Знайдено 9 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Курица
• Голодной курице просо снится – голодній курці просо на думці. Пр. Голодній курці все зерно сниться. Пр. Голодній качці зерно на гадці. Пр. Голодній лисиці усе курчатко сниться. Пр. Кому що, а курці просо. Пр. Курці усе просо в голові. Пр. Курці просо сниться. Пр. • И у курицы сердце есть – і курка має серце. Пр. Горобець маленький, а сердечко має. Пр. • Курам на смех (разг.) – курям на сміх; кури по смітниках сміятимуться. • Курица-иноходица пса налягала – хазяйська курка квартирантській (комірницькій) корові ногу переломила. Пр. • Курице не петь петухом – не співати курці півнем, не бути бабі дівкою. Пр. Не заспіва курка півнем, не буде баба дівкою. Пр. • Мокрая курица (разг.) – мокра курка; [мокра] тютя; лемішка (квач, макуха). • Мокрая курица, а тоже петушится – як мокра курка, а й собі кокошиться (гогоситься, кукурічиться). Пр. • Носится, как курица с яйцом – носиться, як курка з яйцем. Пр. Носиться, як дурень з писаною торбою. Пр. • Писать, как курица лапой – ригу вати (дряпати); писати, як курка лапою. • С курами ложиться – лягати разом з курами; разом з курми спати йти. • Скажешь курице, а она всей улице – сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Знає кума — знає півсела. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр. • Слепая курица (о близоруком человеке) (разг. ирон.) – сліпа курка; сліпиця. • У него денег куры не клюют – грошей у нього і кури не клюють (і свині не їдять); грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха) у нього; у нього грошей, хоч лопатою горни; грошей у нього валява. |
Сказать
• [Да] и то сказать – та й те сказати. • Не сказал ни слова – не сказав (не мовив) ні (і) слова; (зниж.) і губи не розтулив (не роззявив). • Ничего не скажешь – нічого не скажеш. • Нужно правду сказать – треба правду сказати; ніде правди діти. • Скажешь курице, а она всей улице – секрет — далі базару не піде. Пр. Сказав кумі, а вона всій слободі. Пр. Скоро з воріт, а тут і ріт. Пр. Ніхто не знає, тільки дід, баба і ціла громада. Пр. • Скажи(те) на милость; скажи(те), пожалуйста – скажи, скажіть на Бога (на милість); скажи, будь ласка, скажіть, будьте ласкаві; ото [яке] диво; чи [ти] ба; диви-но. • Сказал бы словечко, да волк недалечко – я б сказав, та огірки за пазухою. Пр. Я б сказав, та піч у хаті. Пр. • Сказал, как отрубил – сказав, як зав’язав. Пр. Сказав, як цвяхом (як гвіздком) прибив. Пр. • Сказал что-то несообразное – сказав щось неподібне (безглузде); нісенітницю якусь сказав; (образн. розм.) таке сказав, що ні пришити, ні прилатати; притулив горбатого до стіни. • Сказано — сделано – сказано — зроблено; як сказав, так і зробив (учинив); сказано — як зав’язано. • Сказать в шутку – на сміх (на жарт, жартом, жартома) сказати. • Сказать складно, удачно, хорошо – до ладу (до ладу та до прикладу) сказати. • Стыдно сказать – стидно (соромно) сказати; без сорома казка. • Так сказать – сказати б (іноді сказав би); мовляв; (рідше) так би мовити. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
Ріт, р. ро́та, мн. • роти́ – 1) рот; 2) (в сосуде) отверстие. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Воро́на, -ни, ж.
1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська́. Пт. = Синьоворонка. Вх. Пч. II. 9. |
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085. |
Ріт, ро́та, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. Рото́чок. |
Рот, -та, м.
1) = Ріт. Рот не город, не загородиш. Ном. № 6990. 2) Отверстіе верші или ятіра, въ которое входитъ рыба. Шух. І. 226, 227. Ум. Рото́к, рото́чок. Ув. Ротя́ка. Радомыс. у. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Ротъ = ріт, рот, уста́, здр. — рото́к, ротеня́, тко, у́стоньки (С. Ш.), поб. — роти́ще, зневажливо — пе́лька, пи́сок. — Роззяв ріт, то я сам тобі вскочу. н. к. — На чужий роток не накинеш платок. н. пр. — В кого в руках, в того й в устах. н. пр. — Анї пари з уст. н. пр. — Склепили ся карі очі й устоньки мої. н. н. — Въ роть ничего́ не йдётъ = в пе́льку нїчо́го не лїзе. — Зажа́ть кому́ ротъ = зацїпити, заци́тькати. – Хлопо́ть по́лонъ ротъ = кло́поту по́вна голова́. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)