Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «просто неба»
Шукати «просто неба» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Не́бо
1) (
мн. небеса́) не́бо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небе́с и т. д.). [Сі́ло со́нце, з-за дібро́ви не́бо червоні́є (Шевч.). Те не́бо (невиди́ме) зве́ться небеса́ми (Рудан.)].
Горнее -бо – ви́шнє не́бо.
Мрачное -бо, см. Мра́чный 1.
Облачное -бо – хма́рне (захма́рене) не́бо.
Отверстое -бо, церк. – відкри́те не́бо.
Открытое (вольное) -бо – го́ле не́бо, чи́сте не́бо.
Под открытым -бом (При вольном -бе), см. Откры́тый 2.
Родное, чужое -бо – рі́дне, чуже́ не́бо.
Чистое, ясное -бо – чи́сте, я́сне́ не́бо.
В -бе (В -са́х), на́ не́бе (на -са́х) – в не́бі, на не́бі (поэтич. ещё) на небеса́х. [Не перезо́рять в не́бі зо́рі (Філян.). В дале́кому не́бі вибли́скують зо́рі (Черняв.). А зірочо́к, зірочо́к блискоті́ло-горі́ло на не́бі! (М. Вовч.)].
На́ небо (на -са́) – на не́бо.
По́ не́бу (по -са́м) – не́бом, по не́бі, (в поэзии ещё) небеса́ми, по небеса́х. [Не́бом блаки́тним хмари́нки леге́сенькі ли́нуть (Грінч.). Хма́ра наступи́ла і по не́бі розвину́ла свої́ чо́рні кри́ла (Рудан.). Хмарки́ на пі́вдень небеса́ми летя́ть (Грінч.). У всіх ко́льорах весе́лки ко́тяться по небеса́х (Франко)].
На краю -ба – край (по́кра́й) не́ба, на крайне́бі.
Зерк[ц]ало -ба (-бе́с) (перен.) – зерца́ло не́ба.
Лазурь -ба (-бе́с) – небе́сна блаки́ть.
Свод -ба (-бе́с) – небе́сне склепі́ння, небозві́д (-во́ду), небосхи́л (-лу), (купол) небе́сна ба́ня; срв. Небосво́д 1.
-бо и земля – не́бо і земля́.
Как -бо от земли (Как земля от -ба) – як не́бо від землі́, як від землі́ до не́ба.
Далеко до этого, как -бо от земли – дале́ко до цьо́го, як від землі́ до не́ба (як до зір небе́сних).
Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бе́с (до седьмого -ба) – підно́сити (вихваля́ти, сла́вити), підне́сти́ (ви́хвалити) до не́ба (аж понад зо́рі), вихваля́ти над со́нце й мі́сяць.
Жить между -бом и землёй (меж землёй -са́ми) – жи́ти між не́бом і земле́ю, жи́ти в пові́трі.
Коптить -бо – копти́ти не́бо; см. ещё Копти́ть.
С -ба пасть (упасть, свалиться) – з не́ба впа́сти (спа́сти).
Попасть пальцем в -бо – попа́сти па́льцем у не́бо.
Призывать -бо в свидетели, клясться -бом – не́бом сві́дчитися, присяга́ти(ся) (заприсяга́тися, кля́сти́ся) не́бом.
Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего – бу́ти, почува́ти себе́ щасли́вим аж до не́ба з чо́го. [Ба́тько, щасли́вий аж до не́ба, перека́зує своє́му Петрусе́ві вчи́тельські компліме́нти (Крим.)].
Хватать звёзды с -ба, см. Звезда́ 1.
-бо видно (видать) (о худой крыше) – не́бо сві́тить (висві́чує, ви́дно).
-бу жарко будет, стало и т. п. – аж не́бо заже́вріє, заже́вріло и т. п. -бо с овчинку показалось – аж не́бо за ма́кове зе́рнятко здало́ся.
Против -ба на землепро́сто не́ба на землі́.
Под -бо (перен.) – під не́бо. [Хо лі́зе по сту́панці ви́соко аж «під не́бо» (Коцюб.)].
Под -бом (в прямом и перен. знач.) – під не́бом. [Мале́нька кімна́та «під не́бом» (Коцюб.)].
Все мы под -бом ходим – усі́ ми під не́бом хо́димо; усі́ ми ряст то́пчемо.
За волоса, да под -са – за чу́ба (о женщ.: за ко́си), та надві́р; за чу́ба, та й до ду́ба; (шутл.) за волосне́ правлі́ння, та в зе́мський суд (Квітка);
2)
-бо и -са́ (перен.: бог, боги) не́бо, небеса́, бог (-га), боги́ (-гі́в).
Слава -са́м – сла́ва бо́гу (бо́гові). О -бо! – о, не́бо! о, бо́же (з не́ба)! бо́же сві́те!;
3) (
потолок) сте́ля;
4) (
в берлоге) верх (-ху);
5)
стар. (балдахин) – наме́т (-та).
Откры́тый
1) (
прич. от гл. Откры́ть) відкри́тий, відчи́нений, розчи́нений, відхи́лений, (гал.) отво́рений; відту́лений, відсло́нений, розплю́щений (-ні о́чі), віді́ткнутий (-та пля́шка), розго́рнений (-на кни́га); ви́явлений, ви́критий; зна́йдений; ви́найдений и т. д. Конференция -та – конфере́нцію відкри́то.
Недавно -тая планета – неда́вно (нещодавно́) відкри́та плане́та.
Магазин, банк -кры́т от 10 до 3 – крамни́ця відчи́нена, банк відчи́нений или крамни́цю, банк відчи́нено від десятьо́х до трьох;
2) (
прилаг.) відве́ртий [-та вда́ча (характер), -та (непотайна́) душа́, -те (непотайне́) се́рце, -тий бій, -та реа́кція, -тий (я́вний) во́рог, -те ворогува́ння (-та ворожне́ча) (вражда)], чи́стий [Чи́сте по́ле, мо́ре], (публичный) прилю́дний. [Прилю́дне засі́дання, -ні збо́ри].
-тое лицо, лоб – я́сне (чи́сте) лице́, чоло́.
-тое письмо – відве́ртий лист, ка́ртка, листі́вка.
-тая голова – непокри́та голова́.
Добиться чего -той силой – доби́тися чого́ силомі́ць (-мі́ццю).
В -том поле, море – у чи́стому по́лі, мо́рі.
На -том воздухе – на ві́льному пові́трі.
На -том (видном) месте – на видно́т[ц]і́, на бе́лебні, на голоте́чі.
Под -тым небомпро́сто не́ба, під го́лим не́бом, надво́рі. [Виста́ви одбува́лись про́сто не́ба (Єфр.)].
При -тых дверях – прилю́дно.
Дело слушается (разбирается) при -тых дверях – спра́ву или спра́ва розбира́ється прилю́дно.
Об’являю заседание -тым – оповіща́ю поча́ток засі́дання.
Представле́ние
1) (
действ.) виставля́ння, поставля́ння (напр., сві́дків); (кого кому) рекомендува́ння, предста́влення кого́ кому́; (кого к чему: к награде, чину) виставля́ння кого́ на що (на нагоро́ду на чин), подава́ння (напр., відо́мостей, зві́тів, докуме́нтів); (воображением) уя́влювання и уявля́ння, (оконч.) уя́влення;
2) уя́ва, уя́влення, ви́обра́ження, (
понятие о чём) тя́ма про що. [Одна́кові уя́влення добра́ і зла (Наш). Вона́ була́ у йо́го в уя́ві чимсь ви́щим (Грінч.)].
В -нии кого – в уя́вленні кого́, чиї́м.
Вы и -ния об этом не имеете – ви й уя́влення про це не ма́єте, ви і не уявля́єте собі́ цього́.
Отчётливое -ние о чём – вира́зне (я́сне) уя́влення про що;
3)
-ние театральное (действие и спектакль) – виста́ва. [Виста́ва відбува́лась про́сто не́ба (на открытом месте) (Єфр.)].
Эта драма имела пять -ний – ця дра́ма ма́ла п’ять виста́в;
4)
канц. – пода́ння, вне́се́ння.
На ваше -ние от такого-то числа – на ва́ше пода́ння від (з) тако́го-то числа́.
В ответ на ваше -ние – відповіда́ючи на ва́ше пода́ння.
По -нию кого – з пода́ння чийо́го, кого́.
Входить с -нием – зверта́тися з пода́нням до ко́го;
5)
мат. – предста́влення. [Графі́чне предста́влення фу́нкції].
Примити́вный – приміти́вний, проста́цький. [Приміти́вна гра, -на музи́ка. Ви́ставлення в теа́трі траге́дій у гре́ків було́ ще ду́же проста́цьке: виста́ви одбува́лись про́сто не́ба (Єфр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Касание – (несов.) дотика́ння, торка́ння, доторка́ння, (последствие) до́тик, доторк до ко́го, до чо́го, (задевание) черка́ння чого́:
площадь, точка касания – пло́ща, то́чка дотику (дотика́ння).
[Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (І.Франко). Білий порох вставав над дорогою, мов дим, навіть від найменшого доторкання (Л.Українка). Вони йшли, близько-близько притулившись одне до  одного.  Якась солодка знемога починала опановувати її всю від цього доторкання, від його ласкавого голосу… (Б.Грінченко). Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсметрний дотик до душі. (Л.Костенко). Овечі сльози у траві Розсипав дощик ненароком, А сам пішов неквапним кроком Кудись у хащі лугові; Лишив тебе на самоті Збирати сльозенята в жмені, Але смагляво-золоті Од перших доторків студені, Тремтіли груди, і вода Лизала їх солону спрагу, І я тихенько закрадавсь, Як дощ, бо мав уже одвагу… (Мирослав Лазарук). Темрява. Шепоти. Дотикання. Лиш порох пашить із крісів… Час, коли стогнуть вітри і кані. …І стогне луна у лісі… (М.Матіос). Не по-східному й не по-західному Не зашорено і не розчахнуто Просто неба і просто світу Я на дотик учуся жити (Ю.Джугастрянська). Вирази обличчя виконують важливу функцію, але врешті-решт близькість насправді залежить від дотику. Якщо не вдаватись до надмірних подробиць, дотик вартий тисячі слів. З того, як хтось до нас торкається, ми довідуємось набагато більше, ніж із будь-яких слів цієї особи (А.Бондар, перекл. Р.Данбара)].
Обговорення статті
Промежность, анат. – промежина, (реже) промі́жжя, (устар.) межни́к.
[— А тепер ти, Юзю, лізь до мене, бо тут так страшно, лізь, а я драбину потримаю! — І вона присіла напочіпки, розставила свої пишні стегна на усю широчінь чарівної краси, від якої і столітній дідуган ошаліти зможе. Юзько, сопучи, доліз до самого верху, вперся писком в розпашіле лоно, в оте проміжжя, що приводить рід людський до заміжжя, а Параня тремтячим голосочком питає… (Олексій Попадюк). З того першого разу їй найяскравіше запам’яталося відчуття протягу в промежині, коли лежиш просто неба зі спущеними трусиками (О.Забужко). Чоловіки недовірливо позирали один на одного, немов не раз биті тварини. Від їхнього гурту несло смородом засцяних промежин, такий самий дух стояв у шпиталі (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Вона, гола, сидить на підлозі із розведеними ногами і за допомогою старого дзеркальця і леза для гоління намагається позбавити себе цноти, щоб позбутися шкірки, яка начебто там внизу виросла. Не маючи анатомічних знань, вона помилково розрізає промежину і та сильно кровоточить (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Небо
• Быть (жить, находиться) между небом и землёй
– бути (жити) між небом і землею (у повітрі).
• Витать между небом и землёй
– між небом і землею витати (літати); витати (літати) у хмарах.
• Вопиять к небу
(книжн. устар.) – волати (кричати) до неба (до небес).
• Все мы под небом ходим
– усі ми під небом ходимо; всі ми ряст топчемо.
• До небес возносить, превозносить кого
– підносити до небес (до неба, під саме небо, аж під небо, [аж] над зорі) кого; вихваляти над сонце і місяць кого.
• Достигающий неба, возносящийся до неба
– небосяжний.
• Звёзды с неба хватать
– Зорі з неба хапати (збирати); місяця з неба хапати; (ірон.) Усі розуми поїсти. Пр.
• Как (как будто, точно…) с неба упал (свалился)
– як (наче, ніби) з неба упав (спав); як (наче, ніби) з неба упавши.
• Как небо от земли; небо и земля; земля и небо
– як небо від землі; як від землі до неба (до зір небесних); небо і земля; земля і небо.
• На седьмом небе быть (чувствовать себя)
– бути (почувати себе) на сьомому небі; бути (почувати себе) щасливим аж до неба.
• Небеса разверзлись
– безодні небесні розкрилися (розступилися).
• Небо заволакивают (застилают, облегают) тучи; небо заволакивается (покрывается) тучами
– небо затягає (повиває, обгортає) хмарами; небо замощує [хмарами]; небо хмариться (захмарюється); на небі хмариться; (безособове) хмарить; хмариться.
• Небо с овчинку (в овчинку) показалось кому
(разг.) – [Аж] небо за макове зернятко здалося кому.
• Небу жарко будет, станет
(разг.) – аж небо зажевріє (загориться).
• Под открытым небом
просто неба; під голим небом (іноді голотич, на голотечі); надворі; (поет.) під ясними зорями.
• Попал пальцем в небо
– попав пальцем у небо [стромляй далі]. Пр. Лучив у корову, а попав у ворону. Пр. Попав, як сліпий на стежку. Пр.
• Призывать небо в свидетели; клясться небом
(устар.) – небом свідчитися; присягати(ся) (заприсягати(ся), клястися) небом.
• Против неба на земле
просто неба на землі.
• Упасть (сойти) с неба на землю
– упасти (спасти, зійти) з неба на землю.
Ночевать
• Ночевать под открытым небом
– ночувати просто неба (під голим небом, під [ясними] зорями); зорювати.
• Он там днюет и ночует
(разг.) – він там днює і ночує; він повсякчас(но) там.
Против
• За и против
– за і проти.
• Плыть, идти против течения
(перен.) – плити (плисти), іти проти течії (води).
• Против неба на земле
просто неба на землі.
• Против обыкновения, против ожидания, против чаяния
– усупереч звичаєві; проти звичаю; над (понад) сподівання; усупереч сподіванню.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Не́бо, -ба, с. *Про́ти не́ба, про́сто не́ба, під го́лим не́бом. Под открытым небом. Не сидіти ж вам проти неба. Кон. III. 43. Розлігся просто неба на землі. С. Пальчик Звен. у. Ефр. А під голим небом, на мураві... хорий наш лежав. Франко. *Як з не́ба впа́сти. Неожиданно, внезапно, как снег на голову появиться. І де взялась ота чутка—господь його знає: сказано, як з неба впала. Мирн. ЛНВ. 1918. X—XI. 11. *Аж до не́ба. Необьятно, чрезмерно. Люблю вас, мамуню, аж... аж до неба. С. Пальчик Звен. у. Ефр. Високий аж до неба, а дурний як- не треба. Н. посл. С. Пальчик. Ефр.

Запропонуйте свій переклад