Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «протилежний»
Шукати «протилежний» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Диаметра́льно – діяметра́льно, попере́чно, впо́перек, упро́гін.
Д-но противоположный – діяметра́льно-протиле́жний, діяметра́льно-супротиле́жний, діяметра́льно-проти́вний.
Контра́стный – контра́стовий, протиле́жний.
Напро́тив
1)
предл. с род. п. – навпро́ти, про́ти, напро́ти(в), насу́проти́(в), су́проти́(в), навпаки́, (визави) про́сто, напро́сто ко́го, чо́го; срв. Про́тив. [Стоя́ла вона́ про́ти мі́сяця молодика́ (М. Вовч.). Сі́ла собі́ напро́тив віко́нця (Чуб. V). Він сиді́в напро́сто ме́не (Звин.). Покоти́ла паляни́цю навпаки́ со́нця (Квітка)].
Лежащий, находящийся -тив – проти́вний, супроти́вний, протиле́жний. [Через сі́ни проти́вна ха́та (Квітка). З проти́вної ву́лиці доно́сився парубо́чий го́мін (Мирн.)];
2)
союз – а, ба (навпро́ти́, навпаки́).
Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо – я тебе́ вчу до́брого, а ти (навпро́ти́, навпаки́) ро́биш лихе́;
3)
нрч. – на(в)про́ти, про́ти, насу́проти, всу́переч, навпаки́, (зап.) проти́вно, (диал.) навпро́ть; (наперекор) наперекі́р; срв. Вопреки́, Наоборо́т. [Не ба́чите, що навпро́ти ї́демо? – Зверта́йте! (Мирн.). Навпаки́, істо́рія сама́ дала́ нам зовсі́м и́нші при́клади (Грінч.). Я не гні́ваюсь, а навпаки́ раді́ю з то́го (Київщ.). Я зо́всім на́віть не розгні́вався на ньо́го: проти́вно, його́ по́гляд болі́в мене́ (Франко). Та не йдіть бо навпро́ть (Київ)]. Его там не было! – -тив, он там был! – Його́ там не було́! – Навпаки́, він там був! (ба був!).
Проти́вный
1) проти́вний, супроти́вний, протиле́жний;
см. Противополо́жный. [З проти́вної ву́лиці доно́сився парубо́чий го́мін (Мирн.)].
-ный берегпротиле́жний бе́рег.
-ная сторона (реки, дома) – проти́вний, протиле́жний бік (рі́чки, до́му). [Сі́ни були́ прохідні́ і виво́дили на таки́й же ґа́нок з проти́вного бо́ку до́му (Ор. Лев.)].
-ное мнение – протиле́жна, супроти́вна ду́мка.
В -ном случае – в проти́вному ра́зі.
-ная сторона, юрид. – супроти́вна, супере́чна, відпо́рна сторона́.
В -ную сторону, см. В противополо́жную сторону (Противополо́жный).
-ные средства часто ведут к одной цели – протиле́жні (супере́чні) за́соби ча́сто прова́дять до одніє́ї мети́;
2) (
противодействующий) проти́вний, супроти́вний, супере́чний и -ній, перешкідни́й. [При́йдеться тоді́ нам і все те, що ро́блено в Моско́вщині для ру́ського єди́нства, назва́ти супроти́вним наро́дній ру́ській спра́ві (Куліш)].
-ный ветер, -ная волна – проти́вний, супроти́вний ві́тер, проти́вна, супроти́вна хви́ля. [Чо́вен же був уже́ на сере́дині мо́ря й би́ло його́ хви́лями, бо ві́тер був супроти́вний (Єв.). Ві́тер (су)проти́вну хви́лю зо дна мо́ря зніма́є, су́дна коза́цькі розбива́є (Дума)].
-ный закону поступок – супере́чний зако́нові (и із зако́ном) вчи́нок.
-ный лагерь – проти́вний, супроти́вний, супере́чній та́бор.
-ная сила – супроти́вна, перешкідна́ си́ла;
3) гидки́й, оги́дний, оги́дливий гиде́сний, бридки́й, обри́дний, обри́дливий, при́крий, опри́кривий, відворо́тний, осору́жний, нечви́дний, вре́дний;
срв. Отврати́тельный. [Я йому́ гидка́, тому́ й біжи́ть так шви́дко (Самійл.). Гиде́сна ти мені́ ста́ла (Липовеч.). Бридки́й, пога́ний же ти, Дуви́де, та ще й ду́же (Васильч.). Як знена́виділа, то й диви́тись не хо́че на ньо́го – яки́йсь одворо́тний став він їй (Васильч.). Щось іде́ – таке нечви́дне, що й гля́нути ги́дко (Свидн.). Ну, та й уре́дний же хло́пець (Лохв.)].
-ный вкус, запах – гидки́й, відворо́тний, при́крий смак, пах.
-ная погода – бридка́, пога́на пого́да.
-ный человек, женщина – оги́дний, вре́дний, відворо́тний чолові́к, оги́дна, вре́дна, відворо́тна люди́на, жі́нка, оги́дник, оги́дниця, оги́да (общ. р.), обри́дник, обри́дниця.
Делать, сделать кому-л. что-л. -ным – спроти́влювати, спроти́вити, бри́дити, збри́дити и набри́дити, при́крити, спри́крити кому́ що. [Знав, що тим спроти́влю їй ще гі́рше оги́дну ха́ту на́шу (Л. Укр.). І оте́ зажива́ння самого́ цу́кру так йому́ набри́дило цу́кор, що він потім не міг пи́ти соло́дкого ча́ю (Єфр.). Все те вку́пі в коро́ткім часі му́сіло спри́крити їй спі́льні сні́дання, обі́ди і прохо́ди з па́нством Темни́цькими (Франко)].
Сделаться -ным кому – спроти́витися, збри́дитися, спри́критися кому́, зроби́тися, ста́ти гидки́м, відворо́тним кому́. [Коли́-б я не спроти́вилася ча́сом Степа́нові в такі́й оде́жі (Л. Укр.)].
Он -вен мне – він мені́ відворо́тний, гидки́й, оги́дний, бридки́й, осору́жний. [Попро́сту мені́ той Дембо́вський – оги́дний (Крим.). Чи не бу́дуть вони́ бридкі́ тобі́ (Леонт.). Я три́чі вже йому́ каза́ла, що осору́жний він мені́, що й гля́нути не мо́жу я на ньо́го (Тобіл.). Вона́ мені́ така́ одворо́тна (Борз.)].
Противополо́жныйпротиле́жний, супротиле́жний, проти́вний, супроти́вний; (противоречащий чему) супере́чний чому́. [Перейшо́в мо́вчки до протиле́жної стіни́ (Л. Укр.). Сті́ни супротиле́жного буди́нку (Кониськ.). Два діяметра́льно супротиле́жні ти́пи (Грінч.). По́лум’я осява́ло проти́вну сті́ну (Коцюб.). Напро́сто ме́не сиді́в на супроти́вній ла́ві яки́йсь добро́дій (Крим.). Шевче́нко мав діяметра́льно протиле́жні Куліше́вим істори́чні по́гляди (Грінч.). Письме́нники протиле́жного на́пряму].
Доказывать совершенно -ное – дово́дити цілко́м (су)протиле́жне, супроти́вне.
-ные свойства – супроти́вні, (су)протиле́жні власти́вості.
-ные интересы – супроти́вні, супротиле́жні, супере́чні інтере́си. [Супере́чні націона́льні інтере́си (Грінч.). Усі́ інтере́си ма́си ста́ли супротиле́жними інтере́сам пані́в (Кониськ.)].
-ная сторона, -ный берегпротиле́жний, супротиле́жний, проти́вний бік, бе́рег, той бік, бе́рег.
Находящийся на -ной стороне, -ном берегу – тогобі́чний, того́біцький, по́ той бік, по тім бо́ці. [Того́біцькі го́ри (Корол.)].
В -ную сторону от чего-л. – у проти́вний (протиле́жний, дру́гий) бік від чо́го, насу́против, навпаки́, наопа́к, наопа́ч чо́го. [Ти му́сиш тіка́ти в проти́вний бік (Франко). Покоти́ла паляни́цю навпаки́ со́нця (Квітка)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Антиматерия – антиматерія.
[Заряд антиматерії протилежний зарядові звичайної матерії; при контакті антиматерія і звичайна матерія зникають, перетворюючись на вибух енергії. Кожний, хто візьме до рук шматок антиматерії, миттєво вибухне з силою тисяч водневих бомб. Отже, антиматерію не варто брати до рук, але вона, мабуть, була б ідеальним пальним для космічних подорожей (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку)].
Обговорення статті
Перебраниваться – (с кем) перела́юватися, ги́ркатися, гари́катися, пересварюватися, перекоря́тися, переко́рюватися, (сориться, ещё) гризтися з ким.
[А в корчмі бондар Назар Попелуха п’є горілочку і перекоряється з Гершком за якісь обручі на діжку (М.Вовчок). Зачали лаятись, перекорюватись (Сл. Гр.). Мася з Орисею гиркались, — та каже: «тобі жениха пришле архирей», а та каже: «тобі» (А.Свидницький). Я здогадуюсь, що старий знову чогось не помирився із сином і навіть у свят-вечір знайшов час гарикатись. А потім, дивись, і сусідам піде жалітися, що його сякий не такий розумець не має в голові олії (М.Стельмах). Хоча наша качка й однокрила, та своєю сміливістю і тямущістю дивує всіх вуличан. Весною, коли повиводяться курчата, вона весь час клопочеться біля чужого виводка. А побачить десь ворону, то так уже пересварюється з нею та накостричується одним крилом і шиєю, що чорнокрила дзьобаха зо зла каркне і полетить далі шукати здобич (М.Стельмах). — Так пристройте мене в якійсь конторі чи до якоїсь кумерції. Я й сам не хочу в лісі трубити з вовками та гризтися з рідним батьком (М.Стельмах). Їли вперше за ці п’ять днів навчання мирно, не гиркалися,  якщо  хтось там комусь підбив ненароком ложку чи  зачепив  ногою  під  столом (Гр.Тютюнник). Але, як це буває в хорошій сім’ї, яка хоч і пересварюється, та все ж не забуває, що вона — кровна рідня, — стан гострої неприязні існував недовго (Г.Тютюнник). Жінки́ перела́ювались через тин (АС). Іноді сперечалися, але потім приймали і протилежний погляд. Ніколи не гиркалися. Вони жили красиво (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЗАИМОИСКЛЮЧА́ЮЩИЙ взаємозапере́чний, взаємосупере́чливий, взаємно-несумі́сний, поля́рно протиле́жний, прибл. взаємопротиле́жний, коротк. поля́рний.
КОНТРА́СТНЫЙ протиле́жний, поля́рний.
ПРОТИВОРЕ́ЧИТЬ, противоречащий що /мн. хто/ супере́чить тощо, звиклий пере́чити, гото́вий заперечити, прикм. супере́чливий, супере́чний, проти́вний, розбі́жний з чим, галиц. контроверсі́йний, цілко́м протиле́жний, образ. у конфлі́кті з, прийм. всу́переч;
противоречащий вы́водам розбі́жний з ви́сновками, всу́переч ви́сновкам;
противоречащий зако́ну розбі́жний із зако́ном, юр. протизако́нний, фраз. всу́переч зако́ну;
противоре́чащий здра́вому смы́слу безглу́здий;
противоречащий чему всу́переч чому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Противолежащийпротиле́жний, супротиле́жний, -а, -е.
Противоположныйпротиле́жний, -а, -е; -но – протиле́жно.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Направление – напрямок; напрям. По направлению к… – в напрямі до… Противоположное направлениепротилежний напрямок, напрям. Идти по направлению к… – прямувати до… Сохранять какое-либо направление – додержувати якого напряму.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Противолежащийпротиле́жний.
Противоположныйпротиле́жний.
Противулежащийпротиле́жний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Диаметрально
• Диаметрально противоположный
– діаметрально протилежний; цілком (зовсім) відмінний (інший, протилежний).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

обра́тный зворо́тний (напрям), мат. обе́рнений; протиле́жний (знак)
противополо́жный протиле́жний, супроти́вний
пря́мо противополо́жный пря́мо протиле́жний
сторона бік,-бо́ку; мат. сторона́,-ни́
с. верхова́я бік горі́шній
с. впускна́я прока́тного ста́на бік впускни́й вальці́вні
с. выпускна́я печи́ бік випускни́й пе́чі
с. лицева́я бік чолови́й
с. наве́тренная бік наві́тря́ний
с. напо́рная бік напірни́й
с. нерабо́чая бік неробітни́й [неробо́чий]
с. оборо́тная бік оборо́тний [зворо́тний]
с. обра́тная бік зворо́тний [протиле́жний], сторона́ протиле́жна
с. подве́тренная бік підві́тряний
с. подсо́лнечная бік со́нячний, сторона́ со́нячна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Протиле́жнийпротивоположный.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Приказ – нака́з (-зу); п. обратныйпротиле́жний нака́з; п. по гарнизону – нака́з зало́зі; п. по городу – нака́з мі́сту; п. по комиссариату – нака́з комісаріятові; дать приказ – да́ти нака́з; объявить -зом – оповістити нака́зом; отдавать приказ – видава́ти нака́з, нака́зувати; по -зу – з нака́зу; (согласно с приказом) – за нака́зом.
Противный чему (о мнении, несогласный) – супере́чний чому́ (і з чим); (противоположный) – протиле́жний, противний.
Противоположный (о мнении) – протиле́жний.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

протиле́жний, -на, -не

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Противоположный — проти́вний, протиле́жний, супроти́вний.

Запропонуйте свій переклад