Знайдено 16 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Волды́рь – пухи́р (р. -ря́), пухи́рчик, водя́нка, міху́р (р. -ра), міхуре́ць (р. -рця́). [Опа́рила ру́ку, аж пухирі́ понабіга́ли. Водянки́ понатира́ла чобітьми́]. • Волды́рь с гнойной жидкостью – гноя́нка. |
Вскрыва́ть, -ся, вскрыть, -ся –
1) (о реке) пуска́ти, пусти́ти. [На про́весні от-от рі́чка Гори́нь пу́стить]. • Река вскры́лась – кри́га скре́сла, кри́гу полама́ло, кри́га пішла́; 2) (о нарыве) пухи́р прорва́ло; 3) (о ране) ра́на розкри́лася, ра́ну пусти́ло (мед. слов.). |
Нами́нка –
1) (действие) – а) намина́ння, м’я́шку́рення; набига́ння, нажу́жмлювання, нага́рбування, нажма́кування, жмакува́ння; намі́шування; натира́ння, наті́пування; вимина́ння; наме́рвлювання; оконч. нам’яття́ (-ття́), нам’я́шку́рення; набга́ння́, нажу́жмлення, нага́рбання, нажма́кання, нажмакува́ння; намі́шення и намісі́ння; натертя́ (-тя́), натіпа́ння; наме́рвлення чого́; б) наму́лювання, оконч. наму́ля[е]ння (ноги́); 2) (количество намятого в один раз) нами́н (-ну), (глины) замі́с (-су); 3) наму́ля[е]не (-ного), на́гніток (-тка), (волдырь) пухи́р (-ря́), (диал.) піху́р, міху́р (-ра́), (мозоль) мозо́ля (-лі). |
Опа́р – о́(б)пар. • Пузырь вскочил от -ру – пухи́р набі́г з о́пару. |
Пла́вательный – пла́вальний, пла́вчий, плавни́й. • -ная перепонка – плі́вка, полоте́нце, полоте́нко, пра́пірка. [У ка́чки ла́пи з полоте́нцем]. • -ные перья (у птиц) – пла́вці. • -ный пузырь (у рыб) – пла́вальний пухи́р (-ря́). • -ная оболочка – пла́вальна оболо́нка. |
Проко́л –
1) см. Прока́лывание; сов. проко́лення, про́ткнення, простро́млення, прокі́л (-ко́лу); 2) проко́лина, проко́лоте мі́сце, про́тик (-ку). [Пухи́р проколо́ли, – з проко́лини гній іде́ (Звин.)]. |
Пузы́рь –
1) пузи́р (-ря́), міху́р (-ра́). • Плавательный -зы́рь – пла́вальний пузи́р, пухи́р (-ря́). • Жёлчный -зы́рь – жо́вчний міху́р. • Мочевой -зы́рь – сечови́й пузи́р (міху́р), се́чник, (диал.) бордю́г (-га́), пуздро́ (-дра́); 2) (волдырь) пузи́р (-ря́), ум. пузи́рчик, пухи́р (-ря́), ум. пухи́рчик, (диал.) піху́р (-ря́), ум. піху́рчик, міху́р (-ра́), ум. міхуре́ць (-рця́), (наполненный гнойной жидкостью) гноя́нка, (с бесцветной жидкостью) водя́нка. [Впійма́в за ру́ку – подря́пану, з пухиря́ми од кропиви́ і гаря́чу (Васильч.). На па́льчиках піху́рчики намуля́ти (Грінч. III). На́що-ж тобі́, моя́ ми́ла, працюва́ти, на па́льчиках міху́рчики намуля́ти (Пісня)]. • -зы́рь вскочил – пузи́р, пухи́р набі́г. • -зыри́ появились на чём, покрыли что – ски́дало (обки́дало) пузиря́ми, пухиря́ми що. [Усю́ пи́ку йому́ ски́дало пузиря́ми (Миргор. п.). Ски́дало пухиря́ми (Хорол. п.)]. • Покрыться -рё́м, -ря́ми – пузире́м, пузиря́ми, пухире́м, пухиря́ми зня́тися, взя́тися. [Мале́… до полови́ни пузире́м зняло́ся (Г. Барв.)]; 3) (водяной или мыльный) бу́льбашка, бу́лька, бу́льбах, бу́льба, бу́льбочка, ба́нька, бри́жа. [То до гори́ нога́ми хо́дять, то сто́вбура перекида́ються, то бу́льбахи дмуть (Квітка). А надво́рі до́щик іде́, аж бу́льбашки дму́ться (Грінч. III). Як каменю́ка пішла́ на дно, аж ті́льки бу́льбашки забулькоті́ли (Квітка). Бу́льбашки ска́чуть од кра́пель скрізь по воді́ (Коцюб.). Мов бу́льбашки у чавуні́ клеко́чуть (Гул.-Арт.). Аж бульки́ на воді́ стаю́ть (Франко, Пр.). Чолові́к на сві́ті, як ба́нька на воді́ (Номис). Налля́в він у ча́рку того́ вина́, в ча́рці ста́ли бри́жі, аж кипи́ть (Звин.)]. • Пускать мыльные -зыри́ – бу́льбахи, баньки́ ду́ти; 4) (малыш) капшу́к (-ка). |
Пупы́рь, Пупы́рыш – пухи́р (-ря́), пухи́рчик, прищ, при́щик; (шишка) ґу́ля, ґу́лька. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Волдырь – пухи́р, -ря́. |
Нарыв – боля́чка, -ки, пухи́р, -ря́. |
Пузырь –
1) (мочевой) сечни́к, -ка́; 2) (волдырь) пухи́р, -ря́; 3) (на воде) бу́лька, -ки, бу́льбашка, -ки. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Вскрыться
• Нарыв вскрылся – нарив (пухир) прорвав (прорвало). • Река вскрылась – річка скресла (рушила, пішла); крига скресла; кригу проломало (зламало); крига тріснула (рушила, пішла); лід скреснув (рушив, пішов). [Рушила крига. Гончар. Весною вона [річка Тамань] скресає… Тютюнник.] |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
пузы́рь пухи́р,-ря́, оду́тлина,-ни, пузи́р,-ря́ (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає в рідині або рідкій масі) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Пухи́р, пухі́р, -ра́ –
1) волдырь; 2) пузырь; 3) мочевой пузырь. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
пухи́[і́]р, -ря́; -рі́, -рі́в |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Пухи́р, -ра́, пухи́рь, -ря́, м.
1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. НВолын. у. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)