Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зна́ха́рка – зна́харка и зна́ху[о]рка, зна́тни́ця, ба́ба, ба́бка, (ворожея) воро́жка, шепту́ха, шепту́ня. [Занеду́жала княги́ня і князь схамену́вся, за баба́ми-знахарка́ми по се́лах метну́вся (Шевч.). До сто бабо́к піти́ – сто не́мочей ска́жуть (Приказка). Покли́кали до не́ї усі́х знатни́ць і лікаро́к (М. Вовч.)].
Иску́сный
1) (
в чём) умі́лий, майсте́рний, до́брий, (затейливый) му́дрий, прему́дрий, (находчивый) доте́пний, (наупражнявшийся) впра́вний, (ловкий) голі́нний, ру́чий, мисли́вий на що, до чо́го, в чо́му. [В умі́лого й долото́ ри́бу ло́вить (Номис). Наро́д усе́ майсте́рний (Сл. Гр.). Плести́ у ха́ті я́сла, – на що́, на що́, на це́ доте́пний був (Глібов). Бери́ мене́, дя́дьку, прему́друю шва́чку (Пісня). До́брий з йо́го кова́ль (Сл. Гр.). На шляху́ на́ша мо́ва була́, і мисли́ва рука́ її́ з пи́лу взяла́, оброби́ла її́ (Самійл.). Впра́вна рука́ (Корол.). На хи́трощі був раз-у-ра́з голінні́ший за бідола́ху Макара́ (Корол.). Годя́щий те́сля, ру́чий кова́ль де-не-де́ по се́лах зна́йдеться (Куліш)].
-ный гимнаст – впра́вний гімна́ст.
-ный адвокат – умі́лий адвока́т.
-ный диалектик – доте́пний діяле́ктик.
-ный казуист – голі́нний (доте́пний) казуї́ст.
-ку́сен в делах – доте́пний до справ.
Он не -ку́сен в писании – він до письма́ не доте́пний;
2) (
хитро, мастерски сделанный) му́дрий, мудро́ваний, муде́рний, муде́рський, штучни́й, штуде́рний, (художественный) мисте́цький. [Це про́ста лю́лька, а єсть і мудрі́ші (Київщ.). Штучне́ генія́льне обмалюва́ння столи́чного ба́лу (Н.-Лев.)].
-ная вещь – му́дра шту́ка (річ).
-ное нападение – ло́вкий на́пад.
-ные приёмы – му́дрі за́ходи.
-ные увёртки – му́дрі ви́верти.
-ное построение – му́дре побудува́ння; (машины) майсте́рне побудува́ння;
3) (
о времени: испытательный) спро́бний, іспито́вий, спитко́ви́й.
-ное время – спро́бний час.
-ный срок – іспито́вий те́рмін.
Косни́к
1) (
продавец кос) кісни́к (-ка́). [Кісни́к перед косови́цею ї́здив по се́лах, продава́в ко́си (М. Грінч.)];
2) (
брусок) брус (-са), брусо́к (-ска́);
3) (
ленточка или лоскуток) кісни́к (-ка́).
Ме́лочь
1) (
мелочной товар, всякая всячина) дрі́б’язок (-зку), дріб (р. дро́бу), по́дріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подро́биця, подрі́б’я (-б’я), дробина́, дрібно́та, дрібни́ця. [Забу́в купи́ти олі́ї; сті́льки дрі́б’язку було́, що як його́ й не забу́ти (Київщ.). Ї́здив по се́лах, промі́нюючи вся́ку господа́рську по́дріб за платянки́ (Франко). Що там у йо́го купува́ти: самі́ сірники́ та сіль, та така́ вся́ка подро́биця (Ніженщ.). Забра́в я тото́ все на віз, подрі́б’я склав у рептю́х (Франко)].
По -ча́м – на ро́здріб, подро́бицею. [Продава́ти гурто́м (на гурт) і на ро́здріб (подро́бицею) (Київщ.)].
Накупить всякой -чи – накупи́ти вся́кого дрі́б’язку.
-лочь угольная – вугляна́ по́терть (-ти);
2) (
о скоте) дрі́б’язок, (преимущ. птица) дробина́, дріб;
3) (
мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей и -шів), дрібняки́ (-кі́в), дрі́б’язок, (реже) дрібно́та, дрібно́тка; (медь) мідяки́, мідячки́; (серебро) срібняки́, срібнячки́. [Та й надава́ли-ж ви мені́ дрібнякі́в! (Брацлавщ.). Прошу́ гама́н цей взять, ще й дрі́б’язок там є, щоб гро́шики плоди́лись (Стар.-Чернях.). Плати́, Мики́то, бо в ме́не кат-ма́ дрібно́тки (М. Вовч.)].
Дайте мне -чи, -чью – да́йте мені́ дрібни́х гро́шей (дрібнякі́в), дрібни́ми грі́шми (дрібняка́ми);
4)
см. Мелкота́ 3;
5) (
деталь) дрібни́ця, дрібни́чка, (мелкая подробность) подро́биця, подро́бина. [В не́ї нема́ ви́робленої до дрібни́ць програ́ми (Грінч.). Довело́ся прига́дувати бала́чку в усі́х подро́бицях (Крим.)].
Входить во все -чи – вдава́тися (вгляда́тися) в усі́ дрібни́ці (подро́биці), додивля́тися (догляда́тися) до всіх дрібни́ць (подро́биць), (вмешиваться) втруча́тися до всіх дрібни́ць (в усі́ дрібни́ці);
6) (
пустяк) дрібни́ця, дрібни́чка, дрі́б’язок, аби́щиця, марни́ця, (жалкий) нікче́мниця, мізе́рія, (малость) ма́лість (-лости). [Перед ним стає́ гріхо́м дрібни́ця ко́жна (Грінч.). Обража́єтесь уся́кою дрібни́чкою (Мова). Хоч на хвили́ну забу́тися про щоде́нну мізе́рію й дрі́б’язки (Крим.). Це така́ аби́щиця, що не варт і каза́ти (Сл. Ум.). 60 мільйо́нів не така́-то вже й мізе́рія (Єфр.). Ла́ється, сва́риться за ко́жну ма́лість (Звин.)].
-чи жизни – життьові́ дрібни́ці (марни́ці), життьови́й дрі́б’язок, окру́шник життя́ (Єфр.). [Го́рдий чолові́к не ви́б’ється ніко́ли із життьови́х марни́ць нево́лі (Франко)].
Заниматься -ча́ми – марнува́ти час на дрібни́ці, дріб’язкува́ти.
Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи – розмі́нювати свій тала́нт, розмі́нюватися (розпоро́шуватися) на дрібняки́, на дрі́б’язок. [Будь чим хо́чеш, аби́ не розпоро́шеним на дрі́б’язок (Єфр.)].
Мути́ть, му́чивать
1) (
делать мутным) каламу́тити, колоти́ти, с[за]каламу́чувати, сколо́чувати, мути́ти, бо́втати; срв. Замути́ть 3, Помути́ть. [Що це ти тут каламу́тиш бе́рег мій? (Глібів). Два го́луби во́ду пи́ли, а два колоти́ли (Пісня). Дітво́ра бо́втає во́ду (Луб.)];
2) (
возмущать, бунтовать) хвилюва́ти, баламу́тити, колоти́ти, каламу́тити, мути́ти, ворохо́бити, бунтува́ти. [По се́лах люде́й баламу́тять (Кониськ.). Так коло́тить усіма́, як вир водо́ю (Приказка). Колоти́ла Пили́пиха в нас у ха́ті (М. Вовч.). Мути́в, як на селі́ моска́ль (Котл.)].
-тить общество (народ) – баламу́тити грома́ду (наро́д), колоти́ти грома́дою (ми́ром), каламу́тити в грома́ді, наро́д бунтува́ти. [Не вспів у село́ війти́, вже й каламу́тить ми́ром (Тобіл.). Почне́ каламу́тити в грома́ді (Грінч.). Ото́й Гу́ща наро́д бунтува́в (Коцюб.)];
3) (
тошнить) нуди́ти, ва́дити, мло́їти, (диал.) кану́дити. [Пра́вда ва́ша: наїда́лись, а вам тепе́р ва́дить (Шевч.)].
Меня -ти́т – мені́ ну́дно (мло́сно, ва́дить), мене́ ну́дить (мло́їть, кану́дить).
На душе, на сердце -ти́т – на душі́, на се́рці мло́сно (ну́дно).
Наве́шать
1) наві́шати, начі[е]пля́ти, (
о мног. или во мн. местах) понаві́шувати, поначі́[е́]плювати, поначі[е]пля́ти чого́ на що, куди́. [Скрізь по се́лах ши́бениці, наві́шано тру́пу (Шевч.). А там стої́ть опу́дало з соло́ми, наче́пляно на йо́му ганчіро́к (Крим.)];
2)
см. Наве́шивать 2 (сов. Наве́шать).
Наве́шанный
1) наві́шаний, начі́[е́]пляний, понаві́шуваний, поначі́[е́]плюваний;
2)
см. под Наве́шивать.
Насто́лько, нрч. – сті́льки, (при нрч. и глаг.) так, (при прлг.) таки́й (така́, таке́, такі́), (канцел.) насті́льки, (постольку, зап.) ості́льки, (в такой мере) тако́ю мі́рою, в такі́й мі́рі, так си́льно; срв. Наско́лько. [Тут не така́ щи́ра ляхва́ живе́ по селах, як на лівобере́жжі (Куліш). Вони́ такі́ відмі́нні (так різня́ться) між собо́ю, що… (Київ). Корабе́ль таки́й вели́кий і так оздо́блений ра́дощами, що… (М. Зеров). Боротьба́ нові́тніх при́нципів з пе́рвісними посильні́шала в ньо́го насті́льки, що він… (Крим.)].
Он насто́лько ослабел что… – він так осла́б (знеси́лився, занепа́в на си́лах), що…
Он не -ко беден, чтобы… – він не таки́й бі́дний, щоб…
Не -ко уж – не так (не таки́й, не така́, не таке́, не такі́) то вже, не з-так то вже. [Рим не таке́ то вже й прина́дне мі́сто, як про ньо́го ка́жуть лю́ди (Країна Сліпих). Письме́нство чима́ле й не з-так то вже й бі́дне, як на на́ші обста́вини (Рада)].
-конасколько – сті́льки – скі́льки, (канцел.) насті́льки – наскі́льки, (зап.) ості́льки – оскі́льки, (в такойв какой мере) так (таки́й, така́, таке́, такі́) – як (яки́й, яка́, яке́, які́).
Он -ко же добр, насколько и справедлив – він таки́й (-же) до́брий як і справедли́вий.
Она нравилась ему ровно -ко, насколько отталкивала – вона́ подо́балася йому́ рі́вно сті́льки(-ж), скі́льки й (як і) відража́ла (так си́льно, як і відража́ла).
Недоу́чка – недо́у́к (м. р.), (диал.) недову́чка[о] (общ. р.). [Ще недо́ук, не все зна (М. Вовч.). По се́лах ковалі́ – самі́ недову́чки (Звин.)].
Одноко́нка – однокі́нка. [Він був міня́йло: ї́здив однокі́нкою по се́лах (Франко)].
По, предл.
1)
с дат. п.
а)
на вопрос: где, по чему – по ко́му, по чо́му (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.).
Ходить по комнате, по саду, по двору – ходи́ти по кімна́ті (по ха́ті), по саду́, по дво́ру́ и по дворі́.
Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) – ходи́ти по лі́сі (и по лісу́, по гаю́), по по́лю, по горі́ (и реже лі́сом, га́єм, по́лем). [По дібро́ві ві́тер ві́є, гуля́є по по́лю (Шевч.). Ой чиї́ то воли́ по горі́ ходи́ли?].
Плавать по́ морю, по реке, по воде – пла́вати по мо́рю, по рі́чці, по воді́ (Срв. п. 1 б.).
Гулять по городу, по улице – гуля́ти по мі́сту (по го́роду), по ву́лиці.
Путешествие по Италии – по́дорож по Іта́лії (и Іта́лією).
Смерть (болезнь) не по́ лесу ходит, а по людям – смерть (по́шесть) не по лі́сі (по лісу́) хо́дить, а по лю́дях.
Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге – ве́зли́ хліб та й порозтру́шували його́ по всій доро́зі. (Срв. п. 1 б).
Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам – порозсила́ти нака́з по волостя́х, ї́здити по знахаря́х, піти́ по рука́х, рости́ по рова́х (по рівчака́х).
По селениям и по городампо се́лах і по міста́х. [По степа́х та хутора́х (Д. Марк.). Служи́ла вона́ по свої́х, служи́ла по жида́х, служи́ла й по купця́х (Мирн.). Тру́дно ста́ло старе́нькій по лю́дях жи́ти].
По горах и по долам – по го́рах і по доли́нах, го́рами й доли́нами.
Ударить по голове, по лицу, по зубам – уда́рити по голові́, по лиці́ и по лицю́, по зуба́х. [Не по чім і б’є́, як не по голові́].
Пойти по́-миру – піти́ з торба́ми, попідві́конню.
По всей Украине гремела его слава – на всю Украї́ну, по всій Украї́ні голосна́ була́ (луна́ла) його́ сла́ва.
По всему свету пошёл слух – на ввесь світ, по всьо́му сві́ту пішла́ чу́тка.
Ударить по рукам – уда́рити по рука́х.
Сковать кого по рукам и по ногам – скува́ти кого́ на ру́ки і на но́ги, скува́ти кому́ ру́ки й но́ги.
Стол стоял посредине комнаты – стіл стоя́в посеред (посере́дині) ха́ти.
По обеим сторонам улицы – по оби́два бо́ки ву́лиці, по оба́біч ву́лиці.
По праздникам, по праздничным дням – в свя́та, в святні́ дні, свя́тами, святни́ми дня́ми.
Он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівті́рками, (еженедельно) що-вівті́рка.
Заседания происходят по пятницам – засі́дання відбува́ються у п’я́тниці, п’я́тницями, (еженедельно) що-п’я́тниці.
По зимам мы дома, по летам на заработках – у зи́му ми вдо́ма, а в лі́то на заробі́тках.
По временам – часа́ми, ча́сом.
Растёт не по дням, а по часам – росте́ не що-дни́ни, а що-годи́ни, росте́, як з води́ йде;
б) (
Для обозначения направления движения, пути следованияна вопрос: вдоль чегоупотребляется конструкция с твор. пад.).
Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке – йти ву́лицею; доро́гою, але́єю, сте́жкою. [Ой, ішо́в я ву́лицею раз, раз (Пісня). Ой ходи́ла ді́вчина бережко́м].
Проходить итти по полю – прохо́дити, йти́ по́лем.
Дорога пролегала по горе, по болоту – доро́га йшла́ горо́ю, боло́том.
Ехать по железной дороге – ї́хати залі́зни́цею.
Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) – пливти́ Дніпро́м, мо́рем.
Плавание по Днепру и его притокам – плавба́ Дніпро́м та його́ до́пливами.
Переслать по почте, по телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом;
в) (
согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чо́го, за ки́м, за чи́м, (реже) по ко́му, по чо́му; через що, відпові́дно до чо́го.
По приказанию, по декрету – з нака́зу, за нака́зом, за декре́том.
По повелению тирана – за тира́нським велі́нням, з тира́нського нака́зу.
По определению суда – за ви́роком су́ду.
По поручению – з дору́чення, за дору́ченням.
Я сделал это по совету отца, по его совету – я зроби́в це за пора́дою ба́тьковою, за його́ пора́дою.
По рассеянности, по недоразумению – з неува́жности, з непорозумі́ння и через неува́жність, через непорозумі́ння.
По ошибке – по́милкою, через по́милку.
Это произошло по ошибке – ста́лося це по́милкою (через по́милку, за о́бмилки).
Он сделал это по ненависти ко мне – він зроби́в це з нена́висти до ме́не.
Высказаться, писать по поводу чего-либо – ви́словитися, писа́ти з при́воду чого́.
По какому поводу вы пришли ко мне? – з яко́го при́воду (за яким при́водом) ви прийшли́ до ме́не? [Приї́хав я до Ки́їва за тим при́водом, щоб…].
По этому случаю (= поводу), по какому случаю – з ціє́ї наго́ди, з яко́ї наго́ди.
По случаю столетия со дня рождения… – з наго́ди столі́тніх рокови́н з дня наро́дження…
По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель – ви́падком (випадко́во) де́шево продаю́ться ме́блі.
По счастливой случайности – щасли́вим ви́падком, через щасли́вий ви́падок.
По несчастному случаю, по несчастию – через неща́сний (нещасли́вий) ви́падок, неща́сним ви́падком (случа́єм), через неща́стя, (к несчастию) на неща́стя.
По несчастью виноват в этом я – на неща́стя я цьому́ (в цьо́му) ви́нен (причи́ною).
Товарищ по несчастью – това́риш неща́стям.
По лицу, по глазам его было видно, что… – з ви́ду (з тва́ри), з оче́й його́ було́ зна́ти (ви́дно), що… (и по виду́, по о́чах). [Ви́дно ми́лу по ли́ченьку, що не спа́ла всю ні́ченьку, ви́дно ми́лу по бі́лому, що жу́риться по ми́лому].
По его голосу было слышно – з го́лосу його́ чу́ти було́. [З го́лосу його́ чу́ти, що він на́че чого́сь зраді́в (Кониськ.)].
По тому тону, каким сказаны эти слова – з того́ то́ну, яки́м ска́зано ці слова́.
По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… – з тіє́ї ува́ги, з яко́ю він ви́слухав мене́, ви́дно було́…
Узнать кого по голосу – пізна́ти кого́ з го́лосу (по го́лосу).
По когтям и зверя знать – з па́зурів (и по па́зурях) зві́ря зна́ти. [Ви́дно па́на по халя́вах].
По платью встречают, по уму провожают – по оде́жі стріча́ють, а по уму́ виряджа́ють.
По Сеньке и шапка – по Са́вці сви́тка, по па́ну ша́пка.
По одёжке протягивай ножки – по своє́му лі́жку простяга́й ні́жку.
Судить по наружности, по внешнему виду – суди́ти з о́кола, з зо́внішнього (з око́лишнього) ви́гляду.
По прошению, по просьбе, по ходатайству – на проха́ння, на про́сьбу (редко з про́сьби), на клопота́ння.
Он уволен в отставку по прошению – він зві́льнений в відста́вку на проха́ння.
По моей просьбе – на моє́ проха́ння, на мою́ про́сьбу.
По требованию – на вимо́гу.
По предложению министра – на пропози́цію (вне́сення) и за пропози́цією (за вне́сенням) міні́стра.
По моему соображению – на мою́ га́дку (ду́мку).
По принуждению, по охоте – з (при)му́су, з прину́ки, з охо́ти. [Не з му́су я прийшла́ так, а з охо́ти (Куліш). Як не даси́ з про́сьби, то даси́ з гро́зьби (Номис)].
По своей (собственной) воле, по неволе – з своє́ї (вла́сної) во́лі, своє́ю (вла́сною) во́лею, з нево́лі (нево́лею).
По наущению – з намо́ви.
По вашей милости – з ва́шої ла́ски.
По чьей вине (по моей вине) это произошло – з чиє́ї причи́ни (з моє́ї причи́ни, через ме́не) це ста́лося.
По той причине – з тіє́ї (з то́ї) причи́ни.
По многим причинам – з багатьо́х причи́н.
По болезни – через х(в)оро́бу, за х(в)оро́бою.
По незнанию, по непониманию, по глупости – з незна́ння (зне́знавки), з нерозумі́ння, з дурно́го ро́зуму (через незна́ння, через нерозумі́ння, через дурни́й ро́зум). [Ті́льки зне́знавки та з нетяму́чости мо́жна ста́вити украї́нському письме́нству на раху́нок «национа́льную» у́зость (Єфр.)].
Не по-хорошу мил, а по́-милу хорош – не тим лю́бий, що хоро́ший, а тим хоро́ший, що лю́бий.
Судя по этому, по тому, что… – су́дячи з цьо́го, з то́го, що…
Книга уже по тому одному заслуживает внимания – кни́га вже через те́ саме́ (тим сами́м) ва́рта ува́ги.
По несогласию – через незго́ду.
По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены – за лю́тими моро́зами навча́ння (нау́ку) в шко́лі тимчасо́во припи́нено.
По принципиальным соображениям, мотивам – з принципо́вих (принципія́льних) мірко́ваннів (моти́вів). [А́втор ціє́ї промо́вистої тира́ди за́раз-же зріка́ється – пра́вда, з моти́вів не принципія́льних – свого́ за́міру (Єфр.)].
По старинному обычаю – (за) стари́м (да́внім) зви́ча́єм и по старо́му (да́вньому) звича́ю. [По старо́му звича́ю – до ча́ю].
По своему обыкновению – свої́м зви́ча́єм.
Служить по выборам – служи́ти з ви́бору (ви́бором).
По примеру своих предшественников – за при́кладом свої́х попере́дників.
По всем правилам (требованиям) науки – за всіма́ пра́вилами (при́писами, вимо́гами) нау́ки.
По приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к.
Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания – дода́ти по одному́ зразко́ві (примі́рникові) ко́жного вида́ння.
Одет по последней моде – вдя́гнений за оста́нньою мо́дою.
Высчитать по формуле – ви́рахувати за фо́рмулою.
Распределять, классифицировать по каким-л. признакам – поділя́ти, класифікува́ти за яки́ми озна́ками.
Становиться по росту – става́ти за зро́стом (відпові́дно до зро́сту).
По очереди, по старшинству – за черго́ю, за старши́нство́м.
По порядку – по́ряду.
Рассказывай все по порядку – усе́ по́ряду розпові́дуй.
Считать по порядку – рахува́ти (лічи́ти) з ря́ду, від ря́ду, вряд.
Заплатить по счёту – оплати́ти раху́нок.
Выдать по чеку – ви́дати на чек.
Получить по счёту, по ордеру – оде́ржати на раху́нок, на о́рдер.
По рассказам старожилов – за оповіда́ннями старожи́тців.
По донесениям корреспондентов – за до́писами кореспонде́нтів.
По закону, не по закону – за зако́ном, за пра́вом, проти зако́ну, проти пра́ва.
Наследовать по праву – спадкува́ти пра́вом (з пра́ва).
По общему согласию – за спі́льною зго́дою.
Жениться на ком по любви, по расчёту – ожени́тися (одружи́тися) з ким з любо́ви, з інтере́су.
Он мне родня по жене – він мені́ ро́дич через жі́нку (по жі́нці).
Наши братья по Адаму – наші́ брати́ по Ада́му (через Ада́ма).
Назвать кого по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння (на імено́), на прі́звище. [Єсть у Ки́їві чолові́к на йме́ння Кири́ло, на прі́звище Кожом’я́ка. Був чолові́к на ім’я́ Заха́рія (Св. П.)].
Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… – схі́дньо-слов’я́нську сім’ю́ звуть ина́кше ру́ською за йме́нням тіє́ї ру́ської дина́стії…
Немец по происхождению – ні́мець ро́дом, з ро́ду.
В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению – в анти́чній пое́зії розрі́знювано склади́ до́вгі з приро́ди (з нату́ри, приро́дою, нату́рою) і пози́цією.
Итти по следам за кем-либо – іти́ слі́дом (сліда́ми) за ким, іти́ в чий слід (в чиї́ сліди́).
По течению – за водо́ю, упли́нь за водо́ю.
Пустить, пойти по ветру – пусти́ти, піти́ за ві́тром.
Ходить, обращаться по солнцу – ходи́ти, оберта́тися за со́нцем.
По шерсти, против шерсти – за ше́рстю, проти ше́рсти.
Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки – зареєструва́тися, відпові́дно до мі́сця, при мі́сці, на мі́сці пробува́ння (ме́шкання), з’яви́тися на мі́сце припи́су.
По месту назначения – до призна́ченого мі́сця.
По месту службы – (на вопрос: куда) на мі́сце слу́жби, (где) на мі́сці (при мі́сці) слу́жби, на слу́жбі. [Опові́щення про суд по́слано їм на місця́ слу́жби. Пеню́ ви́вернуть з йо́го на слу́жбі].
Он арестован по доносу – він заарешто́ваний за до́казкою, через до́казку.
По обвинению в убийстве – за обвинува́ченням (обвинува́чуючи) в уби́встві (душогу́бстві).
По подозрению в измене – за підо́зренням (при́здру ма́ючи) в зра́ді.
Мучили людей по одному подозрению в чём-л. – му́чили люде́й на саме́ підо́зрення в чо́му.
На деле и по праву – ді́лом і пра́вом (з пра́ва).
По чести – по че́сті.
По совести – по со́вісті.
По справедливости – по пра́вді.
По правде сказать – ка́жучи напра́вду, як по пра́вді каза́ти.
Будет по слову твоему – бу́де за сло́вом твої́м.
По свидетельству историков – за сві́дченням істо́риків.
По словам вашего брата – як ка́же (мовля́в) ваш брат.
По моим, по его наблюдениям – за мої́ми, за його́ спостере́женнями.
По моей теории – на мою́ тео́рію.
По моему мнению – на мою́ ду́мку.
По моему – по мо́єму, як на ме́не.
Высказаться по вопросу о чём-л. – ви́словитися в які́й спра́ві, в спра́ві про що.
Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны – комі́сія для склада́ння словника́, для землевпорядкува́ння, для дослі́джування продукці́йних сил краї́ни.
Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей – робо́ти (пра́ця) коло збудува́ння мо́сту, коло ви́сушення болі́т, коло обсі́яння полі́в.
Лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри (письме́нства).
Литература по этнографии, по этому вопросу – літерату́ра що-до етногра́фії, що-до цьо́го пи́та́ння про етногра́фію, про це пи́та́ння.
Обратиться к кому по делу – зверну́тися (уда́тися) до ко́го за ді́лом (за спра́вою, в спра́ві).
По этому делу – за цим ді́лом (за ціє́ю спра́вою), в цій спра́ві.
Обратиться по адресу – зверну́тися на адре́су.
По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму – до се́рця, до любо́ви, до душі́, до смаку́ (до вподо́би), до ро́зуму. [Уче́ння те було́ і не до се́рця, і не до ро́зуму (Яворн.)].
По плечу, не по плечу – до плеча́, не до плеча́, (по силам) до снаги́, не до снаги́.
Не по моим зубам – не на мої́ зу́би, не про мої́ зу́би.
Специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на вну́трішні х(в)оро́би, на вну́трішніх х(в)оро́бах.
Смотря по погоде, по погоде глядя – як яка́ пого́да, як до пого́ди.
По нынешним временам – як на тепе́рішній час (-ні часи́).
Плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти.
Награда мала по его заслуге – нагоро́да мала́ як на його́ заслу́гу.
По сравнению с кем, с чем – проти ко́го, проти чо́го, як рівня́ти (рівня́ючи) до ко́го, до чо́го.
По направлению к чему – до чо́го.
По отношению к кому, к чему – що-до ко́го, що-до чо́го, відно́сно ко́го, чо́го, о́біч ко́го, чо́го, проти ко́го, чо́го.
По отношению ко мне это несправедливо – що-до ме́не (відно́сно ме́не) це несправедли́во; срв. Относи́тельно, Отноше́ние.
Расставить столбы по дороге – порозставля́ти стовпи́ уздо́вж (уподо́вж) доро́ги.
Итти, ехать по столбам – іти́, ї́хати стовпа́ми (уподо́вж стовпі́в).
По дороге, по пути (= в дороге) – доро́гою.
Мне с тобою не по дороге – мені́ не по доро́зі (не доро́га) з тобо́ю.
Спуститься по верёвке – злі́зти по (и на) мотузку́, мотузко́м.
Взобраться по трубе – ви́лізти ри́нвою.
По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. – по-украї́нському, по-францу́зькому, по-туре́цькому и т. п. По-христиански, по-царски, по-барски – по-христия́нському, по-ца́рському, по-па́нському.
По рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного (з душі́, вульг. з но́са, з чу́ба).
Мы ехали по десяти вёрст в час – ми в’їзди́ли по де́сять версто́в на годи́ну.
По уменьшённой цене – за зме́ншену ці́ну.
По первому, по пятому, по десятому разу – упе́рше, уп’я́те, удеся́те;
в) (
на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чо́го, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… – фо́рмою, ко́льором, своє́ю будо́вою вони́ нага́дують…
По красоте нет ей равной – красо́ю (вро́дою), на красу́ (на вро́ду) нема́ їй рі́вні. [Були́ (шовко́виці) вся́кі: і черво́ні і бі́лі на ягідки́].
Сложный по своему составу – складни́й свої́м скла́дом (на свій склад, що-до свого́ скла́ду).
По виду (по наружности) он очень симпатичен – ви́глядом (на ви́гляд, на взір) він ду́же симпати́чний.
По виду ему около тридцати лет – на ви́гляд (на по́гляд, на о́ко, на взі́р, на по́зір, з ви́гляду, з ви́ду, з лиця́) йому́ бли́зько трицятьо́х ро́ків.
По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные – си́лою і безпосере́дністю почуття́, оригіна́льністю сюже́та цей твір переважа́є всі и́нші, над усіма́ и́ншими виви́щується.
И по форме и по содержанию это прекрасная вещь – і фо́рмою (і що-до фо́рми, і на фо́рму) і змі́стом (і що-до змі́сту, і на зміст) це чудо́ва річ.
По существу своего содержания – що-до істо́ти свого́ змі́сту.
По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране – число́м (що-до числа́) лю́дности це мі́сто займа́є пе́рше мі́сце (стої́ть на пе́ршому мі́сці) в краї́ні.
По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… – свої́ми географі́чними і клімати́чними озна́ками (особли́востями) или що-до свої́х географі́чних і клімати́чних озна́к (особли́востей) ця терито́рія нале́жить…
По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… – свої́ми антропологі́чними озна́ками (що-до свої́х антропологі́чних озна́к) лю́дність ціє́ї краї́ни ді́литься на…
Измерять по длине, по ширине, по высоте – виміря́ти на довжиню́, на шириню́, на височиню́;
2)
с вин. пад.
а) (
на вопрос: во что на сколько) – по що.
Сукно по́ два рубля аршин – сукно́ по (в) два карбо́ванці за арши́н.
Они получили по́ два рубля – вони́ здобули́ по два карбо́ванці. [Дає́ на рік по сто черво́них. У жнива́ ча́сом пла́тять косаря́м по карбо́ванцю в день або й по два карбо́ванці (Н.-Лев.)].
Сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два́ пи́та́ння ко́жному.
Строиться по́ два, по́ три, по четыре – шикува́тися по два́ (по дво́є), по три́ (по тро́є), по чоти́ри,
б) (
на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чо́го, по що, по ко́го.
По сие время – до́сі, до цьо́го ча́су и по сей час.
С 1917 по 1925 год – з 1917-го аж до 1925-го ро́ку.
По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг – до сме́рти тебе́ не забу́ду, до сме́рти (до гро́бу) твій друг (при́ятель).
Высотою по локоть, по грудь – завви́шки по лі́коть, по гру́ди (до лі́ктя, до груде́й).
По шею – по ши́ю, до ши́ї.
По колена – по колі́на, до колі́н. [Уже́ ді́да вода́ по колі́на поняла́].
Увяз по колена, по пояс – угру́з по колі́на, по по́яс.
Он по́ уши в долгах – він в борга́х, як в реп’яха́х.
По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша – аж до тіє́ї гори́, до того́ ліска́ (гайка́), до тіє́ї рі́чки (аж по ту го́ру, по той лісо́к, по ту рі́чку) земля́ все на́ша.
По эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по оби́два бо́ки, оба́поли чого́ (срв. О́ба).
По одну, по другую сторону – по оди́н, по дру́гий бік, (реже) (по) при оди́н, при дру́гий бік. [У нас одна́ ха́та при оди́н бік сіне́й, а дру́га – при дру́гий бік (Звин.)]
3)
с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) – за ким, за чим и по ко́му, по чо́му.
Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём – пла́кати, нудьгува́ти, тужи́ти, жури́тися, скуча́ти, зідха́ти за ким, за чим (реже по ко́му, по чо́му). [Дурна́ ді́вчина нерозу́мная за козаче́ньком пла́че. Кого́ коха́є, за тим і зідха́є].
Плакать по брате, по сетре – пла́кати за бра́том, за сестро́ю.
Звонить по ком, по чьей душе – дзвони́ти по ко́му, по чиї́й душі́. [Подзвони́ли по дитя́ті у вели́кий дзвін].
Носить траур по родителям – носи́ти жало́бу по батька́х.
По смерти отца – по сме́рті ба́тька, після сме́рти ба́тька.
По заходе солнца – по за́ході со́нця.
По обеде – по обі́ді, після обі́д(у).
По окончании праздников – по свя́тах.
По истечении, по прошествии срока – по скі́нченні стро́ку, як ви́йде (ді́йде, скі́нчи́ться) строк.
По возвращении его из путешествия – після поворо́ту з по́дорожи.
По возвращении его в отечество – після поворо́ту до рі́дного кра́ю.
По истечении трёх недель – по трьох ти́жнях, в три ти́жні після чо́го. [Одна́ уме́рла на зеле́ну неді́лю, а одна́ – як ячмі́нь жа́ли, в три неді́лі після тіє́ї (Борз. п.)].
По мне, по нём, по ней (пожалуй) – про ме́не, про ньо́го, про не́ї, як на ме́не, як на ньо́го, як на не́ї.
По мне, по нём хоть трава не расти – про ме́не (про ньо́го) хоч вовк траву́ їж.
По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно – по ньо́му (по ній) ви́дно було́, що до́ма не все гара́зд. [Хіба́-ж ти не помі́тив по їй, що вона́ й зда́вна навіже́на? (М. Вовч.)].
Дочь по отце пошла, сын по матери – дочка́ в ба́тька вдала́ся, син у ма́тір ви́йшов (уда́вся).
Руби дерево по себе – руба́й де́рево по собі́.
Выстрелить по ком – ви́стрілити (стре́лити) на ко́го (в ко́го).
По чём сукно? – по чі́м сукно́?
По-се́льски – по-сільсько́му, як по се́лах, як у селі́.
Пыль – пил (-лу, мн. пили́, ум. пило́к, пило́чок), по́рох (-ху, мн. порохи́, ум. порошок); (в воздухе) ку́рява, ку́рево и ку́ряво, кура́, ко́піт(ь) (-поту и -тю), кі́поть (-птю), кіптяга́, кушпела́. [І в пилу́ на шляху́ діяма́нт він найшо́в (Самійл.). Не пили́ пили́ли, не тумани́ встава́ли, як з го́рода Озо́ва, в тяжко́ї нево́лі три брати́ втіка́ли (Мартин.). Сухи́й, гаря́чий, весь у по́росі день вже гас за вікно́м (Коцюб.). Малі́ бо́сі ноженя́та підкида́ли по́рох – три ра́зи в оди́н бік, три ра́зи в дру́гий (Коцюб.). Вірли́ кри́льми зе́млю зби́ли, пороха́ми скопоти́ли (Ант.-Драг.). У ха́ті по сті́нах порохи́ (Кам’ян.). Ох, як тя́жко тим шля́хом ходи́ти, широ́ким, би́тим, ку́рявою вкри́тим (Л. Укр.). Ку́рява стовпо́м від ко́ней та ко́ліс зняла́ся над шля́хом (Боров.). Сірі́ла ку́рявом широ́ка прої́жджа доро́га (Мирн.). Миха́йло погна́в коня́ так, що ті́льки кура́ по доро́зі курить (Грінч.). За ко́ником став ко́піть (Чуб.). Зби́ли таки́й ко́піт, на́че по ха́ті сто гусе́й літа́ло (Свидн.)]. До Пречи́стої коно́плі потіпа́ть, а пі́сля Пречи́стої мички́ ми́кать, щоб надво́рі, а то в ха́ті кі́птю по́вно (Борз.). – Не прода́м, – обзива́ється дя́дько з кіптяги́-ку́ряви за во́зом (Неч.-Лев.)].
Пыль снежная – снігови́й пил.
Облако -ли – хма́ра пи́лу, ку́ряви. [Густа́ хма́ра сі́рого в’ї́дливого пи́лу закрива́ла від йо́го все (Грінч.)].
Он весь в -ли – він уве́сь у пилу́, в по́росі.
Сметать пыль – зміта́ти пил, по́рох и порохи́.
Поднимать, поднять пыль – збива́ти, зби́ти, спили́ти; пил, пилюгу́, ку́ряву и ку́рево, кіптягу́, ко́піт, кури́ти, пили́ти; срв. Пыли́ть, Напыли́ть. [Він збива́в у но́мері страше́нну пилюгу́ (Яворн.). Хіба́ я курю́? Я зле́гка мету́ (Мирн.). Ї́ду я, – це-ж як подме́ ві́тер, так і спили́в кіптюгу́ поперед ме́не (Катерин.)].
Поднялась облаком пыль – зняла́ся хма́рою ку́рява, кіптяга́, закурі́ла хма́рою ку́рява, кіптяга́, зня́вся хма́рою пил, кі́поть, закурі́ло, запилі́ло, закушпе́лило.
Покрыть -лью – приби́ти, укри́ти пи́лом, по́рохом.
Покрыться -лью – припа́сти, укри́тися пи́лом, по́рохом, закури́тися, запороши́тися, закурі́ти. [Не жаль мені́ дорі́женьки, що пилом припа́ла (Пісня)].
Покрытый -лью – запоро́шений пи́лом, по́рохом припа́лий, приби́тий. [Сто́млена, спе́чена, пи́лом приби́та, жу́риться ни́ва доще́м неполи́та (Манж.). Втер ху́сточкою припа́ле пи́лом лице́ (Неч.-Лев.)].
Пускать пыль в глаза – ману́ пуска́ти (напуска́ти), тума́ну пуска́ти (напуска́ти) кому́ и на ко́го, перед ким, тума́нити кого́, (гал.) бляхмано́м о́чі зано́сити кому́. [Ота́к Анто́сьо ману́ пуска́в і камбра́ттям (товаришам), і перед уря́дом, і по се́лах (Свид.)].
Цветочная пыль – кра́ска, квіткови́й пило́к.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Любовник
1) коха́нець (-нця), коха́нок (-нка), (
зап.) полюбовник (любовник), лю́бко́, лю́бчик, лю́бас, (ещё) ласкавець, (грубо) ба́хур;
2) (
влюблённый) улю́блений, лю́бий, любко́, лю́бчик, милода́н, уко́ханий, коха́ний, коха́нець, закоханець, коха́нок, коха́ння (ср. р.), зако́хання (ср. р.), ла́до (ср. р.):
он выступает в ролях первого любовника (театр.) – він на ро́лях пе́ршого коха́нця.
[А я собі́ лю́бчика привела́ (Пісня). Смутний вечір, смутний ранок: Десь поїхав мій коханок (Пісня). — А вчора., де була? — У любовників. Тут їх у мене ціла метка (П.Мирний). Десь за и́ншим лю́басом ходи́ла (І.Франко). На вигоні прощалася Горпина зі своїм любком (І.Франко). Полюбо́вник Га́ннин Бі́рон став її́ проси́ти (С.Руданський). В не́ї вже й ба́хур є (В.Мова). То була її любов, то був її любчик Павлусь (І.Нечуй-Левицький). В голові її вічно шуміла сивуха; вена все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (М.Коцюбинський). — Мені не байдуже, щоб тут мене взивали подвійною вдовою— і по мужу, і по коханцю! (Л.Українка). А онде нещасний коханець край брами У розпачі голову стиснув руками: «Найгірша для мене ся люта година! Не любить мене чарівниця-дівчина. Подвійний мій розпач, подвійний мій жаль, Моя нерозважна печаль!..» (Л.Українка). Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Л.Мартович). Ірен промандрувала з ним два роки по всяких усюдах, по селах і містах, де кидано її коханця, що тримав свою милу, не гребуючи способами, в теплі й великих на той час достатках (В.Підмогильний). Ми вже твої коханці, смерте: життя нам світить крізь туман. Але возрадуйся тепер ти, як місячний засіявсь лан (В.Стус). — Ой! — вигукнула перша дівчина.— Благаймо, товаришко, щоб він тут зостався, наші батьки й брати велико його вподобають… Я теж чула про його доблесть і його людяність, про яку ти оце казала; а ще кажуть, що він найвірніший і найстійкіший закоханець з усіх, що є на світі, а дама його то якась Дульсінея Тобоська, якій у всій Гишпанії належить пальма краси (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). Тієї ночі молодий флорентієць припав до забороненого джерела, приручив жагучий близнючок цієї юної кізки, навчив її вуста ігор і витівок любощів. На світанку нарешті завойована Хільзонда віддалася йому вповні, а на ранок, розчистивши нігтями місце на морозяному вікні, діамантовою обручкою вишкребла на нім об’єднані ініціали — свої та ласкавця, утверджуючи їхнє спільне щастя на тонкій і прозорій субстанції, такій нетривкій, але ж людські тіло й серце не набагато тривкіші (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотні, мов королеви. Їх зневажають — це зрозуміло само собою. Вони обидві приречені на немилість через власні тіла — тіла, пещені і обціловувані їхніми коханцями, кожна піддана анафемі, бо пізнала насолоду, від якої можна вмерти, так вони кажуть, умерти загадковою смертю з коханцями, але без кохання (Р.Осадчук, перекл. М.Дюрас). Усі жінки мріють про ласкавого і ніжного коханця. Але, на жаль, у ласкавих і ніжних чоловіків уже є коханці].
Обговорення статті
Работа – робота, праця, (утомительный ещё) труд, (служба) служба, (занятие) заняття, (дело) діло; (продукт деятельности) праця, робота, (произведение, ещё) твір, витвір; (готовая продукция, ещё) виріб:
бесплатная работа – непла́тна пра́ця, даромщи́на;
брать, взять в работу кого (разг.) – брати, узяти в роботу кого;
браться, взяться (приниматься, приняться) за работу – братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці);
вести работу – працювати (робити); провадити роботу; (иногда тавтол.) робити роботу;
вести работу по усовершенствованию чего – вдосконалювати що, здійснювати (проводити) вдосконалення чого, провадити роботу щодо вдосконалення чого;
взваливать работу – накидати працю, роботу;
взрывная работа – висадна робота;
взяться за работу – стати до роботи, взятися до роботи;
в работе рассматривается что – в роботі розглядається що;
всегда работа у кого, не выходит из работы кто – завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому;
далась мне эта работа! – увірилась мені ця праця!;
делающий мелкую работу – дрібнороб;
заниматься работой – працювати, робити що;
избегать работы – ухилятися від праці;
исполнить (окончить) работу – відбути працю; довести що до зробу;
кустарная работа – доморобна праця;
медленная (слишком) работа – моняння;
много работы какой-либо – багато роботи; завізно;
научно-исследовательская работа – науково-дослідча праця (науково-дослідна праця);
отвлекать от работы – відривати від роботи, праці;
отчитываться в работе – звітуватись за працю; давати звіт про працю;
печатные работы – друковані праці;
по работе и плата – яка робота, така й плата (Пр.); хто робить — голий не ходить (Пр.); хто вітрові служить, тому димом платять (Пр); як собаку годують, так він і гавка (Пр.);
поручать кому работу – доручати кому справу, працю;
прекратить работу – припинити, покинути працю, роботу;
приниматься, приняться за работу – братися, ставати до роботи, до праці, до справи, взятися, стати до праці;
принудительные работы – примусова праця;
приступать к работе – ставати до роботи;
работа внешних сил – робота зовнішніх сил;
работа гужем – тяглова робота;
работа денежку копит, а хмель денежку топит – карти й пиття не доводять до пуття (Пр.); ходив би в злоті, якби не дірка в роті (Пр.); заробив кревно та й пропив певно (Пр.);
работа деформации пластической – робота здеформування пластичного;
работа деформации удельная – робота здеформування питома;
работа затраченная – робота затрачена;
работа исполнена до конца – роботу доведено до зробу;
работа к спеху – негайна робота;
работа не волк, в лес не убежит – робота не ведмідь, у ліс не втече (Пр.); гуляй, тату, завтра свято (Пр.); сиди, Векло, ще не смеркло (Пр.); ще далеко Ілля, ще напряду я (Пр.); сиди, Тетяно, бо ще рано (Пр.);
работа Пенелопы – Пенелопина праця (робота);
работа по совместительству – сумісна робота, робота за сумісництвом;
работа разрушения – робота руйнування;
работа по составлению словаря – робота (праця) коло складання (над складанням) словника;
работа по хозяйству – робота (праця) в господарстві;
сверхурочная работа – надурочна праця, робота; перероб;
сегодняшней работы на завтра не откладывай – що маєш робити – роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий (Пр.); одклад не йде на лад (Пр.); краще тепер, як у четвер (Пр.); з одкладу не буде ладу (Пр.);
Сизифов труд (сизифова работа) – Сізіфова (Сизифова) робота (праця);
следить за работой – пильнувати роботи, праці; стежити за роботою, працею;
совместная работа – спільна праця (робота);
срочная работа – негайна, пильна праця;
ставить кого на работу – ставити кого на роботу, до роботи; заставляти діло ким;
топорная работа – незграбна (груба) робота;
робота – аж пальці знати;
упорство в работе – завзятість;
цель настоящей работы – мета цієї роботи (праці).
[Еней з Дідоною возились, Як з оселедцем сірий кіт; Ганяли, бігали, казились, Аж лився деколи і піт. Дідона ж мала раз роботу, Як з ним побігла на охоту, Та грім загнав їх в темний льох… Лихий їх зна, що там робили, Було не видно з-за могили, В льоху ж сиділи тілько вдвох (І.Котляревський). Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу (Н. п.). Розвернулося весілля. Музикам робота і підковам (Т.Шевченко). Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, та чи то вже Божа воля, чи така нещасна доля, тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату. І поверталися вони з тих пошуканок усе сумніш та смутніш (М.Вовчок). Аби танцювати умів, а роботи й лихо навчить (Номис). В другому кутку ліжко. Добре, дубове, панське. Столяр два карбованці взяв за одну роботу (П.Мирний). На покуті стояли образи у срібних шатах, заквітчані васильками, гвоздиками, безсмертниками; перед образами на срібному ретязьку висіла срібна лампадка. У тому ж таки кутку — стіл столярної роботи; у другому — ліжко, заслане м’яким шовковим коцем; попід стіною невеличкі стульці (П.Мирний). Через неї не можна мені ніде на роботу стати (І.Нечуй-Левицький). Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М.Коцюбинський). Над книжками сиджу я, мов в кліти, Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (І.Франко). Але через кілька день уже зрозумів, як мало талантів, яка невдячна робота шукати перлів у цьому паперовому морі, а через тиждень уже стомився, уже обурювався на смішні претензії нездар писати свої безглузді оповідання і ще безглуздіші вірші. І, зрештою, став такий, як кожен мусить стати, як тюремник стає серед в’язнів — тобто глузував із нікчемних потуг і розповідав знайомим як анекдоти ті дурниці, що інші пишуть (В.Підмогильний).  Я не шукатиму роботи, щодня не зустрічатимуся з Дніпром. Краще поклавши свої долоні — на старий, збитий батьківський стіл, дивитися на домашній натюрморт, тихе життя неговірких долоней (В.Стус). За якісь два місяці — перше побачення. Не з дівчиною, певна річ. З двома У цивільному. Банальний виклик до військкомату (це слово мусите знати, Ваша Мужносте), і годинна розмова в зачиненому зсередини класі цивільної оборони. Суть розмови стара як світ: спокушання. Чи не хотіли б ви, Отто Вільгельмовичу, допомагати нам у нелегкій нашій роботі? (Ю.Андрухович). — Ти собі, чоловіче, губернаторюй чи островуй і пишайся, скільки влізе, а я з дочкою з села ні нога, клянусь спасінням моєї матері! Чесній жінці путь відома — зламай ногу, сиди дома; то у дівки справжня цнота, як за свято їй робота (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хіба ви ще не збагнули, що ми живемо в епоху цілковитого самознищування? Багато чого, що можна було б зробити, ми не робимо, і хтозна-чому. Робота в наш час набула жахливої ваги — вона поглинає все інше через те, що багато людей позбавлені її взагалі (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Робота нічим, по суті, не відрізняється від алкоголю і переслідує ту ж мету: відволіктися, забутися, а головне, сховатися від самого себе (О.Гакслі). Лише наприкінці роботи ми дізнаємося, з чого її треба було починати (Б.Паскаль).  Робота — це головне у житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти лише один порятунок — у роботі (Е.Гемінґвей). 1. Зібралися лікарі на п’янку. Стоматолог: «У мене вже оскома від цієї дурної роботи!». Офтальмолог: «Я цю роботу бачити вже не можу!». Отоларинголог: «Мені ця робота вже поперек горла стоїть!» Гінеколог: «Ну, думаю, і ми з урологом нічого нового не скажемо.»  2. Робота нікуди не дінеться, а горілку може випити хтось інший. 3. Розмова колег на роботі: — У другій половині дня зовсім нічого не хочеться робити. — А в першій? — А в першій хотілося їсти. 4. Заради грошей люди готові піти на все! Навіть на роботу].
Обговорення статті
Слава – слава, (большая, ещё) просла́ва:
во славу кого-чего – на славу кому-чому;
Геростратова слава – Геростратова слава;
добрая слава лежит, а плохая бежит – добра слава лежить, а недобра біжить. (Пр.); добре далеко чути, а ледаче ще далі (Пр.); добро довго пам’ятається, а зло ще довше (Пр.);
на славу – на славу, прегарно (чудово); прегарний (чудовий);
петь славу кому – співати хвалу кому; славити, прославляти кого;
приобресть, снискать славу, войти в славу – зажити (залучити) слави; убитися у славу; (иногда фам.) доскочити слави;
слава Богу – слава Богу (Богові);
только [одна] слава, что… (разг.) – тільки [й] слави, що…;
хорошая, дурная слава (разг.) – добра слава, недобра (лиха) слава; неслава; (пересуды) поговір, слава-поговір.
[Все очі вгору піднімали, По світу нашому вздихали, Що рано їх побрала смерть; Що трохи слави учинили, Не всіх на світі подурили (І.Котляревський). Дівчата на славу красиві (Г.Квітка-Основ’яненко). Людська слава — як трава зів’яла (Пр.). — Слави треба мирові, а не тому, хто славен (П.Куліш). Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т.Шевченко). Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись, Начхай на ту дівочу славу Та щирим серцем нелукаво Хоть раз, сердего, соблуди (Т.Шевченко). Не мені тепер, старому, Тепер прелютая година На нашій славній Україні. Не мені вас, братця, На ляха водити. Не мені тепер, старому, Булаву носити. Нехай носить Наливайко Козакам на славу, Щоб лякались вражі ляхи У своїй Варшаві (Т.Шевченко). Не дві ночі карі очі Любо цілувала, Поки слава на все село Недобрая стала (Т.Шевченко). Мені уже сімнадцятий пішов. Хлопці біля мене, як хміль коло тичини, в’ються; а найпаче Будненко Василь. Чорнявий, кучерявий: картина— не хлопець! Люди казали: от би спарувати — на славу була б пара! (П.Мирний). — Хто крав гроші, у кого вони на руках були, — той хай і одвіча. А через віщо ж народ таку славу терпітиме (П.Мирний). ). Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (П.Мирний). Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (П.Мирний). Колись у веселі ставки заглядали а гір столітні дуби та граби, свідки слави козацької, а тепер їх унучата обступили рівною межею ті зелені яри (І.Нечуй-Левицький). Слава про те свято пішла кругом по селах, де ще не завівся празник мироносиць (І.Нечуй-Левицький). Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить (Л.Глібов). Славо, горда та пишна царице! Хоч склонив своє чоло співець, Та не вірить тобі, чарівнице, Як зрадливому морю плавець (Л.Українка). Авжеж! Вогненний круг спускається на мене і голоси мені співають «слава»! (Л.Українка). Така була поважна та Сабіна і зроду мала добру славу… (Л.Українка). — Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова, а то яка у мене стьожка? Тільки слава, що стьожка: мотузка, а не стьожка! (М.Кропивницький). Він легко стрибав з каменя на камінь, наче гірський потік, і вітав стрічних, аби тільки почути свій голос: — Слава Ісусу! — Навіки слава (М.Коцюбинський). Шосе (тільки й слава, що шосе) проведено так нерозумно, що воно раз у раз лізе вгору (М.Коцюбинський). Ріс парубок — росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М.Коцюбинський). — Хіба ж ти не знав, що так воно буде? — крізь сльози вимовляв дівчина. Тепер ти поїдеш, мене в славі покинеш,— будуть мене люди обминати. Бо хто ж візьме тую дівчину-наймичку, що парубок покинув (С.Васильченко). Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В.Симоненко). Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (Олександр Ільченко). Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих. Світ весь — на вітрах. Ти подолала, доле, слава Богу. На хижім вітрі чезне ниций страх (В.Стус). Слава впала на бідного хлопця зненацька, як надгробна плита, зачавивши в нім людину і залишивши одне тільки ім’я (Г.Тарасюк). — Для людини доброчесної і небуденної,— промовив Дон Кіхот,— то, мабуть, найбільша втіха — ще за життя діждатися прослави доброго свого ймення на мовах розмаїтих народів словом друкованим і типованим; я недарма сказав «доброго», бо як буде навпаки, то вже гірше над усяку смерть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Після тих засідань, на листовне прохання ласої на гроші матері-флорентійки, він тут-таки помчав отримувати борг від родини Адорно у Брюгге, зметикувавши, що було б доречно якнайшвидше одержати кошти для вдалої кар’єри на прославу Церкви (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «Так минає слава світова!, — засміялася Енн, хоча в усмішці її було знати й нотку жалю (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері). Якщо хочеш вести людей на смерть, скажи їм, що ведеш їх до слави (Талейран). Слава зношується (Наполеон)].
Обговорення статті
Чиркать, чиркнуть – чи́ркати, чи́ркнути, (черкать) черка́ти, черкну́ти, (усилит.) черкону́ти, (по твёрдому со звуком, ещё) чирги́кати.
[Селяни, стоячи перед хатами, гострили коси круглими цеглясто-червоними мантачками. Скрізь по селах чиргикала об камінь криця, заглушуючи гомінке сюрчання коників (Є.Горева, перекл. Й.Рота)]
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

По, пред.
1) з, до, для, пі́сля.
По своей воле – з своє́ї во́лі. По недоразумению – з непорозумі́ння. По поручению, по приказанию – з дору́чення, з нака́зу. По поводу – з при́воду. По настоящее время – до цьо́го часу́. С 5 января по 5 марта – з 5 сі́чня до 5 бе́резня. Комиссия по составлению словаря живого языка – комі́сія для склада́ння словника́ живо́ї мо́ви;
2) (
с дательным падежом употребляется только в форме на́речия) по-францу́зькому, по-німе́цькому, по-дитя́чому;
3) (
с винительным падежом) на, в(у), че́рез. По моему мнению – на мою́ ду́мку. По моей просьбе – на моє́ проха́ння. По заказу N – на замо́влення N. По праздникам, по вторникам – у свя́та, у вівто́рки. По всему свету – на ввесь світ. По мере возможности – у мі́ру можли́вості. По болезни – че́рез хворо́бу. По ошибке – че́рез по́ми́лку;
4) (
с творительним падежом без предлога или с предлогом) за. По своей форме – своєю фо́рмою. По временам – часа́ми. По праздникам – свята́ми. Идти по улицу – іти́ ву́лицею. Ехать по железной дороге – ї́хати залізни́цею. По последним сведениям – за оста́нніми відо́мостями. По декрету – за декре́том. Плакать по отцу, по матери – пла́кати за ба́тьком, за ма́тір’ю. По совету – за пора́дою;
5) (
с предложным падежом) по. По города́м, по селам – по міста́х, по се́лах. Ударить по голове, по руке – уда́рити по голові́, по руці́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глумиться
• Глумиться над кем
– глумитися (глумувати, глумуватися, глузувати) з кого; на (по)глум (на глузи) брати (піднімати, здіймати) кого; кепкувати (кпити) з кого. [Та чого-бо ви глузуєте з мене! — крикне Оксана, як божевільна, да далі в сльози. Григоренко. Ображав прилюдно, гостро, на глум брав… Гордієнко. Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі… Шевченко.]
Насмехаться
• Насмехаться над кем, над чем
– насміхатися (глузувати, глумитися, кепкувати, лок. кпити) з кого, з чого; на сміх (на глузи, на глум, на кпини) брати (підіймати) кого, що; (іноді) сміхи збивати з кого, з чого. [Давно се діялось колись, ще як борці у нас ходили по селах та дівчат дурили. З громади кпили, хлопців били… Шевченко.]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

По: а) (с дат. падеж.) –
1) (
для обозначения места) – по (с предлож. пад.) – на, в (с винит. пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значится – на (в) балянсі записано; по всей Украине – на всю Украї́ну, по (на) всій Украї́ні; по книгам вести учет – в книгах (по книгах) прова́дити о́блік; вручить повестку по месту службы – пові́стку вручити, до рук, да́ти на мі́сці (в мі́сці, при мі́сці), де уряду́є; зарегистрироваться по месту жительства – зареєструва́тися в мі́сці прожива́ння; работать по профессиональной линии – працюва́ти в професі́йній лі́нії, працюва́ти в професі́йних організа́ціях; по селам и городампо се́лах і по міста́х; по учреждениям – по устано́вах;
2) (
для обозначения направления движения и пути следования, а также способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с творительным падежом без предлога): плавание по Днепру – плавба́ Дніпро́м; ехать по железной дороге – ї́хати залізницею; переслать по почте, телеграфу – пересла́ти по́штою, телегра́фом, телегра́фно; по телефону говорить – розмовляти телефо́ном; по улице ехать – ї́хати ву́лицею;
3) (
на вопрос «куда», для обозначения места назначения) – на, в (с винит, пад.); по адресу послать – на адре́су посла́ти; обратиться по адресу – вда́тися на адре́су; отослать по месту жительства – одісла́ти, надісла́ти в (на) мі́сце прожива́ння; разослать приказ по округам – порозсила́ти нака́з по окру́гах (на окру́ги); уехать по месту назначений – поїхати в призна́чене мі́сце, до призна́ченого мі́сця; по месту службы командировать – на мі́сце (в мі́сце) слу́жби відрядити;
4) (
с дат. пад. множ. числа для обозначения времени и действия передается чаще всего творит. падежом множ. числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а также род. падеж. с «що»): по временам – часа́ми, ча́сом; по праздникам, по праздничным дням – у свята́, у святні дні, святами, святними днями; заседания происходят по пятницам – засі́дання відбуваються у п’ятниці, п’ятницями; (еженедельно) – щоп’ятниці; он принимает по вторникам – він прийма́є у вівті́рки, вівто́рками; (еженедельно) – щовівті́рка; пароход отправляется по средам – паропла́в відпливає щосереди;
5)
а) (согласно чему, сообразно с чем) – за; (с творит. пад.) – згі́дно з чим, доде́ржуючи чого́; по алфавиту – за абе́ткою; по всем правилам, требованиям – за всіма́ пра́вилами, вимо́гами; по декрету – за декре́том; по его совету – за його́ пора́дою, згі́дно з його́ пора́дою; по закону – за зако́ном, за пра́вом; по исчислениям, предположениям и т. п. – за обраху́нками, припу́щеннями і т. ін.; по Марксу, по Ленину – за Ма́рксом, за Ле́ніном; по общему согласию – за спі́льною зго́дою; по определению суда – за вироком су́ду; по очереди – за черго́ю; по подписке – за передпла́тою; по порядку – за порядком, вряд; по порядку считать – рахува́ти (лічити) з ряду, вряд; по постановлению – за ухва́лою, постано́вою; по приложенному образцу – за до́даним зразко́м, на до́даний зразо́к; по следующей форме сделать – зробити за (згі́дно з) тако́ю фо́рмою, зробити, доде́ржуючи тако́ї фо́рми; распределять, классифицировать по каким-либо признакам – поділяти, клясифікува́ти за якими озна́ками; б) (с род. пад.) – з, (на підста́ві чого́); по ассигновке (выдавать, получать) – на підста́ві асиґна́ти; по поручению – з дору́чення; по приказу заведывающего – з нака́зу завідача́; по распоряжению Окрисполкома – з (на підста́ві) ро́зказу Окрвиконко́му; по чеку (выдать, получить) – на підста́ві че́ка, на чек; заплатить по векселю – заплатити на підста́ві ве́кселя, оплатити ве́ксель; заплатить по счету – заплатити на підста́ві раху́нку, оплатити раху́нок; налагать взыскания по докладам управляющего делами – наклада́ти ка́ру на підста́ві до́повідей (від) керівника́ справ; он арестован по доносу – він заарешто́ваний на підста́ві доно́су, виказу, че́рез доно́с, виказ; судить по наружности, по внешнему виду – судити з о́кола, з зо́внішнього (з о́колишнього) вигляду; судя по этому, по тому, что – су́дячи з цьо́го, з то́го, що; в) (в виду чего) – (уважа́ючи) на що; по заказу №… – на замо́влення; по моей просьбе – (уважа́ючи) на моє проха́ння; он уволен (в отставку) по прошению – його́ зві́льнено (у відстано́ву) (уважа́ючи) на (його́) проха́ння (на підста́ві його́ проха́ння); по первому его требованию – на пе́ршу його́ вимо́гу; по прошению, по ходатайству – на проха́ння, на клопота́ння; по требованию – на вимо́гу; г) (по причине чего, вследствие чего) – з (с род. пад.) – че́рез що, з чо́го; по болезни – че́рез хво́рість, че́рез хворо́бу (за хворо́бою); по недоразумению – че́рез непорозумі́ння (з непорозумі́ння); по недостатку средств – че́рез брак за́собів; по несогласию – че́рез незго́ду; по ошибке – че́рез по́милку, у по́милку; по принципиальным соображениям – з принципо́вих міркува́нь (че́рез принципо́ві міркува́ння); по принуждению – з (при)мусу, з прину́ки, че́рез примус; по случаю столетия – з наго́ди, з приводу столі́тніх роковин; по случаю чего? по поводу чего? – з яко́ї наго́ди? з яко́го приводу?; по той причине – з тіє́ї причини, через ту причину; д) (соответственно чему) – відпові́дно до чо́го, від чо́го; зарплата назначается по занимаемой должности – зарплатню признача́ють відпові́дно до поса́ди; плата по работе – пла́та від робо́ти, як до робо́ти, пла́та відпові́дно до робо́ти;
6)
а) (в каком отношении, чаще всего твор. пад. без предлога) – на, про що, з чо́го; по качеству – якістю, на якість; по количеству народонаселения – число́м людности; по самой идее – само́ю іде́єю, з само́ї іде́ї; по своей величине, по своей силе – свої́м ро́зміром, своє́ю силою; по социальному положению он служащий – соціяльним ста́ном він службо́вець; по существу своего содержания – суттям свого́ змі́сту; литература по этому вопросу – літерату́ра до цього́ пита́ння, літерату́ра про це (пита́ння); по форме и по содержанию (интересный доклад) – і фо́рмою і змі́стом; товарищ по профессии – това́риш профе́сією; б) (по какому способу) – по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии – назва́ти кого́ на йме́ння, на прі́звище (ім’ям, прі́звищем); по моему – (як) на ме́не, по-мо́єму; по моему мнению – на мою ду́мку; по моему соображению – на мою га́дку (ду́мку); по такому способу – на такий спо́сіб, по тако́му, таким спо́собом; по-украински, по-русски – по-украї́нському, по-росі́йському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отношению к кому, к чему) – про́ти ко́го, про́ти чо́го, як рівняти (рівняючи) до ко́го, до чо́го; по смете у нас перерасход – про́ти кошто́рису в нас перетра́та; г) (на вопрос для чего? для какой цели? по какому вопросу, делу?) – в спра́ві чого, для чого, на що… (и часто непосредственно родит. падеж без предлога); по этому делу – в цій спра́ві; высказываться по вопросу о чем – висло́влюватися в які́й спра́ві (в спра́ві) про що; делопроизводитель по учету личного состава – ділово́д для о́бліку особо́вого скла́ду, ділово́д у спра́ві о́бліку особо́вого складу; доктор по (нервным) болезням – лі́кар (нерво́вих) хворо́б; издержки по предприятию – витра́ти підприє́мства; (вкладываемые в самое предприятие) – витра́ти на підприє́мство; издержки по содержанию аппарата – витра́ти на утримання апара́ту; комиссариат по внутренним делам – комісаріят вну́трішніх справ; комиссия по землеустройству – комі́сія (для) землевпорядкува́ння; комиссия по охране труда – комі́сія (в спра́ві) охоро́ни пра́ці, комі́сія для охоро́ни пра́ці; комиссия по составлению словаря – комі́сія на (для) склада́ння словника́, комі́сія (в спра́ві) склада́ння словника́; конференция по разоружению – конфере́нція в спра́ві роззбро́єння; обратиться к кому по делу – уда́тися до ко́го в спра́ві; работа по рационализации аппарата – робо́та над раціоналіза́цією, ко́ло (з) раціоналіза́ції апара́ту; расходы по операциям – операці́йні вида́тки; специалист по внутренним болезням – спеціялі́ст на (всерединні) вну́трішні неду́ги, х(в)оро́би; д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) – з (с родит. пад.); лекции по истории литературы – ле́кції з істо́рії літерату́ри; руководство по бухгалтерии – підру́чник (з) бухгальте́рії; е) (в выражениях): по выборам служить – служити з вибору; по длине, по ширине, по высоте измерять – виміряти на (в) довжину́, на (в) ширину́, на (в) височину́; по докладу резолюция – резолюція на до́повідь; по дороге, по пути: а) (в дороге) – доро́гою, в доро́зі, по доро́зі; б) (одна дорога) – по доро́зі, одна́ доро́га, одно́ю доро́гою (йти); доход по предприятию – добу́ток підприє́мства; (извлекаемый из самого предприятия) – добу́ток із підприє́мства; по закону, по праву – по закону, по пра́ву; по командировке – а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з докуме́нтом про відрядження, про відряд; по мере возможности – у мі́ру можливости; по случаю дешево продается мебель – випа́дком (випадко́во) де́шево продають ме́блі; по справедливости – по пра́вді; по цене – за ціну́; б) (с вин. падеж.)
1) (
на вопрос по сколько?) – по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр – платити по два карбо́ванці за метр; по рублю с каждого – по карбо́ванцю з ко́жного; получать по 3 рубля в день – оде́ржувати (по) три карбо́ванці на день; приложить по одному образцу (экземпляру) – дода́ти по одно́му зразко́ві (примі́рникові); сделать по два вопроса каждому – зада́ти по два пита́ння ко́жному;
2) (
на вопросы: по что, до какой поры?) – до чо́го, по що, по ко́го; по настоящее время, по сие время – до́сі, до цьо́го ча́су́, по цей час; по эту, по ту сторону, по обе стороны – по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва бо́ки; с 1917 по 1927 год – з 1917 ро́ку до 1927 ро́ку, з 1917 ро́ку по 1927 рік; с 5 января по 5 марта – з 5 січня до 5 бе́резня;
3) (
с предлож. пад. на вопросы: по ком, по чем, после, чего) – за ким, за чим, по ко́му, по чо́му; по истечении, по прошествии срока – як вийде те́рмін; по истечении трех недель – по трьох тижнях, за три тижні пі́сля чо́го; по окончании праздников – по святах.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відпа́суватися, -суюся, -єшся, гл. = Відпасатися. Годують їх (москалів) аби як по городах, то вже вони по селах відпасуються. Рудч. Ск. II. 164.
Зака́з, -зу, м.
1) Приказъ, распоряженіе.
А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59.
2) Запрещеніе.
Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Кпи́ти, кплю́, кпиш (з ко́го, з чо́го), гл. Трунить, насмѣхаться. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 7093. Давно се діялось колись: ще як борці у нас ходили по селах, та дівчат дурили, з громади кпили, хлопців били. Шевч. 565.
Наві́шати, -шаю, -єш, гл. Навѣшать. Навішав на плече лик. Рудч. Ск. І. 80. Скрізь по селах шибениці, навітано трупу. Шевч.
Скрипа́ль, -ля, м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає. Грин. І. 41.
Шатну́ти, -тну́, -не́ш, гл. = Шатну́тися. Шатнув по селах і заїхав до Люборацьких. Св. Л. 117. Шатнула дітвора по кутках, знайшла журнал. Св. Л. 41.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Дурни́й, -а́, -е́.
1)
*Як би їй бог сина дав, то був би дурний, як діяконський чобіт з лівої ноги. Лепкий. *3) Ненормальный, малоумный. Він з роду дурний, бо й батько його був пришелепуватий, ходить по селах на ціпку «бариньки» грає. Пир. у., Конон.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́бина = коша́чі шкурки, що по се́лах прасоли́ вимінюють у жіно́к на різний крам.
Боре́цъ = боре́ць, перебієць. — Давно се дїялось колись, ще як борцї у нас ходили по селах. К. Ш. — Аж ось прийшов і перебієць. Кот.
Нефть, Bilumen naphta = не́хта (Чайч,), на́фта (С. Жел.). — У нас по селах білу нехту пъють од усяких хвороб, найбільше от як підпирає під груди. Чайч.
Покупно́й = купо́ваний, ку́плений, крамни́й. — І по селах почали носити крамну одежу. Граб. — Полотно куповане, а не саморобне.
Предложе́ніе = преклада́ння (С. З.), пода́ння, предклада́ння. — До прекладання ексорбитаций наших П. Могила. С. З. — Виступив з поданням, щоб по селах вчили мовою народною. Пр. — Онъ ей сдѣ́лалъ предложе́ніе = він посва́тав ся (або: посла́в ся) до неї. — Послав ся до неї — вона й рушники подавала. н. к.
Прокормле́ніе = харчува́ння (С. Ш.), годі́вля (С. Л.), кормі́вля. — Помстили ся над Ляхами, що привів Ізяслав і розвів по селах на харчування. Бар. О. — Треба грошей на годівлю. С. Л. — Быть на прокормле́ніи = харчува́ти ся.
Распространя́ть, распространи́ть, ся = 1. розпросто́рювати (С. Жел.), розпросто́ря́ти (С. Жел.), проста́ти, ши́рити (С. Жел.), ши́ршати, розпросто́рити, розпросте́рти (С. Пар.), розпісте́рти, ся, розши́рити (С. Пар.), поши́ріти; розляга́ти ся, розлі́гти ся, розполони́ти ся, розли́ти ся, скрізь — розповсю́жувати, розповсю́дити, ся (С. Жел.), про сип — розки́дати ся, розо́гнити ся, про чутки — кружа́ти, ві́яти ся, розголоша́ти, розголоси́ти, розсла́вити (С. Пар.). – Слава про те розпросторилась на сходї з часів хрестових походів. Ст. С. — Простати в громадї смак до краси природи. Кн. — Ідею Товариства простав більш за всїх Д. Пильчиков. Зап. Кн. — Заходів своїх їм не можна було простати широко. Кн. — Ідеєю товариства переняв ся він до фанатизму і простав її скрізь, де можна. Кн. — Тому шкодливому звичаєві не хотїли допустити ширити ся. Ст. Л. — Ягайло ревне ширив віру латинську на Руси. Бар. О. — Шевченкові не можна було не ширити своєї знайомости. Кн. — Почав проповідувати і ширити кругом чутку. К. Св. П. — Християнство було доволї розповсюднене на Руси. Бар. О. — Християнська віра надзвичайно швидко розповсюдила ся між русько-славянським народом. Бар. О. — Де поміж москалями розповсюжене сектярство. Ет. зб. — Гутірки про холеру почали кружати по селах. Кн. — Поголоски з Криму віяли ся. Л. В. — Він скрізь розславив ту поголоску. н. о. 2. просторі́кувати. – Годї тобі просторікувати, єсть старші за тебе. н. о.
Скрипа́чъ = скри́пник (С. З. Ш. Ніс.), здр. скри́пничок, скрипни́ченько (С. Жел.), скрипа́ль (С. Жел.), скрипкогра́й (С. Жел.). — Перше слово визначає і музику і того, хто вміє робити скрипки, останні — про музику. — Одна сестра кинула ся до печі, друга до циган по скрипника. Федь. — Музики грають — було щось аж шість скрипників і два цимбалисти. Федь. — Скрипнички пригравають, віночки дошивають. н. п. — Як пішов тодї скрипаль по селах, грає тай грає, ніхто над його вже не загра. н. о. Грінч.

Запропонуйте свій переклад