Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Отворя́ть, отвори́ть – відчиня́ти, відчини́ти, повідчиня́ти, відхиля́ти, відхили́ти, повідхиля́ти, (гал.) отвира́ти, отвори́ти що.
-и́ть дверь – відчини́ти, відхили́ти две́рі.
-и́ть окна – повідчиня́ти ві́кна.
-и́ть ворота – відчини́ти воро́та, бра́му, відки́нути воро́та. Срв. Приотворя́ть, Растворя́ть.
Беспрестанно -я́ть и затворять двери, ходя взад и вперёд – ри́п(к)атися, ри́п(к)ати двери́ма. [Не ри́пайся (не ри́пай двери́ма), не вихоло́джуй ха́ти].
-я́ть кровь – пуска́ти, ки́дати кров.
Отворё́нный – відчи́нений, відхи́лений.
Посеща́ть, посети́ть
1) відві́дувати, відві́дати, прові́дувати, прові́дати, наві́дувати, наві́да[и]ти, заві́дувати, заві́дати кого́, наві́дуватися, наві́датися, завіта́ти, дозві́дуватися, дозві́датися до ко́го, навіджа́ти кого́, візитува́ти кого́, входжа́ти до ко́го, ходи́ти до ко́го, (
часто) учаща́ти, вна́джуватися, вна́дитися, (не надолго) наверта́тися, наверну́тися. [Серде́чно раді́ю, коли́ ти відві́даєш мене́ (Мова). Прові́дачі на́товпом почали́ мене́ прові́дувати (Кониськ.). Профе́сор пішо́в наві́дати худо́жницю Петро́ву (Крим.). Двір, гумно́ і сад, шпіхлі́р і ко́ршму й тік – все чи́сто наві́дить (Франко). Одно́го ра́нку, ще до со́нця, по бі́лій росі́ заві́дав він мене́ у па́сіці (М. Вовч.). Кого́ бог лю́бить, того́ й навіджа́є (Ном.). Кому́ держа́ть госпо́ду та землякі́в свої́х візитува́ти (Куліш). Де лю́блять, не вчаща́й, де не любля́ть, не бува́й].
-ти́ть на короткое время – прийти́ на коро́ткий час, (образно) прибі́гти, мов огню́ (жа́ру) вхопи́ти.
-ща́ть слишком часто (надоедливо) – хати́ холоди́ти, ри́патися;
2) (
почтить) наві́дувати, наві́дати, обдаро́вувати, обдарува́ти кого́ чим. [Наві́дай нас, бо́же, ла́скою своє́ю].
-тили нас бедствия – зу́спило нас ли́хо.
Бог -ти́л его несчастиями – обмину́в його́ бог ла́скою; бог покара́в його́.
Посеща́емый – відві́дуваний, прові́дуваний, наві́дуваний.
Посещё́нный – відві́даний, прові́даний, наві́даний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Отворять
• Пришла беда — отворяй ворота
– біда біду тягне. Пр. До біди найдеться й прибідок. Пр. До лиха та ще лихо. Пр. Згине пуга — буде друга. Пр. Горе — море: пий його, не вип’єш. Пр. Як біда йде, то не треба й підганяти. Пр. Як піде добро в двір, то само йде, а як піде з двора, то хоч і ворота зачини, то не впиниш. Пр. Біда біду перебуде: одна мине — друга (десята) буде. Пр. Біда сама не ходить, а з собою ще й горе водить. Пр. Біда знайде, хоч і в печі замажся. Пр. Біда біду знайде, коли й сонце зайде. Пр.
• Часто отворять двери
– часто відчиняти двері; рипатися; (іноді) рипи справляти. [Сиди в хаті, не рипайся. Номис.]
Посещать
• Посещать часто кого
– учащати до кого; (надто часто, набридаючи кому) унаджуватися, унадитися до кого; рипатися до кого; хату холодити кому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ри́патискрипеть;
ри́патисячасто отворять двери.
Ти туди́ й не ри́пайся – ты туда и глаз не кажи.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ри́пати(ся), -паю(ся), -паєш(ся)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ри́патися, -паюся, -єшся, гл. Часто отворять дверь. Сиди в хаті, не рипайся. Ном. № 13305.
Ри́пкати, -каю, -єш, гл. = Рипатися. Угор.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Отворя́ть, отвори́ть, ся = од(від)чиня́ти, одчини́ти, ся. — Я ж дожидала, я ж виглядала, ворітечка відчиняла. н. п. — Ой дївчино, дївчино, відчини, сама собі кривдоньки не вчини. Ой не буду, козаченьку, відчинять, бо ти будеш, серденько, ночувать. н. п. — До вікна вона підходить, одчиня вона його. Чайч. — Він убравсь в одну хвилину, мерщій двері одчинив. Ст. Г. — Зараз слуги одчинили браму, в поле чисте вибігли далеко. Ст. С. — Широкі ворота були одчиняні навстіж. Лей. — Отворя́ть ча́сто две́ри = ри́патися. — Отворя́ть кровь = пуска́ти кров.

Запропонуйте свій переклад