Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 6 статей
Запропонувати свій переклад для «ручка»
Шукати «ручка» на інших ресурсах:

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Банду́ра, -ри, ж.
1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ру́чка — грифъ; спідня́к — выпуклый овалъ; верхня́к — вибрирующая поверхность, дека; голосни́к — отверстіе въ декѣ, пристру́нник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; коби́лка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові́, 4-я — дротова́, 5-я — при́йма, 6-я — те́рція; шесть короткихъ струнъ назыв. пристру́нки. КС. 1882. VIII. 281 — 282.
2) = Картопля. Вх. Лем. 389. Бандури душені. — Растертый картофель. Вх. Лем. 412. Ум. Банду́рка, банду́ронька, банду́рочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. Мет. 73.
Бо́жий, -а, -е.
1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9.
2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г.
3) Бо́жа ма́ти. Богоматерь.
4) Бо́жий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136.
5) Бо́же де́рево = Біждерево.
6) Бо́жа по́стіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума.
7) Бо́жа пта́шка. Пчела. Ном. № 409.
8) Бо́жа роса́. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у.
9) Бо́жа ру́чка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132.
10) На Бо́жій доро́зі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв.
11) Бо́жу хвалу́ за хвіст тягти́. Звонить въ колокола (насмѣшл.).
12) На Бо́же да́ти. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. НВолын. у.
13) Іди́ ж ти в Бо́жу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15.
14) Святи́й та бо́жий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Ра́ло, -ла, с.
1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: же́ртка (гри́дка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — копи́сть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — сто́вбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.
Рука́, -ки́, мн. ч. ру́ки и ру́ці, ж. Кожна рука до себе горне. Ном. Не в’яжіте Касі руці. Чуб. V. 910. До рук. Въ руки. Забрав нас до рук. Стор. II. 208. Чи ти давав мені його до рук? Левиц. Пов. 59. Ру́ку дава́ти. Подавать руку. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Ру́ку дава́ти, придава́ти. Особый обрядъ на свадьбѣ: подаваніе невѣстой жениху черезъ столъ платка въ знакъ согласія на выходъ замужъ. МУЕ. III. 97. Придавали рученьки за столом. МУЕ. III. 97. Ру́ку пода́ти. а) Подать руку. б) Помочь. Взиваєть тебе ціла Україна, діво царице, надеждо єдина, абись подала ей руку в пригоді. Чуб. І. 163. Ру́ка, не ру́ка кому́. Удобно, не удобно кому. Коли тобі рука се брати, то й бери, а мені не рука. Полт. Ні, не рука. Рудч. Ск. II. 112. Ру́ка вла́сна, руко́ю вла́сною. Замѣчаніе при подписи: собственноручно. На́ руку, на́ руку кові́нька. Въ руки, выгодно, удобно. Ном. № 5039. Марусі на руку ковінька. Кв. І. 49. Право́ю руко́ю бу́ти у ко́го. Быть первымъ помощникомъ въ дѣлахъ, быть правой рукой. Ти у його правая рука. Ном. № 9523. б) Ру́ки зв’яза́ти. Повѣнчаться. Ходімо до церкви — зв’яжемо руки. Чуб. V. 77. Ру́ки зложи́ти. Умереть. Ном. № 3594. — перебива́ти. Разнимать руки, быть свидѣтелемъ при сдѣлкѣ, пари. Ном. № 14062. — пога́нити. а) Браться за дѣло, не стоющее того; б) браться за дѣло неумѣло. Коли не коваль, то й рук не погань. Ном. № 9574. — погрі́ти чим. Нажиться на чемъ, обобрать кого. Буде чим руки погріти. Ном. № 9351. — приклада́ти. Усердно работать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. Ні за віщо рук зачепи́ти. Не надъ чѣмъ работать, хозяйничать; нечего украсть. Ном. № 9870. Піти́ руко́ю. Повезти, имѣть удачу. Недавно ся оженили, не пішло рукою: пішла жінка за пшоном, а я за мукою. Нп. Ном. № 8855. Піти́ в ру́ку. Пойти въ прокъ. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Ном. № 13416. Ма́ти до руки́ кого́. Имѣть въ виду? «Батько за тебе дати мене не хоче». — Має другого зятя до руки? МВ. II. 114. Ру́ку тягти́ за ким. Держать чью сторону. Ру́ку потягти́ за ким. Принять чью сторону. Кв. І. 218. Бу́ти за рука́ми. Быть подъ присмотромъ, быть взаперти. Думала, що корова пропала, а вона була за руками. Злодія піймали, не буде більше красти, бо сидить за руками. З до́вгою руко́ю під манасти́рь, під це́ркву, під цви́нтарь. Отказъ попрошайкѣ — отправляйся просить около монастыря, церкви, гдѣ стоитъ нищіе. Ном. № 4733. До́вгі ру́ки ма́ти. Брать чужое, воровать. Пійшла я ходити з хати в хату, бо дуже довгі руки мала. Г. Барв. 365. З чиє́ї руки́ бу́ти. Съ чьей стороны быть. Свашки з його і її рук співають: його на дворі, а її в хаті. Грин. III. 483. За ру́ки да́ти. При заключеніи пари отдавать условленный выигрышъ третьему лицу, отъ котораго выигравшій и получаетъ какъ свою собственность обратно, такъ и выигрышъ. Грин. II. 90. Рук доложи́ти до чо́го. Поработать надъ чѣмъ.
2) Власть. Сильного руку Бог один судить. Ном. № 945.
3) Смѣна поля, участокъ, клинъ поля. У трьох руках поле. Харьк. Поля в неї в кожну руку по 15 десятин. Г. Барв. 303.
4) Сторона. Треба повертать у ліву руку. Стор. II. 14.
5) — бо́жа. Раст. Heracleum Sponctium. Шух. І. 21. Ум. Ру́чка, ру́ченька, ру́чечка. Як же мені, козаченьку, раненько ходити? Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. 83.
Ру́чка, -ки, ж.
1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. Ном. № 559. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. Ном. № 11518. У ру́чки з ким бра́тись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. Лохв. у.
2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище (Сим. 24), въ вилкѣ — черенокъ (Шух. І. 291), рукоятка въ пилѣ (Шух. І. 175), въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы (Шух. І. 153), въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой (Шух. І. 169), у келефа — верхняя часть, за которую держится рука (Шух. І. 274), ру́чка у огнива (Шух. І. 284, у лучка́, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника (Шух. І. 257), у три́ба (МУЕ. III.
17) и пр.
3) Каждая изъ пары желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Пас. 150. 4; Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). КС. 1882. VIII, 281, 1892. III. 383.
5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (см. Коритко, риштак). Мик. 481.
6) Одна полоса покоса. Вх. Зн. 5. Пройшли одну ручку.
7) – Бо́жої Ма́тері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. ЗЮЗО. І. 31.
8) — Пресвято́ї Дїви. Раст. Gymnadenia conopsea. Лв. 99.
Соки́ра, -ри, ж.
1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жа́ло — лезвіе, борі́дка — задняя часть лезвія, носо́к — его передняя часть, що́ки — бока, голова́ — часть возлѣ обуха, у́хо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ру́чка, де́ржално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: ві́стрє = жало, части его также носо́к и борі́дка, выше — плече́, возлѣ обуха — ши́я, па́зуха = ухо, топори́ще — топорище. Шух. І. 175.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Соки́рка, соки́рочка.