Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «ронити»
Шукати «ронити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выки́дывать, вы́кидать и вы́кинуть –
1) см. Выбра́сывать, вы́бросать, вы́бросить. Вы́кинутый, см. Вы́брошенный. В-ать штуки – витворя́ти, фиґлюва́ти, фи́ґлі струга́ти, (у)стругну́ти шту́ку, утну́ти шту́ку, ушква́рювати, ушква́рити;
2) (ребёнка, детёныша) скида́ти (ски́нути) дити́ну (теля́), рони́ти, порони́ти дити́ну; (только о животн.) помета́ти. [Коби́ла помета́ла неживе́ лоша́].
Выра́нивать, вы́ронить, вы́ронять – упуска́ти, упусти́ти, (многое) попуска́ти, (поэтич.) рони́ти, зроня́ти, сов. зрони́ти. [Що було́ в рука́х – усе́ попуска́ла (Квіт.). Сльози́ни з оче́й не зро́нить (не пу́стить)].
• Вы́роненный – упу́щений, (поэтич.) зро́нений.
Душа́ –
1) душа́ (ум. ду́шка, ду́шечка, души́ця). [Люди́на з вели́кою душе́ю. Це чолові́к без душі́. Він був душе́ю на́шого товари́ства. В його́ тво́рах бага́то душі́]; (обращение к любим. человеку) душа́ (ум. ду́шечка, ду́ся), се́рце (ум. се́рденько). [Жі́нко-ду́шечко! Мару́сю-ду́сю!];
2) (особа, кто-нибудь) душа́, (иногда) дух. [Забере́ з собо́ю приятелі́в душ три́цять (Куліш)].
• Ни души́ – ані душі́, ані ду́шечки, ні ду́ха[у], ні ху́ху ні ду́ху, нікогі́сінько.
• Ни -ши́ живой – ні ду́ху[а] живо́го, ні живо́го ду́ху[а], ані живо́ї ду́шечки.
• Нет ни -ши́ – нема́ ні ду́ха[у]. [У ці́лому за́мку нема́є ні ду́ха (Л. Укр.). Село́ Корчо́вате – чима́ле село́, але з пані́в – ні ду́ха (Кониськ.)];
3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа́. [Застебне́ться під са́му ду́шу (Квітка)].
• Без души́ – не тя́млячи себе́, не тя́млячись. [Не тя́млячись з ра́дощів].
• Быть без -ши́ от кого, -ши́ не слышать (не чаять) в ком – ко́ло ко́го всіє́ю душе́ю упада́ти, дух за ким рони́ти. [Я за тобо́ю й дух роню́, а ти за ме́не забува́єш (Грінч.)].
• Отвести -шу – спочи́ти душе́ю, (поэтич.) ду́шу відволо́жити.
• Отдать богу -шу (умереть) – бо́гу ду́шу відда́ти.
• До глубины -ши́ – до живо́го, до са́мого се́рця, аж до дна душі́.
• Душа́ в -шу – як одна́ душа́, як оди́н (їде́н) дух. [Рокі́в з три жили́, як одна́ душа́ (Васильч.)].
• За милую ду́шу – залюбки́, з дорого́ю душе́ю.
• От -ши́ – з душі́, від [з] щи́рого се́рця.
• От всей -ши́ – з усіє́ї душі́, від [з] щи́рої душі́. [З душі́ бажа́ю (Кул.)]. Дя́кую тобі́ з усіє́ї душі́ (Крим.). Від щи́рої душі́ гото́вий я відда́ти (Сам.)].
• Всей -шо́й – від [з] душі́ (щи́рого се́рця), з дорого́ю душе́ю, з ці́лого се́рця. [Люблю́ тебе́ з ці́лого се́рця].
• По -ше́ – до душі́, до се́рця, до в[с]подо́би, до ми́сли.
• Приттись (приходиться) по -ше́ – припа́сти (припада́ти) до душі́, до се́рця, до в[с]подо́би, приста́ти (прийти́ся) до душі́.
• Сколько -ше́ (-шеньке) угодно – скі́льки душа́ (ду́шечка) забажа́є, досхо́чу́.
• Трогать -шу – пору́шувати ду́шу, дохо́дити до душі́, до се́рця.
• Хватать за́ -шу – бра́ти (хапа́ти, торка́ти) за ду́шу. [Так і бере́ тебе́ за ду́шу].
• Чего -ше́ угодно – чого́ душа́ забажа́є.
• В ду́шу не идёт – в ду́шу не лі́зе.
• На душе́ мутит – з душі́ ве́рне, ну́дить, мло́сно.
• Душа́ в пятки ушла – на [у] душі́ похоло́ло, душа́ не на мі́сці.
• Чуть душа́ держится – ті́льки душа́ в ті́лі, (фамил.) ті́льки живи́й та те́плий.
Зара́нивать, зарони́ть –
1) куда, за что (ронять, упускать) – (у)пуска́ти, (у)пусти́ти, зароня́ти, зарони́ти що куди́, за що; срвн. Урони́ть; (забрасывать) закида́ти, заки́нути, кида́ти, ки́нути що куди́. [Як я́снеє со́нце заки́не свій про́мінь ясни́й до те́бе в віко́нце, – озви́сь на приві́т весняни́й (Л. Укр.)].
• -вать, -ни́ть искру, любовь в ком-н. (перен.) – закида́ти, заки́нути, рони́ти, зарони́ти і́скру (напр. наді́ї), любо́в (коха́ння) в ко́го, в ко́му. [Заки́нув гаря́чу і́скру палко́го жалю́ (Л. Укр.). Дру́же, ти в ме́не зарони́в зерно́ наді́ї (Л. Укр.). Хто зарони́в мені́ в жи́ли ото́й триво́жний рух? (Сосюра)].
• -ни́л ты этим словом в меня сомнение – заки́нув ти цим сло́вом в ме́не су́мнів;
2) (уронить по неосторожн. ч.-л. горящее, вообще неумышлен. произвести пожар) кида́ти, ки́нути, пуска́ти, (у)пусти́ти ого́нь, і́скру.
• Заро́ненный – (у)пу́щений, заки́нутий и заки́нений.
Пла́кать, пла́кивать – пла́кати за ким, по ко́му, рю́мсати, рю́мати, (опис.) сльо́зи рони́ти, (насмешл.) на ку́тні смія́тися.
• Громко -ть – ревти́, густи́.
• -ть с причитанием – тужи́ти, голоси́ти, заво́дити по ко́му. [Ту́жать ді́ти по ма́тері. Заво́дить, як по рі́дній не́ні].
• Много -ть – попла́кати за ким. [Що вже попла́кала ма́ти за ба́тьком].
• Сильно -ть – ду́же пла́кати, ре́вне пла́кати, (опис.) сльоза́ми ми́тися (вмива́тися), слізьми́ зе́млю топи́ти.
• Навзрыд -ть – ридма́ рида́ти.
• Частыми слезами -ть – дрібни́ми (слізьми́) вмива́тися.
• Мне хочется -ть – мені́ пла́чно, мене́ сльо́зи розбира́ють, на сльо́зи мене́ розбира́є, на плач мені́ збира́ється.
• Часто -ть – тонкосльо́зим бу́ти, ки́снути, кви́снути.
• Снявши голову, по волосам не -чут – взяв чорт баті́г, то хай бере́ й пу́жално.
• Пла́чущий – плачу́щий; (прил.) плачли́вий. [Оста́ла́сь сама́ Ори́ся плачу́ща (Свид.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Быть – бути, існувати, перебувати; (быть чем) бути за кого Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть.
[Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда еще и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) – єси.
[Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. – єсте и 3 мн. ч. – суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься.;
• будем бдительны! – будьмо пильні;
• будем готовы! – будьмо готові (напоготові)!;
• будем здоровы! – будьмо здорові!, будьмо!;
• будем знакомы! – будьмо знайомі!, познайомимося! (зазнайомимося!);
• будет (вам)! – годі; буде!; доволі!; досить!;
• будет и на нашей улице праздник – буде й на нашому тижні свято (Пр.); буде й на нашій вулиці свято (Пр.); і в наше віконце засяє (засвітить, загляне) сонце (Пр.); колись і на нас сонечко гляне (Пр.); колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде (Пр.); діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині (Пр.);
• будет по-моему, по-твоему… – вийде на моє, на твоє…, буде по-моєму, по-твоєму…;
• будет с меня (тебя…) – буде (досить) з мене (тебе);
• будет тебе! будет вам! – буде тобі!; буде вам!; знатимеш!; знатимете!; матимешся!; матиметеся!, начувайся!; начувайтеся!; ось постривай лиш! ось постривайте лиш!;
• будешь сладок — живым проглотят, будешь горек — проклянут – не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо розплюють (Пр.); солодкого проглинуть, гіркого проплюють (Пр.); хто стається медом, того мухи з’їдять (Пр.); будеш солодкий, то тебе проглитнуть (проковтнуть), а будеш гіркий — проклянуть (то виплюнуть) (Пр.);
• буду делать, писать, петь… – робитиму, писатиму, співатиму…;
• будь добр, будьте добры – будь ласка (будь ласкав), будьте ласкаві, зроби (вчини) ласку, зробіть (вчиніть) ласку, коли (якщо) ласка твоя, ваша, (разг.) спасибі тобі, спасибі вам;
• будь здоров, будьте здоровы – бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте, (випроводжаючи, у відповідь кажуть іще) іди здоров, ідіть здорові, щасливо;
• будь он…, он бы… – якби (коли б) він був, він би;
• будьте так любезны – як (якщо, коли) ласка ваша, будь ласка (будьте ласкаві);
• будь то… или… – чи то… чи…; хай то… чи…;
• будьте уверены – будьте певні, майте певність;
• будь что будет, была не была – що буде, те (то) й буде; хай буде, що буде; хай (най) ся діє воля Божа; хай (най) діється (буде), що хоче; або пан, або пропав (Пр.); страхи́ не ляхи́; або здобути, або дома не бути (Пр.); раз козі смерть (Пр.); куць виграв, куць програв (Пр.); де наше не пропадало;
• была бы собака, а палка будет – хто схоче собаку (пса) вдарити, той кия найде (Пр.); кому кого у надобі, той того найде у кадовбі (Пр.); що по надобі, то найдеш і в кадобі (Пр.);
• была бы шея, а ярмо (хомут) найдётся – аби шия, а ярмо буде (знайдеться) (Пр.); аби шия, а хомут буде (Пр.); аби пшоно — каша буде (Пр.); аби голова, а шолуді будуть (Пр.); аби корито, собаки будуть (Пр.); аби болото, а жаби будуть (Пр.); аби хліб, а зуби будуть (найдуться) (Пр.); аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Пр.); аби побрязкачі, послухачі будуть (Пр.); аби люди, а піп буде (Пр.); на мої руки найду усюди муки (Пр.);
• был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився (Пр.); був мед, та гості попили (Пр.); було діло, та полетіло (Пр.); був колись горіх, а тепер свистун (Пр.); був волом, та став козлом (Пр.); був лісничим, а тепер нічим (Пр.); був голосо́к, та по́зички з’їли; перевівся ні на що; перевівся на пси (на руді миші);
• было бы о чём жалеть – було б за чим шкодувати (жаліти);
• было да сплыло – було та загуло; було та за водою пішло;
• был таков – зник;
• быть беде – без біди тут не обійдеться, начувайся, начувайтеся, начуваймося лиха;
• быть без души от кого – всією душею упадати коло кого, дух за ким ронити, палко любити кого;
• быть благорозумным – мати розум;
• быть в компании, водить компанию с кем – бути в компанії з ким, тримати спілку з ким, спілкувати з ким;
• быть в ладах, не в ладах с кем – бути (жити) з ким у [добрій] злагоді (лагоді, згоді, ладу), добре тривати з ким, бути (жити) не в ладу (не в злагоді, не в лагоді, не в згоді) з ким, не ладнати з ким, незлагода (незгода) з ким, між ким; немає згоди між ким;
• быть в новость кому – бути за новину кому;
• быть в обиходе – бути в ужитку;
• быть во главе – на чолі бути (стояти), перед вести;
• быть в обиде на кого – ображатися на кого;
• быть в ответе за что – відповідати за що;
• быть в сборе – зібратися, бути вкупі;
• быть в состоянии, в силах (сделать что) – змагати (змогти, змогтись), здужати (здолати), мати змогу (силу), примогти; бути спроможним (здатним);
• быть в ссоре с кем – бути у сварці (у гніву) з ким, посваритися з ким, (образн.) розбити глек із ким;
• быть вынужденным – мусити; бути приневоленим;
• быть годным к чему – надатися, надаватися до чого;
• быть действительным – (офиц.-дел.) мати силу;
• быть довольным чем – бути задоволеним із чого;
• быть забытым – піти в непам’ять;
• быть злым на кого – лихим оком дивитися на кого; важко дихати на кого;
• быть известным под названием – бути відомим під назвою;
• быть или не быть – бути чи не бути; жити чи не жити;
• быть кем, чем (в качестве кого, чего, исполнять функции кого, чего) – бути (правити) за кого, за що (зі значенням професії, стану, перебування) бути ким, чим, (віддається ще й дієсловами на -увати, -ювати, -йти) головувати, секретарювати, вчителювати, кухарити;
• быть кому неприятным собеседником – не до мови бути кому;
• быть может, может быть – може бути; бува; часом; може; можливо; мабуть;
• быть мужем и женой – бути чоловіком і жінкою, бути подружжям, бути в парі (до пари);
• быть на виду, на глазах – перед очима бути;
• быть напечатанным – вийти друком;
• быть на примете – бути на оці;
• быть начеку, быть осторожным – матися на бачності; бути наготові (насторожі), пильнувати, бути обережним;
• быть на чьей стороне – тримати (держати) чию сторону;
• быть не может! – бути не може!; [це] неможливо!;
• быть ни при чем – бути ні до чого, не мати нічого спільного з чим;
• быть непричастным – бути, лишатися в боці;
• быть нужным – бути в знадобі;
• быть осведомленным – мати відома; бути поінформованим, обізнаним;
• быть полезным кому – у пригоді стати кому;
• быть позади всех – пасти задніх;
• быть по сему! – хай так буде!; так має бути!; нехай так!;
• быть после кого – постати по кому;
• быть постоянно в чём (в работе, одежде…) – не вилазити (не виходити) з чого;
• быть постоянно (находиться) – завжди (безпереводно, невиводно, постійно) бути, не переводитися;
• быть похожим на кого – бути схожим з ким; скидатися на кого;
• быть расположенным к кому – бути прихильним до кого;
• быть сведущим в чем – знатися на чому;
• быть секретарем, учителем и т. п. – секретарювати, учителювати і т. ин.; бути за секретаря і т. ин.;
• быть считанным – під рахунком, на обліку бути;
• быть тактичным – знатися на речах;
• быть угрожающим – погрожувати;
• быть чем, в качестве чего (свидетеля, учителя и т.п.) – бути за що (за свідка, за вчителя тощо);
• всё может быть – усе може статися, все може бути;
• да будет! – хай (най) буде!;
• должно быть (вероятно, наверное) – мабуть; певно; мабуть чи не…; повинно (мусить бути);
• и был таков – тільки його й бачили; і щез (зник, пропав);
• и не было никогда – нема й заводу;
• как быть? – що робити? як [його] бути?; що [його] діяти?; що [його] [у світі] робити?; що [його] почати?;
• как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было – хоч що було (буде); хай там що; хай там як; хоч би що там було; будь-що-будь;
• как не быть – як (це, так, то) не бути;
• как быть человек – як слід людина;
• каков бы ни был – хоч би який був;
• какой (где, когда) бы то ни было – будь-який (будь-де, будь-коли);
• кто бы ни был – хоч би хто був, хто б не був;
• может быть – може;
• надо быть (надо полагать, вероятно) – мабуть, може, [десь] певно, либонь, мабуть чи не; десь (десь-то); (зап.) відай;
• не будь упрям, а будь прям – не будь упертий, а будь відвертий (Пр.);
• не будь я (пусть я не буду) – [не] хай я не буду;
• не будь я тогда где… – якби я не був тоді де…;
• не было и близко – не було й зроду;
• не знает, как ему быть – не знає що йому робити (діяти, чинити), (образн.) не зна, на яку (котру) ступити;
• не может быть удовлетворено – не можна задовольнити;
• не то будет, не то нет – може, буде, може, й ні (Пр.); або буде, або й ні (Пр.);
• не тут то было – та ба, годі;
• одно и то же будет – на одне (на те саме) вийде;
• он должно быть ходил туда – він мабуть чи не ходив туди;
• пока ещё что будет – поки там ще до чого дійдеться;
• стало быть – отже, значить, виходить, отож;
• так и быть – [не]хай [і] так, так тому й бути, гаразд (добре), сількісь, (устар.) іносе;
• хотел было, хотела было, хотели было, пошёл было, пошла было, пошли было и т. д. – хотів був (був хотів), хотіла була (була хотіла), хотіли були (були хотіли), пішов був (був пішов), пішла була (була пішла), пішли були (були пішли) тощо;
• чему быть, того не миновать – що статися має, то станеться (Пр.); що суджено, то не розгуджено (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); що кому написано на роду, то й конем не об’їдеш (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день буде (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.); що має утонути, то не увисне (Пр.); що має висіти, то не утоне (Пр.); лихая доля і під землею надибає (Пр.);
• чтоб тебя здесь не было! – щоб твій і дух [тут] не пах!, щоб твого й духу [тут] не було; щоб тебе тут не було!;
• что будет, то будет – що буде, те (то) й буде;
• что с вами было вчера? – що з вами було (трапилося, скоїлося, сталося) вчора?
[Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Б.Грінченко). Коли б змогтись та ще поволоктись (Пр.). Приміг би – в ложці води втопив (Пр.). Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А.Кримський). З роботи ніколи не вилазить (Сл. Гр.). Ей! а мій адвокат не знає, на яку ступити передо мною (Л.Мартович). «Іносе! сількісь, як мовляла», — Юноні Юпітер сказав (І.Котляревський). Кімната правила за кабінет (АС). — Ну що ж, Санчо,— промовив Дон Кіхот,— даруй мені на цім слові, але скажу тобі, що дурень єси, та й годі! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Родину непокоїли його тодішні приятелі; за кращих товаришів Зенонові правили цирульник Жан Меєрс — чоловік удатний для пускання застояної крові чи різьблення чогось із дерева, але заразом підозрюваний у розтині трупів, а також Колас Геель, хвальк й дебошир, із яким отрок не одну годину провів за збиранням коліщаток і шківів, замість присвячувати час молитвам і навчанню (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Одержавши гроші, переслідувачі кинулися на пошуки. Хоч Фатме та Ягос усього цього не знали, та малися на бачності (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Фред налив. — Ну, то будьмо ж, Валентине! — Будьмо, Роббі! — Правда ж, чудесне це слово: «Будьмо!» — Найкраще з усіх слів! (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Бути за розумного зовсім не важко: треба уникати труднощів, обходити перешкоди та іншим носа втирати за допомогою словника. Люди ж дурні, як гуси, а нетямущі, як коропи (В.Підмогильний, перекл. Ґі де Мопасана). — Любий, я вагітна. — А ти до лікаря ходила? — А він то тут до чого?] Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ронять –
1) (упускать из рук) упуска́ти, -ка́ю, -ка́єш;
2) (терять) губи́ти, -блю́, -биш, рони́ти, -ню́, -ниш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Душа
• Без души делать что – без душі робити що; абияк (сяк-так, як-небудь) робити що.
• Болеть душой о ком, о чём, за кого, за что – боліти душею ким, чим, за кого, за що; уболівати за ким, за чим, за кого, за що; побиватися за ким, за чим; боліти серцем (душею) за ким, за чим, за кого, за що.
• Брать, взять за душу кого (разг.) – брати, взяти (торкати, торкнути) за душу (за серце) кого; до душі діймати, дійняти кого; до душі доходити, дійти кому; зворушувати, зворушити (зрушувати, зрушити, розчулювати, розчулити) кого.
• Брать на душу – брати на себе.
• В глубине души – у глибині (на споді, на дні) душі (серця); глибоко в душі (у серці).
• В душе (мысленно) – у душі (у думці, у думках).
• В душу не идёт – у душу (згруб. пульку) не лізе; з душі верне.
• В нём (в ней) едва, чуть душа держится (разг.) – у нього (у неї) тільки душа в тілі; (фам.) він тільки живий та теплий (вона тільки жива та тепла); (образн.) живе як без лою каганець; душа в нім (у ній) лиш на волоску держиться; душа в ньому (у ній) на плечі (на рамені); він (вона) на тонку пряде; три чисниці до смерті йому (їй).
• Всей душой – усією душею; цілим серцем.
• Всеми фибрами души ненавидеть кого, что – ненавидіти з усієї (з цілої) душі кого, що; цілою істотою ненавидіти кого, що; усіма фібрами душі ненавидіти кого, що.
• В тайниках души – у тайниках душі; у таємних (потаємних) закутках душі.
• В чужую душу не влезешь – в чужу душу не влізеш (не заглянеш). Пр.
• Выкладывать, выложить [всю свою] душу кому (разг.) – відкривати, відкрити кому, перед ким душу (серце); розгортати, розгорнути душу (серце) перед ким.
• Выматывать, вымотать, вытянуть всю душу кому, у кого (разг.) – висотувати, висотати (вимотувати, вимотати) душу з кого; вимучувати, вимучити душу кому.
• Вынуть душу кому (разг.) – вийняти (витягти) душу (серце) з кого.
• Говорить, поговорить по душе, по душам – говорити, поговорити (побалакати) щиро-відверто (щиро, по щирості, відверто).
• Для души – для душі; для своєї втіхи (для свого вдоволення); собі на втіху (на вдоволення).
• До глубины души (книжн.) – до глубини душі; [аж] до дна душі; до живого (до самого) серця.
• Душа в пятки ушла у кого (разг. шутл.) – душа у п’яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п’яти забігла кому; душа вже кому в п’ятах; на душі похололо; злякався, аж у п’яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.
• Душа горит в ком (разг.) – душа горить чия; горить бажанням (пристрастю, жагою) хто.
• Душа меру знает (разг.) – душа міру знає; усе робити в міру; душа на мірі стає.
• Душа нараспашку у кого (разг.) – відверта (щира) людина (натура); щира (відверта) душа в кого; (образн.) серце на долоні в кого.
• Душа не лежит к этому (разг.) – душа (серце) не лежить до цього; не пристає серце на це.
• Душа не на месте у кого (разг.) – душа не на місці в кого; непокоїться хто.
• Душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого; з душі верне що.
• Душа разрывается – серце розривається (крається); серце рветься з болю.
• Душа согрешила, а спина виновата – душа грішить, а тіло покутує. Пр.
• Душа-человек – добросерда (добродушна) людина; добра душа (добре серце).
• Душу открывать, открыть – душу (серце) розгортати, розгорнути перед ким; відкривати, відкрити кому, перед ким душу, серце.
• Еле-еле душа в теле (разг.) – тільки душа в тілі; Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Не живе, тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр.
• Жить душа в душу (разг.) – жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій з(ла)годі.
• За милую душу (разг.) – залюбки; з дорогою душею.
• Из глубины души (книжн.) – з глибини душі; [аж] із дна (з самого дна, з самого споду) душі.
• Как бог на душу положит – як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому.
• Кривить, покривить душой (разг.) – кривити, покривити душею; криводушити, скриводушити; не по правді робити, зробити; (образн.) розминатися, розминутися з правдою; збочувати, збочити від правди; (давн.) узяти гріха на душу.
• Лежит на душе (разг.) – лежить на серці (на душі).
• Лезть, влезть в душу кому (разг.) – лізти, залазити, залізти (улазити, улізти) в душу кому; заглядати в душу кому.
• Наболевшая душа – наболіла (зболіла) душа; наболіле (зболіле) серце.
• На душе кошки скребут – на душі (на серці) скребе [як кішка лапою].
• На душе мутит у кого; с души воротит, тянет – з душі верне кому; вадить (нудить) кого; млосно кому.
• Не иметь ничего за душой (разг.) – не мати нічого (нічогісіньки) за плечима (за душею, при душі).
• Не по душе – не до душі (не до серця); не до вподоби (не до сподоби); недогода. [Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр.]
• Не по душе мне это (разг.) – не до душі (не до вподоби, не до сподоби, не до серця) мені це.
• Не чаять души в ком – душі не чути за ким, у кому; дух ронити за ким, коло кого; упадати всією душею коло кого; палко любити кого; захоплюватися ким.
• Ни души (разг.) – (а)ні [живої] душі; (а)ні [живої] душечки; (а)ні [живого] духа; (розм.) ні хуху ні духу; нікогісінько.
• Ни души не видно – (а)ні душі ((а)ні душечки) не видко (не видно); (а)ні лялечки не видно (не видко); нікогісінько не видно (не видко).
• Ни душой, ни телом не виноват – і душею, й тілом невинний; (іноді) і на нігтик невинний; і на макове зерня(тко) невинний.
• Отвести душу чем, с кем (разг.) – розважити душу чим; спочити душею на чому; (поет.) душу відволожити чим; відвести душу з ким.
• От [всей] души (разг.) – від (з) [щирого] серця; від (з) [усієї] душі.
• Отдать Богу душу (устар.) – віддати Богові душу; ступити в Божу путь; зажити смерті; (давн.) до свого берега причалити; (поет.) не топтати [вже] рясту; (зниж.) відкинути ноги; дутеля з’їсти; (жарт.) піти до Бога вівці пасти; пішла душа наввиринки.
• От души сказать – з (від) душі сказати (вимовити).
• Отлегло от души кому (разг.) – відлягло (відійшло) від серця (від душі) кому.
• Отпусти душу на покаяние (разг. устар.) – пусти з душею; пусти мене на спокій; даруй мені життя; дай моїй душі спокій.
• Погубить душу – згубити (загубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу; наложити душею.
• Приходиться, прийтись по душе – припадати, припасти до душі (до серця, до вподоби, до сподоби); пристати (прийтися) до душі.
• Рад душой – щиро радію (радий); з (від) серця (від душі) радий.
• Рада бы душа в рай, да грехи не пускают – рада б душа в рай (до раю), та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере. Пр.
• С душой играть, говорить – з почуттям грати, говорити.
• С душой работать – щиро (щирим серцем) робити (працювати).
• Сколько душе угодно – скільки душа (душечка) забажає; досхочу; донесхочу.
• Стоять, торчать над душой чьей (разг.) – стояти над душею чиєю, у кого, кому; нависати; напосідати(ся) на кого; просвітку не давати кому; просвітлої години нема кому, кого. [Став мені над душею як кат. Пр. А тут ще й Ліля нависає з дітьми, тягнуть кудись іти з ними. Українка.]
• У него ничего нет за душой (разг.) – у нього нічого (нічогісінько) нема за плечима (за душею, при душі); він пуста (порожня) людина.
• Хоть мошна пуста, да душа чиста – хоч чоловік убогий, та слово чисте. Пр.
• Хоть шуба овечья, да душа человечья – хоч овечий кожух, зате щиролюдський дух. Пр.
• Чего душе угодно – чого душа забажає (захоче).
• Человек без души – людина без серця (без душі, без почуття); (образн.) камінь, а не людина.
• Человек большой души – людина великої душі (великого серця).
• Чужая душа — тёмный лес; чужая душа — потёмки – чужа душа (голова) — темний ліс. Пр. В чужій душі — мов серед ночі. Пр. Нікому на чолі не написано, хто він. Пр.
Проливать
• Проливать крокодиловы слёзы (ирон.) – проливати (ронити) крокодилові (крокодилячі) сльози.
• Проливать, пролить свет на что (перен.) – кидати, кинути світло на що.
• Проливать слёзы – Див. слеза.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Рони́ти, -ню́ –
1) ронять, терять.
• Дух за ким рони́ти – быть без ума от кого, души не чаять в ком.
2) сбросить ребенка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

рони́ти, роню́, ро́ниш, ро́нять

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Рони́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Мет. 53. Там пава ходила, пір’я ронила. Мет. 332.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким рони́ти. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ. Ном. № 8753.
Роня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Роня́ть, урони́ть = упуска́ти, випуска́ти, упусти́ти (С. Ш.), ви́пустити; губи́ти, загуби́ти; рони́ти, урони́ти (С. Ш.). Останнє слово, здаєть ся, вживаєть ся тільки тодї, коли річ іде про сльози і про піръя, що птиця ронить, і лист, що пада. — Упустила до долу і розбила. — Кий упустив. С. Ш. — Сижу та роню сльози з ранку до вечера. Кн. — Там дївчина ходила, дрібні сльози ронила. н. п. — Пави ходили, піръя ронили. н. п. Под. — Вже троянди жовкнуть, ронють листоньки. Ст. Ан.
Теря́ть, потеря́ть, ся = 1. губи́ти (С. Аф. З. Л.), згуби́ти, загуби́ти, ся (С. Аф. З. Л.), тра́тити (С. Ш.), стра́чувати, теря́ти (С. Ш.), стра́тити, потеря́ти, про кілько — порозгу́блювати. — Нехай мене не любить і лїт своїх не губить. н. п. — Загубив люльку. С. Аф. – Служба вільность тратить. н. пр. — Не трать ходу до поганого роду. н. пр. — Чоловік, переходячи на друге місце, не страчує права користувати ся з... Кн. — Нїколи не страчували хоробрости. Кн. — Коли вмірать, то день терять. н. пр. — Теря́ть вре́мя = га́яти, тра́тити, теря́ти, час, вакува́ти, марнува́ти. — Прийшов нї за чим, пішов нї з чим; нїчого питать – шкода час терять. н. пр. — Теря́ть пе́ръя = губи́ти (рони́ти) пі́ръя. — Пави ходили, піръя ронили. н. п. — Т. си́лы = слабіти, сла́бнути і д. Слабѣ́ть. — Т. созна́ніе = чманїти, чуманїти. — Т. состоя́ніе = ви́щити ся і д. Бѣднѣ́ть. — Т. де́ньги = си́пати грі́шми, ци́ндрити, три́нькати. 2. міша́ти ся, зміша́ти ся, стеря́ти ся.