Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Анус – (лат.) анус, гузи́ця, гузни́к, анальний отвір, задній прохід, (вульг.) очко.
[Отже, я лежав між білою порошею просвітлення і смертю: ось вона прийшла, чорна — гу-гу-гу,— з широчезними плечима, у неї смерділо з рота, з ануса випускала вогнедишне бздо, що могло закласти тишу при наступі на Іпр у 14 році дев’ятнадцятого століття (О.Ульяненко)]
Обговорення статті
Бомбардировщик – бомбардувальник, (реже) бомбувальник.
[Коли ті бомбардувальники вже віддалялися, тоді маса, вставши з колін і з черев, була недалека від того, щоб тих трьох «фріців» геть розтерзати… (І.Багряний). Тепер щоранку над нею почав уїдливо, з старечим придиханням, бурчати «фокке-вульф». Покружлявши, він ліниво тягнув свою драбину на захід, звідки незабаром напливали одутлі бомбардувальники (М.Стельмах). Цілим квітнем, травнем та неповним червнем українські солдати, офіцери та пан полковник терпіли тяжкий дискомфорт у обложеному Конотопі. Північні орди московських тоталітаристів взяли були в оточення це славне місто, цю оазу вільного світу, у тамтому, ще не структурованому европейському поспільстві. А позаяк тоді, у 1659-му році, ще не було цих сріблястих голубів миру, цих білих провісників демократії — бомбардувальників В-52 з US Air Force, тому й українським солдатам свободи у тому похмурому XVII столітті не було вчасно подано братської допомоги від держав вільного світу (В.Кожелянко)].
Обговорення статті
Год
1) рік, (
устар.) год (гід), літо, (обыкнов. во мн. ч. літа); (умен.) річо́к, годо́к, годо́чок;
2) (
возраст, годы) вік, літа:
больше года – понад (над) рік; більш (більше) як (ніж) рік;
будущий год – майбутній, прийдешній, наступний рік;
в будущем, в следующем году – на той рік; майбутнього, наступного року; (иногда) нарік;
в год, неделю, месяц (три тысячи платы) – (три тисячі) річна, тижнева, місячна;
в годы революции, войны… – під час революції, війни…; за років революції, війни…; у роки революції, війни…;
високосный год – високосний (переступний) рік; (нар.) Касянів рік;
в молодые годы – за молодих літ (років); [за] молодого віку (иногда у молодому віці, віку); замолоду; у молоді літа (роки); у молодих літах; за молодощів;
в ночь под Новый год – уночі проти Нового року;
в один год – одного року; за один рік;
в один год пройти двухлетний курс – за один рік пройти дворічний курс;
в один год уровень воды может быть выше, в другой — ниже – одного року рівень води може бути вищий, другого [року] – нижчий;
в позапрошлом году – позаторік (поза той рік); позаминулого (передминулого) року; ген того року;
в последние годы – останніми роками; за останніх років (літ); останнім часом;
в прежние годы – за колишніх (давніх, давніших) років (літ); колись;
в продолжение [всего] года – протягом [цілого, усього] року; за (иногда через) (цілий, цілісінький, увесь) рік; цілий (цілісінький, увесь) рік (иногда разг. год); через (цілий) рік;
в прошлом году (минувшем, истёкшем) – торік (уторік, иногда разг. тогід); минулого (того) року; той (минулий) рік; у тому (у тім) році; у минулому (у минулім) році;
время года – пора (відміна) року;
в старые годы – за старих (за давніх) часів (літ, років); у старі часи; у давні літа (роки);
в 16…, 19… году – 16…, 19… року (року 16…, 19…); (иногда) у 16…, 19… році;
в течение нескольких лет – кілька років, протягом кількох років;
в этом, нынешнем году (состоится, предвидится…) – сього (цього) року, сей (цей) рік, (диал.) цьогоріч; (иногда разг. серік, сей год) (відбудеться, буде, передбачається…);
в этом, в нынешнем году 365 дней – у цьому (у цім) році 365 днів; цей рік має 365 днів;
год (два… года) тому назад – [уже] рік (два… роки) тому; буде тому рік (два… роки); за рік (за два… роки) перед цим; (зрідка) перед роком (двома роками);
года два, три, четыре тому назад – років зо два, зо три, з чотири тому;
годами стар – [на літа] старий; старого віку; старолітній;
годом позже, на год позже – на рік пізніше;
год от году; год от года; с каждым годом – рік від року (від року до року); щороку (щорік); з кожним роком (кожного року); рік у рік (иногда разг. год у год); чимрік;
годы проходят, прошли – літа (роки, иногда разг. годи) минають, минули (сходять, зійшли, переходять, перейшли); вік минає, минув (переходить, перейшов);
годы этого уже не позволяют – мій вік (мої роки, мої літа) цього вже не дозволяє (не дозволяють); із літ це мені вийшло;
два раза в год – двічі на рік;
до истечения года – до року (иногда разг. до году); поки мине рік;
до истечения года – до року;
за год перед этим, за год раньше – рік тому; рік перед цим; (зрідка) перед роком;
из года в год – рік у рік (иногда разг. повз рік); із року в рік; щороку (щорік); що не рік; (разг.) год у год;
издание текущего года – сьогорічне видання; видання цього року;
имеющий год от роду – одноліток;
каждые два, три… года – що другого, третього… року; що два, три… роки;
каждый год – щороку (щорік); кожного року; (иногда) кожен (кожний) рік;
как в какой год – як під рік (год), як до року (году);
канун Нового года – переддень Нового року; (вечір проти Нового року, давн. обряд.) Щедрий вечір;
круглый год (разг.) – цілий (цілісінький) рік; (иногда) увесь рік; (образн.) від льоду до льоду;
молодые годы – молодий вік; молоді (молодечі) літа (роки); молодощі; (перен. про юні роки) весна (провесінь, провесна);
на два, три… года, двумя, тремя.., годами раньше, позже… – на два, три роки раніш (раніше), пізніш (пізніше);
на следующий год – на той рік (иногда разг. год), наступного року;
наступил второй, третий… год – перейшло на другий, третій… рік, настав другий, третій… рік;
новый год – новий рік;
обещанного три года ждут – казав пан, кожух дам, та слово його тепле (Пр.); обіцяла (казала), а не зав’язала (Пр.); надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати (Пр.); пождіть, діти, поки Біг на кисіль шкурку натягне (Пр.); ждали, ждали, та й жданки (жданики) розгубили (поїли) (Пр.); ждала, ждала, та й годі сказала (Пр.); чекай, собачко, здохне конячка, — матимеш м’яса (Пр.);
один год (два, три, четыре года) тому назад – [один] рік (два, три, чотири роки) тому, (иногда) перед роком, двома, трьома, чотирма роками;
он годами (живёт в деревне) – він цілі роки (цілими роками) (живе на селі, у селі);
[он] не по годам (развит) – як на свої роки (літа, як на свій вік) [він] надто (розвинений), (иногда) [він] над свої літа (понад свій рік) (розвинений);
он получает тысячу рублей в год – він одержує (дістає, бере, має); тисячу рублів на рік (річно);
отдавать в наём на год – наймати на рік, (устар.) у год;
относящийся к этому году, этого года – цьогорічний, сьогорічний, (устар.) цьогідній, сьоголітошній;
позапрошлый год – позатой рік;
поздравлять с Новым годом – вітати (поздоровляти, здоровити, віншувати) з Новим роком (иногда Новим роком), (обряд. арх.) новолітувати;
пока позволяют годы – поки служать літа;
по прошествии, по истечении года – як (коли) вийде, вийшов (кінчиться, скінчиться, мине, минув) рік, після року, по рокові;
потерявший счёт годам – безлітній, з[а]губив лік своїм рокам;
пошёл второй, третий… год кому – пішло (повернуло, з(а)вернуло, переступило) на другий, на третій рік (на другу, на третю… весну) кому, у другий, у третій рік уступив хто;
прежде окончания года – раніш (перед тим), як скінчиться рік;
прожить молодые годы – прожити (зжити) молоді роки (літа), молодий вік звікувати, відмолодикувати;
раз в два (три…) года – раз на (за) два (три…) роки;
раз (два, три, четыре… раза) в год – раз (двічі, тричі, чотири рази) на рік (у рік), раз (два, три, чотири рази) на (у) рік;
родившийся в этом году, в прошлом году (про скот) – сьогорічний (-на, -не) (селіток), тогорічний (-на, -не) (торішняк);
с годами – з часом, з плином часу;
с году на год – від року до року;
сего года – сього (цього) року;
семь тысяч в год (плата) – сім тисяч річно;
служить по найму на год – (устар.) по годах ходити, у году бути;
смотря в какой год, в зависимости от года – як якого року, як під який рік (разг. ещё год), як до року;
с наступающим Новым годом! – з прийдешнім Новим роком!;
с небольшим два-три года – два–три роки з чимсь (з чимось, з лишком, разг. з гаком);
того года, относящийся к тому (прошлому году) – тогорічний (торішній, тоголітній);
преклонные годы – похилий вік;
такой-то год пошёл кому-либо – на такий рік пішло, звернуло кому; у такий рік уступив хто;
текущий год – цей (біжучий) рік;
уже в годах кто – уже літній (у літах, підстаркуватий, пристаркуватий, (иногда) постарий, доходжалий, підтоптаний, підстарок) хто, уже літня (підстаркувата) хто, уже немолодий на літа (віком) хто;
учебный год – шкільний, академічний рік;
через год – через (за, у) рік (иногда разг. у год), по року (до року), (иногда) нарік;
что год, то дитя рождается (разг.) – що рік, то й прорік;
что ни год – що рік (що не рік);
этого года; относящийся к этому (настоящему) году – сьогорічний (иногда цьогорічний, серічний), сьоголітній.
[Року 1896 я оженився: маю четверо дітей (Коцюбинський). Мій неньо вже старий, приношений… (Федькович). Меду в його від льоду до льоду без виводу (Кониський). Укороти Боже, молодого віку Тому, хто не має талану любить (Шевченко). А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь (Свидницький). Заживай світа, поки служать літа (Пр.). Безлітній дід (Сл. Гр.). Бичок торішняк (Сл. Гр.). А я молода, як ягода. Не піду заміж за рік, за два (Н. п.). Чекай мене, дівчино, до року (Сл. Гр.) Не журися, серце моє, Нарік сподівайся (Сл. Гр.). 1. З віком людина по-різному ставиться до Нового року. В дитинстві: скоріше б Новий рік! Пізніше: скоро Новий рік. В старості: знову Новий рік?! 2. Ви за свої сорок з гаком для нас не лишили ні гори, ні копанки, тому без зайвого виску мусите десь розчинитися (В.Діброва). — Та в кожнім разі я не вийду заміж за такого підстарка, як тато! — зопалу мовила вона і з запалом додала: — Будь певна! (Г.Кирпа, перекл. Кристіни Фалькенланд). — Що ти більше любиш — вино чи жінок? — Це залежить від року виготовлення].
Обговорення статті
Долгоиграющий – що (який) довго грає, довгогральний, довгограйний, (пластинка, телесериал и т.п., затянувшееся строительство, суд и т.п.) довгограй, (ещё) тривалий, затяжний, довгочасний, нескінченний, протяжний, тривкий:
долгоиграющая пластинка – довгограйна платівка, довгограй.
[В 1979 році ВФГ «Мелодія» оперативно випустила довгограй Мареничів, Укртелефільм зробив його відеоверсію (Роман Жижара)].
Обговорення статті
Лётчик – літу́н, (пилот) пілот, (авиатор) авіятор (сов. авіатор), (рус., совет., нрк.) льотчик.
[У 1924 році в Києві в серії «Красне письменство» тодішній журнал «Червоний шлях» видасть другу збірку оповідань молодого письменника «Військовий літун». Ця збірка, поповнившись, переросте в книгу «Проблема хліба», яку без перебільшення можна назвати однією з найблискучіших новелістичних книжок української літератури двадцятих років… (Валерій Шевчук). Вранці, без розпізнавальних ознак, з голих дерев оббиваючи іній, падає янгол – літун-одинак, рушить химерну довершеність ліній, з чим і вмирає, лишивши, однак, срібний тривожний дюралюміній (С.Жадан). 1. Пасажирський літак перевертається і летить догори дриґом. Стюардеса: «Заспокойтеся, зараз пілот закапає собі в ніс краплі, і далі полетимо як звичайно!» 2. Молодий авіятор проходить медичне обстеження. Лікар запитує: - Яка буква? — Не бачу. — А це яка буква? — Не бачу. — А ось це? — Не бачу. — Придатний. Використовувати в близькому бою]. Обговорення статті
Одиозный – (лат.) одіозний, ненависний, знена́висний, відворо́тний, осору́жний, небажаний, неприйнятний, (пресловутый) горезвісний.
[Коли нас «Просвіта» примушує оспівувати той громадський трактор, що ним завідує недавній прапорщик Смердипупенко, то ми кажемо: — Смердипупенка ми підтримуємо, бо він допомагає нам відбудувати господарство, але поеми про нього ми не утворимо: по-перше — ми хочемо оспівувати не «трактори», а людей, по-друге — Смердипупенко для нас одіозна фігура і, по-третє, «не всяку ідею можна втиснути в художній твір» (М.Хвильовий). Один науковий працівник, бажаючи зробити приємність іншому, сказав: «Нашому колективу дуже хотілося б, щоб цю роботу очолила така одіозна постать, як ви». Його спокусило, очевидно, «пишне» звучання іноземного слова «одіозний», яке в його уяві асоціювалося, мабуть, із «грандіозний», чи що. Коли тому науковцеві пояснено було, що термін латинського походження одіозний означає ненависний, небажаний, неприйнятний і т. ін., то він, звичайно, зніяковів. Але потяг до прикрашання своєї мови непотрібними і раз у раз неправильно чи неточно вживаними іноземними слівцями властивий багатьом нашим товаришам, і він, цей потяг, здається мені лихом, проти якого треба боротись і боротись (М.Рильський). Це свято подібне до одіозного Дня 8 березня, вся суть якого вкладається в невигаданий анекдот: «Мовчи, жінко, твій день — 8 березня!!». Отак і 14 лютого — єдиний в році день для кохання. Я не проти кохання, я проти того, щоб воно було «одноденним». Кохати потрібно постійно 365 днів на рік! Кохання треба підтримувати, плекати й леліяти, наче ніжну квітку (Ельнара Корольова)].
Обговорення статті
Паранойя – (греч.) параноя, (шире) божевілля, безумство.
[У доща була параноя — він ганявся за нами з тобою А ми не мали нічого чинити У доща була параноя — він мусив нас намочити. Не змігши спіймати — почав скаженіти Громом кричати, вітром свистіти У доща була параноя — він мріяв нас засмутити (Дмитро Бовдуй). У СРСР після смерті Брежнєва до влади прийшла людина, у якої параноя входила до службових обов’язків — колишній голова КДБ СРСР Юрій Андропов (К. і Т.Паньо). Параноя, зробив висновок лікар, не слухаючи далі пристрасної Григорієвої проповіді про балканський менталітет істинних буковинців. Замкнути його і посадити на хімію чи що? Хоча, зрештою, хто в цій країні з такою політикою без параної? Хай живе… (В.Кожелянко).  … тільки той, хто жив у тоталітарній державі, може зрозуміти, що таке параноя. У 1937 році, коли батько повернувся в Київ з Луганська, вся країна купалася в міазмах параної. Вони просочувалися скрізь, у найінтимніші щілинки життя людей: вони отруювали стосунки між друзями та колегами, між учителями та учнями, між батьками та дітьми, між подружжями. Вороги були всюди (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). 1. Якщо у Вас немає параної, то це ще не означає, що за Вами не стежать! 2. Письменник: — Мені здається, за моєю творчістю слідкують. — Це в тебе параноя. 3. — Розмовляти з кішкою — це параноя чи ще не зовсім? — Це не параноя. Параноя — коли боїшся при кішці зайве бовкнути].
Обговорення статті
Россия – Росія, (образн.) Московія, (ирон.) Раша, (презр.-оскорб.) Кацапія, Кацапстан.
[Киньте, справді, Кацапію, та поїдьте в Гетьманщину (М.Гоголь). Росія — то держава грізна й велика, переконана у величі, і орел у неї двоголовий, може дзьобнути на два боки. В її жилах тече й пульсує нафта, з її ніздрів пашить голубий газ (Л.Костенко). Гуд бай раша біда наша гречка каша й кислі щі не союз був а параша упирі а не товаріщі (В.Цибулько). Почитавши чимало книжок про «погану» Росію (між іншим, найкращі з них — польські, з доби їхнього власного «поросійщення»), український читач, боюсь, так і не збагне головного, що мусило б зацікавити його найдужче: чому той сякий-розтакий «кацапський» народ усе-таки збудував доволі живучу імперію і ще живучішу культуру, тимчасом як добрі-хороші, співучі та працьовиті (а що вже древні!) українці ніяк не збудують собі бодай поганенької, а все ж власної державки, і навіть на десятому році незалежності знай тремтять, чи не причавить їх, бува, знову щиросердий сусіда у братських обіймах? Тут одне з двох: або українці мусять визнати, що «зло» справді «метафізичне», і тому воно весь час перемагає їхнє «добро», або ж — що «зло» банальне і перемагає воно тільки тому, що «добро» — з гнилинкою. Куди продуктивніше, гадаю, дошукуватися власних «гнилинок», ніж копирсатися у чужій «метафізичній» трухлявості (М.Рябчук). З росіянами якось ще можна мати справу; з Росією ніколи не дмовишся… Треба відокремити росіян від Росії. Росія гівнистіша за росіян (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Щоб вивести Росію на нормальний цивілізований шлях, треба росіянам, усім до одного, вийти з народу (В.Шкляр, перекл. В.Єрофєєва). Минуле Росії було дивовижне, її теперішнє більш ніж прекрасне, що ж стосується майбутнього, то воно вище за все, що може намалювати собі найсміливіша уява. Ось… з якого погляду слід розуміти і описувати російську історію (А.Бенкендорф). Будь-який договір з Росією вартий рівно стільки, скільки вартує папір, на якому він написаний (В.Черчіл). Якщо я засну, а проснусь через сто років і мене спитають, що тепер відбувається в Росії, я відповім: п’ють і крадуть (М.Салтиков-Щедрін). Історія про держави, чи то пак народи, які мали нещастя сусідити з Росією, повернулася до свого початку — моменту перед Першою світовою війною. Це дещо трагікомічно. Я не маю націоналістичних упереджень, але часом дуже щасливий, що моя країна з Росією не межує (Міленко Єрґович). Люди в Росії перебувають у тотальному рабстві. Кожен, хто відстоює свої переконання, — на вагу золота (Б.Нємцов).  Росія — велика країна. І не смійтеся, будь ласка, і не крутіть пальцем біля скроні. Бо саме так і є. Тільки велика країна може повернути на власній території час у протилежному напрямку. Колись вона намагалася зробити те саме з річками, та якось не склалося (К.Барабаш). Вся історія Росії — боротьба неуцтва з несправедливістю (М.Жванецький). Це не Росія встає з колін, це СССР вилазить з домовини].
Обговорення статті
Трезвомыслие – розсудливість, розважливість, розважність.
[Гризельдина холодна поважна краса, її розум, її поважність, поміркованість та розсудливість і досі вчиняють на мою душу щось приємне, але тільки приємне. Гризельда й досі для мене тільки «дама серця» та й годі (І.Нечуй-Левицький). Боярська служба.. поважала Максима. Беркута за його звичайність і розсудливість (І.Франко). На тридцятому році свого життя, завдяки високій організованості своєї вдачі, завдяки розважливості, що керувала, не ушкоджаючи, її чималими жіночими пристрастями, вона була в розцвіті своєї принади (В.Підмогильний). Розсудливість безсилих непереконлива (Андрій Коваль). Молодий вік Леандри служив якимось виправданням для її вини, принаймні в очах тих, кому байдуже було, добра вона чи погана, але хто знав розум її і розсудливість, ті вважали, що винна тут не молодість чи та недосвідченість, а скорше легковажність та натуральна схильність жінок до необачних і непоміркованих учинків (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). Корисніша розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості (Квінтлиіян). Звичайна розсудливість іноді дуже небезпечна: вона не дозволяє робити сміливих припущень (А.Крісті)].
Обговорення статті