Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прова́л
1) (
действ.) прова́лювання, ува́лювання, оконч. прова́лення; (сост.) прова́л (-лу). [Прова́л стра́йку];
2) (
провалившееся место) прова́лля, я́ма, прі́рва, ви́валисько. [Він у ви́валисько впав, і як прине́сли, то ще харча́в (Вінницький п.)];
3) (
неудача) прова́л (-лу);
4)
-ва́л тебя возьми! – щоб ти запа́вся! щоб і слід твій запа́вся!
Низверже́ние
1) (
действие) скида́ння, зва́лювання, оконч. ски́нення, зва́лення, пова́лення;
2) (
состояние) спад (-ду); (провал) прова́л (-лу). [Прова́л Ро́ни під зе́млю (Р. Край)].
Прова́лина, см. Прова́л 2.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Амбал, прост. – здоровило, здоровега, де́белень, ґевал (гевал), (прост., ещё) мордоворот, (образн.) бугай.
[Князівна Еліза трошки здивована: анахорет — рослий, плечистий, широкогрудий, лобатий здоровило. Замість традиційної анахоретської лисини, наслідку чеснот самозаглибленості, — буйне біляве, з рудим підпалом волосся; замість аскетичної блідості — чисто виголене здоровецьке лице, без найменших ознак самозаглибленості (В.Винниченко). — А тебе не кликали, — байдуже сказав гевал. — Та ж бо там про мене йдеться! — верескнула Гапка. — Про тебе, – смикнув за вус гевал, — але пани урядові хочуть про тебе, бабо, не від тебе, а від чесних людей почути. — А я вже не чесна? — ще більше звищила голоса Гапка, при тому так, що і в гевала зів’яли вуха, наче листя без доступу вологи. Гевал трохи застрашився, спробував поворушити зів’ялими вухами, а що йому те не вдалося, сторожко помацав пальцями – висіли клаптями, як у деяких клаповухих собак (Валерій Шевчук). Та була у мене і величезна втіха, з якою не порівняти жоден провал: Хеда пройшла повз Чука і Гека, красиво так пройшла, як змія про шелестіла травою, і вже поміж пасажирів пливла до автобуса, а тим часом два чорних авта, ніби на параді, підлетіли водночас до літака і різко загальмували по обидва боки трапа кроків за двадцять один від одного. З того, що зупинився ліворуч від мене, вискочив круглоголовий гевал у чорному костюмі (як вони не подушаться в тих унікостюмах за такої тепліні) і кинувся до мене, та я навіть не глянув на нього, я проводжав очима Хеду до автобуса і з жахом (так, так, десь узявся в мені цей давно забутий холод) помітив, як із другої машини біжить до автобуса ще один височезний чолов’яга (В.Шкляр). — А що я мав робити? — шморгнув носом малий. — Казати, що другий день нічого не їв? Ото насмішив би цих гевалів. Диви, як роз’їлися на білому хлібі! — глянув він зло убік, де вже зникли три справді немаленькі постаті (О.Гаврош). Саме в задрипаному лінійному відділенні міліції міста Сміли слід шукати витоки Симоненкової трагедії. Так, його не вбили в каталажці мордовороти в синіх мундирах, зате садистськими побоями прирекли на повільне й мученицьке вмирання (Олекса Мусієнко). — Ти тіки, Санчо, грошиків добудь, а дочку за люди віддати — то вже мій клопіт. Є в нас тут Хуана Гевала син, Лопе зветься; там такий дебелень та кремезень, що ну! Знаємо його добре, а дівка йому ніби в око впала, вже й насватуватись почина — чим не пара? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті
Готовность – готовість (готовність), згода, бажання, охота:
боевая готовность – бойова готовість (готовність);
быть в готовности – бути напоготові (готовим) до чого; бути в готовості (готовності);
быть в полной готовности – бути зовсім (цілком) готовим, бути в повній готовості;
выражать готовность – виявляти (виказувати, показувати) готовість (готовність); (словами) висловлювати готовість (готовність); зохочуватися до чого;
с готовностью – охоче, [дуже] радо, залюбки; з охотою; з дорогою душею; радніше; з готовістю (готовністю).
[Веселить мене їх готовість (П.Куліш). Але готовість пожертвувати собою — це не є та найвища вимога, яку ставить відповідальній людині іспит життя. Проста самопожертва може означати і цілковитий провал на іспиті, який вимагає перемоги — коли не фізичної, то духової і моральної, коли не тепер, то для майбутнього (Юрій Лавріненко). — Знайте, сеньйоре, що він сам попросив моєї руки, і панотець мій, знаджений перевагами, які сей жених нібито має над Вами, з такою готовністю прийняв те освідчення, що за два дні мають відбуватися наші заручини, і то тайно, без жодних гостей: свідками будуть лише небо та дехто з домівників (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Всі ж почали навперебій пропонувати свої послуги Євхенієві, та чи не найбільшу готовість проявив тут Дон Кіхот. — Будь певен, брате козопасе,— промовив він,— що якби я мав змогу пускатися в пригоди, я без вагання рушив би в дорогу, щоб уладнати ваші справи: я викрав би Леандру з монастиря (безперечно, її тримають там силоміццю), не подивився б ані на старшу матір, ані на будь-кого іншого, хто зважився б мені опір ставити, і оддав би дівчину тобі напризволяще — під тією, однак, умовою, аби ти не чинив над нею насили ведлуг права рицарського (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шлюбну формулу про любов і вірність давно пора замінити клятвою про готовність мити посуд і виносити сміття (Лешек Кумор)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРОВА́Л ще невда́ча, неу́спіх, фія́ско, крах, (у горах) прова́лля.
КРАХ ще неу́спіх, прова́л, (мрій) незді́йснення.
НЕСОСТОЯ́ТЕЛЬНОСТЬ (планів) банкру́тство, крах, прова́л, (доказів) недоста́тність.
НЕУДА́ЧА ще неу́спіх, крах, фія́ско, прова́л.
ФИА́СКО ще неу́спіх, невда́ча, прова́л, фраз. пшик [кру́пное фиаско вели́кий пшик].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Провал – прова́лля, -лля, прі́рва, -ви.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Провал – запа́дина;
• п. (провалившееся место
) – прова́лля;
• п. (небольших размеров
) – пропа́лина;
• п., проваливание
– запада́ння.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Провал
Провал тебя (его) возьми, побери!
(бранное) – щоб ти (він) запався!; щоб і слід твій (його) запався!

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

прова́л прова́лювання; прова́лення; прова́л, -лу, прова́лля, прова́лина,-ни, запа́дина (наслідок, місце)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́рло
1)
рычаг;
2)
дышло конного привода;
3)
воротило (мельничное);
4)
провал;
5)
зев.
За́пад, -ду
1)
запад.
За́пад-со́нце – запад.
2)
запа́дпровал.
Прова́л, -лупропасть, овраг.
Прова́линаяма, провал.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прова́л, -лу, м. = Провалля. Вх. Зн. 56.
Шурх, меж., выражающее быстрый провалъ куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.

Запропонуйте свій переклад