Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Просвещение
1) освіта, просвіта, освіт (-ту). [Комісаріят народньої освіти. Треба поперед усього доброї освіти (Доман.). Історія української просвіти (Морд.). Освіт помалу між людьми ширився (Куліш)].

Эпоха, век -ния – доба, вік (століття) просвіти;
2) (
действ.) освічування, просвічування кого;
3)
церк., см. Крещение; (праздник богоявления), см. Богоявление.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Просвещение – просвіта, освіта, -ти.
Образование
1) (
просвещение) освіта, -ти;
2) (
основание, создание чего-либо) утворення, -ння;
3) (
геол. терм.) фалдування, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Образование (созидание) – утворювання; (просвещение) – освіта, наука. Получать образование – освічуватися; здобувати, діставати освіту; доходити освіти, науки. Образование начальное – освіта початкова. Образование среднее – освіта середня. Образование высшее – освіта вища. Образование общее – освіта загальна.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Глушить
• Глушить водку, вино
(разг. вульг.) – жлуктити (жлуктати, смалити, цмулити, хлистати) горілку, вино; (образн.) пити горілку, вино, як воду. [А я панського роду, П’ю горілочку, як воду. Н. п.]
• Глушить критику (просвещение)
– глушити (утискувати) критику (освіту).
• Глушить рыбу
– глушити рибу. [Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. Сл. Гр.]
• Глушить тоску (вином)
– запивати тугу (нудьгу).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Освіта, -тиобразование, просвещение.
Просвіта просвещение, образование.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Просвещение (образование) – освіта; по народному -нию работать – працювати в царині (на ниві) народньої освіти, працювати в народній освіті.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Освіта, -ти, ж. Образованіе, просвѣщеніе. Великою працею доходить чоловік освіти. Дещо. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228). Не науки бажалось для дочки, не освіти. Св. Л. 53.
Просвіта, -ти, ж. Просвѣщеніе, образованіе. Просвіти за плечима не носити. Ком. Пр. № 1003. І сей лист не мусить пропасти із історії української просвіти. Морд. II. 27. На тому й скінчилася наука й просвіта Сухобрусівен. Левиц. Пов. 21.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Просвѣщеніе = просьвіта (С. Жел. З.), осьвіта (С. З. Л.), сьвічення (С. З.), сьвіт, осьвідчення, цьвічення (С. З.). — Просьвіти за плечима не носити. н. пр. — Списати життєпись Шевченка значить списати історию просьвіти взагалі в Росиї. Кн. — Братства київського, труждаючого ся в цьвіченню молодї росийської. С. З.

Запропонуйте свій переклад