Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «самогубство»
Шукати «самогубство» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Подумать
1) (
думать несколько о ком, о чем) поду́мати, погада́ти про ко́го, про що, (помыслить) поми́слити про ко́го, про що, (поразмыслить) поміркува́ти, помізкува́ти про ко́го, про що, над чим, (с самим собою, с кем-л.) поміркува́тися (без дополнения);
2) (
понять что-л. так или иначе) поду́мати, погада́ти, поми́слити, поміркува́ти, (представить) зду́мати, зду́мати ду́мкою, зми́слити, зміркува́ти;
3) (
иметь подозрение) поду́мати на ко́го:
[и] не подумаю (подумаешь, подумают) (разг.) – [і] не подумаю (подумаєш, подумають); [і] гадки не маю (не маєш, не матимуть); [і] не в голові мені (тобі, їм);
и не подумаю сделать это – і га́дки не ма́ю зроби́ти це, і не в голові́ мені́ роби́ти це;
можно подумать, что – мо́жна гада́ти, ду́мати, що;
надо было ранее об этом подумать – тре́ба бу́ло пе́рше (передні́ше) про це поміркува́ти (міркувати, подумати, думати);
не знаю, что [и] подумать – не заю, що [й] думати;
надо хорошенько подумать об этом деле – тре́ба до́бре поміркува́ти про цю спра́ву;
ну, кто-бы мог это подумать! – ну, хто-б міг це поду́мати!;
он это сделал, не подумавши – він це зроби́в, не поміркува́вши;
относительно этого дела надо ещё подумать – щодо ціє́ї спра́ви, то ще тре́ба поду́мати;
подумаешь! (разг.) – подумаєш!; велика річ!; теж мені; (образн.) велике диво опеньки!;
подумайте о детях – поду́майте про діте́й;
подумайте хорошенько о том, что хотите сказать – до́бре помірку́йте (поду́майте) про те, що ма́єте сказа́ти;
подумал, ветер шумит – поду́мав (погада́в) — ві́тер шуми́ть;
подумать только – тільки подума́й (подума́йте), подумайте лише; ти скажи!
[— Отож, кажу, закохався Чуйкевич у Мотрю, Мотря до гетьмана втекла, а він її у гетьмана сторожив, для нього. Погадайте, яка це вірність! (Б.Лепкий). — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко). Із нічого і не вийде Нічого. Ще подумай — і скажи (М.Рильський, перекл. В.Шекспіра). А я помірку́ю, ватажка́ де взять (Т.Шевченко). Отак сердега наш Рябко помірковавсь, Та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь (П.Гулак-Артемовський). Як-би дізна́лись, то стра́шно зду́мати, що-б там було́ (Леся Українка). — Подумати лише, що ми змушені рахуватися з якимось нікчемним майстровим, нахабою — ось до чого ми дійшли (Д.Паламарчук, перекл. Ф.Стендаля). Минали дні, місяці, роки. Кріт рив. Щастя праці і гордість за власну країну — ось вони невичерпні джерела, що придавали йому сил і віри. Ніяка інша країна на світі не змогла б надати йому можливости рити такий предовгий тунель. Подумати лише — поза 12 тисяч кілометрів! І Кріт рив (Василь Чабан). Тільки подумайте! На вогні, який Прометей вкрав у богів, спалили Джордана Бруна (С.Є.Лєц). Подумай, перш ніж подумати (С.Є.Лєц). 1. Сказав: — Подумати страшно! — і страшно задумався. 2. Служба невідкладної психологічної допомоги. Глупа ніч… Минає п’ята година телефонної консультації у зв’язку з сімейними проблемами клієнта. Консультант: — Скажіть, а про самогубство ви думали? — Ні, що ви! — А ви подумайте, подумайте!].
Обговорення статті
Суицидсамогу́бство, (лат.) суїци́д
[1. В бібліотеці. — У вас є книги про суїцид? — Є, але відвідувачам ми їх не видаємо. — Чому? — А вони їх не повертають.2. — Як уряд може покінчити з корупцією? — Через суїцид].
Обговорення статті
Урок
1) (
задание) завда́ння, за́гад, (объём работы, уст.) норма;
2) (
школьный) ле́кція, година, заняття, (рус.) урок;
3) (
назидание) нау́ка, научка:
брать уроки чего – навчатися чого;
готовить уроки – готувати завдання;
дать урок, преподать урок – дати науку кому, навчити, провчити кого;
делать уроки – робити (виконувати) завдання;
задолбить урок – (разг.) затовкти (витовкти) [напам’ять] завдання; витрубити (витуркати) завдання;
извлекать, извлечь урок из чего – діставати, дістати (добувати, здобувати, добути, здобути) науку з чого;
уроки истории учат – історія вчить;
урок для кого – наука для кого;
это для него будет, послужит уроком – це для нього (йому) буде наука.
[Ти ніколи не чув про небесне й земне кохання? Ти ж недавно сам пробував поєднати їх у своїй Ерні і дістав добру науку, ти, бакалійнику кохання, який хоче мати в одній крамниці і квашену капусту й ікру! Ти ще й досі не знаєш, що тоді капуста ніколи не відгонить ікрою, а ікра завжди відгонить капустою? Я тримаю їх окремо, і тобі слід теж так робити! Так зручніше жити (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Інші, стоїчні, сповнені гідности й мужности, схилялися до такого радикального кроку, як самогубство, бо теж гадали, що таким робом покажуть, чого варті, й дадуть научку владі танатоса, колись давно це називалося символічним ляпасом, і за тодішніми щиросердими переконаннями вважалося, що він болить найдужче, бо йде з царини етики та моралі, а не з примітивного поруху, здійсненого завдяки фізичному зусиллю (С.Вакуленко, перекл. Ж.Сарамаґу). Мітфорд дав їй доброї науки (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Помилка одного — наука другому (Джон Рей)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КО́НЧИТЬ (діло) спра́вити, зроби́ти, да́ти ра́ду чому;
кончить жизнь самоуби́йством вкороти́ти собі ві́ку, відібра́ти собі́ життя́, галиц. попо́внити самогу́бство;
пло́хо кончит кто добра́ не бу́де з кого;
кончил де́ло, гуля́й сме́ло зроби́в ді́ло, гуля́й смі́ло;
ПОКО́НЧИТЬ, покончить с чем збу́тися чого, (упоратися) ще да́ти ра́ду чому;
покончить жизнь самоуби́йством вчини́ти самогу́бство;
покончить с собо́й ще вкороти́ти собі́ ві́ку;
покончить счёты с розквита́тися з чим;
покончивший ОКРЕМА УВАГА;
покончивший с собо́й самогу́бець, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Самоубийствосамогу́бство, -ва. Покончить -ством – смерть собі́ заподі́яти.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Самоубийствосамогу́бство, самостра́та; покончить жизнь -ством – заподі́яти собі́ смерть, позба́вити себе́ життя, укоротити собі́ ві́ку.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

ста́лкерка, ста́лкерок; ч. ста́лкер
1. та, хто вистежує когось. [Як пише видання TMZ, сталкерка просто увійшла у будинок зірки, який розташований у Беверлі-Гіллз, через головні двері. (ТСН: Гламур, 16.03.2020). Сталкерка, запевнив артист, надіслала йому листи, у яких ішлося про його нащадків, самогубство та смерть. (m1.tv, 26.03.2019).]
2. та, хто мандрує покинутими місцинами. [До неї входило лише троє осіб: сновидиця Флорінда Доннер- Ґрау, сталкерка Тайша Абеляр і жінка-нагваль Керол Тіґґз. (Карлос Кастанеда «Мистецтво сновидінь», Х., 2019).]
// та, хто добре орієнтується в зоні Чорнобильської аварії. [Із найбільш містичних місцевостей зони відчуження сталкерка виокремлює село Копачі. (kolo.news, 26.04.2019). Екстремальне хобі: сталкерка піднялася на найвищу точку Чорнобильської зони. (Повага, 23.12.2016).]
див.: висте́жувачка
Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 387.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Самоубі́йство = самогу́бство, самовби́вство. С. Жел. — Така безнадїйнїсть часто доводить чоловіка до самогубства. Зап. Кн.

Запропонуйте свій переклад