Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «причем»
Шукати «причем» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРИЧЁМ (на початку мови) до того ж, оказ. і то [причём не то́лько он і то не лише́ він]; фраз. і, а, але́, проте́ [сто дыр, причём ка́ждая из них... сто діро́к, і ко́жна з них...].

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Причем –
1) а) (к тому же) – і, та ще й, і крім то́го; б) (а, же) – а, же; неуплатившие в срок подвергаются принудительному взысканию, причем за каждый просроченный день насчитывается пеня – з тих, що не сплатили своєча́сно, стяга́ють примусо́во і (та ще й) за ко́жен день по те́рміні нарахо́вують штраф; наш представитель исполнял возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно оказывали ему содействие – наш відпору́чник вико́нував да́ні йому дору́чення, а відпові́дні устано́ви охо́че допомага́ли йому́;
2) (при обозначении одновременности действия) – і тоді́, тоді́ ж і, разо́м і; вскоре открывается кампания, причем подлежащие органы должны развить максимум своей деятельности – незаба́ром почина́ється кампа́нія і тоді́ відпові́дні о́ргани повинні щонайбі́льше розгорну́ти свою діяльність; на собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и кандидатов – на збо́рі обмірко́вують і прийма́ють нака́з депутата́м, ра́зом і кандида́тів наміча́ють;
3) (однако) – проте́, але́; рекомендованный вами работник явился и приступил к работе, причем надлежащие документы им не представлены – рекомендо́ваний від вас робітник прибу́в і поча́в працюва́ти, проте́ (але́) потрі́бних доку́ме́нтів він не пода́в;
4) (когда «причем» служит лишь формальной связью между предложениями, в таком случае в укр. тексте не бывает специального слова, соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке – до устано́вських о́рганів нале́жить ревізі́йна комісі́я; її організу́ють зага́льним порядком.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ка́шиця, -ці, ж. Родъ быка, составленнаго изъ двухъ, сбитыхъ изъ обрубковъ дерева, стѣнокъ, поставленныхъ параллельно одна другой, причемъ пространство между ними наполнено камнями; употребляются при постройкѣ ризей. Шух. I. 179.
Коза́, -зи́, ж.
1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. Пішо́в туди́, де ко́зам ро́ги пра́влять. Пошелъ въ Сибирь. Ко́зи в зо́лоті пока́зувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229).
2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130.
3) Бурдюкъ.
4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу́, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козо́ю. Чуб. III. 84.
5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козо́ю, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется води́ти козу́. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу́ води́ти — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237.
6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252.
7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485.
8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. Ко́зи гна́ти. Чистить носъ. Кремен. у.
9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк.
10) Коза́ сі́кавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. Кі́зка, кі́зонька, кі́зочка, козу́ня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. Козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.
Косте́р, -тра́, м.
1) Сажень дровъ.
2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулі́в. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Лі́ра, -ри, ж.
1) Лира.
2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь лі́ри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. См. ЗЮЗО. I. 315.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл.
1) Молодѣть. Пишається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660.
2) Быть молоди́м или молодо́ю въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молоді́ють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.

Запропонуйте свій переклад