Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 65 статей
Запропонувати свій переклад для «провід»
Шукати «провід» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гегемо́ния – геґемо́нія, передува́ння, про́від (р. про́воду).
Главе́нство, главе́нствование – головува́ння, старшува́ння, старшинува́ння, зве́рхність, верх, верхово́діння, про́від (р. -воду).
Кана́л – (вообще) кана́л (-лу); специальнее:
1) (
для соединения рек, морей) кана́л.
Панамский -нал – Пана́мський кана́л;
2) (
пролив) кана́л, прото́ка;
3) (
для проведения или стока воды, стока нечистот и т. п.) кана́л, кана́ва, рів (р. ро́ву), рівча́к (-ка́).
Водопроводный -на́л – водогі́нний (водопровідни́й) кана́л.
Оросительный -на́л – зро́шувальний кана́л.
Осуши́тельный -нал – висушни́й кана́л, висушна́ кана́ва, стріли́ця.
Обводной -на́л – кругови́й кана́л.
Отводной -на́л – відхильни́й (відвідни́й) кана́л;
4) (
в трубке, стволе, пушке и т. п.) кана́л, ці́вка;
5)
анат., физиол. – кана́л, про́від (-вода).
Жёлчный -на́л – жовче́вий (жо́вчний) кана́л (про́від).
Мочевой, мочеиспускательный -на́л – сечови́й (се́чний, мочови́й) кана́л (про́від), сечни́к (-ка́).
Пищеприёмный -на́л – стра́вний (стравоприйма́льний) кана́л.
Корте́ж – корте́ж (-жу), про́від (-воду). [З музи́ками, з про́водом провожа́ли госте́й (Н.-Лев.)].
Печальный -те́ж (похоронный) – жало́бний про́від (гал. похі́д).
-те́ж в тысячу человек – похі́д (корте́ж) на ти́сячу лю́ду.
Млекопрово́д, анат. ductus thoracicus – молокопрово́дець (-ві́дця), моло́чний про́від (-воду).
Над и На́до, предл.
1)
с твор. п. – над, (редко) на́до, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чо́го. [Зозу́ля літа́ла – над на́ми куючи́ (Сл. Гр.). Стої́ть я́вір над водо́ю, в во́ду похили́вся (Пісня). Простя́г, грі́є ру́ки над по́лум’ям черво́ним (М. Вовч.). Мі́сце над мо́рем (Л. Укр.). Понад мо́рем на бульва́рі я само́тний походжа́ю (Вороний). Чорні́є гай над водо́ю, де ляхи́ ходи́ли, засині́ли понад Дніпро́м висо́кі моги́ли (Шевч.). Хто запла́че надо мно́ю, як рі́дна дити́на (Шевч.). Дуну́в ві́тер понад ста́вом – і слі́ду не ста́ло (Шевч.). Червоня́сте та сі́ре камі́ння скрізь понад шля́хом нави́сло неплі́дне та го́ле (Л. Укр.). На́че ге́тьман з козака́ми понад хма́рами гуля́ і із лу́ка блискавка́ми в ворогі́в свої́х стріля́ (Олесь). А понад всім блаки́тне не́бо сла́лось і со́нце йшло та ху́тору смія́лось (Щогол.). Як ду́же зі́лля кипи́ть, ми́лий поверх де́рева лети́ть (Номис). Козаки́ не пока́зувалися верх око́пів (Маковей)].
Меч Дамокла висит над его головою – Дамо́клів меч звиса́є (виси́ть) над його́ голово́ю.
Над дверью были написаны следующие слова – над двери́ма були́ напи́сані такі́ слова́.
Птицы летали над рекою – птахи́ (пташки́) літа́ли над рі́чкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад рі́чкою (во многих местах, повсюду над рекой).
Село раскинулось над рекой – село́ розгорну́лося понад рі́чкою.
Железнодорожный путь проходил над морем – залізни́чна ко́лія ішла́ понад мо́ре(м).
Замок этот господствует над городом – за́мок цей пану́є над мі́стом.
Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания – понад мі́стом літа́ли аеропла́ни (літаки́), розкида́ючи відо́зви.
Работа, работать над чем, кем – пра́ця, працюва́ти коло чо́го, над чим, над ким. [Лиша́ється бага́то ще попрацюва́ти коло то́го, що дала́ приро́да (Рада). Роки́ напру́женої пра́ці над сами́м собо́ю (М. Калин.)].
Сидеть над работой – сиді́ти над (за) робо́тою.
Трудиться над составлением проекта – працюва́ти над склада́нням (коло склада́ння) проє́кту.
Он задумался над этим вопросом – він зами́слився над цим пита́нням.
Смеяться над кем, над чем – смія́тися з ко́го, з чо́го.
Шутить над кем – жартува́ти з ко́го.
Над ним разразилось большое несчастье – на йо́го впа́ло вели́ке ли́хо.
Сжалиться над кем – згля́нутися на ко́го.
Иметь над кем власть – ма́ти над ким вла́ду.
Принять начальство над армией – узя́ти про́від над а́рмією.
Над ним наряжён суд – над ним уря́джено суд.
Над ним исполнили приговор суда – над ним ви́конано ви́рок су́ду;
2)
с вин. п. – над ко́го, над що, понад ко́го, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Ди́виться було́ він розпа́леними очи́ма куди́сь понад го́лови прису́тнім (Леонт.)].
Подыми конец доски над себя – підійми́ (підведи́) кіне́ць до́шки над се́бе.
Пошли над берег погулять – пішли́ над (у) бе́рег погуля́ти;
3) (
в сложении) –
а) (
для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню – надбудува́ти дзвіни́цю.
Надписать письмо – надписа́ти листа́.
Надсмотр – до́гляд, на́гляд.
Надлить бутылку
а) (
отлить) надли́ти пля́шку;
б) (
долить) доли́ти пля́шку.
Надлить молока – підли́ти молока́.
Надрыжеть – поруді́ти (ви́рудіти) (тро́хи, зве́рху).
Надсидеть яйцо – над[при]си́діти яйце́.
Надцвести – розцвісти́ над чим;
б) (
для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач – надломи́ти кала́ч(а́).
Надбитый горшок – надби́тий го́рщик.
Надгрызок сыру – надгри́зок си́ру.
Нача́льство
1) (
власть) вла́да, зве́рхність (-ности), (реже) нача́льство, (правительственное) уря́д (-ду), (управление) керува́ння, порядкува́ння, урядува́ння, ору́дування, ору́да, (командование) кома́ндування.
Под -ством кого, чьим – під вла́дою в ко́го, чиє́ю, під уря́дом (про́водом) чиї́м, під ору́дою (зве́рхністю) чиє́ю, (под предводительством) за при́водом чиї́м, (стар.) за голово́ю чиє́ю. [Під його́ уря́дом було́ бага́то сі́льськи́х шкіл (Рідний Край). Украї́нське театра́льне товари́ство під ору́дою Садо́вського (Афіша). Поля́ки ходи́ли за при́водом кня́зя по чужи́х зе́млях (Куліш). Щоб ми за твоє́ю (,гетьма́не Хмельни́цький,) голово́ю пили́ та гуля́ли (Ант.-Драг.)].
Главное -ство – головна́ вла́да; (командование) головне́ кома́ндування.
Главное -ство над войском – головне́ кома́ндування (над) ві́йськом.
Поручать, поручить -ство над городом кому – доруча́ти, доручи́ти вла́ду (зве́рхність) над мі́стом кому́, доруча́ти, доручи́ти керува́ти (пра́вити) мі́стом (урядува́ти над мі́стом) кому́.
Поручить -ство над армией кому – доручи́ти кома́ндувати (кома́ндування) а́рмією кому́.
Принимать, принять -ство над кем, над чем – перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) про́від (вла́ду) над ким, над чим, (над войском) перейма́ти, перейня́ти (на се́бе) кома́ндування ві́йськом;
2)
см. Нача́льствование 1 и 2;
3)
а) нача́льство, нача́льник;
срв. Нача́льник. [Тебе́ ви́брано за нача́льство (Рудч.)].
Это моё -ство – це моє́ нача́льство, це мій нача́льник;
б) (
начальники) нача́льство, нача́льники, (старшие) старші́ (-ши́х), (преимущ. военное, устар.) старши́на, (власть) вла́да, уря́д; (власть имущие) зве́рхники (-ків), владу́щі ко́ла. [Ті часи́, як голоси́ нача́льство ті́льки ма́ло (Самійл.). Поліція́нт ла́явся, бо був гні́вний: від старши́х йому́ сього́дні до́бре впа́ло (Грінч.). Військо́ва старши́на (Стор.). Те, що спада́є від ро́та на́шим зве́рхникам, нам ви́стачило-б на життя́ (Куліш)].
Высшее -ство – ви́ще нача́льство, ви́ща вла́да, ви́щий уря́д.
Докладывать, доложить по -ству о чём – доповіда́ти, доповісти́ нача́льству що, (сообщать) повідомля́ти, повідо́мити нача́льство про що, подава́ти, пода́ти до ві́дома нача́льству що;
4) (
круг власти, сан) нача́льство, зве́рхність (подвластная сфера) нача́льство, (подначалие) підвла́дність, підру́чність (-ности). [Він зве́рхности досто́єн (Куліш)].
Погреба́льный – похоро́нний, погре́[і́]бний.
-ная служба – похоро́нна, погре́бна відпра́ва.
-ное шествие – похоро́нний похі́д (-хо́ду) (церковное) про́від (-воду).
-ный звон – подзві́ння, подзві́н (-во́ну).
Похоро́нный – похоро́нний, погре́бний, погребо́вий.
-ное пение – похоро́нний спів.
-ный звон – погре́бний звін, подзві́н (-дзво́ну), подзві́ння (-ння).
-ный обряд – похоро́нний обря́д.
-ное служение – похоро́нна (погре́бна) відпра́ва.
-ная процессия – похоро́нний похі́д (-хо́ду), про́від (-воду), по́греб (-бу), по́хорон. [Гу́чно з про́водом хова́ли попі́вну (Звяг.). З по́гребом іду́ть (Липовеч.). По́хорон іде́].
Бюро -ных процессий – похоро́нне (погребо́ве) бюро́.
-ный марш – жалібни́й (сумни́й) марш. Срв. Погреба́льный.
Предводи́тельство
1) при́від, про́від (-воду).

Под чьим -вом – за (під) чиї́м при́водом (про́водом), за чиє́ю голово́ю, за чиї́м головува́нням;
2) (
звание предводителя, дворянства) марша́льство.
Предводи́тельствовать
1)
кем, чем – передува́ти ким, при́від (про́від) дава́ти кому́, верхово́дити, дово́дити ким, пе́ред ве́сти́ (води́ти), пе́ред держа́ти в чо́му, над чим. [І таки́й-то слабоси́лок оци́м вели́чним сві́том ору́дує і переду́є всі́ми (Куліш). Горді́й спра́вді вмів пе́ред ве́сти́, вмів отаманува́ти так, що и́нші його́ слу́хались (Грінч.). Дово́див ї́ми полко́вник Неба́ба (Куліш)];
2) (
быть предводителем) проводарюва́ти, головува́ти, отаманува́ти, ватагува́ти, вата́жити, ватажкува́ти (над ким); маршалкува́ти; см. Предводи́тель.
Председа́тельство – (в учреждении) головува́ння; (на с’езде, в собрании) головува́ння, про́від (-воду).
Под -вом – за (під) головува́нням чиї́м. [Контро́льні комі́сії під головува́нням робітникі́в (Касян.)].
Прово́д
1)
см. Проведе́ние, Прова́живание 1 - 3 и Прово́ды;
2) (
электрический) (електри́чний) про́від (-вода; мн. проводи́), дріт (р. дро́ту).
Провожа́ющий
1) хто прово́дить, опроводжа́є.

-щиепро́від (-воду). [Яки́й вели́кий про́від за новобра́нцями йде́ (М. Грінч.)];
2) хто виряджа́є, проводжа́є, випроводжа́є;
см. Провожа́ть.
Прохо́д
1) (
действие) прохі́д, перехі́д (-хо́ду); срв. Прохожде́ние. [Коли́сь перехо́дом стоя́в у на́шому селі́ моска́ль (Осн. 1862)].
-хо́д войска – перехі́д ві́йська.
Зайти -хо́дом – зайти́ прохо́дом, перехо́дом;
2) (
место для прохода) прохі́д, перехі́д (-хо́ду), (узкий между постройками) сутки́, суточки́, су́тичі; срв. Ход. [Між си́ми дома́ми вузе́нький прохі́д, що ті́льки прої́хати (Свидн.). За-для то́го прийшло́сь би, пра́вда, бі́льші пірамі́ди ще ви́щі будува́ти, перехо́ди роби́ти до́вші в них (Л. Укр.). Ви́жени ві́вці через су́тичі на ву́лицю (Поділля)].
Нет -хо́да – нема́ прохо́ду, (сквозь толпу) нема́ про́ступу, просту́пку, про́товпу, пробо́ю (крізь на́товп).
Дать -хо́д кому (в толпе) проступи́тися перед ким. [Проступі́ться, лю́ди! за́раз вино́сять домови́ну (Звин.)].
Он мне -хо́да не даёт, от него мне -хо́да нет – він мені́ прохо́ду, просту́пку, про́світку не дає́, від ньо́го (через ньо́го) мені́ прохо́ду, просту́пку, про́світку нема́(є). [Не дає́ мені́ прохо́ду, скрізь лі́зе в о́чі осо́ю (Кониськ.). Він мені́ що да́лі, то все бі́льше просту́пку не дає́, а я втіка́ю, хова́юсь від йо́го (Г. Барв.). А тепе́р їй Мики́та просві́тку не дає́, перейма́є та нага́дує старе́ цілува́ння (Грінч.). Лю́ди о́чі ви́сміють, просві́тку мені́ не бу́де (Кониськ.)].
-хо́д горный – прохі́д міжгі́рний, тісни́на.
Лесной -хо́д зверей – лаз, (ум.) лазо́к (-зка́).
Слуховой -хо́д – слухови́й про́від (-воду).
Задний -хо́д – відхі́дник, калю́х (-ха́), гу́зно, (опис.) дупе́льце, вікно́, кагла́.
Проце́ссия – проце́сія, похі́д (-хо́ду), хід, (похоронная) про́від (-воду) и про́води (-дів, мн.).
-сия с крестами и хоругвями – проце́сія з о́хрестю.
Путево́дствопро́від (-воду), керува́ння; см. Руководство 1.
Путь
1) (
в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), доро́га, шлях (-ху) (ум. шляшо́к), (стезя) сте́жка, тропа́, тропо́к (-пка́); см. Доро́га. [Перед вікно́м широ́ка би́та путь (Л. Укр.). Так ви́вся-ж той шляшо́к куди́сь да́лі за те мі́сто… І поверзло́сь мені́, що отсе́ і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діяма́нт дороги́й на доро́зі лежа́в, – тим вели́ким шля́хом люд уся́кий мина́в і ні́хто не пізна́в діяма́нта того́ (Сам.). Пішо́в собі́ чолові́к то́ю тропо́ю, що розказа́ла жі́нка (Мирн.). Не спини́ти украї́нства ні тим перети́кам, що настано́влено на шляху́ перед ним, ні добро́діям Стру́ве (Єфр.). До Бо́га важки́й шлях, а до пе́кла прямі́сінький (Приказка). Вона́ не ма́ла яки́м шля́хом уда́тися до вас (Грінч.). Мо́же-б Лука́ був і ви́вів його́ на яку́ до́бру путь, так-же смерть не дала́ (Кон.). Не вхопи́ли своє́ї націона́льної тропи́ (Куліш). Як підросте́ш, то терпи́ усе, що на тропку́ спітка́ється (Г. Барв.). Перед не́ю простягли́ся нові́ стежки́, знайшла́сь нова́ пожи́ва для се́рця (Коцюб.)].
Путь-дороженька – путь-дорі́женька.
Путь к освобождению, ко спасению – шлях, доро́га (сте́жка) до ви́зво́лення, до спасі́ння.
П. к свободе, к счастью – шлях, доро́га, сте́жка до во́лі, до ща́стя.
П. планет – шлях, доро́га плане́т.
П. правды – путь пра́вди (Єв.), доро́га пра́вди (Куліш), сте́жка, шлях пра́вди.
П. чести, добродетели – сте́жка (шлях) че́сти, доброче́сности.
-тё́м традиции, навыка – шля́хом тради́ції, на́вички. [Все це виро́блювалось ступі́нь по ступеню́, віка́ми, шля́хом безупи́нної тради́ції (Єфр.)].
-тё́м агитации, дипломатии – шля́хом агіта́ції, диплома́тії или агіта́цією, диплома́тією.
-тё́м жизни – шля́хом життя́.
-тё́м-дорогой – шля́хом-доро́гою. [Завда́в я сво́го клумачка́ на пле́чі й побра́вся шля́хом-доро́гою (Звин.)].
-тё́м расследования – ро́зслідом.
-ти́ сообщения – шляхи́ сполу́чення, (обычно) шляхи́.
-ти́ к социализму – шляхи́ до соціялі́зму.
-ти́ распространения книг – шляхи́ поши́рення (розповсю́дження) книг.
На -ти́ к богатству – на шляху́ до бага́тства.
На -тя́х к столице – на шляха́х до столи́ці.
По -ти́ – по доро́зі, (в дороге) доро́гою; (с руки) з руки́. [Мені́ з ва́ми по доро́зі. Заї́хав до йо́го по доро́зі, верта́ючись додо́му (Сл. Ум.). Доро́гою він мені́ ка́же, що змори́вся].
Не по -ти́ – не по доро́зі, не в шляху́, не в за́вороті, не по руці́. [Мені́ не по доро́зі з тобо́ю или мені́ не доро́га з тобо́ю].
То село нам не по -ти́ – те село́ нам не в шляху́, не по доро́зі.
Верный, правильный путь – правди́вий шлях.
Водный путь, -дным -тё́м – водяни́й шлях, водо́ю.
Возвратный путь – поворо́тна путь (доро́га), доро́га наза́д.
Дыхательный, пищеводный путь – ди́хальний, стра́вний шлях, про́від.
Железнодорожный путь – залі́зна ко́лія, или просто ко́лія, (железн.) под’ездной п. – рука́в (-кава́).
Жизненный путь – життьова́ (життє́ва) ни́ва, -ва́ сте́жка, життьови́й шлях, -ва́ путь. [На твоїй до́вгій тисячолі́тній ни́ві життьо́вій не одна́ стріва́лась істо́та… (Коцюб.)].
Законный путь – пра́вний, зако́нний шлях, (способ) спо́сіб (-собу).
Зимний путь – зимова́ доро́га, зимня́к.
Историческим, научным -тём, -тём истории, науки – істори́чним, науко́вим шля́хом, шля́хом істо́рії, нау́ки, істори́чно, науко́во.
Ложный путь (в перен. зн.) – крива́ доро́га. [Криви́ми доро́гами ходи́ти (Приповідка)].
Мирным -тё́м – ми́рним шля́хом, -ним спосо́бом, по-добро́му.
Млечный путь – чума́цький шлях, чума́цька доро́га, небе́сна (бо́жа) доро́га.
Мощенные -ти́ – мо́щені, (камнем) бруко́вані шляхи́, доро́ги.
Морской путь – морськи́й шлях.
Морским -тё́м – мо́рем.
Об’ездной путь – о́б’їздка. [На моє́ ви́йшло: ра́яв ї́хати о́б’їздкою, до́сі-б давно́ приї́хали (Кониськ.)].
Обратный путь – поворо́тна путь, -на доро́га, доро́га наза́д.
На обратном -ти́ – по́ве́ртом, поворітьма́, наповорітьма́, з поворо́том, верта́ючи(сь).
Окольный путь, -ные -ти́, -ным -тё́м – маніве́ць (-вця́), манівці́ (-ці́в), манівця́ми, манівце́м, стороно́ю, повзагорі́дно. [Бери́, се́стро, срі́бло-зло́то та йди манівця́ми, щоб ми тебе́ не догна́ли (Чуб. V). Що ти піде́ш да дорі́жкою, а я піду́ манівце́м (Пісня)].
Ошибочный путь – хи́бний, помилко́вий шлях, хи́бна (зми́льна) путь, доро́га.
Первый санный путь – пе́рший сніг, первози́м’я.
Санный путь – са́нна путь, доро́га.
Скользкий путь (в переносн. зн.) – похи́ла сте́жка, -лий шлях, (образно) слизьке́, слизька́. [Зво́дить (претенсі́йність) цього́ таланови́того пое́та на похи́лу сте́жку рискови́тих з худо́жнього по́гляду експериме́нтів (Єфр.). На слизьке́, на слизьку́ попа́сти (ступи́ти)].
Сухой путь – сухопу́ть (-пу́ті).
Сухим -тё́м – суходо́лом (сухопу́ттю). [До́вга-ж туди́ доро́га і мо́рем, і сухопу́ттю (Звин.)].
Торный путь (большая дорога) – би́тий шлях, би́та доро́га.
Каким -тё́м
а) (
дорогой) кудо́ю (куда), яко́ю доро́гою, яки́м шля́хом. [Лаго́вський показа́в жи́дові, кудо́ю ї́хати (Крим.)];
б) (
как) як, (способом) яки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом, по́битом.
Таким -тё́м
а) (
дорогой) тако́ю доро́гою, таки́м шля́хом;
б) (
способом) таки́м спо́собом, чи́ном, ро́бом.
Тем -тё́м – (туда) тудо́ю, то́ю доро́гою, тим шля́хом. [Лю́ди з Сиваше́вого кутка́ ча́сто тудо́ю ходи́ли, бо було́ бли́жче, ніж вули́цею (Грінч.)].
Этим -тё́м
а) (
сюда) сюдо́ю, ціє́ю доро́гою, цим шля́хом;
б) (
способом) цим чи́ном, спо́собом, ро́бом. [Чи не ба́чив па́рубка і ді́вки, чя не йшли́ сюдо́ю? (Рудч.). Сим ро́бом єдна́лися усі́ ста́ни (сословия) на Украї́ні (Куліш)].
Никаким -тём – (никуда) нікудо́ю, (никак) нія́к. [Не мо́жна нікудо́ю було́ ши́нку обійти́ (Кониськ.)].
Все -ти́ (дороги) ведут в Рим – усі́ стежки́ до Ри́му йдуть.
Всеми -ми́ прошёл – би́та голова́.
Готовиться в путь – ла́годитися, лаштува́тися, (снаряжаться) риштува́тися, рихтува́тися в доро́гу.
Держать путь – верста́ти доро́гу, (направляться) прямува́ти, простува́ти. [До́брий день, лю́ба па́ні! А куди́ се верста́єте доро́гу? (Куліш). До ге́тьмана Налива́йка доро́гу верста́ли (Макс.)].
Зайти, заехать к кому по -ти́ – зайти́, заї́хати по доро́зі до ко́го.
Итти в путь – іти́ в путь, в доро́гу. [В дале́ку путь іду́ (Грінч.)].
Итти тем же -тё́м – іти́ тіє́ю-ж доро́гою, тим-же шля́хом, (стезей) тіє́ю-ж тропо́ю. [Тропо́ю ва́шою йшов я (Черк. п.)].
Итти по -ти́ долга – іти́ доро́гою (сте́жкою) обо́в’я́зку.
Куда вам путь лежит – куди́ вам доро́га?
Найти верный путь – тропи́ вхопи́ти, найти́ правди́вий шлях. [Коли́ пощасти́ть робітника́м, як то ка́жуть, тропи́ вхопи́ти та зрозумі́ти, де їх си́ла… (Єфр.)].
Наставлять (направлять), наставить на путь – напу́чувати, напу́тити кого́, наво́дити, навести́ на пуття́ кого́ (дать указание) да́ти на́від. [Молоді́ хазяї́, ду́має, – чому́ й на пуття́ не наве́сти (Свидн.)].
Направлять на истинный путь – наставля́ти на до́бру путь, на ро́зум, на до́брий ро́зум.
Сбить с -ти́
а) зби́ти з доро́ги кого́;
б) (
с толку) зби́ти з пуття́, знепу́тити кого́. [Знепу́тив мене́ (Вовч. п.)].
Сбиться с -ти́
а) зби́тися з доро́ги, зми́лити доро́гу;
б) (
с толку) зби́тися з пуття́, знепу́тити. [Знепу́тив наш па́рубок, ні на що зві́вся (Луб. п.)].
Проложить путь – прокла́сти, прове́сти доро́гу (см. Прокла́дывать).
Пролагать себе путь куда-либо (образно) – топта́ти (собі́) сте́жку куди́. [Украї́нська кни́жка почина́є топта́ти сте́жку і під сі́льську стрі́ху (Єфр.)].
Пусть твой путь будет усеян цветами – неха́й тобі́ цві́том сте́литься доро́га (Маков.)];
2) (
самая езда (ходьба, плавание) и время) – путь, доро́га, (пеший) хода́, (путешествие) по́дорож (-жи). [В дале́ку путь іду́ (Грінч.). Моє́ ти со́нце! Світи́ пові́к мені́ в путі́ мої́й (Сам.). Здоро́в’я ва́ше ще не таке́, щоб мо́жна було́ ру́шити в таку́ дале́ку доро́гу, як до Ки́їва (Кониськ.). Ісу́с, утоми́вшись з доро́ги, сів при крини́ці (Єв.)].
Доброго, счастливого -ти́, добрый путь (приветствие) – щасли́вої доро́ги.
Дальний путь – дале́ка доро́га, -ка путь.
Отправляться, -виться (двинуться) в путь – руша́ти, ру́шити (вируша́ти, ви́рушити) в доро́гу.
Сколько ещё нам -ти́ – скі́льки нам ще доро́ги?
Осталось три дня -ти́ – лиши́лось три дні доро́ги;
3) (
способ) (без дополнения) спо́сіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду́), (с дополн.) шлях чого́. [Тим-же ладо́м із старо́го ко́реня вироста́ла нова́, наро́дня во́ля на Украї́ні (Куліш)].
Каким -тё́м (образом) это сделать – яки́м чи́ном (спо́собом, ро́бом) це зроби́ти?
-тё́м подкупа, измены – шля́хом пі́дкупу, зра́ди или просто пі́дкупом, зра́дою.
-тё́м голосования – голосува́нням.
-тё́м подписи – пі́дписом.
-тё́м привлечения – притяга́ючи, притяга́нням.
-тё́м умножения, вычитания – мно́женням, відніма́нням, мно́жачи, відніма́ючи.
Судебным -тё́м – судо́м, через суд, судо́вно;
4) (
прок, успех, толк) пуття́, лад (-ду́); см. Прок, Толк. [Не бу́де з йо́го пуття́ (Гр.)].
-тё́м
а) (
толком) до пуття́, до ладу́, ладо́м;
б) (
хорошенько) до́бре, гара́зд, як слід. [Не вмі́є розказа́ти до пуття́ (Сл. Ум.). Хто ка́же до ладу́, то у́хо наставля́й, а хоч і без ладу́, то й тож не затика́й (Приказка). Та ви ладо́м кажі́ть (Номис). До́бре його́ ви́лаяв (Сл. Ум.)].
-тё́м ему досталось – до́бре йому́ перепа́ло.
Не удалось и пообедать -тё́м – не вдало́сь і пообі́дати як слід.
Не -тё́м делаешь – не гара́зд, не до пуття́, не до ладу́ ро́биш.
Без -ти́ – без пуття́. [Він без пуття́ працю́є].
Он без -ти́ наказан, он без -ти́ строг – його́ без пуття́ покара́ли, він без пуття́ (без тя́ми) суво́рий.
Будет ли путь в этом деле – чи бу́де пуття́ з ціє́ї спра́ви.
В нём нет -ти́ – з йо́го нема́ пуття́.
В нём не будет -ти́ – з йо́го не бу́де пуття́.
Ему ничто в путь не идёт – йому́ ніщо́ на ко́ристь, на ужи́ток не йде (см. Прок).
Что в том -ти́ – яка́ ко́ри́сть з то́го.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Партиец, партийка – партієць, партійка.
[На вулицях завжди красувався взірець майбутнього, що обіцяє партієць. Під тинами, де зеленіла смуга шпоришу, в холодку від тополь прилягав Свитченко і хропів. Обжмаканий, як годиться «каенесові», себто «незаможному». Село вживало його ім’я, замісно назвати когось: «ледащо» (В.Барка). Ще дужче Сєня зневажав голодранців, які сиділи позаду, — всіх отих комнезамівців, партійців, активістів, котрі були ніким, а хотіли стати всім тільки через те, що, ледацюги, світили голими сраками (В.Шкляр). Григорій ще не мав жодного завербованого партійця, але вже проводив напружену інтелектуальну роботу зі створення програми, структури і — головне — назви своєї партії. Ну, з програмою ясно: соціальна справедливість і національна гідність, а ще — свобода. Свобода як навища цінність. Зі структурою теж мороки не буде. На вершині він — голова, вождь, фюрер, далі — провід, політбюро, ближнє коло, потім — політрада, цека, дальнє коло, і нарешті — низові осередки, посполиті партійці, члени, коротше кажучи (В.Кожелянко)].
Обговорення статті
Руководство
1) керівництво, керування, провід, оруда, напра́ва, керу́нок; (
установка) на́лад, настано́ва,
2) (
учебник) підручник, посібник, порадник:
взять под своё руководство кого – під своє керівництво (свій провід) узяти кого; під свою оруду узяти кого; під руку свою узяти кого;
искусство руководства – мистецтво керування;
к руководству – до керування; щоб керуватися;
нуждаюсь в руководстве – потребую вказівок;
под руководством – під керівництвом, під (за) проводом, під орудою;
под руководством чьим – під керівництвом чиїм; під (за) проводом чиїм; під орудою чиєю;
принять к руководству – взяти до керівництва, прийняти як настанову;
руководство для учителей – порадник для вчителів;
руководство завода – керівництво заводу;
руководство к действию – дороговказ, настанова, (рус.) керівництво до дії.
[Якісне керівництво — це вміння змусити людей робити те, чого вони не люблять, і переконати їх у тому, що їм це подобається (Гарі Трумен].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕРЕХВА́ТЫВАТЬ ще перело́влювати, перебира́ти [перехва́тывать нить разгово́ра перебирати на се́бе розмо́ву];
перехва́тывать дыха́ние забива́ти дух;
перехва́тывать инициати́ву перебира́ти на се́бе про́від;
перехвати́ло дыха́ние спе́рся дух;
перехватывающий що /мн. хто/ переловлює тощо, ставши переловлювати, зда́тний перелови́ти, за́йня́тий перело́вом, перехо́плювач, перело́влювач, переї́мець, прикм. перело́вчий, перехо́пливий, реконстр. переїмчий, перехо́плювальний, перело́влювальний, перейма́льний, підпері́зувальний, переку́шувальний, перері́зувальний, перебо́рщувальний;
перехватывающийся/перехватываемый перехо́плюваний, перело́влюваний, пере́йманий, підпері́зуваний, переку́шуваний, перері́зуваний, перебо́рщуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Предводительство - про́від, при́від, -воду.
Проводпро́від, -воду, дріт (род. дро́ту).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Руководить – керувати; давати провід.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Нейтральный – невтра́льний;
• н. провод
– нульови́й про́від (-вода).
Проводпро́від (-воду);
• п. (проволока
) – дріт (дро́ту);
• п. арматурный
– п. риштунко́вий;
• п. воздушный
– п. надзе́мний;
• п. главный
– п. головни́й;
• п. голый
– п. го́лий;
• п. двухжильный
– п. двожи́льний;
• п. заземляющий
– п. узе́млювальний;
• п. измерительный
– п. вимі́рчий;
• п. изолированный
– п. ізольо́ваний;
• п. испытательный
– п. випробни́й;
• п. комплектный
– п. комплекто́вий;
• п. контрольный
– п. контро́льний;
• п. магистральный
– п. магістра́льний;
• п. многопроволочный
– п. многодрото́вий;
• п. наружный
– п. надві́рний;
• п. нейтральный
– п. нульови́й, невтра́льний;
• п. нулевой
– п. нульови́й;
• п. обмотанный
– п. обмо́таний;
• п. обратный
– п. зворо́тний;
• п. одиночный
– п. поодино́кий;
• п. оплетенный
– п. попле́тений;
• п. осветительный
– п. осві́тлювальний;
• п. палильный
– п. підпальни́й;
• п. панцерный
– п. панцеро́ваний;
• п. передающий
– п. пересильни́й;
• п. перекрещивающийся
– п-ди поперехре́щувані;
• п. питательный
– п. живи́льний;
• п. подвесной
– п. почіпни́й;
• п. подводный
– п. підво́дний;
• п. подводящий
– п. підвідни́й;
• п. подземный
– п. підзе́мний;
• п. подуличный
– п. підву́личний;
• п. прямой
– п. безпосере́дній;
• п. рабочий
– п. робо́чий;
• п. распределительный
– п. розподі́льчий;
• п. свободно-подвешенный
– п. ві́льно-поче́плений;
• п. соединяющий
– п. злучни́й;
• п. сплошной
– п. суці́льний;
• п. токоведущий
– п. струмові́дний;
• п. трехжильный
– п. трижи́льний;
• п. троллейный
– п. троле́йний;
• п. трубчастый
– п. трубча́стий;
• п. уравнительный
– п. вирівня́льний;
• п. фазовый, -ный
– п. фазо́вий;
• п. шнуровой
– п. шнурови́й;
• п. электрический
– п. електри́чний;
• п. натягивать
– п. напина́ти;
• п. сматывать в бухту
– п. ко́йлити.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глава
• Во главе
– на чолі. [Суне військо здаля, Стогне мерзла земля. Корогви гомонять. А на чолі їде любленець долі. Чернявський.]
• Положить во главу угла
(книжн.) – покласти наріжним каменем; покласти в основу (підвалиною); узяти за основу; поставити на чільне місце; визнати за найважливіше (за основне); визнати найважливішим (основним).
• Стать, встать во главе (возглавить)
– на чолі стати; очолити; перед повести.
• Стоять во главе кого, чего
– стояти на чолі кого, чого; перед вести; узяти провід над ким, над чим. [Мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі. Яновський.]
Предводительствовать
• Предводительствовать (кем, чем)
– бути (стояти) на чолі (кого, чого); вести перед у чому, де; провід давати кому, чому; передувати у чому.
Руководство
• Взять под своё руководство кого
– під своє керівництво (свій провід) узяти кого; під свою оруду узяти кого; під руку свою узяти кого.
• Под руководством чьим
– під керівництвом чиїм; під (за) проводом чиїм; під орудою чиєю.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

кана́л кана́л,-лу; труба́,-би́, жо́лоб,-ба, про́від,-ду (1. штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води; 2. вузький, довгий порожнистий простір всередині чого-небудь; 3. сукупність пристроїв, якими передають сигнали інформації)
к. водозбро́сный кана́л водоскидни́й
к. водоотво́дный кана́л водовідві́дни́й
к. водоприёмный кана́л водоприйма́льний
к. водосбо́рный кана́л водозбі́рний
к. возду́шный кана́л пові́тря́ний
к. входно́й кана́л вхідни́й
к. выпускно́й кана́л випускни́й
к. грузово́й кана́л ванта́жний
к. деривацио́нный кана́л дериваці́йний [обвідни́й, відвідни́й]
к. дымово́й димохі́д,-хо́ду
к. загру́зочный кана́л заванта́жувальний
к. звуково́й кана́л звукови́й
к. ирригацио́нный кана́л іригаці́йний [зро́шувальний]
к. ли́тниковый кана́л ливнико́вий
к. магистра́льный кана́л магістра́льний
к. межло́пастный кана́л міжлопате́вий
к. обводни́тельный кана́л обво́днювальний
к. обво́дный кана́л обвідни́й [дериваці́йний]
к. ороси́тельный кана́л зро́шувальний [іригаці́йний]
к. подводя́щий кана́л підвідни́й
к. самотёчный кана́л самопли́вний
к. селе́кторный кана́л селе́кторний
к. соедини́тельный кана́л сполучни́й [з’є́днувальний]
к. судохо́дний кана́л суднопла́вний
к. телевизио́нный кана́л телевізі́йний
к. то́пливный кана́л па́ливний
к. электросвя́зи кана́л електрозв’язку́
к. энергети́ческий кана́л енергети́чний
про́вод про́від,-воду, дріт,-ро́ту
п. армату́рный дріт армату́рний [риштунко́вий]
п. биметалли́ческий про́від двометале́вий
п. брони́рованный про́від па́нцерний [броньови́й]
п. вито́й про́від зви́тий
п. возду́шный про́від пові́тря́ний
п. го́лый про́від го́лий
п. двухжи́льный про́від двожи́льний
п. заземле́ния про́від зазе́млення [узе́млення]
п. изоли́рованный про́від заізольо́ваний
п. испыта́тельный про́від випро́бний
п. конта́ктный про́від конта́ктний
п. магистра́льный про́від магістра́льний
п. нару́жный про́від надві́рний [зо́внішній]
п. нулево́й про́від нульови́й
п. отводя́щий про́від відвідни́й
п. передаю́щий про́від пересильни́й
п. пита́ния про́від жи́влення
п. подвесно́й про́від почіпни́й
п. подводя́щий про́від підвідни́й
п. по́лый про́від порожни́стий
п. распредели́тельный про́від розподі́льний
п. соединя́ющий про́від злучни́й
п. телегра́фный про́від телегра́фний
п. телефо́нный про́від телефо́нний
п. токопроводя́щий про́від струмопрові́дний
п. уравни́тельный про́від зрі́внювальний
прово́дка 1. проводі́ння; прове́дення
2. мере́жа,-жі; лі́нія,-нії, про́від,-воду, провідня́,-ні́
п. возду́шная лі́нія пові́тря́на
п. электри́ческая лі́нія електри́чна
токоведу́щий (про́вод) струмопрові́дний; струмові́дний (про́від)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Про́від, -воду
1)
руководство, предводительство, ведение.
Дава́ти про́відруководить.
2)
провожание;
3)
люди, провожающие кого-либо;
4)
похоронная процессия.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Направление
1) (
устремление) – на́прямок (-мку), на́прям (-му), спрямо́вання, скеро́вання; н. грузов – на́прям, спрямо́вання вантажі́в; держать -ние – прямува́ти, простува́ти; по -нию к – пряму́ючи до, в на́прямі до; сохранять -ние – доде́ржувати на́пряму;
2) (
сообщение направления) – спрямо́вування, спрямува́ння, скеро́вування, скерува́ння; давать -ние делу – скеро́вувати, скерува́ти спра́ву;
3) (
руководство) – напра́ва, на́від (-воду), про́від (-воду); давать направление чему – дава́ти на́від в чо́му.
Преподавать, преподать – виклада́ти, викласти що, навча́ти, навчити чого́; преподать руководящие указания – да́ти про́від, провідний на́від.
Провод
1) (
техн.) – про́від (-воду), дріт (дро́ту);
2) (
бухг.) – за́пис (-су); п. бухгалтерский – бухгальте́рський за́пис; п. по счетам – за́пис на раху́нки.
Проводка
1) про́від (-воду), прове́дення;
2) (
п. бухгалтерская) – (бухгальтерський) за́пис; (действ.) – (бух.) записування; п. показательная – (бух.) показо́вий (бухгальтерський) запис; (действ.) – показове́ (бух.) записування.
Руководительствопро́від (-воду), керівництво.
Руководительствовать, руководить кем, чем – керува́ти ким, чим, про́від вести, про́від ма́ти, в тому, де, про́від дава́ти кому́, чому́.
Руководство
1)про́від (-воду), керівництво
; инструкция для -ва – інстру́кція на керува́ння, інстру́кція керува́тися; к -ву – до керува́ння, (щоб) керува́тися; к сведению и -ву – до ві́дома та керува́ння; под -вом – за про́водом, під про́водом, під ору́дою;
2) (
учебная книга): а) (учебник) – підру́чник (-ка), підру́чна книжка; б) (руководство для учителя) – пора́дник (-ка).
Руководствоваться, руководиться чем – доде́ржувати чого́, про́від ма́ти з чо́го, керува́тися чим; -ться учебником – доде́ржувати підру́чника.
Сопровождение – (су)про́від (-воду); в -нии – в су́проводі, ра́зом з ким; в -нии конвоя – під конво́єм, з конво́єм; явиться в -нии кого – прибу́ти з ким.
Указание
1) по́каз (-зу), ука́з (-зу)
; у. наводящее – на́від (-воду); у. руководящеепро́від (-воду), провідний по́каз; делать, давать наводящие -ния – на́від дава́ти, да́ти; делать по -нию – робити за вка́зом; надлежащие -ния сделаны – потрі́бний на́від да́но; послужить -нием – ста́ти за вказ;
2) (
обозначение) – зазна́чення; без -ния места – не зазнача́ючи мі́сця, не зазна́чивши мі́сця, коли не зазна́чено мі́сця; с -нием чего – зазнача́ючи, зазна́чивши що; список с -нием должностей – список із зазна́ченими поса́дами.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

про́від, -воду, -дові
про́води, про́від і -водів, -водам

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Про́від, -воду, м.
1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091.
Дава́ти про́від. Руководить.
2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого-либо.
З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. О. 1862. IX. 52. Бучно з проводом ховали попівну. НВолын. у.
Про́води́, -ві́д, м. мн.
1) Ѳомина недѣля. О. 1861. XI. Св. 42.
То було на самі проводи, і треба було через кладовище йти, де на гробах у той день усі поминають своїх родичів. Кв. Після провід ми уп’ять поїдьмо до товару. Харьк. г. Після провід ми уп’ять поїдьмо туди. Харьк. г.
2)
руса́льні, руса́льчини. Первый понедѣльникъ послѣ троицкихъ святокъ, когда, согласно повѣрью, провожаютъ пѣснями уходящихъ русалокъ. Грин. III. 116.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Вводный — упускни́й, додатко́вий, вступни́й; В. провод — упускни́й про́від; В. задание — додатко́ве завдання́.
*Голый — го́лий; Г. провод — го́лий про́від.
*Легкий — легки́й; Л. атлетика легка́ атле́тика; Л. блиндаж — легки́й блінда́ж; Л. кирка-мотыга — легки́й моти́ко-дзьоба́к; Л. пулемет — легки́й кулеме́т; Л. телефонный провод — легки́й телефо́нний про́від; Л. топор — легка́ соки́ра.
*Облегченный — поле́гшений; О. телефонный провод — поле́гшений телефо́нний про́від; О. рысью — поле́гшеною ри́стю.
*Проводпро́від, -воду, дріт, дро́ту; П. вводный — упускни́й про́від; П. голый — го́лий про́від; П. телефонный облегченный — телефо́нний поле́гшений про́від; П. легкий телефонный — легки́й телефо́нний про́від.
*Телефонный — телефо́нний; Т. конечный аппарат — телефо́нний кінце́вий апара́т; Т. двуколка — телефо́нна бі́дка; Т. линия — телефо́нна лі́нія; Т. провод — телефо́нний про́від; Т. сеть Телефо́нна мере́жа; Т. станция — телефо́нна ста́ція.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

інстру́кторка, інстру́кторок; ч. інстру́ктор
1. фахівчиня, яка навчає якоїсь спеціальності, справи. [Його дівчина-австралійка, теж інструкторка з йоги, на шостому місяці вагітності і вже повернулася до Сіднею. (Кейт Аткінсон «Руїни бога», пер. Ярослава Стріха, К., 2017). У першому ряді стоять зліва: Катя Куцина, Аліса Зьобро – асистентка інструкторки відбиванки. (Свобода, 2015, №34). Я – інструкторка спортивного клубу. Викладаю головно бойове мистецтво. (Харукі Муракамі «1Q84», пер. Іван Дзюб, 2009). В кожному поселенні є дві вчительки для гебрейської мови, дві військові інструкторки для легкої зброї, крісів, легких кулеметів та мінометів та одна медична працівниця. (Вісті комбатанта, 1962). Курс, який вестимуть фахові сили, має за мету підготовити пропагаторок та інструкторок суспільної праці серед українського жіноцтва, головно для східних областей України. (Українські щоденні вісті, 06.08.1941, zbruc.eu). Денеде повстають курси сільських господинь і інструкторок для цих господинь. (Краківські вісти, 07.04.1940, zbruc.eu).]
2. працівниця установи, яка контролює діяльність підлеглих їй органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. [Ми бачимо у списках мажоритарників і колишнього секретаря Івано-Франківського комітету комсомолу і колишню комсомольську інструкторку, що нині є журналісткою. (Версії, 2014). Дак приїхав на збори, на яких інженери з партії виключали інструкторок із райкому <…>. (Володимир Дрозд «Життя як життя», 2003). Кароліна старанно заховала дзеркальце – підійшла інструкторка Надя . <…> Вона нагнулася коло Кароліни, дихнувши на неї цибулею, взяла недошитого рукава й сказала <…>. (Петро Голота «Бруд», Х., 1929).]
3. пластунка, яка працює в проводі Пласту, інструктує інших. [І починають в нас появлятися проєкти безлічі курінних таборів, які мають місце, і членів, тільки недостає їм інструкторок. А це найважнійша частина табору, це провід, серце табору. (Молоде життя. Часопис українського Пласту, 1929).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 325 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 34.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аккомпанеме́нтъ, аккомпани́ровать = про́від, супро́від, приграва́ння, прово́дити, приграва́ти.
Посѣще́ніе = одві́дини, одві́дання (С. Л.), про́від, про́віди.
Предводи́тельство = про́від, при́від. — Московське військо під проводом Ген. Кречетникова. Бар. О.
Предсѣда́тельство = про́від. — Трибунал під проводом самого сатани. Кн.
Приво́дъ = 1. д. Приведе́ніе. 2. про́від.
Проведе́ніе = про́від.
Прово́дъ = про́від.
Проце́ссія = проце́сия, про́від. — Хапай бики, бо процесия йде. н. пр.
Сопровожде́ніе = про́від. — Не требовав би проводу слїп, як би бачив сьвіт. н. пр. — Въ сопровожде́ніи = в товари́стві, ра́зом (з ким).
Сосу́дъ = 1. по́суд (Ман.), начи́ння (С. Л. З.), одна штука — посуди́на, на воду — відни́к, водя́ник, водя́нчик, на дьоготь — мазни́ця, на мед — меду́нка, медя́нка, медяни́ця, на нефть — нехтя́нка, цилїндрична для солїння риби — бу́ша(Чорном.), кругла з вузькою шийкою — ба́нька (С. Ш.), бу́нька, д. ще під сл. Посу́да. — Начиння глиняне, кухонне. С. З. — Візьми но баньку та набери води. С. Ш. 2. (в тїлї тварів і рослин) — жи́ла, кана́л, про́від.