Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено забагато відповідників, результат було обмежено 150-ма статтями
Спробуйте звузити ваш пошук: лише серед російських слів або лише серед українських слів
Запропонувати свій переклад для «принимать»
Шукати «принимать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Принима́ть, приня́ть
1)
что – прийма́ти, прийня́ти, (зап.) прийми́ти, (брать) бра́ти, взя́ти, (получать) відбира́ти, відібра́ти, отри́мувати, отри́мати що. [Гро́ші на по́шті прийма́ють до дру́гої годи́ни (М. Гр.). Подару́нків не прийня́в. Прийми́ мою́ мо́ву нему́дру та щи́ру (Шевч.). Вони́ прийня́ли і зрозумі́ли, що я зійшо́в од те́бе (Єванг.)].
Кто -нял почту? – хто прийня́в, отри́мав по́шту?;
2)
кого – прийма́ти, прийня́ти кого́, (о мн.) поприйма́ти; (приветствовать) віта́ти, привіта́ти кого́. [Ніко́го він до се́бе не прийма́в (Мирн.). Його́ на сім сві́ті ніхто́ не прийма́ (Шевч.). Прийма́й мою́ ві́рную дружи́ну за рі́дну дити́ну (Пісня). Жури́лися муж з жоно́ю, що діте́й не ма́ли; да́лі взя́ли та й під ста́рість сироту́ прийня́ли (Рудан.). Ой ти ти́хий Дуна́й, мої́х ді́ток поприйма́й (Пісня). Президе́нт прийня́в послі́в, делега́тів. До́бре, коли́ Госпо́дь прийня́в: переста́ла жи́ти, та й терпі́ти переста́ла (М. Вовч.). Його́ й земля́ не прийма́є. І ти віта́єш його́ в свойо́му до́мі? (Мова)].
-ма́ть, -ня́ть гостей (с угощением) – віта́ти, при[по]віта́ти, прийма́ти, прийня́ти, гости́ти, при[по]гости́ти, шанува́ти, по[при]шанува́ти кого́ (госте́й) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбува́ти, відбу́ти кого́ (госте́й). [Раз бага́ті хазяї́ ци́гана прийма́ли і тут йому́ на біду́ щі́льник ме́ду да́ли (Руд.). Чим-же він бу́де госте́й гости́ти? (Грінч.)].
-ня́ть как гостя – прийня́ти як го́стя, пригости́ти кого́.
У меня нет времени -ма́ть (угощать) этих гостей – мені́ ні́коли з ци́ми гостя́ми гости́тися.
-ть прошение, жалобу, заявление и т. п. – прийма́ти, прийня́ти проха́ння, ска́ргу, зая́ву и т. п. -ть работу, заказы – прийма́ти, бра́ти робо́ту, замо́влення. [В одні́й світли́ці ши́ли та прийма́ли робо́ту (Кониськ.)].
-ня́ть дела, товар, дрова – прийня́ти спра́ви від ко́го, крам, дро́ва. [Приво́зили дро́ва і тре́ба було́ прийма́ти (Коцюб.)].
-ть лекарство (вообще) – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки.
-ня́ть кого по делу – прийня́ти кого́ у спра́ві.
Доктор -ет от -трёх до шести – лі́кар прийма́є від тре́тьої годи́ни до шо́стої.
Он -нял меня холодно – він прийня́в мене́ неприві́тно.
-ть во внимание – бра́ти (взя́ти) кого́, що до ува́ги, на ува́гу, під розва́гу, на ду́мку, з[у]важа́ти, з[у]ва́жити на ко́го, на що; срв. Внима́ние.
-ть в соображение, в расчёт – бра́ти (взя́ти) до ува́ги (на ува́гу), до раху́би що, огляда́тися и огля́дуватися на ко́го, на що; срв. Соображе́ние, Расчё́т.
-ть к сведению – бра́ти (взя́ти) до ві́дома, бра́ти (взя́ти) на за́мітку що; срв. Све́дение.
-ть в хорошую, дурную сторону – за до́бре, за зле (лихе́) бра́ти, взя́ти що.
-ть на свой счёт
а) (
расходы) бра́ти (взя́ти) на се́бе, бра́ти (взя́ти) ко́шти на се́бе, бра́ти (взя́ти) на свій кошт;
б) (
отнести к себе) бра́ти (взя́ти) на свій карб, приклада́ти, прикла́сти до се́бе, прийма́ти, прийня́ти на се́бе. [Моя́ ба́йка ні бі́йка, ні ла́йка: неха́й ніхто́ на се́бе не прийма́є (Боров.)].
-ть план, проект – ухва́лювати, ухвали́ти план, проє́кт (и проє́кта).
-ня́ть закон, резолюцию – ухвали́ти зако́н, резолю́цію.
-ть известное решение, решение что сделать – ухва́лювати, ухвали́ти пе́вну постано́ву (см. Реше́ние), ухва́лювати, ухвали́ти, ура́дити, покла́сти що зроби́ти.
-ть намерение – бра́ти, взя́ти на́мір; (намериваться) наміря́тися, намі́ритися (що зроби́ти).
-ма́ть меры – ужива́ти (ужи́ти) за́ходів, роби́ти захо́ди що-до ко́го, що-до чо́го, про́ти ко́го, про́ти чо́го.
-ма́ть соответствующие меры – ужива́ти нале́жних за́ходів.
-ть меры предупреждения – ужива́ти, ужи́ти запобі́жних за́ходів; (предупреждать) запобіга́ти, запобі́гти чому́.
-ть чью-л сторону – става́ти, ста́ти на чий бік, тягти́, потягти́ за ко́го, тягти́, потягти́ за ким (и за ко́го), руч, ру́ку тягти́, потягти́ на ким и за ко́го.
-ма́ть под своё покровительство – бра́ти (взя́ти) під свою́ опі́ку, під свою́ ру́ку кого́.
-ня́ть что (труд) на себя – взя́ти що (пра́цю) на се́бе. [Уве́сь кло́піт він узя́в на се́бе (М. Грінч.)].
-ть на себя обязательство – взя́ти на се́бе зобов’я́за́ння.
-ня́ть вину на себя – взя́ти на се́бе прови́ну, перейня́ти на се́бе вину́ (прови́ну), на се́бе сказа́ти. [Пара́ска на се́бе сказа́ла і ба́тько не ла́яв (Грінч.)].
-ня́ть смерть, муки – прийня́ти смерть, му́ки за ко́го, за що.
-ть к сердцу что – бра́ти, взя́ти до се́рця що.
-ма́ть к сердцу чью участь (заботиться о ком) – жури́тися ким.
-ть участие в чём-л. – бра́ти, взя́ти у́часть у чо́му. [Вся вона́ (приро́да) бере́ у́часть у поді́ях і пережива́ннях лю́дських (Єфр.)].
-ть в шутку – бра́ти, взя́ти що за жарт.
-ть в серьёз – бра́ти, взя́ти що за пра́вду.
-ня́ть как должное – прийня́ти як нале́жне.
-ть на службу – прийма́ти, прийня́ти кого́ на слу́жбу (поса́ду).
-ня́ть место (должность), команду – об(ій)ня́ти поса́ду, уря́д, кома́нду, ста́ти на поса́ду, заступи́ти поса́ду.
-ня́ть в школу, на курсы – прийня́ти до шко́ли, на ку́рси, записа́ти до шко́ли, на ку́рси кого́.
-ня́ть в союз, в партию – прийня́ти до спі́лки, до па́ртії и у спі́лку, у па́ртію кого́.
-ня́ть кого в своё общество – прийня́ти кого́ до сво́го гу́рту (товари́ства).
-ня́ть кого в товарищество (в компанию) – прийня́ти кого́ у товари́ство (у спі́лку), до товари́ства (до спі́лки).
-ня́ть предложение – прийня́ти, (одобрить) ухвали́ти пропози́цію.
-ми́те уверение в чём – приймі́ть у[за]пе́внення, бу́дьте пе́вні що-до…
-ня́ть на квартиру кого – у сусі́ди пусти́ти кого́, прийня́ти в комі́рне кого́.
-ть у родильницы – бра́ти, взя́ти дити́ну у ко́го, бабува́ти, ба́бити в ко́го. [Ба́ба Окса́на у ме́не усі́х діте́й бра́ла (Черніг.). Бабува́ла у його́ жі́нки (Рудч.)].
-нять крещение, причастие – хрест (святи́й) прийня́ти (на се́бе), хре[и]сти́тися, запричасти́тися.
-ня́ть веру, православие – уступи́ти у ві́ру, у правосла́вну ві́ру.
-ня́ть учение, закон (последовать им) – понима́ти, поня́ти нау́ку, зако́н від ко́го. [А лю́ди прихо́дили моли́тися до йо́го, вони́ од йо́го поняли́ зако́н (Кримськ.)].
Душа не -ма́ет (противно) – душа́ не прийма́є чого́, з душі́ ве́рне. [Ї́в-би очи́ма, так душа́ не прийма́є (Чуб.)];
3) (
брать во внимание) что – зважа́ти, зва́жити, уважа́ти, ува́жити на що. [Зважа́ючи на те, що націона́льний не́лад у А́встрії спиня́є уся́кий політи́чний по́ступ… (Грінч.). Ти зна́тимеш, яка́ у ме́не ду́мка, ува́живши, що тут мене́ спітка́ло (Куліш)].
Добрые советы -ма́й – на до́брі пора́ди зважа́й, до́брі пора́ди прийма́й;
4)
-ть (известные формы, вид, значение и т. п.) – набира́ти, набра́ти, прибира́ти, прибра́ти чого́ (пе́вних форм, ви́гляду, зна́чення і т. п.). [Кри́за пе́вних і вира́зних форм ще не прибра́ла (Н. Рада). Він ра́птом набира́є гонорови́того ви́гляду (Крим.). Він не сподіва́вся, що розмо́ва набере́ тако́го хара́ктеру (Крим.). Дим розві́ється, і ре́чі знов приберу́ть спра́вжніх натура́льних форм (Єфр.)].
-ня́ть серьёзный вид (о человеке) – споважні́ти.
Дело, разговор -ма́ет, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот – спра́ва, розмо́ва поверта́є, поверну́ла на и́нше, на до́бре, на лихе́.
-ть направление, течение – набира́ти на́прямку, течії́;
5)
-ть кого, что, за кого, за что – вважа́ти, вва́жити кого́, що за ко́го, за що, бра́ти, взя́ти кого́, що за ко́го, за що, прийма́ти, прийня́ти що за що. [Мене́ ча́сто вважа́ють за мо́го бра́та. Ви́гадку вва́жив за пра́вду (Яворн.). Кум був у жупа́ні, так він і взяв його́ за па́на (Кониськ.). Я хтів ви́відати в ба́би, за ко́го вона́ нас бере́ (Кониськ.). За знева́гу стари́й боя́рин ві́зьме, як не ви́йдеш (Л. Укр.). Заха́рові слова́ він узя́в за по́сміх із се́бе (Кримськ.). І сті́льки ро́зуму в се́бе в голі́вці ма́ла, що за живу́ тара́нь соло́ної не бра́ла (Куліш). Як не при́йме біг гріхи́ за жарт, то бу́де ше́лесту бага́то (Ном.)].
-ня́ть за иностранца – взя́ти кого́ за чужозе́мця.
-ть за правило – бра́ти, взя́ти за пра́вило; срв. Поставля́ть правилом. -ма́ть за основание – бра́ти як осно́ву (як підва́лину), кла́сти осно́вою. [Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)];
6) (
убирать) прийма́ти, прийня́ти, при[за]бира́ти, при[за]бра́ти, (многое) поприйма́ти, попри[поза]бира́ти що; срв. Убира́ть, Взять. [Прийми́ зві́дси стіле́ць (и стільця́). Хліб лежи́ть, – от я за́раз поприйма́ю (Грінч. I). Забери́ кни́гу з сто́лу].
-ма́ть что с дороги – прийма́ти що з доро́ги.
Принима́емый – при́йманий.
При́нятый и принято́й – при́йнятий; приві́таний; приго́щений; (о лекарстве) зажи́тий; узя́тий (до ува́ги, на се́бе); ухва́лений (зако́н, проє́кт), ужи́тий; з[у]ва́жений; ува́жений за ко́го, за що; при́йнятий, при́[за́]браний зві́дки.
-няты решительные меры – ужи́то рішу́чих за́ходів проти ко́го, проти чо́го.
При́нятый, прил. – наве́дений.
Быть -тым – ве́сти́ся, бу́ти заве́деним. [В ко́жній ха́ті ве́деться таки́й звича́й (Звин.)]. Срв. При́нятый, прич. (Принима́ть).
Ба́бить (быть повитухой, принимать детей) – бабува́ти в ко́го, ба́бити в ко́го.
Бра́вый – бра́вий, голі́нний, жва́вий, молоде́цький, геро́йкуватий. [Павло́ яки́й голі́нний, а й він зляка́вся. Запанува́в над ля́хами Понято́вський жва́вий. Ой що-ж ти ро́биш, Ба́йдо молоде́цький? Ко́стик був хло́пець геро́йкуватий].
Б. человек – ко́зир (р. -ря). [Ко́зир ді́вка – не вам рі́вня].
Принимать бра́вый вид – козири́тися. [Коло́ ді́вки парубо́нько пі́внем козири́ться].
Взве́шивать, взве́сить
1) ва́жити, зва́жити; (
в. многое) пова́жити, нава́жити, понава́жувати; (в. наново) перева́жувати, перева́жити, (многое) поперева́жувати;
2)
взве́шивать, взве́сить обстоятельства дела (принимать, принять в расчет) – бра́ти, взя́ти, прийня́ти під розва́гу, розважа́ти, розва́жити, зва́жити.
Взве́шенный – зва́жений, (длительно) пова́жений. [Уве́сь пова́жений цу́кор].
Вид
1) (
образ, подобие, наружность) ви́гляд, о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва, стать, (к)шталт, ви́зір (р. -зору), вро́да. [Ма́ти весе́лий (го́рдий, сумни́й, нужде́нний) ви́гляд. Дух святи́й прийня́в подо́бу (по́стать) го́луба. Поста́ва свя́та, а сумлі́ння злоді́йське].
В таком ви́де – в тако́му ви́гляді, в такі́й по́статі.
В наилучшем ви́де – в найкра́щому ви́гляді, в найкра́щому сві́тлі, як-найкра́ще.
В п’яном ви́де, в трезвом ви́де – по-п’я́ному, п’я́ним бу́вши, по-твере́зому, твере́зим бу́вши.
Внешний (наружный) вид – зве́рхній (надві́рній) ви́гляд, вро́да.
На вид, с ви́ду – на ви́гляд, на по́гляд, на о́ко, на взір, на по́зір, з ви́гляду, з по́гляду, з ви́ду, з лиця́. [Пшени́ця га́рна на взір].
Странный на вид – ди́вний з по́гляду, ди́вного ви́гляду, ди́вно вигляда́ючи.
При ви́де – ба́чучи, поба́чивши.
Под ви́дом кого, чего – на́че-б то хто, що, ні́би-то хто, що, в ви́гляді кого́, чого́, в о́бразі кого́, чого́, під по́зором кого́, чого́.
В ви́де наказания ему решено… – за ка́ру йому́ ви́значено…
В ви́де опыта, милости – як спро́ба[у], як ла́ска, за ла́ску.
Иметь вид кого, чего, представляться в ви́де кого, чего – ма́ти подо́бу, ви́гляд кого́, чого́, вигляда́ти, пока́зуватися, видава́тися, як (немо́в) хто, як що и ким, чим. [Га́рне хлоп’я́, шкода́ ті́льки, що паненя́м визира́є. Вигляда́є немо́в ви́нний].
Делать, сделать вид – удава́ти, уда́ти кого́, чини́тися ким, виставля́ти себе́ як, що. [Удава́ти неви́нного, удава́ти обра́женого. Удава́в, немо́в спить. Старе́ виставля́є себе́, що не ско́ро їсть].
Принимать, принять какой-л. вид – набира́ти, -ся, яко́го ви́гляду, перейма́тися ви́дом, бра́ти (узя́ти) на се́бе лице́ (лик).
Подавать, показывать вид – дава́ти в знаки́, дава́ти озна́ку, вдава́ти ні́би.
Не показывать и ви́да, что… – і навзнаки́ не дава́ти, що…;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подо́ба, фо́рма, ви́гляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайови́д, ви́гляд, вид. [Чудо́вий гірськи́й крайови́д. Ой, що за чудо́ві ви́гляди тут у вас і на рі́чку й за рі́чку (Н.-Лев.). Вид навкруги́ був сумни́й];
4) (
видимость, возможность быть видимым): На виду́ – на о́ці, на видноті́.
Быть на виду́ у кого-л. – бу́ти в о́ці, в очу́, перед очи́ма, перед ві́ччю в ко́го. [Перед очи́ма в хи́жої татарви́].
Иметь в виду́ кого, что (рассчитывать на кого, на что) – ма́ти на ува́зі (на о́ці) кого́, що, ва́жити на ко́го, на що. [Письме́нник, що ва́жить і на сільсько́го читача́…]; (принимать во внимание, сообразоваться) – огляда́тися, уважа́ти на ко́го, на що, ма́ти кого́ (що) на ду́мці, на о́ці, в очу́, на ува́зі, ду́мати на ко́го. [Народопра́вство централісти́чне раз-у-раз огляда́тиметься на потре́би центра́льних люде́й більш, ніж на на́ші (Єфр.). Передовики́ ля́дської полі́тики ма́ли в очу́ саме́ па́нство (Куліш). На ко́го ви ду́маєте? = кого вы имеете в виду?].
Имелось в виду́ – була́ ду́мка.
Имея в виду́, что… – ма́ючи на ува́зі (на о́ці), що…, уважа́ючи на те, що…
В виду́ того, что… – з о́гляду[ом] на те, що…
В виду́ (чего) – через що, уважа́ючи на що, з о́глядом[у] на що, тим що…
В виду́ ранней весны – уважа́ючи (з о́гляду[ом]) на ра́нню весну́.
Ставить кому на вид – вино́сити кому́ перед о́ко, зверта́ти чию́ ува́гу, подава́ти кому́ на ува́гу, виставля́ти (завважа́ти) кому́.
Скрыться из ви́ду – загуби́тися, ще́знути з оче́й.
Выпустить из ви́ду – спусти́ти з ува́ги, з оче́й, забу́тися.
Итти за кем, не выпуская из ви́ду – іти́ за ким на́зирцем (на́зирці), на́глядом (на́глядці).
Для ви́ду – про (лю́дське) о́ко, для [ради] годи́ться, на ви́зір, для призо́ру. [Аби́ був на ви́зір].
Ни под каким ви́дом – жа́дним спо́собом, ні в я́кому ра́зі.
Ви́дом не видать – за́зором не вида́ти, і за́зору нема́є;
5) (
разновидность) відмі́на, порі́док, ві́дрід (р. -роду), вид. [А це де́рево вже и́ншого порі́дку];
6) (
биол.) відмі́на, вид. [Числе́нні відмі́ни зві́рів];
7) па́шпорт, по́свідка, ка́ртка (на перебува́ння, на прожива́ння десь);
8) (
грам.) вид, фо́рма. [Вид недоко́наний, доко́наний, одноразо́вий];
9)
ви́ды, -ов, мн. – ду́мка, га́дка, на́мір, мета́, споді́ванки.
Из корыстных ви́дов – за-для кори́сної мети́.
В ви́дах чего – за-для чо́го, ма́ючи на ува́зі щось, за-для яки́хсь ви́глядів.
В служебных ви́дах – за-для ви́глядів (в в-ах) службо́вих.
Иметь ви́ды на кого, на что – би́ти (ці́лити, ва́жити) на ко́го, на що, накида́ти о́ком на ко́го, на що. [Не ду́же б’є на кріпа́цьких парубкі́в (Мирн.)].
Ви́ды на урожай, на будущее – споді́ванки (ви́гляди) на врожа́й, на майбу́тнє.
Видать ви́ды – бува́ти (бу́ти) в бува́льцях, у Бува́личах.
Видавший ви́ды – обме́таний, бува́лий.
Внима́ние – ува́га; (сильнее) пи́льна ува́га.
Обращать, обратить внима́ние на что-л. – зверта́ти (зверну́ти) ува́гу (свою́ або чужу́) на що, уважа́ти, ува́жити на що, зважа́ти, зва́жити на що, огляда́тися (огля́нутися) на що, кла́сти (покла́сти) ува́гу на що, (вульг.) вдаря́ти (вда́рити) на що; (находить привлекательным) накида́ти (наки́нути) кого́ о́ком; (сжалиться) згля́нутися на ко́го. [На все сам зверта́є ува́гу (Рудч.). На вважа́ють вони́ на лі́та, на вро́ду (Шевч.). Моска́ль на сльо́зи не вдаря́ (Ном.). Вона́ неду́жа лежа́ла, дак він і тоді́ ува́ги не клав (Червіг.). Я вже її́ наки́нув о́ком. Згля́ньтеся (огля́ньтеся) на ме́не невидю́щого!].
Обращать на себя (привлекать к себе) внима́ние, быть принятым во внима́ние – спада́ти, спа́сти кому́ на ува́гу, притяга́ти, притягти́ (приверта́ти, приверну́ти) до се́бе чию́сь ува́гу, ки́датися, ки́нутися на ува́гу кому́сь. [Ури́вок з пі́сні, що спав на ува́гу ще а́второві «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притя́г до се́бе ува́гу та́ткову (Крим.). Ко́жному му́сіла ки́нутися на ува́гу його́ чо́рна боро́да (Крим.)].
Обратите внима́ние – ува́ж, ува́жте, вважа́й, уважа́йте.
Сосредоточивать внима́ние – збира́ти (зосере́джувати) ува́гу на чо́му.
Не обращать, не обратить внима́ния, оставлять без внима́ния – не зверта́ти ува́ги, не вважа́ти, не (по)тура́ти на що, занеха́ювати, занеха́яти що, зане́дбувати, занедба́ти що, не́хтувати, зне́хтувати (зане́хтувати) що, чим, легкова́жити що. [Хай смію́ться, не потура́й на те. Він зане́дбує (не́хтує, легкова́жить) свої́ обов’я́зки].
Он, и внима́ния не обращает на это – він і ба́йдуже на те, про те, до то́го (Квіт.).
А это остаётся без внима́ния – а це ба́йду́же́, а про це (за це) ба́йду́же́.
Принимать во внима́ние, в соображение что-л. – бра́ти, взя́ти що на ува́гу, зважа́ти, зва́жити на що-неб., уважа́ти, ува́жити на що-неб., ма́ти на ува́зі, огляда́тися, огля́нутися на що.
Принимая во внима́ние – беручи́ до ува́ги що, зважа́ючи, уважа́ючи на що, ма́ючи на ува́зі що, з ува́ги, з о́гляду на що, як на що, як на ко́го. [Ма́ємо письме́нство не так-то вже й бі́дне, як на на́ші обста́вини].
Представлять чьему-л. внима́нию – подава́ти, пода́ти кому́ до ува́ги щось, ста́вити, поста́вити що-н., кому-н. пе́ред о́чі, на о́чі. [Леви́цький поста́вив пе́ред о́чі читаче́ві багатю́щу коле́кцію «пропа́щих» (Єфр.)].
Отвратить (отвлечь) внима́ние – відверну́ти (одтягти́) ува́гу чию́сь, (вульг.) заґа́вити кого́. [Я піду́ їх заґа́влю, а ти бери́ (Мнж.)].
Оказать внима́ние – да́ти ува́гу кому́сь, показа́ти ува́гу, зроби́ти ла́ску.
Благодарю за внима́ние – дя́кую за ува́гу, я вдя́чний за ува́жність (до ме́не, до те́бе).
Относиться со внима́нием к чему, посвящать внима́ние чему-л. – віддава́ти ува́гу чо́мусь.
Заслуживающий, достойный внима́ния – ва́ртий ува́ги, (справедливый) слу́шни́й. [Ду́мка ця слу́шна́: дає́ ви́хід із стано́вища].
Выраже́ние
1)
см. Обнару́живание;
2) висло́влювання [Не забороня́ється висло́влювання думо́к], ви́слів (
р. ви́слову). [Це-ж не наш ви́слів, а моско́вський], ви́раз.
Найти для себя выраже́ние – ви́литися. [Цей на́стрій висо́кий найкра́ще ви́лився в організа́ції бра́тства (Єфр.)].
Без выраже́ния – безви́ра́зно.
Извините за выраже́ние – проба́чте (вибача́йте, прості́ть) у [на] цім сло́ві; не при вас ка́жучи; шану́ючи слу́хи ва́ші (Куліш);
3)
выраже́ние лица – ви́раз, ви́раз на лиці́, на виду́, на обли́ччю; мі́на. [Цей ви́раз засти́г на обли́ччю (Грінч.). Ви́раз на лиці́ – пону́ро-урочи́стий (Куліш)].
Принимать, принять выраже́ние лица – набира́ти (набра́ти) ви́разу.
Придавать выраже́ние лицу – надава́ти ви́разу, (фамильярно) мі́ни добира́ти (добра́ти), мі́ну взя́ти (прийня́ти) (Свидн.).
Со спокойным и светлым выраже́нием лица – я́сни́й. [Вона́ була́ спокі́йна та ясна́ (М. Вовч.). Я́сен був на виду́ (Куліш)].
Гость – гість (р. го́стя), ум. – го́сте[о]нько, го́стик. [При́йде твій миле́нький, – бу́де в те́бе гість (Мет.)].
Го́сти – гости́на, го́сті. [Завіта́ла до ха́ти пі́зно гости́на (Васильч.)].
В го́сти – у гости́ну, ум. в гости́ночку, у гостя́.
В гостя́х – у гости́ні, в гостя́х.
Из госте́й – з гости́ни.
Будь го́стем, будь дорогим го́стем – розгости́ся (от розгости́тися). [Рі́дна ха́та, чим ма́є, прийма́є. Розгости́ся, ба́тьку (Грінч.)].
Пойти посидеть в го́сти – піти́ на посиде́ньки до ко́го (в гости́ну), піти́ на бе́сіду, загости́ти, пригости́ти до ко́го, завіта́ти до ко́го.
Компания г-е́й – бе́сіда.
Засидеться в -ях – загостюва́ти.
Приём -е́й – гости́на, віта́ння.
Сидеть, посидеть в -я́х – гуля́ти, погуля́ти (в гости́ні). [Погуля́йте ще тро́хи в нас].
Принимать обязательных госте́й (священника и т. д.) – відбува́ти госте́й (пан-отця́).
До́ля
1) ча́стка (
ум. ча́сточка), па́йка, (реже) пай (ум. пайо́к, пайо́чок), (гал.) у́діл (р. -лу); (при дележе) – діл (р. ді́лу), ділени́ця. [І деся́тої ча́стки тих книжо́к не прочита́в. Домі́шується вже й до́бра па́йка наро́дньої мо́ви (Єфр.). В діл Матві́єві пішла́ па́сіка].
Третья до́ля – трети́на.
Пятая до́ля – п’яти́на.
Десятая до́ля – десяти́на.
Известная до́ля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – ді́[е́]жма.
До́ля зерна за помол – ро́змір, ви́мір.
Принимать в до́лю – прийма́ти до спі́лки.
Вступать в до́лю – пристава́ти до спі́лки.
Делить на до́ли – паюва́ти.
Прийтись, пасть на до́лю – припа́сти, упа́сти кому́, припада́ти (припа́сти) на па́йку. [Як діли́лися ба́тьківщиною, мені́ припа́в оце́й-о садо́к. Поділи́ли те бо́рошно, і впа́ло нам по два пу́ди];
2) (
судьба) – до́ля, тала́н (ум. до́ленька, талано́чок). [Шука́ коза́к свою́ до́лю, а до́лі нема́є (Шевч.). До́бре, ма́мо, що ти зара́ні спать ля́гла, а то-б і бо́га прокляла́ за мій тала́н (Шевч.)].
Горькая, злая, несчастная доля – лиха́ (неща́сна) годи́на, щерба́та до́ля.
Роковая до́ля – фата́льна (заги́бельна) до́ля, судьбина́. [Таке́ вже йому́ суди́лося, така́ йому́ судьбина́ (Звин.)].
Иметь чью долю – ма́ти чию до́лю, (итти стезею) – топта́ти сте́жку чию́. [Вона́ вже зна́ла, яка́ до́ля чига́ла на її́ дити́ну: доведе́ться їй топта́ти ма́терину сте́жку (Коцюб.)].
Выпасть на долю – суди́тися, присуди́тися кому́, спітка́ла кого́. [Суди́лося мені́ оту́т заги́нути. Чужі́ дівки́, та ра́но вста́ли, по щасли́вій до́лі взя́ли, я, молода́, опізни́лася, гірка́ до́ля присуди́лася. Украї́нство в Росі́ї спітка́ли репре́сії].
Жа́твенный – жни́вни́й, жниво́вий, жнив’я́ний, жнива́рський; (об инструменте) жа́тний. [Жни́вна́ пі́сня. Жниво́вий час. Це – жнива́рська пі́сня: її́ співа́ють тоді́, як жнуть хліб (Конот. п.)].
-ная пора – жнива́, жни́во; см. Жа́тва 2.
-ная машина (жне́йка) – жа́тка, жа́тна маши́на, саможа́тка, жа́лка, жнив’я́рка.
-ный сбор – ужи́нок (р. -нку); срвн. Жа́тва 3.
Принимать участие в -ных работах – жнивува́ти. [Влі́тку жнивува́ти не бу́дете, ска́жете, перепелі́в лови́ли].
Живо́й
1) живи́й, (
редко) живу́щий. [Каза́ли поме́р, а він живі́сінький. Вона́ й живу́ща була́ на́че ме́ртва (М. Вовч.)].
Живо́й элемент (и всё живо́е, живущее) – живло́. [За со́нцем усе́ живло́ проки́нулось (Мирн.)].
Остаться в живы́х – ви́жити, (о многих) повижива́ти. [Мої́ ді́ти таки́ повижива́ли, а се́стриних тро́є поме́рло з о́бкладу].
Оставлять в живы́х – лиша́ти живо́го, лиша́ти при життю́. [Лиша́ли при життю́ хлоп’я́ток. (Св. Письмо)].
Стать живы́м – відживи́тися, оживі́ти. [І дихну́в госпо́дь на ньо́го, то він відживи́вся (Рудан.)].
Стать живо́й действительностью, воспринять живо́й образ – вживи́тися. [Ба́чу його́, ві́ри не йму: се, кажу́, моя́ ду́мка щоде́нна, щоча́сна вживи́лася (М. Вовч.)].
В живо́й действительности – в живі́й ді́йсності, живце́м. [Поді́ї в дра́мі прохо́дять перед на́шими очи́ма, пока́зуються живце́м, а не в само́му ті́льки оповіда́нні про них (Єфр.)].
Принимать живо́е участие – бра́ти пи́льну (жва́ву) у́часть.
Задеть кого-либо за живо́е – дозоли́ти, допекти́ кому́, упекти́ кого́; см. Допе́чь, Дое́хать.
Ни живо́й души – ні живо́го ду́ха (Неч.-Лев.).
Живо́й язык – жива́ мо́ва. [Словни́к украї́нської живо́ї мо́ви].
Живо́й человеческий дух – живу́щий дух лю́дський.
Жива́я вода – вода́ джере́льна, теку́ча, біжу́ча.
Жива́я и мёртвая вода (в сказках) – вода́ живу́ща й зцілю́ща, живля́ща і жертвля́ща.
Жива́я изгородь – живоплі́т (р. -пло́ту).
На живу́ю руку – на швидку́ руч, (на) швидкору́ч. [Ні́коли було́ – на швидкору́ч зроби́ла];
2) (
ясный) живи́й, вира́зний, я́сний. [Усе́ промину́ло, а в спо́минку – живі́сіньке, аж ся́є (М. Вовч.). Таке́ вира́зне стої́ть воно́ перед очи́ма];
3) жва́вий, мото́рний, метки́й, швидки́й. [І нату́ру ма́ю жва́ву (Самійл.). Таки́й жва́вий, як рак на гре́блі (
насмешка). Мото́рна ді́вчина]; см. Бо́йкий, Подви́жный, Разбитно́й.
Жива́я женщина, девушка – мотору́ха. [Там така́ мотору́ха – як на шру́бах уся́].
Слишком живо́й (о ребёнке) – верту́н, верту́нчик. [Таки́й верту́н, що й на мі́сці не вси́дить; так і кру́титься, як та́я дзи́ґа].
Делаться живе́е – жваві́шати, моторні́шати;
4) (
лишь о музыке) доско́чистий. [А ну йому́ марш! – і вдали́ тако́го доско́чистого, аж воло́сся ї́житься (Свидн.)].
Зака́з
1) замо́влення, за́гад (-ду).

На -ка́з, по -ка́зу – на замо́влення, на за́гад.
Принимать -ка́зы на что – бра́ти роби́ти що, прийма́ти замо́влення на що. [Беру́ ши́ти чо́боти. Прийма́ю замо́влення на постача́ння дров];
2) (
запрет) зака́з (-зу), заборо́на; см. Запре́т. [Ви́йшов зака́з на ліс – щоб не руба́ти. Заборо́на на горі́лку].
Коми́ссия
1) (
группа лиц) комі́сія.
Образовать, составить, выделить -сию – утвори́ти, скла́сти, ви́ділити комі́сію.
Образовывать, составлять (ср. зал.) -сию – склада́ти, утво́рювати комі́сію.
-сия по составлению словаря – комі́сія для склада́ння словника́.
-сия по вопросам украиноведения – комі́сія в спра́вах українозна́вства.
-сия по хлебозаготовкам – комі́сія в спра́вах хлібозаготі́влі, хлібозагото́вча комі́сія.
-сия о строении дорог – комі́сія проклада́ння шляхі́в.
-сия подачи прошений – комі́сія (для) подава́ння проха́нь.
-сия суда, судебная -сия – судова́ комі́сія.
Особая -сия – осі́бна, окре́ма комі́сія.
Переселенческая -сия – комі́сія в спра́вах пересе́льників, переселе́нська комі́сія.
Согласительная -сия – угодо́ва, (по)єдна́льна комі́сія.
Чрезвычайная -сия по делам о спекуляции – надзвича́йна комі́сія в спра́вах спекуля́ції.
Избирательная -сия – вибо́рча комі́сія.
Следственная -сия – слі́дча комі́сія.
Приёмная -сия – прийма́льна комі́сія.
Принимать участие в заседании -сии – бра́ти у́часть у нара́дах комі́сії.
Прибыть в -сию – прибу́ти до комі́сії (на збо́ри комі́сії);
2) (
поручение) дору́чення, комі́сія.
Исполнить, исправить -сию – ви́конати, спра́вити дору́чення.
Порученная мне -сия – дору́чена мені́ комі́сія.
По вашей -сии я всё сделал – у ва́ших дору́ченнях я все зроби́в, ва́ше дору́чення я ви́конав.
Заниматься -сиями, брать -сии – справля́ти дору́чення (дела: ору́дки) чиї́.
Взять, принять товар на -сию – узя́ти прийня́ти крам на комі́сію, (реже) на ко́мі́с;
3) (
комис. плата) комі́сія, комісо́ве (-со́вого), комі́с (-су).
За небольшую -сию – за невели́ке комісо́ве, за невели́чкий комі́с.
Взял слишком много -сии – узя́в на́дто бага́то комісо́вого;
4) (
возня) кло́піт (-поту), ха́лепа, моро́ка, пеня́, воловодня́, ка́ра, напа́сть (-тп). Вот так -сия! – от ще моро́ка! Ну, уж -сия мне с вами! – ну, та й моро́ка мені́ з ва́ми! Такая, право, -сия! – така́, далебі́, напа́сть! Что за -сия! – от кло́піт! от моро́ка!
Кра́йний
1) (
находящ. на краю) кра́йній, що з кра́ю, (зап.) скра́йній, (последний) оста́нній [Зачну́ сва́татися з кра́йньої ха́ти (ЗОЮР.)].
-ний дом в улице – буди́нок, що з кра́ю ву́лиці.
-няя цена – кра́йня ціна́.
-ний срок – оста́нній (кра́йній) те́рмін.
-няя пора – кра́йній час, кра́йня пора́. [Вже кра́йня пора́ взя́ти до Ю́зі гуверна́нтку (Л. Укр.)].
-няя́ плоть, анат. praeputium – припо́нець (-нця), при́прутня, (вульг.) залу́па;
2) (
чрезвычайный, чрезмерный) кра́йній, надмі́рний, го́стрий, при́крий, (зап.) скра́йній. [З кра́йнім призи́рством (Л. Укр.). Скра́йня революці́йна па́ртія вела́ горожа́нську війну́ про́ти помірко́ваної (Азб. Ком.)]. Сме́ртні при́суди вино́сяться лиш в найгострі́шому ви́падку (Аз. Ком.)].
Принимать -ние меры – вжива́ти кра́йніх (го́стрих) за́ходів, вдава́тися до кра́йніх за́ходів.
Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете – терпі́ти як-найбі́льшу (кра́йню) нужду́, ду́же бідува́ти, жи́ти в вели́ких зли́днях, у вели́кому убо́жестві.
-ние обстоятельства жизни – скрутні́ життє́ві обста́вини (умо́ви).
В -нем случае – в кра́йньому ра́зі.
-няя глупость – надмі́рна ду́рість.
К -нему сожалению – на превели́кий жаль.
По -ней мере – прина́ймні, що-найме́нше, (зап.) бода́й, пре́цінь. [Прина́ймні вку́пі сумува́ли, згада́вши той весе́лий рай (Шевч.). Круго́м ко́ждої рої́лося бода́й по п’я́теро дробини́ (детишек) (Франко)];
3) (
настоятельный, необходимый) коне́чний, пи́льний, ко́нче потрі́бний, при́крий. [Але́ коне́чна є потре́ба замі́ри ва́ші знать, які́ вони́ (Самійл.). Як при́йде робо́та при́кра, то пла́тять і по півкарбо́ванця (Кам’янеч.)].
Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть – у ме́не пи́льна (пеку́ча) потре́ба його́ ба́чити, мені́ його́ ко́нче (притьмо́м) тре́ба ба́чити.
Любе́зно, нрч. – ласка́во, при́язно, прихи́льно, приві́тно, лю́б’я́зно, (вежливо) уві́чливо, че́мно, ґре́чно; лю́бо, ми́ло. [Привіта́в його́ ду́же ласка́во (Крим.). Ста́ли при́язно проха́ти (Основа). Вони́ привіта́лись ду́же прихи́льно (Крим.). Спита́в так тихе́нько та лю́б’язно (Квітка). Поздоровля́ю-ж ду́же ґре́чно шано́вних на́ших читачі́в (Самійл.)].
Эти сведения -но сообщены нашим сотрудником – ці відомості ласкаво подав наш співробітник, -но принимать – прихи́льно (при́язно, ми́ло) віта́ти кого́.
Ме́ра
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри, мір). [Мі́ра довжини́ (Сл. Ум.). Зо́лото, як мі́ра ва́ртости (Економ. Наука). Яко́ю мі́рою мі́ряєте, – відмі́ряється вам (Біблія)].
-ры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні.
-ра времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су.
Палата мер и весов – пала́та мір і ваги́.
-рою (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що. [Хліб видавце́м дали́ (Н.-Лев.)];
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра. [Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудч.)];
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця. [Ви́сип бо́рошно в мі́рку (Брацлавщ.). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (Коцюб.)];
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра.
-ра наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри.
-ра содеянного – мі́ра заподі́яного.
В той, в такой -ре (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі. [Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (Єфр.). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Грінч.)].
В какой -ре – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру.
В большой, в значительной -ре (степени) – вели́кою мі́рою. [Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (Єфр.)].
В большей, в меньшей -ре – бі́льшою, ме́ншою мі́рою, в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі.
В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) – одна́ково, (а) так са́мо, (зап.) зарі́вно. Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (Франко)].
В полной -ре – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м. [Ви́користати по́вною мі́рою (Єфр.). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (Єфр.). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (Єфр.). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (Крим.)].
По -ре чего – відпові́дно до чо́го, в мі́ру чого́.
По -ре моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів).
По -ре трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да.
По -ре того как – в мі́ру того́ як. [В мі́ру того́ як росту́ть супере́чності (Азб. Ком.)].
По -ре получения, поступления чего – в мі́ру того́ як оде́ржується, надхо́дить (вступа́є), (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило (вступа́ло), (в будущем) оде́ржуватиметься, надхо́дитиме (вступа́тиме) що.
По -ре возможности, по -ре сил – в мі́ру спромо́ги, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же.
По -ре сил наших – як на́ша си́ла, як на́ше поси́лля.
По крайней -ре – прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма (Свидниц.), (хотя бы) бода́й; см. нижепо меньшей ме́ре. Ки́нувся ми́ттю уни́з, щоб прина́ймні уме́рти з свої́ми вку́пі (Дніпр. Ч.). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (Коцюб.)].
По меньшей (по крайней) -ре (минимум) – що-найме́нш(е), принайме́нше, прина́ймні, бода́й. [Щоб здійсни́ти цю програ́му, тре́ба що-найме́нше (прина́ймні) три ро́ки (Київ). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (Франко)].
Это по меньшей -ре странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
По большей -ре – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше.
В -ру (соответственно) – до мі́ри, помі́рно; (об обуви, одежде) до мі́ри, в мі́ру. [Як п’єш до мі́ри, то горі́лка пану́є чолові́кові (Полтавщ.). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Грінч.)].
Сделанный в -ру – зро́блений до мі́ри, помі́рний.
Не в -ру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; (неподсилу) не під си́лу. [Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовч.)].
Без -ры – без мі́ри, мі́ри нема́, незмі́рно; см. Сверх ме́ры. [Се мук йому́ без мі́ри завдало́-б (Грінч.)].
Сверх, свыше -ры, через -ру – над мі́ру, через лад, на́дто, зана́дто; (непосильно) над си́лу. [Через лад багато набра́в, – от і не піднесе́ (Грінч.). Що на́дто – то пога́но (Приказка)].
Свыше всякой -ры – (по)над уся́ку мі́ру.
Всему есть -ра – всьому́ (на все) є мі́ра (предел: край).
Превышать, превысить -ру – перехо́дити, перейти́ мі́ру.
Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му. [Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (Н.-Лев.). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Приказка)].
Душа -ру знает – душа́ мі́ру зна́є.
Подойти под -ру, см. Ме́рка 2.
Выше -ры и конь не скачет (не прянет) – понад се́бе і кінь не цибне́;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу). [Репреси́вні (такти́чні) за́ходи (Єфр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (Куліш)].
-ры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, (щоб) впли́нути.
-ры к восстановлению – за́ходи до відно́влення.
-ры действительного наблюдения – за́соби спра́вжнього догляда́ння.
-ра обеспечения – спо́сіб забезпе́чення.
-ры предосторожности – застере́жні́ (пересторо́жні) за́ходи, за́ходи проти небезпе́ки; см. Предосторо́жность.
-ры предупредительные – запобі́жні́ (попередні́) за́ходи, за́ходи попереди́ти що.
-ры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення.
-ры принудительные – примусо́ві за́ходи.
Высшая -ра наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу).
Изыскивать -ры – добира́ти спо́собу.
Прибегать к -рам – вдава́тися до за́ходів.
Прибегнуть к иным -рам – вжи́ти и́нших за́ходів, уда́тися до и́ншого спо́собу.
Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу. [Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (Самійл.). Роби́ти за́ходи, щоб його́ силомі́ць притягли́ до нас, я не хо́чу (Крим.)].
Принимать зависящие -ры – вжива́ти нале́жних за́ходів.
Помогайте ему всеми -ми – (до)помага́йте йому́ вся́ким спо́собом, всіма́ способа́ми.
Моне́та – (с единичн. и собир. значением) моне́та; (одна) гроши́ма. [Му́сить ви́кинути на тарі́лочку дружко́ві гроши́ну (Мат. укр. Етн. I)].
Золотая -та – золота́ моне́та, золоті́ гро́ші (-шей и -шів), черві́нці, дука́ти, дукачі́; (одна) золота́ моне́та (гроши́на), черві́нець (-нця), дука́т, дука́ч (-ча́).
Серебряная -та – срі́бна моне́та, срі́бні гроші́, срібняки́ (-кі́в); (одна) срі́бна моне́та (гроши́на), срібня́к (-ка́), ум. срібнячо́к (-чка́). [Полі́з у кише́ню і вже ви́добув яко́гось срібняка́ (Крим.). Розміня́в мені́ карбо́ванця на самі́ срібнячки́ (Звин.)].
Медная -та – мі́дна моне́та, мі́дні гро́ші, мідяки́ (-кі́в); (одна) мі́дна моне́та (гроши́на), мідя́к (-ка́).
Звонкая -та – дзвінка́ моне́та, (шутл.) брязка́ч, бренька́ч (-ча́), побря́зкач, побре́нькач (-ча), (чаще мн.) брязкачі́, бренькачі́, побря́зкачі́, побре́нькачі́ (-чі́в). [Аби́ були́ побренькачі́ (побрязкачі́), то бу́дуть і послухачі́ (Номис)].
Мелкая -та – дрібна́ моне́та, дрібні́ гро́ші, дрібняки́ (-кі́в); (одна монета) дрібна́ моне́та, дрібня́к (-ка́), ум. дрібнячо́к (-чка́).
Разменная -та – розмі́нна моне́та, розмі́нні гро́ші.
Ходячая -та – ходя́ча моне́та, ходя́чі гро́ші.
Фальшивая -та – фальши́ва (фальшо́вана) моне́та, фальши́ві (фальшо́вані) гро́ші; (одна) фальши́ва (фальшо́вана) моне́та (гроши́на).
Лицевая сторона -ты, см. Лицево́й 2.
Чеканить -ту – би́ти (кува́ти) моне́ту. [Щоб на запла́ту коза́цькому ві́йську кува́ти на Вкраї́ні коза́цьку моне́ту (Куліш)].
Принимать за чистую -ту – бра́ти що за щи́ру пра́вду (за щи́ре зо́лото).
Платить тою же -тою – плати́ти тіє́ю са́мою моне́тою; віддя́чувати тим са́мим.
Надлежа́щий, прлг. – нале́жний, (правильный, подходящий, настоящий) слу́шний, (соответствующий) відпові́дний, (нужный) потрі́бний, (дельный) путя́щий. [Коли́ цю всю пра́цю бу́де зро́блено, я з не́ї в нале́жній мі́рі скористу́юся (Грінч.). Ві́нчання, учи́неного про́ти його́ во́лі, він не ви́знав за слу́шне (Ор. Левиц.). До плу́га тре́ба слу́шного пого́нича, щоб прово́рний був (Борзенщ.). Не знайшо́в відпові́дних та влу́чних аргуме́нтів (Рада.)].
В -щее время – в нале́жну годи́ну, нале́жної годи́ни, слу́шного ча́су, у слу́шний час. [Сю пиху́ замишля́в зби́ти султа́нові слу́шного ча́су (Куліш)].
-щее доказательство – нале́жний до́від (-воду), -ний до́каз (-зу).
-щая цена – відпові́дна (нале́жна, справедли́ва) ціна́.
-щим образом, по -му – як слід, як тре́ба, як годи́ться, як нале́жить, нале́жно, слу́шно, гара́зд, до ді́ла, до ладу́, до пуття́, путя́ще. [Всю пра́цю бу́де як тре́ба зро́блено (Грінч.). Сам ти гара́зд не тя́миш, що́ ро́биш (Комар.). Аби́ було́ все до ді́ла зро́блено (Канівщ.)].
Он имеет -щий возраст, чтобы занять оту должность – він дійшо́в потрі́бних (відпові́дних) літ, щоб обійня́ти цю поса́ду.
Дети не имеют -щего ухода – ді́ти не ма́ють нале́жного (відпові́дного, путя́щого) до́гляду. [Ді́ти зоста́лися без путя́щого до́гляду (Грінч.)].
Оказывать кому -щее почтение – віддава́ти кому́ нале́жну честь (ша́ну, поша́ну).
Принимать, принять -щие меры – вжива́ти, вжи́ти нале́жних (відпові́дних) за́ходів.
Надме́нный – го́рдий, гордови́тий, гордува́тий, наду́тий, пиха́тий, пи́шний, гонорови́тий, високоно́сний, чванли́вий, чванькува́тий, пиндю́чний, бундю́чний. [Го́рді о́чі, ду́ми, лю́ди (Сл. Гр.). Впаду́ть у прах куми́ри гордови́ті (Грінч.). Гордува́та, чванькува́та – носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти (М. Вовч.). Така́ ду́мка світи́лася на її́ гордува́тому виду́ (Г. Барв.). Одмо́вився наду́тими реча́ми (Куліш). Пан пиха́тий (Грінч.). Потрива́й же ти, високоми́сна, високоно́сна па́ні (Мова)].
Принимать, принять -ный вид – набира́ти, набра́ти бундю́чного (гордови́того и т. п.) ви́гляду, пиша́тися, запиша́тися, набундю́чуватися, набундю́читися, напу́жуватися, напу́житися, надима́тися, наду́тися. [Це сказа́ла Кайдаши́ха й запиша́лася (Н.-Лев.). Шахра́й з бундю́чним ви́глядом (Самійл.)].
Наме́рение – на́мір, (замысел) за́мір, за́мисл (-лу), за́дум (-му), (мысль) ду́мка. [Не вхо́джу в на́міри його́ (Франко). Ма́ла щи́рий за́мір послужи́ти просві́ті (Грінч.)].
Враждебные -ния относительно кого – воро́жі за́міри (за́мисли) про́ти ко́го.
Дурное -ние – пога́ний за́мір.
Похвальное, прекрасное -ние – похва́льний, прекра́сний (прега́рний, чудо́вий) на́мір.
Без -ния – без на́міру, ненавми́сне, невми́сне, (диал.) без замі́рення. [Ти уми́сне, чи невми́сне уби́в її́? (Кониськ.). Звиня́йте, я це сказа́в без замі́рення (Хорольщ.)].
С -нием – з на́міром, (нарочно) уми́сне, навми́сне. [Я вми́сне наві́в цей ури́вок із спо́гадів, щоб показа́ти… (Рада)].
Сделать что с дурным хорошим -нием, с наилучшими -ниями – зро́бити що бажа́ючи зло́го, добра́, зроби́ти що з пога́ним за́міром (за́мислом), з га́рним, з найкра́щим на́міром.
Не с добрыми -ниями – не з до́брими за́мірами, не з до́брим ду́хом. [Остерега́йтеся, гетьма́не мій, бо він не з до́брим ду́хом (Куліш)].
С заранее обдуманным -нием – з напере́д (із заздалегі́дь) узя́тим на́міром.
Приехать с -нием увидеть кого – приї́хати, ма́ючи на ду́мці (ма́ючи на́мір или щоб) поба́чити кого́.
Иметь, питать -ние – ма́ти на́мір (за́мір), ма́ти на ду́мці; см. Намерева́ться. [Він ма́є за́мір ожени́тися з удово́ю (М. Вовч.). Сва́тати Са́ню він і в голові́ собі́ не поклада́в, бо мав на ду́мці ті́льки тро́хи пожартува́ти (Н.-Лев.)].
Иметь корыстные -ния – ма́ти кори́сли́ві за́міри.
Питать самые лучшие -ния относительно кого – ма́ти найкра́щі на́міри су́проти ко́го.
Принимать, принять -ние – бра́ти, взя́ти на́мір, нава́жуватися, нава́житися. [Реа́кція знов нава́жилася поверну́ти той стан, що повста́в був на Украї́ні після́ 1876 ро́ку (Рада)].
Возыметь -ние, см. Вознаме́риться.
Помогать -ниям кого – сприя́ти на́мірам (за́мірам) кого́.
Упорствовать в своём -нии – упе́рто трима́тися свого́ за́міру.
Направле́ние
1) (
действие) –
а) спрямо́вування, напрямо́вування, направля́ння, напрямля́ння, справля́ння, напрова́джування, випрямо́вування, накеро́вування, скеро́вування, кер(м)ува́ння,
оконч. спрямува́ння, напрямува́ння, напра́влення, напря́млення, спра́влення, напрова́дження, ви́прямування, накерува́ння, скер(м)ува́ння;
б) справля́ння, наверта́ння, зверта́ння, оберта́ння, приверта́ння
и т. п., оконч. спра́влення, наве́рнення, зве́рнення, обе́рнення, приве́рнення и т. п.;
в) направля́ння, напрямля́ння, настановля́ння, напу́чування
и т. п., оконч. напра́влення, напря́млення, настано́влення, напу́чення и напуті́ння и т. п.;
г) направля́ння, націля́ння, вимі́рювання
и виміря́ння, налуча́ння, рих[ш]тува́ння и т. п., оконч. напра́влення, наці́лення, ви́мірення, налу́чення, ви́рих[ш]тування, нарих[ш]тува́ння и т. п.; ґ) ла́годження и ла́годіння, нала́годжування, ладна́ння, налашто́вування, напосу́джування и т. п., оконч. пола́годження, нала́годження и нала́годіння, наладна́ння, налаштува́ння, напосу́дження и т. п.;
д) направля́ння, наго́стрювання, манта́чення,
оконч. напра́влення, наго́стре[і́]ння, наманта́чення;
е) стира́ння,
оконч. стертя́ (-тя́). Срв. Направля́ть 1 - 7;
2) (
линия пути) на́прям (-му), на́прямок (-мку). [Ві́тер не змі́нював свого́ на́пряму (Київщ.). Держі́ться цього́ на́прямку, ніку́ди не зверта́ючи, то за со́нця ще дої́дете (Ніс). У трьох на́прямках ви́явилась його́ дія́льність (Грінч.). Ви́кривлення революці́йного на́прямку культ-робо́ти (Еллан). Дали́ на́прямок да́льшому його́ ру́хові (Грінч.)].
-ние главное – головни́й на́прям(ок).
-ние господствующее, преобладающее – перева́жний на́прям.
-ние изменяющееся – мінли́вий на́прям.
-ние неправильное, ошибочное – хи́бний, помилко́вий на́прям.
-ние обратное – зворо́тний на́прям.
-ние прямое – про́стий на́прям, (прямик) просте́ць (-стця́), пряме́ць (-мця́).
-ние по перпендикуляру – сторчови́й на́прям.
-ние ветра, течения, пути – на́прям(ок) ві́тру, течії́, шля́ху (доро́ги).
-ние понижения местности – на́прям спа́ду місце́вости.
-ние склона – на́прям схи́лу.
-ние по второму взводу (команда) – на́прямок за дру́гою чото́ю.
Брать, взять -ние, принимать принять -ние – бра́ти, взя́ти на́прям(ок); прямува́ти, попрямува́ти; спрямо́вуватися, спрямува́тися; срв. Направля́ться 2 и 3. [Ві́тер спрямува́всь на за́хід (Київщ.)].
Давать, дать -ние – с[на]керо́вувати, с[на]керува́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; срв. Направля́ть 1.
Давать одно -ние – дава́ти оди́н на́прям(ок).
Держать -ние – простува́ти, прямува́ти; срв. Направля́ться 3.
Изменять, изменить -ние – зміня́ти, зміни́ти на́прям(ок).
Иметь -ние – ма́ти на́прям, (о дороге: пролегать) сла́тися, стели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти; срв. Направля́ться 5.
Находить, найти (правильное) -ние – знахо́дити, знайти́ (правди́вий) на́прям(ок), (образно) взя́ти (вхопи́ти) тропи́ (тропу́). [О, зна́єм, зна́ємо, як тру́дно ухопи́ть тропи́ (П. Тичина)].
Показывать, показать -ние – в[по]ка́зувати, в[по]каза́ти на́прям(ок); спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти, дава́ти, да́ти на́прям(ок); срв. Направля́ть 1.
В каком -нии – в яко́му на́прямі (на́пря́мкові), кудо́ю, куди́; срв. Куда́ 1.
В том -нии – в тому́ на́прямі (на́пря́мкові), тудо́ю, туди́; срв. Туда́. В этом -нии – в цьо́му (в цім) на́прямі (на́пря́мкові), сюдо́ю, сюди́; срв. Сюда́.
Во всех -ниях – по всіх на́прямах. [Ви́ходили ліс по всіх на́прямах (Київщ.)].
По -нию к чему – в на́прямі (в на́пря́мкові) до чо́го.
По -нию голоса – на го́лос. [Зирну́ла Окса́на на го́лос (Квітка)].
По прямому -нию (прямиком) – про́сто, на(в)просте́ць, на(в)пряме́ць, на(в)прямки́; [Іді́ть про́сто, ніку́ди не зверта́йте (Київщ.)];
3) (
школа, течение) на́прям (-му), на́пря́мок (-мку); прямува́ння, простува́ння (-ння), течія́, шко́ла. [Філо́соф Аристо́телевого на́пряму (Крим.). Він зда́вна був лі́вого на́прямку (Київ). В Росі́ї нема́ одкри́тих політи́чних па́ртій, але є політи́чні на́прямки (Ленін). Шко́ла свої́м схоласти́чним прямува́нням не сприя́ла осві́ті (Кониськ.). Нові́ течії́ в зе́мстві (Грінч.)].
-ние создаёт гений – на́прям (шко́лу) тво́рить ге́ній.
-ние журнала, сочинения – на́прям(ок) журна́ла, тво́ру.
-ния искусства, литературы, науки, философии – мисте́цькі, літерату́рні, науко́ві, філосо́фські на́прями (на́пря́мки, шко́ли), на́прями (на́пря́мки, прямува́ння) в мисте́цтві, літерату́рі, нау́ці, філосо́фії. [Всіх надба́нь рі́зних мисте́цьких шкіл (Еллан)].
Эволюция литературных течений и -ний – еволю́ція літерату́рних течі́й і на́прямів (на́пря́мків).
Современные -ния – суча́сні на́прями (прямува́ння);
4) (
наклонность, стремление) на́прям, на́пря́мок, прямува́ння, простува́ння. [Коли́-б усі́ були́ тако́го на́пряму, як я (Слов’яносербщ.). Які́ в їх ідеа́ли, які́ на́прямки? (Коцюб.). Я розгля́даю істори́чний на́прямок (tendance) капіталісти́чного нагрома́дження (Азб. Ком.). Революціоне́ри у свої́х політи́чних перекона́ннях, а не в мисте́цьких на́прямках (Еллан). Оце́ до́бре, що в вас таки́й на́прямок (Грінч.). Пова́жне прямува́ння його́ ро́зуму (Н.-Лев.)].
-ние (образ) мыслей – на́прям думо́к.
Человек известного -ния – люди́на пе́вного на́пряму.
В этом обществе дурное -ние – в цьому́ товари́стві лихи́й на́прям, це товари́ство лихо́го на́пряму;
5) (
руководство) напра́ва, керу́нок (-нку), (установка) на́лад (-ду), настано́ва, на́прям, на́пря́мок. [Нема́ у їх напра́ви до́брої (Ніс). Він га́рної напра́ви і полі́тику життя́ тя́мить (Н.-Лев.). З батькі́в та матері́в і ді́тям напра́ва (Єл. Ум.). З усі́м на́прямком свого́ па́харського життя́ (Мирн.)].
У него с детства дурное (худое) -ние – у йо́го з дити́нства лиха́ напра́ва.
Нача́льство
1) (
власть) вла́да, зве́рхність (-ности), (реже) нача́льство, (правительственное) уря́д (-ду), (управление) керува́ння, порядкува́ння, урядува́ння, ору́дування, ору́да, (командование) кома́ндування.
Под -ством кого, чьим – під вла́дою в ко́го, чиє́ю, під уря́дом (про́водом) чиї́м, під ору́дою (зве́рхністю) чиє́ю, (под предводительством) за при́водом чиї́м, (стар.) за голово́ю чиє́ю. [Під його́ уря́дом було́ бага́то сі́льськи́х шкіл (Рідний Край). Украї́нське театра́льне товари́ство під ору́дою Садо́вського (Афіша). Поля́ки ходи́ли за при́водом кня́зя по чужи́х зе́млях (Куліш). Щоб ми за твоє́ю (,гетьма́не Хмельни́цький,) голово́ю пили́ та гуля́ли (Ант.-Драг.)].
Главное -ство – головна́ вла́да; (командование) головне́ кома́ндування.
Главное -ство над войском – головне́ кома́ндування (над) ві́йськом.
Поручать, поручить -ство над городом кому – доруча́ти, доручи́ти вла́ду (зве́рхність) над мі́стом кому́, доруча́ти, доручи́ти керува́ти (пра́вити) мі́стом (урядува́ти над мі́стом) кому́.
Поручить -ство над армией кому – доручи́ти кома́ндувати (кома́ндування) а́рмією кому́.
Принимать, принять -ство над кем, над чем – перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) про́від (вла́ду) над ким, над чим, (над войском) перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) кома́ндування ві́йськом;
2)
см. Нача́льствование 1 и 2;
3)
а) нача́льство, нача́льник;
срв. Нача́льник. [Тебе́ ви́брано за нача́льство (Рудч.)].
Это моё -ство – це моє́ нача́льство, це мій нача́льник;
б) (
начальники) нача́льство, нача́льники, (старшие) старші́ (-ши́х), (преимущ. военное, устар.) старши́на, (власть) вла́да, уря́д; (власть имущие) зве́рхники (-ків), владу́щі ко́ла. [Ті часи́, як голоси́ нача́льство ті́льки ма́ло (Самійл.). Поліція́нт ла́явся, бо був гні́вний: від старши́х йому́ сього́дні до́бре впа́ло (Грінч.). Військо́ва старши́на (Стор.). Те, що спада́є від ро́та на́шим зве́рхникам, нам ви́стачило-б на життя́ (Куліш)].
Высшее -ство – ви́ще нача́льство, ви́ща вла́да, ви́щий уря́д.
Докладывать, доложить по -ству о чём – доповіда́ти, доповісти́ нача́льству що, (сообщать) повідомля́ти, повідо́мити нача́льство про що, подава́ти, пода́ти до ві́дома нача́льству що;
4) (
круг власти, сан) нача́льство, зве́рхність (подвластная сфера) нача́льство, (подначалие) підвла́дність, підру́чність (-ности). [Він зве́рхности досто́єн (Куліш)].
Неле́пость
1) безглу́здя (-дя), безглу́зде (-дого), (
вздор) нісені́тниця, дурни́ця, (деликатнее) марни́ця, пустячина́, (белиберда) аби́-що, ка́-зна-що, не́відь-що, курзу́-верзу́. [Я не опра́вдуюсь про́ти безглу́здя (Л. Укр.). Тако́го абсолю́тного безглу́здя, як за́клик до «держа́ви» (Ленін). Се щось таке́ безглу́зде, що не ва́рте ві́дповіди пова́жної (Л. Укр.). Доно́с по́вний нісені́тниць та обмо́вних ви́гадок (Гр. Думка). Оте́ курзу́-верзу́ їм ду́же до вподо́би (Крим.)].
Говорить -ти – нісені́тниці (дурни́ці) говори́ти (моло́ти, пле́сти́, верзти́, плеска́ти), говори́ти и т. п. не́відь-що (ка́-зна-що; таке́, що й ку́пи не держи́ться), прова́дити не зна́ти[ь] що. [Ніхто́ не зва́житься, не бу́вши спеціялі́стом, плеска́ти нісені́тниці (Крим.). Не́відь-що верзе́ш ти, Опана́се! (Кониськ.). Ат, верзе́ щось таке́, що й ку́пи не держи́ться (Н.-Лев.)].
Принимать -пость всерьёз, верить -ти – бра́ти нісені́тниці за пра́вду, ня́ти ві́ри нісені́тниці (нісені́тницям);
2) неподо́бність, недола́дність, нечупа́рність, бри́дкість (-ости).
Срв. Несура́зица.
Нести́
1) не́сти́ кого́, що. [Молоди́ця не́сла на рука́х дво́є свої́х діте́й (Коцюб.). Чобітки́ в рука́х несе́ (Метл.). Несі́мо-ж сві́тло аж туди́, де зо́рі (Самійл.). Несе́м ми ді́ю скрізь, співці́ гудка́ й нага́на (Сосюра)].

Ноги не -су́т, не -сли́ – но́ги не несу́ть, не несли́. [Мене́ но́ги не несли́ ані до не́ї, ані від не́ї (М. Вовч.)];
2) (
быть в состоянии -ти́, подымать) не́сти́, носи́ти, могти́ не́сти́ (на собі́) що и скі́льки чого́.
Слон -сё́т свыше ста пудов – слон мо́же не́сти́ на собі́ понад сто пуд(і́в);
3) (
держать на себе) не́сти́ (на собі́), держа́ти, трима́ти (на собі́) що зде́ржувати що. [Мо́ре несе́ на собі́ кораблі́ (Київ). Ця коло́на зде́ржує (держи́ть) вели́ку вагу́ (Київ)].
Лёд не -сё́т – лід не держи́ть, лід не держки́й;
4) (
перен.; бремя и т. п.) не́сти́ що; (обязанности, убытки и т. п.) відбува́ти що; зазнава́ти чого́ и т. п. [Він ле́гко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його́ пле́чі не почува́ли тягара́, яки́й йому́ ви́пало нести́ від коли́ски до домови́ни (Кінець Неволі)].
-ти́ бремя работы (труд) – не́сти́ тяга́р пра́ці, відбува́ти робо́ту, прийма́ти труд. [Атмосфе́ра порожне́чі, в які́й дово́диться одбувати́ свою́ робо́ту комі́сії (Рада)].
-ти́ возмездие за что – поку́тувати що, кара́тися за що.
-ти́ высоко себя (голову) – не́сти́ (носи́ти) ви́соко (вго́ру, го́рдо) го́лову, ви́соко не́сти́ся; срв. Нести́сь 4. [Шлях коха́ння дивови́жний, ди́вний із шляхі́в: го́рдо го́лову там но́сить, хто її́ згуби́в (Крим.)].
-ти́ заботы о ком, о чём – піклува́тися ким, чим и про ко́го, про що.
-ти́ издержки – плати́ти ви́тра́ти.
-ти́ наказание за что – прийма́ти (отбывать: відбува́ти) ка́ру за що, (за грехи, проступок) прийма́ти поку́ту за що, поку́тувати що; см. Наказа́ние 2. [Ти ще бу́деш поку́тувать гріхи́ на сім сві́ті (Шевч.). Щоб ти де́в’ять літ поку́тував свою́ го́рдість (Рудч.)].
-ти ответственность за что – відповіда́ти, бу́ти відповіда́льним, не́сти́ відповіда́льність за що, (принимать на себя ответственность) бра́ти на се́бе відповіда́льність за що. [Педагогі́чний склад на́ших ВИШ’ів несе́ відповіда́льність за я́кість майбу́тніх ка́дрів (Пр. Правда)].
-ти́ последствия – (отвечать) відповіда́ти за на́слідки; (платиться) плати́тися за на́слідки, (искупать) поку́тувати на́слідки.
-ти́ службу, служебные обязанности – відбува́ти (не́сти́) слу́жбу, відправля́ти слу́жбу и слу́жби, (устар.) пра́вити (справля́ти) слу́жбу, відбува́ти (вико́нувати) службо́ві обо́в’я́зки. [Дру́гий мі́сяць одбува́є слу́жбу (Сл. Ум.). Жінки́ га́рно несу́ть сторожову́ слу́жбу (Комуніст). Ой пішо́в він до ля́шеньків слу́жби відправля́ти (Пісня). Ви, козаки́, сторожову́ слу́жбу нам пра́вте (Куліш). Вони́ справля́ють за жа́лування держа́вну слу́жбу (Корол.)].
Он -сё́т тяжёлую службу – він на важкі́й (тяжкі́й) слу́жбі, він ма́є важку́ (тяжку́) слу́жбу.
-ти́ труды и заботы – ма́ти бага́то пра́ці і кло́поту, не́сти́ вели́кий (важки́й) тяга́р пра́ці і кло́поту.
-ти́ убытки – зазнава́ти втрат, ма́ти (терпі́ти, редко поно́сити) втра́ти, утрача́тися; (при работе) проробля́ти. [Вели́ку від цьо́го втра́ту поно́сить на́ша культу́ра (Рада). Де заро́биш, а де проро́биш (Приказка)].
-ти́ на сердце – ма́ти (редко носи́ти) на се́рці; терпі́ти мо́вчки;
5) (
увлекать: о ветре, течении и перен.) не́сти́, (мчать) мча́ти, (гнать) гна́ти кого́, що. [Клено́вий ли́стоньку, куди́ тебе́ ві́тер несе́? (Метл.). Ти́хо, ти́хо Дуна́й во́ду несе́ (Пісня). Вода́ несе́ кри́гу (Сл. Ум.). Осі́нній ві́тер мчав жо́вті хма́ри (Коцюб.). Серди́та ріка́, збу́рена грозо́ю, мча́ла свої́ хви́лі, до мо́ря (Олм. Примха)].
Куда (тебя) бог -сё́т (устар.) – куди́ (тебе́) бог прова́дить? (Звин., Франко).
Куда -сё́т тебя нелёгкая? – куди́ несе́ тебе́ лиха́ годи́на (х(в)оро́ба, враг, вра́жа ма́ти, нечи́ста си́ла, нечи́стий)?;
6)
поре, о времени: приносить) не́сти́, прино́сити (з собо́ю). [Неха́й я ща́стя не найшо́в того́, – його́ весна́ несе́ струнка́ (М. Рильськ.). О́сінь і зима́ несу́ть Німе́ччині політи́чні бу́рі (Пр. Правда). Що то нам нови́й рік несе́? (Київ)];
7) (
вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти́ (пле́сти́) нісені́тницю (нісені́тниці, дурни́ці, ка́-зна-що), нісені́тниці (тереве́ні) пра́вити, прова́дити (пле́ска́ти) не зна́ти[ь] що; см. Вздор, Околё́сная 2, Чепуха́.
-ти́ небылицы – верзти́ (прова́дити) неби́лиці.
-ти́ своё – прова́дити (пра́вити, грубо: торо́чити, товкти́) своє́ї, своє́ пра́вити;
8) (
о птицах: яйца) не́сти́ (я́йця), не́сти́ся. [Ку́ри несу́ть я́йця (Сл. Ум.)];
9) (
о лошадях) не́сти́, носи́ти.
Лошади -су́т – ко́ні но́сять;
10) (
о метели) ме́сти́, би́ти, кури́ти, куйо́вдити, хурде́лити; срв. Мести́ 2. [Завірю́ха б’є (Грінч. II)];
11)
безл.
а) не́сти́.

По реке -сё́т лёд – ріко́ю (рі́чкою) несе́ лід (кри́гу).
Пар -сё́т из бани – па́ра шуга́є (вихо́плюється, вибива́ється) з ла́зні;
б) (
о неприятном запахе) тхну́ти ким, чим від ко́го, від чо́го, (отдавать) відго́нити, (редко) ві́яти чим від ко́го, від чо́го, (быть слышным) чу́ти чим від ко́го; (тянуть) не́сти́ -чим. [Од старо́го ні́мця ду́же тхну́ло таба́кою (Н.-Лев.). Від на́ймички тхну́ло пека́рнею й по́том (Черкас.). Тхне сві́жою фа́рбою (Васильч.). Од те́бе часнико́м одго́нить (Звин.). Від них на сто кро́ків ві́є несте́рпний дух не́чисти (Франко). Від те́бе тютюно́м чу́ти (Свидн.). И́нколи ї́дко несло́ га́ром з обі́дніх о́гнищ (Олм. Примха)];
в) (
о токе воздуха) тягти́, протяга́ти.
Из-под пола -сё́т – з-під помо́сту (підло́ги) тя́гне (ві́є, дует: дме).
-сё́т тепло(м) из печи – тя́гне (ві́є) тепло́м з пе́чи (комнатной: з гру́би);
г) (
слабить) проно́сити, прочища́ти, промика́ти.
Не́сенный – не́сений; відбу́ваний; зазна́ваний; при́йманий; поку́туваний; вико́нуваний; гна́ний, го́нений; що його́ несе́ (ніс) и т. п. -ти́сь и ти́ся
1) (
стр. з.) не́сти́ся, бу́ти не́сеним, відбува́тися и т. п.;
2) не́сти́ся, (
мчаться) мча́ти(ся), гна́ти(ся); (бежать) бі́гти; (лететь) леті́ти, ли́нути; (плыть) пли́сти́, пливти́, пли́нути; (об эхе) коти́тися, розляга́тися, йти; срв. Мча́ться. [Мов ви́хор не́слася чві́рка (Франко). З ку́зні ні́сся пеке́льний сту́кіт (Коцюб.). «Іва́сю! Іва́сю!» – гука́в Грицько́, несучи́сь по́лем до бу́рти (Мирний). До со́нця несемо́ся (М. Хвильов.). Ко́ні мчать, аж іскря́ть нога́ми (Боров.). Зві́стка мча́ла збу́дженими ву́лицями (Країна Сліпих). Мчать життя́м, як розло́гими степа́ми, на́ші буйногри́ві мі́сяці (А. Любч.). Вчвал жене́ по вто́птаній доро́зі чві́рка (Франко). Чого́ лети́ш, як скаже́ний? (Волинь). Дале́ко ли́нув думо́к легки́й рій (Л. Укр.). Ли́нув до нас за ґра́ти весня́ний ві́тер (Васильч.). «Іва́на Купа́йла!» ли́не по пові́трю (Крим.). Хропе́, аж луна́ по ха́ті ко́титься (Борз.). Аж по ха́ті луна́ йде (Пісня)].
Всадник -тся на коне – верхіве́ць (ве́ршник) мчить на коні́.
Корабль -тся по ветру – корабе́ль ли́не за ві́тром.
Лёд -тся по реке – лід (кри́га) жене́ (пли́не) ріко́ю (рі́чкою).
Молва (слух) -тся – по́голос (по́голо́ска, чу́тка) ли́не.
-тся молва, что… – чу́тка йде, що…
Облака -тся – хма́ри мчать (несу́ться, летя́ть, ли́нуть).
Куда ты так -шься? – куди́ ти так жене́шся (біжи́ш, лети́ш, несе́шся)?;
3) (
о птицах: нести яйца) не́сти́ся. [Кому́ веде́ться, то й пі́вень несе́ться (Приказка)];
4) (
много о себе думать) (ви́соко) не́сти́ся (літа́ти). [Ви́соко літа́є; та ни́зько сіда́є (Номис)].
Ночле́г – нічлі́г, (редко) ночлі́г (-лі́гу), (действие ещё) нічлігува́ння, (редко ночлігува́ння) ночі́вля; (приют для -га) ночі́вля, (реже) нічлі́г. [Іду́ть собі́ парубки́ на нічлі́г до га́ю (Рудан.). Десь ворохну́лася триво́жна ду́мка за свій ночлі́г (Микит.). Това́риш огле́дів у ко́рчмі хати́ну про на́ше ночлігува́ння (Г. Барв.). Со́нце встає́, понад по́лем блищи́ть, десь за мо́рем ночі́влю поки́нуло (Самійл.)].
Останавливаться, остановиться на -ле́г – зупиня́тися (става́ти), зупини́тися (ста́ти), (о мног.) постава́ти на́ ніч (на ночі́влю и на ночі́вля), става́ти, ста́ти ночува́ти, заночува́ти, обночува́тися. [Іду́ть вони́ аж до лі́са, стаю́ть ночува́ти, – постава́ли на́ ніч (Рудан.) Обночува́вся в Дрого́бичі у старо́го Туртельта́вба (Франко)].
Принимать, принять на -ле́г кого – прийма́ти (пуска́ти), прийня́ти (пусти́ти) на́ ніч кого́, (давать, дать -ле́г кому, диал.) ночува́ти, переночува́ти, заночува́ти кого́. [Я вас не мо́жу ночува́ти, бо я ду́же ра́но ї́ду (Яворськ.). Згоди́вся переночува́ти його́ в се́бе (Франко)]
О́браз
1) (
вид, фигура, подобие, внешность) о́браз (-зу), подо́ба, по́стать (-ти), поста́ва; (изображение рисованное, лепное и т. п.) о́браз, по́доби́зна.
О́браз человеческий – о́браз лю́дський, подо́ба лю́дська.
На нём нет о́браза человеческого – він не ма́є о́бразу лю́дського (подо́би лю́дської).
Принимать о́браз кого, чего – бра́ти (взя́ти) на се́бе о́браз чий, подо́бу чию́ и т. д.;
2) (
способ) лад (-ду́), спо́сіб (-собу), чин, роб, по́бит, по́бут. В выражениях: таким -зом, следующим -зом – таки́м чи́ном (ро́бом, ладо́м, по́битом), ота́к, по-тако́му, ото́ж, о́тже.
Каким -зом – яки́м чи́ном (спо́собом, ладо́м, по́битом, ро́бом), як, по-яко́му.
Никаким -зом – нія́к, нія́ким сві́том, жа́дним спо́собом (по́битом, чи́ном), жа́дною мі́рою, зро́ду-зві́ку.
Некоторым -зом – де́яким чи́ном (ро́бом, по́битом).
Каким-то -зом – я́кось, яки́мсь ро́бом (чи́ном).
Равным -зом – рі́вно-ж, зарі́вно.
Известным -зом – пе́вним ладо́м (ро́бом, чи́ном).
Главным -зом – перева́жно, головни́м чи́ном, головно́, найпа́че, здебі́льшого.
Наилучшим -зом – що-найкра́ще, як найкра́ще, як найлі́пше.
Надлежащим -зом – гара́зд.
Ненадлежащим -зом – ненале́жно.
Частным -зом – прива́тно, прива́тним ро́бом (чи́ном).
Обыкновенным -зом – звича́йно, звича́йним ладо́м (ро́бом, чи́ном), як заве́дено.
Незаметным -зом – непомі́тно.
Иным -зом – ина́кше, ина́ково, и́ншим ладо́м (ро́бом, чи́ном, спо́собом).
Тем или иным -зом – так чи и́нак (ина́кше, ина́ково), тим чи и́ншим ро́бом (чи́ном, спо́собом, по́битом).
Осторожным -зом – ти́хим (обере́жним) чи́ном (ладо́м).
Делать по чьему-л. -зу – роби́ти (ходи́ти) чиї́м ро́бом (ладо́м).
О́браз действия – пово́дження, пово́діння, поступува́ння.
О́браз правления – систе́ма (спо́сіб) урядува́ння, у́ря́д.
Здесь о́браз правления республиканский – тут у́ря́д республіка́нський.
О́браз жизни – по́бит, по́бут.
О́браз мыслей – на́прям думо́к;
3)
См. Ико́на.
Лежать под -зами (умирать) – кона́ти, дохо́дити.
Пара́д
1)
воен. – пара́да. [Військова́ пара́да].
Принимать -ра́д – прийма́ти пара́ду. См. Смотр;
2) (
наряд) пара́да, убі́р (-о́ру), ша́ти.
В полном -де – при по́вній пара́ді.
Пи́ща – ї́жа, їда́, харч (ж. и м. р.) (-чи и -чу), пожи́ва, по́ко́рм, корм, (варёная) стра́ва, потра́ва, ва́рево. [Ма́рево – не ва́рево, не нагоду́є].
Годный в -щу – їдни́й, їсті[о]вни́й, їдо́мий, їди́мий.
Невареная -ща – сирова́ харч.
Мясная -ща – м’ясна́ ї́жа, м’яси́во.
Скоромная -ща – скоро́мна ї́жа, ско́ром, (-му), скоро́мина.
Постная -ща – пісна́ ї́жа, пісни́на. [Ско́ром – не со́ром. Проща́й, скоро́мино, здра́стуй, пісни́но].
Достаточно -щи – (до)ї́жно, в’ї́жно. [Хоч не ї́жно, так улі́жно].
Отсутствие, неимение -щи – без’ї́жжя.
Жить на -ще св. Антония – жи́ти харче́ю св. Анто́нія. [А мо́же загуде́ ще кра́ще ві́щий спів з харчі́в Анто́нія свято́го (Самійл.)].
Не принимать никакой -щи – анічогі́сінько не ї́сти, не зажива́ти нія́кої ї́жі.
Знаниепища для души – знання́ – по́корм (пожи́ва) для душі́.
Духовная -ща – духови́й по́корм.
Дать -щу злословию – пода́ти при́від до пащекува́ння, на погові́р набива́тися.
Постриже́ние – по́стриг (-у).
Принимать -ние – бра́ти, узя́ти по́стриг.
Пра́вило – пра́вило, ре́ґула, (предписание) при́пис (-су), (принцип) заса́да, при́нцип (-пу), устано́ва; но́рма. [Пра́вило єзуї́тської мора́ли (Єфр.). На́ша ре́ґула тепе́речки – о́ко за о́ко, зуб за зуб, кров за кров, му́ка за му́ку (Стор.). З занедба́нням уся́ких при́писів гігіє́ни й обере́жности (Франко)].
Грамматическое -ло – грамати́чне пра́вило.
Четыре -ла арифметики, мат. – чоти́ри пра́вила аритме́тики.
-ла монастырские – пра́вила манасти́рські, манасти́рський лад (поря́док).
Общепринятые -ла – світови́й лад, загальновжи́вані пра́вила.
Не знать общепринятых -вил – не зна́ти сві́тові ла́ду́ (Св. П.).
У него такое -ло – у ньо́го таке́ пра́вило, таки́й при́нцип, така́ устано́ва.
Принимать за -ло – бра́ти на пра́вило, за при́нцип, держа́тися пра́вила, при́нципу.
Нет -ла без исключения – нема́ пра́вила без ви́нятку.
-ла приличия – звича́й (-ча́ю), звича́йність.
Учить -лам приличия – вчи́ти звича́ю. [Чи я-ж тебе́ звича́ю не вчи́ла?].
Соблюдать -ла приличия – ма́ти звича́й, доде́ржувати(ся) звича́ю, звича́йности.
По всем -лам – з доде́ржанням усі́х пра́вил, доде́ржуючи всіх пра́вил.
Человек без -вил – люди́на без при́нципів, без заса́д.
-ла религии, политики, чести, нравственности – пра́вила (при́нципи, при́писи, устано́ви) релі́гії, полі́тики, че́сти, мора́ли.
Начальные -ла – основні́ пра́вила (устано́ви), осно́ви.
Предпринима́ть, предприня́ть – почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти що, підійма́тися, підня́тися чого́; (браться за что) бра́тися, взя́тися до чо́го, захо́джуватися, заходи́тися коло чо́го; (принимать наперёд какие-либо меры) вжива́ти, вжи́ти (напере́д) яки́хсь за́ходів. [Ой що-ж тепе́р почну́ я, нещасли́ва, з дрібни́ми ді́тьми! (Л. Укр.). Що мені́ поча́ти, щоб ви́зволитися з зли́днів? – Та що-ж-би розпоча́в я го́лий-бо́сий? Заве́сти торг? Я-ж ні шага́ не мав (Л. Укр.)].
Трест -ма́ет устройство фабрики – трест захо́джується коло будува́ння фа́брики (-ється будува́ти фа́брику), трест бере́ться до будува́ння фа́брики.
-ня́ть кругосветное путешествие – підня́тися по́дорожи навко́ло сві́та.
Предпри́нятый – поча́тий, розпоча́тий.
-ться – почина́тися, поча́тися, розпочина́тися, розпоча́тися; вжива́тися (напере́д).
Привеча́ть, приве́тить
1)
см. Приве́тствовать;
2) (
принимать радушно) ра́до прийма́ти, прийня́ти, ра́до віта́ти, привіта́ти, шанува́ти, пришанува́ти, (приголубить) приголу́блювати, приголу́бити кого́.
Приня́ть, см. Принима́ть.
Прича́стие
1) приче́тність, приви́нність (-ности), при́че́т, дочине́ння до чо́го.

Иметь -тие к чему – ма́ти приче́тність, приви́нність, дочине́ння до чо́го, бу́ти в при́че́ті до чо́го. [Став він мені́ признава́тись про ті сму́шки, що покра́дено у жи́да, а я й пита́ю: – Хіба́ й ти в тім приче́ті? – А він і ка́же: «Нас три було́» (Новомоск. п.). Нія́кого дочине́ння до цьо́го ді́ла не ма́ю (Сквир.)];
2) прича́стя, дара́, (
зап.) сакраме́нт (-ту), (гуц.) за́кін (-кону). [Хоч-би спо́відь приня́ти, хоч-би без прича́стя не вме́рти (Кониськ.). Не гові́вши дару́ ковтну́в (Номис). Не призна́ється – не ста́неш його́ сповіда́ть і сакраме́нту дава́ти (Чуб. II)]. Принимать -тие, см. Причаща́ться;
3)
грам. – дієприкме́тник, прича́сник.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Принимать, принять
1) (включать в состав) приймати, прийняти;
2) (
матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати;
3) (
матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти;
4) (
наук.) уживати, ужити:
дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе; душа не принимает чего (разг.разг– душа не приймає чого, з душі верне що;
за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маете?;
не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу);
принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю;
примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю;
принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне;
принимать значение – приймати (набувати) значення;
принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого;
принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що;
принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що;
принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч;
принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що;
принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар. брати, узяти до рахуби що;
принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що;
принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду;
принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що;
принимать, принятьь лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки;
принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку);
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому;
принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого;
принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким;
принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому;
принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…;
принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого;
принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти);
принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини);
принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію;
принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд;
принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що;
принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що;
принять за правило – взяти за правило;
принять резолюцию – ухвалити резолюцію;
принять меры – вжити заходів;
принимая во внимание – беручи до уваги;
у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
[Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя].
Обговорення статті
Вид
1) (
образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, кшталт (шталт), позір, визір, врода;
2) (
матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
3) (
ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид;
4) (
видимость, возможность быть видимым): (на виду) на оці, на видноті; (принимать во внимание, сообразоваться) оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого.
5) (
разновидность) відміна, порідок, відрід, вид;
6) (
биол.) відміна, вид;
7) паспорт (
давн. пашпорт), посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
8) (
грам.) вид, форма;
9) (
виды) думка, гадка, намір, мета, сподіванки:
будем иметь в виду – маймо на оці (на увазі);
быть на виду у кого – бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (иногда) бути на очах у кого;
быть на виду у кого (перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого;
в видах чего – задля чого, маючи на увазі щось, задля якихсь виглядів;
в виде наказания ему решено… – за кару йому визначено…;
в виде опыта, милости – як спроба (проба) (як спробу (пробу), на спробу (пробу), за спробу (пробу)); як ласка, за ласку;
в виде прогонных и суточных – як прогони та добові;
в виде процента – як процент;
в виде чего (в качестве чего) – [як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого;
в виду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою);
в виду благоприятной весны, дождливого лета… – уважаючи (зважаючи, з огляду(ом)) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…;
в виду изложенного; в виду выше изложенного (канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище;
в виду многочисленности чего – зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого;
в виду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що);
в виду отсутствия (денег, материалов…) – за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…);
в виду того, что… – з огляду(ом) на те, що…; через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…;
в виду (чего) – через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з оглядом (огляду) на що, тому (тим) що…; задля чого; маючи на увазі, що;
в виду чего-либо – задля (для) чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…;
величественный вид – величний вигляд;
в жидком, твердом виде – рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані;
видавший виды – обметаний, бувалий; бувалець; бита голова; битий жак, на всі ноги кований;
видал виды – [всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето;
вид на жительство – паспорт; свідоцтво (посвідка) на проживання;
видом не видано – зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано;
видом не видать – зазором не видати, і зазору (і зазором) немає; видом не видати;
виды на урожай, на будущее – сподіванки (вигляди, види, перспективи) на врожай, на майбутнє;
виды спорта – види спорту;
в каком виде – у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…);
в лучшем виде (будет сделано, дано, представлено) (разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться);
в наилучшем виде – в найкращому вигляді, в найкращому світлі, якнайкраще;
в неприглядном виде – у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі;
в нетронутом виде – у незайманому вигляді; незайманий (незаймана, незаймане); незайманим (незайманою);
внешний (наружный) вид, внешность – зверхній (зовнішній, надвірній) вигляд, зовнішність; врода (урода);
в п’яном (нетрезвом) виде – нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою, під мухою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч;
в свободном виде (спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися);
в связанном виде (хим.) – у сполуках;
все виды (наказания, поощрения, налоги…) – усі, які є (кари, заохочення, податки…);
всех видов (помощь) – всяка (усяка) (допомога); яка тільки є (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога);
в скомканном виде – жужмом (жмаком); зібганий (зібгана, зібгане); зібганим (зібганою);
в служебных видах – задля виглядів службових; з причин службових;
в таком виде представлять, представить дело себе – так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу;
в трезвом виде – по-тверезому, тверезим бувши;
в таком виде – в такому вигляді, в такій постаті;
в упрощённом виде – спрощено, в спрощеному вигляді;
выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей; забутися;
делать, показывать, сделать вид – удавати, удати кого, що (ніби); чинитися ким, виставляти себе як, що; робити, зробити вигляд, що… (ніби…);
дерзкий вид – зухвалий вигляд;
для виду – про [людське] око (про [людські] очі); для [ради] годиться; на визір; (иногда) для призору;
заочный вид обучения – заочна форма навчання;
зеркало заднего вида – дзеркало заднього огляду; 
идти за кем, не выпуская из виду – іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці);
из корыстных видов – задля (для) корисливої мети (з корисливою метою);
имеется в виду что – йдеться про що, мова (йде) про що;
имелось в виду – була думка; малося [на увазі, на думці];
иметь в виду – мати на увазі, пам’ятати;
иметь в виду кого, что – мати на увазі (на оці) кого, що; (рассчитывать на кого, что) важити на кого, на що; (принимать во внимание кого, что) уважати на кого, що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що; мати на думці, на приміті (устар. в очу) кого, що;
иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що, ким, чим;
иметь виды на кого, на что – бити (цілити, важити) на кого, на що; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого, що; (образн.) накидати оком на кого, на що;
иметь здоровый вид – мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий);
иметь свои виды – мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що;
имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать – маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати;
имея в виду, что… – уважаючи (зважаючи) на те, що…; зважаючи на те, що; враховуючи те, що; маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; з огляду на те, що…;
каков на вид – який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає;
кого вы имеете в виду? – на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?;
можно представить в виде – можна подати у вигляді;
на вид, по виду, с виду – на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця; зовні; назверх;
на виду – на оці; на видноті;
на виду быть у кого – бути перед очима в кого;
на виду у всех – перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, иногда принародно, привсенародно);
надо иметь в виду – треба (необхідно, слід) мати на увазі;
не будем упускать из виду – не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги;
не имея вас в виду – не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (иногда образн.) не в вашу міру міряючи;
не подавать виду (вида), не подать виду (вида), не показывать, не показать виду (вида) – взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку, не виявляти; (зрідка) не даючися на знак;
не показывать и вида, что… – і навзнаки не давати (даватися), що…;
не упускать из виду – не спускати з ока;
никаких видов на успех, на выздоровление… – жодного вигляду (перспективи) на успіх, на одужання…;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) (давн. жадному) разі; жодним (жадним) способом; жодною (жадною) ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі];
общий вид Киева, Одессы… (на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…;
по виду (знать кого) – з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий);
по внешнему виду (по внешности) – із зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою;
подавать, показывать вид – давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби;
под видом кого, чего – начебто (нібито, буцімто) хто, що; у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; під позором кого, чого; ким, чим; видаючи себе за кого, що;
показать, подать вид – дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки;
поставить на вид кому что – звернути чию увагу на що; зробити зауваження (заувагу) кому; завважити (зауважити), поставити на карб кому що; подати кому на увагу що;
потерять, выпустить, упустить из виду что – спустить (втратити, упустити, згубити, випустити) з уваги (з ока, з очей) що; (разг.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що;
при виде кого-чего – бачучи, бачивши (побачивши, забачивши) кого, що;
при виде опасности — побачивши (зауваживши, завваживши) небезпеку;
приводить к простейшему виду – зводити до найпростішого вигляду (спрощувати);
приводить уравнение к виду – зводити рівняння до вигляду;
принимать, принять какой-либо вид – набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати, набувати) якогось вигляду; перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик);
принять серьёзный вид (о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину); споважніти [на виду];
принимать, принять на себя вид чей – брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать;
растерянный вид – спантеличений вигляд;
скрываться, скрыться из виду – зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися;
совершенный (несовершенный) вид глагола – доконаний (недоконаний) вид дієслова;
ставить, поставить кому на вид – робити, зробити зауваження кому; подавати, подати на увагу кому; класти на увагу кому; виносити кому перед око, звертати чию увагу, виставляти (зауважувати, завважати) кому;
странный на вид – дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи; дивний на вигляд (на вид);
у него (неё…) болезненный вид – він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря;
упустить (выпустить) из виду (из вида) – упустити (випустити) з уваги; забути; занедбати;
ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду – ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядно).
[Постава свята, а сумління злодійське (Пр.). Ге-ге! та його тут і зазором нема! (Сл. Гр.). Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними (Сл. Гр.). Там і масла того поклала в кашу – для призору (Сл. Гр.). Сум та туга виглядали з темних кутків (П.Мирний). Карпо, молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий: голова здорова, кругла, наче гарбуз; очі сірі і завжди ясні, покійні: їх, здається, ніколи зроду ніяке лихо не мутило. І голос у його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (П.Мирний). Мені ніде не доводилось бачити таких убогих, зомлілих фізіономій. Мазурки виглядали ще мізернішими од русинок, бо були ясні блондинки. Тонка, бліда шкіра на лиці аж світилась… (І.Нечуй-Левицький). Його зверхній вигляд зовсім непоказний: се простий собі сивий дідусь, одягнений не пишно, а навіть бідно, не надто високий, сухий, з лицем, поораним трудами життя, але повним виразу, з чорними блискучими очима (І.Франко). Давного Густава, заведіяки та аранжера скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І.Франко). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (П.Куліш). — Маріє! Уважай, що говориш, та й май на увазі, аби ніхто не чув того, що ти говориш! — сказав, остерігаючи.— Люди завидують нам і так-так усього, а як довідаються, що наш син злодій, будуть із того ще раді (О.Кобилянська). Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Удавати невинного, удавати ображеного. Старе виставляє себе, що не скоро їсть. Вид навкруги був сумний. А це дерево вже иншого порідку. Численні відміни звірів (АС). Він, здавалося, був наляканий моїм наближенням, та намагався не подати знаку і посміхався (Р.Андріяшик). Еге! Ся на обидві кована (Пр.). А хлопець лебедів: — Ой, не буду більше, дядьку, їй же Богу святому, не буду, а худібки так уже пильнуватиму, що й на хвильку з ока не спущу! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У мене аж вушка засміялись, як я той заголовок почув, та я перемігся якось, щоб радості своєї і навзнаки не подати (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Гарну матимеш подобу, — сказав Дон Кіхот, — тільки бороду треба буде частіше голити, бо вона в тебе така буйна, закустрана й розкудлана, що як не будеш принаймні через день бритвою по ній проходитись, всяке на мушкетний постріл упізнає зразу, що ти за один (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Розумом вона не відзначалася, але всім своїм виглядом ніби закликала чоловіків робити з нею дітей. Щойно чоловік гляне на неї, як йому відразу кортить нажити з нею купу немовлят. Проте вона ше не мала навіть однієї дитини, бо була за контроль над народжуваністю (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). — Ні, люба, я не мала на оці лікаря Чилтона  (Б.Гора, перекл. Е.Портер). Сиджу ще кілька секунд, не спускаючи його з ока (Є.Попович, перекл. Т.Мана). З його єдиного віконця відкривався чудовий позір на бігову доріжку іподрому (В.Діброва, перекл. С.Бекета). До прірви зіштовхують саме дрібниці. Ви просто не помічаєте їх, доки не подивитесь у дзеркало заднього огляду (Наталія Гоїн, перекл. Реґіни Брет). На вигляд їй не даси більше тридцяти, а її ортографії — не більше чотирнадцяти (Моріц-Готліб Сафір). — Ти щось кепсько виглядаєш. Скільки тобі років? — А в дівчат, між іншим, некультурно про вік запитувати. — Так, ти ще й дівчина?!].
Обговорення статті
Внимание – увага, уважність, обачення:
акцентировать внимание – зосереджувати увагу;
а это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже;
благодарю (спасибо) за внимание – дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе); вдячний вам за увагу;
брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний);
быть в центре (центром) внимания – бути в центрі (центром) уваги;
весь внимание – сама увага, весь (увесь) увага;
внимание! минуту внимания! – увага! хвилину (хвилинку) уваги!;
внимание наше было занято тем – ми турбувались про те;
вниманию кого – до уваги кого; на увагу кого;
во внимание к… – з уваги на, до…;
возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу;
достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне);
достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) слушний;
заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що;
заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги;
заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо;
из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що;
направлять внимание – скеровувати увагу;
не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги;
не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що; нехтувати, знехтувати кого, що, чим; не потурати (не вдаряти) на що;
ноль внимания, без внимания – і вусом не веде;
обрати внимание – уваж, вважай;
обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо; уважте; у(в)важайте;
обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу;
обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание – спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь;
обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого;
обращать, обратить внимание на что-либо – звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, брати, взяти до уваги (на увагу) що; віддавати (давати), віддати (дати) увагу чому; (вульг.) вдарити (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком, що оком; (сжалиться) зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на що;
обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (иногда) зводити, звести кому на очі кого, що;
оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому; показувати, показати увагу кому; зробити ласку;
окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого;
он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око;
он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того; він і байдуже на те, про те, до того;
оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги (поза увагою) кого, що; занехаювати, занехаяти (занехати, занедбувати, занедбати) кого, що; не виявити уваги; не звернути, не звертати уваги на що; легковажити що;
отвлечь, отвратить внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого;
относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему, посвящать внимание чему-либо – віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю, уважністю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого;
пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю;
переключать, переключить внимание (своё) на что – переносити, перенести (переводити, перевести) увагу на що;
переключать, переключить внимание (чьё-либо) с чего на что – переводити, перевести увагу з чого на що, (ещё) відвертати, відвернути увагу від чого, відволікати, відволікти увагу від чого;
представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги;
представлять, представить чьему-либо вниманию что – подавати (давати), подати (дати) кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі);
привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернути (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; цікавити; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому;
принимать, принять во внимание что, в соображение что-либо – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати що на увазі; оглядатися на що; оглядатися, оглянутися на що;
принимая во внимание – беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого;
сильное внимание, пристальное внимание – пильна увага;
сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на кому, на чому;
уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому;
усиленное, строгое внимание – пильна увага;
это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги.
[Москаль на сльози не вдаря (Номис). От якесь абищо, а величається мов яка цяця! (Сл. Гр.). Я піду їх заґавлю, а ти й бери (Казка). Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки (АС). — Та годі-бо вам, пане куме, помовчте, — заспокоював його парох, — дасть Бог, фортуна переміниться: що сьогодні втратиш, надолужиш завтра. А тим часом майте обачення на своє здоров’я, бо, здається мені, що вашець дуже втомлений, а може, навіть і поранений (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шарль наказав усе-таки віднести речі в магазин Лере, але Фелісіте забула, а він сам за іншими турботами випустив з уваги цю справу (М.Лукаш, перекл. Ґ.Флобер). Гість: «Вибачте, але ваш собака весь час на мене дивиться». Хазяйка: "Не зважайте. Він завжди так робить, коли хтось їсть з його тарілки].
Обговорення статті
Вызов – ви́клик, ви́кликання, (реже) ви́зов, (диал.) ви́зив, ви́звання:
бросать, бросить (принимать, принять) вызов – кидати, кинути (прийняти, приймати) виклик;
вызов свидетелей по делу – виклик свідків у справі;
вызовы времени – виклики часу;
по вызову (по требованию) суда – на виклик суду;
с вызовом смотреть – дивитися (глядіти) визивно (задирливо, задерикувато, зачіпливо);
явиться по вызову – з’явитися на виклик.
[Поки у нас лопотіли про виклики часу, час таки нас викликав. А ми не готові. Ми ніколи ні до чого не готові (Л.Костенко). Без сумніву, витримають виклики часу ті спільноти, які живуть ідеалами спільно людськими, не зрікаючись етнічних витоків та пракоренів (Д. і Т.Кремені). Замахнулись наші завзяті й затяті одноборці гостролезими мечами своїми, і така грізна та безстрашна була в обох постава і направа, що, сказав би, кидають вони виклик землі, небові й пеклу (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). 1. Нудно стане — телефонуй… Буду рада бачити твій пропущений виклик… 2. Пропущені виклики: тато (1), брат (1), мама (48)].
Обговорення статті
Доля
1) частка (
ум. часточка), пайка, (реже) пай (ум. пайок, пайочок), (гал.) уділ; (при дележе) діл (р. долу), ділениця; частина, частинка, компонент, інгредієнт, елемент;
2) (
удел, судьба) доля, талан (ум. доленька, таланочок);
3) (
муз.) частка;
4) (
мера веса, ист., рус.) доля;
5) (
ботан.) частка, (рус.) доля, (анатом.) частка:
быть в доле – бути на паях;
войти, вступать в долю – стати (ставати) спільником, пристати (приставати) до спілки;
выпасть на долю – судитися, присудитися кому, спіткала кого;
в этом есть доля истины, правды – у цьому є частка істини, правди;
горькая доля – гірка (щербата) доля, гіркий талан; (образн.) доля, як фандоля;
делить на доли – ділити на частки (пайки), паювати;
делить на равные доли – ділити порівну (на рівні частки);
доля зерна за помол – розмір, вимір;
доля правды (истины) – частка правди (істини);
известная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. – (ист.) діжма (дежма);
иметь чью долю – мати чию долю, (идти стезею) топтати стежку чию;
львиная доля – лев’яча (левова) пайка (частка);
на мою долю выпало что – мені судилося (випало) що; спіткало мене;
на мою долю пришлось – на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало;
прийтись, пасть на долю – припасти, упасти кому, припадати (припасти) на пайку;
принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
роковая доля – фатальна (загибельна) доля;
третья, четвертая, пятая, десятая доля – третя, четверта, п’ята, десята частка; третина, четвертина, п’ятина, десятина.
[Домішується вже й добра пайка народньої мови (С.Єфремов). Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину: доведеться їй топтати материну стежку (М.Коцюбинський). Випив левову частку конячої дози (В.Стельмах). В діл Матвієві пішла пасіка. Як ділилися батьківщиною, мені припав оцей-о садок. Поділили те борошно, і впало нам по два пуди (АС). Незави́дна чека́є його́ до́ля (І.Франко). Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський). В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле — бути на паях; делить на равные доли — ділити на рівні частини (частки); доля истины — частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології (Б.Рогоза). Віслюк ділив, і лев його загриз. Ділити здобич взявся хитрий лис. Де частка лева – там гора здорова… Ділити вчить нас доля віслюкова (Василь Простопчук). З двох співавторів кожен впевнений, що на його пайку припав увесь труд і тільки половина гонорару (А.Крісті). Незавидна доля тих, хто не курить і не п’є, — таким і кинути нічого].
Обговорення статті
Дом
1) (
сооружение) дім (р. дому) (ум. домок) (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); (ув. домище), будинок (р. -нку), (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць);
2) (
учреждение) дім, будинок;
3) (
домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, (устар.) до́ма (ж. р.), (традиц. укр. жилище) хата;
4) (
династия) дім:
барский роскошный дом (дворец) – палата, палац;
без хозяина – дом сирота – без хазяїна і двір плаче (Пр.);
брать работу на дом – брати роботу додому;
бывать дома у кого – бувати в домі у кого, ходити (навідуватися) до кого;
вне дома, снаружи – не вдома, надворі; поза домом;
воспитательный дом – дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей;
врач принимает на дому – лікар приймає [у себе] дома (вдома);
в своём доме как хочу, так и ворочу – своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха (Пр.); хіба ж мені не можна у своїй хаті пісні співати? (Пр.);
всякий дом хозяином держится – хата господарем стоїть;
детский дом – дитячий будинок, дім;
дома выросший (о домашн. животн.) – доморослий;
дом арестный – рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня;
дом в три этажа – будинок (дім) на три поверхи;
дом для сумасшедших – божевільня, дім для божевільних (навіжених);
дом его – полная чаша – він має всього вдоволі (подостатком), у нього є що їсти й пити, є і переє, (иногда) такий багатир, що не знає, що то «нема»; у домі (у господі) його – аж через вінця ллється, (иногда торж.) дім його – мов повна чаша;
дом заезжий (постоялый) – заїзд;
дом игорный – дім картярський, дім гральний;
дом молитвенный – молитовня, молитовний дім;
дом ночлежный – нічліг;
домой – додому;
дом отдыха – будинок для відпочинку;
дом питейный – шинк (р. шинку), шанок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда;
дом престарелых – притулок для старих;
дом принудительных работ – будинок примусової праці;
дом публичный – дім розпусти, (евф.) лупанар, (груб.) бурдей;
жить одним домом с кем – жити разом (спільно) з ким, мати одне господарство з ким;
загородный дом – заміський (позаміський) будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір;
каменный дом – кам’яниця, мурований (кам’яний) дім, (иногда) мурованиця;
на дому принимать – вдома приймати;
нежилой, опустевший дом – нежилий, порожній дім (будинок), пустка;
не на кого оставить дом – нема від кого (ні від кого, іноді не маю від кого) піти з дому, нема на кого (ні на кого, іноді не маю на кого) лишити дім (хату);
отлучиться из дому – відгодитися з дому (з домівки, з хати), відлучитися (піти на час, на якийсь час) з дому (з хати);
отчий дом – батьківська хата, рідна домівка (хата), рідний дім, (іноді арх.) отчий дім;
прийти в гости всем домом – прийти в гості (в гостину) всією родиною (всією сім’єю);
разошлись по домам – порозходилися додому (по домівках);
свой дом – своя господа (домівка, хата), свій дім;
скорая помощь на дому – швидка допомога [в]дома (у слабого, у хворого);
сумасшедший дом – дім для божевільних (для навіжених), (прям. и перен.) божевільня;
торговый дом – торговий, торговельний дім;
хлопотать по дому – поратися у господарстві (по господарству), клопотатися господарством;
часто бывать в доме у кого – учащати до кого.
[Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.). Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.). Не минайте господи нашої – ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Торговий дім. Селянський будинок. Катерина ІІ – не з дому Романових. Горниці гарні збудували, великі (АС). Хіба тільки світу, що в вікні? – надворі ще більш (Пр.)].
Обговорення статті
Живой, жив – живий; (бойкий) жвавий; (подвижный) моторний, меткий; швидкий; виразний, яскравий, чіткий; органічний, реальний, життєвий, життьовий:
едва жив ушёл, спасся – ледве (ледві) з душею вирвався (втік, вихопився, вискочив);
живая действительность (перен.) – жива дійсність;
живая женщина, девушка – жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина моторуха;
живая изгородь – живопліт (иногда обсада);
живая и мёртвая вода (в сказках) – цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща;
живая улика – живий (наочний) доказ;
жив-живёхонек (разг.) – живий-живісінький; жив-здоров;
жив и здоров – живий-здоровий, живий і здоровий;
жив, курилка (разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося;
живого места нет (не осталось на ком) – геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…);
живой живое и думает – живий живе й гадає;
живой портрет кого (перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого, правдивий (достеменний) портрет чий, з кого;
живой интерес – жвавий (живий) інтерес;
живой ум – бистрий розум;
живым манером (сделать что) (нар.) – швидко (хутко, прудко, живо притьмом) (зробити що);
задеть (забрать, затронуть) за живое кого (разг.) –за живе взяти (забрати) кого, дойняти (вразити, дозолити); до живого кого, допекти кому, кого, допекти до живого (до живого серця) кому, кого;
захватить живым в плен кого – захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого;
на живую нитку (разг.) – нанашвидку руку (нашвидкуруч); похапцем, на живу нитку;
на живую руку (делать что) (разг.) – нашвидкуруч, на швидку руку (робити що);
нет в живых кого – немає живого [серед живих] кого, нема й на світі кого;
ни жив, ни мёртв – ні живий, ні мертвий;
ни [одной] живой души (разг.) – [а]ні живої душі, [а]ні живого духа, [а]ні лялечки, ні душечки, ані лялечки;
оставлять, оставить в живых – лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим, дарувати життя кому; лишати при життю;
остаться в живых – вижити (про багатьох повиживати); залишитися (зостатися) живим [серед живих];
пока жив буду – поки [й] житиму, поки мого віку;
принимать, принять живое участие в чём – брати, узяти жваву (пильну) участь у чому;
сжечь живым – спалити живцем (живого);
с живого кожу драть (разг.) – у живого шкуру драти, живого білувати.
[Поглянула навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (М. Вовчок). Сонечко світе, травиця зеленіє, ліс шумить, пташки у йому співають, все живе дише, любується своїм життям (П. Мирний). Минув тиждень, я ходжу ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький). — Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський). Я сам з душею втік. Занялася хата вночі, то ледві з душами повихоплювалися, в чому спали (АС). Він допоміг Дон Кіхотові встати й посадив його на Росинанта, що теж був ледве живий та теплий (М. Лукаш, перекл. М. Сервантеса). Якось я бачив живий символ тріумфу людини. Вона вже стояла над прірвою і пісяла в неї (С. Є. Лєц). Живе не може бути потворним (К. Шанель)].
Обговорення статті
Мера
1) (
измерит. величина) мі́ра (мн. мі́ри);
2) (
четверик хлеба) мі́рка, мі́ра;
3) (
сосуд для измерения) мі́рка; (убираемой свёклы) мі́рниця;
4) (
в стихосл.) мі́ра, ро́змір (-ру), метр (-ру);
5) (
степень, размер, предел и т. п.) мі́ра;
6) (
мероприятие) за́хід (-ходу), (обычно во мн. ч.) за́ходи (-дів), (редко) запобі́г, забі́г (-гу), за́біги (-гів), (средство) спо́сіб (-собу):
без меры – без мі́ри, дуже (надто) багато, безмірно (без міри, мі́ри нема), незмі́рно;
в большой, в значительной мере (степени) – вели́кою мі́рою;
в большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; , в бі́льшій, в ме́ншій мі́рі;
в какой мере – яко́ю мі́рою, в які́й мі́рі, в яку́ мі́ру;
в какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою, до якоїсь, до певної міри;
в меру (есть, пить) – в міру, до міри;
в меру необходимости – за потреби, як до потреби, в міру потреби, при потребі;
в меру потребностей – як до потреби, у міру потреби, скільки треба;
в меру своих сил – у міру своєї сили (снаги), скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги);
в одинаковой (в той же, в равной) мере (степени) – однаково, однаковою мірою, тією ж мірою, [а] так само, (зап.) зарі́вно;
в полной мере (вполне) – по́вною мі́рою, на по́вну (на ці́лу) мі́ру, до по́вної по́вні (Куліш), у повній повні, уповні, уще́рть, аж до кра́ю, цілко́м;
всему есть мера – усьому (на все) є міра (край);
всему знай меру – усьому знай міру, у всьому потрібна міра;
всё хорошо в меру – у міру все добре (Пр.);
в той, в такой мере (степени) – тіє́ю (то́ю), тако́ю мі́рою, в тій, в такі́й мі́рі;
высшая мера наказания – найви́ща ка́ра, розстрі́л (-лу);
выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне) (Пр.); проти сили і віл не потягне (Пр.);
душа меру знает – душа міру знає (Пр.); стала йому душа на мірі (Пр.);
знать, соблюдать меру, не знать меры в чём – зна́ти (держа́ти) мі́ру, доде́ржувати(ся) мі́ри, не зна́ти мі́ри в чо́му;
изыскивать меры – добира́ти спо́собу;
мера времени – мі́ра ча́су, (измерение) ви́мір ча́су;
мера за меру – міра за міру (Пр.); віть за віть (Пр.);
мера жесткости машины – міра жорсткости машини;
мера наказания – мі́ра (ви́мір) ка́ри;
мера обеспечения – спо́сіб забезпе́чення;
мера однородности – міра однорідності;
мера относительной анизотропии – міра відносної анізотропії;
мера содеянного – мі́ра заподі́яного;
мера хрупкости – міра крихкості;
мерой (по счёту) выдавать что – видавце́м дава́ти (видава́ти) що;
меры воздействия – за́ходи (до) впли́ву, щоб впли́нути;
меры к восстановлению – за́ходи до відно́влення;
меры линейные (погонные), квадратные, кубические – мі́ри ліні́йні, квадрато́ві, кубі́чні;
меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого, заходи, щоб запобігти чому;
меры предосторожности – застережні (запобіжні, пересторо́жні) заходи; заходи проти небезпеки;
меры пресечения – припи́нні (припиня́льні) за́ходи, за́ходи до припи́нення;
меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні;
не в меру – не до мі́ри, (редко) невзамі́ру; (об обуви, одежде) не до мі́ри, не в мі́ру, не на мі́рку; (чересчур) зана́дто, через край, через лад; понад (усяку) міру, занадто, (иногда) через край; (не под силу) не під си́лу;
ни в коей, ни в какой мере – жодним способом, [аж] ніяк; жодною мірою;
о мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати);
палата мер и весов – пала́та мір і ваги́;
по большей мере – що-найбі́льш(е); (по большей части) здебі́льшого, здебі́льша, побі́льше;
по крайней мере – прина́ймні, (хотя бы) хоча б, бода́й; прина́ймні, (зап.) принайме́нше, (диал.) пре́йма;
по меньшей мере – щонайменше, принаймні;
по мере возможности, по мере сил – в мі́ру спромо́ги, у міру можливості, по змо́зі (по спромо́зі), що си́ла змо́же; якомога;
по мере, в меру того как – у міру того як;
по мере моих средств – відпові́дно до мої́х ко́штів (за́собів), в мі́ру мої́х ко́штів (за́собів);
по мере надобности – у міру потреби, як до потреби, як буде (яка буде) потреба;
по мере получения, поступления чего – в мі́ру [того] як надхо́дить, (в прошлом) оде́ржувано, надхо́дило, (в будущем) надхо́дитиме що;
по мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій, що спроможність (що сила) наша, у міру сил наших, як наша сила, (иногда) як наше поси́лля;
по мере того как – у міру [того] як;
по мере трудов и награда – відпові́дно до пра́ці (в мі́ру пра́ці) й нагоро́да;
по мере усовершенствования – з удосконаленням;
по мере чего – в мі́ру чого́, відпові́дно до чо́го;
помогать ему всеми мерами (всемерно) – помагати (допомагати) йому всіма (всякими) способами (вся́ким спо́собом);
превышать, превысить меру – перехо́дити, перейти́ мі́ру;
предупредительные меры – запобіжні (попередні́) заходи;
прибегать к мерам – вдава́тися до за́ходів;
прибегать, прибегнуть к иным мерам – уживати, ужити інших заходів, удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу);
принимать меры предосторожности – вживати застережних (запобіжних) заходів, вдаватися до застережних (запобіжних) заходів;
принимать, принять меры – уживати, ужити заходів; добра́ти спо́собу;
принимать, принять, употреблять, употребить меры по отношению к кому, к чему – вжива́ти, вжи́ти за́ходів, роби́ти, зроби́ти за́ходи (диал. за́хід) що-до ко́го, (що-)до чо́го, над ким, чим, коло чо́го, добра́ти спо́собу;
принимать [употреблять] зависящие меры – вживати належних заходів;
приняты необходимые меры – ужито потрібних заходів;
принудительные меры – примусо́ві за́ходи;
сверх, свыше меры, через [чрез] меру, не в меру – надмі́ру, надто (занадто); понад (над, через) силу, (иногда) через лад, край;
свыше всякой меры – понад (над) уся́ку мі́ру;
сделанный в меру – зро́блений до мі́ри, помі́рний;
чувство меры – відчуття (почуття) міри;
это по меньшей мере странно – це, що-найме́нше, чу́дно (ди́вно).
[Яко́ю мі́рою мі́ряєте, — відмі́ряється вам (Біблія). Хліб видавце́м дали́ (І.Нечуй-Левицький). Він мі́рку горо́ху наси́пав (Рудченко). Свої́ми буряка́ми досипа́є її́ мі́рниці (М.Коцюбинський). Тво́ри, що тіє́ю чи и́ншою мі́рою задовольня́ють естети́чні вимага́ння (С.Єфремов). Річ це зана́дто коро́тка, щоб бу́ти по́вною в такі́й мі́рі, яко́ї тре́ба (Б.Грінченко). Де́що з тих перспекти́в вели́кою мі́рою і справди́лося (С.Єфремов). Не всі одна́ково свої́й до́лі кори́лись (П.Куліш). Стережі́ться зарі́вно ба́тька, як і си́на (І.Франко). Через лад уже брешеш (Номис). Ви́користати по́вною мі́рою (С.Єфремов). Не розгорну́в свого́ хи́сту на по́вну (ці́лу) мі́ру (С.Єфремов). Коцюби́нський тя́гся до оригіна́льних краї́в і використо́вував їх уще́рть (С.Єфремов). Почува́в себе́ аж до кра́ю геро́єм (А.Кримський). Чи ти переста́неш бреха́ти бода́й собі́ само́му? (М.Коцюбинський). Круго́м ко́ждої ма́тері рої́лося бода́й по п’я́теро діте́й (І.Франко). У помі́рно нато́пленій ха́ті (Б.Грінченко). Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні (П.Куліш). Присмача́є вона́ ла́сощі невзамі́ру (М. Вовчок). Се мук йому́ без мі́ри завдало́ б (Б.Грінченко). Через лад багато набра́в, — от і не піднесе́ (Б.Грінченко). Що на́дто — то пога́но (Пр.). Жарту́йте та й мі́ру зна́йте (І.Нечуй-Левицький). Держи́ ві́ру, держи́ й мі́ру (Пр.). Свої́ми шко́лами і и́ншими за́бігами (єзуї́ти) попереверта́ли бага́цько ру́ських патро́нів у лати́нство (П.Куліш). Вам со́рому нема́ всіх за́ходів ужи́ти, щоб сей побо́жний пан не став у ме́не жи́ти (В.Самійленко). — Не буду більше, паночку, — запевнив його Санчо, — признаюсь, що я розжартувався через лад (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ох ви, чоловіки, — каже. — Не дивно, що жінкам нема терпцю на вас. Не маєте міри навіть у шалапутстві. А ця міра — я шилом патоки більше вхоплю. Як на мене, коли б вам не дати жінок на підмогу, то всіх вас ще десятилітніми живцем на небо потягли б (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Я свою міру знаю: упав — досить].
Обговорення статті
Облик – (лицо) обли́ччя, лице; (отвлечённо) о́браз; подо́ба, лик, ви́гляд, (черты) риси, (душевный склад) склад, (внешность) зовнішність:
моральный облик – моральне обличчя;
облик города – вигляд міста;
принимать облик кого, чего – набирати (прибирати) вигляду (подоби) кого, чого;
приятный облик – приємна зовнішність, приємний з виду (на виду, з лиця, на лиці).
[Бережу́чи свій націона́льний о́браз (Грінч.). Кулі́ш — це дві люди́ні в одні́й подо́бі (Єфр.)].
Обговорення статті
Основа – основа, основина, засада, підвалина, ґрунт, підстава, пі́дклад, фундамент, принцип, правило, наріжний камінь:
брать, взять, принимать за основу чего-либо – брати, взяти за основу (як основу) чого;
в своей основе – в своїй основі; засадничо;
заложить основы (основу) чего – закласти основу чого;
лежать в основе, лечь в основу чего-либо – лежати (бути) в основі (бути за основу) чого, лягти в основу (стати за основу) чого; бути підвалиною (за підвалину), лягти підвалиною (основиною) чого;
на научных основах – на наукових засадах (основах);
на основе чего – на основі (на базі) чого, на засадах чого, внаслідок чого, у зв’язку з чим;
на основе идей кого – на основі (на засадах) ідей кого;
основы физики – основи фізики. Обговорення статті
Правило – правило, (предписание) припис, норма, установа, рекомендація, (принцип) заса́да, принцип, закон, звичай;
как правило – зазвичай, звичайно, як правило;
как общее правило – як загальне правило;
нет правила без исключения – нема правила без винятку;
по всем правилам – за всіма правилами, з додержанням (дотриманням) усіх правил; додержуючи (дотримуючи, додержавши, дотримавши) всіх правил; (шутл.) на всіх підставах; по всем правилам искусства (разг. иногда шутл.) – якнайкраще (якнаймайстерніше); за всіма правилами умілості (майстерності, мистецтва);
положить [себе] за правило (правилом) – покласти (узяти) [собі] за правило;
по правилу – за правилом;
правило смесей – правило сумішей;
правило суммирования повреждений – правило підсумовування пошкод (пошкоджень);
правило фаз Гиббса – правило фаз Ґібса;
принимать, принять за правило – брати, узяти за правило (за принцип);
соблюдать правила приличия – дотримувати (додержувати) правил пристойності; дотримувати звичаю (звичайності); бути звичайним; знати звичай;
учить правилам приличия – учити [доброго] звичаю (правил пристойності). Обговорення статті
Расчёт
1) (
несов.) розраховування, обраховування, обчислювання, вираховування, зважування, оцінювання, (сов.) розрахування, обрахування, обчислення, ви́рахування, зваження, оцінення; (последствие) розрахунок, обрахунок, (устар.) раху́ба;
2) (
расплата) розрахунок, (выплата) виплата, (перен.) пораху́нок; (о мести) відплата, покара, (несов.) поквитува́ння, (сов.) поквита́ння;
3) (
увольнение) зві́льнення;
4) (
надежда, ожидание, предположение) припускання, сподівання, припущення, міркування, сподіванка, розрахунок, припуск;
5) (
намерение) намір;
6) (
корыстные соображения) розрахунок, (выгода, польза) вигода, користь, (интерес) інтерес, (смысл) рація;
7) (
бережливость) ощадливість;
8) (
воен.) обслуга;
9) (
техн.) розрахунок:
брак по расчёту – шлюб (одруження) з розрахунку; брак заради вигоди;
взять, принять в расчёт – взяти на увагу; мати на увазі;
взять расчёт по месту работы – взяти розрахуок за місцем роботи; звільнитися з роботи;
в расчёте, с расчётом на что – зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися, важачи) на що; з розрахунку на;
в окончательный расчёт – на поквитування;
дать расчёт кому – розрахувати (звільнити, відпустити) кого;
до расчёта – до розрахунку (порахунку);
жить с расчётом – жити ощадно (ощадливо);
за наличный расчёт – за (на) готі́вку, на гото́ві гро́ші;
из расчёта видно, что – з розрахунку видно, що;
из расчёта, что – розраховуючи на те, що; сподіваючись, що;
иметь расчет что делать – ма́ти вигоду що робити;
какой расчёт? – яка рація?; яка вигода?;
мы в расчёте – ми розрахувалися (порахувалися, поквиталися, поквитувалися, квити);
находить расчёт в чём – вбачати (бачити, знаходити) вигоду (інтерес, рацію) в чому;
на хозяйственном расчёте – на господарчому розрахунку;
нет расчета (иногда не расчёт) – нема (немає) рації (інтересу, вигоди, рахуби); невигідно; не з руки́, не рука́;
нет расчета делать это – нема (немає) рації (інтересу) робити це;
обмануться в расчете – пролічити; прорахувати;
окончательный расчёт – поквитування;
орудийный расчёт – гарматна обслуга;
ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах (перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку, обчисленні, обрахунку, рахубі); схибити в рахунку; (перен.) прогадати;
ошибка в расчете – помилка в розрахунку;
плохой расчёт! – погана рахуба!;
покончить расчеты – розрахува́тися, поквитува́тися;
получить расчет (посчитаться) – розрахува́тися, порахува́тися, взяти розраху́нок;
по расчёту кого (чьему) – за розрахунками кого (чиїм);
по следующему расчёту – з тако́го розраху́нку, обраху́нку;
потребовать расчёта – зажадати розрахунку;
принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что – брати, узяти на увагу (до уваги, до рахуби) кого, що; врахувати кого, що, зважити на кого, що;
расчёт по допускаемым нагрузкам – розрахунок на основі допускних навантаг;
расчёт по допускаемым напряжениям – розрахунок на основі допускних напруг (напружин);
расчёт по предельному состоянию – розрахунок щодо граничного стану;
расчёт предварительный, приблизительный, примерный – попере́дній обраху́нок; приблизний розраху́нок; примі́рний розраху́нок;
расчёт приближенный – (змодельований) розрахунок наближений (наблизовий); (грубий, попередній) розрахунок приблизний;
расчёт проверочный – розрахунок перевірчий;
расчёт проверяемый – розрахунок перевірний;
расчёт проектировочный – розрахунок проєктувальний;
расчёт прочности – розрахунок міцности;
расчёт устойчивости – розрахунок стійкости;
расчеты не оправдались – сподівання (сподіванки, розрахунки) не справдилися;
сказать с расчетом – сказати навмисно (навмисне, умисно, умисне), сказати з наміром;
сорить деньгами без расчёта – сипати (розкидатися) грошима без ліку (розрахунку);
с таким расчетом, чтобы – так, щоб; з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб;
у меня с ним короткий расчёт – я з ним скоро розправлюся;
холодный расчёт – холодний розсуд;
это [не] входит, [не] входило в мои расчёты – це [не] входить, [не] входило у мої розрахунки (рахунки) (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
[То вихрест із жидів Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом’я попав; Щоб од яги як одв’язатись, То мусив в військо записатись І за шпигона на год став (І.Котляревський). Не прийдеться рахуба до чуба (Номис). Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу (Номис). А він тоді почав із мене глузувати. «Тю, дурний! Не бійся, тут куми не йдуть у рахубу!» Як я тії слова почув, то зразу заспокоївся (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Убило всю гарматну обслугу, крім Вірі (П.Соколовський, перекл. К.Вонеґута). Тепер він розумів, що з самого початку бачив цей гарячковий розрахунок у її очах. «Мабуть, слушно поміщають кохання в книжки, — спокійно розмірковував він. — Либонь, деінде воно не протриває» (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Економічна криза допомогла багатьом дружинам успішних бізнесменів зрозуміти, що заміж вийшли з любові, бо з розрахунком вони промахнулись]. Обговорення статті
Решение – (несов.) розв’язування, вирішування, вирішання, ухвалювання; (сов.) розв’язання, вирішення, ухвалення; (последствие) розв’язок, рішене́ць, ухвала, рішення, постанова:
выносить решение – вирішувати, ухвалювати що; ухвалювати постанову;
единогласное решение – одноголосна ухвала; одноголосне вирішення;
иметь единственное решение – мати єдиний розв’язок;
по решению – за постановою (за ухвалою);
прийти к решению (сделать что) – вирішити;
принимать, принять, выносить, вынести решение – ухвалювати, ухвалити; постановляти, постановити;
при решении задач – розв’язуючи задачі, при розв’язуванні задач;
приходить к решению, принять решение – вирішувати, ухвалювати;
решение вопроса, проблемы – розв’язання питання, проблеми;
решение задачи – розв’язання, розв’язування, розв’язок задачі;
решение собрания – ухвала (постанова, рішення) зборів;
решение суда – рішення, вирок, присуд, рішенець, (диал.) засуд;
состоялось решение – ухвалено. Обговорення статті
Сведение – відомість, повідомлення, (сообщение) звістка, інформація, (знание) знання:
доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх);
доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому; з’ясовувати кому;
доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому);
ежемесячные сведения – щомісячні відомості;
к сведению – до відома; щоб знати;
к твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали;
обладать большими сведениями – володіти великими знаннями;
оперативные сведения – оперативні відомості;
по имеющимся у нас сведениям – за наявними відомостями; за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо;
по нашим сведениям – за нашими відомостями; з наших даних;
по сведениям – за відомостями; з відомостей;
представить сведения – подати відомості;
принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (разг.) брати, узяти на розум (іноді на замітку); сведения о деятельности – відомості про діяльність;
сведущий в чем – знаю́чий на чому; знавець чого;
секретные сведения – таємні відомості;
сообщать сведения – повідомляти, подавати відомості;
удовлетворительные сведения – достатні відомості. Обговорення статті
Сердце
1) серце, (
шутл.) тьохкало;
2) серце, гнів:

большое сердце у кого – велике серце у кого, великої душі людина хто;
брать, взять (хватать) за сердце кого – брати, узяти (хапати, в’язати) за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого; (иногда) торкати, торкнути за серце кого;
всем сердцем – щирим серцем, щиро;
в сердцах – спересердя; з серця; зо зла;
держать (иметь) сердце на кого (разг.) – серце (пересердя) має хто на кого; гнів мати на кого; класти (покладати) гнів на кого; (иногда) серце набігає у кого на кого;
доброе сердце, да голова безмозглая – золоте серце, але голова, як нога у стола (Пр.);
как (будто, словно, точно) маслом по сердцу – як (мов, немов, наче, неначе) медом по душі;
каменное сердце – камінне серце; камінь, а не серце;
камень с сердца свалился – камінь із серця (з душі) скотився (спав);
куда сердце лежит, туда и око глядит – куди серце лежить, туди й око біжить (Пр.);
не по сердцу – не до мислі;
от всего сердца – з (від) усього серця; (иногда) з цілого серця, від щирого серця; з дорогою душею, (искренне) щиро, щиросердо, щиросердно, щиросердечно;
отдавать, отдать сердце кому – давати, дати (віддавати, віддати) серце кому;
от доброго сердца – з (від) доброго серця;
отлегло (отошло) от сердца у кого – відлягло (відійшло) від серця кому, в кого; на серці (на душі) полегшало кому;
от чистого сердца – від (з) щирого серця;
покорять, покорить сердце чьё (перен. устар.) – здобувати, здобути (полонити, скоряти, скорити) чиє серце;
порок сердца – вада серця, серцева вада;
принимать, принять [близко] к сердцу что – брати, узяти [близько] до серця що;
пришёлся, пришлась по сердцу кому – припав, припала до серця (до мислі, до вподоби, до сподоби) кому; уподобав, уподобала хто;
разрывать сердце (перен.) – краяти серце;
растревожить сердце – розтривожити (знепокоїти) серце;
с глаз долой — из сердца вон – як з очей, так і з думки (Пр.); чого очі не бачать, того серцю не жаль (Пр.);
сердце взыграло у кого – серце заграло в кого;
сердце замирает, замерло – серце (душа) завмира́є, мре (млі́є, в’я́не, холо́не, холоді́є), се́рце завме́рло, зайшло́ся, душа́ завме́рла, похоло́ла;
сердце кровью обливается – серце кров’ю обливається (закипає, обкипає), серце кривавиться;
сердце льнёт к кому – серце лине до кого;
сердце моё! – серце (серденько) моє!;
сердце надрывается – серце крається (надривається);
сердце на ладони – душа навстіж;
сердце не камень – серце не камінь (Пр.);
сердце ноет – се́рце ни́є (занива́є, млі́є, скими́ть);
сердце обросло мохом у кого – серце обросло (поросло) мохом у кого; серце обмохнатіло в кого;
сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого – серце падає, упало у кого; на серці холоне, похолонуло в кого, серце тьохнуло;
сердце разрывается на части – серце рветься (розривається) на шматки;
сказать с сердцем – сказати сердито (роздратовано);
скрепя сердце – згнітивши серце; знехотя;
срывать, сорвать сердце на ком, на чём – зганяти, зігнати (розганяти, розігнати) серце на кому, на чому; зганяти, зігнати гнів на кому, на чому;
с сердцем (сказать, сделать что) (разг.) – роздратовано (сердито);
с тяжёлым сердцем – з важким серцем;
с чистым сердцем – з ширим серцем; щиросердо (щиросердно); щиро;
это мне по сердцу – це мені до вподоби (до душі, до серця).
[Сердце не приколотень, не припнеш (Пр.). Ах, ця осінь! Це з нею постійно так: Стисне серце в малий кавалок, І ось дні Наче сірий тифозний барак, А за вікнами плями галок (Є.Плужник). Навряд чи доти Євніка була доброї думки про мене, але тепер начебто вважала, що на ринку золотих сердець я монополіст (І.Піговська, перекл. П.Ґ.Вудгауза). Відчинивши скрипливі кухонні двері, вона перелякалася, аж серце тьохнуло: з кутка двору вискочило щось таке, а що — вона спершу й не розібрала, якось порожньо в голові (М.Лукаш, перекл. А.Стіля). Сердце воістину безмежне й по-справжньому досконале, спроможне виявляти любов грішми, а не звичайною фальшю, як у мене та в багатьох інших людей (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Я не знаю, де ваша країна, але серце в мене обкипає кров’ю від жалю до неї (В.Мисик, перекл. О.Генрі). Намагалася тримати Мігеля на відстані, вигадувала різні причини, аби не виходити з ним із дому та не вдовольняти його бажань. Однак іноді не мала іншого виходу й знехотя виходила з ним поїсти в дешевій забігайлівці, потанцювати на поганючій дискотеці, переспати в якомусь готельчику при дорозі на Катакаос, де можна було зняти номер на годину-другу (С.Борщевський, перекл. М.В.Льйоси). Легке серце живе довго (В.Шекспір). У боротьбі між серцем і головою врешті перемагає шлунок (С.Є.Лєц). 1. — Ну, просто серце кров’ю обливається, коли бачу цих заспиртованих тварин. — Та там всього три жаби. — А спирту — десять літрів! 2. — Якщо мені ще раз розіб’ють серце — мені точно буде потрібна нова печінка].
Обговорення статті
Счёт – лічба, лічення, лічіння, рахунок, рахування; (документ) рахунок;
активные счета – активні рахунки;
без счета – безліч; без ліку (без числа, без міри, без ліку-міри); незліченно, (иногда фиг.) як за гріш маку;
без счёту и денег нет – без ліку (без лічби) і грошей нема(є) (Пр.);
быть на счету – бути під ліком;
быть на хорошем счету, быть на плохом счету – мати добру, лиху репутацію (славу); бути відомим з позитивного боку;
брать (принимать) в счёт (расчёт) – враховувати, брати до уваги (на увагу);
в конечном счёте – кінець кінцем, зрештою, врешті-решт , нарешті, у кінцевому (в остаточному) результаті (підсумку); у загальному підсумку; (иногда) після всього; наприкінці;
вносить (суммы) на текущий счёт – вкладати (суми) на біжучий рахунок;
в счёт будущих платежей – у платіж надалі;
в счёт чего (жалования и т. п.) – на [у] рахунок чого (платні тощо);
выдавать по счёту – видавцем давати (видавати); видавати ліком;
жить за чужой счёт – жити чужим коштом; жити на дурницю;
заключать счета – замикати рахунки;
за счёт выбора – внаслідок вибору;
за счёт чего – користуючись з чого (використовуючи, використавши що);
иметь счет в банке – мати рахунок у банку;
каждая минута на счету – не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована);
круглым счётом – округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно;
лицевой счет – особовий рахунок;
личный счет – особистий рахунок;
на [за] счёт чей, какой – коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші;
на казённый счет – урядовим коштом;
на свой счёт принять – (о деньгах) взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) взяти на свій карб;
на счёт чей (говорить, намекать…) – про (за) кого, на чий карб (закидати, натякати);
на чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити;
на этот счёт – щодо цього (про це, за це);
не [идёт] в счёт – не береться до уваги (що); не має ваги (не важить); не враховується (рахується); не в число;
не счёл нужным, возможным – не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе;
открывать счет – відкривати рахунок;
относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) брати на чий карб;
остается счётом – лишається ліком;
первый по счёту – перший числом;
по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
покончить счёты с кем, с чем – припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому;
по моему счету (их столько-то) – на мій лік;
поставить в счёт – залічити; записати на рахунок;
по счёту (документу) получать – на рахунок одержувати;
по счёту (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік;
принимать без счёта – брати не лічивши;
принимать, принять на свой счёт что (перен.) – брати, узяти на свій карб (иногда на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
прохаживаться, пройтись на счёт чей – глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фиг., только соверш.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що;
сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что – скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого;
сведение счетов – обрахунок;
сводить счёты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким;
сложить со счётов – вилучити з рахунків;
ставить, поставить в счёт кому, что (перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що;
счёт депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум;
счёт имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період;
счёт (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат;
счётом выдавать – видавцем давати;
счёт расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців;
счёт специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери;
счёту нет кому, чему – ліку [числа] немає кому, чому; без ліку [безліч] кого, чого;
текущий счет – біжучий рахунок;
что за счёты (разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити;
это не в счёт – це [то] не в число; це не йде в рахунок (не враховується, не рахується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
[Кінець кінцем прийшов до невеличкої затоки між кручами, де було затишно й відлюдно (В. Підмогильний). Врешті-решт, не повинні пропасти марно ні краплини поту, ані крові нашої… (О. Довженко)].
Обговорення статті
Участие – участь:
деятельное участие – діяльна (старанна) участь;
привлекать, привлечь к участию в чём – залучати, залучити (притягати, притягти) до участі в чому;
принимать, принять участие – брати, взяти участь у чому;
при непосредственном участии – з безпосередньою участю, за безпосередньої участі;
принять живое участие – взяти пильну (жваву) участь;
с участием, при участии – з участю, за участю, (редко, касается длительного времени) за участі.
[Еріка не бере участи у зовнішньому житті, й життя не бере участи в ній (О. і О.Плеваки перекл. Е.Єлінек). — Як бере участь Україна в НАТО? — Як яйця в статевому акті: беруть участь, але не входять].
Обговорення статті
Душ – (франц.) душ:
принимать душ – брати душ.
[Я тільки всім своїм єством по-своєму, особливо почуваю наявність цієї загадково-владної сили, почуваю, що вона в мені самому, але я й цілком підкорений — і цього мені досить. Фізично я зараз ніби взяв сильний душ, мені мов би й ба дьорно, але й хочеться лягти. Лягти й ні про що не думати. Заснути (А.Любченко). Пополудні Елена з матір’ю ходили до джерел пити мінеральну воду і купатися в сірчистій воді. Вони поверталися додому, брали прохолодний душ і перевдягалися (М.Марченко, перекл. К.Кюсе). Насилу розціпивши повіки, я, перш ніж випити каву, дочовгала до аптечки і проковтнула пігулку парацетамолу. Таке зі мною рідко бувало. Потім, щоб трохи все вляглося у голові, взяла холодний душ (Л.Кононович, перекл. А.Мартен-Люган). Чума не мав звички брати душ, не надто часто перевдягався й буквально жив за комп’ютером, навіть коли не працював (А.Хлівний, переклад Давіда Лаґеркранца). Вони майже не виходили з кімнати. Каррас лише одного разу пішов перебратися й узяти душ (В.Морозов, перекл. В.П.Блеті)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИНИМА́ТЬ (план) ще пристава́ти на, (обов’язки) перебира́ти, (за кого) бра́ти;
принима́ть бли́зко к се́рдцу что ще перейма́тися чим, роби́ти біду́ з чого, галиц. бра́ти собі́ до се́рця;
принима́ть в до́лю прийма́ти до спі́лки;
принима́ть всерьёз бра́ти серйо́зно /пова́жно/;
принима́ть в компа́нию прийма́ти до гу́рту;
принима́ть в расчёт врахо́вувати, бра́ти до ува́ги;
принима́ть в число́ зачисля́ти;
принима́ть дежу́рство /принима́ть сме́ну, принима́ть пост тощо/, заступа́ти /става́ти/ на че́ргу(ва́ння) /змі́ну, ва́рту, сті́йку тощо/;
принима́ть за ма́ти за;
принима́ть за чи́стую моне́ту, не піддава́ти су́мніву, ма́ти за́ чи́сту моне́ту, ві́рити ска́заному;
принима́ть к исполне́нию, прийма́ти для ви́кона́ння /реаліза́ції/;
принимать к све́дению живомовн. мота́ти на вус, бра́ти на ро́зум;
принима́ть на /вещево́е, пищево́е/ дово́льствие = ставить на /вещевое, пищевое/ довольствие;
принима́ть на свой счёт ще бра́ти на свій карб;
принима́ть оборо́нную пози́цию фаміл. наїжа́чуватися;
принима́ть какой оборо́т іти́ якими доро́гами, оберта́тися яким бо́ком, розвива́тися в якому на́прямі [собы́тия принима́ют нежела́тельный оборот поді́ї розвива́ються в неба́жаному напрямі], фраз. перехо́дити /поверта́ти/ на що [разгово́р при́нял ино́й оборот розмо́ва перейшла́ на і́нше;
де́ло при́няло плохо́й оборот спра́ва поверну́ла на гі́рше]
;
принима́ть пи́щу зажива́ти ї́жу, трапезува́ти;
принима́ть по́зу фраз. става́ти в по́зу;
принимать реше́ние ще вино́сити ухва́лу;
принима́ть си́лу зако́на набира́ти си́ли зако́ну;
принима́ть угрожа́ющие разме́ры явля́ти щора́з бі́льшу загро́зу;
принима́ть чью сто́рону става́ти на чий бік;
принима́ть уча́стие (в чём) підставля́ти плече́, (образ. приклада́ти ру́ку до чого, живомовн. моча́ти па́льці у що);
принима́ть уча́стие в ком виявля́ти турбо́ту до кого, опі́куватися /док. запікуватися/ ким;
принимать хара́ктер набува́ти власти́востей;
принима́ть черты́ чего набува́ти рис, коротк. збива́тися на що [обе́д принима́ет черты бесе́ды обі́д збива́ється на бе́сіду];
не принима́ть (кого) не пуска́ти на порі́г;
не принима́ть это бли́зко к се́рдцу не перейма́тися цим, не роби́ти (собі́) біди́ /кло́поту/ з того;
не принима́ть в оби́ду не бра́ти за зле;
не принимать во внима́ние фраз. помина́ти;
не принима́ть в счёт скида́ти з раху́нку;
не принима́ть ни под каки́м ви́дом і на порі́г не пускати;
здесь не принима́ют кого тут висо́кі поро́ги для кого;
принима́я во внима́ние коротк. з ува́ги /о́гляду/ на що;
не принима́я во внимание фраз. помина́ючи;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Принимать, принять
1) прийма́ти, -ма́ю, -ма́єш, прийня́ти, -йму́, -йме́ш;
2) (
кого кем, что чем) вважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, вва́жити, -жу, -жиш, ма́ти (ма́ю, ма́єш) (кого́ за ко́го, за що); принимая во внимание – беручи́ до ува́ги; зважа́ючи на що.
Сердце – се́рце, -ця. В сердцах – з пересе́рдя, з-се́рця. Принимать к сердцу – бра́ти до се́рця (що). По сердцу, не по -цу – до ми́сли, не до ми́сли (хто).
Слушать – слу́хати, -хаю, -хаєш; (принимать во внимание) вважа́ти, -жа́ю, -жа́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Принимать – приймати. Принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого. За кого вы меня принимаете – за кого ви мене маєте.
Вес – вага; (значение) – вага; повага. Весом (на вес) – на вагу; вагою. Отпускать, принимать на вес – давати, брати вагою. На вес отпускаемый – важений. Весом (в смысле количеств. наречия) – завважки. Иметь вес (переноснозначение) – мати вагу, важити. Полный вес – ціла вага. Действительный вес – дійсна вага. Терять вес, в весе – втрачати на вазі. Человек с весом – значна людина.
Вид (образ, наружность) – вигляд, образ, подоба; (ландшафт) – крайовид, вид; (разновидность) – відміна. В таком виде – в такому вигляді. В наилучшем виде – якнайкраще; в найкращому вигляді. По внешнему виду – зовні; з зовнішнього вигляду. На вид, с виду – на вигляд; на погляд; на око; на взір; з вигляду; з погляду. При виде – бачачи; побачивши. Под видом кого, чего – начебто хто, що; нібито хто; у вигляді кого, чого. Ввиду изложенного – через те; тому; з огляду на зазначене. Иметь вид кого, чего – мати подобу, вигляд кого, чого; виглядати як, немов хто, що, ким, чим. Делать, показывать вид – удавати що; виставляти себе як що. Принимать какой-либо вид – прибирати якого вигляду. Не показывать и вида, что – і навзнаки не даватися, що… Не показывать вида кому – не даючися на знак кому. На виду – на оці; на видноті. На виду быть у кого – бути перед очима в кого. Иметь в виду кого, что – мати на увазі кого, що; (рассчитывать на кого, что) – важити на кого, що; (принимать во внимание кого, что) – уважати на кого, що; мати кого, що на думці. Имелось в виду – була думка. Имея в виду, что – маючи на увазі, що; уважаючи на те, що. Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те, що. Ввиду чего – через це; уважаючи на це; з огляду на це. Ввиду (изложенного) – зважаючи на (це), на (сказане). Ввиду (издания постановления) – в зв’язку з (виданою постановою). Ставить кому на вид – класти на увагу кому; подавати кому на увагу що; зауважувати. Выпустить, потерять из виду – забути; занехаяти; занедбати що; з голови викинути що; спустити з уваги, з очей. Для виду – про (людське) око; для ради годиться. Ни под каким видом – жадним способом; ні в якому разі. В виду чего – задля чого; маючи на увазі що. В (служебных) видах – з причин (службових). Иметь виды на кого, что – важити, бити на кого, на що; накидати оком на кого, на що. Виды на урожай, на будущее – сподіванки на врожай, на майбутнє. Ввиду многочисленности чего – зважаючи на велике число чого. Ввиду наличия (чего) – зважаючи на те, що є (що). В нетронутом виде – незайманий. В жидком, твердом виде – рідкий, твердий. В виде прогонных и суточных – як прогони та добові. Вид на жительство – паспорт; свідоцтво на проживання. Все виды (налогов) – всі, які є (податки). Всех видов (помощь) – всяка (допомога); яка тільки є (допомога). Видать виды – надивитися; бувати в бувальцях. Дерзкий вид – зухвалий вигляд. В таком виде представлять дело – так уявляти справу. Растерянный вид – спантеличений вигляд. Величественный вид – величний вигляд. В нетрезвом виде – нетверезий.
Внимание – увага. Обращать внимание на что-либо – звертати увагу на що; уважати на що; зважати на що; класти увагу на що; брати до уваги; (находить привлекательным) – накидати кого, що оком; (сжалиться) – зглянутися на кого. Обращать внимание на себя (быть принятым во внимание) – спадати кому на увагу; притягати, привертати до себе чию увагу. Обратите внимание – уваж, уважте; вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание – збирати, зосереджувати увагу на кому, чому. Оставлять без внимания – залишати, полишати без уваги; не звертати уваги на що; легковажити що; занехаяти; занедбати. Принимать во внимание (в соображение) – брати, взяти що на увагу; зважати на що; уважати на що; мати що на увазі. Направлять внимание – скеровувати увагу. Принимая во внимание – беручи до уваги що; зважаючи, уважаючи на що; маючи на увазі що; з уваги на що; з огляду на що. Отвлечь внимание – відвернути, відтягти увагу від чого. Представлять чьему-либо вниманию – подавати кому до уваги що; ставити що перед очі, на очі. Отвратить, отвлечь внимание – відвернути увагу. Оказать внимание – дати увагу кому; показати увагу; зробити ласку. Относиться со вниманием к кому, чему – віддавати увагу кому, чому; ставитися уважно, з увагою до кого, чого. Внимание наше было занято тем – ми турбувались про те. Усиленное, строгое внимание – пильна увага. Во внимание к… – з уваги на, до… Достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) – слушний. Вниманию (сотрудников) – на увагу, до уваги (співробітників). Привлекать внимание – звертати увагу; брати очі на себе.
Доля – частка; пай; пайка; (судьба) – доля. Третья доля – третина. Пятая доля – пятина. Десятая доля – десятина. Вступать в долю – приставати до спілки. Принимать в долю – приймати до спілки. На (вашу) долю приходится – на (вашу) частку припадає. Делить на доли – паювати. Прийтись, пасть на долю – припасти кому; припадати на пайку. Выпасть на долю кому – судитися кому; спіткати кого.
Дом – дім; будинок; (домашний кров) – домівка; домівля; господа; оселя. Торговый дом – торговий, торговельний дім. Детский дом – дитячий будинок, дім. Дом отдыха – будинок для відпочинку. Дом постоялый (заезжий) – заїзд. Дом принудительных работ – будинок примусової праці. Дом в два этажа – будинок на два поверхи. Дома – вдома; дома. Домой – додому. На дому принимать – вдома приймати.
Мера – міра; (мероприятие) – заходи. Изыскивать меры – добирати способу. Меры предосторожности – заходи проти небезпеки. Предупредительные меры – запобіжні заходи. Принимать зависящие меры – вживати належних заходів. По мере, в меру того как – в міру, як. В меру – до міри. Не в меру – занадто; через край. Употреблять меры – вживати заходів. По мере, в меру возможности – по змозі; якомога. По мере получения и т. п. – в міру як одержувано і т. ин. Снимать мерку – брати міру. По мере сил – по спромозі. По крайней (меньшей) мере – щонайменше. Сверх меры, через меру – над силу; через силу; над міру. В большей (меньшей) мере – більшою (меншою) мірою. В равной мере – однаково; а так само. В полной мере – цілком. Меры, принятые вами, нецелесообразны – засоби, що ви вжили, недоцільні. Прибегать к мерам – вдаватися до заходів. О мерах, вами принятых, надлежит донести – про заходи, що ви вжили, треба (належить) повідомити (до відома подати). Принудительные меры – примусові заходи. Меры пресечения – заходи до припинення. Мерой выдавать – видавцем давати.
Обязательство – зобов’язання. Обязательство письменное – зобов’язання на письмі (писане); умова на письмі; присяжний лист. Обязательство долговое, денежное – зобов’язання боргове, грошове. Обязательства взаимные – зобов’язання обопільні. Принимать на себя обязательства по отношению к кому – брати на себе зобов’язання проти кого. Обязывать подпиской кого – зобов’язуватися. По обязательству уплатить – сплатити зобов’язання.
Сведение – відомість; (сообщение) – звістка. К сведению – до відома; щоб знати. Удовлетворительные сведения – достатні відомості. Сведения о деятельности – відомості про діяльність. Доводить до сведения – доводити до відома, з’ясовувати кому. Ежемесячные сведения – щомісячні відомості. Доводить до всеобщего сведения – подавати до загального (вселюдного) відома. Секретные сведения – таємні відомості. Принимать к сведению – брати до відома, до уваги; брати на розум. Доходить до чьего-либо сведения – доходити до кого; доходити до чийого відома. По сведениям – за відомостями; з відомостей. По имеющимся у нас сведениям – як нам відомо. Сведущий в чем – знаючий на чому.
Сторона – бік; (юрид.) – сторона. Быть в стороне – бути в боці, на боці. В стороне – осторонь. По левую сторону – ліворуч. По правую сторону – праворуч. Оставляя в стороне что – полишаючи, поминаючи що. Держаться в стороне – сторонитися; триматися осторонь. Переходить на чью сторону – перекидатися на чий бік. В разные стороны – різно. С обеих сторон – з обох боків; обіруч. Лицевая сторона (документа) – зверхній бік (документу). Лицевая сторона дома – чоло будинку. Узнавать стороною – від людей дізнаватися. Обратная сторона – зворот. На обратной стороне – на звороті. По обеим сторонам – обабіч; по обидва боки. По сторонам – по боках; з боків. Осматривать со всех сторонсм. Осматривать. Принимать, брать чью сторону – ставати за кого; брати чий бік; прихилятися до кого; пристати до кого. Окрестная сторона – околиця. Склонять на свою сторону – залучати, привертати, прихиляти на свій бік. Стоять на чьей стороне – тягти за ким. Договаривающиеся стороны – договірні сторони. На все четыре стороны – на чотири вітри. Мое дело сторона – моя хата скраю.
Счет – лічба; (документ) – рахунок. Текущий счет – біжучий рахунок. Лицевой счет – особовий рахунок. Личный счет – особистий рахунок. Активные счета – активні рахунки. Счет депозитов и невыплаченных сумм – рахунок депозитів та неоплачених сум. Вносить (суммы) на текущий счет – вкладати (суми) на біжучий рахунок. Счет имущества, вновь поступившего в отчетный период – рахунок майна, що надійшло за звітний період. В счет (жалованья) – на рахунок (платні). В счет будущих платежей – у платіж надалі. Счет (случайных) прибылей и убытков – рахунок (випадкових) прибутків і витрат. За чей счет исполнено, издано и т. п. – коштом чиїм виконано, видано і т. ин. На чей (чужой) счет жить – чиїм (чужим) коштом жити. На казенный счет – урядовим коштом. На чей счет (говорить, намекать) – на чий карб (закидати, натякати). Насчет этого – щодо цього. Насчет этого говорить – про це (говорити). Насчет этого я спокоен – це мене не турбує. Счет расходов по непосредственному обслуживанию рабочих и служащих – рахунок видатків на безпосереднє обслуговування робітників та службовців. Счет специальных текущих счетов под обязательства и процентные бумаги – рахунок спеціяльних біжучих рахунків під зобов’язання та відсоткові папери. Сводить счеты – обраховуватися; робити обрахунок; закінчити рахунок; облічитися з ким. Сведение счетов – обрахунок. По счету первый и т. д. – числом перший і т. ин. На хорошем, плохом счету быть – добру, лиху славу мати. По моему счету (их столько-то) – на мій лік. Счетом выдавать – видавцем давати. Без счета, без числа – без міри, без ліку. Принимать без счета – брати не лічивши. По счету (принимать, сдавать) – (приймати, здавати) під лік. По счету (документу) – на рахунок. В конечном счете – наприкінці; кінець-кінцем. Остается счетом – лишається ліком. Поставить в счет – залічити; записати на рахунок. Сложить со счетов – виключити з рахунків. Заключать счета – замикати рахунки. Не в счет – не в число. Принимать на (свой) счет – брати на (свій) рахунок; (иноск.) – брати на свій карб. Относить на чей счет – залічувати на чий рахунок; (иноск.) – брати на чий карб. На свой счет принять (о деньгах) – взяти на свій кошт; взяти кошти на себе; (переносно) – взяти на свій карб. Открывать счет – відкривати рахунок. По счету получать – одержувати на рахунок. Быть на счету – бути під ліком.
Считать – лічити, рахувати. Считать кого кем, что чем – вважати, мати кого за кого, за що. Считать по порядкусм. Порядок. Считать врученной – вважати за вручену, за дану до рук. Считать необходимым – вважати за потрібне. Считать что-либо хорошим, дурным – мати щось за добре, за зле. Считаться с кем, чем (принимать во внимание) – вважати на кого, що.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Принимать, -нять – прийма́ти, прийня́ти.
Выливать, вылить, -ся – вилива́ти, ви́лити, -ся;
• в. (опрокидывая
) – виверта́ти, ви́вернути, -ся;
• в., метал.
– ли́ти, ви́лити;
• выливаться (принимать форму
) – виформо́вуватися, ви́формуватися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Принимать
• Дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот
– діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе.
• Душа не принимает чего
(разг.)Див. душа.
• За кого вы меня принимаете?
– за кого ви мене маєте?
• Не примите это в обиду
– не сприйміть це як образу (за образу).
Принимать белое за чёрное
– брати (мати, уважати) біле за чорне.
Принимать, принять (близко) к сердцу что
– брати, узяти (близько, дуже) до серця що.
Принимать, принять кого в долю
Див. доля.
Принимать, принять во внимание что
– брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що.
Принимать, принять всерьёз что
– брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що.
Принимать, принять в соображение, в расчёт что
– брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (іноді) ураховувати, урахувати що; (застар.) брати, узяти до рахуби що.
Принимать, принять в шутку что
– брати узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що.
Принимать, принять что за чистую монету
Див. монета.
Принимать, принять к сведению что
– брати, узяти до відома що.
Принимать, принять направление
– набирати, набрати напряму (іноді напрямку).
Принимать, принять на свой счёт что
(перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що.
Принимать, принять предложение чьё
– давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому.
Принимать, принять участие в чём
– турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким.
Принимать, принять участие в чём
– брати, узяти участь у чому.
Принимать, принять сторону чью
– ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого.
Принимать, принять форму, вид…
– набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…
Принимать, принять эстафету от кого, у кого
– приймати, прийняти естафету від кого, у кого.
• Принята следующая резолюция
– ухвалено таку резолюцію.
• Принять в штыки кого, что
(перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що.
• Принять за основу что
– узяти за основу (як основу) що; (іноді) покласти основою (підвалиною) що.
• У меня нет времени принимать (угощать) этих гостей
– мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
Близко
• Близко сойтись с кем (подружиться)
– зблизитися (заприятелювати) з ким; здружитися з ким; заприязнитися з ким; потоваришувати (затоваришувати) з ким; (лок.) засябрувати з ким. [Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. Франко. Потроху таки заприязнився з цікавим хлоп’яком і Микола Йванович. Ільченко.]
• Близок локоть, да не укусишь
– близько лікоть, та не вкусиш. Пр. Хоч близько, та слизько. Пр. Чує кіт у глечику молоко, та морда коротка дістати. Пр. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Пр. Носом чую, та руками не впійму. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр.
• Весьма близко
– дуже близько; [як] палицею (шапкою) кинути (докинути); (лок.) городня річ. [Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути! Кропивницький.]
Принимать близко к сердцу
– брати близько (дуже) до серця. [Не бери того собі дуже до серця. Турчинська.]
Бравый
• Бравый человек, парень
– бравий (голінний) чоловік, хлопець (парубок); козир. [Голінний, завзятий чоловік. Шевченко.]
Принимать, принять бравый вид
– набирати, набрати бравого вигляду; козиритися, закозиритися. [Коло дівки парубонько півнем козириться. Чубинський.]
Бразды
Принимать (принять) бразды правления
– ставати, стати до керма (стерна) [державної] влади.
Ванна
Принимать ванну
– брати ванну (купіль). [Так ви наглянете, щоб ваша небога брала купелі регулярно і щоб увечері пізно не засиджувалась. Українка.]
Вес
• Весом в два килограмма
– на вагу (вагою) два кілограми; важить два кілограми; два кілограми завважки.
• Имеет большой вес что
– має велику вагу що; багато (велико) важить що.
• На вес золота (ценится)
– як золото; дуже (вельми) коштовний.
• На вес, по весу
– вагою (діал. вагом); на вагу. [Він остався у Криму. Продає сіль на вагу. Н. п.]
• Отпускаемый на вес
– важений.
• Отпускать, отпустить, принимать, принять на вес
– вагою (діал. вагом) давати, дати; брати, взята вагою (на вагу).
• Пользоваться большим весом
(разг.) – мати велику вагу; багато (велико) важити.
• Прибавить к весу
– додати до ваги (приважити).
• Прибавить, убавить в весе
– набрати ваги (поважчати); втратити в вазі (полегшати).
• Собственный вес
– чиста вага.
• Человек с весом
(перен.) – значна (впливова) людина з великим авторитетом.
Вид
• Будем иметь в виду
– маймо на оці (на увазі).
• Быть на виду у кого
– бути перед очима (застар. перед віччю) в кого; бути в оці (застар. в очу) в кого; (іноді) бути на очах у кого. [Вона в мене і перед очима і на думці… Квітка-Основ’яненко.]
• Быть на виду у кого
(перен.) – бути в (на) оці (перед очима, застар. в очу, перед віччю) в кого; привертати до себе чию увагу; (з відтінком симпатії) мати прихильне око в кого.
• В виде милости
– як ласка (за ласку).
• В виде наказания
– за кару. [Кілька годин пересидів за кару… Ковалів.]
• В виде опыта
– як (с)проба (як (с)пробу, на (с)пробу, за (с)пробу). [Зробив на пробу, що з того вийде. Сл. Ум.]
• В виде процента
– як процент.
• В виде чего (в качестве чего)
– [Як] за що; як що; (у формі чого) у вигляді чого; на взір (на зразок) чого.
• В виду благоприятной весны, дождливого лета…
– уважаючи (зважаючи, з огляду) на погідну (погожу, сприятливу) весну, на дощове (дощовите, дощувате, дощливе, мочливе) літо…
• В виду изложенного; в виду выше изложенного
(канц.) – через це (через те); тому; з огляду на зазначене; зважаючи на це (на сказане); зважаючи (з огляду) на викладене вище.
• В виду многочисленности чего
– зважаючи на (беручи до уваги) велике число (численність) чого.
• В виду отсутствия (денег, материалов…)
– за браком (грошей, матеріалів…); через брак (грошей, матеріалів…); бо (через те, що) нема (грошей, матеріалів…).
• В виду того, что…
– через те, що…; зважаючи (уважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• В виду чего
– через що (через це); уважаючи (зважаючи) на що (на це); з огляду нащо; тому (тим) що…; маючи на увазі, що…; задля чого.
• В виду чего-либо
– (за)для чого; маючи на увазі щось; з метою; для того, щоб…
• В жидком, твёрдом виде
– рідкий, твердий (рідким, твердим); у рідкому, твердому стані.
• Видавший виды
– обметаний; бувалий, бувалець; бита голова; битий жак. [Не питай старого, а питай бувалого. Номис.]
• Виды на урожай, на будущее
– сподіванки (вигляди, види, перспективи) на [добрий] урожай, на майбутнє.
• Видал виды
– [Всячини] надивився; [багато] перебачив; бував у бувальцях (у буваличах); (образн.) був на коні і під конем; був на покутті й під покуттям; бував за столом і під столом; не з одної печі хліб їв; переїв усякого хліба; наївся всіх хлібів; не з одного колодязя воду пив; перейшов крізь сито й решето. [Одразу видно, що вони бували в бувальцях. Яновський. Видно, що він був на коні і під конем. Тобілевич.]
• Вид на жительство
– свідоцтво на проживання; паспорт.
• Видом не видано
– зроду не видано (не бачено, не чувано); видом [ніколи] не видано.
• Видом не видать
– видом не видати; зазором не видати; і зазору (і зазором) немає. [Ані слихом слихати, ані видом видати. Номис. Ге-ге! та його тут і зазором нема! Сл. Гр.]
• В каком виде
– у якому вигляді (у якій постаті); яким (прийти, з’явитися…).
• В лучшем виде (будет сделано, дано, представлено)
(разг.) – у найкращому вигляді (світлі); якнайкраще; як належить (як годиться).
• В неприглядном виде
– у непоказному виді (вигляді); у непривабливому світлі.
• В нетрезвом (пьяном) виде
– нетверезий (нетверезим бувши); напідпитку [бувши]; під чаркою [бувши]; з п’яних очей; по-п’яному (поп’яну); п’яним бувши; під п’яну руч. [Аж він, голубе сизий, забравсь під п’яну руч до дівчат та й жирує з ними. Сл. Гр.]
• В нетронутом виде
– у незайманому вигляді; незайманий (-на, -не); незайманим (-ною).
• Внешний вид, внешность
– зовнішній (зверхній) вигляд, зовнішність; урода. [Його зверхній вигляд цілком непоказний… Франко.]
• В свободном виде
(спец.) – у вільному стані (траплятися, подибуватися).
• В связанном виде
(хим.) – у сполуках.
• Все виды (наказания, поощрения…)
– усі, які є (кари, заохочення…).
• Всех видов (помощь)
– усяка (допомога); усякого вигляду (виду) (допомога); яка тільки є (допомога).
• В скомканном виде
– жужмом (жмаком); зібганий (-на, -не); зібганим (-ною). [Так жужмом і поклав одежу, не хоче гаразд згорнути. Сл. Гр.]
• В таком виде представлять, представить дело себе
– так уявляти, уявити собі справу; так виставляти, виставити справу.
• В трезвом виде
– по-тверезому; тверезим бувши.
• Делать, сделать вид, что…
– удавати, удати, що… (ніби…); робити, зробити вигляд, що… (ніби…).
• Для вида
– про [людське] око (про [людські] очі); для (ради) годиться; (іноді) для призору. [Хоч би про людське око упадали за мною! Дольд-Михайлик. Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться. Стельмах. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Сл. Гр.]
• Из корыстных видов
– (за)для корисливої мети (з корисливою метою).
• Имелось в виду
– була думка; малося [на увазі, на думці].
• Иметь в виду кого, что-либо
– мати на думці, мати на оці, на приміті (застар. в очу) кого, що; важити на кого, на що; уважати на кого, на що; оглядатися на кого, на що; не забувати про кого, про що. [А щодо кандидата, то вони свого на думці мають, а ми — свого. Головко. Передовики лядської політики мали в очу саме панство. П. Куліш. Уважай, що говориш… Кобилянська.]
• Иметь вид кого, чего-либо, представляться в виде кого, чего
– мати вигляд (подобу) кого, чого; виглядати (показуватися, видаватися) як (немов…) хто, як що, ким, чим. [А як воно виглядає? Та виглядає, як наш дуб… Прус.]
• Иметь вид на кого
– важити (бити, цілити) на кого; мати [певні] наміри (заміри) на кого; рахувати (розраховувати, сподіватися) на кого; (образн.) накидати оком на кого. [Татарине, татарине! На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненьку зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? ЗОЮР.]
• Иметь здоровый вид
– мати здоровий вигляд; виглядати здоровим (як здоровий).
• Иметь свои виды
– мати свої наміри (заміри, задуми, плани); важити на що.
• Имею (имеет…) в виду лечиться, отдыхать
– маю (має…) на увазі (на думці, на мислі) лікуватися, відпочивати; є думка лікуватися, відпочивати.
• Имея в виду что…
– маючи на думці (на увазі, на мислі, на оці) що…; уважаючи (зважаючи) на те, що…; з огляду на те, що…
• Каков на вид
– який на вигляд (на взір, на позір), як виглядає.
• Кого вы имеете в виду?
– на кого ви думаєте?; кого ви маєте на думці (на мислі, на оці, на увазі)?
• На вид, по виду, с виду
– на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір); з вигляду (з погляду, з виду, з лиця); зовні; назверх. [І що ж то за хороша з лиця була. Вовчок. Зовні Марія була зовсім спокійна. Смолич.]
• На виду у всех
– перед очима (на очах) у всіх; (публічно) прилюдно (привселюдно, іноді при(все)народно). [Скажи, Йване, привселюдно, ти з доброї волі писався? М. Куліш.]
• Не будем упускать из виду
– не спускаймо з ока (з уваги); не випускаймо з уваги.
• Не имея вас в виду
– не маючи вас на думці (на оці, на увазі); (іноді образн.) не в вашу міру міряючи.
• Не подавать, не подать, не показывать, не показать вида (виду)
– взнаки не давати, не дати (не подавати, не подати, не даватися, не датися); не подавати, не подати знаку; не виявляти; (зрідка) не даючися на знак. [Проте Орися й знаку не подала. Головко. Мати не виявляє, що про це вже зна… З нар. уст.]
• Никаких видов на успех, на выздоровление…
– жодних виглядів (перспектив) на успіх, на одужання…
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, жодному) разі; жодним способом; жодною ціною (ні за яку ціну); нізащо [в світі].
• Общий вид Киева, Одессы…
(на открытке, на фото) – загальний вигляд Києва, Одеси…; погляд на Київ, на Одесу…
• По виду (знать кого)
– з вигляду (з лиця, з обличчя, з виду) гарний; на вроду (з лиця) гарний (гожий).
• По внешнему виду (по внешности)
– з зовнішнього вигляду (з погляду, на погляд, на взір, на позір); зокола (зовні); назверх; зовнішньою подобою.
• Под видом кого, чего
– у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого, чого; ким, чим; начебто (нібито, буцімто) хто, що, видаючи себе за кого, що.
• Показать, подать вид
– дати зрозуміти; дати знати; дати взнаки.
• Поставить на вид кому что
– звернути чию увагу на що; подати кому на увагу що; завважити (зауважити) кому що.
• Потерять, выпустить, упустить из виду что
– спустить (втратити) з уваги (з ока, з очей) що; (розм.) з голови викинути що; забути (занехаяти, занедбати) що.
• При виде кого, чего
– бачивши (побачивши, забачивши) кого, що. [Бачивши їхні муки, серце мені зайшлося болем. Прус. Забачивши бандитів, міліціонер почав стріляти. Прус.]
Принимать, принять какой-либо вид
– набирати, набрати (набиратися, набратися, прибирати, прибрати) якогось вигляду; брати, узяти на себе лице (лик). [Настя набрала серйозного вигляду. Васильченко.]
• Принять серьёзный вид
(о человеке) – набути серйозного вигляду (про людину). Споважніти [на виду].
Принимать, принять на себя вид чей
– брати, узяти на себе подобу (постать) чию; брати, узяти на себе образ чий; прибиратися, прибратись у чию постать.
• Скрываться, скрыться из виду
– зникати, зникнути (щезати, щезнути, пропадати, пропасти) з очей (з-перед очей); губитися, загубитися.
• Ставить, поставить кому на вид
– робити, зробити зауваження кому; зауважувати, зауважити кому; подавати, подати на увагу кому.
• Странный на вид
– дивний з погляду; дивного вигляду; дивний на вигляд (на вид).
• У него (неё…) болезненный вид
– він (вона…) має хворобливий (хворовитий) вигляд; (образн. нар.) як хиря.
• Ходить, идти, пойти за кем, не выпуская из виду
– ходити, йти, піти за ким назирцем (назирці, назирком, наглядом, наглядці).
Внимание
• А это остаётся без внимания
– а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже.
• Благодарю за внимание
– дякую за увагу; вдячний вам за увагу.
• Брошенный без внимания
– занехаяний (занедбаний).
• Возбуждать, возбудить внимание
– збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу.
• Достойно внимания
– варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне).
• Заострить внимание на чём
– зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що.
• Заслуживать внимания
– заслуговувати на увагу; бути вартим уваги.
• Заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания
– уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо. [От якесь абищо, а величається мов яка цяця! Сл. Гр.]
• Из внимания к кому, к чему
– з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що.
• Не обращать на себя внимания
– не звертати (не мати) на себе уваги.
• Не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что
– не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що: не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що нехтувати, знехтувати кого, що; не потурати (не вдаряти) на що. [Знехтували пораду Павлову. Гордієнко.]
• Обратим, обратите внимание
– звернімо, зверніть увагу; уважаймо, уважайте.
• Обращать, обратить внимание на кого
– уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого. [Потім оглянулись і люди на нас і драночок мені назносили. Барвінок.]
• Обращать, обратить внимание на что
– уважати, уважити (зважати, зважити) на що; звертати, звернути увагу на що; брати, взяти до уваги (на увагу) що; класти, покласти увагу на що; (від)давати, (від)дати увагу чому; (вульг.) ударяти на що; (образн.) звертати, звернути око на що. [А заплаче, поскаржиться, — хто на це зважить. Муратов.]
• Обращать, обратить внимание чьё на кого, что
– звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (іноді) зводити, звести кому на очі кого, що.
• Оказывать, оказать внимание кому
– виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому; показувати, показати увагу кому.
• Окружить вниманием кого
– оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого.
• Он (она…) и внимания не обращает на это
– він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того.
• Он обратил на неё внимание
– він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око.
• Отвлечь внимание от кого, чего
– відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти й бери. Казка.]
• Оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что
– лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги кого, що; занехаювати, занеха(я)ти (занедбувати, занедбати) кого, що. [Ледащиця, та й годі!.. А дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. Вовчок.]
• Относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему
– (від)давати, (від)дати увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого.
• Пользоваться вниманием чьим
– мати увагу чию; тішитися увагою чиєю.
• Представлять, представить чьему-либо вниманию что
– (по)давати, (по)дати кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі).
• Привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание
– привертати, привернута (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому. [Та й сорочка ж: аж на себе очі бере… Сл. Гр. І Одарка — не з любові. А впала в око, та й став чіплятися. Головко.]
Принимать, принять во внимание что
– брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) нащо; мати що на увазі; оглядатися на що. [Цупченко не взяв того на увагу і казав далі… Грінченко. Оглянулась на мої старощі. Барвінок.]
• Принимая во внимание что
– беручи до уваги що; зважаючи (уважаючи) на що; маючи на увазі що; з уваги (з огляду) на що; як на що.
• Сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём
– зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на ком у, на чому.
• Уделять внимание кому, чему
– віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому.
Всерьёз
Принимать всерьёз
– брати за правду; сприймати серйозно (як правду).
Горячо
• Горячо браться, взяться за что
– с запалом братися, узятися до чого; (розм.) шпарко (прикро, гаряче) братися, узятися до чого; прихоплюватися, прихопитися (прихвачуватися, прихватитися) до чого.
• Горячо принимать к сердцу
– дуже близько брати до серця.
• Куй железо, пока горячо
– куй залізо, доки (поки, коли) гаряче. Пр. Куй залізо, поки не загасло. Пр. Коваль клепле, доки тепле. Пр. Дери лико, поки час. Пр. Хапай, Петре, поки тепле. Пр. Лови рибку, як ловиться. Пр. Тоді дівку віддавай, як люди трапляються. Пр. Їж, поки рот свіж, а як помреться, то все минеться. Пр. Гуляй, дитино, покіль твоя година. Пр. Уживай світа, поки служать літа. Пр. Коси сіно, поки сонце світить. Пр. Коси, косо, поки роси. Пр.
Гость
• Будьте [нашим] гостем, будьте [нашими] гостями
– будьте [нашим] гостем, будьте [нашими] гістьми (гостями); розгостіться [у нас].
• Быть в гостях
– гостювати; бути в гостині (у гостях).
• В гости
– у гостину (у гості).
• В гости ходить — к себе водить
– любиш у гостині (у гостях) бувати, люби й гостей вітати (приймати). Пр. В гості ходити — треба й до себе водити! Пр.
• В гостях хорошо, а дома лучше
– у гостині (у гостях) добре, а (в)дома [таки] краще. Пр. У гостях добре, (у)дома ще ліпше. Пр. Немає ніде краще, як (у)дома. Пр.
• Гость до трёх дней
– гість до трьох днів. Пр. Першого дня гість — як золото, другого — як срібло, третього — як мідь, хоч сідай та додому їдь. Пр. Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь. Пр.
• Гость не вольный человек: где посадят, тут и сядет; гость как невольник: хочешь — ешь и не хочешь — ешь
– гість — як невільник: де посадять, там і сидить. Пр. Гість — невільник: що скажуть, те й роби. Пр. Дома їж що хочеш, а в гостях — що (по)дадуть. Пр.
• Засидеться в гостях
– загоститися, загостювати(ся); засидітися у гостині.
• Идти, пойти в гости
– іти, піти в гостину (у гості).
• Из гостей
– з гостини.
• Незваный гость (не вовремя гость) хуже татарина
(истор.) – непроханий гість гірший від (за) татарина. Пр. Де не просять, там києм виносять. Пр. Незваному гостеві місце за дверима (дверми). Пр. Прийшли непрохані, то й підем некохані. Пр. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Пр. Непроханий гість і сухарі поїсть. Пр. Почастуєм тим чаєм, що ворота підпираєм. Пр. Дорогий гість, та шкода, що в піст. Пр. Добрі (дорогі) гості, та в середу трапились. Пр.
• Поздний гость гложет и кость
– прийшов гість та на голу кість. Пр.
• Пойти посидеть в гости к кому
– піти в гостину до кого; (погомоніти) піти на посиденьки (на посідки) до кого; (погомоніти й випити, давн.) піти на бесіду до кого; (зайти як гість) загостити до кого.
• Постоянный гость
– невиводний гість.
• Приём гостей
– гостина (вітання).
Принимать гостей
– вітати (шанувати) гостей; гостити (приймати) гостей.
Грех
• Без греха века не проживёшь
– чоловік не ангел, щоб не согрішив. Пр. Без гріха чоловік не проживе. Пр. Доки чоловік живе, доти грішить. Пр.
• Брать, взять, принимать, принять на себя грех
(разг.) – брати, узяти, приймати, прийняти гріх на себе; брати, узяти відповідальність на себе; відповідати, відповісти за чиюсь провину.
• Вводить в грех кого
– до гріха доводити кого; на гріх (до гріха) призводити кого; на гріх підводити кого.
• Взводить, взвести грех на кого
– класти, покладати, покласти гріх на кого.
• Грех да беда на кого не живёт
– гріх по дорозі біг та на нас плиг. Пр. Усяка людина своє лихо має. Пр. Без гріха та без лиха не проживеш. Пр. Усяк чоловік не без гріха. Пр. Нема чоловіка без вади. Пр. Де люди, там і лихо. Пр. Лиха не шукай, воно само тебе знайде. Пр. Лихо приключки шукає. Пр. Гріх по людях ходить. Пр. Ніхто не без гріха. Пр. Нема слободи без біди. Пр. На всяку деревину птах сідає, усяка людина своє лихо має. Пр. І на меду знайдеш біду. Пр.
• Грехи любезны доводят до бездны
– що тіло любить, теє душу губить. Пр.
• Долго ли до греха
– до гріха доводити кого; на гріх (до гріха) призводити кого; на гріх підводити кого.
• Есть такой грех
(разг.) – було таке; ніде (нема де) правди діти.
• За ним водится этот грех
– він має цю хибу (ваду); він хибує (гріхує) на це.
• Искупать, искупить, заглаживать, загладить грех
– покутувати, спокутувати, відпокутувати гріх; покривати, покрити (загладжувати, загладити) гріх.
• Как на грех
– як (мов) на біду (на нещастя).
• Мой грех
– мій гріх; моя вина (провина, причина).
• Не грех ему и отдохнуть
(разг.) – не гріх (не погано було б, не завадило б) йому й відпочити.
• Не получивший разрешения от греха
– нерозгрішений.
• От греха не уйдёшь
– від гріха не втечеш; на гріх не спасешся.
• Отпустить грехи кому
– розгрішити кого.
• Рада бы душа в рай, да грехи не пускают
– рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за пана, та пан не бере. Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр.
• С грехом пополам сделал что
– сяк-так (абияк, з бідою, через верхи) зробив що.
• Совершить грех, взять грех на душу
– учинити гріх; узяти гріх на душу; гріха зажити.
• Сознаваться в грехах
– визнавати (признати) свої гріхи.
• Утаивать грех на исповеди
(религ.) – приховувати гріх на сповіді; попа в решеті возити.
• Что (нечего) греха таить
(разг.) – ніде (нема де) правди діти; ніде (нема де) гріха потаїти.
Деятельный
Принимать, принять деятельное участие в чём
– брати, узяти діяльну (активну) участь у чому; щиро братися, узятися до чого.
Доля
• Войти в долю
– стати спільником; пристати до спілки.
• В этом есть доля истины, правды
– у цьому є частка істини, правди.
• Горькая доля
– гірка (щербата) доля.
• Делить на доли
– ділити на частки (пайки); паювати.
• Львиная доля
– лев’яча (левова) пайка (частка).
• На мою долю выпало что
– мені судилося (випало) що.
• На мою долю пришлось
– на мою пайку (на мій пай, на пай мені, на пайку мені, на мою частку) припало.
Принимать, принять кого в долю
– приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого.
• Третья, четвёртая, пятая доля
– третя, четверта, п’ята частка; третина, четвертина, п’ятина.
Живой
• Живая действительность
(перен.) – жива дійсність.
• Живая женщина, девушка
– жвава (моторна) молодиця (жінка), дівчина; моторуха.
• Живая изгородь
– живопліт (іноді обсада).
• Живая и мёртвая вода (в сказках)
– цілюща та мертвяща вода; вода живляща і мертвляща.
• Живая улика
– живий (наочний) доказ.
• Жив-живёхонек
(разг.) – живий-живісінький.
• Жив-здоров; жив и здоров
– живий-здоровий; живий і здоровий.
• Жив, курилка
(разг.) – він ще живий; нічого йому не сталося.
• Живого места нет (не осталось на ком)
– геть побитий (зранений, порубаний, постріляний…).
• Живой живое и думает
– живий живе й гадає.
• Живой портрет кого
(перен.) – справжнісінький портрет чий, з кого; правдивий (достеменний) портрет чий, з кого.
• Живой ум
– бистрий розум.
• Живым манером (сделать что)
(нар.) – швидко (хутко, прудко, живо, притьмом) (зробити що).
• Задеть (забрать, затронуть) за живое кого
(разг.) – за живе взяти (забрати) кого; дойняти (вразити) до живого кого; допекти кому, кого; допекти до живого (до живого серця) кому, кого.
• Захватать живым в плен кого
– захопити (зайняти) живого (живцем) у полон (у неволю) кого.
• На живую нитку
(разг.) – нашвидку; на швидку руку (нашвидкуруч); похапцем; на живу нитку.
• На живую руку (делать что)
(разг.) – нашвидкуруч; на швидку руку (робити що).
• Нет в живых кого
– немає живого [серед живих] кого; нема й на світі кого.
• Ни жив, ни мёртв
– ні живий, ні мертвий.
• Ни [одной] живой души
(разг.) – (а)ні живої душі; (а)ні живого духа; (а)ні лялечки; ні душечки, ані лялечки.
• Оставлять, оставить в живых
– лишати, лишити (зоставляти, зоставити) живим; дарувати життя кому.
• Остаться в живых
– залишитися (зостатися) живим [серед живих]; вижити (про багатьох повиживати).
• Пока жив буду
– поки (й) житиму; поки мого віку.
Принимать, принять живое участие в чём
– брати, узяти жваву (пильну) участь у чому.
• Сжечь живым
– спалити живцем (живого).
• С живого кожу драть
(разг.) – у живого шкуру драти; живого білувати.
Крещение
• Боевое крещение
(перен.) – бойове хрещення; хрещення вогнем.
Принимать, принять крещение
(церк.) – приймати, прийняти хрест [святий].
Кулак
• Величиной с кулак
– завбільшки (убільшки) в (з, як) кулак; (іноді) кулачний.
• Дать волю кулакам, кормить кулаками
– дати волю кулакам; давати духопелів (духопеликів); частувати кулаками (товчениками); годувати стусанами (товчениками, бебехами).
• Держать в кулаке кого
– мати (тримати) у жмені (у кулаці) кого.
• Зажать в кулак
(перен.) – до рук прибрати; у тісні руки взяти.
• Не жалеть кулака (кулаков)
– битися (скубатися, чубитися, зниж. лупитися, лупцюватися) щосили (щодуху, що є духу, чимдуж, з усієї сили).
• Отведывать, отведать кулаков
– куштувати, закуштувати (скуштувати, пробувати, спробувати, попробувати) кулаків.
Принимать, принять в кулаки кого
(разг.) – зустрічати, зустріти кулачками кого; давати, надавати стусанів кому.
• Свистеть в кулак
– трубити (свистіти) у кулак; дожитися, що ні свитки, ні чобіт.
Лекарство
• Лекарство подействовало хорошо на кого
– ліки добре подіяли на кого; ліки мали добру силу на кого; ліки добре допомогли кому.
Принимать, принять лекарство
– заживати, зажити ліків; пити, випити ліки.
Любезно
• Любезно принимать кого
– прихильно (приязно, мило) вітати (приймати) кого.
• Эти сведения любезно сообщены нашим сотрудником
– ці відомості ласкаво подав наш співробітник (співпрацівник).
Мера
• Без меры
– без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно.
• В большей, в меньшей мере
– більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі.
• В какой мере
– якою мірою (у якій мірі).
• В какой-то, в известной мере
– якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри.
• В меру (
їсти, пити) – до міри; у міру.
• В меру потребностей
– як до потреби; у міру потреби; скільки треба.
• В меру своих сил
– у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги).
• В одинаковой мере
– однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само.
• В полной мере (вполне)
– повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.]
• Всему есть мера
– усьому (на все) є міра.
• Всему знай меру
– усьому знай міру; у всьому потрібна міра.
• Всё хорошо в меру
– у міру все добре. Пр.
• Выше меры и конь не скачет (не прянет)
– понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр.
• Душа меру знает
– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр.
• Мера за меру
– міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр.
• Не в меру
– не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край.
• Ни в коей, ни в какой мере
– жодним способом; [аж] ніяк.
• По крайней мере
– принаймні; хоча б; бодай.
• По меньшей мере
– щонайменше; принаймні.
• По мере возможности
– у міру можливості; по змозі (по спромозі).
• По мере надобности
– у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба.
• По мере поступления чего
– у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що.
• По мере сил наших
– по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді) як наше посилля.
• По мере того как
– у міру [того] як.
• По мере чего
– у міру чого; (іноді) відповідно до чого.
• Помогать ему всеми мерами (всемерно)
– (до)помагати йому всіма (всякими) способами.
• Сверх, свыше меры, через (чрез) меру
– надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.]
• Чувство меры
– відчуття (почуття) міри.
• Меры по предупреждению чего
– запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому.
• Меры предосторожности
– застережні (запобіжні заходи).
• Прибегать, прибегнуть к иным мерам
– уживати, ужити інших заходів; удаватися, удатися до інших заходів (до іншого способу).
Принимать, принять меры
– уживати, ужити заходів.
• Приняты необходимые меры
– ужито потрібних заходів.
Монета
• Гони монету!
(фам. вульг.) – сип грошей!; давай [сюди] гроші!
• Платить, отплатить той же монетой
– платити, відплатити тим же (тією самою монетою); тими ж грішми (грошима) віддавати, віддати; віддячувати, віддячити тим самим; віть за віть віддавати, віддати.
Принимать, принять что за чистую монету
– брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за щиру правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за щиру правду.
Надменный
Принимать, принять надменный вид
– набирати, набрати бундючного (пихливого, чванливого, гоноровитого) вигляду; пишатися, запишатися (бундючитися, набундючуватися, пужитися, напужитися, дутися, надутися).
Намерение
• Без [всякого] намерения
– без [жодного, ніякого] наміру; [аж ніяк] ненавмисне (невмисне).
• Благие намерения
– добрі наміри (заміри).
• Благими (добрыми) намерениями ад вымощен
– добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився); добрими намірами вимощене пекло. [Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився. Українка.]
• Иметь, питать намерение
– мати намір (замір); мати думку (гадку); мати на думці.
• Не с хорошим намерением
– не з добрим наміром (заміром); не з доброю думкою (не з добрим духом); не з добром.
Принимать, принять намерение
– брати, узяти намір (замір); наважуватися, наважитися; намірятися, наміритися (що зробити).
• С намерением
– з наміром; навмисне (умисне).
I. Образ
• В образе, во образе кого-либо
– в образі (у постаті, у подобі) кого, чиєму, чиїй. [Страшно, кажу я на думку, що в постаті звіра ходив я. Страшно, - нащадок мій скаже, - що був я колись чоловіком. Свідзинський.]
• На нём нет образа человеческого
– він не має образу людського (подоби людської).
• По образу и подобию чьему-либо
(устар. и шутл.) – на образ і подобу чию.
Принимать, принять образ кого-либо
– брати, узяти на себе образ чий (постать, подобу чию).
• Рыцарь печального образа
– рицар (лицар) сумного образу.
Объятие
• Броситься, упасть в чьи-либо объятия, в объятия к кому-либо
– кинутися, упасти… в чиї обійми, в обійми кому (до кого).
• Заключать, заключить кого-либо в объятия
(книжн. устар.) – обнімати, обнята (обіймати, обійняти) кого.
Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо
– гаряче (радо) вітати, привітати кого; вітати, привітати (приймати, прийняти, (зу)стрічати, (зу)стріти) дуже гостинно (з радістю, радо) кого; (зу)стрічати, (зу)стріти з розкритими обіймами (іноді раменами) кого.
Основа
• Брать, взять, принимать за основу чего-либо
– брати, взяти за основу (як основу) чого.
• Лежать в основе, лечь в основу чего-либо
– лежати (бути) в основі (бути за основу) чого, лягти в основу (стати за основу) чого; бути підвалиною (за підвалину), лягти підвалиною (основиною) чого.
Ответственность
• Быть на чьей ответственности
– бути на чиїй відповідальності (на чиїй голові).
• Нести ответственность за кого, за что
– бути відповідальним за кого, за що.
• Привлекать к ответственности кого-либо
– притягати до відповідальності (до права) кого. [Ця підошва розлізеться за тиждень, і ми його притягнемо до права за ошуканство. Тулуб.]
• Привлекать к судебной ответственности кого-либо
– притягати до судової відповідальності кого; позивати (до суду, в суд) кого; подавати до суду на кого.
Принимать на себя ответственность
– брати на себе відповідальність.
• Сложить с себя ответственность
– скласти з себе відповідальність; зректися відповідальності.
Покровительство
• Брать, взять (принимать, принять) под своё покровительство кого
– брати, узяти під свою опіку (охорону, ласку, іноді протекцію) кого; (образн.) брати, узяти під свою руку кого.
Правило
• Нет правила без исключения
– нема правила без винятку.
• По всем правилам
– за всіма правилами; з додержанням (дотриманням) усіх правил; додержуючи (дотримуючи) всіх правил.
• По всем правилам искусства
(разг. шутл.) – якнайкраще (якнаймайстерніше); за всіма правилами умілості (майстерності, мистецтва).
• Положить [себе] за правило (правилом)
– покласти (узяти) [собі] за правило.
Принимать, принять за правило
– брати, узяти за правило (за принцип).
• Соблюдать правила приличия
– дотримувати правил пристойності; дотримувати звичаю (звичайності); бути звичайним; знати звичай.
• Учить правилам приличия
– учити [доброго] звичаю (правил пристойності).
Правление
Принимать, принять бразды правления
Див. бразды.
Размер
• По размеру
– розміром (за розміром).
Принимать, получать… размеры чего, какие
– набирати (набувати)… розмірів чого, яких.
Распростертый
Принимать, принять (встречать, встретить) с распростёртыми объятиями кого-либо
Див. объятие.
Расчет
• Брак по расчёту
– шлюб (одруження) з розрахунку.
• В расчёте, с расчётом на что
– зважаючи (важачи) на що; розраховуючи (рахуючи, сподіваючися) на що.
• Жить с расчётом
– жити ощадно (ощадливо).
• Какой расчёт?
– яка рація?; яка вигода?
• Мы в расчёте
– ми поквит(ув)алися; ми порахувалися (розрахувалися).
• Нет расчета (иногда не расчёт)
– нема(є) рації (інтересу); невигідно.
• Ошибиться, обмануться в расчёте, в расчётах
(перен.) – помилитися в рахунку (в розрахунку); схибити в рахунку; прогадати. [Недавно… женився. Та, бач, в рахунку помилився. Котляревський.]
Принимать, принять, брать, взять в расчёт кого, что
– брати, узяти на увагу (до уваги) кого, що.
• С таким, с тем расчётом, чтобы…
– з таким, з тим рахунком (розрахунком), щоб…; (іноді) так, щоб…
• У меня с ним короткий расчёт
– я з ним скоро розправлюся.
• Это (не) входит, (не) входило в мои расчёты
– це (не) входить, (не) входило у мої (роз)рахунки (у мої наміри); це я маю, це я мав на думці, цього я не маю, не мав на думці.
Решение
• По решению
– за постановою (за ухвалою).
• Прийти к решению (сделать что)
– вирішити.
Принимать, принять, выносить, вынести решение
– ухвалювати, ухвалити; постановляти, постановити.
Сведение
• Доводить, довести до всеобщего сведения
– доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх).
• Доводить, довести до сведения кого
– доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому.
• Доходит, дошло до сведения чьего
– доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому).
• К твоему, вашему сведению
(в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали.
• По имеющимся у нас сведениям
– за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо.
Принимать, принять к сведению
– брати, узяти до відома (до уваги); (розм.) брати, узяти на розум (іноді на замітку).
Свой
• Брать, взять своё
– брати, узяти своє; досягти, досягати свого; доходити, дійти свого.
• Вносить свой вклад во что
– уносити, унести свій вклад (свою вкладку) у що.
• Время покажет своё
– час покаже своє; там (тоді) буде видно.
• В своём уме кто
– при своєму (своїм) розумі хто; сповна розуму хто.
• Господин (хозяин) своего слова (своему слову)
– господар (пан) свого слова (своєму слову).
• Добиваться, достигать своего; настаивать, поставить на своём
– добиватися (домагатися), досягати свого; обстоювати своє; наполягати на своєму; стояти на своєму; довести свого.
• Жить своим умом (разумом)
– жити своїм розумом.
• На свою голову
– на свою голову; на себе; (іноді) собі на клопіт.
• Не видеть дальше своего носа
– не бачити далі від свого носа; не бачити [нічого] поза своїм носом.
• Не в своём уме кто
– не при своєму (своїм) розумі хто; не сповна розуму хто.
• Не выпускать из своего взгляда кого
(устар.) – не спускати з свого ока кого.
• Оставаться, остаться при своих
– лишатися, лишитися (зоставатися, зостатися) при своєму (при своїх).
• Оставаться, остаться при своих козырях
– лишатися, лишитися з своїми козирями.
Принимать, принять на свой счёт
– брати, узяти на свій карб (на свій рахунок).
• Своими словами (рассказывать, отвечать…)
– своїми словами (переповідати, відповідати, відказувати…).
• Свой не свой, на дороге не стой
– свій не свій, а мого не руш. Пр.
• Свой своему поневоле брат
– свій своєму лиха не мислить. Пр. Свій своєму ока не виколупає. Пр. Добре то кажуть: свій своєму мимоволі брат. Пр.
• Своя ноша не тянет
– свій тягар не важить. Пр. Своя вага не важка. Пр.
• С высоты своего величия (смотреть на кого-либо, относиться к кому-либо)
– згорда (спишна, звисока); гордовито й зарозуміло.
• Сказать своё слово
– сказати своє слово.
• Соваться, сунуться со своим носом куда, во что
– сунутися зі своїм носом куди, у що.
• Стоять на своём
– стояти на своєму; (образн. розм.) як на пню стати.
• Стоять на [своем] посту
– стояти на [своєму] посту; стояти на варті (на чатах, на сторожі); стояти на [своїй] постаті; не кидати [своєї] постаті.
• Умирать, умереть своей, не своей смертью
– умирати, умерти (помирати, померти) своєю, не своєю смертю.
Сердце
• Большое сердце у кого
– велике серце у кого; великої душі людина хто.
• Брать, взять (хватать) за сердце кого
– брати, узяти (хапати, в’язати) за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого; (іноді) торкати, торкнути за серце кого.
• В сердцах
– спересердя; з серця; зо зла.
• Держать (иметь) сердце на кого
(разг.) – серце (пересердя) має хто на кого; гнів мати на кого; класти (покладати) гнів на кого; (іноді) серце набігає у кого на кого.
• Доброе сердце, да голова безмозглая
– золоте серце, але голова, як нога у стола. Пр.
• Как (будто, словно, точно) маслом по сердцу
– як (мов, немов, наче, неначе) медом по душі.
• Каменное сердце
– камінне серце; камінь, а не серце.
• Куда сердце лежит, туда и око глядит
– куди серце лежить, туди й око біжить. Пр.
• От всего сердца
– з (від) усього серця; (іноді) з цілого серця.
• Отдавать, отдать сердце кому
– давати, дати (віддавати, віддати) серце кому.
• От доброго сердца
– з (від) доброго серця.
• Отлегло (отошло) от сердца у кого
– відлягло (відійшло) від серця кому, в кого; на серці (на душі) полегшало кому.
• От чистого сердца
– від (з) щирого серця.
• Покорять, покорить сердце чьё
(перен. устар.) – здобувати, здобути (полонити, скоряти, скорити) чиє серце.
Принимать, принять [близко] к сердцу что
– брати, узяти [близько] до серця що.
• Пришёлся, пришлась по сердцу кому
– припав, припала до серця (до мислі, до вподоби, до сподоби) кому; уподобав, уподобала хто.
• Разрывать сердце
(перен.) – краяти серце.
• Сердце не камень
– серце не камінь. Пр.
• Сердце обросло мохом у кого
– серце обросло (поросло) мохом у кого; серце обмохнатіло в кого.
• Сердце падает, упало (отрывается, оторвалось, обрывается, оборвалось) у кого
– серце падає, упало у кого; на серці холоне, похолонуло в кого.
• Срывать, сорвать сердце на ком, на чём
– зганяти, зігнати (розганяти, розігнати) серце на кому, на чому; зганяти, зігнати гнів на кому, на чому.
• С сердцем (сказать, сделать что)
(разг.) – роздратовано (сердито).
• С чистым сердцем
– з щирим серцем; щиросерд(н)о; щиро.
Сторона
• Быть, держаться в стороне
– бути, триматися осторонь; сторонитися (бокувати).
• Быть на стороне чьей; встать на чью сторону; принять (держать, брать, взять) сторону чью
– бути на чиєму боці; стояти, стати за кого; стояти, стати на чию руку (руч); тягти, потягти [руку] за ким.
• Во все стороны
– на всі боки; навсібіч (увсібіч).
• В разные стороны (разойтись, разбежаться)
– у різні боки (різно, урізнобіч). [Три дороги розійшлися різно… Н. п.]
• Глаза бегали по сторонам
– очі бігали сюди й туди.
• Держаться в стороне
– триматися (держатися) осторонь (відсторонь).
• Моё (твоё, его…) дело сторона
(разг.) – моя (твоя, його…) хата скраю; це до мене (до тебе, до його…) не стосується (не дотикається); я в те (в це) не втручаюся (ти в це не втручаєшся, він у це не втручається…).
• На все четыре стороны
– на всі чотири [сторони]; (іноді) на всі (під усі) чотири вітри.
• На другой, на той стороне
– на тому (на тім) боці; по той бік (іноді потойбіч).
• На той стороне, по ту сторону, на этой стороне, по эту сторону реки находящийся, живущий
– тогобічний, сьогобічний; (як імен.) тогобочанин, тогобочанка, сьогобочанин, сьогобочанка.
• На этой стороне
– на цьому (на цім) боці; по цьому (по цім) боці; по цей бік (іноді посейбіч).
• Находящийся по обеим сторонам чего
– обобічний (обабічний).
• По правую, по левую сторону; с правой, с левой стороны
– праворуч, ліворуч (іноді правобіч, лівобіч); з правого, з лівого боку; у праву, у ліву руч.
• Привлечь на свою сторону кого
– прихилити (приєднати, пригорнути) на свою руч (до себе) кого.
Принимать, принять в хорошую, в дурную сторону что
– за добре, за зле (за лихе) брати, узяти що.
• Родственники со стороны отца, матери
– родичі по батькові, по матері (з батькового, з материного боку).
• Разойтись в разные стороны
– розійтися (порозходитися) в різні сторони (боки, різними сторонами, врізнобіч).
• Сильная, слабая сторона кого, чего
– сильна, слабка сторона чия, кого; дошкульне місце чиє, чого.
• Склонять в свою сторону
– залучати (привертати, прихиляти) на свій бік (на свою руч).
• С обеих сторон, по обе стороны
– обабіч (по обабіч); по обидва боки; з обох боків; (давн.) обаполи.
• Со всех сторон
– з усіх боків; звідусюди (звідусіль); усіма сторонами; кругом. [Золотоноша кругом хороша. Пр.]
• С одной стороны… с другой стороны…
– з одного боку… з другого боку…
• Со своей (с моей, с нашей…) стороны
– щодо мене (щодо нас…), то; як на (про) мене (як на вас…); з свого (з мого, з нашого…) боку; від себе (від мене, від нас…).
• Уклоняться, уклониться в сторону
– ухилятися, ухилитися вбік; збочувати, збочити.
Счет
• Без счёта
– безліч; без ліку (без числа, без ліку-міри); незліченно; (іноді фіг.) як за гріш маку.
• Без счёту и денег нет
– без ліку (без лічби) і грошей нема(є). Пр.
• Быть на хорошем, на плохом счету
– мати добру, лиху репутацію (славу).
• В конечном счёте
– кінець кінцем; у кінцевому результаті (підсумку); у загальному підсумку; (іноді) після всього.
• В счёт чего
– на (у) рахунок чого.
• Выдавать по счёту
– видавцем давати (видавати); видавати ліком.
• Жить на чужой счёт
– жити чужим коштом; жити на дурницю.
• За счёт чего
– користуючись з чого (використовуючи, використавши що).
• Каждая минута на счету
– не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована).
• Круглым счётом
– округло [рахувавши, рахуючи]; приблизно.
• На (за) счёт чей, какой
– коштом чиїм, яким; на чиї, які гроші.
• На счёт чей (говорить, намекать…)
– про (за) кого, на чий карб.
• На этот счёт
– щодо цього (про це, за це).
• Не [идёт] в счёт
– не береться до уваги (що); не має ваги (не важить).
• Не счёл нужным, возможным
– не визнав (не вважав) за потрібне, за можливе.
• Покончить счёты с кем, с чем
– припинити (порвати) взаємини (стосунки) з ким; розійтися (розцуратися) з ким; покласти край чому.
Принимать, принять на свой счёт что
(перен.) – брати, узяти на свій карб (іноді на себе) що; прикладати, прикласти до себе що.
• Прохаживаться, пройтись на счёт чей
– глузувати, поглузувати (насміхатися, насміятися) з кого, з чого; зачіпати, зачепити кого, що; (фіг., тільки докон.) водою бризнути на кого, на що; сипнути (кинути) наздогад на кого, на що.
• Сбрасывать, сбросить (скидывать, скинуть) со счетов (счёта) кого, что
– скидати, скинути з рахунку кого, що; перестати зважати на кого, на що; не брати більш до уваги кого, чого.
• Ставить, поставить в счёт кому, что
(перен.) – ставити, поставити (брати, узяти) на карб кому, що.
• Счёту нет кому, чему
– ліку (числа) немає кому, чому; без ліку (безліч) кого, чого.
• Что за счёты
(разг.) – які можуть бути рахунки; що за рахунки; не варт(о) про це й говорити.
• Это не в счёт
– це (то) не в число; це не йде в рахунок (не враховується); цього не слід брати (не береться) до уваги.
Участие
• Привлекать, привлечь к участию в чём
– залучати, залучити до участі в чому.
Принимать участие в чём
– брати участь у чому.
Черный
• Всё кажется в чёрном цвете
– все видається (здається) чорним кому.
• Называть чёрное белым, принимать чёрное за белое…
– називати чорне білим, брати чорне за біле; з чорного біле робити.
• Одеваться в чёрную одежду
– одягатися в чорне; ходити в чорному; (іноді розм.) ходити чорно.
• Отплатить чёрной неблагодарностью
– відплатити (віддячити) чорною невдячністю (невдякою).
• Представлять, показывать, выставлять… кого, что в [самом] чёрном виде, свете
– подавати, показувати, виставляти кого, що у чорному (у найчорнішому) вигляді, світлі.
• Черна корова, да бело молоко
– чорна корова, а біле молоко дає. Пр.
• Чёрная кошка между ними пробежала
– глек між собою розбили. Пр. Між ними чорт межу переорав. Пр. Договорилися до синього пороху. Пр.
• Чёрным по белому (написано, напечатано)
– чорним по білому; чорне (чорним) по білому (написано, надруковано).
Шутка
• В шутку
– жартома (жартом).
• Кроме шуток, без шуток
(разг.) – без жартів; облишмо жарти.
• Не до шуток
– не до жартів (не до сміху); непереливки. Добрі смішки з чужої лемішки. Пр.
• Не на (в) шутку
– не на жарт; не жартом; неабияк; дуже тяжко.
• Отделываться» отделаться шутками
– відбувати(ся), відбула(ся) жартами (жартом).
• Превращать, превратить в шутку что
– повертати, повернути (обертати, обернути) на (в) жарт що.
Принимать, принять в (за) шутку что
– брати, узяти за жарт що; сприймати, сприйняти як жарт що; уважати за жарт що.
• С ним шутки плохи
– з ним лихі жарти; з ним не жартуй(те).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

принима́ть, приня́ть 1. прийма́ти, прийня́ти; бра́ти, взя́ти
2. набира́ти, набра́ти (форми, виду)
3. набува́ти, набу́ти (чого)
4. вжива́ти, вжи́ти (заходи)
п. значе́ние набува́ти зна́чення
п. уча́стие бра́ти у́часть

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бра́ти
1)
брать, взять, принимать;
2)
брать, набирать;
3)
собирать;
4) (
коноплю, лен) рвать, дергать, вырывать;
5)
получать;
6) кого –
жениться;
7) (
о деньгах) заимствовать, занимать;
8) (
об эмоциях) охватывать.
Бра́ти баса́ – петь басом.
Бра́ти влі́во, лі́воруч – поворачивать влево.
Бра́ти мі́рку – снимать мерку (с кого-нибудь).
Бра́ти на му́ки – пытать.
Бра́ти розлу́ку – разлучаться, разводиться.
Бра́ти в посе́сію – брать в аренду.
Бра́ти го́ру – брать верх.
Бра́ти на́бір – брать в долг.
Бра́ти на зеле́ний ове́с – брать в счет грядущего благополучия.
Бра́ти до ру́к – 1) прибрать к рукам;
2)
брать в руки.
Бра́ти до ві́йська – набирать в армию.
Бра́ти на пле́чі – взваливать на плечи.
Бра́ти у́часть – участвовать.
Бра́ти шлюб – венчаться.
Бра́ти до ува́ги – принимать во внимание.
Жаль бере́ – охватывает жалость.
За́видки беру́ть – овладевает зависть, становится завидно.
Вважа́ти, вва́жити на кого на що
1)
принимать, принять во внимание, обращать, обратить внимание;
2)
полагать, думать, подумать;
3)
примечать, замечать, делать примечание;
4) за ко́го, що –
считать кем, чем, принять за кого, что, признавать кого, что кем, чем.
Відбира́ти, відібра́ти
1)
отбирать, отобрать, отнимать, отнять.
Відбира́ти, відібра́ти кому́ що, в ко́го що – отбирать, отобрать, у кого что-нибудь.
Йому́ відібра́ло мо́ву – у него отнялся язык.
2) від ко́го що –
получать, получить, принимать, принять.
Відбува́ти, відбу́ти
1)
отбывать, отбыть, исполнять, исполнить, отслуживать, отслужить;
2) кого́ –
принимать, принять (гостей);
3)
заканчивать, закончить;
4)
отдуваться, расхлебывать.
А я відбува́й – а мне расхлебывать.
Віта́ти
1)
приветствовать;
2)
принимать (гостей);
3)
заходить.
Гости́ти, -щу́, -стиш
1) у ко́го –
гостить;
2) кого́ –
принимать гостей, угощать;
гости́тисяугощаться.
За́мі́тка
1)
заметка;
2)
примета;
3) за́мі́тку дава́ти –
давать понять.
Бра́ти на за́мі́тку – принимать к сведению.
Ми́ло, нар. мило, приятно, любезно, хорошо.
Ми́ло віта́ти – любезно принимать.
Ми́рша́віти, -вію
1)
принимать невзрачный вид;
2)
вырождаться;
3)
паршиветь.
Потяга́ти, -га́ю, потягти́, -гну́, -гнеш
1)
потягивать, потянуть;
2)
покрывать, покрыть (мех);
3) кого́ –
ударять, ударить (кого);
4) за чим –
стремиться к чему, желать чего;
5) за ким –
принимать, взять чью сторону;
потяга́тися, потягти́сяпотягиваться, потянуться.
Прийма́ти, -ма́ю, прийня́ти и приня́ти, -йму́, -ме́ш
1)
принимать, принять;
2) за що –
принимать, принять за что, счесть чем;
3)
получать, получить, брать, взять.
Прийня́ти сло́во – заговорить.
4) що –
убрать ч.-нб. прочь;
5)
браться, взяться;
6)
терпеть, вытерпеть.
Прийма́ти, прийня́ти ланцюга́ми – сковывать, сковать цепями.
Прийня́ти ка́ру – понесть наказание.
Прийма́тися, прийня́тися – 1) до чо́го – приниматься, приняться за что;
2)
убраться, очистить место.
Приміча́ти, -ча́ю, примі́тити, -мі́чу, -тиш
1)
примечать, приметить, наблюдать, присматривать;
2)
принимать в соображение, делать вывод.
Ро́зум, -му
1)
разум, ум.
Дурни́й ро́зум – глупость. 3 дурно́го ро́зуму – по глупости. Бра́ти на ро́зум – замечать, принимать к сведению.
На ро́зум наве́сти – навести на ум, научить, посоветовать, растолковать.
3 ро́зуму звести́ – обмануть, одурачить, сбить с толку.
Навча́ти ро́зуму – наставлять.
До ро́зуму прийма́ти – внимательно слушать.
До ро́зуму дійти́ – поумнеть, с возрастом поумнеть.
До ро́зуму дове́сти – воспитать, вскормить.
Держа́ти ро́зум у голові́ – быть благоразумным.
Добра́ти ро́зуму – взять в толк, сообразить, подумать.
В ро́зум прийти́ – образумиться.
Не спо́вна́ ро́зуму – не в полном уме.
Спа́сти на ро́зум – прийти на ум.
Піти́ до голови́ по ро́зум – додумать, обращаться к доводам рассудка.
2)
смысл.
Ро́зуму не доберу́ в цьому – не пойму, какой тут смысл.
Стари́к, -ка́
1)
старик;
2)
луна в последней четверти;
3)
старое русло реки.
У старики́ піти́ – принимать участие в волостном, сельском сходе.
Трактува́ти
1) кого –
угощать, принимать;
2) кого –
обращаться с кем;
3) про що –
рассуждать о чем.
Ува́га
1)
внимание.
Бра́ти до ува́ги, бра́ти на ува́гу, зверта́ти ува́гу – обращать внимание.
Бра́ти на ува́гу – принимать во внимание.
Да́ти, пода́ти до ува́ги кому́ що – обратить внимание чье на что, сообщить что.
Да́ти ува́гу – оказать внимание, уважение.
Без ува́ги на те – не принимая во внимание того, что...
2)
примечание;
3)
замечание.
Уді́л, -лу
1)
участие;
2)
пай.
Бра́ти уді́л – принимать участие.
У́часть, -тиучастие.
Бра́ти у́часть – принимать участие.
Шанува́ти, -ну́ю
1)
чтить, почитать, уважать.
Шанува́вши слу́хи ва́ші – с позволения сказать, извините за выражение.
2)
беречь, защищать;
3)
беречь, сохранять.
Шанува́ти оде́жу – беречь одежду.
4)
принимать, чествовать.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Принимать, принять
1) прийма́ти, прийняти що або́ кого́, бра́ти, взяти що; (
получать) – одбира́ти, одібра́ти; п. в рассчет, в соображение, во внимание – бра́ти на ува́гу (до ува́ги), уважа́ти, ува́жити на що; п. в свое распоряжение – бра́ти, взяти під свою ору́ду, до свого́ розпорядження; п. в число – зачисляти, зачислити; п. в члены профсоюза – прийма́ти за профспілча́нина, прийма́ти до профспі́лки; п. во внимание – бра́ти до ува́ги, зважа́ти на що; п. к отправке – прийма́ти до пересила́ння (пересла́ний); п. к сведению – бра́ти до ві́дома; п. меры – ужива́ти, ужити за́ходів; п. предложение – прийма́ти пропозицію, пристава́ти на пропозицію; п. решение – ухваляти, ухвалити (постано́ву), виріша́ти, вирішити, поклада́ти, покла́сти зробити що; п. участие в чем – бра́ти, взяти у́діл (у́часть) у чо́му;
2) (
в ком) – опікува́тися, поча́ти опікува́тися, заопікува́тися ким; принимая во внимание – беручи до ува́ги, зважа́ючи на що, з ува́ги на що;
2) (
кого, что, за кого, за что) – вважа́ти, ма́ти кого́ за кого, що за що.
I. Ведение – заві́дування, ору́дування чим; быть, находиться в -нии – бу́ти (перебува́ти) у заві́дуванні, під ору́дою, нале́жати; в свое -ние брать, принимать – під свою ору́ду бра́ти що.
Внимание – ува́га; -нию кого (предложить) – на ува́гу (до ува́ги) кому́, кого́; во -ние к чему – з ува́ги на що, до чо́го; заслуживать -ния – бу́ти ва́ртим ува́ги; не оставлять -нием – не лиша́ти без ува́ги; обращать усиленное -ние – зверта́ти, зверну́ти пильну ува́гу; обращать на себя -ние – бра́ти на се́бе чию ува́гу, зверта́ти, зверну́ти на се́бе чию ува́гу; обращать -ние на что, принимать во -ние – бра́ти, взяти на ува́гу (до ува́ги) що, уважа́ти, ува́жити на що, зважа́ти, зва́жити на що; оставлять без -ния что – не зверта́ти, не зверну́ти ува́ги, не вважа́ти на що, лиша́ти, лишити без ува́ги що; (пропускать) – (об)мина́ти, (об)мину́ти що, помину́ти що; останавливать -ние на чем – зверта́ти, зверну́ти ува́гу на що; принимая во -ние что – беру́чи до ува́ги що, зважа́ючи, уважа́ючи на що, ма́ючи на ува́зі що, з ува́ги (з о́гляду) на що; уделять -ние – віддава́ти, відда́ти ува́гу кому́, чому́.
Дом
1) (
жилое строение) – дім (до́му); (здание) – будинок (-нку); д. каменный – кам’яниця; д. обитаемый – засе́лений будинок;
2) (
учреждений – дім (до́му); д. арестный – (а)решта́рня, дім на аре́шт; д. детский – дитячий дім; д. заезжий – за́їзд (-ду); д. игорный – гра́льний дім, гра́льня, картярня; д. инвалидный – шпита́ль для інвалі́дів; д. исправительно-трудовой – дім напра́внотрудовий; д. крестьянина – селянський будинок; д. молитвенный – молито́вня, молито́вний дім; д. ночлежный – нічлі́г (-гу), поночі́вля, нічлі́жня; д. отдыха – дім відпочинку, дім на відпочинок кому́; д. питейный – шино́к (-нку); д. призрения – шпита́ль (-лю); д. принудительных работ – дім примусо́вої пра́ці; д. рабочий – робітни́чий дім; д. родильный – поліжничий, породі́льний дім; д. сиротский – дім для сирі́т; д. суконный – дім су́кон; д. торговый – торго́вий, торгове́льний дім; д. умалишенных – дім (ліка́рня) для божеві́льних, божеві́льня; д. шелковый – дім шо́вку;
2) (
домашний кров) – госпо́да, домі́вка; жить своим домом – ма́ти своє́ господа́рство; на дом приглашать (врача) – додо́му запро́шувати; на дому принимать – вдо́ма прийма́ти; по домам разослать – на домі́вки розісла́ти, по дома́х розісла́ти.
Исключительно
1) (
только) – ті́льки; (с именем существ.) – самий, самий ті́льки; говорить -но по делу – говорити ті́льки в спра́ві; говорить -но деловым языком – говорити ті́льки ділово́ю мово́ю; принимать -но безработных – прийма́ти самих (ті́льки) безробі́тних;
2) (
исключая) – не долуча́ючи, вилучно; по 20 число -но – по двадцяте, не долуча́ючи його́; по двадцяте вилучно, до двадцятого вилучно.
Исполнение – викона́ння; (длит. действие) вико́нування; и. предварительное (решения) – попере́днє викона́ння; бумага находится в стадии -ния – папі́р са́ме вико́нують; в добросовестном -нии будьте уверены – що со́вісно виконаємо, бу́дьте пе́вні; в порядке -ния – вико́нуючи, викона́льним порядком; во -ние сего – вико́нуючи це, щоб виконати це; для -ния – щоб виконати, на викона́ння; к -нию – виконати, на викона́ння; к неуклонному -нию – неодмі́нно виконати; к сведению и -нию – до ві́дома й (на) викона́ння; находиться в стадии -ния – бу́ти в ста́дії викона́ння; об -нии донести – виконати, повідо́мити, про викона́ння повідо́мити; по -нии – виконавши, коли був виконаний, коли бу́де виконаний; подлежащий -нию – що, тре́ба (нале́жить) виконати; подлежит -нию – тре́ба виконати; предлагаю к неуклонному -нию – пропону́ю неодмі́нно (непохитно) виконати; приведение в -ние – викона́ння; при -нии нами служебных обязанностей – вико́нуючи службо́ві обо́в’язки, коли ми вико́нували службо́ві обо́в’язки; приводить -ние – вико́нувати, виконати; принимать заказы на дальнейшее -ние – бра́ти замо́влення, щоб пізні́ше (по́тім) виконати; приостанавливать -ние – припиняти, припинити викона́ння; -нием этого окажете мне услугу – виконавши це, зро́бите мені́ по́слугу.
Компаньон (-нка) – спі́льник (-ка), спі́льниця, компаньйо́н (-ка), компаньйо́нка; принимать -ном в дело – прийма́ти, прийняти за компаньйо́на в підприє́мство.
Ответственность – відповіда́льність (-ности); о. взаимная – кругова́ відповіда́льність; о. долевая – відповіда́льність за (свою) ча́стку; о. законная – відповіда́льність перед зако́ном, пра́вна відповіда́льність; о. имущественная – відповіда́льність майно́м, майнова́ відповіда́льність; о. личная – особиста відповіда́льність; о. полная – цілковита відповіда́льність; о. уголовная – криміна́льна відповіда́льність; на полной -сти – під цілковитою відповіда́льністю; нести -сть – відповіда́ти; -сть падает на вас – ви відповіда́єте; под вашу -сть – на ва́шій відповіда́льності, на ва́шу відповіда́льність, за це ви відповіда́тимете; подвергнуть ответственности – підпада́ти, підпа́сти під відповіда́льність; привлекать, подвергать кого к -сти – притяга́ти до відповіда́льности (до ві́дповіді); привлекать кого к судебной -сти – позива́ти до су́ду (в суд) кого́, подава́ти до су́ду на ко́го, віддава́ти, відда́ти під суд кого́; принимать -сть – бра́ти на се́бе відповіда́льність; слагать с себя -сть – зріка́тися, зректися відповіда́льности.
Переписка
1) (
письма) – листи, листува́ння; (обмен письмами) – листува́ння; п. коммерческая – комерці́йне листува́ння; п. служебная – службо́ве листува́ння; вести пк-у с кем либо – листува́тися з ким;
2) (
переписывание чего) – переписування, переписа́ння; п. на машине – друкува́ння машинкою; плата за -ку – пла́та за переписування, переписне́; принимать -ку на машине – бра́ти до дру́ку (друкува́ти) машинкою.
Платеж – платіж (-тежу́), (уплата) – сплата, спла́чення; п. аннуитетный – платі́ж ануїте́тний; п. в рассрочку – виплат (-ту); п. в счет – платі́ж на раху́нок; п. выкупной – викупне́, викупний платі́ж, викуп (-пу); п. наложенный – післяпла́та; п. отсроченный – відтерміно́ваний платі́ж; п. по векселю, по счету – спла́чення ве́кселя, раху́нку; п. последний – остато́чний платі́ж; п. просроченный – пореченце́вий платі́ж, платіж по те́рміні, потерміно́вий; п. рассроченный – платі́ж ра́тами; п. срочный – терміно́ваний платі́ж; вносить причитающийся платеж – вно́сити нале́жний платі́ж; к -жу принимать – прийма́ти до спла́ти; наложенным -жом – (з) післяпла́тою; наложить п-ж на отправляемый товар – посила́ючи това́р, крам, накла́сти післяпла́ту; нести -жи – платити за що, опла́чувати що; отстрачивать п-ж – відклада́ти, відкла́сти те́рмін платежу́, відтерміно́вувати, відтермінува́ти платі́ж; перевод платежа (по почте) – пере́каз платежу; производить платеж – платити, спла́чувати, сплатити; просрочить платеж – перепустити, пропустити те́рмін платежу́; рассрочить платеж – розкла́сти платі́ж на ра́ти; ручательство в верности -жа – ґарантува́ння (запору́ка) пе́вної спла́ти; срок -жа – те́рмін платити.
Постановление – постано́ва; (определение) – ухва́ла; (действ.) – ухва́лювання, ухва́ла; п. обязательное – обов’язко́ва постано́ва; п. ограничительное – обме́жена постано́ва; вынести -ние – ухвалити, постановити; делать, принимать -ние – ухва́лювати (постано́ву), постановляти; постановление о зачислении (на должность) – ухва́ла призна́чити; постановление приговора – ухва́ла постано́ви; (судебн.) – ухва́ла вироку.
Правило – пра́вило; -ла внутреннего распорядка – пра́вила вну́трішнього порядку; -ла общие – зага́льні пра́вила; по всем существующим -лам – відпові́дно до всіх, які є, пра́вил; доде́ржавши всіх, які є, правил; принимать за -ло – бра́ти, узяти за пра́вило; соблюдать -ла – доде́ржувати пра́вил; с соблюдением этих правил (легко установить) – доде́ржуючи, доде́ржавши цих пра́вил, коли доде́ржувати цих пра́вил.
Предложение
1) – вне́сення, пода́ння, пропозиція
; п. конкретное – конкре́тне (пе́вне) вне́сення, конкре́тна (пе́вна) пропозиція; п. неприемлемое – пропозиція, на яку́ не мо́жна приста́ти, яко́ї не мо́жна прийняти, неприйнятне́ пода́ння; п. письменное – писане вне́сення, вне́сення на письмі́, писана пропозиція, пропозиція на письмі́; п. словесное – слове́сне вне́сення, вне́сення на слова́х; предложение услуг относительно вступления в сношения – пропонува́ння по́слуг, (щоб) нала́годити (нав’яза́ти) стосу́нки; внести -ние – пода́ти вне́сення; входить с -нием – пропонува́ти, запропонува́ти, робити, зробити вне́сення; по моему -нию (последовало) – на мо́ю пропозицію, з моє́ї пропозиції; признавать -ние неприемлемым – визнава́ти, визнати, що вне́сення неприйнятне́, що на вне́сення не мо́жна приста́ти, вне́сення не мо́жна прийняти; принимать -ние – прийма́ти, прийняти пропозицію, пристава́ти, приста́ти на пропозицію;
2) (
предписание) – пропонува́ння, за́гад (-ду); сделано -ние исполнить – да́но за́гад виконати, запропоно́вано виконати; сделать -ние подведомственным органам – запропонува́ти підурядним о́рганам;
3) (
товара) – подава́ння; -ние превышает спрос – подава́ння бі́льше за по́пит; при большом -нии (товара) – за великого подава́ння, з великим подава́нням; спрос и -ние – по́пит і подава́ння.
Предупреждать, -предить
1) (
предварять) – попереджа́ти, попере́джувати, попере́дити;
2) (
предостерегать) – перестеріга́ти, перестерегти кого́ про що;
3) (
принимать предварительные меры, отвращать что) – запобіга́ти, запобі́гти чому́; п. несчастье – запобіга́ти лихові.
Смысл
1) ро́зум (-му); (
понимание) – розумі́ння; (значение) – розумі́ння, зна́чення; (основание) – ра́ція; с. природный – про́стий ро́зум; с. прямой, собственный – властиве розумі́ння, зна́чення; в буквальном смысле (понимать) – буква́льно; в отрицательном смысле (высказываться) – неґативно; в положительном смысле (высказываться) – позитивно; в прямом смысле (принимать) – у про́стім, безпосередні́м зна́ченні (розумі́нні); в тесном смысле – ву́зько розумі́ючи; в смысле (чего) – в зна́ченні (розумі́нні) чого́; в широком смысле – широко розумі́ючи; в точном смысле – в досто́тному розумі́нні; в этом смысле – в цьо́му розумі́нні; добраться до смысла – дорозумі́тися; есть смысл (так поступить) – є ра́ція; нет смысла (так поступить) – нема́ ра́ції;
2) (
содержание) – зміст (-ту); с. закона – зміст зако́ну; по смыслу закона – відпові́дно до змісту зако́ну, за змі́стом зако́ну; приобретать особый смысл – набува́ти, набу́ти особливого змісту.
Сторона
1) (
направление) – сторона́, бік (бо́ку); с. дела отрицательная – недо́бре (ує́мне, неґативне) в спра́ві; с. дела положительная – позитивне в спра́ві; с. левая – лівору́ччя, лі́вий бік; с. окрестная – око́лиця; с. правая – правору́ччя, пра́вий бік; брать чью-либо сторону – става́ти, ста́ти на чиє́му бо́ці (на чий бік), тягти, потягну́ти ру́ку (руч) за ко́го (за ким), става́ти, ста́ти за ким; в -не (проходить) – о́сторонь, стороно́ю; в сн-е держаться – бу́ти о́сторонь; искать на -не – шука́ти в і́ншому мі́сці, в і́нших місцях, по людях шука́ти; итти на заработки на -ну – іти на заробі́тки; оставлять в -не что – полиша́ти без ува́г, мина́ти, обмина́ти що; переходить на чью -ну (в смысле перебежки, измены) – перекида́тися, перекинутися до ко́го; по левую -ну – ліво́руч; по правую -ну – право́руч; принимать, брать, держать чью-либо -ну – обстава́ти, обста́ти за ким, тягти за ко́го, тягти, потягти ру́ку за ким, озива́тися, озва́тися за ко́го, стояти за ким, за ко́го; с левой -ны – ліво́руч, в лі́вій руці́; с нашей -ны нет препятствий – від нас нема́ перешко́д, ми не чинимо перешко́д, ми не запере́чуємо; с обеих с-н – оба́біч, по оба́біч; с правой -ны – право́руч, в пра́вій руці; склонять на свою -ну – залуча́ти, приверта́ти на свій бік; со всех с-н – звідусі́ль; со -ны отца (родство) – по ба́тькові; со своей -ны – від се́бе, і собі́, з своє́ї руки; стоять на чьей -не – тягти ру́ку за ким, тягти за ко́го; узнать -ной – від люде́й дізна́тися, стороно́ю дізна́тися; уклоняться в -ну – збо́чувати, збо́чити;
2) (
поверхность предмета) – бік (бо́ку); с. задняя – тил (-лу), затильний бік, затильна сторона́, спинка; с. лицевая документа – (з)ве́рхній бік доку́менту, лице́ доку́менту; с. лицевая дома – чоло́ будинку; с. обратная – зворо́т (-ту); (изнанка) – виворот (-ту); с. передняя – пе́ред (-ду), чоло́; имеющий обе лицевые -ны – личковий (напр., личкове́ сукно́); на обратной -не – на зворо́ті;
3) (
страна) – сторона́, край (р. кра́ю); с. родная – рі́дний край; с. чужая – чужина́, чужий край; на чужой -не – на чужині́;
4) (
в судебн. процессе) – сторона́; -ны договаривающиеся – догові́рні сто́рони; с. заинтересованная – заінтересо́вана (в спра́ві) сторона́; с. истцовая (возбудившая дело) – позива́ч (-ча́), позивачі́, позовна́ сторона́, позовник (-ка́); с. ответная – позивана сторона́, позиванець (-нця); с. противная – супротивна сторона́, супротивник (-ка); с. тяжущаяся – позива́льник (-ка), позовна́ сторона́, процесо́ва сторона́; с. явившаяся – сторона́, що прибула́, прибу́ла сторона́.
Счет
1) (
подсчитывание) – лічба́, рахува́ня; (число) – лік (-ку); -том – ліком, лічма́, за лі́ком; без -та – не лічивши, без лічби; (несчетно), бе́зліч, без лі́ку; в окончательном счете мы… – а) остато́чно підрахо́вуючи, підрахува́вши, ми…; б) (в конце концов) – кіне́ць-кінце́м ми…; в счет чего – на раху́нок чого́; круглым счетом – загало́м беручи; -том выдавать – лічма́, лі́ком, за лі́ком видава́ти; ошибиться в -те – помилитися в лічбі́, лічивши помилитися; по -ту первый, второй и т. д. – число́м пе́рший, дру́гий і т. ін.; по -ту принимать, сдавать – прийма́ти, здава́ти лічбо́ю, під лік; принимать без -та – бра́ти не лічивши (не лі́чачи);
2) (
бухгалт.) – раху́нок (-ку); с. вводный – упрові́дний раху́нок; с. внебалансовый – раху́нок небалянсо́ваний (небалянсовий); с. забалансовый – раху́нок поза балянсом, позабалянсовий раху́нок; с. заграфный – раху́нок позагра́фний; с. лицевой – іменний раху́нок; с. личный – особо́вий раху́нок; с. открытый – відкритий раху́нок; с. парный – двійковий (Н) раху́нок; с. переходной – перехідний раху́нок; с. покупной – раху́нок купі́влі, купіве́льний раху́нок; с. примерный – примі́рний раху́нок; с. ровный – кру́глий раху́нок; с. специальный текущий – спеціяльний пото́чний раху́нок; с. текущий – пото́чний раху́нок; с. частный – окре́мий раху́нок; ава́нс в счет зарплаты – ава́нс на раху́нок, з раху́нку зарпла́ти; брать в счет работы – на відробі́ток; в счет будущих платежей – у платі́ж нада́лі; в ваш счет – на ваш раху́нок; в счет чего – раху́нком чого́; держать счет – ма́ти під раху́нком; заключать счет – закі́нчувати раху́нок; заплатить по -ту – оплатити раху́нок; значиться в счете – бу́ти на раху́нку; не в счет жалованья – поза платне́ю; открывать счет – відкрива́ти (почина́ти) раху́нок; относить за чей счет – прикида́ти кому́ на раху́нок, залічити на чий раху́лок; подведение счетов – підрахо́вування, підрахува́ння; по -ту получать – оде́ржувати на раху́нок, згі́дно з раху́нком; по -ту проводить – прово́дити, провести раху́нком; поставить в счет – залічити, записа́ти в раху́нок; сводить -та – зво́дити раху́нки; сводить -ты с нем – рахува́тися, порахува́тися, квитува́тися, поквитува́тися з ким, облічитися з ким; сложить со -тов – списа́ти з рахунків; уплатить счет (по счету) – оплатити раху́нок; ускользнуть от -та – не ввійти до раху́нку;
3) (
иждивение, средства) – кошт (-ту); за счет кого, на счет чего – ко́штом чиї́м; на казенный счет – ко́штом держа́ви, держа́вним ко́штом; на свой счет – свої́м ко́штом, на свої́ гро́ші; принимать на свой счет – взяти на свій кошт, взяти (ко́шти) на се́бе;
4) (
за счет в выражениях): пополнить кадр за счет резервов – попо́внити кадр з резе́рву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов – побі́льшити кадр, зменшивши резе́рв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра – сі́тка на око́лицях поширюється за́мість це́нтру;
5) (
на счет, в выражении) «на счет чего» – про що, за що; на счет срока – про те́рмін.
Считаться, посчитаться
1) (
сводить счета с кем) – рахува́тися, порахува́тися з ким;
2) (
принимать в соображение) – вважа́ти на ко́го, на що, зважа́ти на ко́го, на що; необходимо -ться с особенностями работы – тре́ба вважа́ти на особливості в робо́ті;
3) (
почитаться чем) – уважа́тися за що; -ться авторитетом – уважа́тися за авторитет.

Запропонуйте свій переклад