покло́ном)].
Берёт так -ется, а возьмет, так чванится – як позича́є, то всі боги́ виклада́є, а як віддає́, то в ба́тька-ма́тір ла́є (Номис).
Ко́жаный – шкуратя́ни́й, шкуряни́й (зап. шкіряни́й), ремі́нний. [Сла́вні бу́бни за гора́ми, а збли́зька шкуратя́ні (Номкс). Скарб многоці́нний, в міх шкуратя́ний заши́тий (Франко). Він шкуратяно́ю рукави́цею своє́ю шви́дко втер їх (сльо́зи) (Крим.). Гара́пник шкуряни́й (Етн. Зб.). Шкіряні́ ходаки́ (лапти) (Франко). Почепи́в на плече́ шкіряну́ то́рбу (Коцюб.). В па́на є ремі́нне відро́ (Звин.). Ремі́нна то́рба (Коцюб.)].
-ная амуниция – шкуратя́на (шку[і]ряна́) амуні́ція.
-ные ботинки – шкуряні́ череви́ки.
-ный клапан – хлипа́к (-ка́).
-ная куртка – шкуряна́ ку́ртка.
-ные обрезки, см. Обре́зок. -ный переплёт – шкуратя́на опра́ва; см. Переплё́т 3.
-ный пояс, см. По́яс 1.
-ный товар – (шку[і]ряни́й) това́р (-ру), крам (-му), (сапожн.) ше́вський това́р, ше́вський крам, ре́мі́нь (-ме́[і́]ню и -ме́[і́]ня), соб. ремі́ння и реміня́ччя (-ччя). [Купи́в това́ру на череви́ки (Шейк.). Оце́ купи́в ремі́ню, чо́боти поши́ю (Харківщ., Звин.)].
Колы́жка
1) за́крутка;
2) по́яс (-са);
3) (
куча навоза) гної́ (-ї́в);
4) (
тележка) та́чка;
5) (
плетушка) торо́ки́ (-кі́в);
6) (
коробка для питья) коря́к (-ка́).
Ко́ша́чий – котя́чий, коти́ний, коше́чий, кі́тчий. [Розпереза́в че́рес (пояс) із котя́чої шкі́ри (Франко). Полі́зу на коше́чі го́ри (на печь) (Борзенщ.)].
-чий хвост, бот. Amarantus paniculatus L. – щири́ця садова́, динде́рево, крива́вник (-ку), кра́сна трава́, кра́сне про́со; Hippuris L. – хвосня́к (-ку́), со́сонка.
-чья мята, см. Кото́вник.
-чья петрушка, бот. Cicuta virosa L. – віха́, віх (-ху), ви[е]х, воми́га.
Коше́ль
1) (
плоская сумка) ко́шіль (-шеля), (корзинка) ко́шик (-ка). [Давно́ то́рба ко́шелем ста́ла (Приказка)];
2)
см. Кото́мка;
3) (
двойной дорожный) сакви́ (-ко́в), беса́ги́ (-са́гі́в); срвн. Сума́ перемётная. [Почепи́в собі́ сакви́ на пле́чі (Гребінка). Парубки́ кладу́ть калачі́ в беса́ги (Федьк.)];
4) (
пестер для носки сена, соломы) сі́тка, пі[и]хті́р (-ра);
5)
-ше́ль-пояс – че́рес (-са);
6)
-ше́ль пеклевальный, мельн. – мішо́к питлюва́льний.
Краси́во – га́рно, хо́роше́, кра́сно, красови́то, красі́тно, че́пурно, ле́псько; срвн. Краси́вый. [Ба́чать сестру́ га́рно вбра́ну (Казка). Кра́сно в садо́чку (М. Вовч.). Як душі́ не вложи́в, так наряди́в хо́роше (Номис). Че́пурно зформо́вана голова́ була́ тро́хи ли́са (Грінч.). Підпереза́вся зно́ву і по́яс притягну́в ле́псько (Квітка)].
Удивительно -во – напро́чуд га́рно, на ди́во (на продиво) га́рно.
-во (красно) говорить – кра́сно мо́вити. [А тре́тій не мо́вив нічо́го, він мо́вити кра́сно не міг (Самійл.)].
-во сложённый (о фигуре) – га́рно збудо́ваний, стату́рний.
-во написанный – краснопи́сний; см. Калиграфи́ческий.
-во убрать – прикраси́ти, оздо́бити, причепури́ти, (зеленью) замаї́ти.
Что к лицу, то и -во – що до лиця́, те й га́рне.
Более -во (краше) – гарні́ше, кра́ще, чепурні́ше.
Куша́к – (кожаный) пас, па́со́к (р. па́ска́), ремі́нь (-ме́ню), (тоже с карманом для денег) че́рес (-са), чересо́к (-ска́), (тканый) по́яс (-са), (женский) кра́йка. [Од Спа́са – та й рукави́ці за па́са! (Номис). Ша́льовим по́ясом підпере́заний (Сторож.). Зняли́, зняли́ з Морозе́нка з че́ресом черві́нці (Пісня)].
Люстри́н – люстри́на и люстри́н (-ну). [Люстри́ни набра́ла на керсе́тку (М. Грінч.). Шале́вий по́яс і люстри́ни (Котл.)].
Мишу́рный – сухозлі́[о́]тний, сухозло́тий, шуми́ховий; (обманчивый) облу́дний, обма́нний. [Сухозло́тний по́яс (Любечч.)].
Неря́ха – неоха́йний (-ного), неоха́йна (-ної), неоха́я (ж. р.), нечупа́ра, нечепу́ра, (диал.) нечупа́йда (общ. р.), не́хлю́й (-люя́, м. р.), нехлю́я (-лю́ї, ж. р.), нетіпа́ха, нетьопу́ха, нетіпа́нка, підтіпа́нка, (замарашка) таля́палка, таля́пало, зателе́па (общ. р.), зателе́панка (ж. р.), затьо́па, задри́па (общ. р.), задри́панець (-нця, м. р.), задри́панка (ж. р.), дри́павка, захвойда́ха, замазу́ра, замазу́ха, заму́рза, жма́йло, шльо́ндра, шлю́ндра, шли́нда, розстьо́ба (общ. р.), (растрёпа) патла́нь, пелеха́нь (м. р.), пелеха́ня (ж. р.), патла́ч (-ча́), -ла́чка, кудла́нь, пе́лех, косма́ч (-ча́, м. р.), -ма́чка, косматі́й (-тія́), -ті́йка, ко́струб, коструба́нь; срв. Замара́шка, Косма́ч. [Ка́ра бо́жа, не ді́вка! Ти я́к го́лову ви́чесала? Хто тебе́ ві́зьме таку́ нечупа́ру? (Коцюб.). Та то, ка́же, така́ нетіпа́ха; нечепу́ра – куди́ їй! (Рудч.). Я не ба́чив її́ в бу́день до́ма, але́ каза́ли, що вона́ хо́дить вели́кою нехлю́єю (Грінч.). Топи́, нетіпа́хо! (Рудч.). Там дівчи́на нетьопу́ха запа́ску згуби́ла (Милор.). Нетіпа́нка – оде́жу на се́бе наче́пить та ви́возить-ви́ялозить так, що й свого́ до́брого не пізна́єш! (Мирний). Оце́ ще зателе́па, все в не́ї чорт зна́є як: соро́чка от-от опаде́, по́яс аж по землі́ воло́читься (Брацл.). Уже́ й ве́чір мина́є, зателе́пи нема́є, а як ве́чір промину́в, зателе́па прилину́в (Грінч. III). Не розумі́ла Мо́тря сама́ себе́, як вона́ могла́ полюби́ти ото́ тако́го не́хлюя, задри́пу, затьо́пу (Гр. Григор.). І хто її́ ві́зьме, таку́ задри́панку? – на ву́лиці як приберу́ться, та й то на їй скрізь ви́сить, а вже коли́ до́ма по́рається, то й гля́нути ги́дко (Бердянщ.). Дри́павко, ти! (Липовеч.). Де це ти так зателіпа́лася, як свиня́ закалю́жена? от захвойда́ха! (Зміївщ.). Хоч у неді́лю причепури́лася-б, замазу́ро! (Хорольщ.). Мені́ ті́льки доса́дно, що він мене́ заста́в тако́ю шли́ндою, – в капо́ті, нече́сану (Л. Укр.). Відібра́ла пелеха́ня со́кола від ме́не (Голов. IV). Бач, яка́ косма́чка! ти хо́ч-би па́льцями пригла́дила свою́ го́лову! (Новомоск.)].
Ни́зменность
1) (
о местности) низина́, низовина́, низькоді́л, (подолье) поді́л (-до́лу), поді́лля (-лля), (диал.) під (р. по́ду; мн. поди́, -ді́в), поди́на, при́падь (-ди), (у реки) по́лі́г (-ло́гу) и (мн.) поло́ги (-гів). [За низину́ вважа́ється таки́й край, яки́й не підно́ситься понад мо́ре ви́ще, як на 200 ме́трів (С. Я. Геогр. Укр.). Багни́стий по́яс Гімала́я – низина́ пе́рших джу́нглів (М. Калин.). Пові́льні змі́ни морі́в та суходо́лів, гір та низови́н (Тутк.). Сніг ті́льки де-не-де́ на низькодо́лі позостава́вся (Васильк.). Ой ходи́ла подру́женьки, з гір на поді́л (Метл.). Скрізь було́ ви́дко се́ла на поло́гих лу́ках, на подо́лі та рівнині́ (Н.-Лев.). Ли́ну сте́пом та поді́ллям та дібро́вою (Філян.). Перепели́ця сі́ла на поду́ (Харківщ.). Ой ви́йду я на моги́лу, та погля́ну на поди́ну (Пісня)];
2) (
в нравств. смысле) ни́зькість, ни́цість, (неблагородство) нешляхе́тність, низькоду́хість (-ости); срв. Ни́зость 2.
Опоя́ска (по верхней одежде) – по́яс, (ременная) пас; (поясок, шнур, тесьма для повязки по рубахе, для подвязывания штанов) поясо́к (-ска́), поясо́чок (-чка), пояси́нка, кра́йка, окра́йка, окра́вка, кра́єчка, окра́вочка, підпері́зок (-зка), підпері́зка, підпері́зочка; ременная – очку́р, реміне́ць (-нця́), ремі́нчик, па́сок (-ска), па́сочок (-чка). [Хло́пець у самі́й сорочи́ні, окра́вкою підпері́заний. Підпереза́в штани́ па́ском].
Отпуска́ть, отпусти́ть
1) пуска́ти, пусти́ти, відпуска́ти, відпусти́ти, повідпуска́ти кого́ куди́, зві́дки; (
отправлять) відряджа́ти, відряди́ти кого́.
-сти́ть кого на волю, домой – (від)пусти́ти кого́ на во́лю, додо́му.
-сти душу на покаяние – пусти́ з душе́ю;
2) дава́ти, да́ти, видава́ти, ви́дати, відва́жувати, відва́жити, наділя́ти, наділи́ти кому́ що, що на що.

-ска́ть провизию – видава́ти (відва́жувати) харч (-чи ж. р. и -чу м. р.).
Правительство -сти́ло сто тысяч рублей на это дело – уря́д дав (приділи́в) сто ти́сяч карбо́ванців на цю спра́ву.
-ска́ть кому-л. в кредит – дава́ти кому́ на [в] борг (и на́бір), боргува́ти, наборгува́ти, поборгува́ти, ві́рити кому́ и на ко́го, навіря́ти кому́.
Лавочник -ска́ет мне в кредит на сто рублей – крама́р на сто карбо́ванців мені́ навіря́є (дає́ мені́ на борг).
Он никому не -ска́ет в долг – він ніко́му не боргу́є (не дає́ на борг), він ні на ко́го не ві́рить.
-скать на вес – дава́ти ваго́ю.
-ска́ть что-л. по счёту кому – вилі́чувати (сов. ви́лічити) кому́ що.
-ска́ть скупо – видавце́м (ви)дава́ти.
-ска́ть товары (за границу) – виправля́ти, виво́зити, випроваджа́ти, відпроваджа́ти крам (за кордо́н).
-сти́ть остроту, словечко – пусти́ти до́теп, (на чей-л. счёт) при́кладку прикла́сти кому́, кві́тку кому́ приши́ти.
-ска́ть комплименты – компліме́нти сади́ти.
-ска́ть штуки, -сти́ть штуку – витворя́ти, плата́ти шту́ки, наплата́ти штук, утну́ти, устругну́ти шту́ку;
3)
-ска́ть, -сти́ть грехи кому – розгріша́ти, розгріши́ти кого́, відпуска́ти, відпусти́ти гріхи́ кому́;
4) запуска́ти, запусти́ти, попуска́ти, попусти́ти що.

-сти́ть бороду, косу – запусти́ти бо́роду, ко́су.
-сти́ть кудри – попусти́ти ку́чері;
5) (
ослаблять) попуска́ти, попусти́ти; відпуска́ти, відпусти́ти.
-сти́ть верёвку, струну – попусти́ти мо́туз, струну́.
-сти́ть пояс – відпереза́ти, по[від]пусти́ти по́яс.
-сти́ть сталь – м’якши́ти (відгартува́ти) кри́цю, сталь.
-сти́ть тормоз – розгальмува́ти;
6) (
отточить) наго́стрювати, нагостри́ти, виго́стрювати, ви́гострити.
-ска́ть, -сти́ть косу (покосную) – клепа́ти (н. вр. клепа́ю и кле́плю́), відклепа́ти ко́су;
7) відпусти́ти, поле́гшати (
чаще безл.). [Було́ так у гру́дях сти́сло, а це тро́хи відпусти́ло].
На дворе -сти́ло – надво́рі відли́гло.
Мороз -сти́л – моро́з пересі́вся, перети́с.
-нный – відпу́щений, попу́щений и т. д.
II. Отстё́гивать, -ся, отстегну́ть, -ся – відщіб[п]а́ти, -ся, відщеб[п]ну́ти, -ся, відстіба́ти, -ся, відстебну́ти, -ся, відпина́ти, -ся, відіп’я́сти, -ся и відіпну́ти, -ся, (о многих) повідщіба́ти, -ся, повідстіба́ти, -ся, повідпина́ти, -ся.
-ну́ть крючки у воротника, воротник – повідщіба́ти гаплики́ на ко́мірі, відщебну́ти ко́мір.
-ну́ть крюк – відщепну́ти гак (за́щіпку).
-ну́ть пояс – відпереза́ти по́яс, відпереза́тися.
-ну́ть пряжки у башмаков, запонку – відщепну́ти череви́ки, відщепну́ти за́стібку в череви́ках; відіп’я́сти шпо́ньку.
-ну́ть постромки – повідпина́ти посторо́нки.
Отстё́гнутый – відще́б[п]нутий и відще́б[п]нений, відсте́бнутий и відсте́бнений.
По, предл.
1)
с дат. п.
а)
на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
По селениям и по городам – по се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
По временам – часа́ми, ча́сом.
Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (
Для обозначения направления движения, пути следованияна вопрос: вдоль чегоупотребляется конструкция с твор. пад.).
Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (
согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
По определению суда – за ви́роком су́ду.
По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
По ошибке – по́милкою, через по́милку.
Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
По требованию – на вимо́гу.
По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
По наущению – з намо́ви.
По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
По несогласию – через незго́ду.
По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
По порядку – по́ряду.
Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
Выдать по чеку – ви́дати на чек.
Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
По чести – по че́сті.
По совести – по со́вісті.
По справедливости – по пра́вді.
По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
По моей теории – на мою́ тео́рію.
По моему мнению – на мою́ ду́мку.
По моему – по мо́єму, як на ме́не.
Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
По направлению к чему – до чо́го.
По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (
на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2)
с вин. пад.
а) (
на вопрос: во что на сколько) – по що.
Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (
на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
По шею – по ши́ю, до ши́ї.
По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3)
с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
По заходе солнца – по за́ході со́нця.
По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
По окончании праздников – по свя́тах.
По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
По чём сукно? – по чі́м сукно́?
Подтя́гивать, подтяну́ть
1) підтяга́ти
и підтя́гувати, підтягти́, підтягну́ти що під що, що куди́ (уго́ру, уве́рх, до се́бе), (о мн.) попідтяга́ти.
-ну́ть пояс, пояса – підтягти́ по́яса, попідтяга́ти пояси́;
2) (
голосом) тягти́, потяга́ти, потягну́ти за ким, помага́ти, помогти́ кому́.
Никто не -нет, так один не споёшь – як ніхто́ не помо́же, то сам не заспіва́єш;
3)
-вать кого (подчинённых) – підтя́гувати, підтяг(ну́)ти́, стру́нчити, пристру́нчити кого́ (підле́глих).
Подтя́нутый – підтя́гнутий, (о мн.) попідтя́ганий; пристру́нчений.
Поплавно́й – плавни́й.
-ной пояс – плавни́й по́яс.
-на́я сеть – плавна́ сі́тка, плавни́й во́лок.
Поя́рковый – поя́рковий, ягня́чий, яро́тинний. [Поя́ркові брилі́. Ягня́чий по́яс].
Превосходи́ть, превзойти́ – переважа́ти и -ва́жувати, перева́жити кого́, що чим и на що, переви́щувати, переви́щити, поверша́ти, поверши́ти, переверша́ти, переверши́ти, (победить в соревновании) перемогти́, переборо́ти кого́ в чо́му, перехо́дити, перейти́, покри́ти кого́ чим, бра́ти, взя́ти го́ру над ким в чо́му; (заткнуть за пояс) заломи́ти, закасува́ти кого́. [На спів її́ ніхто́ не перева́жить (Крим.). Ніхто́ не міг перева́жити Куліша́ що-до бага́тства мо́ви (Грінч.). Націона́л-лібера́ли переверши́ли одве́ртих чорносо́тенців (Єфр.). Тепе́рішня ді́йсність перейшла́ на́віть шарж (Єфр.). Вже й мене́ покри́в бага́тством (Грінч.). Заломи́в його́ одва́гою (Куліш)].
Он -дит его талантом – він переважа́є його́ хи́стом (тала́нтом).
-йти́ самого себя – само́го себе́ переви́щити (перейти́, перева́жити).
Приход -дит расход – прибу́ток переважа́є, перебі́льшує ви́трати.
Враги -ди́ли нас числом, силой – вороги́ переважа́ли нас число́м, си́лою.
Превзойдё́нный – перева́жений, переви́щений, переве́ршений и т. д.
Предохрани́тельный – убезпе́чливий, охоро́нний, запобі́жни́й, застере́жни́й. [Охоро́нні (запобі́жні́) за́ходи (меры) про́ти нещасли́вих ви́падків. Застере́жне́ прище́плення (прививка). Убезпе́чливий по́яс. Убезпе́члива хли́павка (клапан). Убезпе́чливий (запобі́жний) спо́сіб (средство) від (про́ти) чо́го].
-ная лампа – убезпе́члива ля́мпа.
Пробива́ться, проби́ться
1)
страд. – пробива́тися, бу́ти проби́тим чим;
2) (
сквозь что) пробива́тися, проби́тися крізь що. [На схо́ді почало́ пробива́тися крізь хма́ри со́нце (Грінч.). До не́ба не підско́чиш, крізь зе́млю не проб’є́шся (Номис). Проби́лася я на яку́сь поля́ну, аж там люде́й ціла́ тьма (Г. Барв.)].
-ся сквозь кусты, тростник, трущобу – пробива́тися, проби́тися, де́ртися, проде́ртися, ломи́тися, проломи́тися куща́ми (чагаря́ми), очерета́ми, не́трами. [Ведмі́дь ло́миться чагаря́ми].
-ся по снегу – рі́затися сні́гом. [Він од не́ї тіка́є, по по́яс сні́гом рі́жеться (Мирн.). Підняла́сь ху́ґа; вже я саньми́ рі́завсь, рі́завсь (Манж.)].
-ся сквозь толпу – пробива́тися, проби́тися, прото́вплюватися, прото́впитися, проти́скуватися, проти́сну́тися, пропиха́тися, пропха́тися, прошто́вхуватися, проштовха́тися крізь на́товп; срв. Пробира́ться.
-ся сквозь неприятельское войско – проби́тися крізь воро́же ві́йсько.
-ся сквозь стенку яйца (о цыплёнке) – накльо́вуватися, наклю́нутися;
3) (
показываться: о траве, посевах) пробива́тися, проби́тися, вибива́тися, ви́битися. [Молода́ трава́ пробива́лася з землі́. Молода́ зеле́на трави́ця з-під землі́ вибива́лася (Грінч.)];
4) (
о бороде, усах) висипа́тися, ви́сипатися, засіва́тися, засі́ятися, вихо́дити, ви́йти. [Ву́сики ті́льки що висипа́ються (Тесл.). Молоде́нький, ле́две засі́ялися ву́си (Леонт.). У́сики ті́льки що вихо́дять (Борз.)];
5)
-би́ться с чем или над чем (напр. с трудной задачей, с несговорчивым человеком и т. п.) – проморо́читися, прововту́зитися з ким, з чим и ко́ло чо́го.
Про́бковый – корко́вий.
-вое дерево – корко́вий дуб.
-вая подошва – корко́ва підо́шва.
-вый пояс – корко́вий пас.

Запропонуйте свій переклад