Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Шукати «представл*» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Верте́п, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. Шевч. 291. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли. Шевч.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Видава́тися, -даю́ся, -є́шся, сов. в. ви́датися, -дамся, -дасися, гл.
1) Выдаваться, выдаться, отпускаться.
2) Выходить, выйти замужъ. Нещаслива та година, шо видалася дівчина, такого мужа дістала, шо всю волю свою мала. Гол. I. 250.
3) Издаваться, издаться.
4) Казаться, показаться, представляться, представиться. Оддалеки все видається меншим. Ком. I. 17. Він їй тріску дав, а їй вже так видалося, що то ніж. Рудч. Ск. І. 73.
Висина́тися, -ється, сов. в. ви́снитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висина́лось, що батько вмре.
Виставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. ви́ставити, -влю, -виш, гл.
1) Выставлять, выставить. На базарі солодкий мед виставляла. Макс. Язик белькне та в кут, а спину виставляють, б’ють. Ном. № 1122.
2) Уставлять, уставить. Ввесь стіл виставив цяцьками.
3) Ставить, поставить на видъ. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Ном. № 13952. — пере́д о́чі. Представлять, представить на усмотрѣніе.
4) Устраивать, устроить, выстроить, соорудить. Виставити хату.
Граблі́, -бе́ль, -блі́в, ж. мн.
1) Грабли. Части: держівно́, конецъ котораго представляетъ развилину — роскі́п, на концы котораго прикрѣпленъ вало́к, а въ послѣдній вставлены зубці́. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется гра́блисько, гра́блище, граби́льно; два другія названія: вало́к і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки́. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.
Зду́мувати, -мую, -єш, сов. в. зду́мати, -маю, -єш, гл.
1) Вздумывать, вздумать, затѣвать, затѣять. Єдин здумав женитися, щоб була чим журитися. Чуб. V. 519.
2) Вспоминать, вспомнить, припомнить. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
3) Воображать, вообразить, представлять, представить.
Коза́, -зи́, ж.
1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. Пішо́в туди́, де ко́зам ро́ги пра́влять. Пошелъ въ Сибирь. Ко́зи в зо́лоті пока́зувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229).
2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130.
3) Бурдюкъ.
4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу́, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козо́ю. Чуб. III. 84.
5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козо́ю, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется води́ти козу́. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу́ води́ти — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237.
6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252.
7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485.
8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. Ко́зи гна́ти. Чистить носъ. Кремен. у.
9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк.
10) Коза́ сі́кавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. Кі́зка, кі́зонька, кі́зочка, козу́ня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. Козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Коса́рь, -ря́, м.
1) Косарь, косецъ. Ген нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. Въ видѣ косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний. Шевч.
2) Насѣк. Фалангидъ, сѣнокосъ, Phalangium opilio. Вх. Пч. І. 7.
3) Ножъ изъ обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157.
4) Созвѣздіе Оріонъ. Чуб. І. 14.
5) мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. І. 10. Ум. Коса́рик, коса́ричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Кро́сно, -на, с. Употребляется преимущественно во мн.: кро́сна.
1) Рама или полная, — напр. въ окнѣ (Желех.), или только изъ трехъ сторонъ; входить какъ составная часть въ рядъ снарядовъ и машинъ: кро́сна въ столярной пилѣ — станокъ, (Желех. Шух. І. 88), въ ручной мельницѣ — два столбика съ перекладиной сверху (въ видѣ буквы П) надъ жерновомъ: сквозь перекладину проходитъ шесть, при помощи нижняго конца котораго вращается жерновъ (Шух. І. 146, 261).
2) Швальный станокъ у переплетчиковъ, также представляющій изъ себя неполную раму въ видѣ буквы П. Желех.
3) Ткацкій станокъ простой, въ видѣ двухъ стоекъ съ перекладинами вверху и внизу, употребляемый и теперь для тканья ковровъ (Вас. 171), решетъ и ситъ (Вас. 175), также усложнившійся и существующій въ томъ видѣ, въ какомъ онъ описанъ подъ словомъ Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Твоя стара мати за кроснами сидить. Гол.
4) Полотно, холстина. Поставила і виткала шовковії кросна. Нп. Г. Барв. 422. Ум. Кро́сенце, кросонки́. Молодим господиням кросенця ткати. Чуб. III. 109.
Куме́дія, -дії, ж.
1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл.
2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Лебені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Ма́ківка, -ки, ж.
1) Маковка, головка мака.
2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107.
3) М. водяна́ = мак водяни́й. Маркев. 166.
4) Маківки́. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278.
5) Хороводная игра (см. Мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Грин. III. 108. Ум. Ма́ківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Ма́точник, -ка, м.
1) Ячейка въ сотахъ для вывода матки-пчелы.
2) Приборъ, въ которомъ въ ульѣ помѣщаютъ временно матку-пчелу, пока пчелы къ ней привыкнутъ. Представляетъ или клѣточку изъ прутьевъ, или цилиндрическій кусокъ дерева, нижняя часть котораго снабжена зазубринами, съ помощью которыхъ устанавливается приборъ на перекладинахъ, а въ верхней укрѣплена часть камышины, въ которой и помѣщается матка.
3) Раст.: a) Petasites vulgaris. ЗЮЗО. I. 131. б) Ballota nigra. ЗЮЗО. I. 114. Dracocephalum moldavica. ЗЮЗО. I. 121. Nepeta nuda. ЗЮЗО. I. 129.
Молоде́ць, -дця́, м.
1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Єв. Л. VII. 14. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Нп. Вдовець, чи молодець буде сужений? О. 1861. XI. Свид. 54.
2) Молодецъ. Пано́ве моло́дці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. Шевч. 50.
3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры. Грин. III. 108.
Мотови́ло, -ла, с.
1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — де́ржівно, раздвоеніе — ви́лиці з ріжка́ми (ріжки́. Константиногр. у.), перекладина — вилок (перехре́стя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб.
2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. Мотови́льце, мотови́лечко.
Об’явля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об’яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Вх. Лем. 441. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об’явиться там новий филозоф. Левиц. Пов. 89. Святий Миколай об’явивсь до його стариком. Чуб.
2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об’явиться. Мнж. 139. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об’явивсь громаді. Чуб. І. 182.
3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об’явилось. Єв. Мр. IV. 22.
Око́лиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз’їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73.
2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377.
3) Огороженное поле. Любеч.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. Око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Предста́витися. См. Представлятися.
Представля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.
Ста́витися, -влюся, -вишся, гл.
1) Становиться. Скорій, хлопці, кругом хати ставтесь. Рудч. Ск. II. 145.
2) Являться. Коли ваш цар Давид ще жив, то най мені ставиться за тілько й тілько неділь до мене в гостину. Гн. II. 228.
3) Являться, представляться, выказываться. Ставився як лев, а згинув як муха. Ном. № 4351.
4) Подниматься. Довго дивились на куряву, що стовпом ставилась за бричкою. Св. Л. 280.
5) Строить, строиться. Коби мої будинки погоріли, я б знав де і як ставитись. Гн. II. 115.
Топо́ля, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол.
2) Води́ти топо́лю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. Топо́лька, топо́ленька.
Тройни́ти, -ни́ть, гл. безл. Троиться, представляться въ трехъ видахъ. Усе мені двойнить, тройнить у очіх. Харьк. г.
Убача́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. уба́читися, -чуся, -чишся, гл.
1) Видѣться, увидѣться. Ми крадькома вбачалися. Г. Барв. 82.
2) Мерещиться, примерещиться, казаться, представляться, представиться. Усе йому його батько покійний убачається. ЗОЮР. II. 84.
Увижа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Мерещиться, представляться, казаться. Уночі мені таке страшне ввижається.
Уя́ва, -ви, ж.
1) Представленіе, воображеніе, фантазія. Желех.
2) Воображаемое, воображаемый предметъ. Ум. Уя́вонька. Вона всміхнулася такеньки, як усміхаються, коли уявляють перед собою якусь уявоньку дуже хорошу. МВ. ІІІ. 101.
Уявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю́, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках. МВ. ІІІ. I.
Уявля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. уяви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Представляться, представиться, воображаться, вообразиться.