Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 16 статей
Запропонувати свій переклад для «представитель»
Шукати «представитель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Представи́тель, -ница – засту́пник, засту́пниця, відпору́чник, відпору́чниця, представни́к, представни́ця кого́, чого́, від ко́го, (стар.) ре́чник чий. [Циві́льний шлюб відбува́ється перед засту́пником держа́вної вла́ди (Доман.). Тесле́нко був ті́льки найголосні́шим засту́пником цього́ ти́пу люде́й (Єфр.). Засту́пники (представники́) (від) украї́нської інтеліге́нції].
• -тель общества, науки, торгового предприятия – засту́пник громадя́нства (стар. муж грома́дський), засту́пник нау́ки, -ник торгове́льного підприє́мства.
• -тели национальных меньшинств – засту́пники від націона́льних ме́ншостей.
• -тель истца – засту́пник позовника́.
• -тель ответчика – засту́пник оска́рженого.
• В лице самого выдающегося -теля той эпохи – в осо́бі найвидатні́шого тіє́ї доби́ засту́пника.
Вы́борный – ви́борний, виборо́вий.
• Вы́борный представитель – ви́борни́й; (уполномоченный) упова́жнений.
• Вы́борный от общества для раздела общественного сенокоса, леса – ділі́й (р. ділія́). [На лука́х ділії́ ді́лять траву́].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Украина – Україна, (ещё) Вкраїна, (ещё, ист.) Русь:
• представитель Восточной (Западной) Украины – східняк, (західняк, (диал.) западенець);
• человек ненавидящий (причиняющий зло) Украине (украинцам) – україножер;
• человек ненавидящий Украину (украинцев) – україноненависник.
[Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна (М.Грушевський). Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерті! (Б.Грінченко). Моя кохана Мамо, для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український нарід, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужих мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну (А.Шептицький). Даремно отаман загону, вродливий і кремезний осавул Дудник, переконував їх озброїтись і сполучитися з ними, щоб укупі боронити інтереси «нашої рідної Вкраїни». Селяни згоджувалися, що боронити Україну треба, але озброїтись не хотіли і в село не пустили (В.Підмогильний). Так. Україну любити важко. Країна войовничо недолугих людей, з яких маніпуляційні технології зробили більше, ніж було задумано, країна принизливих злиднів і гіркої зневаги до тих небагатьох, хто, силою якихось ірраціональних обставин, найбільше відданий їй… І те, що Україна існує як незбагненна цінність бодай для певної кількості українців, є однією з тендітних запорук, що в глобальному просторі симулякрів та імітацій зберігаються непідробні людські почуття (Є.Кононенко). Я дивлюся на стіни не білі вони я дивлюся в криниці безводі вони я кричу тільки вітер шматує слова ті слова мов згоріла трава спопеліла вина і провина це не та Україна (В.Цибулько). Сталінський проект соціально-генетичної інженерії міг виявитися доволі успішним — у тому сенсі, що Україна сьогодні не надто би відрізнялася від Білорусі, Донбасу, Криму чи Придністров’я, тобто була би подібним заповідником гомо совєтікуса, без усяких там залишкових «буржуазних націоналістів» — «национально озабоченных» аборигенів, зациклених на своїй мовно-культурній самобутності та ірраціонально ворожих історичному поступові, втіленому в мовно-культурному та політичному зросійщенні. Сталін, однак, зробив стратегічну помилку, включивши Західну Україну (та Прибалтійські держави) до своєї імперії (М.Рябчук). В шинку шинкарка Напої носить І ллє горілки І ллє вина, Не пийте, діти! Вкраїна просить. — Не пийте, діти… Я в вас одна… (Пісня). Ми на Вкраїні хворі Україною На Україні — в пошуках її (М.Вінграновський). Як романтично пахне ковбаса! І помідори густо зашарíлись. А у пляшчи́ні — чиста, мов сльоза, Горілочка домашня причаїлась. І сало ніжним зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину… Якщо ти млієш, бачачи ОЦЕ, Чому ж ти, гад, не любиш Україну?! (Олександр Бойчук). Ми з України — ні — нікуди не йдемо. Лишаємось. І все. А я́к — це ще не знаю (П.Вольвач). «Цікаво, — намагався зібрати докупи розгублені думки я, — квитки наші, а місце її. Щось тут не сходиться». Жіночка тим часом продовжувала обурюватися, мовляв, правду їй казали друзі перед поїздкою, що всі ті западенці страшно хитрі й підступні, і снігу в них серед зими не допросишся, і ще якісь варіації на тему душевної широти, останньої сорочки і дня побєди (Олександр Бойченко)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДСТАВИ́ТЕЛЬ забут. відпору́чник.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Представитель – відпору́чник, представни́к, -ка́; -ница – відпору́чниця, представни́ця, -ці.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Засту́пник –
1) заместитель, исправляющий должность;
2) защитник, заступник, ходатай;
3) представитель.
Представни́к – представитель.
Репрезента́нт, -та – представитель.
Ре́чник –
1) оратор, вития;
2) представитель, ходатай.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Представитель, -ница –
1) (выразитель) – репрезента́нт (-та), репрезента́нтка, засту́пник (-ка), засту́пниця, ре́чник (-ка) (стар.); п. интересов (безработных) – засту́пник, (ре́чник) інтере́сів; п. общественного мнения – репрезента́нт, (ре́чник) грома́дської ду́мки;
2) (уполномоченный на представительство) – відпору́чник (-ка), відпору́чниця, засту́пник, засту́пниця; п. полномочный (фирмы) – повнова́жний відпору́чник; быть -лем – бу́ти за відпору́чника, заступа́ти кого́ де; в лице своих -лей (иметь) – в осо́бі свої́х відпору́чників;
3) (принадлежащий к составу, известному классу и т. п.) – хто нале́жить до…; каждый представитель нашего класса – ко́жний, хто нале́жить до на́шої кляси, ко́жний, хто з на́шої кляси.
Причем –
1) а) (к тому же) – і, та ще й, і крім то́го; б) (а, же) – а, же; неуплатившие в срок подвергаются принудительному взысканию, причем за каждый просроченный день насчитывается пеня – з тих, що не сплатили своєча́сно, стяга́ють примусо́во і (та ще й) за ко́жен день по те́рміні нарахо́вують штраф; наш представитель исполнял возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно оказывали ему содействие – наш відпору́чник вико́нував да́ні йому дору́чення, а відпові́дні устано́ви охо́че допомага́ли йому́;
2) (при обозначении одновременности действия) – і тоді́, тоді́ ж і, разо́м і; вскоре открывается кампания, причем подлежащие органы должны развить максимум своей деятельности – незаба́ром почина́ється кампа́нія і тоді́ відпові́дні о́ргани повинні щонайбі́льше розгорну́ти свою діяльність; на собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и кандидатов – на збо́рі обмірко́вують і прийма́ють нака́з депутата́м, ра́зом і кандида́тів наміча́ють;
3) (однако) – проте́, але́; рекомендованный вами работник явился и приступил к работе, причем надлежащие документы им не представлены – рекомендо́ваний від вас робітник прибу́в і поча́в працюва́ти, проте́ (але́) потрі́бних доку́ме́нтів він не пода́в;
4) (когда «причем» служит лишь формальной связью между предложениями, в таком случае в укр. тексте не бывает специального слова, соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке – до устано́вських о́рганів нале́жить ревізі́йна комісі́я; її організу́ють зага́льним порядком.
Случаться, -читься –
1) (приключаться) – траплятися, тра́питися, випада́ти, випасти, припада́ти, припа́сти;
2) (бывать) – траплятися, тра́питися, става́ти, ста́тися; (о плохом) – ко́їтися, ско́їтися; случилась потеря – шко́да ста́лася;
3) (случайно прибыть) – нагодитися; случился как раз представитель фирмы – са́ме нагодився відпору́чник фі́рми.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грома́дський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ міру, общественный, мірской. Громадських людей кликали цінувати. МВ. ІІ. 203. Громадська земля. Громадська справа. Громадський суд. О. 1861. X. 55. Муж грома́дський. Членъ общества, представитель извѣстной его части, участвующій въ его рѣшеніяхъ. Г. Барв. 351. Кулишъ. Повѣсти. I. 185. Тогді ж то, не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, ні мужі громадськії, що наш пан гетьман Хмельницький.... у городі Чигрині задумав, вже й загадав. Мет. 391.
Речни́к, -ка́, м.
1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83.
2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Представитель — представни́к, -ка́; полномочный П. округа — повнова́жний представни́к окру́ги.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Представи́тель, ница = засту́пник, ця. — До Ради Державної ми не маємо можности вибрати своїх заступників. Прав. — Кожна громада мала своїх виборних заступників. Бар. О. — Того ж року вибрали мене всї гуцульскі громади нашого околу за свого заступника. Федь. — Галицькі Русини виправили до цїсаря своїх заступників. Бар. О. — Два рази перед тим з інїциятиви двох виднїщих заступників київської інтелигенциї. Зап. — Заступник релїгії повинен нам стати за зразок любови. Кн.

Запропонуйте свій переклад