Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 2 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Прозва́ние
1) прозва́ння́,
см. Прозыва́ние;
2) прі́звище, прі́[о́]звисько, прози́вка; (
гуц.) по́рекло; (шутливое) при́кладка; см. Про́звище.
По -ва́нию – на прі́звище, на прі́звисько, прі́звиськом. [Ой, я ро́дом Іване́нко, на прі́звище Петре́нко (Пісня). Я зі Льво́ва попі́вна, на прі́звисько Карпі́вна (Голов.). Був оди́н із них, Прокопо́вич Лука́, прі́звиськом Інди́к (М. Лев.)].
Дать -ние кому – приложи́ти прі́звище кому́, при́кладку прикла́сти кому́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Прози́вка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457.
2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.

Запропонуйте свій переклад