Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «рівчачок»
Шукати «рівчачок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Борозда́ –
1) (на пашне) борозна́.
• Борозда́ среди пахоти – розо́ра;
2) (морщина) змо́ршка, рівчачо́к. [Попере́к доло́ні є змо́ршки, або́ рівчачки́].
Вы́емка и вы́ем –
1) вийма́ння;
2) (в одежде) ви́кот;
3) (при обыске) ви́їмка;
4) архит. – рівчачо́к, жолобо́к;
5) (в земле) ви́їмка, вріз. [В залізни́чих врі́зах (Тутк.)].
Го́льке́ль –
1) архит. – жолобо́к (р. -бка́), рівчачо́к (р. -чка́);
2) (столярн. инструмент) шерпа́, шерпе́тка.
Долже́я –
1) до́вгий рівчачо́к, до́вга ґа́ра;
2) ре́йка.
Желоби́на, желоби́нка – жоло́бина, жоло́би́нка, рівчачо́к; (реки) рі́чище, кори́то.
Желобо́к – жолобо́к (р. -бка́), рівчачо́к (р. -чка́), борозе́нка; (в бочке для дна) уто́ри (р. -ів).
Кана́вка – рівчачо́к (-чка́), кана́вка.
Кана́льчик, Кана́лец – кана́льчик; рівча́к, рівчачо́к (-чка́); (мед.) проводе́ць, (-відця́); см. Кана́л.
• -льцы жёлчные – жовчопровідці́.
• -льцы мочевые – сечопровідці́.
• -льцы семенные – насі́нні провідці́.
Канелю́ра, арх. – (выемка) канелю́ра, рівчачо́к (-чка́); соб. жолобки́ (в коло́нах).
Ложо́к –
1) (долинка) уло́го́винка, ви́долинок (-нка), до[і]ло́к (р. до[і]лка́), ви́балок (-лку), ви́балочок (-чка), ба́лочка, пере́балок, ви́ярок (-рку), ло́щи́нка, лощо́ви́нка, доли́нка, запа́динка, жоло́бинка, ласк. до́лонько, до́лочко (-ка, м. р.);
2) обліжо́к (-жка́);
3) (у каменотёсов) рівчачо́к (-чка́), жолобо́к (-бка́); (у каменщиков: о кладке кирпича) до́вжик (-ку). Срв. Лог.
Паз – жо́лоб, жолобо́к (-бка́), рівчачо́к (-чка́), бурт, паз, ґа́ра, фу́га, (в дерев. посуде) уто́р, (чаще) уто́ри.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Борозда –
1) (межа на пашне) борозна́, -ни́;
2) (морщина) змо́ршка, -ки; рівчачо́к, -чка́.
Желоб – жо́лоб, -ба, рівчачо́к, -чка́.
Желобок – жолобо́к, -бка́, рівчачо́к, -чка́.
Канавка – кана́вочка, рівчачо́к, -чка́, кана́вка, -ки.
Паз – жо́лоб, -ба, рівчачо́к, -чка́.
Раковина –
1) ско́йка, -ки, черепа́шка, -ки, му́шля, -лі;
2) (выемка в дереве) жолобо́к, -бка́, рівчачо́к, -чка́;
3) (под краном) злива́льниця, -ці.
Ров – рів (род. ро́ву); (небольшой) рівча́к, -ка́, рівчачо́к, -чка́.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бороздка – борозе́нка;
• б. (каналик) – рівчачо́к (-чка́);
• б. острогранная – б. гострогранча́ста;
• б. побочная – б. побі́чна;
• б. режущая, мук. – б. криши́льна;
• б. частые – б-ки густі́.
Канава – кана́ва, рів (ро́ву);
• к. валовая – к. головна́;
• к. водоотводная – к. водовідвідна́;
• к. зольная – к. по́пільна;
• к. картовая – к. мапо́ва;
• к. литейная – р. лива́рний;
• к. нагорная – к. нагі́рна;
• к. оросительная – к. обво́днювальна;
• к. осушительная – к. висушна́;
• к. придорожная – к. придоро́жна;
• к. рабочая (в депо) – к. робо́ча;
• к. распределительная – к. розподі́льча;
• к. собирательная – к. збірна́. Канавка – рівча́к (-ка́), рівчачо́к (-чка́);
• к. зумфовая – р. зумфо́вий;
• к. литейная – р. лива́рний;
• к. смазочная – р. масти́льний.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

жёлобо́к жолобо́к,-бка́, рівчачо́к,-чка́

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

рівчачо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Рівча́к, -ка́, м.
1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338.
2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо.
3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. Рівчачо́к. Вас. 167.
Рівчачо́к, -чка́, м. Ум. отъ рівчак.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Борозда — борозна́, -ни́; рівчачо́к, -чка́.
*Бороздка — рівчачо́к, -чка.
*Канавка — рівчачо́к, -чка́; К. кольцевая — рівчачо́к кільце́вий.
*Кольцевой — кільце́вий; К. бороздка — кільце́вий рівчачо́к; К. выем — кільце́ва ви́йма; К. выступ — кільце́вий ви́ступ; К. желоб — кільце́вий жо́лоб; К. канавка — кільце́вий рівчачо́к; К. паз — кільце́ва ґа́ра; К. позиция — кільце́ва пози́ція; К. поясок кільцевий поясо́к; К. проволока — кільце́вий дріт; К. трубочный состав — кільце́ва запа́льникова злу́ка; К. упор — кільце́ва упо́ра.
*Перемычка — склепі́ння, попере́чина, -ни; кольцевая канавка с перемычкой — кільце́вий рівчачо́к із пере́кладкою.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́емка = 1. вийма́ння. 2. (в одежї) — ви́кот (С. Аф.), ви́різка, ви́тин (С. Пар.). — Керсетка з великим викотом. 3. трус (С. Л. Ш.), трусани́на, реви́зия. (Гал.). Власне такий трус, коли знайдено і забрано утїкача, чи злодїя, що переховував ся, або що небудь заборонене, покрадене або що. 4. (в будові) — жолобо́к, рівчачо́к. 5. (в землї) — ви́їмка.
Го́льке́ль = 1. жолобо́к, рівчачо́к. 2. д. Голты́ль.
Долбёжъ = 1. жо́лоб, жоло́бина, пя́тка (видовбаний рівчачок або дїрка в дереві). 2. частїше: Долбёжка — зубря́чка, туру́кання. (С. Ш.). — Въ долбёжку — на память (не розуміючи), в зубря́чку.
Доро́жка, доро́женька = 1. дорі́жка, дорі́женька, сте́жка, сте́жечка, шляшо́к, пути́вочка (Черн. Ніс). — Циганка воріжка, а до тїєї, та циганочки втоптана доріжка. н. п. — Через гору стежечка до мойого сердечка. н. п. — Як загубиш шлях, то й стежки не найдеш. н. пр. 2. дорі́жка, сму́жка (в панчохах або в якій тканинї). 3. жолобо́к, рівчачо́к (вирізаний в дошцї).
Же́лобъ, жо́лобъ = жо́лоб, здр. — жолобо́к, (на дереві) — рівчачо́к, (в бочцї для дна) — вто́ри, (для стока води) — ри́нва. — З дощу та під ринву. н. пр.
Пазъ, мн. пазы́ = жо́лоб, жолобо́к, рівчачо́к, в клепках для дна — уто́ра, частїше, мн. уто́ри (С. Л. Ш.), в стовпах — ушу́л, частіше мн. ушу́ли. — Ця діжка тече в уторах. С. Ш.
Ра́ковина = 1. раку́шка, черепа́шка, ско́йка. 2. жолобо́к, рівчачо́к (в будові).
Ровъ, ро́викъ = рів, рівча́к (С. Л.), рівчач́ок (С. Л.), рове́ць (Кр.), переко́п, ша́нець.
Черта́ = сму́га (С. Л.), пруг (С. З.), пруга́, пру́жка (С. З. Л.), разо́к (С. З. Л.), ри́са, pис, ри́ска, на дереві гвіздочком або чим гострим — рівчачо́к. — Черты́ лица́ = обли́ччя, риси́. — Ч. поселе́нія = око́лиця, око́лїя. — Тонкі пружки його блїдого лиця мали в собі щось не ласкаве. Лев. — Колись тонкі йому на виду риси зблїдли. Лев. В. — Хоч рисів лиць на тих фотографіях не можна було розібрати. Кн. — Черту́ проводи́ть = рисова́ти, черка́ти.