Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 66 статей
Шукати «пре*» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бубу́х! меж. = Бебе́х! Преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Госпожа́, -жі́, ж.
1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ
Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496.
2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум.
Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Двору́чки, -чок, ж. мн.пресвятої. Раст. Orchis maculata. Лв. 100.
Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Зо, пред. = З. Було їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Дума. Чайченко танцював зо всіми. МВ. II. 22.
Пе́рти, пру, преш, гл.
1) Переть, напирать; гнать.
Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88.
2) Двигаться, идти.
Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115.
3) Выпирать, выпереть.
Задихавшись, мов з його перло дух. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84)
Пе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Переться, напирать, лѣзть. В німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211. Та співаю, щоб та печаль не перлася, як той москаль. Шевч.
Пре... въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова см. на пере.
Превеле́бний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Превся́кий, -а, -е. Всяческій; всевозможный. Там він бачив — крий Боже — яку тьму-темряву всякої-превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Пре́двік, -ку, м. = Передвік. З предвіку. Съ незапамятныхъ временъ. Ой давно, давно, та із предвіку. Гол. IV. 27.
Предві́чний, -а, -е = Передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Пре́дківський, -а, -е. Доставшійся отъ предковъ. К. Досв. 88. Єремія на диво обновив предківський замок. Стор. МПр. 65.
Предківщи́на, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Пре́дків’я, -в’я, м. мн. Предки. Ной. № 865. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков’я. Чг. 57. См. Предок.
Предкове́цький, -а, -е. Предковскій. Радом. у.
Пре́дковий, -а, -е. Предковскій. Це земля предкова. Черк. у.
Предковіко́вий, -а, -е = Предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чаті предковікових пам’яток святині К. ХП. 97.
Предкові́цький, -а, -е = Предковічний. Се земля наша предковіцька. НВолын. у.
Предкові́чний, -а, -е. Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.
Предміща́нин, -на, м. Житель предмѣстья. АД. І. 15. Вийшли до його усі міщане, усі міщане, всі предміщане. Нп.
Предозві́лля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи... Волч. у.
Пре́док, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Мнж. 67. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Чуб. III. 353. См. Предків’я.
Предоку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.
Предста́витися. См. Представлятися.
Представля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд. Лукаш. 16.
І. Пре́дся, нар. = Предці.
ІІ. Пре́дся, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в нас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Предузві́лля, -ля, с. = Предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Пре́дці, пре́дця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять. Гол. І. 304.
Пре́жній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
През, нар. = Через. През Христові страсті не маєш щастя у пеклі. Чуб. ІІІ. 17.
Пре́звірх, нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Прези́рство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. НП. 373.
Презмага́ти, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.
Прейма, нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Св. Л. 69. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь. Св. Л. 136.
Преклада́ти, -да́ю, -єш, гл.над що. Предпочитать чему. К. ПС. 94. О, божевільна! де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати. К. ЦН. 203. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Прекра́сен, -сна, -не, прекра́сний, -а, -е. Прекрасный, чрезвычайно красивый. Молоденький козаченьку, словами прекрасен. Чуб. V. 185. Ти, дівчино, ти прекрасна, як на небі зоря ясна. Грин. III. 241. Ой світе мій ясний, ой світе прекрасний. Мет. 80.
Прекра́сно, нар. Чрезвычайно красиво. Прекрасно вберися. Грин. ІІІ. 343.
Прем, нар. = Притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Премиле́нний, -а, -е. Очень милый. Що то за премиленний чоловік у тії жінки. Черк. у.
Пре́міч, мочі, ж. Сила, наибольшая сила. З усієї премочі смикнув. Константиногр. у.
Прему́дрий, -а, -е.
1) Премудрый.
І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213.
2) Очень искусный.
Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Нп.
Прему́дрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Прему́дро, нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Преномера́нт, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»? Шевч. (О. 1862. V. 10).
Преогорча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Пре́пір, -ру, м. = Припір. Мнж. 181.
Преподо́битися, -блюся, -бишся, гл. Сдѣлаться преподобнымъ, святымъ; сдѣлаться угоднымъ Богу. — В потайники пустіть огонь!.. — «Постривайте, не вбивайте: там моя Оксана. Годиночку, батьки мой Я її достану!» — Добре, добре!.. Залізняче, гукни, щоб палили. Преподобиться з ляхами!.. Шевч. 189. Царь Давид... колись преподобився Богові. Драг. 98.
Преподо́бний, -а, -е.
1) Преподобный, праведный, святой.
Не зовіте преподобним лютого Нерона. Шевч.
2) Красивый, прекрасный.
Преподобна дівчина. Чуб. V. 19.
Преподо́бник, -ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Преподо́бниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая. Левиц. I. 287.
2) Красавица.
Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею. Ном. № 12546.
Преспо́дниця, -ці, ж. Преисподняя. Та й укинув його в темницю, та й глибокую пресподницю. Чуб. V. 1021.
Престі́л, -то́лу, м.
1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39.
Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.
2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ.
Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.
Престільниця, -ці, ох. Верхняя доска стола? Війшов Івасенко до новой світлиці, лежить миленька на престільниці. Гол. І. 181.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Претінка, -ки, ж. = Прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Префе́кт, -та, м. Помощникъ ректора Кіево-братской коллегіи (академіи), несшій обязанности административныя и въ тоже время бывшій и профессоромъ. Кассіян Сакович, префект Братської школи. К. ПС. 5.
Пре́цінь, нар. Между тѣмъ, однако.
Преч, нар. = Пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Пречи́ста, -тої, ж. Пречистая. Эпитетъ Богоматери. Благослови, Боже, Пречиста Госпоже. Мил. Св. 3. Безъ существительнаго употребляется въ значеніи: Богоматерь, также образъ Богоматери и нижепоименованные праздники въ честь ея. Ой там ішла Пречистая, Пречистая Мати Божа. Чуб. ІІІ. 367. На Иордані тиха вода стояла, там Пречиста свого сина купала. Чуб. III. 449. Пе́рша Пречи́ста. Успеніе Пресв. Богородицы (15 августа). ХС. I. 78. Дру́га Пречи́ста. Рождество Пресв. Богородицы (8 сентября). ХС. І. 78.
Пречу́до, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Ру́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ
рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. У ру́чки з ким бра́тись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у.
2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у
келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ру́чка у огнива (Шух. І. 284, у лучка́, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у три́ба (МУЕ. III.
17) и пр.
3) Каждая изъ пары желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (
бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383.
5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (см.
Коритко, риштак). Мик. 481.
6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5.
Пройшли одну ручку.
7)
Бо́жої Ма́тері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31.
8)
Пресвято́ї Дїви. Раст. Gymnadenia conopsea. Лв. 99.
Си́ла, -ли, ж.
1) Сила, мочь, могущество, преобладаніе, власть, значеніе.
Ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. Божа воля, Божа й сила. Ном. № 21. Голубчики, каже, не наша сила. ЗОЮР. І. 71. Як ще були козаки у старосцини Солтикової, то вже було без його не пійдуть гряничиться, бо не їх буде сила. ЗОЮР. І. 109. Си́лою. Насильно. Людей гонили силою на присягу, то й батько присягав на унію. ЗОЮР. І. 137. Си́лу взя́ти. Приобрѣсть власть. У си́лу вбива́тися. Входить в силу, укрѣпляться. В-си́лу. Едва, съ трудомъ, еле. Кінь у-силу йде. Грин. II. 55. В-силу бідолахи втекли од його. МВ. I. 151. Си́лу-в-си́лу. Едва, съ большимъ трудомъ. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-у-силу 50 іззіси. Ном. № 8146. На-си́лу, на превели́ку си́лу. Съ трудомъ, с величайшимъ трудомъ. Над си́лу. Сверхъ силъ. Че́рез си́лу. Противъ желанія, принуждая себя; сверхъ силъ. Через силу п’є горілку. Роблю через силу. МВ. II. 14. Од сили. Самое большое. Цим чоботям од сили три карбованці ціна. Кролев. у. В чім си́ла? Въ чемъ суть? в чемъ дело? Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. Зна́ти в чому́ си́лу. Знать в чемъ толкъ. Розумний чоловік і в конях силу зна. Греб. 382.
2)
Небе́сна си́ла. Ангелы. Нечи́ста си́ла. Дьяволъ, чортъ. 3) Много, множество. Там була людей велика сила. Худоби в його сила. Грин. III. 226. Ще більша сила відьом налетіла у хату. Грин. I. 67.
4)
Під си́лу, попід си́лу. Подъ мышки. Ой узяли Парасуню попід обі сили, повели ю за Станислав та й там повісили. Гол. I. 58. Ум. Си́лка, си́лонька, си́лечка, си́лочка. Чуб. V. 875. МВ (О. 1862. Ш. 44). Бери, синочку, скільки силочка зможе. КС. 1883. ІІ. 381.
Солома́ха, -хи, ж. Родъ кушанья: жидкое тѣсто (преимущ. гречишное), съ масломъ вскипяченное. Маркев. 161. Чуб. VII. 441. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. Макс. (1849) 71.
Шабаші́вка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.