Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 5 статей
Запропонувати свій переклад для «пря»
Шукати «пря» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пря –
1) боротьба́, борня́, змага́ння, (слав.) пря з ким; см. Борьба́. [Не нам на прю з тобо́ю ста́ти, не нам діла́ твої́ суди́ть (Шевч.)];
2) (спор) змага́ння, пря; см. Пре́ние. [Хто з ним на суд, на прю слове́сну ста́не (Куліш)].
Пре́ние –
1) змага́ння за що, супере́ка, супере́чка, пере́чення, пря (р. прі). [Змага́ння за у́нію (Куліш). Хто з ним на суд, на прю слове́сну ста́не? (Св. Пис.)];
2) -ния – диску́сія (-ії), деба́ти (-тів).
• Пре́ния сторон на суде – змага́ння сторі́н на суді́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Спадать, спасть –
1) (о плодах, листьях) опада́ти, опа́сти, спада́ти, спа́сти;
2) (о волосах, шерсти) вила́зити, ви́лізти;
3) (об опухоли) стуха́ти, сту́хнути, (о мн.) постухати; відтухати, відтухнути, (о мн.) повідтухати;
4) (о воде) схо́дити, зійти́, спада́ти, спа́сти, меженіти, змеженіти; убувати, убути;
5) (о морозе, жаре и т.п.) пересіда́тися, пересі́стися;
6) (с тела) марні́ти, змарні́ти, ху́днути, сху́днути;
7) (о ветре) ущухати, ущухнути:
• пыл спадал – запал ущухав;
• спадать, спасть с голоса (разг., устар.) – спадати, спасти з голосу; тратити, стратити голос; утрачати, утратити голос;
• спадать, спасть с лица, тела (разг.) – спадати, спасти з лиця (на виду), з тіла; марніти, змарніти (худнути, схуднути).
[Тахтауловський дяк п’є горілки багато і уже спада з голосу (І.Котляревський). — Усе, було, тружусь, роблю — Аж з тіла спала (Л.Глібов). Вона прикрила вії, і дві здоровенні сльозини спали з її очей (П.Мирний). Лисий я, волосся спало, Решта білая, як сніг (С.Руданський). Метеори раз у раз спадали а неба на степ (І.Нечуй-Левицький). — Ото славний ти, мій Юруше! — каже князь, об’їхавши свої лани, городи та садки. — Робота в тебе, як на огні горить, тільки наймити чогось неначе з тіла спали (І.Нечуй-Левицький). Передня куфа спала їй на ноги та притовкла їх (М.Коцюбинський). Одна бомба з окопищ ударила саме в склепіння під спуском і, пробивши дірку аж наскрізь, застряла, але через щілини окружні й прозорі проступила вода і почала спадати двома чималими цівками в льох (М.Старицький). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити (Сл. Гр.). Що ж тобі відтухає на горличку? (Сл. Гр.). Ще півгодини — і вже по повені. Вода спаде, повитикається сховане каміння (Г.Хоткевич). — Всяка весна кінчається морозами, не забувайте, — відповів Вигорський. — Краще не весніти, щоб не опадати (В.Підмогильний). Сидимо біля погаслого вогнища — століття, друге, трете, жар не стухає,  не гасне (В.Стус). Злива наробила шкоди і збитків. А опісля неї відразу почалася спека. Пря­жило — тріскалася земля. Річка меженіла (Б.Харчук). Дощ уже пересівся (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна)]. Обговорення статті

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Хто з ним на суд, на прю словесну стане. К. Іов. 19.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пря́ = супере́чка і д. Пре́ніе.

Запропонуйте свій переклад