Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «риж»
Шукати «риж» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пшено́ – пшоно́, ум. пшінце́. [Наси́п пшінця́ по колі́нця, води́ці по кри́льця (Метл.). Ой, да́йте нам пшінця́, бороше́нця – бу́демо за вас Бо́гу моли́ться (Примовка)].
Сарачинское или сарацынское -нориж (-жу). [Вези́ ове́с до Пари́жу, а не зро́биш з вівса́ ри́жу (Приказка)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рис, бот.риж, -жу.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Риж, -жу – рис.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

риж, ри́жу, -жеві, -жем
ри́жовий, -ва, -ве (від риж)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Лагоми́на, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. Лагоми́нка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.
Риж, -жу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 75S8. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Leersia oryzoides (L.) Swartzди́кий рис звича́йний; ди́кий риж (Мл, Сл), ди́кий рис (Оп; КобПЦ), леє́рсія рисови́дна (Ру, Оп); плоскуха (LnСТ).
Oryza L.рис (Ру, Оп); риж (Вх2, Сл).
Oryza sativa L.рис сі́йний; риж сі́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Сл), рис посівни́й (Ру, Оп); рейс (Гб2ГЦ), риж (Во, Рг1, Лч, Ан, Жл, Вх7, Hl, Ду, Сл, Mk, КобЗАГ), рис (Вх7, Сл, Mk, УкЗАГ), рись (Ан), ріж (Ан, Сл), ріскаша (ГбЛМ), рішката (СлЗК).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ку́шанье = стра́ва, потра́ва, їжа, їство́, їда́, наїдки, (варене) — ва́риво, варе́не, (печене)— пече́ня, печи́сте, пече́не, (скоромне) — скоро́мина, скоро́мне, (пісне) — пісни́на, пісне́. — Голодному кожна страва добра. н. пр. — Хлїба не пік, страви не варив. Кн. — Яка приправа, така й потрава. н. пр. — На їжу був трохи вередливий. Кн. — Були там усякі їства штучні. Кот. — Хліб та вода — то козацька їда. н. пр. — Сьогодня варива нема, тільки печене. С. З. — Все стоїть на столі: і напи́тки і наїдки. Кр. — Різні стра́ви наро́дні на Українї: бі́ґос або бі́ґус (ковбаса або мъясо, печені або варені з квашеною капустою з салом), бри́нза або ґля́ґаний сир (сир з овечого молока), бу́цик або бу́цики (галушки або варяницї, смажені на маслї, їдять з сметаною або з медом), варе́ники (періжки з сиром або ягідьми, варені), варени́цї (шматочки тїста, зварені, їдять з маслом і сметаною), галушки́ (галки або шматочки тїста з юшкою з олїею або салом), голубцї (каша часом з мъясом, загорнута в капустяних листях), за́тїрка (юшка з тїста, розтертого дрібненько з олїєю або маслом), катлама́ (коржі в баранячому смальцї), ґру́ця (яшна каша з горохом), ква́ша (соложене тїсто з грушками або калиною), кутя́ (пшениця зварена з медовою ситою або риж з родзинками з миґдалевим молоком, обрядова страва на Сьвятвечір або на Голодну кутю), лемі́шка (запарене окропом борошно з молоком або маслом), ло́кшина (різане тоненько тїсто, зварене), макорже́ники (різані яблука, спечені в яйцях), мамали́ґа (кукурузяне борошно, запарене окропом, з маслом), орі́шки (пальчики з тїста на смальцї), пампушки́ (буханцї з олїєю і цибулею або часником), пенца́к (каша з цїлих яшних крупів), построма́ (сушена на сонцї баранина), пу́тря (рідка лемішка), рябко (з пшона з мъясом), тете́ря (з гречаної муки з пшоном, з олїєю), у́трібки (солянка з печінок і тельбухів), хома́ (тертий горох з сїмъям), шарпани́на або ба́ба-шарпани́на (пшенишне тїсто з юшкою з таранї або чабака), ши́йник (з ракових шийок), шулики́ (коржики з маком і медовою ситою), шупо́ня (горох з пшоняною кашою). Про українські народні страви д. Маркевича — „Обычаи, повѣрья, кухня и напитки Малороссіянъ“. К. 1861.
Пшено́, рос. Panicum miliaceum L. = про́со, пшоно́ (тільки перше сама рослина, а друге — зерно). Д. теж під сл. Про́со.Полево́е пшено́, ди́кое, воробьи́ное про́со, Р. Grus Galci L. = плоску́ха, соба́чник. С. Ан. — Сарочи́нское пшено́, Oryza sativa L = риж. С. Ан. — Вези овес до Парижа, а не зробиш з вівса рижа. н. пр. — І в Парижу не їдять хлїба з рижу. н. пр.
Рисъ = риж. С. З. Л. — Вези овес до Парижу, а не буде з вівса рижу. н. пр.