Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «піддержувати»
Шукати «піддержувати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подде́рживать, поддержа́ть – (в прямом и перен. смысле) підде́ржувати, підде́ржати, підтри́мувати, підтри́ма́ти; підмага́ти, підмогти́ кого́, ду́ху піддава́ти, підда́ти кому́, підпира́ти, підпе́рти кого́, стоя́ти за ким. [Щи́рим сло́вом, співчуття́м заго́їла ра́ни серде́чні, підтри́ма́ла (Коцюб.). Підпира́ли своє́ю пова́гою церко́вні бра́тства (Куліш). Я́кось розва́жить мене́, підмо́же мене́ та ду́мка, що ві́льно мені́ (М. Вовч.)].
-живать, -жа́ть в беде, в нужде – зарато́вувати, заратува́ти, запомага́ти, запомогти́ кого́, підмага́ти, підмогти́, спромага́ти, спромогти́, підбичува́ти кого́ чим. [Грі́шми зарату́йте на поду́шне. Запомага́в зубо́жене коза́цтво (Куліш). Я запомі́г їх худо́бою, земле́ю. Чолові́к погорі́в – підбичу́йте його́. Узграни́чні пани́ спромага́ли козакі́в збро́єю (Куліш)].
-живать, -жа́ть кого войском – підси́лювати, підси́лити, посилкува́ти кого́ ві́йськом.
-жа́ть жизненную силу в ком – підживля́ти, підживи́ти, оживи́ти кого́.
-живать разговор – підтри́мувати розмо́ву.
-жа́ть вялый разговор – підживи́ти розмо́ву.
-живать огонь – підживля́ти, підтри́мувати вого́нь.
-живать жизнь чью – (опис.) держа́ти на сві́ті кого́. [Ти мою́ ста́рість весели́ш, ти мене́ на сві́ті держи́ш (Квітка)].
-живать надежду – грі́ти наді́ю. [Неха́й раді́є, поки наді́я се́рце грі́є (Шевч.)].
-живать родственные отношения – родича́тися з ким.
-живать переписку с кем – листува́тися з ким.
-живать порядок – доде́ржувати ладу́.
-живать дружбу с кем – у при́язні бу́ти з ким.
-живать раздор – підживля́ти ро́збрат, сва́рки.
-живать иск – підпира́ти по́зов.
-живать здание от разрушения – берегти́ буді́влю від руйна́ції.
Подде́ржанный – підде́ржаний, підтри́маний, підси́лений и т. д.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мнение – думка, погляд, переконання;
быть высокого мнения о ком, о чём – бути високої думки (високого подуму) про кого, про що;
быть высокого мнения о себе – бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (иногда фам.) кирпу гнути;
высказывать, высказать своё мнение о чём – висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, иногда свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (иногда) давати, дати свій суд над чим;
иметь о ком хорошее мнение – бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку;
обмен мнениями – обмін думками;
общественное мнение – громадська думка (громадський подум);
особое мнение – окрема думка, окремий погляд;
оставаться, остаться при своём мнении – зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді), лишатися з власною думкою; держатися, додержуватися своєї думки; обстоювати свою думку, (иногда – только не соверш.) стояти на своєму;
поддерживать, поддержать мнение чьё – підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию;
по нашему мнению – на нашу думку, на наш погляд, ми вважаємо (гадаємо);
по мнению чьему – [як] на думку (на гадку) чию, на погляд (суд) чий, з чийого погляду, як гадає (думає) хто, така думка (гадка) чия, в кого, як на кого;
по общему мнению – на загальну думку, як усі думають (гадають);
придерживаться какого мнения – дотримуватися, триматися, додержуватися, держатися якої думки (гадки, якого погляду);
при своём мнении остаться – не змінити своєї думки;
присоединяться (присоединиться) к чьему мнению – приставати (пристати) на чию думку, приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки;
разделять чье-либо мнение – поділяти чию думку (гадку), чий погляд, бути такої самої (такої ж) думки, як хто;
расходиться во мнениях – розійтися в поглядах;
соглашаться с чьим-либо мнением – погоджуватися з чиєю думкою (гадкою), приставати на чию думку (гадку);
укрепиться во мнении – зміцніти (зміцнитися) на думці (на гадці);
я иного мнения – я іншої думки (гадки, іншого погляду), я інакше думаю (гадаю), я маю іншу думку (гадку, інший погляд);
я того мнения, что… – я тієї (такої) думки (гадки), що…, моя думка (гадка) така, що , на мою думку (гадку), я так думаю (гадаю), як на мене, то…[Я зовсім не хочу знати, що говорять про мене за моєю спиною – я й без того про себе досить високої думки (О. Вайлд)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мнение
• Быть высокого мнения о ком, о чём
– бути високої думки (високого подуму) про кого, про що.
• Быть высокого мнения о себе
– бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (іноді фам.) кирпу гнути.
• Высказывать, высказать своё мнение о чём
– висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, іноді свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (іноді) давати, дати свій суд над чим.
• Иметь о ком хорошее мнение
– бути про кого доброї думки; мати про кого добру думку.
• Общественное мнение
– громадська думка (громадський подум).
• Особое мнение
– окрема думка; окремий погляд.
• Оставаться, остаться при своём мнении
– зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді); стояти на своєму.
• Поддерживать, поддержать мнение чьё
– підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию.
• По мнению чьему
– [Як] на думку (на гадку) чию; на погляд (суд) чий; з чийого погляду; як гадає (думає) хто; така думка (гадка) чия, в кого; як на кого.
• По общему мнению
– на загальну думку; як усі думають (гадають).
• Придерживаться какого мнения
– дотримуватися, триматися якої думки (гадки, якого погляду).
• Присоединяться (присоединиться) к чьему мнению
– приставати (пристати) на чию думку; приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки.
• Разделять чьё-либо мнение
– поділяти чию думку (гадку), чий погляд; бути такої самої (такої ж) думки, як хто.
• Соглашаться с чьим-либо мнением
– погоджуватися з чиєю думкою (гадкою); приставати на чию думку (гадку).
• Укрепиться во мнении
– зміцніти (зміцнітися) на думці (на гадці).
• Я иного мнения
– я іншої думки (гадки, іншого погляду); я інакше думаю (гадаю); я маю іншу думку (гадку, інший погляд).
• Я того мнения, что…
– я тієї (такої) думки (гадки), що…; моя думка (гадка) така, що…; на мою думку (гадку); я так думаю (гадаю); як на мене, то…

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поддерживать, -жать
1) (
оказывать поддержку) – підде́ржувати, підде́ржати, підтримувати, підтримати; (помогать) – спомага́ти, спомогти, підпира́ти кого́, підпе́рти кого́; п. здание (в предупреждение разрушения) – берегти буді́влю від руйна́ції;
2) (
соблюдать, не прекращать) – держа́ти що, доде́ржувати, доде́ржати чого́; п. переписку с кем – листува́тися з ким; п. порядок – доде́ржувати порядку (ла́ду); п. равновесие – держа́ти рівнова́гу.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

підде́ржувати, -де́ржую, -жуєш; підде́ржати, -де́ржу, -де́ржиш, -жать; підде́рж, -де́ржте

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Підде́ржати. См. Піддержувати.
Підде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. підде́ржати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подде́рживать, поддержа́ть, ся = підде́ржувати, підтри́мувати, підпира́ти, підде́ржати, підтри́мати, підпе́рти; запомога́ти, підпомога́ти, заси́лювати, підбі́чувати, запомогти́ і т. д. д. Защища́ть і Охраня́ть. — Вона за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д.П. ро́дственныя споше́нія = рода́ти ся.