Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «путівець»
Шукати «путівець» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Доро́га –
1) (в букв. смысле и переносно – как поведение) доро́га (ум. дорі́жка, дорі́женька, дорі́жечка), шлях (ум. шляшо́к, р. -шку́), путь (ж. р. пути́), тропа́ (ум. тро́пка). [З ба́тька була́ люди́на че́сна, а син пішо́в и́ншою доро́гою. По-під те́мним га́єм іду́ть шляхо́м чумаче́ньки (Шевч.). Шляшо́к би́тий звива́вся до мі́ста (М. Вовч.). Перед вікно́м широ́ка би́та путь. Моско́вський по́їзд стої́ть на тре́тій путі́].
• Доро́га большая, торная, торговая – би́тий шлях, вели́кий шлях, гости́нець (р. -нця).
• Д. проезжая – проїзни́й шлях, проїзна́ доро́га.
• Д. столбовая, почтовая – верстови́й (стовпови́й) шлях.
• Д. железная – залізни́ця, залі́зна ко́лія.
• Д. просёлочная – путіве́ць (р. -вця́) (Г. Барв.).
• Д. перекрестная – перехре́сний шлях, середохре́сна доро́га, (гал.) крижова́ доро́га.
• Д. окольная – маніве́ць. [Хто манівця́ми просту́є, той удо́ма не ночу́є (Присл.).].
• Д. на гору из оврага, от берега – узві́з (р. узво́зу). [Бо́ричів узві́з].
• Д. для прогона скота – прогі́н (р. -го́ну).
• Д. уторенная (летом) – нако́чений шлях; (зимой) нате́ртий, уте́ртий шлях.
• Гладкая санная доро́га – плавки́й шлях.
• Установившаяся дорога – становки́й шлях. [Пої́демо неха́й, як становки́й шлях бу́де].
• Д. ухабистая – вибо́їста путь.
• Д. весенняя, летняя, зимняя – вешня́к, літня́к, зимня́к.
• Д. забитая снегом – забивна́ путь.
• Д. с колотью – грудна́ путь.
• Д. покрытая шероховатым льдом – дерешува́тий шлях.
• Часть доро́ги, по которой бегут лошади – ступа́.
• Боковые части доро́ги – обо́чини.
• Без доро́ги – бездорі́жно, бе́здоріж. [Пішо́в бездорі́жно, навмання́].
• Место расхождения доро́г – ро́звилки, перехре́стя.
• Какою доро́гою? – яки́м шляхо́м? кудо́ю?
• Вот этой доро́гой – сюдо́ю, осюдо́ю.
• Той доро́гой – тудо́ю.
• По доро́ге – по руці́; в завороті́.
• Не по доро́ге – не по руці́, не в завороті́, не в шляху́.
• Живущий за дорого́й – задоро́жній;
2) (путешествие) доро́га, по́дорож, путь (р. пути́).
• Дальняя доро́га – вели́ка доро́га, дале́кий шлях, дале́кая путь. [Ой не їдь, си́нку, у вели́ку доро́гу. Дале́кая путь, хвили́ни не ждуть (Л. Укр.). В дале́кую путь піду́ (Грінч.)].
• Собираться в доро́гу – лаштува́тися (ла́годитися) в доро́гу, в путь.
• Тянет в доро́гу (шутл.) – мандрі́вочка па́хне. [А вже весна́, а вже красна́, із стріх вода́ кра́пле, молодо́му чумако́ві мандрі́вочка па́хне].
• Устать от доро́ги – стоми́тися з доро́ги, здоро́житися. [Здоро́жився, все ті́ло боли́ть. Ді́ти такі́ були́ здоро́жені, що за́раз і посну́ли].
• Счастливой доро́ги – щасли́во! час до́брий, щасли́вої доро́ги!
• Найти доро́гу, стать на настоящую доро́гу – ви́йти на пе́вний шлях, тропи́ вхопи́ти, тропи́ набі́гти. [Як-би мені́ вхопи́ти тіє́ї тропи́, де ща́стя (Г. Барв.). Не набіжу́ тропи́ (Г. Барв.)].
• Стать кому поперёк доро́ги – заступи́ти сте́жку, ста́ти попере́к шляху́, ста́ти на перешко́ді; (неблагоприятствовать) не́путити. [Це мені́ не́путить ото́й Ула́с Голова́тий, а то не взя́ли-б си́на в москалі́].
• Туда ему и доро́га – Свої́м шляхо́м пішо́в! – Так йому й тре́ба! Коту́зі по заслу́зі! «А як була́ поже́жа, то кра́дений кожу́х згорі́в». – Свої́м шляхо́м пішо́в!
Междоро́жица – путі́[и́]вець (-вця).
Напо́льный – польови́й, напі́льний, нив’яни́й, ланови́й.
• -ная дорога – польова́ доро́га, путі́вець (-вця); срв. Просё́лок.
• Жаворонок-птичка -ная – жа́йворонок – пта́шка польова́.
Просё́лок, -сё́лочная дорога – путі́[и́]вець (-ті́вця), степова́ (польова́) доро́га.
• Ехать -сё́лками – ї́хати путі́[и́]вцем.
• Дорога идёт -сё́лками – доро́га йде помі́ж (промі́ж) се́лами, доро́га йде путі́[и́]вцями.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Проселочная дорога – путі́вець.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Дорога – доро́га;
• д. (сооружение) – шлях (-ху);
• д. большая – ш. вели́кий;
• д. горная – ш. гірськи́й;
• д. гравийная – ш. нарінко́вий;
• д. грунтовая – ш. ґрунтови́й;
• д. гужевая – ш. возови́й;
• д. долинная – ш. доли́нний;
• д. железная – залізни́ця;
• д. ж. висячая – з. висна́;
• д. ж. воздушная – з. надзе́мна;
• д. ж. горная – з. гірська́;
• д. ж. двупутная – з. двоколі́йна;
• д. ж. зубчатая – з. зубча́ста;
• д. ж. кабельная – з. каблева, жильникова;
• д. ж. канатная – з. коді́льна;
• д. ж. магистральная – з. магістра́льна;
• д. ж. надземная, воздушная – з. надзе́мна;
• д. ж. нормальной колеи – з. норма́льноколі́йна;
• д. ж. однопутная – з. одноколі́йна;
• д. ж. окружная – з. обкружна́;
• д. ж. подвесная – з. висна́;
• д. ж. подземная – з. підзе́мна;
• д. ж. полевая – з. польова́;
• д. ж. пригородная – з. приміська́;
• д. ж. проволочно-канатная – з. дротя́но-коді́льна;
• д. ж. промышленная – з. промисло́ва;
• д. ж. стратегическая – з. стратегі́чна;
• д. ж. узкоколейная – з. вузькоколі́йна;
• д. ж. цепная – з. ланцюго́ва;
• д. ж. частная – з. прива́тна;
• д. ж ширококолейная – з. ширококолі́йна;
• д. искусственная – ш. шту́чний;
• д. магистральная – ш. магістра́льний;
• д. непроездная – ш. непроїзни́й;
• д. окольная – маніве́ць (-вця́);
• д. перекрестная – ш. перехре́сний;
• д. переходная (тропинка) – сте́жка;
• д. подвесная – ш. висни́й;
• д. под’ездная – ш. під’їзни́й;
• д. подземная – ш. підзе́мний;
• д. почтовая – ш. пошто́вий;
• д. проселочная – путіве́ць (-вця́);
• д. равнинная – ш. рівни́нний;
• д. тележная – ш. возови́й;
• д. трактовая – ш. би́тий;
• д. шоссейная – ш. сошови́й;
• д. электрическая – електрозалізни́ця, електри́чна залізни́ця;
• д. э. безрельсовая – е. безрейко́ва;
• д. э. зубчатая – е. зубча́ста.
Проселочная дорога – пу́тівець (-вця́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Дорога
• Без дороги идти – іти манівцем (манівцями, навмання, бездоріж, без дороги).
• Большая дорога (разг. большак) – велика дорога ([великий] шлях); гостинець.
• В дороге – у дорозі; ідучи, їдучи.
• В дорогу, на дорогу – на дорогу, (іноді) на відхід. [Дружки прощаються, цілуються з молодою та, збираючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грінченко.]
• Все дороги ведут в Рим – усі шляхи (усі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.
• Давать, дать, уступать, уступить дорогу кому – давати, дати дорогу кому; уступатися, уступитися з дороги кому; (іноді) проступатися, проступитися кому.
• Дорога весенняя, летняя, зимняя – дорога весняна, літня, зимова; вешняк, літняк, зимняк.
• Дорога предстоит кому – має їхати (вирушати) хто; дорога лежить (стелиться) кому; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому; дорогу чує хто; (зниж.) дорога чхається кому.
• Дорога пролегла по горе – дорога йшла горою (по горі).
• Дорога уторенная – (влітку) Битий (уторований, накочений) шлях; (взимку) утертий (натертий) шлях; утерта (натерта) дорога.
• Железная дорога – залізниця; (давн. розм.) чавунка.
• Живущий за дорогой – який живе за дорогою; задорожний.
• Запала ему к нам дорога (перен.) – заросла йому стежка до нас; шлях заріс йому [терном] до нас; до нас йому нема(є) дороги.
• Идти (действовать) прямой дорогой – по правді ходити, чинити (робити); просто (прямо, навпростець, прямцем) іти; простувати (прямувати); (арх.) ходити, чинити правим робом. [Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Шевченко.]
• Идти своей дорогой – іти своїм шляхом (своєю дорогою); (давн.) робити (ходити, чинити) своїм робом.
• Какой дорогой, куда? – яким шляхом?; (розм.) кудою?
• Мне не дорога к ним ходить – мені нема чого до них ходити.
• На битой дороге трава не растёт – на битій дорозі трава не росте. Пр.
• Найти дорогу; попасть на дорогу; (в)стать на настоящую дорогу – вийти на певний шлях; тропи вхопити (набігти); потрапити (натрапити) на [певну] дорогу (на [певний] шлях).
• На дороге стоит да дороги спрашивает – іде дорогою, дороги питає. Пр. їде (іде) шляхом і шляху питає. Пр.
• На половине дороги – на півдорозі.
• На этой дороге большой крюк – це ми так круга (гака) великого дамо (це ви так круга (гака) великого дасте); це таке — кругасвіта (галасвіта) іти (піти); сюди (сюдою) [йти, їхати) дуже обхідно.
• Недорога тебе (мне, ему…) ходить туда (разг.) – нема чого (нічого, нетреба) тобі (мені, йому…) туди ходити.
• Не стойте на дороге – не стійте на дорозі; не перешкоджайте (не заважайте).
• Отрезать дорогу кому – перетяти дорогу (шлях) кому; заскочити дорогу (путь) кому; заскочити кого.
• Перебежать дорогу кому (разг.) – перебити, перебігти дорогу кому; перебігти кого.
• По дороге – дорогою; у дорозі.
• По дороге заехать, зайти к кому – мимоїздом заїхати до кого, мимохідь зайти до кого.
• По дороге, не по дороге кому с кем – по дорозі, не по дорозі кому з ким; у шляху, не в шляху кому з ким; (іноді) узавороті, невзавороті кому з ким, по руці, не по руці кому з ким.
• Поехать непрямой дорогой – поїхати непрямою (непростою) дорогою; покривулити.
• По кривой дороге поломаешь ноги – не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги. Пр. Проста дорога найкраща (найліпша). Пр.
• Пробить, проложить себе дорогу (перен.) – прокласти (пробити, проложити) собі дорогу (шлях, стежину, стежку); уторувати собі дорогу (шлях, стежину, стежку).
• Пролагать, прокладывать дорогу к чему – прокладати (торувати, промощувати) дорогу (шлях) до чого.
• Просёлочная дорога – путівець; польова (степова, міжселищна) дорога.
• Санная дорога – санна дорога; зимняк.
• Сбивать, сбить с дороги кого (перен.) – збивати, збити з дороги кого; збивати, збити на манівці кого.
• Сбиться с дороги – збитися (змилити) з дороги (з шляху); піти (податися, поблукати) манівцями; піти блудними дорогами; заблукати (заблудити).
• Свернуть с дороги – звернути (збочити) з дороги.
• С дороги! – з дороги!; набік!; оступися! (оступіться!).
• Скатертью дорога (перен. разг. ирон.) – полотном дорога; (іноді) з богом, Парасю!
• Собираться в дорогу – лаштуватися (лагодитися, іноді споряджатися) в дорогу (у путь).
• Столбовая дорога – стовповий (верстовий) шлях; гостинець.
• Стоять на хорошей, правильной дороге – стояти на добрій, правдивій (правій) дорозі; стояти на доброму, правдивому (правому) шляху.
• Стоять, стать поперёк дороги кому – стояти, стати на дорозі кому; шлях (дорогу, стежку) заступити кому; стати поперек шляху кому; на переметі стати кому; зав’язати дорогу кому; (арх.) переп’ят устати кому (іноді на кого); (іноді образн.) перекопати дорогу кому; заорати (переорати) дорогу кому.
• Счастливой дороги! – щасливо!; час добрий!; щасливої дороги!; щаслива [тобі, вам] дорога (путь)!
• Туда ему и дорога! (разг.) – так йому й треба!; своїм шляхом пішов!; катюзі по заслузі!
• Тянет в дорогу кого – тягне (пориває) в дорогу кого; вабить (надить) дорога кого; (фольк.) доріженька (мандрівочка) пахне кому.
• У дороги – при дорозі; край дороги (шляху).
• Уставший от дороги – Задорожений.
• Устать от дороги – стомитися з дороги; здорожитися.
• Этой, той дорогой – цією, тією дорогою (цим, тим шляхом); (о)сюдою, тудою. [Ти сюдою, я тудою, а зійдемось над водою! Українка.]

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

доро́га доро́га,-ги, шлях,-ху
д. возду́шная доро́га пові́тря́на [надзе́мна]
д. грунтова́я доро́га ґрунтова́
д. желе́зная залізни́ця
д. кана́тная доро́га ли́нвова
д. мощёная доро́га бруко́вана, шлях бруко́ваний
д. подвесна́я доро́га підвісна́ [почіпна́]
д. просёлочная доро́га польова́ [степова́], путіве́ць,-вця́
д. столбова́я доро́га би́та
д. уха́бистая доро́га вибо́їста, шлях вибо́їстий

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Дорога — шлях, -ху́, доро́га, -ги; Д. временная — тимчасо́вий шлях; Д. вьючная — в’ю́чна доро́га; Д. грунтовая — ґрунтови́й шлях; Д. естественная — приро́дній шлях; Д. железная — залізни́ця; Д. зимняя — нате́ртий шлях, зимня́к; Д. искусственная — шту́чний шлях; Д. лесная — лісови́й шлях; Д. мощеная — бруко́ваний шлях; Д. полевая — польова́ доро́га; Д. проселочная — путі́вець, -вця; Д. с канавами — шлях з кана́вами; Д. столбовая — стовпови́й шлях; Д. строящаяся — шлях, що буду́ється; Д. транспортная — тра́нспортний шлях; Д. тыловая — тилови́й шлях; Д. узкоколейная — вузькоколі́йна залізни́ця; Д. ширококолейная — ширококолі́йна залізни́ця; Д. шоссированная, шоссейная — шосови́й шлях; полотно дороги — тор, то́ру; проезжая часть дороги — пере́їздок; прохожая часть дороги — ступа́, -пи́; указатель дорог — пока́жчик шляхі́в.
*Проселочная дорога — путіве́ць, -вця́.