Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 4 статті

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пятно́
1) (
место иного цвета или замаранное) пля́ма, плями́на, (замаранное) петьмо́ (диалект.), (замаран. жидким) ля́пка, (крапинка, точка) ця́та. [Де-не-де те́мними пля́мами червоні́ла на траві́ запеклая́ кров (Стор.). Розгорну́в бі́лу з руди́ми пля́мами серве́тку (Черкас.). Зачорні́ли чо́рною пля́мою одчи́нені две́рі (Неч.-Лев.). У па́ні Ната́лі ви́ступили на ли́цях черво́ні пля́ми (Коцюб.). Лице́ у пля́мах (Мирн.). Со́нце па́дає золоти́ми пля́мами на її́ руся́ву го́лову (Неч.-Лев.). Десь ще чорні́ло сельце́, що здава́лось ку́пою те́мних плями́н (Корол.). На мо́рі ані човна́, ні ця́точки нема́є (Л. Укр.). Невели́кі ця́ти рум’я́нців вира́зно почервоні́ли на бі́лому змарні́лому обли́ччі (Л. Укр.). Я́йця на́че всі чи́сті були́, а тепе́р на одно́му яке́ петьмо́ (Черніг. п.)].
Родимое -но – луни́на; см. Ро́динка, Роди́минка.
-на на солнце – пля́ми на со́нці.
-на на стекле (из’ян, пузыри) – сказ (-зу), ска́за (-зи) (на склі); (замаран. место) пля́ма (на склі).
Чернильное -но – чорни́льна пля́ма, ля́пка или пля́ма, ля́пка з чорни́ла.
-на (жёлт. и синие) на теле умирающего, на трупе – мурави́ця.
-на на чем-л. от прикосновения грязных рук – за́мазні (-нів), пля́ми.
-но белое на лбу у животн. – ли́сина.
С белым -ном на лбу (о животн.) – ли́сий, (сущ.) лиса́н (-на́), лиса́к (-ка́); (о корове, собаке) ли́ска. [Ли́сий кінь. Ли́са коро́ва].
В -нах – плями́стий, плямува́тий, плямови́тий, цятко́ваний, цяцько́ваний (см. Пятни́стый I).
Выделяться -нами – плями́тися. [На ли́цях плями́вся рум’я́нець (Корол.)].
Выводить -на – вибавля́ти, зво́дити пля́ми, (о мн.) повибавля́ти, позво́дити пля́ми. Покрыть -на́ми – обплями́ти, поплями́ти що;
2) (
бесчестие) пля́ма. [Без стра́ху й пля́ми ли́цар запоро́зький (Куліш)];
3)
см. Клеймо́, Тавро́.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Родинкаро́динка, -ки.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Роди́на, -ни, ж.
1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; 1. 217.
За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606.
2) Семейство. Галиц. Ум.
Роди́нка, роди́нонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грин. III. 143.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Роди́мый = 1. рідни́й, пити́мий. — Роди́мая сторона́ = рідни́й край, рідна́ країна, сторона́. — Роди́мая ма́тушка = рі́дна не́ня, не́нька, ма́тїнка рідне́нька, пити́ма. 2. прирожде́нний, роди́мий. — Роди́мое пятно́ = ро́динка.

Запропонуйте свій переклад