Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «привиджувати»
Шукати «привиджувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Представля́ть, предста́вить
1)
кого, что куда, к чему (доставить, поставить) – приставля́ти, приста́вити и пристанови́ти кого́, що, поставля́ти, поста́вити, виставля́ти, ви́ставити кого́ (напр., сві́дків), подава́ти, пода́ти (напр., поя́снення, до́кази).
-вить кого на суд – поста́вити кого́ перед судо́м, припрова́дити кого́ на суд.
-вить свидетелей, виновного на суд – поста́вити (ви́ставити) сві́дків, винува́того перед суд.
-вить поручителя – поста́вити пору́чника.
Отыскать виноватого и -вить кому – знайти́ (розшука́ти) ви́нного (винува́того) і поста́вити перед ко́го.
-вьте доказательства своей невиновности – пода́йте до́води (до́кази), що ви неви́нні.
-вить об’яснения – пода́ти поя́снення.
-вить извинения – попроха́ти проба́чення;
2)
кого кому – рекомендува́ти, відрекомендува́ти, представля́ти, предста́вити (руссизм) кого́ кому́ ким, (гал.) запрезентува́ти кого́ кому́, (знакомить) зазнайо́млювати, зазнайо́мити кого́ з ким. [Ході́мо, я тебе́ предста́влю тим, що вво́лять твою́ уся́ку во́лю (Куліш). Я в про́стий о́дяг уберу́сь, а ти рекоменду́й мене́ вітцю́ старо́му вчи́телем (Куліш)].
Он был мне -лен – його́ мені́ було́ предста́влено (відрекомендо́вано);
3)
кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) – виставля́ти, ви́ставити кого́ (на нагоро́ду, на чин), на ко́го (на полко́вника).
-вить к производству в полковники – ви́ставити кого́ на полко́вника;
4)
что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) – подава́ти, пода́ти що, кому́ про що, здава́ти, зда́ти, (вносить) вно́сити, вне́сти. [Здава́ти ра́порти коміса́рові (Фр.)].
-вить отчёт, проект закона – пода́ти звіт (звідо́млення), проє́кт зако́ну.
-вить об этом об’яснения секретарю – пода́ти поя́снення про це секретаре́ві.
-вить на заключение, решение комиссии – пода́ти на ви́сновок, на ви́рішення (розвяза́ння) комі́сії.
-вля́ть, -вить на чьё-л. усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́.
-вьте о нём сведения – пода́йте про йо́го відо́мості.
-вьте свои соображения по этому вопросу – пода́йте свої́ міркува́ння (думки́) в цій спра́ві.
-вить свои документы в секретариат – пода́ти свої́ докуме́нти до секретарія́ту.
-вить дело для пересмотра – пода́ти спра́ву на пере́гляд.
-вляя при сем – подаючи́ при цьо́му;
5)
кого, что (изображать словами, описанием, в картине) – малюва́ти, змалюва́ти, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити кого́, що.
Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат – письме́нник у свої́м тво́рі змалюва́в сільськи́й пролетарія́т.
Картина -ет морское сражение – на карти́ні намальо́вано морськи́й бій.
-лять (изображать) дело (вопрос) – ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, виставля́ти, ви́ставити, подава́ти, пода́ти спра́ву. [Ця гіпо́теза ста́вить спра́ву так, ні́би в Ки́їві до тата́рського лихолі́ття сиді́ли великоро́си (Єфр.)];
6)
кого (быть представителем кого) – заступа́ти, репрезентува́ти кого́. [Ми тут усю́ грома́ду заступа́єм, то й ра́дити стари́м звича́єм бу́дем (Грінч.). Ма́ємо чима́ло письме́нників, що репрезенту́ють рі́зні сто́рони нові́шої украї́нської пое́зії (Єфр.). Посли́ заступа́ють (репрезенту́ють) (собо́ю) уря́д своє́ї держа́ви];
7)
-ля́ть, -вить собою – явля́ти, яви́ти собо́ю, станови́ти (собо́ю) що. [Що явля́в собо́ю Коцюби́нський тоді́, на перело́мі свого́ життя́… (Єфр.). Тут нема́є в’ї́зду, бе́рег стано́вить сторчову́ стіну́ (Корол.). Пореволюці́йні часи́ стано́влять немо́в дру́гу фа́зу ро́звитку Винниче́нкової тво́рчости (Єфр.)].
Что -ет он из себя теперь? – що явля́є він собо́ю тепе́р?
Это -ет большие неудобства – це стано́вить вели́кі незру́чності, в цьо́му є вели́кі незру́чності.
-вля́ть исключение – станови́ти, дава́ти ви́няток.
Что он собой -вля́ет? – що він (вона́) за люди́на?
8)
кого что (показывать) – виявля́ти, ви́явити, виставля́ти, ви́ставити кого́, що. [Це виявля́ло його́ в найкра́щому сві́тлі (О. Пчілка). Цю поді́ю ви́ставлено не тако́ю, як вона́ спра́вді була́];
9)
кого, что из себя (корчить, копировать) – удава́ти, уда́ти кого́, що з се́бе. [Не вдава́й із се́бе ду́рня. Одна́ сторона́ (діте́й) удава́ла тата́р, дру́га яку́тів (Єфр.)];
10) (
в театре) виставля́ти, ви́ставити що. [Ви́ставлено було́ «Ревізо́ра» з у́частю М. Садо́вського в головні́й ро́лі];
11) (
воображением) уявля́ти, уяви́ти, (редко) виявля́ти, ви́явити, приви́джувати, приви́діти, (в мыслях) зду́мувати, зду́мати (ду́мкою зду́мувати, зду́мати), (умом) змірко́вувати, зміркува́ти. [Не таки́м вона́ собі́ уявля́ла його́ (Н.-Лев.). Ва́жко уяви́ти собі́ ту тво́рчу си́лу, що є в наро́ді (Крим.). Я про́сто й зду́мати собі́ не мо́жу (Л. Укр.). Ле́гко зміркува́ти, що перете́рпів він (Єфр.). Я приви́джував, як уві́йде, як загово́рить (М. В.)].
-вля́ть, -вить себе – уявля́ти собі́, уяви́ти собі́, зду́мувати собі́, зду́мати собі́.
-вьте себе – уяві́ть собі́, зду́майте собі́, ма́йте собі́, ма́єте собі́. [Уяві́ть собі́ моє́ здивува́ння].
Вы и -вить себе этого не можете – ви і уяви́ти собі́ цього́ не мо́жете.
-вьте себя на моём месте – уяві́ть себе́ на моє́му мі́сці.
Предста́вленный – приста́влений; (кому́) рекомендо́ваний, предста́влений, (поданный) по́даний; змальо́ваний, поста́влений; засту́плений, репрезенто́ваний; ви́явлений; уда́ний; (о пьесе) ви́ставлений; уя́влений, зду́маний, змірко́ваний.
Законопроект -лен на утверждение в Совнарком – законопроє́кта по́дано на затве́рдження до Раднарко́му.
Представля́емый – (подаваемый) пода́ваний (кому́); (воображаемый) уя́влюваний. [Уя́влювані ре́чі. Уя́влюваний світ].
-емые отчёты – пода́вані зві́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ви́дѣться = 1. ба́чити ся, вида́ти ся, зустріча́ти ся. — Що дня з ним бачимось. 2. здава́ти ся, ба́чить ся. 3. сни́ти ся, ма́рити ся, ввижа́ти ся, мрі́ти ся, приви́джувати ся. — І снить ся мінї чи й просто ввижаєть ся давня давнина. О. Мор.
Замере́щиться = замрі́яти ся, верзти́ ся, приверзти́ ся, приви́джувати ся (почать), зароїти ся. — Почало йому верзтися.
Мере́щиться = 1. мрі́ти, мрі́яти, ся, мая́чи́ти, маячи́ти, майори́ти, бованїти. (Д. під сл. Виднѣ́тъся нея́сно). С.З. 2. ввижа́ти ся, приви́джувати ся, верзти́ ся, роїти ся у голові́. — І снить ся мінї чи й просто ввижаєть ся. О. Мор. — Верзеть ся щось, наче уві снї. — Бо зна що тобі роїть ся у голові. С. Л.
Представля́ть, предста́вить, ся = 1. ста́вити ся, приставля́ти, поставля́ти, виставля́ти, станови́ти, поста́вити, приста́вити, ви́ставити, ся. — Найважніший життєвий материял про час перебуван­ня Шевченка в арешті становлять нам урядові процеси. Кн. — Приставили рештанта до слїдователя. — Щоб беззаконника схопить, приставити у суд і там його судить. Б. Г. — Тричі ставив ся перед губернатора. Кн. — Предста́вить свидѣ́телей = поста́вити сьві́дків. — Предста́вить дра́му = ви́ставити дра́му. — Предста́вился удо́бный слу́чай = ви́пала до́бра ока́зія. 2. представля́ти, предста́вити. С. Жел. 3. уявля́ти, ся (С. Ш.), зъявля́ти, ся, поклада́ти на ду́мцї, здава́ти ся (С. Ж.). мрі́яти, ся, ма́рити ся, роїти ся (С. З.), уздріва́ти ся, ввижа́ти ся, вбача́ти ся, верзти́ ся, объявля́ти ся, уяви́ти, ся (С. Ш.), зъяви́ти, ся, покла́сти на ду́мцї, примрі́ти ся, вроїти ся, уздрїти ся, приверзти́ ся. — Я так живо уявляв собі його біль. Фр. — І уявила ся Хариті вижата нива, а на їй стоять полукіпки. Коц. — І ввижаєть ся мінї величезний храм України. Кн. — А їм уздріваєть ся чоловіча голова у водї од того вовка, що був чоловіком. н. о. — Все мінї ввижаєть ся, що він мене вбиває. Кр. — Чудо-диво таке мінї трапилось, що навряд чи й у снї кому марилось. Ст. — Усе йому батько покійний вбачаєть ся. К. З. о Ю. Р. — Ві снї верзеть ся, приверзлось. — Се йому так здалось. — Предста́вьте себѣ́, что... = уяві́ть собі́, що... — Представля́ться передъ глаза́ми = ввижа́ти, ся, приви́джувати ся, вбача́ти ся, уздріва́ти ся. — Чи не ввижаєть ся се, що сьвятоша хо́дить по водї. н. о. Гр. Чайч. — Так наче і ввижаю його перед собою. н. к. — П. во снѣ́ = сни́ти ся, верзти́ ся, ма́рити ся, присни́ти ся, приверзти́ ся. — І спить ся мінї і марить ся. В. М. 4. удава́ти (С. Л. Ш.), приставля́ти, ся, прикида́ти ся, уда́ти, приста́вити, ся, прики́нути ся. — Удає з себе письменного. — Ми часом так з’умієм вдати на обличчю і покору й сьвятість. Ст. Г. — Однак я удавав, буцїм то і байдуже. О. Ст. — Вдає з себе справжнього пана. Кн. — З мене актьор чорт зна який: не вдам добре. Гр.— Із вертепа приставляли чудасїю всяку. Мак. — Приходить Бог та приставив ся таким бідним. н. к. — Покотило прикинув ся щирим приятелем попа. Кн. — Він прикидаєть ся пъяним. — Представля́ться дурачко́мъ = ду́рника стро́їти. — Що ти з себе дурника строїш? Хіба ми тебе не знаєм. — П. кого́ = приставля́ти, перекри́влювати, перекривля́ти, перекриви́ти. — Він уміє добре перекривляти нашого старшину.

Запропонуйте свій переклад