Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «пуд»
Шукати «пуд» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бра́тися, беру́ся, -ре́шся, гл.
1) Браться; приниматься.
На Гліба-Бориса до хліба берися. Ном. № 451. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Хмари беруться із землі, а більше із води. Чуб. І. 24. Тобі живе́ться — і на скіпку бере́ться. Тебѣ во всемъ удача. Г. Барв. 312.
2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать.
Як приїду в город, то все берусь ночувати в кума. Зміев. у. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. МВ. І. 14. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Г. Барв. 211. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. К. Чр. 5. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Г. Барв. 160. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. Г. Барв. 361.
3) Набираться.
Ой я в бору воду беру, — вода не береться. Мет. 50.
4) Собираться, готовиться.
Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. НВолын. у. Мати поседіла, береться йти. Драг. 10. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. II. 24.
5) Приближаться (о времени), подходить, доходить.
До сорока год вже мені береться. Зміев. у. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. К. (О. 1861. II. 229). Бралося вже до півночі. Мир. Пов. II. 55. Уже й пуд обіди береться. Чуб. II. 346.
6) Биться, драться.
Пішли ся брати на олов’яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. Драг. 262.
7)
— в но́ги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. Вх. Лем. 394.
8)
— до чо́го. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. К. (О. 1861. І. 310). До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. Г. Барв. 482. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. Хотин. у.
9)
— з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Шевч. Любилися, кохалися, чому не беремся? Чуб. V. 97. Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. Мкр. Н. 34.
10)
— за ко́го. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. Г. Барв. 273.
11)
— чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. Дещо (4-те вид.), 99.
12)
— на си́лу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? Млр. л. сб.
13)
Бере́ться сва́рка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. Шух. І. 35.
14)
Не бере́ться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. Грин. ІІІ. 220.
14)
Моро́з бере́ться. Морозить. Береться світом мороз. Константиногр. у.
Ка́ліво, -ва, с.
1) Кустъ картофеля.
Картопля сеє літо не вродила: потроху пуд калівом. Черниг. у. Оце три каліва викопала. Черниг. у.
2) О коноплѣ, льнѣ: половина
повісма. Черниг. у.
Каю́к, -ка́, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки́ имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Ум. Каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Круп’я́нка, -ки, ж. Колбаса, начиненная кашей. Дайте ковбасу, я додому понесу; дайте круп’янку, пудкину пуд лавку. Чуб. III. 477.
Перемахля́рити, -рю, -риш, гл. Растратить. Живо перемахлярила пуд пшона.
Порі́зати, -жу, -жеш, гл.
1) Порѣзать, обрѣзать.
2) Перерѣзать (многихъ).
Найшли пуд мостом дітей порізаних. Чуб. II. 475.
Потребля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -би́ш, гл.
1) Истреблять, истребить.
Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли. К. МБ. XI. 151.
2) Истрачивать, истратить.
За тиждень пуд муки потребить. Лебед. у.
І. Пуд, -да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113.
ІІ. Пуд, -ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду. Лукаш. 143.
Сливе́, нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Уще́рити и ущи́рити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде. Черн. у.
Фа́тьол, -ла, м. Бѣлый платокъ, которымъ покрываютъ голову новобрачной. Де ся сі коса діла: ци в поле поленула, ци пуд білий фатьол сіла? Гол. IV. 411.

Запропонуйте свій переклад