Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 31 статтю

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возраста́ть, -расти́, взраста́ть, взрасти́
1) (
прибавляться в рост, в вышину, в об’ёме) зроста́ти, зрости́, уроста́ти, урости́, вироста́ти, ви́рости, бі́льшати, побі́льшати;
2) (
вообще увеличиваться, прибывать) збі́льшуватися, збі́льшитися [По́пит на чи́сту на́фту збі́льшувався раз-у-раз (Франко). Збі́льшується науко́ве письме́нство (Єфр.)], (числом в числе) прибільша́тися, прибі́льшуватися, прибі́льшитися [За цьо́го ти́жня у нас мерці́в прибі́льшилось (Звиног.)], мно́житися, намно́житися.
-та́ть, -расти́ силами – рости́ на си́лах, зроста́ти (зрости́) на си́лах. [Украї́на зроста́ла на свідо́мих си́лах (Єфр.)], (непрерывно) прихо́дити (прийти́) із си́ли в си́лу. [Його́ вели́кий приро́дній дар поети́чний прихо́див од ро́ку в рік із си́ли в си́лу (Куліш)]; (о боли, муках) гі́ршати [Му́ка то гі́ршала, то затиха́ла].
Врождё́нный – прирожде́нний, вро́джений, приро́джений, приро́дній, роди́мий, (таки́й) зро́ду. [Він зро́ду маля́р].
Есте́ственный – приро́дни[і]й, натура́льний. [Бува́є ві́дьма приро́дня (роди́ма), а бува́є ви́вчена. Приро́днє сві́тло. Ду́же натура́льна по́за. Натура́льна ба́рва]; (не искусственный) саморі́дний. [То таки́й вели́кий о́стров – саморі́дная форте́ця (Крим.)]; (общечеловеческий, требуемый природою) світови́й. [Не диву́йтеся, це ді́ло світове́. Світова́ річ!].
-нные науки – природни́чі нау́ки, (реже) приро́дні нау́ки.
-нный ребёнок, сын (незаконнорождённый) – саморі́дна дити́на, самосі́йний син, (зап.) натура́льний син.
-нный подбор, отбор – приро́дний добі́р (р. добо́ру).
-нное дело, -ая речь (понятно, неизбежно) – звича́йно, звича́йне ді́ло, зві́сно. [Жа́дний соба́ка не га́вкнув, на ньо́го – звича́йно, як на свого́ ха́тнього (Крим.)].
Магни́т – магне́т (-ту).
Естественный -ни́тприро́дній магне́т.
Искусственный -ни́т – шту́чний, ро́блений магне́т.
Натура́льный – натура́льний, приро́дни[і]й, саморі́дний, роди́мий, прирожде́нний, приро́джений; срв. Приро́дный. [Натура́льна ба́рва (Л. Укр.). Натура́льний тон (Л. Укр.). Приро́дні зако́ни (Наш). Саморі́дна ві́спа (Полтавщ.)].
-ная повинность – відбу́ток (-тку), натура́льний відбу́ток, (диал.) відбу́ча, відбу́ч[т]ка, (стар.) роботи́зна.
-ное право – натура́льне пра́во.
-ная философия – натура́льна філосо́фія, натурфілосо́фія.
-ное хозяйство – натура́льне господа́рство.
Непринуждё́нный
1) неви́мушений, неси́луваний, (
естественный) приро́дни[і]й, натура́льний, (свободный) ві́льний, (развязный) смі́ливий, (простой) про́стий. [Розмо́ва була́ жва́ва, весе́ла, неси́лувана (Н.-Лев.). Підбавля́в чима́лу до́зу невві́чливости, гру́бости та смі́ливого то́ну (Крим.)].
-ные манеры, -ное обращение – неви́мушені мане́ри, неви́мушене (про́сте) пово́дження;
2) неприму́шений, незму́шений, неприси́луваний, непринево́лений, незнево́лений до чо́го.
Приро́да
1) приро́да, нату́ра. [Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (Коцюб.). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л. Укр.)].

Законы -ды – зако́ни приро́ди (нату́ри).
Тропическая -да – тропі́чна приро́да.
Мёртвая (тихая) -да, живоп. – ме́ртва приро́да.
Живая -да – жива́ приро́да, животві́р (-тво́ру);
2) (
врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, єство́; (сущность) істо́та (реже сто́та); (характер) вда́ча. [Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Во́вча нату́ра тя́гне до лі́су (Чуб.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Ві́рив у матеріялісти́чну свої́х тео́рій нату́ру (Корол.). Приро́да мора́ли].
-да растений, животных – приро́да росли́н, тва́рів.
-да человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни.
Женская -да скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить.
Отдать долг -де, см. Отдава́ть.
-да вещей – приро́да или єство́ (істо́та) рече́й. [Ми не мо́жемо зна́ти саму́ істо́ту рече́й (Основа 1915)].
Это в -де вещей – це світова́ річ.
Привычка вторая -да – зви́чка – дру́га нату́ра.
Гони -ду в дверь, она влетит в окно – крий, хова́й пога́не, а воно́ таки́ гля́не.
По -де (по своим врождённым качествам) – з приро́ди, з нату́ри, приро́дою, нату́рою (срв. п. 3). [Вона́ з приро́ди че́сна (Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Грінч.)].
Долгие по -де слоги – до́вгі з приро́ди (з нату́ри и т. д.) склади́;
3) (
рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди).
От -ды – зро́ду, від зро́ди. [Він від зро́ди таки́й (Левч.)].
Он от -ды глух – він зро́ду глухи́й.
От -ды способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти). [Як феа́ки сами́ над усі́х люде́й уродли́ві по мо́рю гна́ти швидки́й корабе́ль (Потеб. Одис.)].
Он по -де (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з.
Прирождё́нный – приро́джений, вро́джений, прирожде́нний, приро́дний и -дній, рожде́ний, роди́мий, родови́тий.
-ный недостаток – приро́джена ґа́нджа, роди́ма ва́да.
-ные инстинкты – приро́джені, вро́джені інсти́нкти.
-ный ум, см. Приро́дный ум. -ный дурачок, вор – прирожде́нний (приро́дній, роди́мий, рожде́ний, родови́тий, зро́ду) ду́рень, зло́дій.
-ное свойство – приро́джена (вро́джена) власти́вість, прирі́док (-дку). [У йо́го таки́й прирі́док, що він ро́стом мали́й, а ду́жий (Вовч. п.)].
Прису́щий – (кому, чему) власти́вий, притама́нний кому́, чому́.
Чувство -щее человеческой природе – почуття́, власти́ве лю́дській приро́ді.
-щий от природы – власти́вий зро́ду прирожде́нний, приро́дні[и]й. [Гово́рить з прирожде́нним йому́ гу́мором].
Прису́ще кому, чему – власти́во, притама́нно кому́, чому́.
Это ему -ще от природы – це в йо́го прирожде́нне, це в йо́го зро́ду таке́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Женственность – жіно́чість, (ещё) жіно́чність.
[Всі «модні» жінки — то блудні світла, без поваги й жертволюбності; без тої непорочної правдивої жіночості, що одна вдержує лад на світі між обома полами, — впевняла мене раз моя мати, і з тим запевненням стала між нами обома, мов неповорушна сила скел (О.Кобилянська). І пахли зеленими зорями очі, і у флейти-тополі благав хтось покаянь, і смичком трепетливим свою жіночність питалася скрипка: «Яка… яка я..?» І бігла музична струнка олениця, і птаха музична кудись летіла… І стояла моя зачудована ницість. Тремтіла… і деревом стати хотіла (Г.Чубай). При всій її природній жіночності вона така вибухова, а часом навіть жорстока, я аж лякаюсь. Щоправда, й вона якось сказала, що при всій моїй екзистенційній мужності, — от просто так і сказала! — є в мені якась безпорадність, і це її лякає. Так ми й живемо, лякаючи одне одного (Л.Костенко). Зануди гавкають у мобільні телефони, занудихи завищують свої низькі голоси, щоб надати їм більше жіночості (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). Звичайно, вона і сильна, і незалежна, і розумна, але він чудово знав, що в ній більше жіночності, ніж у будь-якій із жінок, що зустрічалися на його шляху (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). І, лікуючи його й допомагаючи йому з усіх сил, десь глибоко в найдальшому куточку своєї прадавньої здорової жіночості, вона зневажала його з диким і безмежним презирством. Найпростіший волоцюга кращий за нього (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Вона була здоровенна й товста, але страхітлива опасистість скрашувалася ніжною жіночністю: Слониха відзначалася таким гарним обличчям, такими витонченими й пещеними руками й такою невідпорною чарівністю, що коли вона увійшла в будинок, Ауреліано Другий стиха зауважив, що волів би краще провести турнір не за столом, а в ліжку (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Слово «курва» втратило свою жіночість, тепер це просто скурвлене слово (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Природа
1) приро́да, (
диал.) нату́ра;
2) (
врождённые свойства, наклонности) нату́ра, приро́да, (естество) єство́; (сущность) істо́та (уст. сто́та); (характер) вда́ча;
3) (
рождение, род) рід (р. ро́ду), зро́да (-ди):
гони природу в дверь, она влетит в окно – заступи природу дверима, то вона тобі вікном (Пр.); крий, ховай погане, а воно ж таки гляне (Пр.);
дикая природа – дика природа;
дитя природы (книжн. устар., также шутл.) – дитя (дитина) природи;
женская природа скажется – жіно́ча нату́ра (істо́та, вда́ча) себе́ ви́явить;
живая природа – жива́ приро́да, животві́р;
закон природы – зако́н приро́ди;
игра природы – гра (примхи, іноді згруб. вибрики) природи;
мёртвая природа (натура) – мертва (нежива) природа (натура);
на лоне природы – на лоні природи; на вільному повітрі;
отдать долг природе – віддати належне природі;
он от природы глух – він зро́ду глухи́й;
он по природе (по происхождению) француз – він ро́дом (з ро́ду) францу́з, він приро́дній францу́з;
от природы – зро́ду, від зро́ди, зроду-віку, з природи;
от природы способный к чему – уро́дливий до чо́го (що роби́ти);
ошибка природы – помилка природи;
по природе – з природи (натури); природою (вдачею, натурою);
привычка вторая природа – зви́чка — дру́га нату́ра;
природа вещей – приро́да, (єство́, істо́та) рече́й;
природа растений, животных – приро́да росли́н, тва́рин;
природа человека – приро́да (нату́ра, єство́, вда́ча) люди́ни;
это в природе вещей – це природна (звичайна, світова) річ.
[Пташки́ заспіва́ли, комашня́ заметуши́лася, ліс загомоні́в, приро́да знов віджила́ (М.Коцюбинський). Усміха́лась весня́ним приві́том нату́ри краса́ (Л.Українка). Вона́ з приро́ди че́сна (П.Куліш). Епікуре́єць з нату́ри (Б.Грінченко). Приро́ду тя́жко одміни́ти (Номис). Натура вовка тягне до лісу, а музиканта до корчми (Пр.). Па́нської сто́ти не переро́биш (Приказка). Але якось, вернувшись пізно додому, схвильований і збуджений, мусив собі признатись, що ходить дивитись на жінок. Він розумів тепер, що тільки на них спинялись його очі, на сміючих обличчях їхніх, на звабливих ногах і теплих убраннях, що ховали тіло, яке до болю відчував; що тільки на них дивився він з жагучим захватом, немов кожна мала окрему, тільки їй властиву таємницю, окремий, для нього ніби виплеканий сад кохання та пристрасті, і з кожної віяло на нього сласним випаром її жіночого єства, що п’янив його і підносив (В.Підмогильний). Та мул той, на жаль, був найманий, а це все одно, що сказати — лихий на вдачу: коли цилюрник хотів сісти йому на крижі, він так вихонув задом, так бриконув ногами (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Вашу природу, свічада, в цім світі досі ніхто списати не вмів. Ви наче діри гучливі в ситі заполонили перерви часів (В.Стус, перекл. Р.М.Рільке). Жити щасливо і жити згідно з природою — одне і теж. (Сенека). 1. – Чи можуть товаришувати хлопчик і дівчинка? – Можуть, але з часом природа візьме своє. 2. Дедалі менше хочеться виїжджати на природу: приїздиш — а там на неї вже наїхали її ж помилки. 3. — Ви з природи така красива, чи довелось доплачувати? 4. Добре, коли ти відпочив на природі. Гірше, коли природа відпочила на тобі].
Обговорення статті
Присущий, присущ – власти́вий, притама́нний, пито́мий:
прису́ще кому, чему – власти́во, притама́нно кому́, чому́;
присущий от природы – власти́вий зро́ду, прирожде́нний (приро́джений), приро́дний (приро́дній);
чувство присущее человеческой природе – почуття́, власти́ве лю́дській приро́ді;
это ему присуще от природы – це в ньо́го прирожде́нне (приро́джене), це в ньо́го зро́ду (з природи) таке́.
[Гово́рить з прирожде́нним йому́ гу́мором (АС)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Газ – газ (-зу);
• г. (ткань
) – га́за;
• г. болотный
– газ боло́тяний;
• г. бумажный
– га́за бавовня́на;
• г. водяной
– газ водяни́й;
• г. взрывчатый
– г. вибухо́вий;
• г. воздушный
– г. повітряни́й;
• г. вонючий
– г. воню́чий;
• г. генераторный
– г. генера́торний;
• г. горючий
– г. пальни́й;
• г. гремучий
– г. гриму́чий;
• г. доменный
– г. до́менний;
• г. доусоновский
– г. довсо́нівський;
• г. дымовый
– г. димови́й;
• г. инертный,
электр. – г. байду́жий;
• г. каменноугольный
– г. кам’яновугля́ний;
• г. коллекторный
– г. збірнико́вий;
• г. металлический
– г. метале́вий;
• г. огневые,
сах. – га́зи вогне́ві;
• г. натуральный
– г. приро́дній;
• г. нефтяной
– г. нафто́вий;
• г. обратный
– г. зворо́тний;
• г. окклюдированный,
электр. – г. оклюдо́ваний;
• г. отработаный
– г. спрацьо́ваний;
• г. печной
– г. пічни́й;
• г. рудничный
– г. копальне́вий;
• г. сатурационный
– г. сатураці́йний;
• г. светильный
– г. світи́льний;
• г. топочный
– г. паливне́вий;
• г. удушливый
– г. заду́шливий;
• г. шелковый
– га́за шовко́ва;
• г. ядовитый
– г. отру́йний.
Гудрон – гудро́н (-ну);
• г. асфальтовый
– г. асфальто́вий;
• г. естественный натуральный
– г. приро́дній.
Естественныйприро́дній, натура́льний.
Монолит – монолі́т (-ту);
• м. естественный
– м. приро́дній.
Натуральный – натура́льний, приро́дній.
Песок – пісо́к (-ску);
• п. базальтовый
– п. базальто́вий;
• п. вулканический
– п. вулкані́чний;
• п. гранитный
– п. грані́тний;
• п. грунтовой
– п. ґрунтови́й;
• п. доломитовый
– п. доломіто́вий;
• п. дюнный
– п. надмови́й;
• п. естественный
– п. приро́дній;
• п. жженный
– п. па́лений;
• п. золотоносный
– п. золотовмі́сний;
• п. зыбучий, сыпучий
– п.-сипе́ць (-пцю́), п. сипки́й;
• п. известняковый
– п. вапняко́вий;
• п. карьерный (горный
) – п., кар’єрний, кошне́вий;
• п. кварцевый
– п. кварцо́вий;
• п. крупнозернистый
– п. груб(н)озерня́стий;
• п. крупный
– п. гру́бний;
• п. мелкий
– п. дрібни́й;
• п. мелкозернистый
– п. дрібнозерн’ястий;
• п. морской
– п. морськи́й;
• п. мягкий
– п. м’яки́й;
• п. наносный
– п. наносни́й;
• п. нормальный
– п. норма́льний;
• п. острый
– п. го́стрий;
• п. охристый
– че́рен (-ну);
• п. переносной
– п. передувни́й;
• п. пемзовый
– п. пемзо́вий;
• п. плывучий
– пливу́н (-на́);
• п. речной
– п. річкови́й;
• п. сахарный
– цукор-сипе́ць (-пцю́), цу́кор (-кру) піскови́й;
• п. сварочный,
кузн. – п. зварни́й;
• п. средний
– п. сере́дній;
• п. сыпучий, зыбучий
– п.-сипе́ць (-пцю), п. сипки́й;
• п. фильтрационный
– п. ціди́льний;
• п. формовочный
– п. формівни́й.
Природный (о твердости металла) – приро́дній.
Состояние – стан (-ну);
• с. взвешенное (в жидкости
) – с. зму́лений;
• с. в. (в газе
) – с. зави́слий;
• с. естественное (реки
) – с. приро́дній;
• с. жидкое
– с. течни́й;
• с. измельченное (воды
) – с. розпи́лений;
• с. исправное
– с. спра́вний;
• с. капельно-жидкое
– с. крапля́но-рідки́й;
• с. кашеобразное
– с. кашкува́тий;
• с. конечное
– с. кінце́вий;
• с. начальное
– с. початко́вий;
• с. парообразное
– с. парува́тий;
• с. пассивное
– с. паси́вний;
• с. пластичное
– с. пласти́чний;
• с. стационарное
– с. стаціона́рний;
• с. судоходное
– с. суднопла́вний;
• с. устойчивое
– с. станівки́й.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Добі́р, -бо́ру
1)
отбор;
2)
подбор.
Приро́дній добі́р – естественный подбор.
Приро́дній
1)
естественный;
2)
прирожденный;
3) до чо́го –
способный к чему.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Добі́р, бо́ру, м. *Приро́дній добі́р. Естественный подбор. Сл. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Дорога — шлях, -ху́, доро́га, -ги; Д. временная — тимчасо́вий шлях; Д. вьючная — в’ю́чна доро́га; Д. грунтовая — ґрунтови́й шлях; Д. естественнаяприро́дній шлях; Д. железная — залізни́ця; Д. зимняя — нате́ртий шлях, зимня́к; Д. искусственная — шту́чний шлях; Д. лесная — лісови́й шлях; Д. мощеная — бруко́ваний шлях; Д. полевая — польова́ доро́га; Д. проселочная — путі́вець, -вця; Д. с канавами — шлях з кана́вами; Д. столбовая — стовпови́й шлях; Д. строящаяся — шлях, що буду́ється; Д. транспортная — тра́нспортний шлях; Д. тыловая — тилови́й шлях; Д. узкоколейная — вузькоколі́йна залізни́ця; Д. ширококолейная — ширококолі́йна залізни́ця; Д. шоссированная, шоссейная — шосови́й шлях; полотно дороги — тор, то́ру; проезжая часть дороги — пере́їздок; прохожая часть дороги — ступа́, -пи́; указатель дорог — пока́жчик шляхі́в.
*Естественный, -ноприро́дній, -ньо, натура́льний, -но, власти́вий; Е. маскировка — приро́днє маскува́ння; Е. магнитприро́дній магне́т; Е. надобность — приро́дня потре́ба; Е. откос — власти́ва спохо́вина; Е. рубежприро́дній рубі́ж; Е. скатприро́дній покі́т.
*Натуральныйприро́дній, натура́льний; Н. линия — натура́льна лі́нія; Н. точка рельефа — приро́дня то́чка рельє́фу.
*Рассеивание — ро́зсів, -ву, розсіва́ння; Р. выстрелов естественноеприро́дній ро́зсів по́стрілів; Р. закон — зако́н ро́зсіву; Р. искуственное — шту́чний ро́зсів; Р-ия площадь — пло́ща ро́зсіву.
*Рубеж — рубі́ж, -жа́; Р. огневой — -вогне́вий рубі́ж; Р. естественныйприро́дній рубі́ж; Р. стратегический — стратегі́чний рубі́ж; Р. укрепленный — укрі́плений рубі́ж.
*Скат — по́кіт, по́коту, схил, -лу; спади́стість, -тости; С. бруствера — схил бру́ствера; С. вогнутый — угну́тий схил; С. выпуклый — опу́клий схил; С. естественныйприро́дній по́кіт; С. конический — коні́чний схил; С. крутой — крути́й схил; С. пологий — поло́жистий схил; заложение ската — закла́д схи́лу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Врождённый = прирожде́ний, приро́днїй, роди́мий. — Вона прирождена відьма. н. о.
Приро́дный = прирожде́нний (С. Л.), приро́днїй, прироже́ний, роди́мий, родовитий, саморо́дний. — Прирожденна відьма. — Родимій відьмі так уже Бог дасть, що вона вродить ся відьмою, а вчена сама з себе добіра прахтики. н. о. Гр. Чайч. — В Турещинї самородні кріпостї в скалах. Кр.