Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «родовід»
Шукати «родовід» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вести́ или весть –
1) ве́сти́, прова́дити. [Дівчи́ноньку до вінця́ веду́ть. Куди́ бог прова́дить? Прова́дити ві́йсько до бо́ю];
2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) прова́дити, керува́ти, кермува́ти, кочува́ти (гал.). [Се керма́нич молоде́нький, се дара́бу він кочу́є (Федьк.)];
3) (простираться, направляться) вести́, прова́дити, прямува́ти, дово́дити. [Сте́жка веде́ до га́ю. Сі́ни прова́дять до світли́ці. Куди́ цей шлях пряму́є?];
4) Вести́ дело, работу – прова́дити (справува́ти) ді́ло, спра́ву (спра́ви), робо́ту. [За́гад ді́ло справу́є].
• В. процесс, тяжбу с кем – позива́тися з ким.
• Судья ведё́т процесс, дело – суде́ць прова́дить проце́с, спра́ву.
• Вести́ борьбу, вести́ войну – точи́ти (прова́дити) боротьбу́, війну́.
• Вести́ хоровод – вести́ тано́к.
• Вести́ разговор, -ти́ речь, -ти́ рассказ – прова́дити (вести́) розмо́ву, мо́ву, ре́чі, оповіда́ння.
• Вести́ переговоры – вести́ переспра́ви, трактува́ти. [Коро́ль трактува́в з ха́ном про дові́чне зами́р’я (Куліш)].
• Вести́ переписку – листува́тися з ким.
• Вести́ дневник – вести́ щоде́нника.
• Вести́ торговые сношения – прова́дити (відбува́ти) торг, торго́ві зно́сини.
• Вести́ жизнь – прова́дити життя́.
• Вести́ хозяйство – держа́ти хазя́йство, господа́рство, хазяйнува́ти, господарюва́ти.
• Вести́ детей – прова́дити ді́ти, вихо́вувати ді́ти.
• Вести́ свой род от кого-л. – вести́ свій родові́д (родословную), похо́дити від ко́го, бу́ти з ро́ду кого́.
• Вести́ дело к тому (так), чтобы… – кермува́ти (гну́ти) на те, щоб…, хили́ти ре́чі так, щоб… [Я тя́млю, куди́ ти керму́єш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти́ нас до су́ду].
• Вести́ себя – пово́дитися (сов. повести́ся), держа́тися, справува́тися (гал.). [Сестра́ навча́є, як мені́, малі́й, тре́ба пово́дитися, як дя́дину любе́нько віта́ти (М. Вовч.). Справу́йся до́бре, не пусту́й (Франко)].
• Вести́ себя по отношению к кому-л. – обхо́дити ко́ло ко́го, трима́тися супроти́ ко́го. [Лу́чче коли́-б Я́ків тихе́нько обхо́див ко́ло йо́го (М. Вовч.)].
• Вести́ себя хорошо, достойным образом – шанува́тися, чти́тися. [Гляди́-ж шану́йся, стережи́сь, роби́ти так не вчись (Гліб.)].
• Плохо вести́ себя – не шанува́тися, пу́сто йти;
5) (корчить, коробить) судо́мити, жолоби́ти, безл. [Пу́чки судо́мить. До́шку жоло́бить].
• А он и ухом не ведё́т – а він ані га́дки, а він і га́дки не ма́є, а він ні ку́є, ні ме́ле.
Генеало́гия – родові́д (р. -во́ду), генеало́гія.
Изво́д –
1) переві́д (-во́ду), звід (р. зво́ду), занапаща́ння, оконч. занапа́щення, загу́ба. [У йо́го гро́шам нема́ перево́ду: повсякча́с ма́ються (Київщ.). Як він у на́шому дворі́ побува́в, так і пішло́ся на звід худо́бі: марні́є та ги́не (Остерщ.). Отака́ робо́та – ті́льки занапаща́ння ча́су (М. Грінч.)];
2) (происхождение) похо́дження, родові́д, ви́від (-воду); (археогр. терм.) ізві́д. [Руко́пис се́рбського ізво́ду (Крим.)].
Коле́нный – колі́нний, колі́новий.
• -ная чашка, анат. – колі́нна ча́шка, скіпи́ця.
• -ная роспись – родові́д (-во́ду), табли́ця родово́ду.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Баран –
1) (зоол.) баран; (кладенный) валах, (неклад. для племя) авряк;
2) (баранця шкура) смух, смушок;
3) (глупе) баран;
4) (воен.) таран;
5) коловорот:
• вернёмся к нашим баранам – (франц.) вернімось (вертаючись) до наших баранів;
• горные бараны – гірські барани;
• как стадо баранов – як бараняче стадо; як отара;
• лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота – дивиться, як теля (баран) на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника; вирячився;
• смотрит бараном – витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап);
• стать как баран (перен.) – збараніти;
• уперся как баран – уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене».
[Баран на лузі цінніший за барана в горах (Пр.). Вилупив баньки, як зарізаний баран (Пр.). Де пан — баран, там і мужик — хам (Пр.). Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. (Б.Грінченко). Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М.Коцюбинський). — Чому він їм не наступив на шиї? Ото б то дякували !.. Барани! (Л.Українка). Заточуючись, біг скільки духу, переляканий, а за ним гнався з ломакою Максим, набагато менший за друга, але такий от затятий, — він гнав нещасного друга, як барана, вздовж по шляху, гнав його туди, де їх обох чекав порятунок. Так вони вдвох утекли від загибелі, що вже була неминучою… (І.Багряний). Цівадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. їв страшенно багато, і якби його, прив’язати до ясел, у яких лежав баран, то за якийсь час там залишилися б роги та ратиці (Г.Тютюнник). Кожен баран має відповідати за свої яйця (Валерій Пустовойтенко). До наших баранів вертаючись, скажу вам, що з призводу високих небес походження і родовід Ґарґантюйський дійшли до нас повнішими, ніж будь-які інші, поминаючи родовідну книгу Месії, але про неї — мовчок, бо тут не моє мелеться, до того ж іще й враги роду людського, себто обмовники й Гіппократи, всі як один проти таких згадок (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). Сеє сказавши, стиснув Росинанта острогами і, наваживши вперед списа, блискавкою злетів із пагорка на шлях. Санчо з усіх сил гукав йому навздогінці: — Верніться, пане мій Дон Кіхоте! От їй же Богу, ви вдаряєте на баранів та овець! Верніться, кажу, бодай мого батька мордувало! От уже навісна голова! Дивіться, там же нема ніякісіньких лицарів та велетнів, ані збруй, ані котів, ані щитів цілих чи ділених, ані полів лазурових чи мара їх знає яких! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А все, що можна покласти в торбу, мої приятелі забирають собі; гребінці, ліхтарики, чашки, всілякі дрібниці й навіть віночки наречених. Здається, ми наміряємося жити ще віки. Крадемо, щоб розважитись, удаємо, ніби в нас попереду ще багато часу. Всім кортить увічнитись. Гармати для нас — просто гуркіт. Саме через таке ставлення ві́йни існують ще й досі. Навіть ті, що, власне, роблять війну, не уявляють її. Діставши кулю в черево, вони б і далі підбирали по дорозі старі сандалі, які ще можуть «знадобитись». Отак і барани, впавши в передсмертних корчах на моріжок, і далі скубуть травицю (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Демократія — це коли вовк і баран голосують з питання: що з’їсти на обід. Свобода — це коли добре озброєний баран не поділяє результатів голосування (Б.Франклін). Баран, у якого було золоте руно, багатим не був (С.Є.Лєц). 1. Реклама: Компанія “Нові ворота” пропонує металопластикові вікна і двері, виготовлені на сучасному німецькому обладнанні. “Нові ворота!” Вам буде на що подивитись. 2. Якщо після перегляду новин на російському Першому каналі раптом вимкнути телевізора, то на темному екрані можна побачити барана, а якщо дивитися всією сім’єю, то відразу декількох]. Обговорення статті
Физиократ – фізіократ.
[Нині панівна економічна теорія з гордістю  простежує свій родовід від фізіократів, які вважали, ніби багатство народів має походити тільки від сільського господарства. Але з погляду історії фізіократи домінували в економічній політиці, недовго, а там, де вони домінували, як-от у Франції, їхня політика призвела до нестачі харчів і бідності (П.Таращук, перекл. Е.С.Райнерта)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Генеалогия – генеало́гія, -ії, родові́д, -во́ду.
Родословие – родові́д, -во́ду.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Родо́від, -воду – родословие.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Родословная – родові́д (-во́ду), родо́пис (-су).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

родові́д, -во́ду, в -во́ді; -во́ди, -во́дів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Родові́д, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Генеоло́гія = родові́д, роди́во. (С. Л.).
Родосло́віе = родові́д, роди́во (С. Л.). — Всї вони памъятали про свій родовід і повинні були складати одну сїмъю. Бар. О. — Отсе у Євангелії і починаєть ся родиво Ісуса Христа. С. З.
Ѳеого́нія = родові́д богі́в поганських.