Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «пустомеля»
Шукати «пустомеля» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пустоме́ля – базі́кало, верзи́ця, баля́сник, торохті́й, -ті́йка, пустомоло́т, дурноля́п, дурноля́пка, ле́петень, лепету́н, -ту́ха, цокоту́н, -ту́ха, талала́й, -ко, -ка, пуста́к, патя́ка, патя́кало, гавку́н, мелу́н, бала́кайло, клепа́ло, клепа́лка, брехуне́ць (-нця́). [Верзи́, верзи́це, по́ки верзе́ться (Номис). Ле́петень лепе́че, а ду́рень слу́ха (Приказка). І не заці́пить їй, га́спидській торохті́йці (Кухар.). Вибача́йте йому́ – вона́ у нас така́… дурноля́п! усе́ язико́м ме́ле (Кониськ.). Це пустомоло́т, язико́м ті́льки ме́ле (Київщ.). Дурни́й пустомоло́т! (Біл.-Нос.). Бага́цько є таки́х гавкуні́в на селі́ (Липовеч.). Та – го́ді вже, пуста́че! (М. Вовч.)].
Колоты́рник –
1) (перебивающийся в нужде) харпа́к (-ка́);
2) (надоедливый проситель) насти́ра, жебру́н (-на́);
3) (торговец, срывающий копейку) жми́крут;
4) (перекупщик) переку́пник;
5) (пройдоха) проно́за, пройди́світ, круті́й (-тія́);
6) (любитель поесть-попить на чужой счёт) дармої́д;
7) (бездельник) леда́що (-ща);
8) (пустомеля) лепе́тя;
9) (сварливый человек) коло́тник, заї́да.
Ло́пала –
1) (обжора) жеру́н (-на́), -ру́нка, ненаже́ра, проже́ра (общ. р.);
2) базі́кало (общ. р.); см. Пустоме́ля.
Ме́ленка –
1) см. Ме́льничка;
2) (для отпугивания птиц) млине́ць (-нця́);
3) см. Пустоме́ля.
Ме́льница –
1) млин (-на). [«Де гори́ть?» – «На степку́ коло млині́в» – «Чиї́х млині́в?» – «Не зна́ю: чиї́сь вітряки́» (Звин.)].
• -ца верхняя, нижняя – горови́й, низови́й млин.
• -ца ветряная – вітря́к (-ка́), (ум. вітрячо́к (-чка́)), вітряни́й млин; (голландск. системы) кругля́к, (немецк. сист.) ступни́к (-ка́). [Край ни́ви стоя́ть вітряки́ (Коцюб.)].
• -ца водяная – водяни́й млин, (млин-)водя́к (-ка́), гребляни́й (гребльови́й) млин, (небольшая) млино́к (-нка́), (диал.) млини́ця; (с наливным колесом) корча́к (-ка́), коро́чний млин; (с подливным колесом) підспі́дник, підсубі́йник, підсубі́йок (-бі́йка), підсубі́йний млин; (действ. только в половодье) вешня́к (-ка́); (у берега реки: на Днестре) байда́к (-ка́). [Лю́ди коло ста́ву млини́ будува́ли (Рудан.). На цьому́ ставку́ коли́сь був млин-водя́к (Переясл.). Два млини́ гребльови́х, а два вітряни́х (Март.). Пуска́єте во́ду на коле́са млині́в-вешнякі́в (Куліш)].
• -ца конная (или воловья) топча́к (-ка́), топчі́й (-чія́), (конная) ступа́к, ступча́к. [То́пчемося, на́че воли́ на кру́зі в топчаку́ (Кониськ.)].
• -ца кофейная – млино́к (до ка́ви). [Купи́в млино́к до ка́ви (Марков.)].
• -ца крупичатая (крупичатка) – пи́тель (-тля), питльови́й млин. [Ме́льник приви́к до тукота́ння пи́тля (Франко)].
• -ца крупяная (крупорушка), см. Круподё́рня.
• -ца мукомольная, хлебная – млин.
• -ца паровая – парови́й млин.
• -ца пильная, см. Лесопи́льня.
• -ца пловучая – (на)плавни́й млин, плава́к, плива́к, гонча́к, (на лодках) лодя́к (-ка́).
• -ца ручная – ручни́й млин, жо́рно и (чаще, мн.) жо́рна (-рен). [Мав жо́рна, що рука́ми хліб ме́лють (Чуб. II)].
• -ца сукновальная – валю́ша, (реже) фолю́ша; срв. Сукнова́льня.
• Поехать, пойти на -цу – пої́хати, піти́ до млина́.
• Место, бывшее под -цей – млини́сько, млини́ще;
2) см. Пустоме́ля.
Пустозво́н, см. Пустоме́ля.
Пустосло́в – марносло́в, марносло́вець, марномо́вець (-вця); срв. Пустоме́ля.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пустомеля, пустослов – базі́кало, -ла, торохті́й, -ія́, баля́сник.
Пустозвон, см. Пустомеля.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Базі́ка, базі́кало – болтун, балагур, пустомеля, пустослов.
Мелу́н, -на́ – пустомеля.
• Утну́ти млина́ – солгать.
Тара́хкало –
1) погремушка;
2) пустомеля.
Торохті́йка, торохкоті́йка – пустомеля, болтунья.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бала́кайло, -ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Верзи́ця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. Утну́ти мелуна́. Солгать. Ном. № 6930.
Торохті́йка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ба́бський, -а, -е. *6) Ба́бський пра́зник. Краснобай, пустомеля, мужчина, пользующийся успехом у женщин. Пир, у.
*Клепа́лка, -ки, об. Болтун, болтунья, пустомеля. Полт. г. Сл. Яворн.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Пустоме́ля = базїкало, баля́сник, ле́петень, мелу́н, дурноля́п, торохтїй, ка (Сп. С. Ш.), талала́й, ко, ка (С. Ш.), цокоту́н, ха (С. З.), верзи́ця, марносло́вець (К. Св. П.). — Лепетень лепече, а дурень слуха. н. пр. — Вибачайте йому — воно у нас таке... дурноляп! усе язиком меле. Кн. — Ой за лїсом, за пролїсом талалай кричить. (н. з. = гусак). — За білими березами талалайко Пантелейко свище, (н. з. = зуби та язик). — Ой жінки ви, цокотухи! Кв.
Пустозво́нъ = д. Пустоме́ля.
Пустосло́въ = д. Пустоме́ля.

Запропонуйте свій переклад