Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Зареве́ть
1) заревти́ (зареві́ти) (
пр. вр. зареві́в, -ві́ла и зарі́в, заревла́, заревли́), (однокр.) ревну́ти, (зап.) зару́ти (-ру́ю; пр. вр. -ру́в). [До́бре, ба́тьку-отама́не! – круго́м зареві́ло (Шевч.). Лев зареві́в (Гліб.). А він тоді́ як зарі́в! (Звин.). Та магна́ти заревли́, добала́кать не дали́ (Франко). Заревла́ страше́нна бу́ря (Квітка). Заревли́ вели́кі дзво́ни (Хата). Ревну́ли воли́ у нові́м ярмі́ (Пісня)];
2) (
завопить, заплакать) заревти́, зарю́[у́]м(с)ати, удра́ти рюмка́, зарепетува́ти. [Дити́на заревла́ на вве́сь го́лос (Крим.). Чи не вдере́ Микола́ рюмка́? (Зміїв. п.)].
-ве́ть белугою – заревти́ коро́вою, як коро́ва. [Прийшла́ уже й Покро́ва – заревла́ ді́вка, як коро́ва (Номис)].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

РЮ́МКА, за рюмкой вина́ при ча́рці (вина́).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рюмка – ча́рка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Рюмка (изразца) – ві́нця (-нець).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Кагане́ць, -нця́
1)
плошка, ночник.
Каганці́ в оча́х засвіти́ли – искры посыпались из глаз.
2)
полка ружейная;
3)
изолятор на телеграфе;
4) (
шуточно) рюмка.
Келі́шок, -шкарюмка.
По́рція
1)
порция;
2)
мера;
3)
рюмка, стаканчик.
Ча́ра, -рибольшая рюмка.
Ча́ркарюмка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кагане́ць, -нця́, м.
1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196.
Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл.
2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара.
Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982.
3) Полка ружейная. Шух. І. 229.
4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех.
5) Шуточно: рюмка.
«Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54.
6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (см.
Верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187.
7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (см.
За́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посреди крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235.
8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. См.
Жорна. Шух. I. 146. Ум. Кага́нчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.
Келі́шок, -шка, м. Рюмка. Св. Л. 58.
По́рція, -ції, ж.
1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки.
Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115.
2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. І. 101.
Ходімо ж по порції вип’ємо. Г. Барв. 427. Ум. По́рційка. Брат вітає мальованими порційками. Федьк.
Пуга́рчик, -ка, м.
1) Ум. отъ
пугарь.
2) Рюмка. Шух. І. 307.
Рюмо́к, мка́, м. Въ выраж. удра́ти рюмка́ — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Удира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. уде́рти и удра́ти, удеру́, -ре́ш, гл.
1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего.
Удери аршин сукна. Удра́в до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ. Ном. № 12469.
2) Только сов. в. Ударить.
По щоці вдрала. КС. 1887. VI. 469. Удрав долонею з усії мочі. Мир. ХРВ. 63. Удрав по руці добре. Рудч. Ск. І. 195.
3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что
ушква́рити, уджиґну́ти. Мкр. Н. 30. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Кв. Козака як удремо! Федьк.
4)
Удра́ти шту́ку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать. Св. Л. 70.
5)
Удра́ти рюмка́. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Ча́ра, -ри, ж. Большая рюмка. Гостю налив чару, а сам випив пару. Ном. № 11564.
Ча́рка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. По ча́рці тре́ба. Слѣдуетъ выпить. Ум. Ча́ронька, ча́рочка. Ном. № 11507.
Чепуру́ха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. НВолын. у.
Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. См. Чепурка.
2) Большая рюмка.
Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Котл. Ен. V. 72. Ум. Чепуру́шка, чепуру́шечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка! Г. Барв. 498.
Черепу́шка, -ки, ж.
1) =
Черепинка. КС. 1883. II. 393. Грин. III. 437.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Подольск. г. Ум.
Черепу́шечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку. Рк. Макс.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Рю́мка, здр. рю́мочка, поб. рюми́ще = 1. ча́рка, ча́рочка, чарчи́на, ча́ра, келїшок (прав.), велика — чепуру́ха, срібна на взір ріпи — рі́пка. С. Л. — По чарцї, по парці, та впъять по пьять. н. пр. — Його в бояре, в куми просять і першу чарочку підносять. Б. Г. 2. ка́хлї за́дня части́на.

Запропонуйте свій переклад